F-35 Lightning II

F-35 Lightning II (укр. «Ла́йтнінґ») — сім'я малопомітних багатоцільових винищувачів п'ятого покоління, розроблена американською фірмою Lockheed Martin Aeronautics Company (Tactical Aircraft Systems) у трьох варіантах: для потреб ВПС США (наземний винищувач — CTOL), для Корпусу морської піхоти США і ВМС Великої Британії (винищувач з укороченим злетом та вертикальним приземленням — STOVL), і для потреб ВМС США (палубний винищувач — CV).

F-35 Lightning II
F-35 Lightning II
Призначення:	багатоцільовий винищувач-бомбардувальник п'ятого покоління
Перший політ:	15 грудня 2006
Прийнятий на озброєння:	з 2012 експлуатується з навчальною метою, оф. експлуатація з 2015-2018 рр.
Період використання:	2 серпня 2016
На озброєнні у:	див. «Оператори» ^[⇨]
Розробник:	Lockheed Martin Aeronautics^d і Lockheed Martin
Всього збудовано:	1000+ на лютий 2023
Вартість одиниці:	планована на початок повномасштабного багатосерійного виробництва в 2019: F-35A: $83,4 млн. F-35B: $108,1 млн. F-35C: $93,3 млн.
Модифікації:	F-35А, F-35В, F-35С, F-35I Adir
Конструктор:	Lockheed Martin
Екіпаж:	1 особа
Крейсерська швидкість:	850 км/год
Максимальна швидкість (МШ):	1906 км/год
Бойовий радіус:	1000 км
Дальність польоту:	2200 км
Практична стеля:	19200 м
Швидкопідйомність:	240 м/с
Довжина:	15,5 м
Висота:	5.28 м
Розмах крила:	10.0 м
Площа крила:	50.2 м²
Споряджений:	19000 кг
Двигуни:	1 х ТРДДФ Pratt & Whitney F119-PW-100 (SE611)
Тяга форсажна:	1 х 15500 кгс
Гарматне озброєння:	GAU-12/U
Кількість точок підвіски:	8
Маса підвісних елементів:	5000 кг
Підвісне озброєння:	В «стелс»-режимі — 2 450-кг бомби та 2 КР повітря-повітря AIM-120C AMRAAMS. В режимі «перевантаження» — 2 900-кг бомби та 4 КР в 2 відсіках зброї.

У консорціум на чолі з «Lockheed Martin» входять також «Northrop Grumman Corporation», «Pratt & Whitney», «Rolls-Royce», Allison^[en] та «British Aerospace». У розробці окремих вузлів беруть участь «Skunk Works» у Палмдейл і Aeronautical Systems.

2 серпня 2016 року ВПС США оголосили про готовність винищувачів F-35A 34-ї ескадрильї до бойового застосування.

Програма JSF

Конструкцію F-35 обрали у 2001 році внаслідок конкурсу за програмою JSF (англ. Joint Strike Fighter, єдиний ударний винищувач) між компаніями «Boeing» (модель X-32) та «Lockheed Martin» (модель X-35). Програма передбачала створення єдиної моделі винищувача для ВПС, ВМФ і морської піхоти з можливістю вертикального та вкороченого злету та приземлення для заміни F-16, A-10, F/A-18, AV-8B. Також замінять британський «Sea Harrier». Третю модель, від компанії McDonnell Douglas, відкинули через складність конструкції.

Фінальні випробування прототипів X-32 і Х-35 показали явну перевагу останнього: він показав зліт на майданчику довжиною 150 м, розвинув надзвукову швидкість, приземлився вертикально. Однією з головних переваг назвали метод створення вертикальної тяги: окремий вентилятор на X-35, а не просто зміна напрямку тяги основних двигунів на X-32 (що змушувало встановлювати поворотні сопла вертикального злету в центрі мас, недалеко від повітрозабірників, що, у підсумку, призводило до повторного потрапляння вихлопних газів у двигун і його перегрівання).

