www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ватрослав Ягич Посада Ягич Ватрославхорв Vatroslav Jagić Народився 6 липня 1838 1838 07 06 2 3 Вараждин ХорватіяПомер 5

Ватрослав Ягич

Ягич Ватрослав
хорв. Vatroslav Jagić
Ватрослав Ягич
Ватрослав Ягич
Народився 6 липня 1838(1838-07-06)[…]
Вараждин, Хорватія
Помер 5 серпня 1923(1923-08-05)[…] (85 років)
Відень, Австрія
Поховання Varaždin Cemeteryd
Країна  Австрійська імперія
Національність хорват
Діяльність мовознавець, педагог, письменник, викладач університету, класичний філолог
Alma mater Віденський університет
Галузь лінгвістика, філологія, історія слов’янознавства
Заклад Віденський, Імператорський Новоросійський, Петербурзький університети
Посада екстраординарний професор кафедри порівняльного мовознавства Новоросійського університету
Вчене звання доктор філології
Науковий ступінь професор
Науковий керівник Міклошич Франьо
Відомі учні

Франко Іван Якович, Кирило Студинський, Іван Завадовський,

Борис Ляпунов
Аспіранти, докторанти Свєнціцький Іларіон Семенович
Членство Сербська академія наук і мистецтв
Сербське вчене товариствоd
Петербурзька академія наук
Угорська академія наук
Російська академія наук
Хорватська академія наук і мистецтв
Прусська академія наук
Відомий завдяки: ним засновано перший міжнародний славістичний журнал «Archiv fur slavische Philologie» (1875—1929) — один із кращих в кінці ХІХ ст., редактором якого він був протягом сорока років. Журнал грав роль об'єднуючого центру в галузі слов'янознавства. У Відні І. В. Ягич заснував в університеті слов'янський семінарій, зробивши його центральною школою слов'янознавства для молодих учених із різних країн. У всіх своїх наукових дослідженнях науковець постійно вказував на необхідність зближення мовознавства з історією та теорією слов'янських літератур — старослов'янської, давньоруської, сербохорватської, давньоболгарської, а також з вивченням їх взаємовідносин та зв'язків з візантійською літературою.
Діти Nikolaus von Jagićd
Нагороди
Кавалер командорського хреста із зіркою ордена Франца Йосифа
Баварський орден Максиміліана За досягнення в науці та мистецтві (з 1980 року)
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Роботи у Вікіджерелах
 Ватрослав Ягич у Вікісховищі

Ватрослав Ягич, іноді також транскрибується як Яґич, Яґіч (хорв. Vatroslav Jagić; 6 липня 1838, Вараждин, Хорватія — 5 серпня 1923, Відень) — хорватський лінгвіст, палеограф і археограф, літературознавець, історик, філолог-славіст, науковий керівник Івана Франка у Віденському університеті. Доктор філології (1870), професор (1863). Член Південно-слов'янської Академії наук і мистецтв, Російської, Берлінської, Віденської, Краківської АН, Матиці Сербської, Королівського товариства лінгвістів Чехії. 

Біографія Редагувати

Ватрослав (Ігнатій) Ягич народився 6 липня 1838 р. у Вараждині (Хорватія). Середню освіту одержав у гімназіях Вараждина й Загреба. Закінчив Віденський університет (1860), вивчав класичну і слов'янську філологію, був учнем Франца Міклошича. 

Викладав класичні мови в одній із загребських гімназій (1860-1970), де розпочав публікацію своїх статей, і в якій було присуджено звання професора (1863). У 1866 р. був обраний дійсним членом Югославської Академії наук і мистецтв. 1870 р. В. Ягич захистив у Німеччині докторську дисертацію. З подання І. І. Срезневського, Петербурзький університет присвоїв Ягичу вчений ступінь доктора філології. 27 лютого 1871 р. рада Імператорського Новоросійського університету (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) обрала В. Ягича екстраординарним професором кафедри порівняльного мовознавства Новоросійського університету, де він працював у 1872-1874 рр. 

У 1875-1880 рр. — професор Берлінського університету. У Берліні В. Ягич заснував кафедру слов'янських мов і літератур, яка на тривалі роки стала школою слов'янознавства в Німеччині.

1880-1886 рр. В. Ягич — професор Петербурзького університету. 1880 р. він обраний дійсним членом Петербурзької Академії наук, а з 1881 р. — ординарним академіком Імператорської Академії наук, зв'язки з якою не пориває до кінця свого життя.

