www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ірина Туркевич Мартинець У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Туркевич У Вікіпедії є статті про інших людей

Ірина Туркевич-Мартинець

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Туркевич.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мартинець.

Ірина Турке́вич-Мартине́ць (рідше Іре́на, 25 грудня 1899, Броди, Австро-Угорщина — 5 липня 1983, Вінніпег, Канада) — українська оперна співачка. Була примадонною Міського (Великого) театру в Львові (у 40 роках ХХ ст. — Львівського театру опери та балету, нині — Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької), а також провідною співачкою (ліричне сопрано) багатьох оперних театрів Європи; давала концерти та виступала на радіо в Парижі, Відні, Берліні, Празі та інших європейських містах.

Ірина Туркевич-Мартинець
Народилася 25 грудня 1899(1899-12-25)
Броди, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Померла 1983 або 5 липня 1983(1983-07-05) (83 роки)
Вінніпег, Канада
Країна  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
 Польська Республіка
 Канада
Національність українка
Діяльність примадонна оперного театру
Alma mater Львівська консерваторія
Знання мов німецька, українська, польська, англійська і російська
Рід Туркевичі
У шлюбі з Володимир Мартинець

Життєпис Редагувати

Ірина Туркевич народилася 25 грудня 1899 року в Бродах (нині — Львівської області в Україні) у священницькій сім'ї. Вона була третьою дитиною в родині священника, хорового диригента, катехита й музичного критика о. Івана Емануїла Туркевича (1872—1936). Мати — Софія з Кормошів, старша сестра — Стефанія Лісовська-Лукіянович. Молодший брат — Лев Туркевич, дід — о. Лев Туркевич. Ірина Туркевич-Мартинець померла 5 липня 1983 року у Вінніпезі.

Раннє життя Редагувати

Середній рядок (зліва направо): Ірена, брат Лев, і сестра Стефанія, близько 1915

Коли Ірені було шість років, її батька призначили катехитом учительської семінарії в Заліщиках. Йому надавши окремий будинок, розташований біля ріки Дністер, який став центром музичного життя міста, часто за участю його дружини Софії, музично обдарованої піаністки, та його дітей. Ірена отримала свої перші уроки музики від матері, пізніше в їхньому будинку з'явився професійний учитель музики. З молодого віку вона проявила музичні та мистецькі здібності, брала участь у концертах до ювілеїв Тараса Шевченка.

У 1911 році її батька призначили катехистом Другої української гімназії у Львові, і сім'я переїхала туди на постійне проживання. Ірену зарахували в гімназію сестер Василіянок, де, крім навчання, вона займалася грою на фортепіано. Її вчителем теорії музики був Станіслав Людкевич.

Перед початком Першої світової війни сім'я виїхала до Відня, де перебувала до 1916 року. В церкві святої Варвари батько Ірени керував хором, який на той час був одним із найбільших та найкращих українських церковних хорів в Європі.

Після повернення до Львова продовжувала навчання в школі сестер Василіянок.

Навчання Редагувати

Ірина була студенткою правничого факультету Львівського університету, Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка під керівництвом професорів Флем-Пломенського та Заремби і драматичної школи у професорів Козловського і Богдана Володимировича Крижанівського. Концертну діяльність розпочала у 1923 р. як солістка львівського хору «Бандурист».

На оперній сцені Ірена вперше виступила в партії Маженки в «Проданій нареченій» Берджіха Сметани. Цю оперу поставив Йосип Дмитрович Стадник у театрі «Театр Української Бесіди» із нагоди 100-річчя від дня народження композитора. 21 червня 1929 року на сцені Львівського театру опери та балету було поставлено оперу «Фіделіо» Людвіга ван Бетховена, в якій виступили студенти старших курсів Львівської консерваторії під керівництвом їх учителя Адама Солтиса. Серед цих виконавців була й Ірена. В огляді в газеті «Діло» за 22 червня 1929 року вона була згадана з похвалою.

Вона також виказувала талант драматичної акторки. Письменник Зіновій Книш пише в своїх спогадах про музичне життя Львова і що в 1929 році Ірена організувала театральний гурток в будинку її батька, і ставила спектаклі «Гріх» Володимира Винниченка, і «Огні Іванової ночі» Германа Зудермана.

