www.wikidata.uk-ua.nina.az

Копенгаген У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Координати 55 41 13 пн ш 12 35 00 сх д 55 68694

Копенгаген

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Копенгаген (значення).

Координати: 55°41′13″ пн. ш. 12°35′00″ сх. д. / 55.68694° пн. ш. 12.58333° сх. д. / 55.68694; 12.58333

Копенга́ген (дан. København [kʰøb̥ənˈhaʊ̯ˀn] — «Гавань торгівців») — столиця та найбільше місто Данії, розташоване в Столичному регіоні на острові Зеландія і острові Амагер. Копенгаген — історичний центр країни. Перші згадки про місто датовані 1043 роком.

Копенгаген
дан. København
Герб Копенгагена прапор
На зображенні: Крістіансборг, Церква Фредеріка, Парк Тіволі та Нугавн.
На зображенні: Крістіансборг, Церква Фредеріка, Парк Тіволі та Нугавн.
Основні дані
55°41′13″ пн. ш. 12°35′00″ сх. д. / 55.68694° пн. ш. 12.58333° сх. д. / 55.68694; 12.58333
Країна  Данія
Регіон Столичний регіон
Столиця для Данія
Засновано 1043
Перша згадка 11 століття
Площа 179 км²
Населення 644.431 (2022)
· густота 6.600 осіб/км²
Висота НРМ 14 м
Водойма Ересунн
Офіційна мова данська
Назва мешканців фр. Copenhagois, фр. Copenhagoise, нід. Kopenhagenaar, дан. københavner, словен. Københavnčan і словен. Københavnčanka
Міста-побратими Пекін, Берлін, Куритиба, Марсель, Прага, Рейк'явік, Гельсінкі, Нуук, Осло, комуна Стокгольм, Торсгавн, Амстердам[d], Груєць
Телефонний код (45) 33
Часовий пояс CET
GeoNames 2618425
OSM r2192363  ·R
Поштові індекси 1000
Міська влада
Адреса City of Copenhagen, City Hall, DK-1599 Copenhagen
Мер міста Франк Єнсен
Вебсайт Офіційна сторінка
Мапа
 Копенгаген у Вікісховищі

Копенгаген — культурна столиця Європи '96 (1996)

Історія Редагувати

У 1167 р. близько села Гавн (дан. Havn) архієпископ Абсалон спорудив замок на захист від піратів та оточив Гавн укріпленнями. Пізніше замок розвинувся в данську столицю Копенгаген. Ще у XIX столітті данці м. Копенгаген називали Аксельштадтом, від одного з імен згаданого єпископа.

Пам'ятки Редагувати

Загальний огляд Редагувати

вулиця Нугавн, Копенгаген

Копенгаген розташований на берегах протоки Ересунн, яка розділяє Данію і Швецію. Остербро — найпрестижніший район Копенгагена. Респектабельність по-копенгагенськи це не гламур: люди люблять маленькі бари, у районі дуже багато парків. У західному районі Копенгагена Вестербро знаходиться одна з найдовших торгових вулиць у світі — її довжина дорівнює 1 морській милі.

Копенгаген відомий своїми палацами — всі на «борг»: Амалієнборг, Крістіансборґ, Розенборг, одним з найвідоміших у світі парків розваг — «Тіволі». А ще до в'їзду у столицю Данії вас будь-що знадять «замком Гамлета» Кронборг. Звісно, туристи вже «обходили» деякі вузлові місця маршрутів: у Копенгагені це пам'ятник русалці, вулиця Нугавн із дерев'яною забудовою тощо.

Аеропорт Каструп розташований практично на околиці Копенгагена.

У 1637 році, у часи Крістіана IV, у Копенгагені споруджена Кругла вежа заввишки 36 метрів. У ній немає сходів — вгору веде пологий гвинтовий підйом. У 1716 році Петро Перший в'їхав на вершину вежі верхи на коні, який віз карету з майбутньою імператрицею Катериною Першою.

