www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аналогія мовознавство У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Аналогія значення Аналогія в мовознавстві спо

Аналогія (мовознавство)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Аналогія (значення).

Аналогія в мовознавстві — спосіб утворення мовної форми за моделлю іншої, уподібнення форм одна одній за якоюсь ознакою.

Може полягати в:

  1. переносі структурних особливостей одної мовної одиниці на іншу;
  2. уподібненні форм;
  3. переносі відношень з одної групи мовних одиниць на іншу (наприклад, утворення пари «кіт»/«котик» за зразком «дім»/«домик»).

Аналогія сприяє одноманітності в мові, усуваючи і згладжуючи відмінності звукової форми, що утворюються при відмінюванні того ж слова і спричинені дією фонетичних законів.

Класифікація Редагувати

О. С. Кубрякова[ru] виділяє кілька типів аналогії:

  • За лексичним зразком. Згідно з Р. Г. Гатаулліним, словотвір за аналогією полягає в заміні одної з компонент похідного або складного слова на протилежну, або навпаки схожу за сенсом
  • За словотворчим рядом (наприклад, фр. discothèque утворена за зразком bibliothèque).
  • За відтворенням парадигми (наприклад, змішування типів відмінювання у давньоруській мові)

Приклади Редагувати

Українська мова Редагувати

  • Форми множини типу відмінювання з основою на *-ŭ (дав.-рус. сынове, медове, домове та ін.) змінилися на сучасні сини, меди, доми за аналогією до типу відмінювання з основою на *-ŏ (дав.-рус. городи, брати, столи), а також під впливом форм знахідного відмінка обох типів (дав.-рус. сыны, меды, домы, городы, браты, столы).
  • Форми родового відмінка множини іменників чоловічого роду, що збігалися з формами називного однини (дав.-рус. городъ, братъ, другъ, столъ) змінилися на сучасні городів, братів, друзів, столів за аналогією до закінчень типу відмінювання з основою на *-ŭ (дав.-рус. сыновъ, медовъ, домовъ). У сучасній мові давній спосіб утворення родового множини чоловічого роду цього типу зберігає лише слово чобіт.
  • Форми орудного відмінка множини типів відмінювання з основами на *-ŏ і на приголосний (дав.-рус. городы, браты, столы, селы, вороты, имены, ягнѧты, словесы) змінилися на сучасні городами, братами, столами, селами, воротами, іменами, ягнятами за аналогією до типу відмінювання з основою на *-ā (дав.-рус. рыбами, руками, кънѧгынями)
  • Форми множини підтипу з основою на *-s (дав.-рус. словеса, тѣлеса, колеса) змінилися на сучасні слова, тіла, кола під впливом типу відмінювання з основою на *-ŏ (дав.-рус. села, мѣста, поля). Часто вживана форма множини колеса за аналогією до того ж типу утворила нову форму однини — колесо.
  • Іменники давнього типу з основою на *-ĭ мали закінчення родового -и і в жіночому, і в чоловічому роді. Надалі іменники чоловічого роду цього типу набули нового закінчення -я (за аналогією до типу з основою на *-ŏ), але слова гусь і путь перейшли в жіночий рід і зберегли давню флексію за аналогією до іменників цього роду.
  • Праслов'янські форми називного відмінка слів *ljuby і *kry змінилися на сучасні любов і кров під впливом форм знахідного *ljubъvь і *krъvь.
  • Форми іменників при числівнику «два» із закінченням двоїни -а (дав.-рус. дъва города, дъва брата, дъва стола) і -ѣ (дав.-рус. дъвѣ сестрѣ, дъвѣ рыбѣ) змінилися на сучасні два городи, два брати, два столи, дві сестри за аналогією до форм іменників при числівниках «три», «чотири» (дав.-рус. триє городи, три сестры, четыре брати, четыри рыбы). Не виключений вплив форм двоїни іменників з основою на *-ŭ (дав.-рус. дъва сыны, дъва домы, але триє сынове, четыре домове), які, у свою чергу, при числівниках «три» і «чотири» набули нових закінчень за аналогією до слів попереднього типу. Наголос при цьому змістився за аналогією до форм родового однини (брати́ — бра́та — два бра́ти, сини́ — си́на — два си́ни).
  • У колишніх слів давнього типу відмінювання на *-ŏ форми множини називного відмінка рефлексами другої палаталізації перед закінченнями (дав.-рус. внуци, ворози, вълци, дуси) замінилися на форми з непалаталізованими задньоязиковими (внуки, вороги, вовки, духи) — за аналогією до форм знахідного множини (дав.-рус. внукы, ворогы, вълкы, духы); давню форму називного відмінка зберегло лише слово друзі. Так само змінилися в слів цього типу і форми з палаталізованими в місцевому множини (дав.-рус. внуцѣхъ, ворозѣхъ, вълцѣхъ, дусѣхъ) на сучасні із задньоязиковими (внуках, ворогах, вовках, духах) — за аналогією до форм місцевого множини типу з основою на *-ā.
  • Закінчення інфінітива з рефлексами першої палаталізації праслов'янського закінчення *-gt-, *-kt- (дав.-рус. речи, лечи, бѣчи, мочи, печи) змінилися непалаталізованими закінченнями (ректи, лягти, бігти, могти, пекти) — за аналогією до закінчень більшості дієслів. Нові форми стали ідентичні прасл. *rekti, *legti, *běgti, *mogti, *pekti.
  • Слова «стремено» і «рамено» утворилися від форм непрямих відмінків прасл. *(s)tremę, *ramę із суфіксом-нарощенням -en-; а закінчення -о з'явилося за аналогією до більшості слів середнього роду.
  • Аналогія спричинює коливання у відмінюванні і в сучасній мові. Наприклад, слова IV відміни ім'я, вим'я, плем'я, сі́м'я часто утворюють форми родового, давального і місцевого однини ім'я/ім'ю/ім'ї, вим'я/вим'ю/вим'ї, плем'я/плем'ю/плем'ї, сім'я/сім'ю/сім'ї — за аналогією до іменників II відміни м'якої групи (ганчір'я, рам'я, руб'я, сім'я́).
  • Сполучення прийменника по з формами давального відмінка у позначеннях місця пересування у просторі (дав.-рус. по морямъ, по полямъ) замінилися на форми місцевого (по морях, по полях) — за аналогією до конструкцій, що позначають слідування у часі або просторі (дав.-рус. по слѣдахъ, по ихъ).
  • Слово «коклюш» (від фр. coqueluche) у розмовній мові змінилося на «кашлюк»: за аналогією до «кашель».
  • Прийменник отъ отримав дзвінку вимову приголосного ([t] > [d]), набувши форми од — за аналогією до прийменників над, під. Сучасна форма від виникла внаслідок протези.
  • Слово «виделка» походить від пол. widelec, що набуло нового закінчення за аналогією до питомо українського «вилка».
  • Хоронім «Польща», а також назви цієї країни в деяких інших слов'янських мовах (біл. Польшча, рос. Польша, болг. Полша) походять від Polszcze — старопольської форми місцевого відмінка пол. Polska, що утворила в них нову форму називного за аналогією до слів з прикінцевими -ща, -ша.