Навесні 1930 року відбувся перший сольний концерт, у якому Ірена виконувала арії Горислави з опери «Руслан і Людмила», Чіо-Сіо-сан із опери «Мадам Баттерфляй» і кілька романсів та українських народних пісень.

У тому ж році Ірина поїхала до Берліна (там тоді жила її сестра Стефанія) і три роки навчалася в Берлінський університет мистецтв із професором Вайсенборном, який працював зі студентами — такими, як наприклад, Дітріх Фішер-Дієскау. Вона вивчила голосоведення в Берлінській державній опері й закінчила драматичне навчання на «Hochschule für Musik».

У 1933 році переїхала до Праги, де її сестра Стефанія викладала фортепіано та була акомпаніаторкою у Празькій консерваторії. Ірена брала уроки вокалу в професорів Празької консерваторії та співала в Празькій опері.

Кар'єра Редагувати

Ірина вийшла заміж за політика Володимира Мартинця і переїжджала з ним у міста його праці. Таким чином, вона виступала по всій Європі. Їхнє кочівне життя тривало 12 років.

Влітку 1942 року Ірина повернулася до Львова разом із чоловіком. Тут її запросили на посаду солістки Львівського театру опери та балету. Із 1942 до 1944 р. вона співала такі партії:

Влітку 1943 року разом із колоратурним сопрано Ніною Шевченко й баритоном Михайлом Ольховим здійснила концертний тур по містах і селах Галичини. Її голос часто звучав на Львівському радіо.

Її чоловік, політик, усвідомлював мінливий ландшафт, який принесла війна та події після неї. Навесні 1944 року пані Ірена Мартинець та група артистів львівської опери відправилися на Захід до Німеччини — за тиждень до приходу окупаційної Радянської армії в Україну.

Пані Мартинець була лідеркою оперних ансамблів «Дума» в Карлсбаді (Баден) та «Орлік» у Берхтесгадені (Німеччина).

28 січня 1946 року Ірена Мартинець стала частиною організації під назвою «Асоціація українських художників сцени», створений у таборі для переміщених осіб, розташований поблизу Ауґсбурґу.

Канада Редагувати

У 1949 році Ірина Мартинець емігрувала до Канади й оселилася у Вінніпезі. Чоловік зайняв посаду редактора газети «Новий шлях», а вона стала членкинею театру «Ренесанс», виступала з концертами.

У 1960 році стала мистецьким керівником Українського дитячого театру у Вінніпезі при Українському народному домі. Театр був створений за ініціативою тодішньої голови Центрального Комітету Українок Канади Наталії Леонтович-Башук на основі учнів «Рідної Школи». У репертуарі театру була опера «Серце Оксани» її сестра Стефанії Туркевич-Лукіянович. Ірена дуже активно співпрацювала з дитячою оперою у в Канадсько-українському інституті «Просвіта» на Притчард-авеню та Арлінгтон-стріт в північній окрузі міста Вінніпег. Її музична трупа проводила репетиції у приміщенні Української національної асоціації будинків на вулицях МакГрегор та Берроуз-авеню. Сама її присутність привабила талановиту групу музикантів, хореографів, а також костюмерів та робітників сцени. Вона стала ядром ансамблю обдарованих дітей, яких вона почала навчати. Діти зверталися до неї пані Мартинець.

У 1964 році вони виконували «Козу-Дерезу» Миколи Лисенка.

У 1965 році трупа поставила «Зимову кралю» Лисенка. Як «Коза-Дереза», так і «Зимова краля» були поставлені в театрі «Pantages Playhouse» у Вінніпезі.

У 1967 році її музична трупа виїхала з Вінніпегу на потягу до Монреаля для виконання «Кози-Дерези» на міжнародній універсальній виставці (Експо-67) до сторіччя Канади. З Монреаля виконавці запрошені в Оттаву для концерту на біс.

Спадок Редагувати

Конґрес Українців Канади 7 жовтня 1977 року в Вінніпезі представив Ірину Туркевич-Мартинець на Шевченківську медаль.

