www.wikidata.uk-ua.nina.az

Загребська класична гімназія хорв Klasična gimnazija u Zagrebu гімназія у столиці Хорватії найстаріша середня школа краї

Загребська класична гімназія

Загребська класична гімназія (хорв. Klasična gimnazija u Zagrebu) — гімназія у столиці Хорватії, найстаріша середня школа країни, яка діє безперервно з моменту її створення. Як явище її можна порівняти зі школами грамоти в Англії та Уельсі.

Загребська класична гімназія
хорв. Klasična gimnazija u Zagrebu
Пам'ятна дошка на честь 400-річчя від дня заснування Загребської класичної гімназії на одному з історичних місць гімназії на Катерининій площі
45°48′30″ пн. ш. 15°59′17″ сх. д. / 45.808528° пн. ш. 15.988083° сх. д. / 45.808528; 15.988083Координати: 45°48′30″ пн. ш. 15°59′17″ сх. д. / 45.808528° пн. ш. 15.988083° сх. д. / 45.808528; 15.988083
Назва латиною Gymnasium Classicum Zagrabiense
Тип публічна школа
Країна  Хорватія
Розташування Загреб, вул. Крижаничева, 4a
Гасло Patria, Humanitas, Officium, Fides
Засновано 3 червня 1607
Засновник Товариство Ісуса
Директор проф. Борис Анич
Сайт www.gimnazija-klasicna-zg.skole.hr

Заснована Товариством Ісуса 3 червня 1607 р. У свій перший рік роботи налічувала 260 учнів, діючи на основі єзуїтської програми «Ratio atque institutio studiorum societatis Jesu».

Нині міститься у будівлі, спорудженій саме для неї 1932 р. за адресою: вул. Юрія Крижанича, 4a.. Вік учнів — 15—19 років. Приблизна кількість гімназистів — 500.

Історія Редагувати

Класична гімназія розпочала роботу з ініціативи міського самоврядування Загреба за згодою хорватського парламенту та за потужної підтримки бана Івана ІІ Драшковича.

1602 року міська влада запросила єзуїтів, які незадовго до цього з'явилися в Королівстві Хорватії, оселитися в Загребі та відкрити свою середню школу. Ті прибули в Загреб наприкінці жовтня 1606 р. і після восьми місяців підготовки офіційно відкрили школу. Керівник єзуїтів Загреба Іван Жанич став першим директором цієї школи. Гімназія офіційно відкрилася 3 червня 1607 р., а в церемонії взяли участь, зокрема, єпископ Загребський Шимун Братулич, боснійський єпископ Франьо Ергельський та бан Іван Драшкович. У день відкриття було поставлено латиномовну драму «Actio comica», в якій молоді актори оспівували красоти своєї батьківщини, і ця традиція драматургічної роботи зберігається і донині.

1632 р. при гімназії завдяки особливим старанням єпископа Загребського Франьо Ергельського відкрилася кафедра «вищих наук» (studia superiora), де розпочалося викладання казуїстики (частини моральної теології), тим самим ознаменувавши початок вищої освіти в Загребі. Через три десятиліття, 3 листопада 1662 р., було відкрито філософське відділення, тобто заклад став академією, а 23 жовтня 1669 р. хорватсько-угорський король Леопольд I своїм указом надав їй університетські права та привілеї, що привело до створення Загребського університету.

Після того, як папа Климент XIV у 1773 р. скасував орден єзуїтів, майже всі їхні середні школи в Європі, включаючи й Хорватію, перейшли під державне управління, під яким залишаються і донині, незважаючи на пізніше відновлення цього ордену.

