Госпич (хорв. Gospić) — місто в Хорватії, адміністративний центр Лицько-Сенської жупанії, за 40 кілометрів від узбережжя Адріатики, за 65 км на північ від міста Задар. Головне місто гористого і малонаселеного історичного регіону Лика, розташованого між гірськими масивами Велебит і Плешевиця.
Госпич Gospić | ||
---|---|---|
| ||
Основні дані | ||
45°16′ пн. ш. 18°01′ сх. д. / 45.267° пн. ш. 18.017° сх. д.Координати: 45°16′ пн. ш. 18°01′ сх. д. / 45.267° пн. ш. 18.017° сх. д. | ||
Країна | Хорватія | |
Регіон | Лицько-Сенська жупанія | |
Район | муніципалітет | |
Столиця для | Лицько-Сенська жупанія (жупанія Хорватії) | |
Засновано | 1604 | |
Перша згадка | 1263 | |
Площа | 967,00 км² | |
Населення | 6 575 (2011) | |
Агломерація | 12 745 | |
Висота НРМ | 656 ± 1 м | |
Телефонний код | (385) 035 | |
Часовий пояс | UTC+1 | |
GeoNames | 3199873 | |
OSM | r2260026 ·R | |
Поштові індекси | 53000 | |
Міська влада | ||
Мер міста | Мілан Колич (ХДС) | |
Вебсайт | /www.gospic.hr/ | |
Мапа | ||
Госпич Госпич (Хорватія) | ||
| ||
| ||
Госпич у Вікісховищі |
Загальні відомості Редагувати
Населення - 5 695 осіб (2001). В окрузі проживає 12 980 осіб, що становить лише 46% від населення округу 1991 рік. Масовий відтік населення з Госпича та околиць був викликаний війною, розрухою в місті, а також переслідуваннями сербської меншини.
Поруч з містом проходить нове сучасне Адріатичне шосе (А1), що зв'язує місто з Задаром і столицею країни Загребом. Через місто проходить залізниця Спліт - Книн - Загреб.
Назва міста походить від хорватського слова «Gospa» («Пані», мається на увазі Діва Марія).
У селі Смілян неподалік від Госпича в 1856 народився знаменитий винахідник Нікола Тесла, а в самому місті в 1823 хорватський політик і письменник Анте Старчевич.
Історія Редагувати
Перше поселення на місці Госпича було засноване в 1263 році і було відоме як Касег. Перша згадка назви Госпич датується 1605 роком, в XVII ст. місто було зайняте турками, а в кінці XVII ст. - австрійцями, після чого став частиною Війна Країни - укріпленого регіону Габсбурзької імперії, утвореного для захисту від турків.
У Госпичі, як і у всій Лиці, традиційно проживало змішане хорватсько-сербське населення. За даними перепису 1991 року хорвати становили 63% населення міста, серби - 32%.
Після розпаду Югославії і проголошення незалежності Хорватії в 1991 в регіоні спалахнула війна між хорватами і сербами Сербської Країни. Госпич, що утримувався хорватами і піддавався жорстоким бомбардуванням сербів, дуже серйозно постраждав. Бомбардування міста були припинені тільки після контрнаступу хорватів в 1993 р. (Операція «Медакська кишеня»). Пізніше проти декількох учасників цієї операції були висунуті звинувачення у знищенні і вигнанні мирного сербського населення.
За даними перепису 2001 р. серби склали лише 5% населення міста, втім відтік хорватського населення з міста також був дуже значний.
Населення Редагувати
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 12 745 осіб, 2 з яких назвали рідною українську мову. Населення самого поселення становило 6 575 осіб.
Динаміка чисельності населення громади:
Динаміка чисельності населення центру громади:
Населені пункти Редагувати
Крім поселення Госпич, до громади також входять:
- Алексиниця
- Барлете
- Билай
- Брезик
- Брушане
- Будак
- Бужим
- Дебело Брдо I
- Дебело Брдо II
- Дивосело
- Донє Пазарище
- Дреноваць-Радуцький
- Калиновача
- Канижа-Госпицька
- Кланаць
- Крущиця
- Крушковаць
- Кукліч
- Лицький Читлук
- Лицький Новий
- Лицький Осик
- Лицький Рибник
- Мала Плана
- Медак
- Могорич
- Мушалук
- Новосело-Білайсько
- Новосело-Трновацько
- Орниці
- Острвиця
- Отеш
- Павловаць-Вребацький
- Почитель
- Подастрана
- Подоштра
- Поповача-Пазариська
- Растока
- Ризвануша
- Смилян
- Смилянсько Полє
- Широка Кула
- Трноваць
- Ваганаць
- Велика Плана
- Великий Житник
- Врановине
- Вребаць
- Заводже
- Жабиця
Клімат Редагувати
Середня річна температура становить 8,79°C, середня максимальна – 22,81°C, а середня мінімальна – -7,40°C. Середня річна кількість опадів – 1165,00 мм.
Клімат поселення | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. |
Середній максимум, °C | 5,96 | 7,36 | 10,84 | 14,95 | 19,53 | 22,80 | 22,81 | 22,48 | 18,52 | 14,16 | 8,87 | 4,80 |
Середня температура, °C | −0,71 | 0,67 | 4,16 | 8,29 | 12,84 | 16,11 | 18,22 | 17,90 | 13,95 | 9,58 | 4,29 | 0,22 |
Середній мінімум, °C | −7,4 | −6,02 | −2,54 | 1,57 | 6,14 | 9,44 | 13,66 | 13,32 | 9,36 | 4,99 | −0,29 | −4,36 |
Норма опадів, мм | 91 | 87 | 86 | 89 | 80 | 78 | 47 | 69 | 122 | 137 | 156 | 123 |
Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 2.49 | 2.60 | 2.81 | 2.71 | 2.46 | 2.27 | 2.24 | 2.16 | 2.28 | 2.44 | 2.75 | 2.75 |
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4550 | 7325 | 10698 | 15329 | 19476 | 21463 | 23421 | 20006 | 14654 | 9278 | 4873 | 3788 |
Джерело: |
Відомі люди Редагувати
Ковачевич Фердинанд (хорв. Ferdinand Kovačević; 25 квітня 1838, Смільян біля м. Госпич, Австрійська імперія — 27 травня 1913), — хорватський електротехнік, спеціаліст в галузі електротелеграфії, винахідник. Один з піонерів телеграфії.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 2 липня 2017.
- (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 14 листопада 2013.
- ↑ (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 7 серпня 2020.
- ↑ Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
Посилання Редагувати
- Офіційний сайт міста [ 1 листопада 2012 у Wayback Machine.]