www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ларс фон Трієр Ларс фон Трі єр дан Lars von Trier при народженні Ларс Гольбек Трієр дан Lars Holbæk Trier 30 квітня 1956

Ларс фон Трієр

Ларс фон Трі́єр (дан. Lars von Trier; при народженні Ларс Гольбек Трієр, дан. Lars Holbæk Trier; 30 квітня 1956, Копенгаґен, Данія) — данський кінорежисер та сценарист, засновник напрямку в кінематографі під назвою «Догма 95».

Ларс фон Трієр
дан. Lars von Trier
Зображення
Ім'я при народженні Lars Trier
Дата народження 30 квітня 1956(1956-04-30) (67 років)
Місце народження Копенгаген, Данія
Громадянство Королівство Данія
Релігія атеїзм
Alma mater Данська кіношколаd (1982)
Професія кінорежисер, сценарист
Кар'єра 1969 — дотепер
Напрям Догма-95, Артхаус
Magnum opus Розсікаючи хвилі, Європа, Королівство, Танцюристка у темряві, Доґвіль і Мандерлей
Нагороди «Золота пальмова гілка» (2000)
IMDb ID 0001885
 Ларс фон Трієр у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

Ларс Трієр народився 30 квітня 1956 року в Копенгагені в сім'ї державних службовців Ульфа і Інгер Трієр. Батьки дотримувалися лівих поглядів, батько був соціал-демократом, мати — комуністкою.

Почав знімати кіно в 11 років на подаровану відеокамеру. Тоді він створив свою першу твір — хвилинну мультиплікаційну стрічку «Подорож в Гарбузову країну» (Turen til Squashland, 1967). Інгер Трієр, чий брат Берге Хьост (Børge Høst, 1926-2010) був відомим в країні документалістом, підтримувала захоплення сина. Вона віддала йому свою восьмиміліметрову камеру і приносила з роботи старі плівки, за допомогою яких Трієр навчався монтажу. У 12 років Трієр знявся у фільмі Томаса Віндінга «Таємне літо» (Hemmelig sommer, 1969).

У кіно Ларс фон Трієр дебютував в 1976 році короткометражним фільмом «Садівник орхідей» (Orchidegartneren). Починаючи з «Садівника», Трієр став додавати до свого прізвища в титрах аристократичну приставку «фон». 1979 року юнак вступив до Данської національної кіношколи, де його любительське захоплення кіно переросло у справу цілого життя. Саме у кіношколі, у 1980 році, Ларс фон Трієр випустив перший свій фільм «Ноктюрн». У наступні роки навчання в кіношколі світ побачив ще декілька фільмів Трієра. Його дипломною роботою у кіношколі був короткометражний фільм «Картини визволення» (Befrielsesbilleder), котрий завоював Головну нагороду на Мюнхенському кінофестивалі 1984 року.

Одразу після закінчення закладу, 1984 року, Трієр почав роботу над своєю відомою трилогією «Європа». Перша її частина, «Елемент злочину» (1984), стала його першою роботою у «великому» кіно та отримала призи на кінофестивалях у Каннах, Чикаго і Мангаймі. У цьому ж фільмі Ларс фон Трієр вперше виступив як актор, сценарист і кінооператор. Роботу над трилогією було закінчено 1991 року виходом у світ стрічки «Європа». Після цієї події Ларс фон Трієр разом із продюсером Пітером Єнсеном заснували власну кіностудію Zentropa Entertainment з метою досягнення матеріальної незалежності та повноцінної творчої свободи.

На початку 1990-х разом зі своїм постійним сценаристом Нільсом Вьорселем фон Трієр анонсував незвичайний проект «Вимір». Цей фільм планувалося знімати до 2024 року, по дві хвилини кожен рік. Але в кінці 1990-х режисер закинув цю ідею. У 2010 році були випущені 25 хвилин «Виміру», які фон Трієр встиг відзняти.

У 1992 році фон Трієр і продюсер Петер Ольбек Єнсен заснували кінокомпанію «Zentropa» (за назвою фільму «Європа» в американському прокаті). Надалі за допомогою Zentropa знімалися як фільми фон Трієра, так і інших данських режисерів.

