|
Королі́вство Бо́гемія (лат. Regnum Bohemiae; нім. Königreich Böhmen) — в 1198—1918 роках монархічна держава в Центральній Європі. Розташовувалася на території сучасної Чехії та сусідніх держав. Окрім Богемії контролювало Моравію, Сілезію, Лужицю; мало також володіння в Саксонії, Брандебурзі та Баварії. Виникло на основі чеського Богемського князівства ХІІ століття. У 1212—1806 роках перебувало у складі Священної Римської імперії (з 1348 року як коронна земля, а з 1356 — як курфюрство); згодом була коронною землею Австрійської імперії (1804—1867) та Цислейтанської частини Австро-Угорщини (1867—1918). Керувалася королями з різних династій: чеськими Перемисловичами, польськими Ягеллонами, німецькими Люксембургами, Віттельсбахами, Габсбургами, які одночасно були імператорами Священної Римської імперії. Столиця розташовувалася в Празі, що також була столицею імперії в XIV і XVI—XVII століттях. Основне населення міст становили німці та юдеї, а сіл — чехи. До Гуситських воєн та Реформації панівною релігією було католицьке християнство; згодом більшість населення перейшла в протестантизм (чеські брати, лютерани). Офіційними мовами були латина, чеська (до 1627) і німецька. 1918 року, після Першої Світової війни, стало базою для появи Чехословацької республіки. Чеська назва — Че́ське королі́вство (чеськ. České království; лат. Regnum Czechorum).
Назва ред.
- Королі́вство Бо́гемія або Боге́мське королі́вство (лат. Regnum Bohemiae; нім. Königreich Böhmen) — традиційна назва у більшості мов.
- Че́ське королі́вство (чеськ. České království), або Королі́вство че́хів (лат. Regnum Czechorum) — чеська назва.
- Богемія (лат. Bohemia; нім. Böhmen) — коротка назва; власне Богемія була лише центральною землею королівства, до якого також належали Моравія і Сілезія.
- Чехія — коротка чеська назва.
Історія ред.
У складі Священної Римської імперії ред.
У 1212—1806 роках Богемське королівство перебувало у складі Священної Римської імперії. З 1348 року воно мало статус коронної землі, а з 1356 — королівства-курфюрства.
Формально засновано в 1212 Золотою буллою Сицилійською випущеною римським королем і імператором Фрідріхом II, хоча деякі колишні правителі Богемії мали владу не за спадком. Королівство було частиною Священної Римської імперії, пізніше частиною Австрійської імперії. Було скасовано в 1918, разом з падінням Австро-Угорщини. Чехія все ще використовує символи Богемського королівства (лев, Празький Град, королівську корону тощо).
- У роках 1419 — 1434 роках країну спустошили гуситські війни — збройний релігійний конфлікт між гуситами (радикальні таборити, помірковані чашники) і католиками. Війни закінчилися поразкою радикальних гуситів, поверненням чашників до лона Католицької церкви із визнанням їхнього особливого обряду.
У складі Австійської імперії та Австро-Угорщини ред.
У 1804—1867 роках Богемське королівство було коронною землею Австрійської імперії.
У 1867—1918 роках Богемське королівство було коронною землею Цислейтанської частини Австро-Угорщини.
Після поразки Австо-Угорщини у Першій світовій війні на чеських землях Богемського королівство постала Чехословаччина.
Адміністративний поділ ред.
Землі ред.
Королівство Богемія входила до складу земель Богемської корони разом з:
- Моравська марка — здобута богемськими правителями після битви на річці Лех у 955, перейшла до Королівства Польща у 999, і відвойована Бржетиславом I в 1019/1029 (невизначена дата);
- Ерцгерцогство Австрія — в 1251, Герцогство Штирія в 1261, Егерланд в 1266, Герцогство Каринтія з Крайнською маркою і Венедською маркою в 1269 і марка Фріулі в 1272, ці надбанні землі Пржемисл Оттокар II втратив після поразки у битві на Моравському полі у 1278.
- Лужиця
- Верхня Лужиця — включена Яном Люксембурзьким у 1319 (Бауцен) і 1329 (Герліц)
- Нижня Лужиця (Лужицька марка) — придбані Карлом IV у Отто V в 1367.
- Сілезькі герцогства були набуті в 1335, згідно з Тренчинським договором між Яном Люксембурзьким і королем Польщі Казимиром III. Марія Терезія втратила Сілезію в 1742, на користь короля Фрідріха II Прусського, за винятком Австрійської Сілезії.
- Північна частина Верхнього Пфальцу («Нова Богемія»), була приєднана Карлом IV в 1355. Його син Вацлав IV втратив цей край в 1400, на користь Руперта Німецького.
- Маркграфство Бранденбург було отримане Карлом IV від князя Отто V Баварського в 1373. Карл, син Сигизмунда I Люксембурга, втратив Бранденбург в 1415, на користь Фридриха I.
За царювання останнього Пржемисловича і за часів владарювання Люксембургів, особливо після царювання Карла IV, прийняття Золотої Булли в 1356 і придбання Бранденбурзького курфюрства, Королівство Богемія була наймогутнішою державою в Священній Римській Імперії. Таким чином, землі Богемської корони не входили в Імперські округи, встановлених у 1500 Імперською реформою.
Міста ред.
- Прага, Куттенберг (Кутна Гора), Ольмюц (Оломоуць)
Державний устрій ред.
Королі ред.
Керувалася королями з різних династій: чеськими Перемисловичами, польськими Ягеллонами, німецькими Люксембургами, Віттельсбахами, Габсбургами, які одночасно були імператорами Священної Римської імперії.
З 1356 року богемські королі були імперськими виборщиками і верховними чашниками імператора Священної Римської імперії.
Сейм ред.
- Богемський маршалок — голова Сейму.
Релігія ред.
Освіта ред.
Головним центром освітнього життя Богемії був Празький університет, заснований 1348 року королем Карлом IV.
- Єзуїтські колегії
У культурі ред.
Відео-ігри ред.
Бібліографія ред.
- Königreich Böhmen. In: Meyers Großes Konversations-Lexikon. 6. Auflage. Band 3, Bibliographisches Institut, Leipzig/Wien 1905, S. 147–158.
- Pánek, Jaroslav; Tůma Oldřich; et al. (2009). A History of the Czech lands. Prague: Karolinum Press. ISBN 978-80-246-1645-2.
- Agnew, Hugh LeCaine (2004). The Czechs and the Lands of the Bohemian Crown. Stanford: Hoover Institution Press. ISBN 0-8179-4492-3.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Королівство Богемія