Велосипедні стоянки можна побачити всюди. Виникла стійка асоціація: Копенгаген — місто велосипедів. Майже всі дороги мають окрему смугу для велосипедів. У Копенгагені замість громадського транспорту може бути значно зручніше користуватись велосипедом: його можна взяти на прокат.

У Копенгагені є невеличка незалежна територія Вільне місто Християнія (в західному регіоні Копенгагена Вестербро). 300 родин мешкають на території колишніх армійських казарм та не скоряються законам Королівства Данія. Вони мають власні правила, адміністрацію та прапор, у їхній «країні» дозволено продаж легких наркотиків.

Потягом через аеропорт Каструп тепер можна дістатися шведського міста Мальме, бо Данію зі Швецією сполучив кілька років тому Дрогден-тунель і найдовший у Європі Ересуннський міст.

У 1671 році було прорито канал «Нова Гавань» (Нью Хавн) щоб з'єднати внутрішнє місто з морем. Наприкінці 18 — на початку 19 століття канал був центром торгівлі в Копенгагені. Більшість будинків попри канал мають більшу, ніж 300 років історію.

Перший виробничий цех всесвітньовідомої пивоварної компанії Карлсберг був відкритий в 1847 році в передмісті Копенгагена на пагорбі Велві.

Погруддя Тараса Шевченка в Копенгагені

Пам'ятник Шевченку Редагувати

24 вересня 2010 року в копенгагенському парку Естре Анлег (Østre Anlæg) з ініціативи та зусиллями Дансько-українського товариства встановлено перший у країнах Скандинавії пам'ятник Тарасові Шевченку. Ініціативу встановлення підтримало посольство України в Данії, основне фінансування взяв на себе колишній посол України Павло Рябикін, а частину витрат покрили приватні пожертви найстарішого ветерана УПА в Скандинавії Петра Балицького та Голови Дансько-українського товариства Івана Нестера. Автор бронзового погруддя — український скульптор Сергій Богуславський, що мешкає в Копенгагені. Пам'ятник розташовано неподалік будинку, у якому колись працювала дипломатична місія УНР (про це свідчить меморіальна табличка). На гранітному постаменті данською мовою викарбувано: Тарас Шевченко. 1814—1861. Національний поет України.

Населення Редагувати

Населення: 644,431 (2022) / 1.362.млн (з передмістями).

Розвиток населення Копенгагена: (з 1 січня 1971 р.):

  • Дипломатичне представництво України в Королівстві Данія: місто Копенгаген, вулиця Толдбодгаде, будинок 37-А.

Транспорт Редагувати

Див. також: Копенгагенський порт

Метро Редагувати

Схема метро після введення кільцевого маршруту (лінії М3/М4), орієнтовно після 2018 року.

Система метрополітену відкрита 2002 року. На міжнародній конференції по метрополітену (англ. Metro Rail Conference) 2008 року копенгагенська підземна залізниця була визнана найкращою в світі. Станом на 2021 рік копенгагенський метрополітен налічує чотири лінії (M1, M2, М3, М4) з 39 станціями і при цьому постійно розвивається: 2019 року відкрили кільцевий маршрут М3, а 2021 лінію M4.

Лінія Назва Колір Маршрут Дата відкриття Довжина Станції
M1 Лінія M1 Зелений Ванлесе — Вестамагер 2002 рік 13,1 км 15
M2 Лінія M2 Жовтий Ванлесе — Луфтгавнен 2002/2007 рік 14,2 км 16
M3 Лінія M3 Червоний Кільцевий маршрут 2019 рік  15.5 км 17
M4 Лінія M4 Синій Еллеберг — Орієнткай 2020/2024 рік   8 (5 будуються)

З 16 березня 2009 року метро працює цілодобово. Однією з відмінних рис Копенгагенського метрополітену є те, що в потягах метро немає машиніста, а керування відбувається завдяки повністю автоматизованій системі ATC (від англ. Automatic Train Control).

