www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чеські брати Че ські брати а також богемські брати та моравські брати 1 чи гернгутери 2 Община чеських братів християнсь

Чеські брати

Че́ські брати́, а також богемські брати та моравські брати чи гернгутери, Община чеських братів — християнський протестантський рух (церква), що виник в Чехії у XV ст. ставши продовженням традицій гусистського революційного руху.

Після того, як в 1457 році з ініціативи Їржі з Подєбрад таборити були змушені ввести утраквістське богослужіння, частина їх пішла на остаточний розрив із поміркованим крилом гуситів і започаткувала організаційне оформлення однієї з найбільших сект чеських відступників від панівної церкви — так званої «Братської Єдноти», послідовники якої були відоміші під ім'ям «чеських братів». Свою першопочаткову організацію «Єднота» отримала саме в цей час.

«Чеські брати» належали до найбільш поміркованих утраквістських сект, яка водночас найбільш твердо стояла на позиціях цілковитої незалежності від Риму та від інших подібних сект; громада в повній мірі була виразником тих ідей, якими керувались керівники суспільно-політичного та релігійного руху в Чехії в XV ст. Головні заслуги у сфері засадничого облаштування діяльності братства та формування його організаційної структури належать Лукашу Празькому та Петру Хельчицькому. Внутрішній розвиток, обрядність «Братської Єдноти» знайшла вираження в багатій літературі братства, видними представниками якої були Лукаш Празький та Петр Хельчицький.

Перша община «чеських братів» була заснована в 1457 році в Кунвальді Ржегором, племінником Яна Рокіцани, що став одним із основних послідовників та провідників ідей Петра Хельчицького. Кунвальдською общиною вважались за головні наступні принципи: повна відсутність приватної власності; відмова від будь-яких форм світської влади; висока моральність; зобов'язання жити винятково з власної праці; заперечення насильства у всіх його формах та спротив зовнішній владі. Незважаючи на активні закиди недоброзичливців, які часто прирівнювали братство до крайніх сект типу вальденсів, чисельність братства поступово збільшувалась, паралельно розширювалась і територіальна організація «Єдноти». У зв'язку із цим в 1467 році постала потреба обрання кількох єпископів — з'явилась потреба у широкій, правильній організації для братчиків Чехії та Моравії; відтоді кунвальдське братство набуло відомості під назвою «Чеських братів».

В такому вигляді братство проіснувало до 1480 року, коли в нього вступив Петр Хельчицький, який вніс розкол у «Братську Єдноту» своїми пропозиціями пом'якшити правила вступу в громаду. До 1496 року прибічники строгого уставу мали значну перевагу, але в цьому ж році на зборах у Хлумеку вони були змушені поступитись своєю позицією. Але при цьому частина братчиків на чолі із Амосом зі Штекна відділилась і утворила свою так звану «меншу сторону», яка, проіснувавши самостійно до 1542, коли знову злилась із братством.

Порядок управління общини було визначено наступним чином у тому ж таки 1496: на чолі громади стояла так звана «Вища рада», яка складалась із представників міст та виборних від общини, громада управлялася старійшинами, яким, власне, і належали повноваження слідкувати за виконанням уставу братства її членами; приватна власність дозволялася лише в тому випадку, коли її власник не виявляв наміру використати її всупереч правилам уставу, «не на користь своєму ближньому».

Спочатку, за Їржі з Подєбрад, община зазнавала переслідувань як зі сторони католиків, так і зі сторони утраквістів, однак поступово тиск на «Єдноту» слабшав — з одного боку, суперники переконались у миролюбності цілей «Єдноти», а з іншого, серед її послідовників на той час було чимало вихідців зі шляхетського середовища зі значним колом знайомих в урядових колах. Так завдяки їх впливу «Єднота» певний час користувалась протекторатом Фердинанда І, однак останній так і не наважився визнати за ними право на відкрите богослужіння. Останнє мало вирішальне значення для визначення остаточної орієнтації общини на протестантський світ- зокрема, спробу її піти на зближення із німецькими протестантами.