У результаті намічена розробка уніфікованої моделі винищувача-бомбардувальника для країн НАТО з базуванням на суші й на морі. Програму фінансують спільно США, Велика Британія ($2,5 млрд), Італія ($1,0 млрд), Нідерланди ($800 млн), Канада ($440 млн), Туреччина ($175 млн), Австралія ($144 млн), Норвегія ($122 млн) і Данія ($110 млн). Всього планують витратити на програму JSF близько $40,0 млрд.

Плани закупівель країн-партнерів такі:

Країна	F-35A	F-35B	F-35C	Разом
США	1763	353	327	2443
ВПС	1763
ВМС	260
КМП	353	67
Велика Британія (ВПС + ВМС)	138 (?)	138
Австралія	100	100
Туреччина	100	100
Італія	60	30	90
ВПС	60	15
ВМС	15
Канада	65	65
Норвегія	52	52
Нідерланди	37	37
Данія	30	30
Разом	2207	521	327	3055

У середині березня 2010 року з'явилися повідомлення, що Данія відмовилася від планів із закупівлі літаків F-35, але пізніше стало відомо, що 2012 року планують проведення відкритого конкурсу, у якому як основні суперники F-35 виступлять F/A-18E/F «Super Hornet» фірми «Боїнг» і Saab JAS 39 Gripen.

З 2011 року в Австралії ведуть переговори про відмову від покупки сотні винищувачів F-35A Lightning II. Тоді Австралія відклала покупку винищувачів на два роки. Відповідно до звіту Австралійського інституту стратегічної політики головними негативними чинниками угоди, яку планували, є завищення вартості F-35 майже у два рази й затримка постачання літаків на строк до 7 років. Можливо, за цей відкладений час покупки Австралія закупить додаткову партію з 24-х літаків F/A-18F Super Hornet, а половину вже наявних F/A-18F на озброєнні 20 конвертує в літаки РЕБ EA-18 Growler.

У жовтні 2010 року ВПС Ізраїлю домовилися про закупівлю першої партії з 20 винищувачів F-35 (96 млн доларів за літак, загальна сума операції 2,75 млрд доларів). Ізраїль запросив від США дозвіл на установку цілого ряду додаткових систем з власних розробок в області авіоніки та озброєнь на придбані винищувачі. Наприкінці вересня 2010 року, такий частковий дозвіл було отримано. При цьому США поставили умову, що якщо Міністерство оборони Ізраїлю збільшить замовлення на F-35, то йому буде дозволено використовувати на них більше число власних систем та озброєнь. В рамках узгодження, що проходить в Генеральному штабі ЗС країни довгострокового плану закупівлі озброєнь, планується закупівля ще, як мінімум, 20 винищувачів, з тим, щоб довести їх кількість до 40 одиниць до 2020 року. Постачання винищувачів до Ізраїля планується почати в другій половині 2016 року, пересилаючи в Ізраїль перші два літаки в рамках півторарічного плану постачання винищувачів першої ескадрильї F-35.

Наприкінці червня 2011 року ВПС Ізраїлю направили своїх фахівців до США, де вони очолили групу, що займається розробкою ізраїльської версії літака — F-35I. Повідомляється, що вони будуть працювати разом із представниками Пентагону та компанії «Lockheed Martin» із питань, що стосуються інтеграції ізраїльських технологій у винищувач п'ятого покоління. Ізраїльські ВПС сподіваються отримати від Пентагону дозвіл на початок навчання своїх пілотів ВПС раніше 2016 року, тоді коли американські пілоти почнуть навчання на новому винищувачі.

20 листопада 2011 перший «міжнародний» F-35 (ним виявився F-35B б/н BK-1, призначений для ВПС Великої Британії) покинув складальний цех. Його перший політ відбувся в найближчі місяці, а передача замовнику 2012 року. В Англії літак буде використовуватися, як для фінальних випробувань, так і для навчання льотного та технічного особового складу.