1777 року оприлюднено новий шкільний закон Ratio educationis, яким було замінено колишній Ratio studiorum. Тоді класична гімназія називалася Архігімназіум (пізніше — і Надгімназія). За новим законом учителі ставали державними чиновниками, яким за їхню роботу держава давала платню. У гімназії було 5 класів (навчальних років): три граматичні та два гуманітарні. У граматичних класах навчали арифметики, краснопису, богослів'я та латини. У старших класах викладали природознавство, історію Старого та Нового Завітів, історію Угорщини та землепис. На відміну від єзуїтських гімназій із другого класу повинна була вивчатися німецька мова. Як необов'язкові предмети можна було вивчати грецьку мову і геометрію. Ratio educationis прописував запровадження нових і ведених від руки шкільних каталогів (Catalogus studiosorum) разом з основними біографічними відомостями учнів. З 1788 р. регулярно друкуються списки учнів, де імена школярів зазначаються не в алфавітному порядку, а по-старому — від найуспішнішого до найслабшого у навчанні. Гімназисти продовжували публічно виступати під час важливих гулянь (бенкети з нагоди вступу на посаду бана, свята тощо).

Кінець XVIII та перша половина ХІХ століть ознаменувалися національним відродженням у Хорватії та опором запровадженню угорської мови як обов'язкового предмету і мови викладання у школі. Наступними запровадженими шкільними законами були спроби нав'язати німецьку та угорську мови як обов'язкові предмети. 1818 року Архігімназію відвідав новий імператор і король із династії Габсбургів Франц I.

Пошкодження під час війни в 90-х Редагувати

2 травня 1995 р. під час ракетного обстрілу Загреба в ході війни за незалежність Хорватії у задній двір школи влучила ракета з «Оркана». Цей обстріл відзначено в судовому рішенні у справі Мартича у МТКЮ. Наліт стався під час уроків, що відвернуло багато жертв, які могли б трапитися, якби був час перерви, коли учні в теплі травневі дні полюбляють гуляти у дворі. Пошкодження незабаром було відремонтовано.

Програма Редагувати

Чотирирічна програма ґрунтується на поєднанні класичної освіти з упором на гуманітарні науки (а саме: на мови включно з латинською і давньогрецькою, філософію, літературу, історію, образотворче мистецтво, музику і театр) та природничих наук і позакласних заходів.

Учні вивчають п'ять мов: латину, давньогрецьку, хорватську, англійську та одну додаткову іноземну мову. Вони також вивчають хорватську та світову літературу, математику, фізику, хімію, біологію, географію, ІТ, історію, образотворче мистецтво, музику, філософію, логіку, політику та економіку, соціологію, психологію та відвідують уроки фізичних вправ. Більшість із цих предметів викладають 4 роки. Крім обов'язкових, учні можуть вибирати додаткові предмети, як-от релігієзнавство, етика та додаткові іноземні мови.

У школі періодично бувають заняття і в суботу. Учні залучаються до позакласних заходів, включаючи постановки античних п'єс, хоровий спів, гончарство, освітні подорожі та публічні виступи. Шкільний драмгурток ставить щорічно одну класичну античну п'єсу, як правило, якусь із прем'єр загребських театрів.

Попри наслідування християнської освітньої моделі на початку сьогоднішня школа є цілком світським закладом, подібно до англійських шкіл грамоти. В часи комуністичної Югославії в 1977 р. назву «гімназія» було заборонено, а школу перетворено на Освітній мовний центр, але вона зберегла свій дух і класичну програму (в т. ч. викладання латини та давньогрецької мови).

400-річний ювілей Редагувати

Святкування 400-ї річниці від дня відкриття

Протягом навчального року 2006/2007 школа відсвяткувала своє 400-річчя урочистостями освітнього, історичного та розважального характеру, які включали симпозіуми та промови, благодійні рок-концерти, три грецькі вистави та дні відкритих дверей.