Російська мова Редагувати

  • Форми множини типу відмінювання з основою на *-ŭ (дав.-рус. сынове, медове, домове) змінилися по-різному залежно від моделі уподібнення. Форма сынове перетворилася на сыновья за аналогією до братья, яке за походженням являє собою збірний іменник однини (пор. укр. браття); форма медове — на меды за аналогією до форми знахідного відмінка; форма домове — на дома за аналогією до форм множини середнього роду.
  • Форми множини слів друг, муж і зять (дав.-рус. друзи, мужи, зѧти) змінилися на друзья, мужья, зятья: за аналогією до братья, сыновья.
  • Форми іменників при числівниках «три» і «четыре» (дав.-рус. триє городи, триє столи, четыре брати) змінилися на сучасні три города, четыре брата за аналогією до форм іменників при числівнику «два» (дав.-рус. дъва города, дъва брата, дъва стола). Давні форми іменників з основою на *-ŭ при числівниках «два» (дав.-рус. дъва сыны, дъва домы) і «три», «четыре» (триє сынове, четыре домове) змінилися на сучасні два сына, два дома, три сына, четыре дома під впливом форм двоїни типу з основою на *-ŏ.
  • Праслов'янські форми називного відмінка слів *ljuby, *kry, *svekry, *bry, *cьrky і *xorǫgy змінилися на сучасні любовь, кровь, свекровь, бровь, церковь, хоругвь під впливом форм знахідного *ljubъvь, *krъvь, *svekrъvь, *brъvь, *cьrkъvь і *xorǫgъvь.
  • Форми давального і місцевого відмінків з рефлексами другої палаталізації перед закінченнями (дав.-рус. друзѣ, руцѣ, дусѣ) замінилися формами з непалаталізованими задньоязиковими (друге, руке, духе) за аналогією до основ інших відмінків. Аналогічне явище відбулося і в словацькій мові.
  • В атематичних дієслів особове закінчення II особи однини -си (дав.-рус. даси, ѣси) і множини -сте (дав.-рус. дасте, ѣсте) змінилися на -шь (дашь, ешь) і -ите (дадите, едите) — за аналогією до закінчень більшості дієслів.
  • Сполучення прийменника по з формами місцевого відмінка у конструкціях, що позначають слідування у часі або просторі, спрямування дії, почуття (дав.-рус. по слѣдахъ, по ихъ) замінилися на форми давального (идти по следам, скучать по ним, стрелять по ним) — за аналогією до конструкцій для позначення місця пересування у просторі (дав.-рус. по морямъ, по полямъ). У сучасній мові форми прийменникового (місцевого) відмінка з прийменником по вживаються рідко (по окончанию, по прошествии).