25 лютого 2011 року вперше піднявся в повітря перший серійний F-35 — AF-6, а 6 травня перший серійний літак (ним виявився такий — AF-7, AF-6 був переданий тижнем пізніше) був переданий ВПС США. Літак був приписаний до авіабази Едвардс в Каліфорнії (постачання винищувача, що був у розробці, у війська відбулася раніше прийняття його на озброєння, на базі Едвардс пілоти-випробувачі ВПС проводитимуть фінальні випробування винищувача).

13 квітня 2012 року здійснив перший політ літак із серійним номером BK-1 — перша машина для Великої Британії та перша для закордонних партнерів взагалі.
6 серпня здійснив перший політ F-35A з серійним номером AN-1 — перший літак для Нідерландів та перша із закордонних машин цієї модифікації.

«Lockheed Martin» веде фінальну збірку машин четвертої виробничої серії — десять на початок грудня вже здійснили свої перші польоти. Повідомляється, що база ВПС США Еглін до кінця 2012 року отримає 20 серійних винищувачів F-35 для навчання пілотів та наземного технічного персоналу.

19 червня 2013 року віцепрезидент концерну «Lockheed Martin» Стів О'Брайен заявив на авіасалоні в Ле Бурже: «Ізраїль буде першою країною, після США, яка придбає винищувачі нового покоління F-35». Перша партія винищувачів нового покоління F-35 прибуде в Ізраїль вже наприкінці 2016 року. Під час візиту до США в жовтні 2014 року міністр оборони Ізраїлю Моше Яалон домовився про закупівлю другої ескадрильї бойових літаків п'ятого покоління F-35. Компанія «Lockheed Martin» зобов'язалася поставити Ізраїлю ще 25 винищувачів F-35. Так загальне число літаків цього типу на озброєнні ЦАХАЛу складе 44.

Вартість

На розробку літака на квітень 2011 року витратили понад $56 млрд.

Вартість як дрібносерійних (LRIP) так і великосерійних (FRP) зразків:

Дата контракту	Партія	Кількість та варіант	Вартість одиниці (млн.)	Примітки
квітень 2007	LRIP-1	F-35A — 2 од.	$221,2 (без двигуна)
липень 2007	LRIP-2	F-35A — 6 од.	$161,7 (без двигуна)	Вартість партії підвищилася з 771 млн до 1,15 млрд.
травень 2008	LRIP-3	F-35A — 9 од. F-35B — 12 од.	$128,2 (в середньому за од.) (без двигуна)	Відповідно до звітів Пентагону, вартість двигунів (LRIP-3): F-35A — $16 млн, F-35B — $38 млн Партія містить 2 F-35B для ВПС Великої Британії і 1 F-35A для ВПС Нідерландів.
листопад 2009	LRIP-4	F-35A — 13 од. F-35B — 15 од. F-35C — 4 од.	F-35A — $111,6 F-35B — $109,4 F-35C — $142,9 (без двигуна)	Перша партія з фіксованою ціною. Загальна вартість партії — $3,4 млрд
грудень 2011	LRIP-5	F-35A — 22 од. F-35B — 3 од. F-35C — 7 од.	F-35A — $107 F-35B — ? F-35C — ? (без двигуна)	Загальна вартість партії — $4 млрд.
вересень 2013	LRIP-6	F-35A — 23 од. F-35B — 6 од. F-35C — 7 од.	F-35A — $103 F-35B — $109 F-35C — $120 (без двигуна)	Загальна вартість партії — 4,4 млрд.
вересень 2013	LRIP-7	F-35A — 24 од. F-35B — 7 од. F-35C — 4 од.	F-35A — $98 F-35B — $104 F-35C — $116 (без двигуна)	Загальна вартість партії — 3,9 млрд.
2014 (план)	LRIP-8	F-35A — 19 од. F-35B — 6 од. F-35C — 4 од.	н/д
2015 (план)	LRIP-9	н/д	н/д
2016 (план)	LRIP-10	н/д	н/д
2017 (план)	LRIP-11	н/д	н/д
2018 (план)	FRP-1	107 (план)	н/д	Перша партія багатосерійного виробництва.
2019 (план)	FRP	н/д	F-35A — $83,4 F-35B — $108,1 F-35C — $93,3 (включаючи двигун)	Очікувана вартість станом на березень 2012.