Визначні учні Редагувати

XVII століття Редагувати

XVIII століття Редагувати

XIX століття Редагувати

XX століття Редагувати

Визначні професори Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Klasična gimnazija - povijest škole [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.], gimnazija-klasicna-zg.skole.hr, pristupljeno 30. prosinca 2016.
  2. Povodom otkrivanja spomen ploče Paulu Ritteru V., стор. 13
  3. Prosecutor v. Milan Martić Judgment, paragraph 305. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 23 березня 2020. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zagrebska klasichna gimnaziya horv Klasicna gimnazija u Zagrebu gimnaziya u stolici Horvatiyi najstarisha serednya shkola krayini yaka diye bezperervno z momentu yiyi stvorennya Yak yavishe yiyi mozhna porivnyati zi shkolami gramoti v Angliyi ta Uelsi Zagrebska klasichna gimnaziyahorv Klasicna gimnazija u ZagrebuPam yatna doshka na chest 400 richchya vid dnya zasnuvannya Zagrebskoyi klasichnoyi gimnaziyi na odnomu z istorichnih misc gimnaziyi na Katerininij ploshi45 48 30 pn sh 15 59 17 sh d 45 808528 pn sh 15 988083 sh d 45 808528 15 988083 Koordinati 45 48 30 pn sh 15 59 17 sh d 45 808528 pn sh 15 988083 sh d 45 808528 15 988083Nazva latinoyu Gymnasium Classicum ZagrabienseTip publichna shkolaKrayina HorvatiyaRoztashuvannya Zagreb vul Krizhanicheva 4aGaslo Patria Humanitas Officium FidesZasnovano 3 chervnya 1607Zasnovnik Tovaristvo IsusaDirektor prof Boris AnichSajt www gimnazija klasicna zg skole hrZasnovana Tovaristvom Isusa 3 chervnya 1607 r U svij pershij rik roboti nalichuvala 260 uchniv diyuchi na osnovi yezuyitskoyi programi Ratio atque institutio studiorum societatis Jesu Nini mistitsya u budivli sporudzhenij same dlya neyi 1932 r za adresoyu vul Yuriya Krizhanicha 4a 1 Vik uchniv 15 19 rokiv Priblizna kilkist gimnazistiv 500 Zmist 1 Istoriya 1 1 Poshkodzhennya pid chas vijni v 90 h 2 Programa 2 1 400 richnij yuvilej 3 Viznachni uchni 3 1 XVII stolittya 3 2 XVIII stolittya 3 3 XIX stolittya 3 4 XX stolittya 4 Viznachni profesori 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiKlasichna gimnaziya rozpochala robotu z iniciativi miskogo samovryaduvannya Zagreba za zgodoyu horvatskogo parlamentu ta za potuzhnoyi pidtrimki bana Ivana II Drashkovicha 1602 roku miska vlada zaprosila yezuyitiv yaki nezadovgo do cogo z yavilisya v Korolivstvi Horvatiyi oselitisya v Zagrebi ta vidkriti svoyu serednyu shkolu Ti pribuli v Zagreb naprikinci zhovtnya 1606 r i pislya vosmi misyaciv pidgotovki oficijno vidkrili shkolu Kerivnik yezuyitiv Zagreba Ivan Zhanich stav pershim direktorom ciyeyi shkoli Gimnaziya oficijno vidkrilasya 3 chervnya 1607 r a v ceremoniyi vzyali uchast zokrema yepiskop Zagrebskij Shimun Bratulich bosnijskij yepiskop Frano Ergelskij ta ban Ivan Drashkovich U den vidkrittya bulo postavleno latinomovnu dramu Actio comica v yakij molodi aktori ospivuvali krasoti svoyeyi batkivshini i cya tradiciya dramaturgichnoyi roboti zberigayetsya i donini 1632 r pri gimnaziyi zavdyaki osoblivim starannyam yepiskopa Zagrebskogo