Адміністративний поділ Редагувати

Індре Бю[en]
Міські округи Інші зони
  1. Індре Бю[en] (Центр міста) (розташований на островах Зеландія та Амагер, район Крістангаун, в тому числі Вільне місто Християнія, Голмер)
  2. Естербро
  3. Нерребро
  4. Вестербро
  5. Вальбю
  6. Ванлесе
  7. Брьонсхьой-Хусум, в тому числі Тінб'єрг
  8. Біспеб'єрг
  9. Амагер Ест
  10. Амагер Вест, в тому числі Ерестад

Спорт Редагувати

Місто має велику кількість спортивних команд. Дві найуспішніші футбольні команди міста — Копенгаген та Брондбю. Футбольний клуб Копенгаген — багаторазовий чемпіон та володар кубку Данії, був створений 1992 року, завдяки об'єднанню команд Б 1903 та КБ. Свої матчі клуб проводить на стадіоні Паркен. Команда Брондбю заснована 1964 року, грає на однойменному стадіоні, який розташований в районі Брондбювестер.

Галерея Редагувати

Клімат Редагувати

Клімат Копенгагена (1961–1990)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 10 14 19 22 28 33 31 31 27 20 14 12 33
Середній максимум, °C 1,9 2,0 4,8 9,5 15,0 19,2 20,4 20,3 16,7 12,1 7,1 3,7 11,1
Середня температура, °C 0,1 −0,1 2,0 5,7 10,9 15,1 16,4 16,3 13,2 9,5 5,1 1,8 8,0
Середній мінімум, °C −2 −2,4 −0,6 2,3 7,2 11,3 12,9 12,6 9,8 6,7 2,7 −0,5 5,0
Абсолютний мінімум, °C −24 −20 −18 −9 −2 3 8 6 1 −4 −7 −11 −24
Норма опадів, мм 46 30 39 39 42 52 68 64 60 56 61 56 613
Кількість сонячних годин 45 67 110 168 217 218 202 193 133 90 55 42 1539
Кількість дощових днів 10 8 9 8 8 8 10 10 10 9 12 11 124
Джерело:

Відомі особи Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  2. https://vrttaal.net/taaladvies-taalkwestie/kopenhagen
  3. . Архів оригіналу за 8 березня 2012. Процитовано 16 жовтня 2011. 
  4. . Архів оригіналу за 13 жовтня 2010. Процитовано 16 жовтня 2011. 
  5. . Новини світу. Prian.ru. 4 квітня 2008. Архів оригіналу за 23 липня 2014. Процитовано 22 вересня 2014. 
  6. Cityringen - The fourth Metro phase in Copenhagen. Overwiew (анг.). Офіційна сторінка Копенгагенського метрополітену. Архів оригіналу за 29 січня 2012. Процитовано 22 вересня 2014. 
  7. ↑ (анг.). Urban Transport Technology. Архів оригіналу за 17 серпня 2004. Процитовано 22 вересня 2014. 
  8. Laine T. (12 березня 2009). (дан.). Myldretid.dk. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 22 вересня 2014. 
  9. . Danmarks Meteorologiske Institut. Архів оригіналу за 4 серпня 2013. Процитовано 6 лютого 2015. 
  10. . BBC Weather. Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 6 лютого 2015. 
  11. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — С. 45. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Копенгаген