Англійська мова Редагувати

  • Давні форми множини been, kine, eyen, housen змінилися на сучасні із закінченням -s (bees, cows, eyes, houses): за аналогією до первісно нечисленної лексичної групи. Архаїчний спосіб утворення множини зараз зберігається у небагатьох слів (man — men, woman — women, goose — geese, foot — feet, mouse — mice, louse — lice).
  • Слово iland («острів»), яке походить від середньоанглійського iland, yland, ylond і давн-англ. īġland, īeġland, ēaland, починаючи з XVII ст. пишуть як island: за аналогією до isle (який походить через старофр. isle від лат. insula).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Гатауллин Р. Г. Некоторые вопросы словообразования по аналогии [ 2 грудня 2016 у Wayback Machine.]. // Вестник Башкирск. ун-та. 2012. № 1(I).
  2. . Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 29 червня 2017. 

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Analogiya znachennya Analogiya v movoznavstvi sposib utvorennya movnoyi formi za modellyu inshoyi upodibnennya form odna odnij za yakoyus oznakoyu Mozhe polyagati v perenosi strukturnih osoblivostej odnoyi movnoyi odinici na inshu upodibnenni form perenosi vidnoshen z odnoyi grupi movnih odinic na inshu napriklad utvorennya pari kit kotik za zrazkom dim domik Analogiya spriyaye odnomanitnosti v movi usuvayuchi i zgladzhuyuchi vidminnosti zvukovoyi formi sho utvoryuyutsya pri vidminyuvanni togo zh slova i sprichineni diyeyu fonetichnih zakoniv Zmist 1 Klasifikaciya 2 Prikladi 2 1 Ukrayinska mova 2 2 Rosijska mova 2 3 Anglijska mova 3 Div takozh 4 Primitki 5 DzherelaKlasifikaciya RedaguvatiO S Kubryakova ru vidilyaye kilka tipiv analogiyi Za leksichnim zrazkom Zgidno z R G Gataullinim slovotvir za analogiyeyu polyagaye v zamini odnoyi z komponent pohidnogo abo skladnogo slova na protilezhnu abo navpaki shozhu za sensom 1 Za slovotvorchim ryadom napriklad fr discotheque utvorena za zrazkom bibliotheque Za vidtvorennyam paradigmi napriklad zmishuvannya tipiv vidminyuvannya u davnoruskij movi Prikladi RedaguvatiUkrayinska mova Redaguvati Gramatichna analogiyaFormi mnozhini tipu vidminyuvannya z osnovoyu na ŭ dav rus synove medove domove ta in zminilisya na suchasni sini medi domi za analogiyeyu do tipu vidminyuvannya z osnovoyu na ŏ dav rus gorodi brati stoli a takozh pid vplivom form znahidnogo vidminka oboh tipiv dav rus syny medy domy gorody braty stoly Formi rodovogo vidminka mnozhini imennikiv cholovichogo rodu sho zbigalisya z formami nazivnogo odnini dav rus gorod brat drug stol zminilisya na suchasni gorodiv brativ druziv stoliv za analogiyeyu do zakinchen tipu vidminyuvannya z osnovoyu na ŭ dav rus synov medov domov U suchasnij movi davnij sposib utvorennya rodovogo mnozhini cholovichogo rodu cogo tipu zberigaye lishe slovo chobit Formi orudnogo vidminka mnozhini tipiv vidminyuvannya z osnovami na ŏ i na prigolosnij dav rus gorody braty stoly sely voroty imeny yagnѧty slovesy zminilisya na suchasni gorodami bratami stolami selami vorotami imenami yagnyatami za analogiyeyu do tipu vidminyuvannya z osnovoyu na a dav rus rybami rukami knѧgynyami Formi mnozhini pidtipu z osnovoyu na s dav rus slovesa tѣlesa kolesa zminilisya na suchasni slova tila kola pid vplivom tipu vidminyuvannya z osnovoyu na ŏ dav rus sela mѣsta polya Chasto vzhivana forma mnozhini kolesa za analogiyeyu do togo zh tipu utvorila novu formu odnini koleso Imenniki davnogo tipu z osnovoyu na ĭ mali zakinchennya rodovogo i i v zhinochomu i v cholovichomu rodi Nadali imenniki cholovichogo rodu cogo tipu nabuli novogo zakinchennya ya