Ларс став відомим завдяки фільмам «Епідемія» (1987) та уже згаданій «Європі» (1991), а також завдяки телесеріалу «Королівство» (1994), який настільки сподобався глядачам, що було випущено 280-хвилинну кіноверсію.

Ларс фон Трієр — один з засновників чи не найпровокативнішого руху у сучасному кінематографі «Догма 95», у рамках якого він поставив фільм «Ідіоти» (1998), що викликав скандал через відверті порносцени. Роботи Ларса фон Трієра неодноразово отримували нагороди. Зокрема, він 8 разів був номінований на «Золоту пальмову гілку» на Каннському кінофестивалі (1984, 1991, 1996, 1998, 2000, 2003, 2005, 2009 років), а у 2000 році отримав її за фільм «Та, що танцює у темряві». Також стрічки режисера було відзначено трофеями Європейської кіноакадемії, Сезару, Золотого глобусу та «Оскара» (останні дві за музичну драму «Та, що танцює у темряві», в якій головні ролі виконали Катрін Денев та ісландська співачка Бйорк, яка згодом отримала приз Каннського фестивалю як найкраща актриса).

Великим успіхом для фон Трієра став фільм «Розсікаючи хвилі» (1996). Релігійна тематика, закладена фон Трієром, принесла йому порівняння зі знаменитим співвітчизником і автором фільмів Карлом Теодором Дреєром. Стрічка була представлена на Каннському фестивалі, де отримала приз журі.

2000 року Ларс фон Трієр запропонував Йоргену Лету зняти разом п'ять рімейків фільму «Довершена людина», причому щоразу фон Трієр ставив перед Летом «перешкоди» — різні заборони та обмеження, змушуючи Лета переосмислювати сюжет та характери персонажів фільму, знятого у 1967 році. У підсумку вийшов документальний фільм про процес кіновиробництва, знятий у традиціях маніфесту Догма 95.

Після трилогій про Європу та про Золоте серце, Трієр почав роботу над черговою трилогією, котра має назву «США — країна можливостей». Першим фільмом у ній став «Доґвілль» (2003) з Ніколь Кідман у головній ролі, а другим — «Мандерлей» (2005), де Кідман у ролі Грейс замінила Брайс Даллас Говард. Обидві стрічки мінімалістичні. Актори грають у пустому павільйоні, де нема інших декорацій, окрім розмітки крейдою по підлозі. Планувалось, що у такому ж ключі буде знято й завершальний фільм трилогії, «Вашингтон» (у деяких джерелах — «Васінгтон»), де мали зіграти Кідман та Говард одночасно. Ларс фон Трієр півроку працював над сценарієм цієї стрічки, але результат його не задовольняв, він впав у депресію та за порадою продюсера викинув сценарій та взявся за зйомки комедії «Найголовніший бос» (2006). До американської тематики Трієр повернувся у фільмі «Люба Венді» (2005), де він виступив сценаристом.

Ще одним породженням депресії Ларса фон Трієра став фільм жахів «Антихрист», прем'єра якого відбулася 18 травня 2009 року на Каннському кінофестивалі. Стрічка викликала бурхливе обговорення, викликане у першу чергу садистськими порнографічними сценами у ній. Екуменічне журі Каннського кінофестивалю, яке зазвичай відзначає фільми, що пропагують гуманістичні ті загальнолюдські цінності, навіть дало «Антихристу» спеціальну антинагороду за мізогінію.