У 1886-1908 рр. В. Ягич — професор, завідувач кафедри слов'янознавства, з 1908 р. до 1923 р — професор Віденського університету. З 1903 р. він був дійсним членом Наукового товариства імені Т. Шевченка.

Помер вчений 5 серпня 1923 р. у Відні, Австрія.

Наукова діяльність Редагувати

Багато зробив для організаційного розвитку науки: став засновником першого міжнародного славістичного журналу («Архів слов'янської філології» («Archiv für slavische Philologie»), 1875—1920); виступив ініціатором видання, був редактором «Енциклопедії слов'янської філології» (виходила в Петербурзі протягом 1908—1929, видання не закінчене).

Автор близько 700 досліджень з різних галузей слов'янознавства. Опублікував багато пам'яток слов'янської писемности (Зографське, Маріїнське, Добрилове Євангелія, Болонський Псалтир та ін.).

Автор праць з палеографії, старослов'янської мови, її історії («Чотири критико-палеографічні статті», 1882; «Питання про руни у слов'ян», 1911; «Глаголичне письмо», 1911; «Історія виникнення церковнослов'янської мови», 1913); історії науки і культури слов'ян («Історія слов'янської філології», 1910; «Джерела до історії слов'янської філології», «Історія сербо-хорватської літератури», 1871), дослідження про Ю.Крижанича, ін. Для вивчення історії слов'янських народів особливе значення мають дослідження В.Яґіча про діяльність просвітителів Кирила та Мефодія, публікація окремих важливих правових пам'яток (Поліцький статут, Вінодольський закон та ін.) з коментарями.

Українознавчі дослідження Редагувати

Досліджував давньоукраїнські пам'ятки, яким присвятив низку праць — «Галицьке Євангеліє 1144», «Іван Ужевич — граматик 17 ст.» та ін. Значну увагу приділяв вивченню української мови і літератури (використовував опрацьовані матеріали, зокрема, граматики Лаврентія Зизанія, Мелетія Смотрицького у своїх працях), фольклору, народної поезії.

Питання фонетики і морфології української мови ґрунтовно розглянув у рецензії на працю «Нарис звукової історії малоруського наріччя» Павла Житецького. Наукові праці Яґіча були знані й високо оцінені українськими вченими та письменниками О. Калужняцьким, О. Колессою, О. Маковеєм, К. Студинським, І. Франком, В. Щуратом та ін.

Студії старослов'янської мови В. Ягича остаточно встановили: основа мови — слов'янські македонські говірки, першою абеткою була глаголиця; висновки мають значення для вивчення історії української мови й літератури (підсумовано в його «Entstehungsgeschichte der kirchenslavischen Sprache», 1913). У його «Рассуждения южнославянской и русской старины о церковнославянском языке» (1896) опублікував мовознавчі тексти середньовіччя і прокоментував стародавні підходи до слов'янських мов, в «История славянской филологии» (1910) подав докладний синтетичний огляд слов'янської філології аж до кінця 19 століття, включаючи й українську. У своїх працях про «давньоруську» мову, «Четыре критико-палеографические статьи» (1882) і, особливо, в «Критические заметки по истории русского языка» (1889), що постали з його заперечення поглядів Соболевського, дав широку, об'єктивну характеристику староукраїнської фонології й морфології, хоч і приймав існування спільної «давньоруської» мови. Його докладний огляд «Очерка звуковой истории малорусского наречия» П. Житецького (1876) трактував також історію української мови, тоді як українська діалектологія була збагачена його характеристикою діалектів Бачки й Банату.

