www.wikidata.uk-ua.nina.az

Алімардан бек Топчибашев Алімардан бек Алекбер огли Топчибашев азерб əlimərdan bəy ələkbər oğlu Topçubaşov 4 травня 1863

Алімардан-бек Топчибашев

Алімардан-бек Алекбер огли Топчибашев (азерб. Əlimərdan bəy Ələkbər oğlu Topçubaşov, 4 травня 1863(18630504), Тифліс — 8 листопада 1934, Париж) — азербайджанський громадський і державний діяч, юрист і журналіст, депутат Першої Державної думи Росії (1906), Голова парламенту Азербайджанської Демократичної Республіки (1918—1920).

Алімардан-бек Топчибашев
азерб. Əlimərdan bəy Topçubaşov
 
Народження: 4 травня 1862(1862-05-04)
Тифліс, Кавказьке намісництво[d], Російська імперія
Смерть: 8 листопада 1934(1934-11-08) (72 роки)
Париж, Третя французька республіка
Поховання: Saint-Cloud cemeteryd
Країна: Азербайджан
Релігія: сунізм
Освіта: юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету і Імператорський Санкт-Петербурзький університетd
Партія: Іттіфак аль-Муслімінd, Конституційно-демократична партія і незалежний політик
Батько: Alekber bey Topchubashovd
Шлюб: Peri Topchubashovad
Діти: Rashid Bey Topchubashovd
Автограф:

 Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис ред.

Алімардан-бек Топчібашев народився 4 травня 1863(18630504) року в Тифлісі. 1884 року закінчив I міську гімназію в Тифлісі вступив до Санкт-Петербурзького Імператорського університету на історико-філологічний факультет[ru] за Кавказькою стипендією, але вже після першого семестру відмовився від стипендії і перейшов на юридичний факультет. 1888 закінчив університет, здобувши ступінь кандидата права. Працював помічником мирового судді та секретарем окружного суду, викладав у Тифліському землемірному училищі. Переїхав до Баку, де працював присяжним повіреним.

Ісмаїл Гаспринський, Гасан-бек Зардабі[ru] і Алімардан-бек Топчибашев. Баку, 1894

Топчибашев був редактором щоденної газети «Бакинський Торгово-Промисловий Листок», що видавалася в Баку від 1888 року. 24 червня 1898 року він став редактором видаваної в Баку газети «Каспій». У різні роки був також редактором газет «Баку» і «Хаят» («Життя»). Був обраний гласним Бакинської міської думи, входив до складу міської училищної комісії, піклувальних рад Маріїнської жіночої гімназії, Бакинського комерційного училища[ru] і Бакинської мусульманської жіночої школи[ru].

Під час Революції 1905—1907 років брав участь у роботі 1-го Всеросійського мусульманського з'їзду (серпень 1905, Нижній Новгород); на 2-му (січень 1906, Петербург) і 3-му (16 серпня 1906, Нижній Новгород) з'їздах обирався головою ЦК партії Іттіфак аль-Муслімін[ru]. На 3-му Всеросійському мусульманському з'їзді засідання не були публічними і велися татарською мовою. Було затверджено програму мусульманського політичного союзу, близьку до програми кадетської партії, відмінну від неї в питаннях шкільної освіти.

Був обраний депутатом першої Державної Думи від Бакинської губернії; примикав до лівого крила фракції партії «Народна свобода». Після розпуску Думи першого скликання підписав Виборзьку відозву і засуджений за ст. 129, ч. 1, п. п. 51 і 3 Кримінального уложення, позбувшись права знову обиратися до Думи.

У лютому 1906 року учасник мирового вірмено-мусульманського з'їзду, член особливої наради при Кавказькому наміснику з вірмено-мусульманських питань.

Після Лютневої революції 1917 року виступав за збереження єдиної Російської держави і скликання Установчих Зборів, ні в які партії не вступав. З березня очолював Азербайджанський Національний Комітет. Брав участь у роботі Кавказького мусульманського з'їзду (квітень 1917, Баку) і першого Всеросійського мусульманського з'їзду (травень 1917, Москва), на яких виступав за федеративний устрій Росії.

