www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пауль фон Гінденбург Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через пр

Пауль фон Гінденбург

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.

Па́уль фон Гінденбург (нім. Paul Ludwig Hans Anton von Beneckendorff und von Hindenburg, 2 жовтня 1847, Познань, Пруссія, Німецький союз — 2 серпня 1934, Нойдек поблизу Розенберга, Західна Пруссія, Третій Райх) — німецький військовий і державний діяч, генерал-фельдмаршал, райхспрезидент.

Пауль фон Гінденбург
Paul Ludwig Hans Anton von Beneckendorff und von Hindenburg
нім. Paul von Hindenburg
Пауль фон Гінденбург
Paul Ludwig Hans Anton von Beneckendorff und von Hindenburg
Рейхспрезидент Німеччини
12 травня 1925 — 2 серпня 1934
Попередник Фрідріх Еберт
Наступник Адольф Гітлер
Начальник Генерального штабу Німеччини
1916 — 1919
Попередник Еріх фон Фалькенгайн
Наступник Вільгельм Ґренер
Народився 2 жовтня 1847(1847-10-02)
Познань
Помер 2 серпня 1934(1934-08-02) (86 років)
Нойдек
Похований St. Elisabeth's Churchd
Відомий як політик, військовослужбовець, солдат
Громадянство Німеччина
Національність німець
Alma mater Прусська військова академія
Політична партія Безпартійний
Батько Hans Robert Ludwig von Beneckendorff und von Hindenburgd
Мати Luise Schwickartd
У шлюбі з Гертруда фон Шперлінг
Діти Оскар фон Гінденбург
Релігія Лютеранство
Нагороди
Орден Чорного орла
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Зірка Великого хреста Залізного хреста
Великий хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Великий Хрест ордена Червоного орла
Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71
Орден дому Ліппе
Столітня медаль
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Великий офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці»
Орден військових заслуг (Іспанія)
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Почесний командор ордена Святого Йоанна (Бранденбург)
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Великий хрест Військового ордена Святого Генріха
Командорський хрест 1-го класу Військового ордена Святого Генріха
Великий хрест ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Орден Військових заслуг Карла Фрідріха
Хрест «За вірну службу» (Шаумбург-Ліппе)
Орден «За заслуги» (Вальдек)
Великий командор ордена дому Гогенцоллернів
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Кавалер Великого Хреста ордену Марії-Терезії
Орден Рутової корони
Великий хрест ордена Хреста Свободи
Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц)
Велика стрічка ордена Слави
Кавалер Великого хреста ордена «Святий Олександр»
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Великий хрест ордена «За військові заслуги» (Баварія)
Великий хрест ордена Альберта (Саксонія)
Великий хрест ордена Білого Сокола
Орден Османие 1 ступеня
Орден Слави (Османська імперія)
Орден Меджида 1 ступеня
Медаль «Імтияз»
Галліполійська зірка
Орден Цариці Тамари
Пам'ятний хрест за кампанію 1866
Кавалер ордена Золотого руна
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Підпис
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис ред.

Дитинство ред.

Народився у дворянській сім'ї прусського поміщика. Батько Пауля був офіцером прусського війська.

Військова служба ред.

У війську служив з 1866 року. Учасник австро-прусської (1866) та франко-прусської (1870—1871) воєн. Закінчив Військову академію (1876). Із 1877 року служив у німецькому Генеральному штабі.

У 1893—1896 роках — командир 91-го піхотного полку. У 1896—1900 роках — начальник штабу 8-го армійського корпусу. У 1900—1903 роках — командир 28-ї піхотної дивізії, у 1903—1911 роках — командир 4-го армійського корпусу.

У 1911 році вийшов у відставку, проживав у своєму помісті.

Перша світова війна ред.

З початком Першої світової війни німецькі війська у Східній Пруссії зазнали поразки від росіян. Тому кайзер Вільгельм ІІ відкликав Гінденбурга з відставки і 22 серпня 1914 року призначив командувачем 8-ї німецької армії замість генерала Прітвіца. Начальником штабу у Гінденбурга був призначений генерал Людендорф. Разом вони спланували і провели битву під Танненбергом, де розбили 2-гу російську армію.

