Панґасінанська мова (самоназва: salitan Pangasinan, а носії сусідніх мов називають її (презирливо) Panggalatok) належить до малайсько-полінезійської гілки австронезійської мовної сім'ї. Носіями панґасінанської мови є понад 2 млн панґасінанців, які проживають у провінції Панґасінан (захід о. Лусон), де вона є основною повсякденною і офіційною мовою, і в інших панґасінанських громадах Філіппін. Мова також використовується панґасінанськими іммігрантами в США. По морфології панґасінанська мова є аглютінативною.
| Пангасінанська мова | |
|---|---|
| salitan Pangasinan | |
| Поширення панґасинанської мови | |
| Поширена в | Філіппіни |
| Регіон | Ілокос, центральний Лусон |
| Носії | 2 млн. |
| Писемність | латиниця, раніше байбайїн |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Філіппіни (регіональна мова) |
| Регулює | Komisyon sa Wikang Filipino |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | pag |
| ISO 639-3 | pag |
Слово Pangasinan означає «земля солі» або «місце, де виробляють сіль»; воно походить від кореня asin (сіль) панґасінанської мови.
Статус ред.
Незважаючи на поширення англійської та іспанської мов, панґасінанська література розвивалася багато століть і процвітала навіть в період панування американців на Філіппінах.
Проте в наш час[коли?] мова занепадає. Багато панґасінанців володіють також англійською і тагальською мовами, нерідко також ілокано (сусідньою мовою).
Граматика ред.
Писемність ред.
У середні віки для панґасінанської мови використовувалася власна писемність, споріднена письму байбаїн. Латинська абетка була введена під час іспанського колоніального правління.
У колоніальний період панґасінанська література спочатку користувалася обома алфавітами, поступово байбайїн вийшов з ужитку.
Сучасний пангасінанскій алфавіт складається з 27 букв, з яких 26 — латинські, плюс додаткова панґасінанська буква для звуку NG:
| Великі букви | ||||||||||||||||||||||||||
| A | B | C | D | E | F | G | H | I | J | K | L | M | N | NG | O | P | Q | R | S | T | U | V | W | X | Y | Z |
| Маленькі літери | ||||||||||||||||||||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | i | j | k | l | m | n | ng | o | p | q | r | s | t | u | v | w | x | y | z |
Фонологія ред.
Традиційно панґасінанська мова нараховує 15 приголосних: p, t, k, b, d, g, m, n, ng, s, h, w, l, r і y. Є 5 голосних: a, e, i, o, і u. Панґасінанська — одна з тих філіппінських мов, де відсутній алофон [ɾ]-[d]. Сучасна панґасінанська мова запозичила з іспанської наступні 7 приголосних: c, f, j, q, v, x, і z.
Синтаксис ред.
Як і в інших малайсько-полінезійських мовах, порядок слів у панґасінанській — VSO.
Займенники ред.
Особові ред.
| Абсолютив незалежний | Абсолютив енклітика | Ергатив | Непрямий відмінок | |
|---|---|---|---|---|
| 1-ша особа однини | siák | ak | -k (o ) | ed siak |
| 1-ша особа дв.ч. | Sikatá | ita, ta | -ta | ed sikata |
| 2-га особа однини | siká | ka | -m (o) | ed sika |
| 3-тя особа однини | sikató | -,-a | to | ed sikato |
| 1-ша особа множини інклюзив (з тобою) | sikatayó | itayo, tayo | -tayo | ed sikatayo |
| 1-ша особа множини ексклюзив (без тебе) | sikamí | kamí | mi | ed sikami |
| 2-га особа множини | sikayó | kayó | yo | ed sikayo |
| 3-тя особа множини | Sikara | ira, ra | da | ed sikara |
Числівники ред.