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kopengagen znachennya Koordinati 55 41 13 pn sh 12 35 00 sh d 55 68694 pn sh 12 58333 sh d 55 68694 12 58333 Kopenga gen dan Kobenhavn kʰob enˈhaʊ ˀn Gavan torgivciv stolicya ta najbilshe misto Daniyi roztashovane v Stolichnomu regioni na ostrovi Zelandiya i ostrovi Amager Kopengagen istorichnij centr krayini Pershi zgadki pro misto datovani 1043 rokom Kopengagendan KobenhavnGerb Kopengagena praporNa zobrazhenni Kristiansborg Cerkva Frederika Park Tivoli ta Nugavn Na zobrazhenni Kristiansborg Cerkva Frederika Park Tivoli ta Nugavn Osnovni dani55 41 13 pn sh 12 35 00 sh d 55 68694 pn sh 12 58333 sh d 55 68694 12 58333Krayina DaniyaRegion Stolichnij regionStolicya dlya DaniyaZasnovano 1043Persha zgadka 11 stolittyaPlosha 179 km Naselennya 644 431 2022 gustota 6 600 osib km Visota NRM 14 mVodojma EresunnOficijna mova danskaNazva meshkanciv fr Copenhagois 1 fr Copenhagoise 1 nid Kopenhagenaar 2 dan kobenhavner sloven Kobenhavncan i sloven KobenhavncankaMista pobratimi Pekin Berlin Kuritiba Marsel Praga Rejk yavik Gelsinki Nuuk Oslo komuna Stokgolm Torsgavn Amsterdam d GruyecTelefonnij kod 45 33Chasovij poyas CETGeoNames 2618425OSM r2192363 RPoshtovi indeksi 1000Miska vladaAdresa City of Copenhagen City Hall DK 1599 CopenhagenMer mista Frank YensenVebsajt Oficijna storinkaMapa Kopengagen u VikishovishiKopengagen kulturna stolicya Yevropi 96 1996 Zmist 1 Istoriya 2 Pam yatki 2 1 Zagalnij oglyad 2 2 Pam yatnik Shevchenku 3 Naselennya 4 Transport 4 1 Metro 5 Administrativnij podil 6 Sport 7 Galereya 8 Klimat 9 Vidomi osobi 10 Div takozh 11 Primitki 12 PosilannyaIstoriya RedaguvatiU 1167 r blizko sela Gavn dan Havn arhiyepiskop Absalon sporudiv zamok na zahist vid pirativ ta otochiv Gavn ukriplennyami Piznishe zamok rozvinuvsya v dansku stolicyu Kopengagen She u XIX stolitti danci m Kopengagen nazivali Akselshtadtom vid odnogo z imen zgadanogo yepiskopa Pam yatki RedaguvatiZagalnij oglyad Redaguvati nbsp vulicya Nugavn KopengagenKopengagen roztashovanij na beregah protoki Eresunn yaka rozdilyaye Daniyu i Shveciyu Osterbro najprestizhnishij rajon Kopengagena Respektabelnist po kopengagenski ce ne glamur lyudi lyublyat malenki bari u rajoni duzhe bagato parkiv U zahidnomu rajoni Kopengagena Vesterbro znahoditsya odna z najdovshih torgovih vulic u sviti yiyi dovzhina dorivnyuye 1 morskij mili Kopengagen vidomij svoyimi palacami vsi na borg Amaliyenborg Kristiansborg Rozenborg odnim z najvidomishih u sviti parkiv rozvag Tivoli A she do v yizdu u stolicyu Daniyi vas bud sho znadyat zamkom Gamleta Kronborg Zvisno turisti vzhe obhodili deyaki vuzlovi miscya marshrutiv u Kopengageni ce pam yatnik rusalci vulicya Nugavn iz derev yanoyu zabudovoyu tosho Aeroport Kastrup roztashovanij praktichno na okolici Kopengagena U 1637 roci u chasi Kristiana IV u Kopengageni sporudzhena Krugla vezha zavvishki 36 metriv U nij nemaye shodiv vgoru vede pologij gvintovij pidjom U 1716 roci Petro Pershij v yihav na vershinu vezhi verhi na koni yakij viz karetu z majbutnoyu imperatriceyu Katerinoyu Pershoyu Velosipedni