За свої симпатії до саксонського курфюрста під час Шмалькальденської війни 1546 року вони зазнали переслідувань та підпали під заборону здійснювати богослужіння.

Після вступу на престол Максиміліана ІІ становище «Єдноти» покращилось настільки, що вона навіть спробувала виступити за відновлення своїх прав, але безуспішно. Лише політичні події 1608 року, коли Рудольф зміг зберегти за собою лише Чехію, допомогли общині: «чеські брати» підписали Сповідання 1575 року, яке надавало братчикам право нарівні з католиками та утраквістами здійснювати богослужіння. Але здобуте не вдалося закріпити надовго. Після поразки чеського повстання 1618–1620 років. Чеські брати були повністю розгромлені, вигнані з Чехії і Моравії і розселились в межах Пруссії, Польщі, Угорщини та Молдавії.

Перші общини «чеських братів» в Угорщині та Молдавії почали виникати вже із середини XV ст. Після того, як у 1480 році в Трансільванії починаються гоніння на них, перші громади «Братської Єдноти» емігрували через Молдавію на Поділля — свідчення про осідання тут подібних численних громад свідчать як місцева полемічна традиція, так і дані топоніміки. Так, про це свідчать дані з історичної топографії Кам'янця-Подільського, зібрані ще наприкінці XIX ст. подільським краєзнавцем Юрієм Сіцинським — згідно з ними ще на кінець XIX ст. в околицях Кам'янця-Подільського було локалізовано близько 30 топонімів чеського походження — наразі більшість з них є вже втраченими. Велика громада «чеських братів» в 1490 — 1500-х рр. осіла в м. Смотричі за 30 км від Кам'янця-Подільського. Між численними общинами, що осіли на Поділлі постійно відбувався процес живого спілкування, зв'язок між ними не втрачався. У своєму побуті вони зберегли всі риси того суворого уставу, що був впроваджений у громаді ще до реформ Лукаша Празького, особливо це стосувалось новонавернутих братчиків, які перед посвяченням у громаду мали пройти дворічний випробний термін. Ідеї чеського братства як трансляція гусизму зустріли позитивний відгук на досить ліберальних у конфесійному відношенні землях Великого князівства Литовського та Польської корони і здобули чимало прихильників. До кінця XVI ст. етнічний склад громад настільки сильно видозмінюється, що «чеськими» вони лишаються хіба що за назвою.

До ідейної спадщини первісної "Братської Спільноти" сьогодні в Чеській Республиці зголошуються перш за все Чеськобратська євангельська церква, сучасна "Братська Спільнота", Братська церква та Братська спільнота баптистів, а в Україні декілька чеськобратських громад на півдні.

Відомі чеські брати Редагувати

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Богемские братья // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  2. Гернгутеры // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.) с XVIII века
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (червень 2014)


Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Che ski brati a takozh bogemski brati ta moravski brati 1 chi gernguteri 2 Obshina cheskih brativ hristiyanskij protestantskij ruh cerkva sho vinik v Chehiyi u XV st stavshi prodovzhennyam tradicij gusistskogo revolyucijnogo ruhu Pislya togo yak v 1457 roci z iniciativi Yirzhi z Podyebrad taboriti buli zmusheni vvesti utrakvistske bogosluzhinnya chastina yih pishla na ostatochnij rozriv iz pomirkovanim krilom gusitiv i zapochatkuvala organizacijne oformlennya odniyeyi z najbilshih sekt cheskih vidstupnikiv vid panivnoyi cerkvi tak zvanoyi Bratskoyi Yednoti poslidovniki yakoyi buli vidomishi pid im yam cheskih brativ Svoyu pershopochatkovu organizaciyu Yednota otrimala same v cej chas Cheski brati nalezhali do najbilsh pomirkovanih utrakvistskih sekt yaka vodnochas najbilsh tverdo stoyala na poziciyah cilkovitoyi nezalezhnosti vid Rimu ta vid inshih podibnih sekt gromada v povnij miri bula viraznikom tih idej yakimi keruvalis kerivniki suspilno politichnogo ta religijnogo ruhu v Chehiyi v XV st Golovni zaslugi u sferi zasadnichogo oblashtuvannya diyalnosti bratstva ta formuvannya jogo organizacijnoyi strukturi nalezhat Lukashu Prazkomu ta Petru Helchickomu Vnutrishnij rozvitok obryadnist Bratskoyi Yednoti znajshla virazhennya v bagatij literaturi bratstva vidnimi predstavnikami yakoyi buli Lukash Prazkij ta Petr Helchickij Persha obshina cheskih brativ bula zasnovana v 1457 roci v Kunvaldi Rzhegorom pleminnikom Yana Rokicani sho stav odnim iz osnovnih poslidovnikiv ta providnikiv idej Petra Helchickogo Kunvaldskoyu obshinoyu vvazhalis za golovni nastupni principi povna vidsutnist privatnoyi vlasnosti vidmova vid bud yakih form svitskoyi vladi visoka moralnist zobov yazannya zhiti vinyatkovo z vlasnoyi praci zaperechennya nasilstva u vsih jogo formah ta sprotiv zovnishnij vladi Nezvazhayuchi na aktivni zakidi nedobrozichlivciv yaki chasto pririvnyuvali bratstvo do krajnih sekt tipu valdensiv chiselnist bratstva postupovo zbilshuvalas paralelno rozshiryuvalas i teritorialna organizaciya Yednoti U zv yazku iz cim v 1467 roci postala potreba obrannya kilkoh yepiskopiv z yavilas potreba u shirokij pravilnij organizaciyi dlya bratchikiv Chehiyi ta Moraviyi vidtodi kunvaldske bratstvo nabulo vidomosti pid nazvoyu Cheskih brativ V takomu viglyadi bratstvo proisnuvalo do 1480 roku koli v nogo vstupiv Petr Helchickij yakij vnis rozkol u Bratsku Yednotu svoyimi propoziciyami pom yakshiti pravila vstupu v gromadu Do 1496 roku pribichniki strogogo ustavu mali znachnu perevagu ale v comu zh roci na zborah u Hlumeku voni buli zmusheni postupitis svoyeyu poziciyeyu Ale pri comu chastina bratchikiv na choli iz Amosom zi Shtekna viddililas i utvorila svoyu tak zvanu menshu storonu yaka proisnuvavshi samostijno do 1542 koli znovu zlilas iz bratstvom Poryadok upravlinnya obshini bulo viznacheno nastupnim chinom u tomu zh taki 1496 na choli gromadi stoyala tak zvana Visha rada yaka skladalas iz predstavnikiv mist ta vibornih vid obshini gromada upravlyalasya starijshinami yakim vlasne i nalezhali povnovazhennya slidkuvati za vikonannyam ustavu bratstva yiyi chlenami privatna vlasnist dozvolyalasya lishe v tomu vipadku koli yiyi vlasnik ne viyavlyav namiru vikoristati yiyi vsuperech pravilam ustavu ne na korist svoyemu blizhnomu Spochatku za Yirzhi z Podyebrad obshina zaznavala peresliduvan yak zi storoni katolikiv tak i zi storoni utrakvistiv odnak postupovo tisk na Yednotu slabshav z odnogo boku superniki perekonalis u mirolyubnosti cilej Yednoti a z inshogo sered yiyi poslidovnikiv na toj chas