Був обраний на Всеросійські установчі збори, розігнані більшовиками після першого засідання.

Алімардан-бек Топчібашев (третій зліва) у складі делегації Азербайджанської Республіки під час Паризької мирної конференції

Після проголошення Азербайджанської Демократичної Республіки (АДР) 28 травня 1918 року — її надзвичайний представник у Грузії, Вірменії та Османській імперії. Перебуваючи в Стамбулі, був призначений міністром закордонних справ АДР (6 жовтня — 7 грудня 1918). 7 грудня 1918 був заочно обраний головою азербайджанського парламенту. Очолював делегацію АДР на Паризькій мирній конференції.

Після встановлення в Азербайджані радянської влади (28 квітня 1920 року) — в еміграції. Учасник Генуезької конференції та Лозаннської конференції, на яких ставив питання про незаконну окупацію Азербайджану Червоною армією.

Помер у Парижі 8 листопада 1934 року. Похований у Сен-Клу, західному передмісті Парижа.

Ставлення до релігії ред.

За віросповіданням А. Топчибашев був мусульманином. Його батьки були шиїтами. А. Топчибашев часто виступав з загальномусульманскьких інтересів, ставлячи на передній план ту чи іншу мусульманську течію. У своєму листі до Салімгірея Джантюріна[ru] від 1908 року, щодо створення загальномусульманського духовного закладу, він акцентував на відстоюванні ісламськими течіями своєї індивідуальності, що перешкоджало цьому задуму. У зв'язку з цим А. Топчибашев писав: «якби я мав владу, повісив би всіх сунітів, шиїтів, азамітів та ін., і залишив би одних мусульман», підтримавши також заяву закавказького шейх-уль-іслама шиїта Абдуссалама Ахундзаде[en] про невизнання ним цих течій, оскільки той вважає себе мусульманином. При цьому, погоджуючись з точкою зору, що відмінність між сунітами і шиїтами суто політична, він вважав її роздутою «тільки палкою фантазією персів, які ввели в іслам багато з релігії Зороастра» (перси традиційно шиїти — прим.).

Пізніше А. Топчибашев прямо вказав на свою приналежність до сунітської течії ісламу. Так, на зустрічі з великим візиром Османської імперії Талаат-пашею в жовтні 1918 року, останній повідомив йому, що на питання посла Йоффе «Що у вас спільного з кавказькими мусульманами? Адже вони шиїти, а ви турки-суніти» він заявив про свою приналежність до шиїтів (Талаат-паша був послідовником суфійського ордену Бекташи, близького до шиїзму). Тоді А. Топчибашев додав: «Якби я був з Вами в Берліні, я б сказав панові Йоффе, що я — кавказький мусульманин, але я — суніт (хоча й народжений від батьків-шиїтів)».

Пам'ять ред.

  • На фасаді будинку, де проживав у Парижі Алімардан-бек Топчибашев, встановлено меморіальну дошку.
  • 2013 року в Азербайджані випущено поштову марку з портретом Алімардан-бека Топчибашева.
  • Ім'я Алімардан-бека Топчибашева носить одна з вулиць міста Баку.

Примітки ред.