18 вересня 1914 року Гінденбург очолив 9-ту армію в Польщі.

Із 1 жовтня 1914 року — головнокомандувач на Сході. Керував наступом австро-німецьких військ у 1915 році, захопив Польщу, Литву, Латвію, Волинь, захід Білорусі.

Гінденбург у Львові перед будівлею Крайового сейму. Серпень 1916

Із 29 серпня 1916 року — начальник Генерального штабу, керував всіма бойовими діями німецької армії і на Заході, і на Сході. Виступив організатором необмеженої підводної війни.

Восени 1918 року, бачачи поразку німецьких військ, запропонував почати переговори з Антантою. Після закінчення бойових дій продовжував виконувати обов'язки голови Генштабу.

3 липня 1919 року вийшов у відставку.

Час у відставці ред.

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.

За бойові заслуги у Першій світовій війні отримав звання фельдмаршала та ряд нагород. У післявоєнний Німеччині мав статус національного героя.

З 1925 року і до кінця життя — президент (райхспрезидент) Німеччини, спершу Веймарської республіки (переобраний на другий термін у 1932 році), потім із 1933 року Третього Рейху.

Під час його президентства Німеччині вдалося вступити в Лігу Націй, домогтися дострокового виведення окупаційних військ із Рейланду і розпочати переговори про долю Саару. Завдяки впливу Гінденбурга «план Дауеса» замінили «планом Юнга», який істотно знижував обсяг репарацій країнам Антанти. Політика рейхспрезидента сприяла відродженню економічного потенціалу і відновленню військової могутності Німеччини. Але ця політика не знаходила розуміння у тих, хто привів його до влади: військових, консерваторів, націоналістів і монархістів. Особливо різко його критикували націонал-соціалісти. Світова економічна криза 1929—1932 рр., що боляче вдарила по Німеччині, не лише викликала гіперінфляцію та безробіття, а й підняла попурярність НСДАП.

19 листопада 1932 р. бізнесмени й банкіри, що представляли понад 160 найбільших компаній і банків, надіслали Гінденбургу лист, у якому вимагали ліквідувати парламентський режим і встановити нацистську диктатуру[джерело?]. До того ж назрівав великий скандал: Гінденбург був опосередковано замішаний у пов'язаній із земельною власністю корупційній схемі, в якій брав участь його син. Гітлер у ході переговорів з президентом узимку 1932/1933 років заявив, що якщо не отримає посаду канцлера, фракція нацистів у рейхстазі вимагатиме кримінального розслідування цієї справи. Це багато в чому змусило Гінденбурга погодитися з призначенням Адольфа Гітлера рейхсканцлером в січні 1933 року.

28 лютого 1933 року після пожежі в Рейхстагу, в організації якого звинуватили комуністів, підписав закон «Про захист народу і держави», який надав Гітлеру диктаторські повноваження. Користуючись ними, Гітлер обмежив громадянські свободи і заборонив діяльність Комуністичної партії Німеччини. У наступні місяці її долю розділили всі партії, крім НСДАП. Штурмові загони СА і СС отримали статус допоміжної поліції.

21 березня 1933 року дав Гітлеру символічне рукостискання у Гарнізонній церкві у Потсдамі, що означало спадкоємність нацизму традиціям старої прусської армії.

Проте у квітні 1933 року заперечував проти нацистського проекту закону про державну службу і наполіг, щоб із служби не звільнялися євреї-ветерани Першої світової війни і євреї, що були на цивільній службі під час війни. Улітку 1934 року після «ночі довгих ножів» відправив Гітлеру вдячну телеграму.

Гінденбург залишався на посаді до своєї смерті у віці 86 років, помер він від раку легенів у своєму будинку в Нойдеку, Східна Пруссія, 2 серпня 1934 року. Напередодні Гітлер отримав повідомлення про те, що Гінденбург знаходиться на смертному одрі. Потім він змусив кабінет міністрів прийняти "Закон про вищу державну посаду рейху", який передбачав, що після смерті Гінденбурга посада президента буде скасована, а його повноваження об'єднані з повноваженнями канцлера під титулом фюрера і рейхсканцлера.