Жінки також люблять дивитися як інші люди займаються коханням. Що їм не подобається, то це безкінечні крупні плани частин тіла, які працюють як відбійні молотки, без історії. Фон Трієр першим це зрозумів і зробив для жінок якісні порнографічні фільми
Оригінальний текст (англ.)
Women too like to see other people having sex. What they don't like is the endless close-ups of hammering bodyparts without a story. Von Trier is the first to have realised this and produced valuable quality porn films for women

Stern, вип. 40, 27 вересня 2007 року

В 1998 році фірма фон Трієра Zentropa стала першою провідною кінокомпанією, яка почала виробляти жорстке порно. Три з цих фільмів, «Констанція» (1998), «Рожева в'язниця» (1999) та «Все про Анну» (2005), були первинно орієнтовані на жіночу аудиторію і були надзвичайно успішними в європейському прокаті, а перші дві стрічки стали безпосередньою причиною легалізації порнографії у Норвегії у березні 2006 року. Фільми Ларса фон Трієр призвели до появи хвилі європейських феміністичних порнофільмів від таких режисерів як Еріка Люст, Петра Джой та Анна Спан.

Наступною роботою режисера стала фантастична психологічна драма «Меланхолія», зйомки якої проходили з 22 липня по 8 вересня 2010 у Швеції. Головні ролі у фільмі виконали Кірстен Данст та Александр Скарсгард, Шарлотта Генсбур зіграла сестру головної героїні. Прем'єра стрічки відбулася у рамках 64-го Каннського кінофестивалю. Післяпрем'єрна прес-конференція Ларса фон Трієра стала скандальною через те, що режисер сказав, що може зрозуміти Гітлера як людину. За це висловлювання керівництво фестивалю заборонило Трієру бути присутнім на ньому.

В кінці 2013 року відбулася прем'єра фільму Трієра «Німфоманка» . Для прокату в кінотеатрах «Німфоманка» вийшла у вигляді двох двогодинних фільмів. Повна режисерська версія триває п'ять з половиною годин; її перша частина була показана в лютому 2014 року на Берлінському кінофестивалі, прем'єра другої частини повної режисерської версії відбулася на 71-му Венеціанському кінофестивалі.

У 2018 році по позаконкурсній програмі Каннського кінофестивалю відбулася прем'єра психологічного трилера Ларса фон Трієра «Дім, який побудував Джек». Головну роль в кінокартині зіграв Метт Діллон. Дія фільму відбувається в 1970-1980-x роках. З прем'єрного показу на Каннському кінофестивалі із залу пішло близько ста глядачів. Багато глядачів і критиків сходяться на думці, що в фільмі дуже багато невиправданої жорстокості над жінками та дітьми.

Особисте життя Редагувати

Народився в Копенгаґені в сім'ї Ульфа та Інґер Трієр. Батьки були нудистами, всіляко пропагуючи свої погляди під час виховання хлопця. Відтак, змалечку Ларс відвідував різноманітні заходи у спеціальних нудистських таборах. Ларс усе своє свідоме життя жив із вітчимом. Лише 1989 року йому вдалось ідентифікувати свого рідного батька.

Ларс фон Трієр має багато фобій. Одна з них — боязнь польотів. За його словами, цей страх значно ускладнює процес роботи над фільмами. Через цю фобію режисер жодного разу не був у Америці, а на численні фестивалі, у яких він щороку бере участь, дістається власним автомобілем.

Окрім того фон Трієр стверджує, що час від часу піддається впливу непередбачуваних депресій, під час яких він перебуває поза роботою та соціумом. За словами режисера, саме після двомісячного лікування від депресії, він узявся за роботу над картиною «Антихрист», яку неоднозначно сприйняли критики.

З 1987 по 1995 рік Ларс фон Трієр був одружений з Сесілією Гольбек. З 1997 року одружений з Бенте Фроге. Має двох синів.

Фон Трієр — далекий родич норвезького режисера Йоакіма Трієра.