Багато молодих людей з її компанії несли її дух впродовж свого професійного зростання. Ірена Вельгаш (Баерг), яка грала рака в «Козі Дерезі», зробила кар'єру в опері у Північній Америці. Славко Михайлюк (Мітчелл), який зіграв кролика, писав популярну музику, а також музику для телебачення і театру. Мирослав (Славко) Климків, який грав ведмедя, став керівником програмної сітки для CBC. Інші учасники її музичної групи стали координаторами та адміністраторами в культурних установах Канади.

Примітки Редагувати

  1. Енциклопедія українознавства [ 5 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. — Кн. 2, [т. 9]: «Тимошенко — Хмельницький Богдан». Голов. ред: Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк : Молоде життя, Наукове товариство імені Шевченка у Європі, 1980. — С. 3286.
  2. ↑ Marunchak, M.H. The Ukrainian Canadians: A History. Ukrainian Free Academy of Sciences, Winnipeg, Ottawa, 1970, page 677.
  3. ↑ Житкевич, Анатолій. . MICT. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 7 травня 2018. 
  4. . Архів оригіналу за 10 травня 2018. Процитовано 15 січня 2019. 
  5. . Архів оригіналу за 9 травня 2018. Процитовано 15 січня 2019. 
  6. . Архів оригіналу за 9 березня 2019. Процитовано 15 січня 2019. 
  7. . Архів оригіналу за 9 травня 2018. Процитовано 15 січня 2019. 
  8. Martynowych, Orest T., The Canadian Ukrainian Institute 'Prosvita' [ 20 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  9. Martynowych, Orest T., The Ukrainian National Home Association [ 20 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  10. Канадійський Фармер/Canadian Farmer, May 25, 1964. — Р. 8.
  11. Winnipeg Free Press, May 23, 1964, page 25
  12. . Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 15 січня 2019. 
  13. . the Canadian encyclopedia (англ.). Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 9 квітня 2018. 

Література Редагувати

  • Туркевич-Мартинець Ірина [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства : Словникова частина: [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя; Львів; Київ: Глобус, 1955—2003.. Словникова частина. — Т. 9. — С. 3286.
  • Карась Г. В. Статика і динаміка жанру дитячої опери у творчості композиторів української діаспори ХХ ст. // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв Науковий журнал — № 2, 2010
  • Карась Г. В. Розвиток українсько-німецьких музичних зв'язків у контексті мінливих тенденцій ХХ століття // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: [зб. наук. праць; вип. XXVII]. — К.: Міленіум, 2011. — 358 с.