za analogiyeyu do tipu z osnovoyu na ŏ ale slova gus i put perejshli v zhinochij rid i zberegli davnyu fleksiyu za analogiyeyu do imennikiv cogo rodu Praslov yanski formi nazivnogo vidminka sliv ljuby i kry zminilisya na suchasni lyubov i krov pid vplivom form znahidnogo ljubv i krv Formi imennikiv pri chislivniku dva iz zakinchennyam dvoyini a dav rus dva goroda dva brata dva stola i ѣ dav rus dvѣ sestrѣ dvѣ rybѣ zminilisya na suchasni dva gorodi dva brati dva stoli dvi sestri za analogiyeyu do form imennikiv pri chislivnikah tri chotiri dav rus triye gorodi tri sestry chetyre brati chetyri ryby Ne viklyuchenij vpliv form dvoyini imennikiv z osnovoyu na ŭ dav rus dva syny dva domy ale triye synove chetyre domove yaki u svoyu chergu pri chislivnikah tri i chotiri nabuli novih zakinchen za analogiyeyu do sliv poperednogo tipu Nagolos pri comu zmistivsya za analogiyeyu do form rodovogo odnini brati bra ta dva bra ti sini si na dva si ni U kolishnih sliv davnogo tipu vidminyuvannya na ŏ formi mnozhini nazivnogo vidminka refleksami drugoyi palatalizaciyi pered zakinchennyami dav rus vnuci vorozi vlci dusi zaminilisya na formi z nepalatalizovanimi zadnoyazikovimi vnuki vorogi vovki duhi za analogiyeyu do form znahidnogo mnozhini dav rus vnuky vorogy vlky duhy davnyu formu nazivnogo vidminka zbereglo lishe slovo druzi Tak samo zminilisya v sliv cogo tipu i formi z palatalizovanimi v miscevomu mnozhini dav rus vnucѣh vorozѣh vlcѣh dusѣh na suchasni iz zadnoyazikovimi vnukah vorogah vovkah duhah za analogiyeyu do form miscevogo mnozhini tipu z osnovoyu na a Zakinchennya infinitiva z refleksami pershoyi palatalizaciyi praslov yanskogo zakinchennya gt kt dav rus rechi lechi bѣchi mochi pechi zminilisya nepalatalizovanimi zakinchennyami rekti lyagti bigti mogti pekti za analogiyeyu do zakinchen bilshosti diyesliv Novi formi stali identichni prasl rekti legti begti mogti pekti Slova stremeno i rameno utvorilisya vid form nepryamih vidminkiv prasl s treme rame iz sufiksom naroshennyam en a zakinchennya o z yavilosya za analogiyeyu do bilshosti sliv serednogo rodu Analogiya sprichinyuye kolivannya u vidminyuvanni i v suchasnij movi Napriklad slova IV vidmini im ya vim ya plem ya si m ya chasto utvoryuyut formi rodovogo davalnogo i miscevogo odnini im ya im yu im yi vim ya vim yu vim yi plem ya plem yu plem yi sim ya sim yu sim yi za analogiyeyu do imennikiv II vidmini m yakoyi grupi ganchir ya ram ya rub ya sim ya Spoluchennya prijmennika po z formami davalnogo vidminka u poznachennyah miscya peresuvannya u prostori dav rus po moryam po polyam zaminilisya na formi miscevogo po moryah po polyah za analogiyeyu do konstrukcij sho poznachayut sliduvannya u chasi abo prostori dav rus po slѣdah po ih Slovotvirna analogiyaSlovo koklyush vid fr coqueluche u rozmovnij movi zminilosya na kashlyuk za analogiyeyu do kashel Prijmennik ot otrimav dzvinku vimovu prigolosnogo t gt d nabuvshi formi od za analogiyeyu do prijmennikiv nad pid Suchasna forma vid vinikla vnaslidok protezi Slovo videlka pohodit vid pol widelec sho nabulo novogo zakinchennya za analogiyeyu do pitomo ukrayinskogo vilka Horonim Polsha a takozh nazvi ciyeyi krayini v deyakih inshih slov yanskih movah bil Polshcha ros Polsha bolg Polsha pohodyat vid Polszcze staropolskoyi formi miscevogo vidminka pol Polska sho utvorila v nih novu formu nazivnogo za analogiyeyu do sliv z prikincevimi sha sha Rosijska mova Redaguvati Formi mnozhini tipu vidminyuvannya z osnovoyu na ŭ dav rus synove medove domove zminilisya po riznomu zalezhno vid modeli upodibnennya Forma