  1. https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article1695
  2. Cəmil Həsənli (3 серпня 2013). . Oguz Haberleri (азерб.). oguz-news.net. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 27 вересня 2015. 
  3. Бакинский Торгово-Промышленный Листок // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  4. Ева-Мария Аух. (рос.). sakharov-center.ru. Архів оригіналу за 15 жовтня 2007. Процитовано 29 квітня 2012. 
  5. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 1 травня 2020. 
  6. Из коллекции Рамиза Абуталыбова. Фотография семейной могилы Топчибашевых в Сен-Клу, пригороде Парижа. ourbaku.com. Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 10 листопада 2012. 
  7. ↑ Дипломатические беседы А.А. Топчибашева в Стамбуле (записи чрезвычайного посланинка и полномочного министра Азербайджанской Республики). 1918-1919 гг : [ ][рос.]. — «Эргюн». — Баку, 1994. — 160 с.
  8. Документы и письма…, 2012, с. 72.
  9. Документы и письма…, 2012, с. 73-74.
  10. Документы и письма…, 2012, с. 69.
  11. Джамиль Гасанлы. История дипломатии Азербайджанской Республики: Внешняя политика Азербайджанской Демократической Республики (1918—1920) : [ ][рос.]. — Наука, 2010. — Т. I. — С. 197—198. — ISBN 978-5-9765-0899-6, 978-5-9765-0900-9, 978-5-02-037267-2, 978-5-02-037268-9.
    Оригінальний текст (рос.)
    Посол Иоффе также подчеркнул, что пролетариат России «не допустил бы», чтобы крестьяне-мусульмане страдали под гнётом беков и богатеев, а также заметил Талаат-паше: «Что у вас общего с кавказскими мусульманами? Ведь они шииты, а вы — турки-сунниты». Отвергая этот нелепый довод, Талаат-паша ответил: «Вот я турок, но я шиит». В этом месте его рассказа Топчибашев добавил: «Если бы я был с Вами в Берлине, я бы сказал господину Иоффе, что я — кавказский мусульманин, но я — суннит».
  12. Ernest Edmondson Ramsaur. The Young Turks: prelude to the revolution of 1908 : [ ][англ.]. — Russell & Russell. — 1970. — С. 113.
    Оригінальний текст (англ.)
    It is certainly definite that a number of Young Turks were members of the Bektashi order and that some were both Freemasons and Bektashis — Talat Pasha, Riza Tevfik, and the Sheyhulislam Musa Kazim Efendi were all in this category.
  13. . Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 1 травня 2020. 
  14. (азерб.)
  15. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 1 травня 2020. 