Праці Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Півторак Г. П. Ляпунов Борис Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118711458 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  5. https://parkovi.eu/trazilica-pokojnika
  6. Золоті імена Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, (1865—2015): наук. довідник [ 28 лютого 2017 у Wayback Machine.] / ОНУ ім. І. І. Мечникова, Наукова б-ка; наук. ред. і автор вступ. ст. І. М. Коваль; упоряд.: М. О. Подрезова, В. В. Самодурова; бібліогр. ред. А. П. Бахчиванжи. — 2-ге вид., перероб. і допов. — Одеса: Одеський нац. ун-т, 2016. — С. 72-73.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Posada Yagich Vatroslavhorv Vatroslav JagicVatroslav Yagich Vatroslav YagichNarodivsya 6 lipnya 1838 1838 07 06 2 3 Varazhdin HorvatiyaPomer 5 serpnya 1923 1923 08 05 2 3 85 rokiv Viden AvstriyaPohovannya Varazdin Cemeteryd 5 Krayina Avstrijska imperiyaNacionalnist horvatDiyalnist movoznavec pedagog pismennik vikladach universitetu klasichnij filologAlma mater Videnskij universitetGaluz lingvistika filologiya istoriya slov yanoznavstvaZaklad Videnskij Imperatorskij Novorosijskij Peterburzkij universitetiPosada ekstraordinarnij profesor kafedri porivnyalnogo movoznavstva Novorosijskogo universitetuVchene zvannya doktor filologiyiNaukovij stupin profesorNaukovij kerivnik Mikloshich FranoVidomi uchni Franko Ivan Yakovich Kirilo Studinskij Ivan Zavadovskij Boris Lyapunov 1 Aspiranti doktoranti Svyencickij Ilarion SemenovichChlenstvo Serbska akademiya nauk i mistectv Serbske vchene tovaristvod Peterburzka akademiya nauk Ugorska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Horvatska akademiya nauk i mistectv Prusska akademiya naukVidomij zavdyaki nim zasnovano pershij mizhnarodnij slavistichnij zhurnal Archiv fur slavische Philologie 1875 1929 odin iz krashih v kinci HIH st redaktorom yakogo vin buv protyagom soroka rokiv Zhurnal grav rol ob yednuyuchogo centru v galuzi slov yanoznavstva U Vidni I V Yagich zasnuvav v universiteti slov yanskij seminarij zrobivshi jogo centralnoyu shkoloyu slov yanoznavstva dlya molodih uchenih iz riznih krayin U vsih svoyih naukovih doslidzhennyah naukovec postijno vkazuvav na neobhidnist zblizhennya movoznavstva z istoriyeyu ta teoriyeyu slov yanskih literatur staroslov yanskoyi davnoruskoyi serbohorvatskoyi davnobolgarskoyi a takozh z vivchennyam yih vzayemovidnosin ta zv yazkiv z vizantijskoyu literaturoyu Diti Nikolaus von JagicdNagorodi Kavaler komandorskogo hresta iz zirkoyu ordena Franca JosifaBavarskij orden Maksimiliana Za dosyagnennya v nauci ta mistectvi z 1980 roku Orden Pour le Merite Prussiya Roboti u Vikidzherelah Vatroslav Yagich u VikishovishiVatroslav Yagich inodi takozh transkribuyetsya yak Yagich Yagich horv Vatroslav Jagic 6 lipnya 1838 Varazhdin Horvatiya 5 serpnya 1923 Viden horvatskij lingvist paleograf i arheograf literaturoznavec istorik filolog slavist naukovij kerivnik Ivana Franka u Videnskomu universiteti Doktor filologiyi 1870 profesor 1863 Chlen Pivdenno slov yanskoyi Akademiyi nauk i mistectv Rosijskoyi Berlinskoyi Videnskoyi Krakivskoyi AN Matici Serbskoyi Korolivskogo tovaristva lingvistiv Chehiyi Zmist 1 Biografiya 2 Naukova diyalnist 2 1 Ukrayinoznavchi doslidzhennya 3 Praci 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiVatroslav Ignatij 6 Yagich narodivsya 6 lipnya 1838 r u Varazhdini Horvatiya Serednyu osvitu oderzhav u gimnaziyah Varazhdina j Zagreba Zakinchiv Videnskij universitet 1860 vivchav klasichnu i slov yansku filologiyu buv uchnem Franca Mikloshicha Vikladav klasichni movi v odnij iz zagrebskih gimnazij 1860 1970 de rozpochav publikaciyu svoyih statej i v yakij bulo prisudzheno zvannya profesora 1863 U 1866 r buv obranij