Перелік числівників на трьох філіппінських мовах: тагальській, ілокано і панґасінанській.
| Числівник | Тагальська | Ілокано | Панґасінанська |
|---|---|---|---|
| 1 | isa | maysa | sakey, isa |
| 2 | dalawa | dua | duara, dua |
| 3 | tatlo | tallo | talora, talo |
| 4 | apat | uppat | apatira, apat |
| 5 | lima | lima | limara, lima |
| 6 | anim | innem | anemira, anem |
| 7 | pito | pito | pitora, pito |
| 8 | walo | walo | walora, walo |
| 9 | siyam | siam | siamira, siam |
| 10 | sampu | sangapulo | sanplora, sanplo |
Кількісні числівники:
| Панґасінанський | Український |
|---|---|
| isa, sakey, san- | один |
| dua, dua'ra (dua ira) | два |
| talo-tlo, talo'ra (talo ira) | три |
| apat,-pat, apatira (apat ira) | чотири |
| lima, lima'ra (lima ira) | п'ять |
| anem,-nem, anemira (anem ira) | шість |
| pito, pito 'ra (pito ira) | сім |
| walo, walo'ra (walo ira) | вісім |
| siam, siamira (siam ira) | дев'ять |
| polo, sanplo (isa'n polo), sanplo'ra (isa'n polo ira) | десять |
| lasus, sanlasus (isa'n lasus) | сотні, сто |
| libo, sanlibo (isa'n libo) | тисячі, одна тисяча |
| laksa, sanlaksa (isa'n laksa), sakey a laksa | десять тисяч |
Порядкові числівники утворюються за допомогою префікса KUMA-(KA-plus infix-UM). Приклад: kumadua, другий. Асоціативні числівники утворюються за допомогою префікса KA-. Приклад: katlo, третій в групі з трьох.
Дроби утворюються префіксом KA- і асоціативним числівником. Приклад: kakatlo, третя частина.
Розмножувальні порядкові числівники утворюються додаванням префікса PI- до кількісного числівника від 2 до 4, або PIN-для інших числівників, крім 1, від якого утворення відбувається суплетивно. Приклад: kasia, вперше; pidua, вдруге; pinlima, п'ятий раз.
Розмножувальні кількісні числівники утворюються додаванням префікса MAN-(MAMI- або MAMIN- для теперішнього або майбутнього часу, і AMI- або AMIN- для минулого часу) до відповідного розмножувальної порядковому числівника. Приклад: aminsan, один раз; amidua, двічі; mamitlo, тричі.
Дистрибутивні кількісні числівники утворюються за допомогою префіксів SAN-, TAG- або TUNGGAL та кількісного числівника. Приклад: sansakey, кожен (один); sanderua, кожен з двох.
Дистрибутивні розмножувальні числівники утворюються за допомогою префіксів MAGSI-, TUNGGAL або BALANGSAKEY і розмножувального кількісного числівника. Приклад: tunggal pamidua, «обидва по два»; magsi-pamidua, «обидва по два».
Лексика ред.
Запозичення ред.
Більшість запозичень — з іспанської мови з часів іспанського колоніального панування, яке тривало на Філіппінах більше 300 років. Приклади:lugar (місце), poder (влада, піклування), kontra (проти), berde (від verde, зелений), espiritu (дух), santo (святий).
Список Сводеша панґасінанською мовою ред.