Frano Ergelskogo vidkrilasya kafedra vishih nauk studia superiora de rozpochalosya vikladannya kazuyistiki chastini moralnoyi teologiyi tim samim oznamenuvavshi pochatok vishoyi osviti v Zagrebi Cherez tri desyatilittya 3 listopada 1662 r bulo vidkrito filosofske viddilennya tobto zaklad stav akademiyeyu a 23 zhovtnya 1669 r horvatsko ugorskij korol Leopold I svoyim ukazom nadav yij universitetski prava ta privileyi sho privelo do stvorennya Zagrebskogo universitetu 2 Pislya togo yak papa Kliment XIV u 1773 r skasuvav orden yezuyitiv majzhe vsi yihni seredni shkoli v Yevropi vklyuchayuchi j Horvatiyu perejshli pid derzhavne upravlinnya pid yakim zalishayutsya i donini nezvazhayuchi na piznishe vidnovlennya cogo ordenu 1777 roku oprilyudneno novij shkilnij zakon Ratio educationis yakim bulo zamineno kolishnij Ratio studiorum Todi klasichna gimnaziya nazivalasya Arhigimnazium piznishe i Nadgimnaziya Za novim zakonom uchiteli stavali derzhavnimi chinovnikami yakim za yihnyu robotu derzhava davala platnyu U gimnaziyi bulo 5 klasiv navchalnih rokiv tri gramatichni ta dva gumanitarni U gramatichnih klasah navchali arifmetiki krasnopisu bogosliv ya ta latini U starshih klasah vikladali prirodoznavstvo istoriyu Starogo ta Novogo Zavitiv istoriyu Ugorshini ta zemlepis Na vidminu vid yezuyitskih gimnazij iz drugogo klasu povinna bula vivchatisya nimecka mova Yak neobov yazkovi predmeti mozhna bulo vivchati grecku movu i geometriyu Ratio educationis propisuvav zaprovadzhennya novih i vedenih vid ruki shkilnih katalogiv Catalogus studiosorum razom z osnovnimi biografichnimi vidomostyami uchniv Z 1788 r regulyarno drukuyutsya spiski uchniv de imena shkolyariv zaznachayutsya ne v alfavitnomu poryadku a po staromu vid najuspishnishogo do najslabshogo u navchanni Gimnazisti prodovzhuvali publichno vistupati pid chas vazhlivih gulyan benketi z nagodi vstupu na posadu bana svyata tosho Kinec XVIII ta persha polovina HIH stolit oznamenuvalisya nacionalnim vidrodzhennyam u Horvatiyi ta oporom zaprovadzhennyu ugorskoyi movi yak obov yazkovogo predmetu i movi vikladannya u shkoli Nastupnimi zaprovadzhenimi shkilnimi zakonami buli sprobi nav yazati nimecku ta ugorsku movi yak obov yazkovi predmeti 1818 roku Arhigimnaziyu vidvidav novij imperator i korol iz dinastiyi Gabsburgiv Franc I Poshkodzhennya pid chas vijni v 90 h Redaguvati 2 travnya 1995 r pid chas raketnogo obstrilu Zagreba v hodi vijni za nezalezhnist Horvatiyi u zadnij dvir shkoli vluchila raketa z Orkana Cej obstril vidznacheno v sudovomu rishenni u spravi Marticha u MTKYu 3 Nalit stavsya pid chas urokiv sho vidvernulo bagato zhertv yaki mogli b trapitisya yakbi buv chas perervi koli uchni v tepli travnevi dni polyublyayut gulyati u dvori Poshkodzhennya nezabarom bulo vidremontovano Programa RedaguvatiChotiririchna programa gruntuyetsya na poyednanni klasichnoyi osviti z uporom na gumanitarni nauki a same na movi vklyuchno z latinskoyu i davnogreckoyu filosofiyu literaturu istoriyu obrazotvorche mistectvo muziku i teatr ta prirodnichih nauk i pozaklasnih zahodiv Uchni vivchayut