Джерела Редагувати

  • Marunchak, Michael, H. The Ukrainian Canadians: A History, Winnipeg, Ottawa: Ukrainian Free Academy of Sciences, 1970.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Turkevich U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Martinec Irina Turke vich Martine c 1 ridshe Ire na 25 grudnya 1899 Brodi Avstro Ugorshina 5 lipnya 1983 Vinnipeg Kanada ukrayinska operna spivachka Bula primadonnoyu Miskogo Velikogo teatru v Lvovi u 40 rokah HH st Lvivskogo teatru operi ta baletu nini Lvivskogo nacionalnogo akademichnogo teatru operi ta baletu imeni Solomiyi Krushelnickoyi a takozh providnoyu spivachkoyu lirichne soprano bagatoh opernih teatriv Yevropi davala koncerti ta vistupala na radio v Parizhi Vidni Berlini Prazi ta inshih yevropejskih mistah 2 Irina Turkevich MartinecNarodilasya 25 grudnya 1899 1899 12 25 Brodi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro UgorshinaPomerla 1983 abo 5 lipnya 1983 1983 07 05 83 roki Vinnipeg KanadaKrayina Avstro Ugorshina ZUNR UNR Polska Respublika KanadaNacionalnist ukrayinkaDiyalnist primadonna opernogo teatruAlma mater Lvivska konservatoriyaZnannya mov nimecka ukrayinska polska anglijska i rosijskaRid TurkevichiU shlyubi z Volodimir Martinec Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Rannye zhittya 3 Navchannya 4 Kar yera 5 Kanada 6 Spadok 7 Primitki 8 Literatura 9 Dzherela 10 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiIrina Turkevich narodilasya 25 grudnya 1899 roku v Brodah nini Lvivskoyi oblasti v Ukrayini u svyashennickij sim yi Vona bula tretoyu ditinoyu v rodini svyashennika horovogo dirigenta katehita j muzichnogo kritika o Ivana Emanuyila Turkevicha 1872 1936 Mati Sofiya z Kormoshiv starsha sestra Stefaniya Lisovska Lukiyanovich Molodshij brat Lev Turkevich did o Lev Turkevich 3 Irina Turkevich Martinec pomerla 5 lipnya 1983 roku u Vinnipezi Rannye zhittya Redaguvati nbsp Serednij ryadok zliva napravo Irena brat Lev i sestra Stefaniya blizko 1915Koli Ireni bulo shist rokiv yiyi batka priznachili katehitom uchitelskoyi seminariyi v Zalishikah Jomu nadavshi okremij budinok roztashovanij bilya riki Dnister yakij stav centrom muzichnogo zhittya mista chasto za uchastyu jogo druzhini Sofiyi muzichno obdarovanoyi pianistki ta jogo ditej Irena otrimala svoyi pershi uroki muziki vid materi piznishe v yihnomu budinku z yavivsya profesijnij uchitel muziki Z molodogo viku vona proyavila muzichni ta mistecki zdibnosti brala uchast u koncertah do yuvileyiv Tarasa Shevchenka 3 U 1911 roci yiyi batka priznachili katehistom Drugoyi ukrayinskoyi gimnaziyi u Lvovi i sim ya pereyihala tudi na postijne prozhivannya Irenu zarahuvali v gimnaziyu sester Vasiliyanok de krim navchannya vona zajmalasya groyu na fortepiano Yiyi vchitelem teoriyi muziki buv Stanislav Lyudkevich 3 Pered pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni sim ya viyihala do Vidnya de perebuvala do 1916 roku V cerkvi svyatoyi Varvari 4 batko Ireni keruvav horom yakij na toj chas buv odnim iz najbilshih ta najkrashih ukrayinskih cerkovnih horiv v Yevropi 3 Pislya povernennya do Lvova prodovzhuvala navchannya v shkoli sester Vasiliyanok 3 Navchannya RedaguvatiIrina bula studentkoyu pravnichogo fakultetu Lvivskogo universitetu Vishogo muzichnogo institutu im M Lisenka pid kerivnictvom profesoriv Flem Plomenskogo ta Zarembi i dramatichnoyi shkoli u profesoriv Kozlovskogo i Bogdana Volodimirovicha Krizhanivskogo Koncertnu diyalnist rozpochala u 1923 r yak solistka lvivskogo horu Bandurist Na opernij sceni Irena vpershe vistupila v partiyi Mazhenki v Prodanij narechenij Berdzhiha Smetani Cyu operu postaviv Josip Dmitrovich Stadnik 5 u teatri Teatr Ukrayinskoyi Besidi iz nagodi 100 richchya vid dnya narodzhennya kompozitora 21 