Література ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Alimardan bek Alekber ogli Topchibashev azerb Elimerdan bey Elekber oglu Topcubasov 4 travnya 1863 18630504 Tiflis 8 listopada 1934 Parizh azerbajdzhanskij gromadskij i derzhavnij diyach yurist i zhurnalist deputat Pershoyi Derzhavnoyi dumi Rosiyi 1906 Golova parlamentu Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki 1918 1920 Alimardan bek Topchibashev azerb Elimerdan bey Topcubasov Narodzhennya 4 travnya 1862 1862 05 04 Tiflis Kavkazke namisnictvo d Rosijska imperiyaSmert 8 listopada 1934 1934 11 08 72 roki Parizh Tretya francuzka respublikaPohovannya Saint Cloud cemeteryd 1 Krayina AzerbajdzhanReligiya sunizmOsvita yuridichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu i Imperatorskij Sankt Peterburzkij universitetdPartiya Ittifak al Muslimind Konstitucijno demokratichna partiya i nezalezhnij politikBatko Alekber bey TopchubashovdShlyub Peri TopchubashovadDiti Rashid Bey TopchubashovdAvtograf Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Stavlennya do religiyi 2 Pam yat 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaZhittyepis red Alimardan bek Topchibashev narodivsya 4 travnya 1863 18630504 roku 2 v Tiflisi 1884 roku zakinchiv I misku gimnaziyu v Tiflisi vstupiv do Sankt Peterburzkogo Imperatorskogo universitetu na istoriko filologichnij fakultet ru za Kavkazkoyu stipendiyeyu ale vzhe pislya pershogo semestru vidmovivsya vid stipendiyi i perejshov na yuridichnij fakultet 1888 zakinchiv universitet zdobuvshi stupin kandidata prava Pracyuvav pomichnikom mirovogo suddi ta sekretarem okruzhnogo sudu vikladav u Tifliskomu zemlemirnomu uchilishi Pereyihav do Baku de pracyuvav prisyazhnim povirenim nbsp Ismayil Gasprinskij Gasan bek Zardabi ru i Alimardan bek Topchibashev Baku 1894Topchibashev buv redaktorom shodennoyi gazeti Bakinskij Torgovo Promislovij Listok sho vidavalasya v Baku vid 1888 roku 3 24 chervnya 1898 roku vin stav redaktorom vidavanoyi v Baku gazeti Kaspij 4 U rizni roki buv takozh redaktorom gazet Baku i Hayat Zhittya Buv obranij glasnim Bakinskoyi miskoyi dumi vhodiv do skladu miskoyi uchilishnoyi komisiyi pikluvalnih rad Mariyinskoyi zhinochoyi gimnaziyi Bakinskogo komercijnogo uchilisha ru i Bakinskoyi musulmanskoyi zhinochoyi shkoli ru Pid chas Revolyuciyi 1905 1907 rokiv brav uchast u roboti 1 go Vserosijskogo musulmanskogo z yizdu serpen 1905 Nizhnij Novgorod na 2 mu sichen 1906 Peterburg i 3 mu 16 serpnya 1906 Nizhnij Novgorod z yizdah obiravsya golovoyu CK partiyi Ittifak al Muslimin ru Na 3 mu Vserosijskomu musulmanskomu z yizdi zasidannya ne buli publichnimi i velisya tatarskoyu movoyu Bulo zatverdzheno programu musulmanskogo politichnogo soyuzu blizku do programi kadetskoyi partiyi vidminnu vid neyi v pitannyah shkilnoyi osviti 5 Buv obranij deputatom pershoyi Derzhavnoyi Dumi vid Bakinskoyi guberniyi primikav do livogo krila frakciyi partiyi Narodna svoboda Pislya rozpusku Dumi pershogo sklikannya pidpisav Viborzku vidozvu i zasudzhenij za st 129 ch 1 p p 51 i 3 Kriminalnogo ulozhennya pozbuvshis prava znovu obiratisya do Dumi U lyutomu 1906 roku uchasnik mirovogo virmeno musulmanskogo z yizdu chlen osoblivoyi naradi pri Kavkazkomu namisniku z virmeno musulmanskih pitan Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku vistupav za zberezhennya yedinoyi Rosijskoyi derzhavi i sklikannya Ustanovchih Zboriv ni v yaki partiyi ne vstupav Z bereznya ocholyuvav Azerbajdzhanskij Nacionalnij Komitet Brav uchast u roboti Kavkazkogo musulmanskogo z yizdu kviten 1917 Baku i pershogo Vserosijskogo musulmanskogo z yizdu traven 1917 Moskva na yakih vistupav za federativnij ustrij Rosiyi Buv obranij na Vserosijski ustanovchi zbori rozignani bilshovikami pislya pershogo zasidannya nbsp Alimardan bek Topchibashev tretij zliva u skladi delegaciyi Azerbajdzhanskoyi Respubliki pid chas Parizkoyi