Герліц Ге рліц або Ґе рліц нім Görlitzфайл в луж Zhorjelc н луж Zgórjelc найсхідніше місто Німеччини у землі Саксонія Ад

Ге́рліц або Ґе́рліц (нім. Görlitz ^файл, в.-луж. Zhorjelc, н.-луж. Zgórjelc) — найсхідніше місто Німеччини, у землі Саксонія. Адміністративний центр однойменного району.

Герліц
Görlitz

герб

прапор

Нова ратуша Герліца

Основні дані

51°09′10″ пн. ш. 14°59′14″ сх. д. / 51.15277777780577395° пн. ш. 14.987222222249779° сх. д.Координати: 51°09′10″ пн. ш. 14°59′14″ сх. д. / 51.15277777780577395° пн. ш. 14.987222222249779° сх. д.

Країна

Німеччина

Регіон

Саксонія

Столиця для

Герліц і Goerlitz District^d

Межує з

*— сусідні нас. пункти*
Найсеауе, Зґожелець, Шепсталь ^?

Перша згадка

1071

Площа

67,52 км²

Населення

55784 (31 грудня 2020)

· густота

823 осіб/км²

Висота НРМ

201 м

Водойма

Ниса-Лужицька

Міста-побратими

Ам'єн, Мольфетта, Новий Їчин, Зґожелець, Вісбаден (1990), Науса, Ліст, Зельфкант, Оберстдорф

Телефонний код

(+49) 3581

Часовий пояс

UTC+1 і UTC+2

Номери автомобілів

GR

r409676 ·R

02826, 02827, 02828

Міська влада

Адреса

Untermarkt 6/8
02826 Görlitz

Мер міста

Йоахим Паулік

Вебсайт

goerlitz.de

Мапа

Герліц

Герліц (Німеччина)

Герліц у Вікісховищі

Площа — 67,52 км². Населення становить 57 422 ос. (станом на липень 2023).

Східна частина міста після Другої світової війни була відділена від Герліца й перебуває зараз в Польщі та називається Згожелець. Кордон утворює річка Найсе. Місто під час війни не було зруйноване, тож тут зберігся найбільший в Німеччині історичний центр міста. У місті більше 4 000 добре відреставрованих пам'яток архітектури.

Взимку в місті Герліц місцевий час збігається з офіційним, оскільки 15-й меридіан, за яким визначається Центрально-європейський час, пролягає в межах міста.

Історія Редагувати

ПІд час археологічних розкопок у межах міста знайшли монети Римської імперії. Після того, як німецькі племена в ході Великого переселення народів в IV-му та V-му століттях покинули район східної Верхньої Лужиці, в VII-му і VIII-му столітті тут поселилися слов'янські племена.

Наприкінці X-го століття майсенський маркграф Геро підкорив слов'ян Верхньої та Нижньої Лужиці і включив їхню територію в Священну Римську імперію. Проте територія довгий час залишалася вогнищем конфлікту між Богемією, Польщею і Священною Римською імперією. Герліц вперше згадується в 1071 році в грамоті короля Генріха IV. Кілька років пізніше територія Верхньої і Нижньої Лужиці в 1075 році як застава і в 1089 році як феод потрапила під владу богемських герцогів і королів, які цим стали володарями міста до 1635 року.

Церква святих Петра і Павла

Під правлінням Асканіїв, які отримали східну частину Верхньої Лужиці разом з містом Герліц в 1253 році у вигляді застави від чеського короля, місто було укріплене і розширене в західному напрямку. В 1303 році Герліц отримав міське право. Після того, як місто було повернуто королю, Іоанн Люксембурзький дозволив поселення євреїв і дав місту кілька привілеїв, у тому числі право на карбування монет. Незабаром місто стало одним з найважливіших торгових міст між Ерфуртом і Бреслау.

Спираючись на економічну силу і королівський привілей 21 серпня 1346 міста Баутцен, Герліц, Циттау, Каменц, Леба та Лаубан заснували Союз шести міст, щоб за дорученням короля богемського і майбутнього німецького імператора Карл IV забезпечити земський мир. Юридично Герліц мало відрізнявся від імперських міст.

З 1377 по 1396 рік місто було столицею герцогства Герліц, яке заснував Карл IV для свого семирічного сина Йоганна фон Герліц. Після його смерті в 1396 році герцогство було скасовано.

Міст у старій частині Герліца

Під час Гуситських воєн в 1429 році тільки були спалені південні та східні слободи, саме місто не постраждало. У XV столітті місто був залучений в суперечку за чеський престол між Їржі з Подебрад і Матвієм I Корвіном. Згодом розбудову міста було розширено. Під правлінням угорського короля Матвія I Корвіна місто в пізньому XV столітті зазнало період розквіту, що тривав до XVI століття. У цей час були побудовані багато будинків і церкви в стилі пізньої готики та відродження.

У 1635 році Герліц разом з Верхньої Лужицею взамін за борги був відданий імператором Саксонії. В ході Тридцятилітньої війни місто було окуповане шведами і сильно зруйноване.

