www.wikidata.uk-ua.nina.az

Альма Карлін Альма Іда Вілібальда Максиміліана Карлін словен Alma Ida Wilibalda Maximiliana Karlin 12 жовтня 1889 188910

Альма Карлін

Альма Іда Вілібальда Максиміліана Карлін (словен. Alma Ida Wilibalda Maximiliana Karlin; 12 жовтня 1889(18891012), Целе, — 15 січня 1950, Печовник) — словенсько-австрійська мандрівниця, письменниця, поетеса, колекціонер, поліглот і теософістка.

Альма Карлін
словен. Alma Karlin
Ім'я при народженні словен. Alma Ida Wilibalda Maximiliana Karlin
Народилася 12 жовтня 1889(1889-10-12)
Целє, Словенія
Померла 14 січня 1950(1950-01-14) (60 років)
Печовник, Федеративна Народна Республіка Югославія
·злоякісна пухлина
Країна  Федеративна Народна Республіка Югославія
 Королівство Югославія
 Королівство Сербів, Хорватів і Словенців
 Долитавщина
Діяльність письменниця, письменниця-мандрівниця, поетка, журналістка, колекціонерка, мандрівниця, theosophist
Сфера роботи поезія, Тревелог, творче та професійне письмоd, колекціонування, подорож і теософія
Alma mater Паризький університет
Мова творів німецька
 Альма Карлін у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карлін (прізвище).

Життєпис ред.

Альма Карлін народилася в штирійському місті Целє (нині частина Словенії), який на той час входив до Австро-Угорщини. Вона була дочкою Якоба Карліна, майора австро-угорської армії, і вчительки Вілібальди Міхеляк. Її батько помер, коли Альмі було вісім років. Альма зростала в середовищі, в якій переважаючою мовою була німецька, і вважала себе головним чином австрійкою, а не етнічною німкенею або словенкою.

Після закінчення середньої школи в Граці вона вирушила до Лондона, де продовжила свою освіту. Вона вивчала англійську, французьку, латинську, італійську, норвезьку, данську, фінську, російську та іспанську мови. У наступні роки вона також вивчала перську, китайську та японську мови. Альма Карлін також провела півроку в Парижі, де відвідувала різні мовні курси в Сорбонні. Саме в той час вона почала роботу над своїм (неопублікованим) словником десяти мов, включаючи словенського.

На початку Першої світової війни в 1914 році Карлін довелося переїхати до Швеції та Норвегії, оскільки вона вважалася персоною нон грата у Великій Британії через своє австрійсько-угорське громадянство. У Скандинавії вона познайомилася зі шведською письменницею Сельмою Лагерлеф, яка була настільки вражена Карлін та її творчістю, що висувала її на Нобелівську премію.

У 1919 році Альма Карлін повернулася додому, в Целє, який тоді вже входив до складу Королівства Югославія. Однак майже відразу ж після цього вона почала збирати гроші для наступної подорожі. З цією метою Карлін відкрила мовну школу Целє, де викладала щоденно до десяти годин, а у вільний час займалася живописом і письменством. 24 листопада 1919 року вона знову покинула рідне місто, відправившись на цей раз у девятилітню навколосвітню подорож. Карлін відвідала Південну і Північну Америки, тихоокеанські острови, Австралію та різні азійські країни. Останнім пунктом в її навколосвітній подорожі стала Індія.

У січні 1928 року на прохання вмираючої матері Альма Карлін повернулася додому, будучи сама змученою фізичною недугою і глибокою депресією. Більше вона ніколи не подорожувала. Велику частину часу вона присвячувала письменству. Близько 1934 року Карлін почала проявляти живий інтерес до вивчення теософії. У наступні роки, особливо під час Другої світової війни, вона долучилася до католицизму.