- я — siak, ak
- ти — sika, ka
- він — sikato (he / she), to
- ми — sikami, kami, mi, sikatayo, tayo, sikata, ta
- ви — sikayo, kayo, yo
- вони — sikara, ra
- це — aya
- то — aman, atan
- тут — dia
- там — diman, ditan
- хто — siopa, opa, si
- що — anto, a
- де — iner
- коли — kapigan, pigan
- як — pano, panon
- не — ag, andi, aleg, aliwa
- все — amin
- багато — amayamay, dakel
- кілька — pigara
- мало — daiset
- іншого — arom
- один — isa, sakey
- два — dua, duara
- три — talo, talora
- чотири — apat, apatira
- п'ять — lima, limara
- великий — baleg
- довгий — andokey
- широкий — maawang, malapar
- товстий — makapal
- важкий — ambelat
- маленький — melag, melanting, tingot, daiset
- короткий — melag, melanting, tingot, antikey, kulang, abeba
- вузький — mainget
- тонкий — mabeng, maimpis
- жінка — bii
- чоловік — laki, bolog
- людина — too
- дитина — ogaw, anak
- дружина — asawa, kaamong, akolaw
- чоловік — asawa, kaamong, masiken
- мати — ina
- батько — ama
- тварина — ayep
- риба — sira
- птах — manok, siwsiw, billit
- собака — aso
- воша — kuto
- змія — oleg
- хробак — biges, alumbayar
- дерево — kiew, tanem
- ліс — kakiewan, katakelan
- палиця — bislak, sanga
- фрукт — bunga
- насіння — bokel
- лист — bulong
- корінь — lamot
- лаять — obak
- квітка — bulaklak
- трава — dika
- мотузка — singer, lubir
- шкіра — baog, katat
- м'ясо — laman
- кров — dala
- кістка — pokel
- жир — mataba, taba
- яйце — iknol
- ріг — saklor
- хвіст — ikol
- перо — bago
- волосся — buek
- голова — ulo
- вухо — layag
- очей — mata
- ніс — eleng
- рот — sangi
- зуб — ngipen
- мова — dila
- ніготь (на руці) — kuko
- ступня — sali
- нога — bikking
- коліно — pueg
- рука (кисть) — lima
- крило — payak
- живіт — eges
- потрухи — pait
- шия — beklew
- спина — beneg
- груди — pagew, suso
- серце — puso
- печінка — altey
- пити — inom
- є — mangan, akan, kamot
- кусати — ketket
- смоктати — supsup, suso
- плювати — lutda
- рвати (нудити) — uta
- дути — sibok
- дихати — engas, ingas, dongap, linawa
- сміятися — elek
- бачити — nengneng
- чути — dengel
- знати — amta, kabat
- думати — isip, nonot
- пахнути — angob, amoy
- боятися — takot
- спати — ogip
- жити — bilay
- померти — onpatey, patey
- вбити — manpatey, patey
- боротися — laban, kolkol, bakal
- полювати — managnop, anop, manpana, pana, manpaltog, paltog
- бити — tira, nakna, pekpek
- різати — tegteg, sugat
- розщепити — pisag, puter
- зарізати — saksak, doyok
- шкребти — gugo, gorgor
- копати — kotkot
- плавати — langoy
- летіти — tekyab
- ходити — akar
- приходити — gala, gali, onsabi, sabi
- лежати — dokol
- сидіти — yorong
- стояти — alagey
- повернутися — liko, telek
- падати — pelag
- дати — iter, itdan
- тримати — benben
- стиснути — pespes
- терти — kuskos, gorgor
- мити — oras
- витерти — punas
- тягнути — goyor
- штовхати — tolak
- кинути — topak
- зв'язати — singer
- пришити — dait
- вважати — bilang
- сказати — ibaga
- співати — togtog
- грати — galaw
- плавати — letaw
- текти — agos
- замерзнути — kigtel
- пухнути — larag
- сонце — agew, banua, ugto (noon)
- місяць — bulan
- зірка — bitewen
- вода — danum
- дощ — uran
- річка — ilog, kalayan
- озеро — ilog, look
- море — dayat
- сіль — asin
- камінь — bato
- пісок — buer
- пил — dabok
- земля — dalin
- хмара — lorem
- туман — kelpa
- небо — tawen
- вітер — dagem
- сніг — linew
- лід — pakigtel
- дим — asiwek, asewek
- вогонь — apoy, pool, dalang, sinit
- попіл — dapol
- горіти — pool
- дорога — dalan, basbas
- гора — palandey
- червоний — ambalanga
- зелений — ampasiseng, pasiseng, maeta, eta
- жовтий — duyaw
- білий — amputi, puti
- чорний — andeket, deket
- ніч — labi
- день — agew
- рік — taon
- теплий — ampetang, petang
- холодний — ambetel, betel
- повний — naksel, napno
- новий — balo
- старий — daan
- хороший — duga, maong, abig
- поганий — aliwa, mauges
- гнилий — abolok, bolok
- брудний — maringot, dingot, marutak, dutak
- прямій — maptek, petek
- круглий — malimpek, limpek
- гострий — matdem, tarem
- тупий — mangmang, epel
- гладкий — patad
- вологий — ambasa, basa
- сухий — amaga, maga
- правильний — duga, tua
- близько — asinger, abay
- далеко — arawi, biek (other side)
- правий — kawanan
- лівий — kawigi
- у, на — ed
- в — ed
- з — iba
- і — tan
- якщо — no
- оскільки — ta, lapu ed
- ім'я — ngaran
- ніхто — angapo
- (там) є, є — wala
- що — anto
Примітки ред.