dijsnim chlenom Yugoslavskoyi Akademiyi nauk i mistectv 1870 r V Yagich zahistiv u Nimechchini doktorsku disertaciyu Z podannya I I Sreznevskogo Peterburzkij universitet prisvoyiv Yagichu vchenij stupin doktora filologiyi 27 lyutogo 1871 r rada Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu nini Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova obrala V Yagicha ekstraordinarnim profesorom kafedri porivnyalnogo movoznavstva Novorosijskogo universitetu de vin pracyuvav u 1872 1874 rr U 1875 1880 rr profesor Berlinskogo universitetu U Berlini V Yagich zasnuvav kafedru slov yanskih mov i literatur yaka na trivali roki stala shkoloyu slov yanoznavstva v Nimechchini 1880 1886 rr V Yagich profesor Peterburzkogo universitetu 1880 r vin obranij dijsnim chlenom Peterburzkoyi Akademiyi nauk a z 1881 r ordinarnim akademikom Imperatorskoyi Akademiyi nauk zv yazki z yakoyu ne porivaye do kincya svogo zhittya U 1886 1908 rr V Yagich profesor zaviduvach kafedri slov yanoznavstva z 1908 r do 1923 r profesor Videnskogo universitetu Z 1903 r vin buv dijsnim chlenom Naukovogo tovaristva imeni T Shevchenka Pomer vchenij 5 serpnya 1923 r u Vidni Avstriya Naukova diyalnist RedaguvatiBagato zrobiv dlya organizacijnogo rozvitku nauki stav zasnovnikom pershogo mizhnarodnogo slavistichnogo zhurnalu Arhiv slov yanskoyi filologiyi Archiv fur slavische Philologie 1875 1920 vistupiv iniciatorom vidannya buv redaktorom Enciklopediyi slov yanskoyi filologiyi vihodila v Peterburzi protyagom 1908 1929 vidannya ne zakinchene Avtor blizko 700 doslidzhen z riznih galuzej slov yanoznavstva Opublikuvav bagato pam yatok slov yanskoyi pisemnosti Zografske Mariyinske Dobrilove Yevangeliya Bolonskij Psaltir ta in Avtor prac z paleografiyi staroslov yanskoyi movi yiyi istoriyi Chotiri kritiko paleografichni statti 1882 Pitannya pro runi u slov yan 1911 Glagolichne pismo 1911 Istoriya viniknennya cerkovnoslov yanskoyi movi 1913 istoriyi nauki i kulturi slov yan Istoriya slov yanskoyi filologiyi 1910 Dzherela do istoriyi slov yanskoyi filologiyi Istoriya serbo horvatskoyi literaturi 1871 doslidzhennya pro Yu Krizhanicha in Dlya vivchennya istoriyi slov yanskih narodiv osoblive znachennya mayut doslidzhennya V Yagicha pro diyalnist prosvititeliv Kirila ta Mefodiya publikaciya okremih vazhlivih pravovih pam yatok Polickij statut Vinodolskij zakon ta in z komentaryami Ukrayinoznavchi doslidzhennya Redaguvati Doslidzhuvav davnoukrayinski pam yatki yakim prisvyativ nizku prac Galicke Yevangeliye 1144 Ivan Uzhevich gramatik 17 st ta in Znachnu uvagu pridilyav vivchennyu ukrayinskoyi movi i literaturi vikoristovuvav opracovani materiali zokrema gramatiki Lavrentiya Zizaniya Meletiya Smotrickogo u svoyih pracyah folkloru narodnoyi poeziyi Pitannya fonetiki i morfologiyi ukrayinskoyi movi gruntovno rozglyanuv u recenziyi na pracyu Naris zvukovoyi istoriyi maloruskogo narichchya Pavla Zhiteckogo Naukovi praci Yagicha buli znani j visoko ocineni ukrayinskimi vchenimi ta pismennikami O Kaluzhnyackim O Kolessoyu O Makoveyem K Studinskim I Frankom V Shuratom ta in Studiyi staroslov yanskoyi movi V Yagicha ostatochno vstanovili osnova movi slov yanski makedonski govirki pershoyu abetkoyu bula glagolicya visnovki mayut znachennya dlya vivchennya istoriyi ukrayinskoyi movi j literaturi pidsumovano v jogo Entstehungsgeschichte der kirchenslavischen Sprache 1913 U jogo Rassuzhdeniya yuzhnoslavyanskoj i russkoj stariny o cerkovnoslavyanskom yazyke 1896 opublikuvav movoznavchi teksti serednovichchya i prokomentuvav starodavni pidhodi do slov yanskih mov v Istoriya slavyanskoj filologii 1910 podav dokladnij sintetichnij oglyad slov yanskoyi filologiyi azh do kincya 19 stolittya vklyuchayuchi j ukrayinsku U svoyih pracyah pro