stoyanki mozhna pobachiti vsyudi Vinikla stijka asociaciya Kopengagen misto velosipediv Majzhe vsi dorogi mayut okremu smugu dlya velosipediv U Kopengageni zamist gromadskogo transportu mozhe buti znachno zruchnishe koristuvatis velosipedom jogo mozhna vzyati na prokat U Kopengageni ye nevelichka nezalezhna teritoriya Vilne misto Hristiyaniya v zahidnomu regioni Kopengagena Vesterbro 300 rodin meshkayut na teritoriyi kolishnih armijskih kazarm ta ne skoryayutsya zakonam Korolivstva Daniya Voni mayut vlasni pravila administraciyu ta prapor u yihnij krayini dozvoleno prodazh legkih narkotikiv Potyagom cherez aeroport Kastrup teper mozhna distatisya shvedskogo mista Malme bo Daniyu zi Shveciyeyu spoluchiv kilka rokiv tomu Drogden tunel i najdovshij u Yevropi Eresunnskij mist U 1671 roci bulo prorito kanal Nova Gavan Nyu Havn shob z yednati vnutrishnye misto z morem Naprikinci 18 na pochatku 19 stolittya kanal buv centrom torgivli v Kopengageni Bilshist budinkiv popri kanal mayut bilshu nizh 300 rokiv istoriyu Pershij virobnichij ceh vsesvitnovidomoyi pivovarnoyi kompaniyi Karlsberg buv vidkritij v 1847 roci v peredmisti Kopengagena na pagorbi Velvi nbsp Pogruddya Tarasa Shevchenka v KopengageniPam yatnik Shevchenku Redaguvati 24 veresnya 2010 roku v kopengagenskomu parku Estre Anleg Ostre Anlaeg z iniciativi ta zusillyami Dansko ukrayinskogo tovaristva vstanovleno pershij u krayinah Skandinaviyi pam yatnik Tarasovi Shevchenku Iniciativu vstanovlennya pidtrimalo posolstvo Ukrayini v Daniyi osnovne finansuvannya vzyav na sebe kolishnij posol Ukrayini Pavlo Ryabikin a chastinu vitrat pokrili privatni pozhertvi najstarishogo veterana UPA v Skandinaviyi Petra Balickogo ta Golovi Dansko ukrayinskogo tovaristva Ivana Nestera Avtor bronzovogo pogruddya ukrayinskij skulptor Sergij Boguslavskij sho meshkaye v Kopengageni Pam yatnik roztashovano nepodalik budinku u yakomu kolis pracyuvala diplomatichna misiya UNR pro ce svidchit memorialna tablichka Na granitnomu postamenti danskoyu movoyu vikarbuvano Taras Shevchenko 1814 1861 Nacionalnij poet Ukrayini 3 4 Naselennya RedaguvatiNaselennya 644 431 2022 1 362 mln z peredmistyami Rozvitok naselennya Kopengagena z 1 sichnya 1971 r 1450 ca 4 5 000 1500 ca 10 000 1650 ca 30 000 1700 ca 65 000 15 1 1769 80 000 1 7 1787 90 032 1 2 1801 100 975 1 2 1840 120 819 1 2 1850 129 695 1 2 1860 155 143 1 2 1870 181 291 1 2 1880 234 850 1 2 1890 312 859 1 2 1901 360 787 1 2 1901 400 575 1910 453 576 1 2 1911 462 161 1920 556 944 1 2 1921 561 344 1930 608 649 5 11 1930 617 069 5 11 1940 700 465 7 11 1950 768 105 26 9 1960 721 381 9 11 1970 622 773 1971 625 678 1972 610 985 1973 595 751 1974 576 030 1975 562 405 1976 545 350 1977 529 154 1978 515 594 1979 505 974 1980 498 850 1981 493 771 1982 490 587 1983 486 593 1984 482 937 1985 478 615 1986 473 000 1987 469 706 1988 468 705 1989 467 850 1990 466 723 1991 464 773 1992 464 566 1993 466 129 1994 467 253 1995 471 300 1996 476 751 1997 483 658 1998 487 969 1999 491 082 2000 495 699 2001 499 148 2002 500 531 2003 501 285 2004 501 664 2005 502 362 2006 501 158 2007 503 699 2008 