Анте Старчевич (хорв. Ante Starčević; *23 травня 1823, Житник, біля Ґоспича — †28 лютого 1896, Загреб) — хорватський політик, публіцист, письменник. Часто його називають «Батьком Батьківщини Хорватії».
| Анте Старчевич | |
|---|---|
| хорв. Ante Starčević | |
| Псевдо | A. V. Rastevčić |
| Народився | 23 травня 1823 Великий Житник, Країна, Австрійська імперія |
| Помер | 28 лютого 1896[…] (72 роки) Загреб, Королівство Хорватія і Славонія, Австро-Угорщина |
| Поховання | Šestine Cemeteryd |
| Країна | Угорське королівство Австро-Угорщина |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Загребський університет (1845) |
| Науковий ступінь | докторський ступінь (1846) |
| Знання мов | хорватська |
| Членство | Матиця хорватська і Q12630164? |
| Посада | член парламенту[d] |
| Партія | Партія праваd і Frankists (Croatia)d |
|
Спектр інтересів та діяльності Анте Старчевича надзвичайно широкий: історія, філологія, літературна критика, філософія, поезія, драматургія, сатира, політика, журналістика.
Восени 1845 року Старчевич закінчує гімназію та вступає до римо-католицької семінарії в Сені, продовжує студіювати теологію у Пешті. у 1846 отримує почесний докторат з філософії. Того ж року вирішує відійти від кар'єри священика і повністю присвятити себе боротьбі за вільну та незалежну Хорватію. Після невдалої спроби отримати місце викладача в Загребському університеті працює в адвокатській конторі п. Шрама до 1861 року. Того ж таки року обраний депутатом до Хорватського Сабору (парламенту), але вже 1862 року як противник тодішнього режиму втрачає місце в Саборі та протягом місяця відбуває тюремне ув'язнення. Та вже у 1865 році знову обирається депутатом Сабору, так само проходить на виборах у 1871 та 1878 роках.
У тодішньому Саборі Старчевич виступає як найпалкіший прихильник хорватської незалежності, противлячись будь-якій залежності Хорватії від Угорщини чи Австрії. У 1861 році заклав фундамент для заснування Хорватської партії права (Hrvatska stranka prava).
Політичну доктрину Старчевича можна окреслити його девізом: «Бог і хорвати!». Також гостро виступав проти ідеї югославства, заперечуючи утопічні ідеї про те, що хорвати та серби це один і той самий народ.
Помер 28 лютого 1896 року у Загребі. Похований, за власним заповітом, біля церкви св. Марка у загребському районі — Шестинах.
Примітки ред.
- ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- https://www.gradskagroblja.hr/trazilica-pokojnika/15
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119559013 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.