Берлінський університет мистецтв (нім. Universität der Künste Berlin) — сучасна назва старого навчального закладу: Королівської вищої музичної школи (консерваторії), традиція якої сягає академії мистецтв[de] заснованої Фрідріхом I 1696 року.
| Берлінський університет мистецтв | |
|---|---|
| 52°30′33″ пн. ш. 13°19′37″ сх. д. / 52.50916666669444055° пн. ш. 13.32694444447222359° сх. д.Координати: 52°30′33″ пн. ш. 13°19′37″ сх. д. / 52.50916666669444055° пн. ш. 13.32694444447222359° сх. д. | |
| Тип | музична школа[d] громадський університет організація і Q122889574? |
| Країна | Німеччина |
| Засновано | 1696 |
| Ректор | Norbert Palzd |
| Студентів | 4146 |
| Співробітників | ▲2190 осіб (2021) |
| Членство у | |
| Складається з | University Library of the UDK Berlind |
| Випускники | Category:Berlin University of the Arts alumni |
| Адреса | Hardenbergstrassed |
| Сайт | udk-berlin.de |
| Берлінський університет мистецтв у Вікісховищі |
Історія Редагувати
- Королівська вища музична школа не що інше як Берлінська консерваторія.
- Заснована 1869 року. Її перший керівник — Йозеф Йоахим, запрошений у столицю з міста Ганновера.
- 1888 рік — при навчальному закладі створено Товариство старовинної музики. Товариство заснувало Музей музичних інструментів. Заклад і музей фінансово підтримувала родина пруських імператорів.
- 1902 рік — за фінансової підтримки родини пруських імператорів придбана колекція музичних інструментів Сезара Снука, котра нараховувала одну тисячу сто сорок п'ять (1145) зразків.
- 1912 рік — відома музикантша Ванда Ландовська заснувала у закладі перший тоді клас гри на клавесині.
- 1920 рік — німецький музичний діяч Лео Кестенберг розпочав у закладі реформи, що сприяло появі серед викладачів низки відомих музикантів тої пори.
- 1964 рік — школа пережила період реорганізацій. До її складу передали Школу драматичного мистецтва.
- 1966 рік — сюди переводять Міську консерваторію, відому як консерваторія Штерна.
- 1974 рік — до її складу передали Вищу школу образотворчого мистецтва, а заклад отримав нову назву — Берлінський університет мистецтв.
Відомі викладачі Редагувати
- Ферруччо Бузоні
- Леонід Крейцер
- Пауль Хіндеміт
- Арнольд Шенберг
- Клара Шуман
- Емануель Фоєрманн
Відомі випускники Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Google News - Berlin University of the Arts - Latest
- ROR Data — v1.19 — 2023. — doi:10.5281/ZENODO.7644942
- Шаблон:Університет: категорія Категорія:Навчальні заклади, засновані 1696 не існує.
- ↑ https://www.berlin.de/sen/wissenschaft/service/leistungsberichte/udk_leistungsbericht_2021.pdf
- Statistisches Bundesamt Deutschland - GENESIS-Online
- ↑ https://www.hrk.de/mitglieder/mitgliedshochschulen/kunst-und-musikhochschulen/
- https://www.dfn.de/verein/mv/mitglieder/
- https://die-deutschen-musikhochschulen.de/mitglieder/
- https://idw-online.de/de/institution407
- https://www.kavberlin.de/index.php?id=390
- https://www.nfdi.de/verein/#mitglieder
Джерела Редагувати
- Christine Fischer-Defoy (Hrsg. im Auftrag der Hochschule der Künste Berlin): Kunst, im Aufbau ein Stein. Die Westberliner Kunst- und Musikhochschulen im Spannungsfeld der Nachkriegszeit. Berlin: Hochschule der Künste Berlin, 1991 (ISBN 3-89462-078-1).
- Monika Hingst u. Marita Gleiss (Red.): «Die Kunst hat nie ein Mensch allein besessen». Eine Ausstellung der Akademie der Künste und Hochschule der Künste, 9. Juni bis 15. September 1996. 1696—1996, dreihundert Jahre Akademie der Künste, Hochschule der Künste. Berlin: Henschel, 1996 (ISBN 3-89487-255-1).
- Dietmar Schenk: Die Hochschule für Musik zu Berlin. Preußens Konservatorium zwischen romantischem Klassizismus und neuer Musik, 1869—1932/33. (= Pallas Athene, Beitrage zur Universitats- und Wissenschaftsgeschichte, Band 8.) Wiesbaden: Franz Steiner, 2004 (ISBN 3-515-08328-6).
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Берлінський університет мистецтв