Після смерті Гінденбурга Гітлер скасував пост рейхспрезидента і прийняв, за плебісцитом, повноваження голови держави сам, титулуючись «Фюрер і рейхсканцлер».

Нагороди ред.

Вшанування пам'яті ред.

  • На честь Гінденбурга названі численні вулиці, площі, мости, офіційні установи, дирижабль і гребля.
  • У 1928—1936 роках Німецька імперська пошта випускала численні марки і листівки з портером Гінденбурга. У вересні 1934 року була випущена серія з шести марок з чорною траурною рамкою.

Примітки ред.

  1. ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  2. Knights_of_the_Golden_Fleece. www.antiquesatoz.com. Процитовано 29 березня 2021.

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Pa ul fon Gindenburg nim Paul Ludwig Hans Anton von Beneckendorff und von Hindenburg 2 zhovtnya 1847 Poznan Prussiya Nimeckij soyuz 2 serpnya 1934 Nojdek poblizu Rozenberga Zahidna Prussiya Tretij Rajh nimeckij vijskovij i derzhavnij diyach general feldmarshal rajhsprezident Paul fon GindenburgPaul Ludwig Hans Anton von Beneckendorff und von Hindenburgnim Paul von HindenburgPaul fon GindenburgPaul Ludwig Hans Anton von Beneckendorff und von HindenburgRejhsprezident Nimechchini12 travnya 1925 2 serpnya 1934Poperednik Fridrih EbertNastupnik Adolf GitlerNachalnik Generalnogo shtabu Nimechchini1916 1919Poperednik Erih fon FalkengajnNastupnik Vilgelm GrenerNarodivsya 2 zhovtnya 1847 1847 10 02 PoznanPomer 2 serpnya 1934 1934 08 02 86 rokiv NojdekPohovanij St Elisabeth s ChurchdVidomij yak politik vijskovosluzhbovec soldatGromadyanstvo NimechchinaNacionalnist nimecAlma mater Prusska vijskova akademiyaPolitichna partiya BezpartijnijBatko Hans Robert Ludwig von Beneckendorff und von Hindenburgd 1 Mati Luise Schwickartd 1 U shlyubi z Gertruda fon ShperlingDiti Oskar fon GindenburgReligiya LyuteranstvoNagorodi Orden Chornogo orla Orden Pour le Merite z dubovim listyam Prussiya Zirka Velikogo hresta Zaliznogo hrestaVelikij hrest Zaliznogo hresta Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasuVelikij Hrest ordena Chervonogo orlaPam yatna vijskova medal za kampaniyu 1870 71 Orden domu LippeStolitnya medal Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Kavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Velikij oficer ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha LyudvigaVelikij hrest ordena Ceringenskogo leva Velikij hrest ordena Ceringenskogo leva Medal Za kampaniyu v Pivdenno Zahidnij Africi Orden vijskovih zaslug Ispaniya Vijskovij orden Maksimiliana Jozefa Pochesnij komandor ordena Svyatogo Joanna Brandenburg Velikij hrest ordena domu Saksen Ernestine Velikij hrest Vijskovogo ordena Svyatogo Genriha Komandorskij hrest 1 go klasu Vijskovogo ordena Svyatogo GenrihaVelikij hrest ordena Fridriha Vyurtemberg Orden Vijskovih zaslug Karla Fridriha Hrest Za virnu sluzhbu Shaumburg Lippe Orden Za zaslugi Valdek Velikij komandor ordena domu Gogencollerniv Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Kavaler Velikogo Hresta ordenu Mariyi Tereziyi Orden Rutovoyi koroniVelikij hrest ordena Hresta Svobodi Hrest Za zaslugi u vijni Meklenburg Strelic Velika strichka ordena Slavi Kavaler Velikogo hresta ordena Svyatij Oleksandr Orden Alberta Vedmedya Angalt Velikij hrest ordena Za vijskovi zaslugi Bavariya Velikij hrest ordena Alberta Saksoniya Velikij hrest ordena Bilogo SokolaOrden Osmanie 1 stupenya Orden Slavi Osmanska imperiya Orden Medzhida 1 