p yat mov latinu davnogrecku horvatsku anglijsku ta odnu dodatkovu inozemnu movu Voni takozh vivchayut horvatsku ta svitovu literaturu matematiku fiziku himiyu biologiyu geografiyu IT istoriyu obrazotvorche mistectvo muziku filosofiyu logiku politiku ta ekonomiku sociologiyu psihologiyu ta vidviduyut uroki fizichnih vprav Bilshist iz cih predmetiv vikladayut 4 roki Krim obov yazkovih uchni mozhut vibirati dodatkovi predmeti yak ot religiyeznavstvo etika ta dodatkovi inozemni movi U shkoli periodichno buvayut zanyattya i v subotu Uchni zaluchayutsya do pozaklasnih zahodiv vklyuchayuchi postanovki antichnih p yes horovij spiv goncharstvo osvitni podorozhi ta publichni vistupi Shkilnij dramgurtok stavit shorichno odnu klasichnu antichnu p yesu yak pravilo yakus iz prem yer zagrebskih teatriv Popri nasliduvannya hristiyanskoyi osvitnoyi modeli na pochatku sogodnishnya shkola ye cilkom svitskim zakladom podibno do anglijskih shkil gramoti V chasi komunistichnoyi Yugoslaviyi v 1977 r nazvu gimnaziya bulo zaboroneno a shkolu peretvoreno na Osvitnij movnij centr ale vona zberegla svij duh i klasichnu programu v t ch vikladannya latini ta davnogreckoyi movi 400 richnij yuvilej Redaguvati nbsp Svyatkuvannya 400 yi richnici vid dnya vidkrittyaProtyagom navchalnogo roku 2006 2007 shkola vidsvyatkuvala svoye 400 richchya urochistostyami osvitnogo istorichnogo ta rozvazhalnogo harakteru yaki vklyuchali simpoziumi ta promovi blagodijni rok koncerti tri grecki vistavi ta dni vidkritih dverej Viznachni uchni RedaguvatiXVII stolittya Redaguvati Fran Krsto Frankopan Yuraj Gabdelich Pavao Ritter Vitezovich Ivan III Drashkovich Petar Petretich Ivan ZakmardiXVIII stolittya Redaguvati Ivan Frano Chikulin Baltazar Adam Krchelich Titush BrezovachkiXIX stolittya Redaguvati Dimitriya Demeter Avgust Shenoa Yanko Drashkovich Ante Starchevich Ante Kovachich Vatroslav Yagich Vatroslav Lisinskij Ivan Kukulevich Sakcinskij Ferdo Shishich Milan Shuflaj Branko Gavella Yanko Kamauf Vladko Machek Adolf Moshinskij Ivo Vojnovich Frano Buchar Yanko Polich Kamov Pavao Shtoos Ivo Pilar Lyudevit Yurak Antun RadichXX stolittya Redaguvati Alojziye Stepinac Stepan Radich Miroslav Krlezha Antun Gustav Matosh Anya Shovagovich Despot Vinko Zhganec Yuraj Krnyevich Lyubo Babich Ivan Shubashich Lyudevit YurakViznachni profesori RedaguvatiYuraj Gabdelich Stepan Glavach Maksimiliyan Vrhovac Matiya Petar Katanchich Vatroslav Yagich Vyekoslav KlayichPrimitki Redaguvati Klasicna gimnazija povijest skole Arhivovano 17 listopada 2016 u Wayback Machine gimnazija klasicna zg skole hr pristupljeno 30 prosinca 2016 Povodom otkrivanja spomen ploce Paulu Ritteru V stor 13 Prosecutor v Milan Martic Judgment paragraph 305 Arhiv originalu za 7 serpnya 2012 Procitovano 23 bereznya 2020 Dzherela RedaguvatiPovijest Arhivovano 25 lyutogo 2020 u Wayback Machine hor Posilannya RedaguvatiOficijnij sajt hor Oficijna storinka shkoli u Arhivovano 20 lyutogo 2021 u Wayback Machine Facebook hor Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zagrebska klasichna gimnaziya amp oldid 37923877