509 861 2009 518 574 2010 528 208Diplomatichne predstavnictvo Ukrayini v Korolivstvi Daniya misto Kopengagen vulicya Toldbodgade budinok 37 A Transport RedaguvatiDiv takozh Kopengagenskij port Metro Redaguvati Dokladnishe Kopengagenskij metropoliten nbsp Shema metro pislya vvedennya kilcevogo marshrutu liniyi M3 M4 oriyentovno pislya 2018 roku Sistema metropolitenu vidkrita 2002 roku Na mizhnarodnij konferenciyi po metropolitenu angl Metro Rail Conference 2008 roku kopengagenska pidzemna zaliznicya bula viznana najkrashoyu v sviti 5 Stanom na 2021 rik kopengagenskij metropoliten nalichuye chotiri liniyi M1 M2 M3 M4 z 39 stanciyami i pri comu postijno rozvivayetsya 2019 roku vidkrili kilcevij marshrut M3 a 2021 liniyu M4 6 Liniya Nazva Kolir Marshrut Data vidkrittya Dovzhina StanciyiM1 Liniya M1 Zelenij nbsp Vanlese Vestamager 2002 rik 13 1 km 7 15M2 Liniya M2 Zhovtij nbsp Vanlese Luftgavnen 2002 2007 rik 14 2 km 7 16M3 Liniya M3 Chervonij nbsp Kilcevij marshrut 2019 rik 15 5 km 17M4 Liniya M4 Sinij nbsp Elleberg Oriyentkaj 2020 2024 rik 8 5 buduyutsya Z 16 bereznya 2009 roku metro pracyuye cilodobovo 8 Odniyeyu z vidminnih ris Kopengagenskogo metropolitenu ye te sho v potyagah metro nemaye mashinista a keruvannya vidbuvayetsya zavdyaki povnistyu avtomatizovanij sistemi ATC vid angl Automatic Train Control Administrativnij podil Redaguvati nbsp Indre Byu en Miski okrugi Inshi zoniIndre Byu en Centr mista roztashovanij na ostrovah Zelandiya ta Amager rajon Kristangaun v tomu chisli Vilne misto Hristiyaniya Golmer Esterbro Nerrebro Vesterbro Valbyu Vanlese Bronshoj Husum v tomu chisli Tinb yerg Bispeb yerg Amager Est Amager Vest v tomu chisli Erestad Frederiksberg misto v misti nbsp Sport RedaguvatiMisto maye veliku kilkist sportivnih komand Dvi najuspishnishi futbolni komandi mista Kopengagen ta Brondbyu Futbolnij klub Kopengagen bagatorazovij chempion ta volodar kubku Daniyi buv stvorenij 1992 roku zavdyaki ob yednannyu komand B 1903 ta KB Svoyi matchi klub provodit na stadioni Parken Komanda Brondbyu zasnovana 1964 roku graye na odnojmennomu stadioni yakij roztashovanij v rajoni Brondbyuvester Galereya Redaguvati nbsp Misto z kosmosu nbsp Korolivskij palac Amaliyenborg nbsp Palac Rozenborg nbsp Budinok miskoyi ratushi nbsp Chornij diamant nbsp Opera nbsp Korolivskij teatr Daniyi nbsp Fontan Gefion nbsp Pam yatnik Gansu Kristianu Andersenu nbsp Rusalonka nbsp Rajon NiboderKlimat RedaguvatiKlimat Kopengagena 1961 1990 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikAbsolyutnij maksimum C 10 14 19 22 28 33 31 31 27 20 14 12 33Serednij maksimum C 1 9 2 0 4 8 9 5 15 0 19 2 20 4 20 3 16 7 12 1 7 1 3 7 11 1Serednya temperatura C 0 1 0 1 2 0 5 7 10 9 15 1 16 4 16 3 13 2 9 5 5 1 1 8 8 0Serednij minimum C 2 2 4 0 6 2 3 7 2 11 3 12 9 12 6 9 8 6 7 2 7 0 5 5 0Absolyutnij minimum C 24 20 18 9 2 3 8 6 1 4 7 11 24Norma opadiv mm 46 30 39 39 42 52 68 64 60 56 61 56 613Kilkist sonyachnih godin 45 67 110 168 217 218 202 193 133 90 55 42 1539Kilkist doshovih dniv 10 8 9 8 8 8 10 10 10 9 12 11 124Dzherelo 9 10 Vidomi osobi RedaguvatiFrederik IV 1671 1730 