Евер (івр. עֵבֶר, Ебер, «Мандрівник», «той, що перейшов річку») — батько Йоктана та Пелега, сина Шелаха, праправнука Ноя, правнука Сима (Бут. 11:11-17). Прожив 464 роки, і помер коли патріарх Яків вже мав 20 років, що відповідає 1817 році до н. е. У 34 роки став батьком Пелега та мав також інших дітей (Бут. 11:19).
| Евер | |
|---|---|
| івр. עֵבֶר | |
| Народився | 2038 до н. е. Ур, Ді-Кар, Ірак |
| Помер | 1608 до н.е. |
| Батько | Шелах |
| Діти | Пелег і Joktand |
У перекладах Біблії, що походять від Септуаґінти, Евер прожив 404 роки. Сучасні переклади Біблії однак зроблені з Мазоретських текстів написаних івритом. За часів Евера пройшов поділ та розсіяння народів. Це були часи падіння Вавилонської вежі. У єврейській традиції, Ебер, правнук Сима, відмовився допомогти при будівництві Вавилонської вежі, тому його мова не була змішана. Він і його сім'я зберегли оригінальну людську мову, іврит — мова імені Ебер (англ. "Eber", "Heber" чи "Hebrew"), також звана лат. lingua humana.
Могила Евера знаходиться у Цфаті.
Джерела Редагувати
- Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
Примітки Редагувати
- Kantor M. The Jewish Time Line Encyclopedia, New Updated Edition — 2004. — P. 10. — ISBN 978-0-87668-229-6
- 24 // Genesis, בְּרֵאשִׁית, Första Moseboken
- ↑ 25 // Genesis, בְּרֵאשִׁית, Första Moseboken