Фільмографія Редагувати

Трилогія «Європа» Редагувати

Трилогія «Золоте серце» Редагувати

Незавершена трилогія «США: Країна можливостей» Редагувати

Інші проєкти Редагувати

Телевізійні проекти Редагувати

Короткометражні Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Museum of Modern Art online collection
    d:Track:Q73268604
  2. (unspecified title) / за ред. O. John — 2006. — С. 282. — ISBN 87-11-30048-5
    d:Track:Q41882220d:Track:Q35979475
  3. Долин, 2004, с. 63.
  4. Jensen, J. P. (19 серпня 2010). Unfinished Lars von Trier film Dimension headed to DVD. Screen Daily. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 10 травня 2013. 
  5. Долин, 2004, с. 230.
  6. Нагороди та номінації Lars von Trier на сайті IMDb (англ.)
  7. J. Rosenbaum. {{{Заголовок}}}. — P. 95. — ISBN 9780801878404.
  8. . Архів оригіналу за 6 лютого 2009. Процитовано 28 вересня 2010. 
  9. . www.kinokolo.ua. Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 7 лютого 2021. 
  10. At War with Myself: A Word with Lars von Trier at Cannes 2005. Bright Lights Film Journal (амер.). 2 серпня 2005. Процитовано 7 лютого 2021. 
  11. (PDF). Архів оригіналу за 15 лютого 2010. Процитовано 15 липня 2010. 
  12. Gazeta.ua (16 квітня 2010). Ларс фон Трієр зніме в своєму фільмі зірку "Людини-павука". Gazeta.ua (укр.). Процитовано 7 лютого 2021. 
  13. . Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 18 травня 2011. 
  14. . www.cinematheque.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2011. Процитовано 7 лютого 2021. 
  15. . ИТАР ТАСС. 1 вересня 2014. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 17 вересня 2014. 
  16. Elsa Keslassy (11 травня 2016). (англ.). Variety. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 27 травня 2017. 
  17. Бабаев, Влад (15 травня 2018). . DTF. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 15 травня 2018. 
  18. . Twitter (англ.). Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 15 травня 2018. 
  19. Бабаев, Влад (15 травня 2018). . DTF. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 15 травня 2018. 
  20. Lumholdt, Jan; Trier, Lars von (2003). Lars Von Trier: Interviews (англ.). Univ. Press of Mississippi. ISBN 978-1-57806-532-5. 
  21. Dana Stevens (16 травня 2008). (англ.). Slate. Архів оригіналу за 22 листопада 2017. Процитовано 22 листопада 2017. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ларс фон Трієр
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ларс фон Трієр
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lars fon Tri yer dan Lars von Trier pri narodzhenni Lars Golbek Triyer dan Lars Holbaek Trier 30 kvitnya 1956 Kopengagen Daniya danskij kinorezhiser ta scenarist zasnovnik napryamku v kinematografi pid nazvoyu Dogma 95 Lars fon Triyerdan Lars von TrierZobrazhennyaIm ya pri narodzhenni Lars TrierData narodzhennya 30 kvitnya 1956 1956 04 30 67 rokiv Misce narodzhennya Kopengagen DaniyaGromadyanstvo Korolivstvo Daniya 1 Religiya ateyizmAlma mater Danska kinoshkolad 1982 2 Profesiya kinorezhiser scenaristKar yera 1969 doteperNapryam Dogma 95 ArthausMagnum opus Rozsikayuchi hvili Yevropa Korolivstvo Tancyuristka u temryavi Dogvil i ManderlejNagorodi Zolota palmova gilka 2000 IMDb ID 0001885 Lars fon Triyer u VikishovishiZmist 1 Zhittyepis 2 Osobiste zhittya 3 Filmografiya 3 1 Trilogiya