bulo chimalo vihidciv zi shlyahetskogo seredovisha zi znachnim kolom znajomih v uryadovih kolah Tak zavdyaki yih vplivu Yednota pevnij chas koristuvalas protektoratom Ferdinanda I odnak ostannij tak i ne navazhivsya viznati za nimi pravo na vidkrite bogosluzhinnya Ostannye malo virishalne znachennya dlya viznachennya ostatochnoyi oriyentaciyi obshini na protestantskij svit zokrema sprobu yiyi piti na zblizhennya iz nimeckimi protestantami Za svoyi simpatiyi do saksonskogo kurfyursta pid chas Shmalkaldenskoyi vijni 1546 roku voni zaznali peresliduvan ta pidpali pid zaboronu zdijsnyuvati bogosluzhinnya Pislya vstupu na prestol Maksimiliana II stanovishe Yednoti pokrashilos nastilki sho vona navit sprobuvala vistupiti za vidnovlennya svoyih prav ale bezuspishno Lishe politichni podiyi 1608 roku koli Rudolf zmig zberegti za soboyu lishe Chehiyu dopomogli obshini cheski brati pidpisali Spovidannya 1575 roku yake nadavalo bratchikam pravo narivni z katolikami ta utrakvistami zdijsnyuvati bogosluzhinnya Ale zdobute ne vdalosya zakripiti nadovgo Pislya porazki cheskogo povstannya 1618 1620 rokiv Cheski brati buli povnistyu rozgromleni vignani z Chehiyi i Moraviyi i rozselilis v mezhah Prussiyi Polshi Ugorshini ta Moldaviyi Pershi obshini cheskih brativ v Ugorshini ta Moldaviyi pochali vinikati vzhe iz seredini XV st Pislya togo yak u 1480 roci v Transilvaniyi pochinayutsya goninnya na nih pershi gromadi Bratskoyi Yednoti emigruvali cherez Moldaviyu na Podillya svidchennya pro osidannya tut podibnih chislennih gromad svidchat yak misceva polemichna tradiciya tak i dani toponimiki Tak pro ce svidchat dani z istorichnoyi topografiyi Kam yancya Podilskogo zibrani she naprikinci XIX st podilskim krayeznavcem Yuriyem Sicinskim zgidno z nimi she na kinec XIX st v okolicyah Kam yancya Podilskogo bulo lokalizovano blizko 30 toponimiv cheskogo pohodzhennya narazi bilshist z nih ye vzhe vtrachenimi Velika gromada cheskih brativ v 1490 1500 h rr osila v m Smotrichi za 30 km vid Kam yancya Podilskogo Mizh chislennimi obshinami sho osili na Podilli postijno vidbuvavsya proces zhivogo spilkuvannya zv yazok mizh nimi ne vtrachavsya U svoyemu pobuti voni zberegli vsi risi togo suvorogo ustavu sho buv vprovadzhenij u gromadi she do reform Lukasha Prazkogo osoblivo ce stosuvalos novonavernutih bratchikiv yaki pered posvyachennyam u gromadu mali projti dvorichnij viprobnij termin Ideyi cheskogo bratstva yak translyaciya gusizmu zustrili pozitivnij vidguk na dosit liberalnih u konfesijnomu vidnoshenni zemlyah Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Polskoyi koroni i zdobuli chimalo prihilnikiv Do kincya XVI st etnichnij sklad gromad nastilki silno vidozminyuyetsya sho cheskimi voni lishayutsya hiba sho za nazvoyu Do idejnoyi spadshini pervisnoyi Bratskoyi Spilnoti sogodni v Cheskij Respublici zgoloshuyutsya persh za vse Cheskobratska yevangelska cerkva suchasna Bratska Spilnota Bratska cerkva ta Bratska spilnota baptistiv a v Ukrayini dekilka cheskobratskih gromad na pivdni Vidomi cheski brati RedaguvatiYan Blagoslav Daniel Adam iz Veleslavina Peter Vok z Rozhmberku Martin Kabatnik Yan Amos Komenskij Lukash PrazkijPosilannya RedaguvatiCheski brati Arhivovano 22 chervnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha EnciklopediyaPrimitki Redaguvati Bogemskie bratya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Gerngutery Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref s XVIII veka Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2014 nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Cheski brati amp oldid 37649015