chervnya 1929 roku na sceni Lvivskogo teatru operi ta baletu bulo postavleno operu Fidelio Lyudviga van Bethovena v yakij vistupili studenti starshih kursiv Lvivskoyi konservatoriyi pid kerivnictvom yih uchitelya Adama Soltisa Sered cih vikonavciv bula j Irena V oglyadi v gazeti Dilo 6 za 22 chervnya 1929 roku vona bula zgadana z pohvaloyu Vona takozh vikazuvala talant dramatichnoyi aktorki Pismennik Zinovij Knish pishe v svoyih spogadah pro muzichne zhittya Lvova i sho v 1929 roci Irena organizuvala teatralnij gurtok v budinku yiyi batka i stavila spektakli Grih Volodimira Vinnichenka i Ogni Ivanovoyi nochi Germana Zudermana Navesni 1930 roku vidbuvsya pershij solnij koncert u yakomu Irena vikonuvala ariyi Gorislavi z operi Ruslan i Lyudmila Chio Sio san iz operi Madam Batterflyaj i kilka romansiv ta ukrayinskih narodnih pisen U tomu zh roci Irina poyihala do Berlina tam todi zhila yiyi sestra Stefaniya i tri roki navchalasya v Berlinskij universitet mistectv iz profesorom Vajsenbornom yakij pracyuvav zi studentami takimi yak napriklad Ditrih Fisher Diyeskau Vona vivchila golosovedennya v Berlinskij derzhavnij operi j zakinchila dramatichne navchannya na Hochschule fur Musik U 1933 roci pereyihala do Pragi de yiyi sestra Stefaniya vikladala fortepiano ta bula akompaniatorkoyu u Prazkij konservatoriyi Irena brala uroki vokalu v profesoriv Prazkoyi konservatoriyi ta spivala v Prazkij operi 3 Kar yera RedaguvatiIrina vijshla zamizh za politika Volodimira Martincya 7 i pereyizhdzhala z nim u mista jogo praci Takim chinom vona vistupala po vsij Yevropi Yihnye kochivne zhittya trivalo 12 rokiv Vlitku 1942 roku Irina povernulasya do Lvova razom iz cholovikom Tut yiyi zaprosili na posadu solistki Lvivskogo teatru operi ta baletu Iz 1942 do 1944 r vona spivala taki partiyi Opera Kompozitor RolZaporozhec za Dunayem Semen Gulak Artemovskij OksanaKaterina Mikola Arkas MamaGalka Stanislav Monyushko GalkaFaust Guno MargaritaKarmen Zhorzh Bize MikaelaTraviata Dzhuzeppe Verdi ViolettaManon Zhul Massne ManonToska Dzhakomo Puchchini ToskaPikova dama Petro Chajkovskij LizaVlitku 1943 roku razom iz koloraturnim soprano Ninoyu Shevchenko j baritonom Mihajlom Olhovim zdijsnila koncertnij tur po mistah i selah Galichini Yiyi golos chasto zvuchav na Lvivskomu radio Yiyi cholovik politik usvidomlyuvav minlivij landshaft yakij prinesla vijna ta podiyi pislya neyi Navesni 1944 roku pani Irena Martinec ta grupa artistiv lvivskoyi operi vidpravilisya na Zahid do Nimechchini za tizhden do prihodu okupacijnoyi Radyanskoyi armiyi v Ukrayinu Pani Martinec bula liderkoyu opernih ansambliv Duma v Karlsbadi Baden ta Orlik u Berhtesgadeni Nimechchina 28 sichnya 1946 roku Irena Martinec stala chastinoyu organizaciyi pid nazvoyu Asociaciya ukrayinskih hudozhnikiv sceni stvorenij u tabori dlya peremishenih osib roztashovanij poblizu Augsburgu 3 Kanada RedaguvatiU 1949 roci Irina Martinec emigruvala do Kanadi j oselilasya u Vinnipezi Cholovik zajnyav posadu redaktora gazeti Novij shlyah a vona stala chlenkineyu teatru Renesans vistupala z koncertami U 1960 roci stala misteckim kerivnikom Ukrayinskogo dityachogo teatru u Vinnipezi pri Ukrayinskomu narodnomu domi Teatr buv stvorenij za iniciativoyu todishnoyi golovi Centralnogo Komitetu Ukrayinok Kanadi Nataliyi Leontovich Bashuk na osnovi uchniv Ridnoyi Shkoli U repertuari teatru bula opera Serce Oksani yiyi sestra Stefaniyi Turkevich Lukiyanovich Irena duzhe aktivno spivpracyuvala z dityachoyu operoyu u v Kanadsko ukrayinskomu instituti Prosvita na Pritchard avenyu ta Arlington strit v pivnichnij okruzi mista Vinnipeg 8 Yiyi muzichna trupa provodila repeticiyi u primishenni Ukrayinskoyi nacionalnoyi asociaciyi budinkiv na vulicyah MakGregor ta Berrouz avenyu 9 Sama yiyi