Yevropa 3 2 Trilogiya Zolote serce 3 3 Nezavershena trilogiya SShA Krayina mozhlivostej 3 4 Inshi proyekti 4 Televizijni proekti 5 Korotkometrazhni 6 Primitki 7 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiLars Triyer narodivsya 30 kvitnya 1956 roku v Kopengageni v sim yi derzhavnih sluzhbovciv Ulfa i Inger Triyer Batki dotrimuvalisya livih poglyadiv batko buv social demokratom mati komunistkoyu Pochav znimati kino v 11 rokiv na podarovanu videokameru Todi vin stvoriv svoyu pershu tvir hvilinnu multiplikacijnu strichku Podorozh v Garbuzovu krayinu Turen til Squashland 1967 Inger Triyer chij brat Berge Host Borge Host 1926 2010 buv vidomim v krayini dokumentalistom pidtrimuvala zahoplennya sina Vona viddala jomu svoyu vosmimilimetrovu kameru i prinosila z roboti stari plivki za dopomogoyu yakih Triyer navchavsya montazhu U 12 rokiv Triyer znyavsya u filmi Tomasa Vindinga Tayemne lito Hemmelig sommer 1969 U kino Lars fon Triyer debyutuvav v 1976 roci korotkometrazhnim filmom Sadivnik orhidej Orchidegartneren Pochinayuchi z Sadivnika Triyer stav dodavati do svogo prizvisha v titrah aristokratichnu pristavku fon 1979 roku yunak vstupiv do Danskoyi nacionalnoyi kinoshkoli de jogo lyubitelske zahoplennya kino pereroslo u spravu cilogo zhittya Same u kinoshkoli u 1980 roci Lars fon Triyer vipustiv pershij svij film Noktyurn U nastupni roki navchannya v kinoshkoli svit pobachiv she dekilka filmiv Triyera Jogo diplomnoyu robotoyu u kinoshkoli buv korotkometrazhnij film Kartini vizvolennya Befrielsesbilleder kotrij zavoyuvav Golovnu nagorodu na Myunhenskomu kinofestivali 1984 roku Odrazu pislya zakinchennya zakladu 1984 roku Triyer pochav robotu nad svoyeyu vidomoyu trilogiyeyu Yevropa Persha yiyi chastina Element zlochinu 1984 stala jogo pershoyu robotoyu u velikomu kino ta otrimala prizi na kinofestivalyah u Kannah Chikago i Mangajmi U comu zh filmi Lars fon Triyer vpershe vistupiv yak aktor scenarist i kinooperator Robotu nad trilogiyeyu bulo zakincheno 1991 roku vihodom u svit strichki Yevropa Pislya ciyeyi podiyi Lars fon Triyer razom iz prodyuserom Piterom Yensenom zasnuvali vlasnu kinostudiyu Zentropa Entertainment z metoyu dosyagnennya materialnoyi nezalezhnosti ta povnocinnoyi tvorchoyi svobodi Na pochatku 1990 h razom zi svoyim postijnim scenaristom Nilsom Vorselem fon Triyer anonsuvav nezvichajnij proekt Vimir Cej film planuvalosya znimati do 2024 roku po dvi hvilini kozhen rik 3 Ale v kinci 1990 h rezhiser zakinuv cyu ideyu U 2010 roci buli vipusheni 25 hvilin Vimiru yaki fon Triyer vstig vidznyati 4 U 1992 roci fon Triyer i prodyuser Peter Olbek Yensen zasnuvali kinokompaniyu Zentropa za nazvoyu filmu Yevropa v amerikanskomu prokati 5 Nadali za dopomogoyu Zentropa znimalisya yak filmi fon Triyera tak i inshih danskih rezhiseriv Lars stav vidomim zavdyaki filmam Epidemiya 1987 ta uzhe zgadanij Yevropi 1991 a takozh zavdyaki teleserialu Korolivstvo 1994 yakij nastilki spodobavsya glyadacham sho bulo vipusheno 280 hvilinnu kinoversiyu Lars fon Triyer odin z zasnovnikiv chi ne najprovokativnishogo ruhu u suchasnomu kinematografi Dogma 95 u ramkah yakogo vin postaviv film Idioti 1998 sho viklikav skandal cherez vidverti pornosceni Roboti Larsa fon Triyera neodnorazovo otrimuvali nagorodi Zokrema vin 8 raziv buv nominovanij na Zolotu palmovu gilku na