Кавка́зький еміра́т (Імарат Кавказ, Емірат Кавказ) — військова джихадиська організація, що боролася за вихід північнокавказьких республік зі складу Російської Федерації та створення однойменної держави з шаріатською правовою системою.
| Ісламська Держава Імарат Кавказ | |
| Девіз: لا إله إلا الله محمد رسول الله (Немає Бога крім Аллаха і Мохаммед пророк Його) | |
| Столиця | Джохар 50°27′ пн. ш. 30°30′ сх. д.country H G O |
|---|---|
| Найбільше місто | Шамількала, Ногай-Шахар, Буро, Нашлик, Джохар |
| Офіційні мови | Арабська/Османська; Чеченська, Інгуська |
| Форма правління | Емірат |
| - Емір | Олександр Новиченко |
| Незалежність | |
| - Проголошено | 7 жовтня 2007 |
| Площа | |
| - Загалом | ~255 000 км² |
| Населення | |
| - Густота | —/км² |
| Часовий пояс | — |
| Домен | — |
|
Про створення Імарату Кавказ оголосив у своєму зверненні останній президент Чеченської Республіки Ічкерія Доку Умаров 7 жовтня 2007 року. У цьому ж зверненні він склав з себе повноваження президента ЧРІ і проголосив себе верховним Аміром моджахедів Кавказу.
Історія Редагувати
Див. також: Історія Чечні
Між двома чеченськими війнами Редагувати
Після Першої чеченської війни в чеченських військових та політичних колах загострився конфлікт між націоналістами та так званими ісламістами. Перші обстоювали існування чеченської держави світського типу, другі, послідовники салафізму, — створення держави з шаріатською правовою системою. Влітку 1997 р. в Грозному відбувся Конгрес народів Чечні і Дагестану. Співголовуючі конгресу Мовладі Удугов і Магомед Тагаєв оголосили територію двох республік халіфатом, а Шаміля Басаєва — його аміром. З різкою критикою ідей ваххабізму виступив тодішній муфтій Чечні Ахмат Кадиров, який потім перейшов на сторону РФ.
З початком Другої чеченської війни конфлікт лише загострився: Шаміль Басаєв заявив про створення ісламської Шури, що має у своєму підпорядкуванні власні підрозділи у Дагестані. Невдовзі, 7 серпня 1999 року, військові підрозділи, на чолі з Шамілем Басаєвим та аміром Хаттабом, перейшли державний кордон ЧРІ і РФ та вдерлися на територію Республіки Дагестан з метою підтримки місцевих мусульман, які проголосили шаріатське правління у чотирьох селах Цумадінського району Дагестану. Ці події лише поглибили протистояння між двома таборами (націоналістами та ісламістами), що тривало до завершення Другої чеченської вйіни.
Проголошення Імарату Редагувати
Цілковитий перехід чеченського підпілля на ісламські позиції відбувся у 2007 році, за правління останнього президента Чеченської Республіки Ічкерія Доку Умарова, який змінив мету, цілі й ідеологію визвольної боротьби.
7 жовтня 2007 року Умаров, склавши з себе президентські повноваження, заявив про створення держави Імарат Кавказ, оголосив "поза законом етнічні, територіально-колоніальні зони під назвою «Північнокавказькі республіки» і проголосив себе верховним аміром моджахедів Кавказу. В такий спосіб новий лідер кавказького підпілля спробував розв'язати наявні територіальні суперечки між представниками різних народів, що проживають на території Північного Кавказу та заангажувати до боротьби не лише чеченців, але й представників інших національностей.
На проголошення Імарату швидко відреагував один з впливових діячів чеченської політичної еміграції Ахмед Закаєв, який в так званому екзильному уряді ЧРІ очолював Міністерство зовнішніх справ. Закаєв, що на той час знаходився у Лондоні, звернувся до чеченських підпільників та політиків із закликом залишатися вірними «екзильному урядові» та ізолювати законного аміра Умарова від влади. Також Закаєв звинуватив Умарова у спробі перетворити чеченський визвольний рух в «терористичну організацію». Такі дії Закаєва однозначно не підтримали більшість повстанців Кавказу, які звинуватили його в зраді.
Лідерська криза Редагувати
1 серпня 2010 року близький до кавказьких повстанців сайт «Кавказ-центр» опублікував відео, на якому Доку Умаров оголосив, що складає з себе повноваження верховного аміра Імарату Кавказ і назвав своїм наступником Асламбека Вадалова. Рішення Умарова було викликано заявами низки польових командирів (амірів вілаятів) про вихід з підпорядкування верховному аміру Імарату Кавказ. В такий спосіб Доку Умаров прагнув ліквідувати розкол в організації та не допустити розвалу Імарату. Однак вже 3 серпня 2010 року кавказьке підпілля надало роз'яснення щодо заяви Абу Усмана (Доку Умарова) — верховний амір не йде з посади, а лише запропонував Вадалову очолити Імарат.Згодом, протиріччя в підпільному русі були подолані.Доку Умаров звинуватив у цих подіях арабського добровольця Моханнада.