Альма Карлін описала свою подорож у сотнях звітів, опублікованих у різних журналах і газетах, включаючи «Cillier Zeitung», газету німців в Целє, і німецькі «Neue Illustrierte Zeitung» та «Der Deutschen Bergknappe». Повернувшись додому, вона написала чимало художніх та нехудожніх творів. Вона писала німецькою мовою до приходу нацистів до влади в Німеччині, коли вона відмовилася від німецької на знак протесту. У Німеччині її книги спалювалися нацистами. Карлін також писала англійською для англомовних областей. У 1937—1938 роках франко-німецький журналіст і антинацистський письменник Ганс Йоахім Бонсак переховувався в її будинку.

Незабаром після вторгнення країн «Осі» до Югославії в квітні 1941 року і німецької окупації нижній Штирії Карлін була заарештована і відправлена до Марібору, де чекала екстрадиції до Сербії разом з тисячами словенців. Вона була звільнена завдяки активному втручанню своєї подруги Теї Гамелен. Вона змогла повернутися до Целє, де залишалася під домашнім арештом. Навесні 1944 року вона вирішила бігти до південної словенської області Біла Карніола, яка контролювалася словенським партизанами. Незважаючи на важку хворобу, комуністи-партизани не дозволили їй вилетіти до окупованого союзниками місто Барі на півдні Італії. Замість цього її перевезли в Далмацію, де вона залишалася до кінця війни, після чого повернулася до Целє.

Альма Карлін померла від раку грудей і туберкульозу 14 січня 1950 року в селі Печовник, в околицях Целє, і була похована поряд з Тею, єю Шрайбер Гамелен (1906—1988) на Светинському кладовищі.

В результаті своєї діяльності Альма Карлін мимоволі стала ще і колекціонером та етнологом. Більшість предметів, придбаних нею під час подорожей, вона відправляла додому, де пізніше заснувала невеликий приватний музей. Деякі з експонатів в даний час знаходяться в регіональному музеї Целє. Багато її робіт ще не опубліковані; більшість з них зберігаються в Національній та університетській бібліотеці Словенії і в Берлінській державній бібліотеці.

Біографічний роман про Альму Карлін «Громадянка світу» (нім. Die Weltbürgerin) опублікував словенський письменник Мілан Деклева

Примітки ред.

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. MAK
    d:Track:Q105192847
  3. ↑ Obrazi slovenskih pokrajin — ISSN 2712-5408
    d:Track:Q104523470
  4. ↑ Literatur in Österreich 1938-1945, Band 1: Steiermark — Böhlau Verlag, 2008. — S. 149–153. — ISBN 978-3-205-77809-7
    d:Track:Q108322409d:Track:Q1019662
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #120587947 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  6. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  7. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  8. ↑ [Alma M. Karlin: "An Unusual Woman" as the Daughter of Columbus] (Slovenian) . MMC RTV Slovenia. 12 января 2011. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 29 травня 2019.
  9. Krapež Klara (апрель 2005). (PDF). Sinfo. Архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2012. Процитовано 4 апреля 2019.
  10. .drava.at [ 28 квітня 2019 у Wayback Machine.](нім.)

Література ред.

  • Neva Šlibar: Traveling, Living, Writing From and At the Margins. [ 24 квітня 2019 у Wayback Machine.] Alma Maximiliana Karlin and her Geobiographical Books", in: The Politics of Piety, 2004 [ 24 квітня 2019 у Wayback Machine.]

Посилання ред.