mirnoyi konferenciyiPislya progoloshennya Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki ADR 28 travnya 1918 roku yiyi nadzvichajnij predstavnik u Gruziyi Virmeniyi ta Osmanskij imperiyi Perebuvayuchi v Stambuli buv priznachenij ministrom zakordonnih sprav ADR 6 zhovtnya 7 grudnya 1918 7 grudnya 1918 buv zaochno obranij golovoyu azerbajdzhanskogo parlamentu Ocholyuvav delegaciyu ADR na Parizkij mirnij konferenciyi Pislya vstanovlennya v Azerbajdzhani radyanskoyi vladi 28 kvitnya 1920 roku v emigraciyi Uchasnik Genuezkoyi konferenciyi ta Lozannskoyi konferenciyi na yakih staviv pitannya pro nezakonnu okupaciyu Azerbajdzhanu Chervonoyu armiyeyu Pomer u Parizhi 8 listopada 1934 roku Pohovanij u Sen Klu 6 zahidnomu peredmisti Parizha Stavlennya do religiyi red Za virospovidannyam A Topchibashev buv musulmaninom Jogo batki buli shiyitami 7 A Topchibashev chasto vistupav z zagalnomusulmanskkih interesiv stavlyachi na perednij plan tu chi inshu musulmansku techiyu U svoyemu listi do Salimgireya Dzhantyurina ru vid 1908 roku shodo stvorennya zagalnomusulmanskogo duhovnogo zakladu vin akcentuvav na vidstoyuvanni islamskimi techiyami svoyeyi individualnosti sho pereshkodzhalo comu zadumu U zv yazku z cim A Topchibashev pisav yakbi ya mav vladu povisiv bi vsih sunitiv shiyitiv azamitiv ta in i zalishiv bi odnih musulman 8 pidtrimavshi takozh zayavu zakavkazkogo shejh ul islama shiyita Abdussalama Ahundzade en pro neviznannya nim cih techij oskilki toj vvazhaye sebe musulmaninom 9 Pri comu pogodzhuyuchis z tochkoyu zoru sho vidminnist mizh sunitami i shiyitami suto politichna vin vvazhav yiyi rozdutoyu tilki palkoyu fantaziyeyu persiv yaki vveli v islam bagato z religiyi Zoroastra 10 persi tradicijno shiyiti prim Piznishe A Topchibashev pryamo vkazav na svoyu prinalezhnist do sunitskoyi techiyi islamu Tak na zustrichi z velikim vizirom Osmanskoyi imperiyi Talaat pasheyu v zhovtni 1918 roku ostannij povidomiv jomu sho na pitannya posla Joffe Sho u vas spilnogo z kavkazkimi musulmanami Adzhe voni shiyiti a vi turki suniti vin zayaviv pro svoyu prinalezhnist do shiyitiv 11 Talaat pasha buv poslidovnikom sufijskogo ordenu Bektashi 12 blizkogo do shiyizmu Todi A Topchibashev dodav Yakbi ya buv z Vami v Berlini ya b skazav panovi Joffe sho ya kavkazkij musulmanin ale ya sunit hocha j narodzhenij vid batkiv shiyitiv 7 Pam yat red Na fasadi budinku de prozhivav u Parizhi Alimardan bek Topchibashev vstanovleno memorialnu doshku 13 14 2013 roku v Azerbajdzhani vipusheno poshtovu marku z portretom Alimardan beka Topchibasheva 15 Im ya Alimardan beka Topchibasheva nosit odna z vulic mista Baku nbsp Poshtova marka Azerbajdzhanu prisvyachena 150 richchyu Topchibasheva nbsp Memorialna doshka na fasadi budinku v Parizhi v yakomu zhiv Topchibashev 1920 roku nbsp Deputatskij znachok Alimardan beka Topchibasheva nbsp Vulicya Alimardan beka Topchibasheva v BakuPrimitki red https www landrucimetieres fr spip spip php article1695 Cemil Hesenli 3 serpnya 2013 Elimerdan bey Topcubasovun dogum tarixi ile bagli deqiqlesdirme Oguz Haberleri azerb oguz news net Arhiv originalu za 13 kvitnya 2015 Procitovano 27 veresnya 2015 Bakinskij Torgovo Promyshlennyj Listok Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Eva Mariya Auh Mezhdu prisposobleniem i samoutverzhdeniem Rannij etap poiskov nacionalnoj identichnosti v srede musulmanskoj intelligencii i vozniknovenie novogo obshestva na yugo vostochnom Kavkaze 1875 1905 gg ros sakharov center ru Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2007 Procitovano 29 kvitnya 2012 Sibirskaya torgovaya gazeta 138 22 avgusta 1906 goda Tyumen St 2 Arhiv originalu za 18 serpnya 2021 Procitovano 1 travnya 2020 Iz kollekcii Ramiza Abutalybova Fotografiya semejnoj mogily Topchibashevyh v Sen Klu prigorode Parizha ourbaku com Arhiv originalu za 20 listopada 2012 Procitovano 10 listopada 2012 