stupenyaMedal Imtiyaz Gallipolijska zirka Orden Carici TamariPam yatnij hrest za kampaniyu 1866 Kavaler ordena Zolotogo runa Kavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo StefanaPidpis Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Ditinstvo 1 2 Vijskova sluzhba 1 3 Persha svitova vijna 1 4 Chas u vidstavci 2 Nagorodi 3 Vshanuvannya pam yati 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaZhittyepis red Ditinstvo red Narodivsya u dvoryanskij sim yi prusskogo pomishika Batko Paulya buv oficerom prusskogo vijska Vijskova sluzhba red U vijsku sluzhiv z 1866 roku Uchasnik avstro prusskoyi 1866 ta franko prusskoyi 1870 1871 voyen Zakinchiv Vijskovu akademiyu 1876 Iz 1877 roku sluzhiv u nimeckomu Generalnomu shtabi U 1893 1896 rokah komandir 91 go pihotnogo polku U 1896 1900 rokah nachalnik shtabu 8 go armijskogo korpusu U 1900 1903 rokah komandir 28 yi pihotnoyi diviziyi u 1903 1911 rokah komandir 4 go armijskogo korpusu U 1911 roci vijshov u vidstavku prozhivav u svoyemu pomisti Persha svitova vijna red Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni nimecki vijska u Shidnij Prussiyi zaznali porazki vid rosiyan Tomu kajzer Vilgelm II vidklikav Gindenburga z vidstavki i 22 serpnya 1914 roku priznachiv komanduvachem 8 yi nimeckoyi armiyi zamist generala Pritvica Nachalnikom shtabu u Gindenburga buv priznachenij general Lyudendorf Razom voni splanuvali i proveli bitvu pid Tannenbergom de rozbili 2 gu rosijsku armiyu 18 veresnya 1914 roku Gindenburg ocholiv 9 tu armiyu v Polshi Iz 1 zhovtnya 1914 roku golovnokomanduvach na Shodi Keruvav nastupom avstro nimeckih vijsk u 1915 roci zahopiv Polshu Litvu Latviyu Volin zahid Bilorusi nbsp Gindenburg u Lvovi pered budivleyu Krajovogo sejmu Serpen 1916Iz 29 serpnya 1916 roku nachalnik Generalnogo shtabu keruvav vsima bojovimi diyami nimeckoyi armiyi i na Zahodi i na Shodi Vistupiv organizatorom neobmezhenoyi pidvodnoyi vijni Voseni 1918 roku bachachi porazku nimeckih vijsk zaproponuvav pochati peregovori z Antantoyu Pislya zakinchennya bojovih dij prodovzhuvav vikonuvati obov yazki golovi Genshtabu 3 lipnya 1919 roku vijshov u vidstavku Chas u vidstavci red Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Za bojovi zaslugi u Pershij svitovij vijni otrimav zvannya feldmarshala ta ryad nagorod U pislyavoyennij Nimechchini mav status nacionalnogo geroya Z 1925 roku i do kincya zhittya prezident rajhsprezident Nimechchini spershu Vejmarskoyi respubliki pereobranij na drugij termin u 1932 roci potim iz 1933 roku Tretogo Rejhu Pid chas jogo prezidentstva Nimechchini vdalosya vstupiti v Ligu Nacij domogtisya dostrokovogo vivedennya okupacijnih vijsk iz Rejlandu i rozpochati peregovori pro dolyu Saaru Zavdyaki vplivu Gindenburga plan Dauesa zaminili planom Yunga yakij istotno znizhuvav obsyag reparacij krayinam Antanti Politika rejhsprezidenta spriyala vidrodzhennyu ekonomichnogo potencialu i vidnovlennyu vijskovoyi mogutnosti Nimechchini Ale cya politika ne znahodila rozuminnya u tih hto priviv jogo do vladi vijskovih konservatoriv nacionalistiv i monarhistiv Osoblivo rizko jogo kritikuvali nacional socialisti Svitova ekonomichna kriza 1929 1932 rr sho bolyache vdarila po Nimechchini ne lishe viklikala giperinflyaciyu ta bezrobittya a j pidnyala popuryarnist NSDAP 19 listopada 1932 r biznesmeni j bankiri sho predstavlyali ponad 160 najbilshih kompanij i bankiv nadislali Gindenburgu list u