У 1816 місто внаслідок рішень Віденського конгресу Герліц увійшов до прусської провінції Сілезія. Це мало вирішальний вплив на політичний та суспільний розвиток міста. У 1833 році було запроваджено прусське міське право і місто зазнало новий період процвітання. У 1848 році місто було сполучене залізницею з Дрезденом, Берліном і Бреслау. Це сприяло швидкій індустріалізації. Численні споруди з того періоду досі визначають обличчя міста на південь від центру.

У 1945 році війська вермахту під час відступу підірвали всі мости через Нейсе, але місто в основному залишилося неушкодженим. За Потсдамською угодою місто ділиться на німецьку та польську частину Згожелець.

Промисловість Редагувати

У Герлиці розташований великий вагонобудівний завод VEB Waggonbau Görlitz, що зокрема поставляв пасажирські вагони до СРСР, а згодом до України. З 1998 року завод належить Bombardier Transportation.

Визначні місця Редагувати

Герліц, що має 4000 пам'яток історії і культури, вважається найбільшим за площею історичним міським центром Німеччини.

Зображення	Назва й короткий опис	Розташування	Митці	Дата спорудження
	Стара синагога Знаходиться на вулиці Langen Straße.	Langenstraße	1853MMDD 1853
	Капелла Анни	Annengasse / Steinstraße	Frenzel Ганс Френцель \|\| 1512MMDD 1512
	Міст зі старого міста	На березі Нейсе неподалік від млина Vierradenmühle.	фірма Schultz-Brauns & Reinhart	20 жовтня 2004
	Біблійний дім Назва походить від рельєфів на будинку, де зображені біблійні сцени.	Neißstraße 29 02826 Görlitz	Ганс Гайнце	1570
	Брунатний олень Про Брунатного оленя є згадка за 1403 рік, щоправда він був названий червоним оленем.	площа Untermarkt	1722
	Герб Корвіна Герб Матіаса Корвіна.	Стара Герліцька ратуша над сходами	t	1488MMDD 1488
	Товста вежа Товста вежа (також Жіноча вежа) є частиною старих фортифікаційних споруд міста.	Маріенплац	1250MMDD 1250
	Троїцька церква Побудована в 1234-1245 роках як монастирська церква францисканців на площі Обермаркт.	Обермаркт	францисканці	1200MMDD 1234-1245
	Склепіння шепоту Готичне склепіння будинку № 22 на площі Унтермаркт передає найтихший шепіт з одного входу до іншого.	Унтермаркт	1500MMDD um 1500
	Фрауенкірхе	вулиця An der Frauenkirche	1473
	Френцельгоф У будинку поєднуються стилі ренесансу, готики й бароко.	Унтермаркт 5	Frenzel Ганс Френцель \|\| 1515
	Золотий якір Ренесансний будинок.	вулиця Kränzelstraße 27	1545
	Золоте дерево Один з найцікавіших будинків на площі Унтермаркт.	Унтермаркт 4	Roskopf Вендель Роскопф\|\| 1538
	Гімназія Августум	площа Klosterplatz
Єврейська баня Збереглася ванна величиною 2м². Розташована на глибині 5 м під Ніколайкірхе.	вулиця Nikolaistraße 5	1348
	Нова ратуша Споруджена в стилі неоренесансу в 1903 році.	Унтермаркт	Kröger Юрген Крегер \|\| 1903
	Цвинтар Ніколайфрідгоф Перша згадка про цвинтар в документах XII століття.	Bogstraße
Ніколайкірхе	вулиця Bogstraße	Roskopf Вендель Роскопф \|\| 1452
	Ніколайтурм Вежа Ніколайтурм є частиною давніх фортифікаційних споруд міста	вулиця Nikolaistraße	1250
	Райхенбахська вежа Найвища з трьох вцілілих сторожових веж міста.	Обермаркт	unbekannt	1251 XIII століття
	Церква св. Петра і Павла Часто сприймається як символ міста.	вулиця Bei der Peterskirche 02826 Görlitz‎	1497
	Стара ратуша	Унтермаркт 6	1369MMDD 1369
	Ратушна вежа У 1511-1516 роках вежа була добудована до 60 м. 1742 року вежу зруйнувала блискавка. Відбудована Самуелем Зукертом.	Унтермаркт 6	1378MMDD 1378
	Шенгоф Найстаріший світський ренесансний будинок на північ від Альп.	вулиця Brüderstraße 8	Roskopf Вендель Роскопф \|\| 1526MMDD 1526
	Синагога Єдина в Саксонії синагога, що не була сплюндрована під час Кришталевої ночі в листопаді 1938 року.	Struvestraße 02826 Görlitz	Lossow Вільям Лоссо, Йозеф Голлер \|\| 1911MMDD 1911
Театр	площа Demianiplatz	1851

Відомі жителі Редагувати

Якоб Беме — німецький філософ
Йоганн Крістоф Бротце
Карл Людвіг Кальбаум — психіатр
Вільгельміна Герцліб — видавчиня, подруга Гете