- Gordon, Raymond G., Jr. (Ed.), 2005. Ethnologue: Languages of the World, Fifteenth edition. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 28 жовтня 2010.
- Fox, James J. (August 19-20, 2004). . Архів оригіналу за 3 жовтня 2008. Процитовано 28 жовтня 2010.
Література ред.
- Lorenzo Fernández Cosgaya. Diccionario pangasinán-españolandVocabulario hispano-pangasinán (Colegio de Santo Tomás, 1865). This is available in the Internet at the University of Michigan's Humanities Text Initiative.
- Anastacio Austria Macaraeg. Vocabulario castellano-pangasinán (1898).
- Mariano Pellicer. Arte de la lengua pangasinán o caboloan (1904).
- Felixberto B. Viray. The Sounds and Sound Symbols of the Pangasinan Language (1927).
- Corporación de PP. Dominicos. Pasion Na Cataoan Tin JesuChristo (UST Press, 1951).
- Paciencia E. Versoza. Stress and Intonation Difficulties of Pangasinan Learners of English (1961).
- Paul Morris Schachter. A Contrastive Analysis of English and Pangasinan (1968).
- Richard A. Benton. Pangasinan Dictionary (University of Hawaii Press, 1971).
- Richard A. Benton. Pangasinan Reference Grammar (University of Hawaii Press, 1971).
- Richard A. Benton. Spoken Pangasinan (University of Hawaii Press, 1971).
- Richard A. Benton. Phonotactics of Pangasinan (1972).
- Ernesto Constantino. English-Pangasinan Dictionary (1975).
- Julio F. Silverio. New English-Pilipino-Pangasinan Dictionary (1976).
- Alta Grace Q. Garcia. Morphological Analysis of English and Pangasinan Verbs (1981).
- Philippine Bible Society. Say Santa Biblia (Philippine Bible Society, 1982).
- Philippine Bible Society. Maung A Balita Para Sayan Panaon Tayo (Philippine Bible Society and United Bible Societies, 1983).
- Mario «Guese» Tungol. Modern English-Filipino Dictionary (Merriam Webster, 1993).
- Church of Christ. Say Cancanta (Church of Christ, nd). Includes translations of English songs like "Joy to the World, " and «What A Friend We Have in Jesus.»
- Emiliano Jovellanos. Pangasinan-English English-Pangasinan Dictionary (2002). The compilation has 20,000 entries.
- Traditional Folk Song. Malinak Lay Labi(Calm is the Night).
- Moses Esteban. Editing Pangasinan-English English-Pangasinan Dictionary (2003). The compilation has 20,000 entries.
Посилання ред.
- The «Greater Austric» Hypothesis
- Sunday Punch
- Sun Star Pangasinan
- Pangasinan: Preservation and Revitalization of the Pangasinan Language and Literature
- Dying languages
- Панґасинанська мова на сайті Ethnologue: Pangasinan. A language of Philippines (англ.)
- Панґасинанська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Pangasinan (англ.)
- Панґасинанська мова на сайті WALS Online: Language Pangasinan (англ.)