yakomu vimagali likviduvati parlamentskij rezhim i vstanoviti nacistsku diktaturu dzherelo Do togo zh nazrivav velikij skandal Gindenburg buv oposeredkovano zamishanij u pov yazanij iz zemelnoyu vlasnistyu korupcijnij shemi v yakij brav uchast jogo sin Gitler u hodi peregovoriv z prezidentom uzimku 1932 1933 rokiv zayaviv sho yaksho ne otrimaye posadu kanclera frakciya nacistiv u rejhstazi vimagatime kriminalnogo rozsliduvannya ciyeyi spravi Ce bagato v chomu zmusilo Gindenburga pogoditisya z priznachennyam Adolfa Gitlera rejhskanclerom v sichni 1933 roku 28 lyutogo 1933 roku pislya pozhezhi v Rejhstagu v organizaciyi yakogo zvinuvatili komunistiv pidpisav zakon Pro zahist narodu i derzhavi yakij nadav Gitleru diktatorski povnovazhennya Koristuyuchis nimi Gitler obmezhiv gromadyanski svobodi i zaboroniv diyalnist Komunistichnoyi partiyi Nimechchini U nastupni misyaci yiyi dolyu rozdilili vsi partiyi krim NSDAP Shturmovi zagoni SA i SS otrimali status dopomizhnoyi policiyi 21 bereznya 1933 roku dav Gitleru simvolichne rukostiskannya u Garnizonnij cerkvi u Potsdami sho oznachalo spadkoyemnist nacizmu tradiciyam staroyi prusskoyi armiyi Prote u kvitni 1933 roku zaperechuvav proti nacistskogo proektu zakonu pro derzhavnu sluzhbu i napolig shob iz sluzhbi ne zvilnyalisya yevreyi veterani Pershoyi svitovoyi vijni i yevreyi sho buli na civilnij sluzhbi pid chas vijni Ulitku 1934 roku pislya nochi dovgih nozhiv vidpraviv Gitleru vdyachnu telegramu Gindenburg zalishavsya na posadi do svoyeyi smerti u vici 86 rokiv pomer vin vid raku legeniv u svoyemu budinku v Nojdeku Shidna Prussiya 2 serpnya 1934 roku Naperedodni Gitler otrimav povidomlennya pro te sho Gindenburg znahoditsya na smertnomu odri Potim vin zmusiv kabinet ministriv prijnyati Zakon pro vishu derzhavnu posadu rejhu yakij peredbachav sho pislya smerti Gindenburga posada prezidenta bude skasovana a jogo povnovazhennya ob yednani z povnovazhennyami kanclera pid titulom fyurera i rejhskanclera Pislya smerti Gindenburga Gitler skasuvav post rejhsprezidenta i prijnyav za plebiscitom povnovazhennya golovi derzhavi sam tituluyuchis Fyurer i rejhskancler Nagorodi red Orden Chervonogo orla 4 go klasu z mechami 19 chervnya 1866 3 go klasu z bantom i mechami na kilci 19 sichnya 1896 2 go klasu z dubovim listyam i mechami na kilci 10 veresnya 1897 velikij hrest z dubovim listyam mechami i mechami na kilci Pam yatnij hrest za 1866 Zaliznij hrest 2 go klasu 12 veresnya 1870 Pam yatna vijskova medal za kampaniyu 1870 71 Zastibka 25 do Zaliznogo hresta 2 go klasu 1895 Orden domu Lippe pochesnij hrest 2 go klasu berezen 1896 1 go klasu Orden Koroni Prussiya 2 go klasu 17 sichnya 1897 Stolitnya medal berezen 1897 Orden Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Korolivstvo Italiya velikij oficerskij hrest zhovten 1897 velikij hrest Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Orden Ceringenskogo leva komandorskij hrest 1 go klasu velikij hrest Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga velikij hrest 1900 pochesnij velikij hrest iz zolotoyu zirkoyu mechami i lavrovim listyam 29 zhovtnya 1918 Medal Za kampaniyu v Pivdenno Zahidnij Africi v stali 1907 Orden Chornogo orla z lancyugom orden 1 254 13 bereznya 1911 lancyug 17 sichnya 1912 Orden vijskovih zaslug Ispaniya 4 go klasu Orden Svyatogo Joanna Brandenburg pochesnij komandor Zastibka 1914 do Zaliznogo hresta 2 go klasu Zaliznij hrest 