Уродженці Редагувати

Міхаель Баллак (* 1976) — футболіст.
Єнс Єреміс (* 1974) — футболіст.
Райнгарт Козеллек (1923—2006) — німецький історик.
Міхаель Кречмер (* 1975) — німецький політик, член ХДС, прем'єр-міністр федеральної землі Саксонії (з 2017).
Міра Лобе (1913—1995) — дитяча австрійська письменниця й ілюстратор, автор понад сто книг.
Оскар Морґенштерн (1902—1977) — американський економіст німецького походження.
Павле Юрішич-Штурм (1848—1922) — сербський військовий діяч.
Карл Моріц Шуман (1851—1904) — ботанік, куратор ботанічного саду та музею в Берліні, таксономіст.

Міста-побратими Редагувати

Примітки Редагувати

Bevölkerung der Gemeinden Sachsens am 31. Dezember 2020 – Fortschreibung des Bevölkerungsstandes auf Basis des Zensus vom 9. Mai 2011 (Gebietsstand 01.01.2021) (нім.)
Statistische Monatszahlen Stadt Görlitz. Monat Juli 2023 (PDF) (німецька). Görlitz: Stadtverwaltung Görlitz. Kommunale Statistikstelle. August 2023. с. 3. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за |archiveurl= вимагає |archivedate= (довідка).
Stadt Görlitz (Hrsg.): Große Kreisstadt Görlitz Integriertes Stadtentwicklungskonzept INSEK. Dez. 2009, S. 12ff
. Архів оригіналу за 7 жовтня 2011. Процитовано 5 жовтня 2011.
Zgorzelec Europäische Kulturhauptstadt 2010? Görlitz baut Brücken|zugriff=2010-04-05^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Література Редагувати

Tino Fröde: Privilegien und Statuten der Oberlausitzer Sechsstädte – Ein Streifzug durch die Organisation des städtischen Lebens in Zittau, Bautzen, Görlitz, Löbau, Kamenz und Lauban in der frühen Neuzeit. Oberlausitzer Verlag, Spitzkunnersdorf 2008, ISBN 978-3-933827-88-3.
Andreas Bednarek: Die städtebauliche Entwicklung von Görlitz im 19. Jahrhundert. Stadtverwaltung, Görlitz 1991. (Schriftenreihe des Ratsarchivs der Stadt Görlitz, Band 15)
Andreas Bednarek: Streifzüge durch Görlitz. 2. Auflage. Sutton-Verlag, Erfurt 2000, ISBN 3-89702-018-1.
Die östliche Oberlausitz im Spiegel der Literatur. In: Görlitzer Magazin. Geschichte und Gegenwart der Stadt Görlitz und ihrer Umgebung. Jg. 1 (1987) ff. Auflage. ISSN 1439-2690.
Michael Guggenheimer: Görlitz. Schicht um Schicht. Lusatia, Bautzen 2004, ISBN 3-936758-12-3.
Ernst Heinz Lemper: Görlitz. Eine historische Topographie. 2. Auflage. Oettel-Verlag, Görlitz 2009, ISBN 3-932693-63-9.
Theodor Neumann: Geschichte von Görlitz. Remer, Görlitz 1850 (online).
Doris und Jürgen Sieckmeyer: Görlitz. Das Tor zum Osten. Wienand, Köln 1995, ISBN 3-87909-474-8.
Erich Keyser (Hrsg.): Nordostdeutschland. (Deutsches Städtebuch. Handbuch städtischer Geschichte, Band 1). Kohlhammer, Stuttgart 1939.
Frank Vater: Architekturführer durch die historische Altstadt von Görlitz. 4. Auflage. Chichinebs, 2009, ISBN 978-3-939177-02-9.

Посилання Редагувати

Ґерліц // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Görlitz

Офіційний сайт міста Герліц [ 12 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Stadtwiki Görlitz
unser-goerlitz – інформацийний портал про Герліц [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.]

[1] Bevölkerung der Gemeinden Sachsens am 31. Dezember 2020 – Fortschreibung des Bevölkerungsstandes auf Basis des Zensus vom 9. Mai 2011 (Gebietsstand 01.01.2021) (нім.)

[2] Statistische Monatszahlen Stadt Görlitz. Monat Juli 2023 (PDF) (німецька). Görlitz: Stadtverwaltung Görlitz. Kommunale Statistikstelle. August 2023. с. 3. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за |archiveurl= вимагає |archivedate= (довідка).

[3] Stadt Görlitz (Hrsg.): Große Kreisstadt Görlitz Integriertes Stadtentwicklungskonzept INSEK. Dez. 2009, S. 12ff

[4] . Архів оригіналу за 7 жовтня 2011. Процитовано 5 жовтня 2011.

[5] Zgorzelec Europäische Kulturhauptstadt 2010? Görlitz baut Brücken|zugriff=2010-04-05^{[недоступне посилання з липня 2019]}