18 березня 2014 року кавказьке підпілля оприлюднило заяву про загибель Доку Умарова. Його наступником на посаді верховного аміра Імарату Кавказ став Алі Абу Мухаммед (Аліасхаб Кебєков).
Конфронтація з Ісламською Державою Редагувати
Починаючи з листопада 2014 року низка польових командирів середнього рівня (аміри джамаатів) виходять з-під присяги Алі Абу Мухаммеду (Аліасхабу Кебєкову) і присягають на вірність лідеру Ісламської Держави Абу Бакру аль-Багдаді. Верховний амір Імарату Кавказ Алі Абу-Мухаммад звинуватив таких командирів у зраді, засудив і розкритикував керівництво ІДІЛ за методи й засоби боротьби та звинуватив Абу Бакру аль-Багдаді у привнесенні розколу в лави кавказького підпілля.
Територія Редагувати
| Історія Дагестану |
|---|
| |
| Кавказькі албани |
| Кавказька Албанія |
| Дагестан в середніх віках |
| Цахурське ханство |
| Рутульське бекство |
| Лакз |
| Хозарський каганат |
| Дербентський емірат |
| Сарір |
| Зіріхгеран |
| Газікумухське шамхальство |
| Кайтазьке уцмійство |
| Табасаранське майсумство |
| Емірство Ільчі-Ахмада |
| Дагестан в новий час |
| Аварське ханство |
| Ілісуйський султанат |
| Мехтулінське ханство |
| Тарковське шамхальство |
| Газікумухське ханство |
| Кубинське ханство |
| Кюринське ханство |
| Велика Кавказька війна |
| Північно-Кавказький імамат |
| Дагестанська область |
| Республіка Горців Кавказу |
| Північно-Кавказький емірат |
| Північно-Кавказький край |
| Дагестанська АРСР |
| Дагестан після розпаду СРСР |
| Республіка Дагестан |
| Дагестанська війна |
| Окрема ісламська територія |
| Імарат Кавказ |
Народи Дагестану Портал «Дагестан» |
Доку Умаров проголосив, що всі північнокавказькі землі, на яких ведеться джихад моджахедами, що дали йому Баят (Присягу), оголошуються вілаєтами Кавказького Емірату:
Головне місто — Шамількала.
Головне місто — Джохар.
Головне місто — Буро
- Вілаєт Ногайський степ (Ставропольський край, північ Краснодарського краю);
Головне місто — Ногай-Шахар.
- Вілаєт Черкесія (Республіка Адигея, південь Краснодарського краю);
Головне місто — Миекуале.
- Об'єднанні Вілаєти Кабарди, Балкарії і Карачаю (КБК) (Кабардино-Балкарія, Карачаївський, Малокарачаєвський та Усть-Джегутінський райони Карачаєво-Черкесії);
Головні міста — Карачай-Шахар, Тарни-Аууз, Налшик.
- Вілаєт Іристон — 11 травня 2009 р. скасований і приєднаний до Вілаєту ГІалгІайчоь
Головне місто — Буро.
Довідка аналітичної служби Емірату Кавказ (6 вересня 2008 р.):.
У цей час Збройні Сили Емірату Кавказ значною мірою контролюють гірські та лісні райони Дагестану, Ічкерії, Інгушетії, Кабарди, Балкарії і Карачаю. Вказані території є зоною військової активності ЗС Емірату Кавказ. Зоною військових дій диверсійного роду є передгір’я, рівнинні райони та населені пункти вказаних вілаєтів, а також вілаєти Іристон (Північна Осетія) та Ногайський Степ (Ставропольский край), західні і причорноморські райони Північного Кавказу, окуповані Росією, Приволзький та Уральський регіони РФ.
Характер правління Редагувати
Своїм указом Доку Умаров запровадив шаріатське правління на всій території Кавказького емірату, зобов'язав узгодити діяльність всіх державних структур Кавказького емірату із нормами шаріату.
Органи влади Редагувати
На чолі Імарату Кавказ стоїть верховний амір із надзвичайно широкими повноваженнями. Вищим дорадчим органом є Меджліс уль-Шура, який складається з очільників вілаятів і джамаатів. Головним судовим органом є Вищий шаріатський суд на чолі з кадієм (суддею шаріатського права). Кавказькі моджахеди мають і власну службу безпеки — Махубарат, який займається «пошуком і нейтралізацією ворогів держави», а фактично веде боротьбу з ФСБ та її агентурою в лавах повстанців.