  • Alma M. Karlin (1889—1950) Virtual Home [ 13 січня 2015 у Wayback Machine.]
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Alma Ida Vilibalda Maksimiliana Karlin sloven Alma Ida Wilibalda Maximiliana Karlin 12 zhovtnya 1889 18891012 Cele 15 sichnya 1950 Pechovnik slovensko avstrijska mandrivnicya pismennicya poetesa kolekcioner poliglot i teosofistka Alma Karlinsloven Alma KarlinIm ya pri narodzhenni sloven Alma Ida Wilibalda Maximiliana KarlinNarodilasya 12 zhovtnya 1889 1889 10 12 1 2 3 Celye Sloveniya 4 3 Pomerla 14 sichnya 1950 1950 01 14 5 4 3 60 rokiv Pechovnik Federativna Narodna Respublika Yugoslaviya 3 zloyakisna puhlinaKrayina Federativna Narodna Respublika Yugoslaviya Korolivstvo Yugoslaviya Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv DolitavshinaDiyalnist pismennicya pismennicya mandrivnicya poetka zhurnalistka kolekcionerka mandrivnicya theosophistSfera roboti poeziya Trevelog tvorche ta profesijne pismod 6 kolekcionuvannya 6 podorozh 6 i teosofiya 6 Alma mater Parizkij universitetMova tvoriv nimecka 6 7 Alma Karlin u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Karlin prizvishe Zmist 1 Zhittyepis 2 Primitki 3 Literatura 4 PosilannyaZhittyepis red Alma Karlin narodilasya v shtirijskomu misti Celye nini chastina Sloveniyi yakij na toj chas vhodiv do Avstro Ugorshini Vona bula dochkoyu Yakoba Karlina majora avstro ugorskoyi armiyi i vchitelki Vilibaldi Mihelyak Yiyi batko pomer koli Almi bulo visim rokiv 8 Alma zrostala v seredovishi v yakij perevazhayuchoyu movoyu bula nimecka i vvazhala sebe golovnim chinom avstrijkoyu a ne etnichnoyu nimkeneyu abo slovenkoyu Pislya zakinchennya serednoyi shkoli v Graci vona virushila do Londona de prodovzhila svoyu osvitu Vona vivchala anglijsku francuzku latinsku italijsku norvezku dansku finsku rosijsku ta ispansku movi U nastupni roki vona takozh vivchala persku kitajsku ta yaponsku movi 8 Alma Karlin takozh provela pivroku v Parizhi de vidviduvala rizni movni kursi v Sorbonni Same v toj chas vona pochala robotu nad svoyim neopublikovanim slovnikom desyati mov vklyuchayuchi slovenskogo Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni v 1914 roci Karlin dovelosya pereyihati do Shveciyi ta Norvegiyi oskilki vona vvazhalasya personoyu non grata u Velikij Britaniyi cherez svoye avstrijsko ugorske gromadyanstvo U Skandinaviyi vona poznajomilasya zi shvedskoyu pismenniceyu Selmoyu Lagerlef yaka bula nastilki vrazhena Karlin ta yiyi tvorchistyu sho visuvala yiyi na Nobelivsku premiyu 9 U 1919 roci Alma Karlin povernulasya dodomu v Celye yakij todi vzhe vhodiv do skladu Korolivstva Yugoslaviya Odnak majzhe vidrazu zh pislya cogo vona pochala zbirati groshi dlya nastupnoyi podorozhi Z ciyeyu metoyu Karlin vidkrila movnu shkolu Celye de vikladala shodenno do desyati godin a u vilnij chas zajmalasya zhivopisom i pismenstvom 24 listopada 1919 roku vona znovu pokinula ridne misto vidpravivshis na cej raz u devyatilitnyu navkolosvitnyu podorozh Karlin vidvidala Pivdennu i Pivnichnu Ameriki tihookeanski ostrovi Avstraliyu ta rizni azijski krayini Ostannim punktom v yiyi navkolosvitnij podorozhi stala Indiya U sichni 1928 roku na prohannya vmirayuchoyi materi Alma Karlin povernulasya dodomu buduchi sama zmuchenoyu fizichnoyu nedugoyu i glibokoyu depresiyeyu Bilshe vona nikoli ne podorozhuvala Veliku chastinu chasu vona prisvyachuvala pismenstvu Blizko 1934 roku Karlin pochala proyavlyati zhivij interes do vivchennya teosofiyi U nastupni roki osoblivo pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vona