davnorusku movu Chetyre kritiko paleograficheskie stati 1882 i osoblivo v Kriticheskie zametki po istorii russkogo yazyka 1889 sho postali z jogo zaperechennya poglyadiv Sobolevskogo dav shiroku ob yektivnu harakteristiku staroukrayinskoyi fonologiyi j morfologiyi hoch i prijmav isnuvannya spilnoyi davnoruskoyi movi Jogo dokladnij oglyad Ocherka zvukovoj istorii malorusskogo narechiya P Zhiteckogo 1876 traktuvav takozh istoriyu ukrayinskoyi movi todi yak ukrayinska dialektologiya bula zbagachena jogo harakteristikoyu dialektiv Bachki j Banatu Praci RedaguvatiIstoriya serbskohorvatskoj literatury Yagich I V Kazan Univ tip 1871 243 s Kriticheskie zametki po istorii russkogo yazyka Yagich I V SPb 1889 171 s Obrazcy yazyka cerkovnoslavyanskogo po drevnejshim pamyatnikam glagolicheskoj i kirillicheskoj pismennosti Yagich I V SPb 1882 148 s Glagolitica Wirdigung neuentdeckter Fragmente 2 I V Yahych Wien Tempsky 1890 62 s Zivot Aleksandra Velikoga I V Yahych Zagreb 1871 129 s Primitki Redaguvati Pivtorak G P Lyapunov Boris Mihajlovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X a b Deutsche Nationalbibliothek Record 118711458 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 https parkovi eu trazilica pokojnika Zoloti imena Odeskogo nacionalnogo universitetu imeni I I Mechnikova 1865 2015 nauk dovidnik Arhivovano 28 lyutogo 2017 u Wayback Machine ONU im I I Mechnikova Naukova b ka nauk red i avtor vstup st I M Koval uporyad M O Podrezova V V Samodurova bibliogr red A P Bahchivanzhi 2 ge vid pererob i dopov Odesa Odeskij nac un t 2016 S 72 73 Dzherela RedaguvatiYagich Vatroslav Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Zoloti imena Odeskogo nacionalnogo universitetu imeni I I Mechnikova 1865 2015 nauk dovidnik Arhivovano 28 lyutogo 2017 u Wayback Machine ONU im I I Mechnikova Naukova b ka nauk red i avtor vstup st I M Koval uporyad M O Podrezova V V Samodurova bibliogr red A P Bahchivanzhi 2 ge vid pererob i dopov Odesa Odeskij nac un t 2016 S 72 73 Reva L G Do biografichnih dzherel i tvorchosti Vatroslava Yagicha Arhivovano 29 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Komparativni doslidzhennya slov yanskih mov i literatur 2011 Vip 16 S 333 338 Profesori Odeskogo Novorosijskogo un tu biogr slov ONU im I I Mechnikova Nauk b ka Vid 2 ge dop Odesa Astroprint 2005 T 4 R Ya Arhivovano 19 sichnya 2017 u Wayback Machine Kravchenyuk O Stepan Smal Stockij i Vatroslav Yagich Zapiski NTSh 1996 T 212 S 317 327 Arbuzov I V I V Yagich v Odesse Slavyan filologiya L 1964 Dem yanchuk V Gnat Vatroslav Yagich 1838 1923 korotkij naris jogo zhittya j naukovoyi diyalnosti Kiyiv 1924 S 10 Markevich A I Dvadcatipyatiletie Imperatorskogo Novorossijskogo universiteta istoricheskaya zapiska Akademicheskie spiski Odessa Ekonom tip 1890 S 271 277 Yagich I V Avtobiogr svedeniya i bibliografiya Materialy dlya biogr slovarya T 2 S 251 273 Luchik V Yagich Vatroslav Ignatij Vikentijovich Arhivovano 14 listopada 2018 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 723 724 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Materialy dlya biograficheskogo slovarya dejstvitelnyh chlenov Imp Akademii Nauk 2 P 1917 dalsha literatura v Enciklopedija Jugoslavije 4 Zagreb 1960 Posilannya RedaguvatiYagich Vatroslav Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 1061 Yagich Jagic Vatroslav Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 353 355 Profil Vatroslava Yagicha Arhivovano 29 zhovtnya 2019 u Wayback Machine na oficijnomu sajti RAN Yagich Vatroslav Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2118 1000 ekz Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova Arhivovano 21 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vatroslav Yagich amp oldid 37181376