korol Daniyi ta Norvegiyi z 1699 do 1730 roku Bertel Torvaldsen 1770 1844 hudozhnik i skulptor Kamma Rahbek 1775 1829 mistkinya ta vlasnicya salonu Peter Vilgelm Lund 1801 1880 fizik botanik zoolog i paleontolog Tor Lange 1851 1915 poet perekladach vchenij lingvist Karl Nilsen 1865 1931 danskij kompozitor Asta Nilsen 1881 1972 danska aktorka nimogo kino Nils Bor 1885 1962 danskij fizik teoretik i gromadskij diyach odin iz tvorciv suchasnoyi fiziki laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki Karen Bliksen 1885 1962 danska pismennicya Zhan P yer Gersgolt 1886 1956 amerikanskij aktor danskogo pohodzhennya Kaj Nilsen 1886 1957 danskij ilyustrator Maks Re 1889 1953 danskij hudozhnik po kostyumah i hudozhnik postanovnik Bodil Ipsen 1889 1964 danska aktorka i kinorezhiser Viktor Borge 1909 2000 danskij pianist dirigent ta komik Jorn Utzon 1918 2008 arhitektor avtor proektu operi Sidneya Lars fon Triyer 1956 kinorezhiser ta scenarist Jens Fink Jensen 1956 pismennik poet fotograf i kompozitor Dzhankarlo Espozito 1958 amerikanskij aktor Peter Flint 1964 kinorezhiser Div takozh RedaguvatiRusalonka statuya Derzhavnij muzej mistectv Kopengagen Korolivskij sad Kopengagen Porcelyana Royal Copenhagen 362 Gavniya asteroyid nazvanij na chest mista lat Hafnia Havnia gavan 11 Gafnij himichnij element nazvanij na chest Kopengagena lat Hafnia de vin buv vidkritij Kanal FrederikgolmzPrimitki Redaguvati a b http cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf https vrttaal net taaladvies taalkwestie kopenhagen Pam yatnik Tarasu Shevchenku Arhiv originalu za 8 bereznya 2012 Procitovano 16 zhovtnya 2011 U Kopengageni vidkrito pogruddya Tarasu Shevchenku Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2010 Procitovano 16 zhovtnya 2011 Metro Kopengagena viznano najkrashim u sviti Novini svitu Prian ru 4 kvitnya 2008 Arhiv originalu za 23 lipnya 2014 Procitovano 22 veresnya 2014 Cityringen The fourth Metro phase in Copenhagen Overwiew ang Oficijna storinka Kopengagenskogo metropolitenu Arhiv originalu za 29 sichnya 2012 Procitovano 22 veresnya 2014 a b Copenhagen Transportation Projects Denmark ang Urban Transport Technology Arhiv originalu za 17 serpnya 2004 Procitovano 22 veresnya 2014 Laine T 12 bereznya 2009 Metroen gar i dogndrift dan Myldretid dk Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 22 veresnya 2014 Climatological information for Copenhagen Danmarks Meteorologiske Institut Arhiv originalu za 4 serpnya 2013 Procitovano 6 lyutogo 2015 Average Conditions Copenhagen Denmark BBC Weather Arhiv originalu za 9 lyutogo 2015 Procitovano 6 lyutogo 2015 Lutz D Schmadel International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg New York Springer Verlag 2003 S 45 ISBN 3 540 00238 3 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KopengagenOficijna storinka mista Arhivovano 7 listopada 2008 u Wayback Machine dan angl Muzej vikingiv v Kopengageni Arhivovano 5 sichnya 2009 u Wayback Machine angl Uvichlivist koroliv Arhivovano 13 grudnya 2011 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kopengagen amp oldid 39363823