doluchilasya do katolicizmu Alma Karlin opisala svoyu podorozh u sotnyah zvitiv opublikovanih u riznih zhurnalah i gazetah vklyuchayuchi Cillier Zeitung gazetu nimciv v Celye i nimecki Neue Illustrierte Zeitung ta Der Deutschen Bergknappe Povernuvshis dodomu vona napisala chimalo hudozhnih ta nehudozhnih tvoriv Vona pisala nimeckoyu movoyu do prihodu nacistiv do vladi v Nimechchini koli vona vidmovilasya vid nimeckoyi na znak protestu U Nimechchini yiyi knigi spalyuvalisya nacistami Karlin takozh pisala anglijskoyu dlya anglomovnih oblastej 8 U 1937 1938 rokah franko nimeckij zhurnalist i antinacistskij pismennik Gans Joahim Bonsak perehovuvavsya v yiyi budinku Nezabarom pislya vtorgnennya krayin Osi do Yugoslaviyi v kvitni 1941 roku i nimeckoyi okupaciyi nizhnij Shtiriyi Karlin bula zaareshtovana i vidpravlena do Mariboru de chekala ekstradiciyi do Serbiyi razom z tisyachami slovenciv Vona bula zvilnena zavdyaki aktivnomu vtruchannyu svoyeyi podrugi Teyi Gamelen Vona zmogla povernutisya do Celye de zalishalasya pid domashnim areshtom Navesni 1944 roku vona virishila bigti do pivdennoyi slovenskoyi oblasti Bila Karniola yaka kontrolyuvalasya slovenskim partizanami Nezvazhayuchi na vazhku hvorobu komunisti partizani ne dozvolili yij viletiti do okupovanogo soyuznikami misto Bari na pivdni Italiyi Zamist cogo yiyi perevezli v Dalmaciyu de vona zalishalasya do kincya vijni pislya chogo povernulasya do Celye Alma Karlin pomerla vid raku grudej i tuberkulozu 14 sichnya 1950 roku v seli Pechovnik v okolicyah Celye i bula pohovana poryad z Teyu yeyu Shrajber Gamelen 1906 1988 na Svetinskomu kladovishi V rezultati svoyeyi diyalnosti Alma Karlin mimovoli stala she i kolekcionerom ta etnologom Bilshist predmetiv pridbanih neyu pid chas podorozhej vona vidpravlyala dodomu de piznishe zasnuvala nevelikij privatnij muzej Deyaki z eksponativ v danij chas znahodyatsya v regionalnomu muzeyi Celye Bagato yiyi robit she ne opublikovani bilshist z nih zberigayutsya v Nacionalnij ta universitetskij biblioteci Sloveniyi i v Berlinskij derzhavnij biblioteci Biografichnij roman pro Almu Karlin Gromadyanka svitu nim Die Weltburgerin opublikuvav slovenskij pismennik Milan Dekleva 10 Primitki red SNAC 2010 d Track Q29861311 MAK d Track Q105192847 a b v g Obrazi slovenskih pokrajin ISSN 2712 5408 d Track Q104523470 a b Literatur in Osterreich 1938 1945 Band 1 Steiermark Bohlau Verlag 2008 S 149 153 ISBN 978 3 205 77809 7 d Track Q108322409d Track Q1019662 Deutsche Nationalbibliothek Record 120587947 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v g d Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 a b v Alma M Karlin Nenavadna zenska kot Kolumbova hci Alma M Karlin An Unusual Woman as the Daughter of Columbus Slovenian MMC RTV Slovenia 12 yanvarya 2011 Arhiv originalu za 3 sichnya 2022 Procitovano 29 travnya 2019 Krapez Klara aprel 2005 Exhibition on Alma Karlin in the National and University Library in Ljubljana PDF Sinfo Arhiv originalu PDF za 8 bereznya 2012 Procitovano 4 aprelya 2019 drava at Arhivovano 28 kvitnya 2019 u Wayback Machine nim Literatura red Neva Slibar Traveling Living Writing From and At the Margins Arhivovano 24 kvitnya 2019 u Wayback Machine Alma Maximiliana Karlin and her Geobiographical Books in The Politics of Piety 2004 Arhivovano 24 kvitnya 2019 u Wayback Machine Posilannya red Alma M Karlin 1889 1950 Virtual Home Arhivovano 13 sichnya 2015 u Wayback Machine Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Alma Karlin amp oldid 39808954