Аміри Імарату Кавказ:
- Докка Абу Усман (Доку Умаров), 31 жовтня 2007 р. - 7 вересня 2013 р.
- Алі Абу Мухаммед (Аліасхаб Кебєков), 18 березня 2014 р. - 19 квітня 2015 р.
- Абу Усман Гімрінський (Магомед Сулейманов), 2 липня - 11 серпня 2015 р.
Збройні сили Редагувати
Організаційне об'єднання бойових терористичних угрупуваннь на території Чечні, а пізніше на усьому Північному Кавказі є «Кавказький Фронт» (раніше додавалось Збройнних Сил ЧРІ). Було утворено третім президентом Чеченської Республіки Ічкерія Абдул-Халім Садулаєвим 16 травня 2005 року. Першим керівником був призначений Абу Муслім. С 2006 року еміром Кавказького фронту став Ахмад Євлоев. Структура Кавказького Фронту складається з автономних регіональних груп (джамаатів):
- Дагестанський сектор (Джамаат Шаріат)
- Вілаєт Нохчийчоь (Джаамат Нохчічоь)
- Інгуський сектор (Джамаат ГІалгІайчоь)
- Північноосетінський сектор (Джамаат Катаіб аль-Хоул)
- Кабардино-Балкарський сектор (Джамаат Ярмук)
- Карачаєво-Черкеський сектор (Карачаєвський Джамаат)
- Ставропольський сектор (Ногайський Джамаат)
- Краснодарський сектор
- Адигейський сектор
Станом на 2017 р. відсутні будь-які достовірні дані про чисельність та структуру організації. Відомий дослідник салафітських рухів Орхан Джемаль висловив думку, що Імарат Кавказ втратив організовану структуру, зв'язок між окремими джамаатами втрачений, а залишки моджахедів могли роз'їхатися по всій Росії. На думку інших експертів організація залишається з мінімальним числом бойовиків, або й зовсім перестала існувати.
Амір Меджліс уль-Шури вілаяту Нохчийчо Абу Хамза (Ахмед Умаров) в інтерв'ю грузинському виданню NEW CAUCASUS від 18 жовтня 2017 р. заявив, що інформаційна тиша довкола Імарату Кавказ пов'язана із тим, що більшість військового крила принесла присягу Ісламській Державі. Також Ахмед Умаров зазначив, що Імарат Кавказ переживає процес реорганізації, а посада верховного аміра є вакантною.
Державні символи Редагувати
- Прапор Кавказького емірату являє собою арабський надпис Шагади на чорному тлі, під ним горизонтальна шабля.
- Прапор Вілаяту Нохчійчоь (Ічкерія) являє собою видозмінений прапор Чеченської Республіки Ічкерія, на якому в центрі в чорному горизонтальному овалі міститься Такбір (вираз арабською мовою — «Аллагу Акбар»).
Примітки Редагувати
- ↑ http://generalvekalat.org/content/view/31/31/[недоступне посилання з червня 2019]
- Архів оригіналу за 24 квітня 2013. Процитовано 9 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 10.07.2015. Процитовано 09.07.2015.
- Kavkaz-Center. Шариатский Суд вынес решение по делу Закаева. Kavkazcenter.com. Процитовано 20 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 9 липня 2015.
- О последних событиях в Имарате Кавказ
- . Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 9 липня 2015.
- Kavkaz-Center. В Чечне завершилось заседание Шариатского Суда. Фитна преодолена. Kavkazcenter.com. Процитовано 20 травня 2016.
- Амир Имарата Кавказ Докку Абу Усман стал Шахидом, иншааЛлах
- Амир Имарата Кавказ Шейх Али Абу Мухаммад стал Шахидом, иншааЛлах
- ВИЛАЯТ ДАГЕСТАН. Схваченный ФСБ «амир Сулейман» появился на YouTube с присягой Ауховского джамаата халифу Абу Бакру Багдади ВИДЕО
- Разъяснение кадия Дагестана Абу Усмана по поводу присяги Абу Мухаммада Кадарского Абубакру Багдади ВИДЕО
- http://generalvekalat.org/content/view/37/30/[недоступне посилання з квітня 2019]
- Подобєд, Павло (29 грудня 2016 р.). . Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 9 листопада 2017.
Посилання Редагувати
- Векалат Имарата Кавказ
- От Чеченской Республики Ичкерия до Имарата Кавказ[недоступне посилання з червня 2019]
- Официальный релиз заявления Амира Докки Умарова о провозглашении Кавказского Эмирата
- Омра амира Абу-Усмана: «Образовать Исламское Государство — Имарат Кавказ»
- Амир Сейфулла о процессе подготовки к провозглашению Кавказского Эмирата