synove peretvorilasya na synovya za analogiyeyu do bratya yake za pohodzhennyam yavlyaye soboyu zbirnij imennik odnini por ukr brattya forma medove na medy za analogiyeyu do formi znahidnogo vidminka forma domove na doma za analogiyeyu do form mnozhini serednogo rodu Formi mnozhini sliv drug muzh i zyat dav rus druzi muzhi zѧti zminilisya na druzya muzhya zyatya za analogiyeyu do bratya synovya Formi imennikiv pri chislivnikah tri i chetyre dav rus triye gorodi triye stoli chetyre brati zminilisya na suchasni tri goroda chetyre brata za analogiyeyu do form imennikiv pri chislivniku dva dav rus dva goroda dva brata dva stola Davni formi imennikiv z osnovoyu na ŭ pri chislivnikah dva dav rus dva syny dva domy i tri chetyre triye synove chetyre domove zminilisya na suchasni dva syna dva doma tri syna chetyre doma pid vplivom form dvoyini tipu z osnovoyu na ŏ Praslov yanski formi nazivnogo vidminka sliv ljuby kry svekry bry crky i xorǫgy zminilisya na suchasni lyubov krov svekrov brov cerkov horugv pid vplivom form znahidnogo ljubv krv svekrv brv crkv i xorǫgv Formi davalnogo i miscevogo vidminkiv z refleksami drugoyi palatalizaciyi pered zakinchennyami dav rus druzѣ rucѣ dusѣ zaminilisya formami z nepalatalizovanimi zadnoyazikovimi druge ruke duhe za analogiyeyu do osnov inshih vidminkiv Analogichne yavishe vidbulosya i v slovackij movi V atematichnih diyesliv osobove zakinchennya II osobi odnini si dav rus dasi ѣsi i mnozhini ste dav rus daste ѣste zminilisya na sh dash esh i ite dadite edite za analogiyeyu do zakinchen bilshosti diyesliv Spoluchennya prijmennika po z formami miscevogo vidminka u konstrukciyah sho poznachayut sliduvannya u chasi abo prostori spryamuvannya diyi pochuttya dav rus po slѣdah po ih zaminilisya na formi davalnogo idti po sledam skuchat po nim strelyat po nim za analogiyeyu do konstrukcij dlya poznachennya miscya peresuvannya u prostori dav rus po moryam po polyam U suchasnij movi formi prijmennikovogo miscevogo vidminka z prijmennikom po vzhivayutsya ridko po okonchaniyu po proshestvii 2 Anglijska mova Redaguvati Davni formi mnozhini been kine eyen housen zminilisya na suchasni iz zakinchennyam s bees cows eyes houses za analogiyeyu do pervisno nechislennoyi leksichnoyi grupi Arhayichnij sposib utvorennya mnozhini zaraz zberigayetsya u nebagatoh sliv man men woman women goose geese foot feet mouse mice louse lice Slovo iland ostriv yake pohodit vid serednoanglijskogo iland yland ylond i davn angl iġland ieġland ealand pochinayuchi z XVII st pishut yak island za analogiyeyu do isle yakij pohodit cherez starofr isle vid lat insula Div takozh RedaguvatiKontaminaciya lingvistika GiperkorekciyaPrimitki Redaguvati Gataullin R G Nekotorye voprosy slovoobrazovaniya po analogii Arhivovano 2 grudnya 2016 u Wayback Machine Vestnik Bashkirsk un ta 2012 1 I E V Muravenko Izmenenie upravleniya predloga po v russkom yazyke Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2016 Procitovano 29 chervnya 2017 Dzherela RedaguvatiKub rya ko va E S Analogiya v lingvistike Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2005 T 1 A Anketirovanie S 664 ISBN 5 85270 329 X ros Analogiya v lingvistike Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Analogiya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Prin ci py is to rii yazy ka M 1960 Kub rya ko va E S Raz mysh le niya ob ana lo gii Sush nost raz vi tie i funk cii yazy ka M 1987 Wort bildung In terak tiv im Sprach system Inns bruck 2000 nim Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Analogiya movoznavstvo amp oldid 38661711