a b Diplomaticheskie besedy A A Topchibasheva v Stambule zapisi chrezvychajnogo poslaninka i polnomochnogo ministra Azerbajdzhanskoj Respubliki 1918 1919 gg ros Ergyun Baku 1994 160 s Dokumenty i pisma 2012 s 72 Dokumenty i pisma 2012 s 73 74 Dokumenty i pisma 2012 s 69 Dzhamil Gasanly Istoriya diplomatii Azerbajdzhanskoj Respubliki Vneshnyaya politika Azerbajdzhanskoj Demokraticheskoj Respubliki 1918 1920 ros Nauka 2010 T I S 197 198 ISBN 978 5 9765 0899 6 978 5 9765 0900 9 978 5 02 037267 2 978 5 02 037268 9 Originalnij tekst ros Posol Ioffe takzhe podcherknul chto proletariat Rossii ne dopustil by chtoby krestyane musulmane stradali pod gnyotom bekov i bogateev a takzhe zametil Talaat pashe Chto u vas obshego s kavkazskimi musulmanami Ved oni shiity a vy turki sunnity Otvergaya etot nelepyj dovod Talaat pasha otvetil Vot ya turok no ya shiit V etom meste ego rasskaza Topchibashev dobavil Esli by ya byl s Vami v Berline ya by skazal gospodinu Ioffe chto ya kavkazskij musulmanin no ya sunnit Ernest Edmondson Ramsaur The Young Turks prelude to the revolution of 1908 angl Russell amp Russell 1970 S 113 Originalnij tekst angl It is certainly definite that a number of Young Turks were members of the Bektashi order and that some were both Freemasons and Bektashis Talat Pasha Riza Tevfik and the Sheyhulislam Musa Kazim Efendi were all in this category Vo Francii byla sozdana pervaya v istorii XX veka organizaciya azerbajdzhanskoj diaspory Arhiv originalu za 1 bereznya 2019 Procitovano 1 travnya 2020 Parisde Elimerdan bey Topcubasovun 150 illik yubileyi qeyd edilib azerb 19 04 2013 Azerbaycanin gorkemli sexsiyyetleri Arhiv originalu za 30 listopada 2018 Procitovano 1 travnya 2020 Literatura red Dokumenty i pisma iz lichnyh arhivov A M Topchibashi i Dzh Gadzhibejli 1903 1934 M Izd vo Socialno politicheskaya MYSL 2012 Seidzade D B Iz istorii azerbajdzhanskoj burzhuazii v nachale XX veka Baku 1978 Seidzade D B Azerbajdzhanskie deputaty v Gosudarstvennoj Dume Rossii Baku 1991 Arhivovano 30 sichnya 2018 u Wayback Machine Azerbajdzhanskaya Demokraticheskaya Respublika 1918 1920 Zakonodatelnye akty Sbornik dokumentov Baku 1998 Azerbajdzhanskaya Demokraticheskaya Respublika 1918 1920 Vneshnyaya politika Dokumenty i materialy Baku 1998 Azerbajdzhanskaya Demokraticheskaya Respublika 1918 1920 Parlament Stenograficheskie otchety Baku 1998 Pervaya Rossijskaya gosudarstvennaya duma Lit hudozh izd Pod red N Pruzhanskogo Sankt Peterburg Andreev 1906 Arhivovano 13 lipnya 2020 u Wayback Machine S 65 Boiovich M M Chleny Gosudarstvennoj dumy Portrety i biografii Pervyj sozyv M Tip Tovarishestva I D Sytina 1906 S 449 Arhivovano 23 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Pervaya Gosudarstvennaya Duma Alfavitnyj spisok i podrobnye biografii i harakteristiki chlenov Gosudarstvennoj Dumy Arhivovano 20 grudnya 2012 u Wayback Machine M Tip Tovarishestva I D Sytina 1906 175 s Gosudarstvennaya Duma pervogo prizyva Portrety kratkie biografii i harakteristiki deputatov Arhivovano 23 listopada 2021 u Wayback Machine Moskva Vozrozhdenie 1906 C 53 Usmanova D M TOPChIBAShEV Ali Mardan bek Ali Akper Ogly Gosudarstvennaya duma Rossijskoj imperii 1906 1917 B Yu Ivanov A A Komzolova I S Ryahovskaya Moskva ROSSPEN 2008 S 706 707 nedostupne posilannya Posilannya red Ali Mardan Topchibashev lider rosijskih musulman Arhivovano 26 lyutogo 2021 u Wayback Machine Zhittyevij shlyah Ali Mardan beka Topchibasheva FOTO Arhivovano 31 bereznya 2018 u Wayback Machine Alimardan bek Topchibashev i ideologiya azerbajdzhanstva Arhivovano 27 listopada 2021 u Wayback Machine Poperednik Mamed Gasan Gadzhinskij Ministr zakordonnih sprav Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki nbsp 6 zhovtnya 1918 7 grudnya 1918 Nastupnik Fatali Han Hojskij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Alimardan bek Topchibashev amp oldid 37101088