Kannskomu kinofestivali 1984 1991 1996 1998 2000 2003 2005 2009 rokiv a u 2000 roci otrimav yiyi za film Ta sho tancyuye u temryavi 6 Takozh strichki rezhisera bulo vidznacheno trofeyami Yevropejskoyi kinoakademiyi Sezaru Zolotogo globusu ta Oskara ostanni dvi za muzichnu dramu Ta sho tancyuye u temryavi v yakij golovni roli vikonali Katrin Denev ta islandska spivachka Bjork yaka zgodom otrimala priz Kannskogo festivalyu yak najkrasha aktrisa Velikim uspihom dlya fon Triyera stav film Rozsikayuchi hvili 1996 Religijna tematika zakladena fon Triyerom prinesla jomu porivnyannya zi znamenitim spivvitchiznikom i avtorom filmiv Karlom Teodorom Dreyerom 7 Strichka bula predstavlena na Kannskomu festivali de otrimala priz zhuri 2000 roku Lars fon Triyer zaproponuvav Jorgenu Letu znyati razom p yat rimejkiv filmu Dovershena lyudina prichomu shorazu fon Triyer staviv pered Letom pereshkodi rizni zaboroni ta obmezhennya zmushuyuchi Leta pereosmislyuvati syuzhet ta harakteri personazhiv filmu znyatogo u 1967 roci U pidsumku vijshov dokumentalnij film pro proces kinovirobnictva znyatij u tradiciyah manifestu Dogma 95 8 9 Pislya trilogij pro Yevropu ta pro Zolote serce Triyer pochav robotu nad chergovoyu trilogiyeyu kotra maye nazvu SShA krayina mozhlivostej Pershim filmom u nij stav Dogvill 2003 z Nikol Kidman u golovnij roli a drugim Manderlej 2005 de Kidman u roli Grejs zaminila Brajs Dallas Govard Obidvi strichki minimalistichni Aktori grayut u pustomu paviljoni de nema inshih dekoracij okrim rozmitki krejdoyu po pidlozi Planuvalos sho u takomu zh klyuchi bude znyato j zavershalnij film trilogiyi Vashington u deyakih dzherelah Vasington de mali zigrati Kidman ta Govard odnochasno Lars fon Triyer pivroku pracyuvav nad scenariyem ciyeyi strichki ale rezultat jogo ne zadovolnyav vin vpav u depresiyu ta za poradoyu prodyusera vikinuv scenarij ta vzyavsya za zjomki komediyi Najgolovnishij bos 2006 10 Do amerikanskoyi tematiki Triyer povernuvsya u filmi Lyuba Vendi 2005 de vin vistupiv scenaristom She odnim porodzhennyam depresiyi Larsa fon Triyera stav film zhahiv Antihrist prem yera yakogo vidbulasya 18 travnya 2009 roku na Kannskomu kinofestivali Strichka viklikala burhlive obgovorennya viklikane u pershu chergu sadistskimi pornografichnimi scenami u nij Ekumenichne zhuri Kannskogo kinofestivalyu yake zazvichaj vidznachaye filmi sho propaguyut gumanistichni ti zagalnolyudski cinnosti navit dalo Antihristu specialnu antinagorodu za mizoginiyu Zhinki takozh lyublyat divitisya yak inshi lyudi zajmayutsya kohannyam Sho yim ne podobayetsya to ce bezkinechni krupni plani chastin tila yaki pracyuyut yak vidbijni molotki bez istoriyi Fon Triyer pershim ce zrozumiv i zrobiv dlya zhinok yakisni pornografichni filmi Originalnij tekst angl Women too like to see other people having sex What they don t like is the endless close ups of hammering bodyparts without a story Von Trier is the first to have realised this and produced valuable quality porn films for women Stern vip 40 27 veresnya 2007 roku V 1998 roci firma fon Triyera Zentropa stala pershoyu providnoyu kinokompaniyeyu yaka pochala viroblyati zhorstke porno Tri z cih filmiv Konstanciya 1998 Rozheva v yaznicya 1999 ta Vse pro Annu 2005 buli pervinno oriyentovani na zhinochu auditoriyu i buli nadzvichajno uspishnimi v yevropejskomu