Шарлотта Люсі Генсбур (англ. Charlotte Lucy Gainsbourg, нар. 21 липня 1971) — франко-британська акторка та співачка. Дочка Джейн Біркін і Сержа Генсбура.
| Шарлотта Генсбур | |
|---|---|
| фр. Charlotte Gainsbourg | |
| | |
| Шарлотта Генсбур на Берлінале-2022 | |
| Ім'я при народженні | Charlotte Lucy Gainsbourg |
| Народилася | 21 липня 1971[…] (52 роки) Лондон, Велика Британія |
| Національність | француженка |
| Громадянство | Велика Британія Франція |
| Релігія | юдаїзм і християнство |
| Діяльність | актриса, співачка |
| Alma mater | Школа Жанін Мануельd |
| Роки діяльності | з 1986 |
| Чоловік | Іван Аттал |
| Діти | Бен (*12 червня 1997) і Еліс (*8 листопада 2002) |
| Батьки | Серж Генсбур Джейн Біркін |
| Брати / сестри | Кейт Баррі, Лу Дуайон і Lulu Gainsbourgd |
| IMDb | ID 1250 |
| Нагороди та премії | |
| | |
| Шарлотта Генсбур у Вікісховищі |
Біографія ред.
Народилася в Лондоні і виросла в Парижі.
Акторський дебют відбувся у фільмі «Слова і музика» (1984), де вона виконувала роль дочки Катрін Денев. Того ж року відбувся і її музичний дебют з піснею її батька «Lemon Incest»
1986 року 15-річна акторка отримала свою першу нагороду «Сезар» за фільм «Безсоромна». Того ж року Шарлотта випустила свій дебютний альбом «Charlotte for Ever», який спродюсував її батько Серж Генсбур.
1993 року відбувся англомовний дебют актриси в постановці її дядька «Цементний сад». 1994 року Шарлотта зіграла в п'єсі «Олеанна». 1996 року вона виконала головну роль у екранізації роману «Джейн Ейр». 2000 року Генсбур отримала нагороду «Сезар» як найкраща актриса другого плану за фільм «La Bûche».
2001 року була членом журі Каннського кінофестивалю.
2003 року зіграла у фільмі Алехандро Гонсалеса Іньярріту «21 грам». 2004 року вона випустила спільний сингл «If» із французьким поп-співаком Етьєном Дао.
2006 року випустила свій другий альбом «5:55», який був добре сприйнятий критикою і мав комерційний успіх. У Франції він став платиновим. У Великій Британії він зайняв 78-му сходинку чарту.
2007 року з'явилася у фільмах «Наука сну» з Гаелем Гарсією Берналем і в біографічному «Мене там немає» про Боба Ділана, де виконала пісню «Just Like a Woman». За роботу у «Мене там немає» вона отримала нагороду Незалежний дух.
2009 року отримала нагороду Каннського кінофестивалю як найкраща актриса за роль у «Антихристі» Ларса фон Трієра.
2009 року фільм «Переслідування» за її участю змагався за Золотого лева на Венеційському кінофестивалі. Того ж року Генсбур випустила свій третій студійний альбом «IRM». Пісня «Heaven Can Wait» з нього була використана у рекламі Starbucks, а пісня «Trick Pony» — у епізоді «Perfect Little Accident» серіалу «Анатомія Грей»
2010 року вийшов фільм «Дерево», де знімалася Генсбур. Наступною роллю Шарлотти стала роль Клер у фантастичній драмі Ларса фон Трієра «Меланхолія».
Особисте життя ред.
З 1990-х років Шарлотта перебувала в цивільному шлюбі з актором і режисером Іваном Атталем. У пари є троє дітей — Бен Атталь (12.06.97), Еліс Атталь (08.11.02) і Джо Атталь (16.07.11). Тепер сім'я проживає в Парижі.
Проблеми зі здоров'ям ред.
Влітку 2007 року, після незначного випадку під час катання на водних лижах у США, Шарлотта почала зазнавати сильних головних болей. Як пізніше з'ясувалося, вона перенесла внутрішньомозковий крововилив, 5 вересня Шарлотта була екстрено госпіталізована в паризьку лікарню, де їй провели успішну операцію на мозку.