prisutnist privabila talanovitu grupu muzikantiv horeografiv a takozh kostyumeriv ta robitnikiv sceni Vona stala yadrom ansamblyu obdarovanih ditej yakih vona pochala navchati Diti zvertalisya do neyi pani Martinec U 1964 roci voni vikonuvali Kozu Derezu Mikoli Lisenka 10 U 1965 roci trupa postavila Zimovu kralyu Lisenka Yak Koza Dereza tak i Zimova kralya buli postavleni v teatri Pantages Playhouse u Vinnipezi 11 U 1967 roci yiyi muzichna trupa viyihala z Vinnipegu na potyagu do Monrealya dlya vikonannya Kozi Derezi na mizhnarodnij universalnij vistavci Ekspo 67 do storichchya Kanadi Z Monrealya vikonavci zaprosheni v Ottavu dlya koncertu na bis 2 Spadok RedaguvatiKongres Ukrayinciv Kanadi 7 zhovtnya 1977 roku v Vinnipezi predstaviv Irinu Turkevich Martinec na Shevchenkivsku medal 12 Bagato molodih lyudej z yiyi kompaniyi nesli yiyi duh vprodovzh svogo profesijnogo zrostannya Irena Velgash Baerg yaka grala raka v Kozi Derezi zrobila kar yeru v operi u Pivnichnij Americi 13 Slavko Mihajlyuk Mitchell yakij zigrav krolika pisav populyarnu muziku a takozh muziku dlya telebachennya i teatru Miroslav Slavko Klimkiv yakij grav vedmedya stav kerivnikom programnoyi sitki dlya CBC Inshi uchasniki yiyi muzichnoyi grupi stali koordinatorami ta administratorami v kulturnih ustanovah Kanadi Primitki Redaguvati Enciklopediya ukrayinoznavstva Arhivovano 5 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Kn 2 t 9 Timoshenko Hmelnickij Bogdan Golov red Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya Naukove tovaristvo imeni Shevchenka u Yevropi 1980 S 3286 a b Marunchak M H The Ukrainian Canadians A History Ukrainian Free Academy of Sciences Winnipeg Ottawa 1970 page 677 a b v g d e zh Zhitkevich Anatolij Elegiya zhittya MICT Arhiv originalu za 13 chervnya 2020 Procitovano 7 travnya 2018 Saint Barbara s Church Internet Encyclopedia of Ukraine Arhiv originalu za 10 travnya 2018 Procitovano 15 sichnya 2019 Stadnyk Yosyp Internet Encyclopedia of Ukraine Arhiv originalu za 9 travnya 2018 Procitovano 15 sichnya 2019 Dilo Internet Encyclopedia of Ukraine Arhiv originalu za 9 bereznya 2019 Procitovano 15 sichnya 2019 Volodymyr Martynets Internet Encyclopedia of Ukraine Arhiv originalu za 9 travnya 2018 Procitovano 15 sichnya 2019 Martynowych Orest T The Canadian Ukrainian Institute Prosvita Arhivovano 20 listopada 2020 u Wayback Machine Martynowych Orest T The Ukrainian National Home Association Arhivovano 20 listopada 2020 u Wayback Machine Kanadijskij Farmer Canadian Farmer May 25 1964 R 8 Winnipeg Free Press May 23 1964 page 25 Shevchenko Medal Award Arhiv originalu za 13 chervnya 2020 Procitovano 15 sichnya 2019 Irena Welhasch Baerg the Canadian encyclopedia angl Arhiv originalu za 5 sichnya 2019 Procitovano 9 kvitnya 2018 Literatura RedaguvatiTurkevich Martinec Irina Arhivovano 6 travnya 2021 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya Lviv Kiyiv Globus 1955 2003 Slovnikova chastina T 9 S 3286 Karas G V Statika i dinamika zhanru dityachoyi operi u tvorchosti kompozitoriv ukrayinskoyi diaspori HH st Visnik Derzhavnoyi akademiyi kerivnih kadriv kulturi i mistectv Naukovij zhurnal 2 2010 Karas G V Rozvitok ukrayinsko nimeckih muzichnih zv yazkiv u konteksti minlivih tendencij HH stolittya Aktualni problemi istoriyi teoriyi ta praktiki hudozhnoyi kulturi zb nauk prac vip XXVII K Milenium 2011 358 s Dzherela RedaguvatiMarunchak Michael H The Ukrainian Canadians A History Winnipeg Ottawa Ukrainian Free Academy of Sciences 1970 Posilannya RedaguvatiObituary for Irena Turkevycz Martynec Arhivovano 12 chervnya 2018 u Wayback Machine Gravesite of Irene Martynec Arhivovano 12 chervnya 2018 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Irina Turkevich Martinec amp oldid 39821662