prokati a pershi dvi strichki stali bezposerednoyu prichinoyu legalizaciyi pornografiyi u Norvegiyi u berezni 2006 roku 11 Filmi Larsa fon Triyer prizveli do poyavi hvili yevropejskih feministichnih pornofilmiv vid takih rezhiseriv yak Erika Lyust Petra Dzhoj ta Anna Span Nastupnoyu robotoyu rezhisera stala fantastichna psihologichna drama Melanholiya zjomki yakoyi prohodili z 22 lipnya po 8 veresnya 2010 u Shveciyi Golovni roli u filmi vikonali Kirsten Danst ta Aleksandr Skarsgard Sharlotta Gensbur zigrala sestru golovnoyi geroyini 12 Prem yera strichki vidbulasya u ramkah 64 go Kannskogo kinofestivalyu 13 14 Pislyaprem yerna pres konferenciya Larsa fon Triyera stala skandalnoyu cherez te sho rezhiser skazav sho mozhe zrozumiti Gitlera yak lyudinu Za ce vislovlyuvannya kerivnictvo festivalyu zaboronilo Triyeru buti prisutnim na nomu V kinci 2013 roku vidbulasya prem yera filmu Triyera Nimfomanka Dlya prokatu v kinoteatrah Nimfomanka vijshla u viglyadi dvoh dvogodinnih filmiv Povna rezhiserska versiya trivaye p yat z polovinoyu godin yiyi persha chastina bula pokazana v lyutomu 2014 roku na Berlinskomu kinofestivali prem yera drugoyi chastini povnoyi rezhiserskoyi versiyi vidbulasya na 71 mu Venecianskomu kinofestivali 15 U 2018 roci po pozakonkursnij programi Kannskogo kinofestivalyu vidbulasya prem yera psihologichnogo trilera Larsa fon Triyera Dim yakij pobuduvav Dzhek Golovnu rol v kinokartini zigrav Mett Dillon Diya filmu vidbuvayetsya v 1970 1980 x rokah 16 Z prem yernogo pokazu na Kannskomu kinofestivali iz zalu pishlo blizko sta glyadachiv 17 18 Bagato glyadachiv i kritikiv shodyatsya na dumci sho v filmi duzhe bagato nevipravdanoyi zhorstokosti nad zhinkami ta ditmi 19 Osobiste zhittya RedaguvatiNarodivsya v Kopengageni v sim yi Ulfa ta Inger Triyer Batki buli nudistami vsilyako propaguyuchi svoyi poglyadi pid chas vihovannya hlopcya Vidtak zmalechku Lars vidviduvav riznomanitni zahodi u specialnih nudistskih taborah Lars use svoye svidome zhittya zhiv iz vitchimom Lishe 1989 roku jomu vdalos identifikuvati svogo ridnogo batka Lars fon Triyer maye bagato fobij Odna z nih boyazn polotiv Za jogo slovami cej strah znachno uskladnyuye proces roboti nad filmami Cherez cyu fobiyu rezhiser zhodnogo razu ne buv u Americi a na chislenni festivali u yakih vin shoroku bere uchast distayetsya vlasnim avtomobilem Okrim togo fon Triyer stverdzhuye sho chas vid chasu piddayetsya vplivu neperedbachuvanih depresij pid chas yakih vin perebuvaye poza robotoyu ta sociumom Za slovami rezhisera same pislya dvomisyachnogo likuvannya vid depresiyi vin uzyavsya za robotu nad kartinoyu Antihrist yaku neodnoznachno sprijnyali kritiki Z 1987 po 1995 rik Lars fon Triyer buv odruzhenij z Sesiliyeyu Golbek 20 Z 1997 roku odruzhenij z Bente Froge Maye dvoh siniv Fon Triyer dalekij rodich norvezkogo rezhisera Joakima Triyera 21 Filmografiya RedaguvatiTrilogiya Yevropa Redaguvati Element zlochinu 1984 Epidemiya 1987 Yevropa 1991 Trilogiya Zolote serce Redaguvati Rozsikayuchi hvili 1996 Idioti 1998 Ta sho tancyuye u temryavi 2000 Nezavershena trilogiya SShA Krayina mozhlivostej Redaguvati Dogvill 2003 Manderlej 2005 Inshi proyekti Redaguvati P yat pereshkod 2003 Najgolovnishij bos 2006 Antihrist 2009 Melanholiya 2011 Nimfomanka 2013 Dim yakij pobuduvav Dzhek 2018 Televizijni proekti