Цікаві факти ред.
- Зовнішність Шарлотти Генсбур стала прообразом головного протагоніста відеогри Silent Hill 3 — дівчини-підлітка Хізер Мейсон.
Дискографія ред.
- Charlotte for Ever (1986)
- 5:55 (2006)
- IRM (2009)
- Stage Whisper (2011)
- Rest (2017)
Фільмографія ред.
| Рік | Фільм | Роль | Примітки |
|---|---|---|---|
| 1984 | Слова і музика | Шарлотта Маркер | |
| 1985 | Спокуса Ізабель | Дитина | |
| Безсоромна | Шарлотта Кастанг | премія «Сезар» | |
| 1986 | Шарлотта Назавжди | Шарлотта | |
| 1988 | Маленьке кохання | Люсі | |
| Джейн Б. за версією Агнес В. | Дочка Дж. | ||
| Маленький злодій | Жанін Кастанг | номінація на «Сезар» | |
| 1990 | І світло в темряві сяє | Матільда | |
| 1991 | Дякую, життя | Камілла Пелево | |
| Очима людей | Джульєтта Маньї | ||
| 1992 | Закохана | Марі | |
| 1993 | Цементний сад | Жюлі | |
| 1994 | Підступність слави | Шарлотта Генсбур | |
| 1996 | Джейн Ейр | Джейн Ейр | |
| Анна Оз | Анна Оз | ||
| Кохання і т. д. | Марі | номінація на «Сезар» | |
| 1999 | Взломщик | Катрін Жирар | |
| La Bûche | Міла Робін | премія «Сезар» | |
| 2000 | Пристрасно | Еліс Алмейда | |
| Знедолені | Фантіна | ||
| 2001 | Фелікс і Лола | Лола | |
| Моя дружина актриса | Шарлотта | ||
| 2003 | 21 грам | Мері Ріверс | |
| 2004 | Міжнародна зірка | Шарлотта Генсбур | короткометражка |
| І жили довго і щасливо | Габріель | ||
| 2005 | Один залишається, інший іде | Юдіт | |
| Леммінг | Бенедікт Гетті | ||
| 2006 | Новий світ | Люсі Рід | |
| Жінка на прокат | Емма | номінація на «Сезар» | |
| Наука сну | Стефані | ||
| 2007 | Мене там немає | Клер | премія Незалежний дух |
| 2008 | Місто кінцевого призначення | Арден Ленгдон | |
| 2009 | Антихрист | Вона | нагорода Каннського кінофестивалю |
| Переслідування | Соня | ||
| 2010 | Дерево | Дон | |
| 2011 | Меланхолія | Клер | |
| 2011 | Зізнання нащадка століття | Brigitte | |
| 2012 | Не заходити, ми не одягнені | Лілі | |
| 2013 | Німфоманка | Джо | фільм з двох частин |
| 2014 | Самба | Аліса | |
| 2017 | Привиди Ісмаеля | Сільвія | |
| Обіцянка на світанку | Міна Кацев | номінація на премію «Сезар» за найкращу жіночу роль | |
| 2022 | Блідо-блакитне око | Петсі |
Примітки ред.
- VIAF (Virtual International Authority File) — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #123407370 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Discogs — 2000.
- . Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 27 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 27 лютого 2011.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- . Архів оригіналу за 13 липня 2011. Процитовано 27 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2011. Процитовано 27 лютого 2011.
- Біографія Charlotte Gainsbourg на сайті IMDb (англ.)
- . Архів оригіналу за 4 липня 2009. Процитовано 27 лютого 2011.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 3 січня 2013. Процитовано 27 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 30 квітня 2010. Процитовано 27 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 6 червня 2010. Процитовано 27 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 27 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 27 лютого 2011.
- Charlotte Gainsbourg has emergency brain surgery. NME. UK. 6 September 07. Архів [http:// www.nme.com/news/charlotte-gainsbourg/30949 оригіналу] за 16 лютого 2012.
- . Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 12 квітня 2022.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шарлотта Генсбур |
- Шарлотта Генсбур(англ.) на сайті Internet Movie Database
- Шарлотта Генсбур [ 29 листопада 2011 у Wayback Machine.] на сайті Kino-teatr.ua