1 go klasu serpen 1914 Pour le Merite z dubovim listyam orden 2 veresnya 1914 dubove listya 23 lyutogo 1915 Vijskovij orden Maksimiliana Jozefa velikij hrest 30 listopada 1914 Orden domu Saksen Ernestine velikij hrest z mechami i lancyugom 14 grudnya 1914 Vijskovij orden Svyatogo Genriha komandorskij hrest 1 go klasu 21 grudnya 1914 velikij hrest 27 grudnya 1916 Korolivskij ugorskij orden Svyatogo Stefana velikij hrest Avstro Ugorshina 1914 Orden Fridriha Vyurtemberg velikij hrest 21 sichnya 1915 Orden Vijskovih zaslug Karla Fridriha 5 veresnya 1915 Hrest Za virnu sluzhbu Shaumburg Lippe 17 lyutogo 1916 Orden Za zaslugi Valdek 1 go klasu z mechami 9 travnya 1916 Vijskovij hrest Karla Eduarda 30 veresnya 1916 Vijskovij pochesnij hrest za geroyichnij vchinok 11 zhovtnya 1916 Knyazivskij orden domu Gogencollerniv pochesnij hrest 1 go klasu z mechami 8 listopada 1916 Velikij hrest Zaliznogo hresta 9 grudnya 1916 Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina 1 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu i diamantami hrest 22 sichnya 1917 diamanti 5 listopada 1917 Zolota medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina 5 serpnya 1917 Korolivskij orden domu Gogencollerniv velikij komandorskij hrest iz zirkoyu i mechami 14 serpnya 1917 Zirka Velikogo hresta Zaliznogo hresta 24 bereznya 1918 Vijskovij orden Mariyi Tereziyi velikij hrest Avstro Ugorshina 26 bereznya 1918 Orden Rutovoyi koroni 7 travnya 1918 Orden Hresta Svobodi velikij hrest z mechami Finlyandiya 31 lipnya 1918 Ganzejskij Hrest Gamburg Bremen i Lyubek Hrest Za zaslugi u vijni Meklenburg Strelic 2 go i 1 go stupenya Orden Svyatogo Josipa velikij hrest Velike gercogstvo Toskanske Orden Slavi Tunis velikij hrest Orden Svyatij Oleksandr velikij hrest z mechami i lancyugom Tretye Bolgarske carstvo Orden Alberta Vedmedya velikij hrest z koronoyu Orden Za zaslugi Bavariya velikij hrest Orden Alberta Saksoniya velikij hrest Orden Bilogo Sokola velikij hrest Orden Osmaniye 1 go klasu z diamantami Osmanska imperiya Orden Slavi Osmanska imperiya 1 go klasu z mechami i diamantami Orden Medzhida 1 go klasu z mechami i diamantami Osmanska imperiya Zolota medal Imtiyaz Osmanska imperiya Gallipolijska zirka Osmanska imperiya Orden Carici Tamari Gruzinska Demokratichna Respublika 1 1922 Orden Zolotogo runa Ispaniya 1931 2 Pochesnij gromadyanin 3 824 nimeckih mist i gromad Pochesnij doktor chislennih universitetivVshanuvannya pam yati red Na chest Gindenburga nazvani chislenni vulici ploshi mosti oficijni ustanovi dirizhabl i greblya U 1928 1936 rokah Nimecka imperska poshta vipuskala chislenni marki i listivki z porterom Gindenburga U veresni 1934 roku bula vipushena seriya z shesti marok z chornoyu traurnoyu ramkoyu Primitki red a b Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Knights of the Golden Fleece www antiquesatoz com Procitovano 29 bereznya 2021 Dzherela red Kentij A V Gindenburg Paul fon Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 107 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Kentij A V fon Gindenburg Paul Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Posilannya red Gindenburg Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Biografiya nim Svitovi vijni prichini ta provokaciyi Ch 3 6 Nihto ne hotiv voyuvati 1914 Lektor Oleksandr Slisarenko Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Paul fon Gindenburg amp oldid 41931433