RedaguvatiMedeya 1988 Korolivstvo 1994 Korolivstvo II 1997 Den D 2000 Korotkometrazhni RedaguvatiSadivnik orhidej 1977 M yata Blazhenstvo 1979 Noktyurn 1980 Ostannya detal 1981 Zobrazhennya zvilnennya 1982 U kozhnogo svoye kino 2007 Primitki Redaguvati Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 unspecified title za red O John 2006 S 282 ISBN 87 11 30048 5 d Track Q41882220d Track Q35979475 Dolin 2004 s 63 Jensen J P 19 serpnya 2010 Unfinished Lars von Trier film Dimension headed to DVD Screen Daily Arhiv originalu za 10 travnya 2013 Procitovano 10 travnya 2013 Dolin 2004 s 230 Nagorodi ta nominaciyi Lars von Trier na sajti IMDb angl J Rosenbaum Zagolovok P 95 ISBN 9780801878404 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 6 lyutogo 2009 Procitovano 28 veresnya 2010 Znushannya u p yati chastinah P yat pereshkod rezhiseri Lars fon Trir Jorgen Let Statti KINOKOLO UA www kinokolo ua Arhiv originalu za 19 sichnya 2012 Procitovano 7 lyutogo 2021 At War with Myself A Word with Lars von Trier at Cannes 2005 Bright Lights Film Journal amer 2 serpnya 2005 Procitovano 7 lyutogo 2021 Norwegian Media Authority none censorship decision PDF Arhiv originalu za 15 lyutogo 2010 Procitovano 15 lipnya 2010 Gazeta ua 16 kvitnya 2010 Lars fon Triyer znime v svoyemu filmi zirku Lyudini pavuka Gazeta ua ukr Procitovano 7 lyutogo 2021 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 13 kvitnya 2014 Procitovano 18 travnya 2011 Lars fon Trier rasskazal zhurnalistam o Melanholii novosti kino na Sinemateke www cinematheque ru Arhiv originalu za 3 lyutogo 2011 Procitovano 7 lyutogo 2021 Lars fon Trier snimet serial dlya britanskogo televideniya ITAR TASS 1 veresnya 2014 Arhiv originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 17 veresnya 2014 Elsa Keslassy 11 travnya 2016 Lars Von Trier s The House That Jack Built New Details Emerge angl Variety Arhiv originalu za 27 listopada 2016 Procitovano 27 travnya 2017 Babaev Vlad 15 travnya 2018 Okolo 100 chelovek pokinuli pokaz filma Dom kotoryj postroil Dzhek Larsa fon Triera na Kannskom festivale DTF Arhiv originalu za 15 travnya 2018 Procitovano 15 travnya 2018 Ramin Setoodeh on Twitter Twitter angl Arhiv originalu za 18 travnya 2018 Procitovano 15 travnya 2018 Babaev Vlad 15 travnya 2018 Okolo 100 chelovek pokinuli pokaz filma Dom kotoryj postroil Dzhek Larsa fon Triera na Kannskom festivale DTF Arhiv originalu za 15 travnya 2018 Procitovano 15 travnya 2018 Lumholdt Jan Trier Lars von 2003 Lars Von Trier Interviews angl Univ Press of Mississippi ISBN 978 1 57806 532 5 Dana Stevens 16 travnya 2008 Hip Scandinavian Gloom angl Slate Arhiv originalu za 22 listopada 2017 Procitovano 22 listopada 2017 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lars fon TriyerVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Lars fon TriyerLars fon Triyer na sajti IMDb angl Lars fon Triyer Arhivovano 14 sichnya 2011 u Wayback Machine na sajti kinofilms com ua Lars fon Trir vid poshukiv vidchuttya Yevropi do kritiki amerikanskogo suspilstva Arhivovano 19 sichnya 2012 u Wayback Machine KINIKOLO UA 16 04 2007 Antihrist velikij depresivnij film Larsa fon Triyera Ukrayinska pravda Zhittya Anna Kupinska 15 01 2010 Lars fon Triyer v artzhurnali AZH Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lars fon Triyer amp oldid 40318934