15 лютого 2012 року оголосили про рішення міністерства оборони США відкласти закупівлю в загальній кількості 179 винищувачів F-35. Того самого дня міністр оборони Італії Джампаоло Ді Паола оголосив про плани скоротити замовлення зі 131 до 90 F-35. За словами міністра загалом Італія витратила на програму F-35 2,5 млрд євро.

Виробництво

Наприкінці вересня 2021 року компанія Локгід-Мартін повідомила, що вона виготовила та передала замовнику 700-й літак F-35. А всього протягом 2021 року замовникам було передано 142 літаків F-35 різних модифікацій.

Конструкція

На F-35 використані багато технологічних рішень, відпрацьованих на F-22. Позначення серійних варіантів: F-35A (із стандартним злетом та приземленням), F-35B (з коротким злетом та вертикальною посадкою) і F-35C (зліт з палуби авіаносця за допомогою катапульти, а посадка на палубу — з використанням аерофінішера).

Бортова РЛС

На літаку встановлена багатофункціональна РЛС з АФАР AN/APG-81^[en], що ефективно діє як по повітряних, так і по наземних цілях.

Авіоніка

• Радіолокаційна станція з активною фазованою антенною ґраткою AN/APG-81 виробництва Northrop Grumman Electronic Systems.
• AN/AAQ-37— електронно-оптична система (ЕОС) з розподіленою апертурою (DAS), що складається з 6 ІЧ датчиків, розташованих на фюзеляжі з діапазоном огляду 360 градусів. Система дозволяє:
  • Виявляти групові пуски балістичних ракет на дальності до 1300 км, супроводжувати дані цілі і видавати цілевказання по кожній з них в автоматичному режимі.
  • Виявляти інші наземні та повітряні цілі
  • Здійснювати навігацію при польоті удень/вночі
  • Попереджати про ракетну атаку літака
  • Виявляти точки пуску ракети, позиції діючої зенітної артилерії
  • Виконувати пуск ракети повітря-повітря по цілі, що летить за літаком
• AAQ-40 — всеспрямована інфрачервона CCD-TV камера високої роздільної здатності, що призначена для спостереження й цілевказання. Вона забезпечує захоплення та супроводження будь-яких наземних, надводних та повітряних цілей. Повністю пасивна, вона здатна виявляти та супроводжувати цілі в автоматичному режимі і на великій відстані, а також повідомляти про лазерне опромінення літака.
• AN/ASQ-239 (Barracuda) — станція індивідуальних перешкод (РЕП)
• HMDS — Helmet-Mounted Display System. Нашоломна система цілевказання та індикації, можливе управління поглядом та поворотом голови.
• PCD — panoramic cockpit display, широкоформатний сенсорний дисплей відображення інформації (50 на 20 сантиметрів), також можливе управління голосом.

Канали передачі даних

Літаки F-35 здатні обмінюватись даними із використанням каналів Link-16 (з літаками 4-го покоління) та новими каналами MADL^[en] (англ. Multifunction Advanced Data Link). Завдяки цьому літаки F-35 здатні обмінюватись даними з усіма сучасними та перспективними системами, що знаходяться на озброєнні країн-членів НАТО.

Широкосмуговий канал MADL працює в K_u-діапазоні, із застосуванням численних засобів з підвищення завадостійкості та захисту каналу: псевдовипадкова перебудова робочої частоти (ПВРЧ), спрямований радіосигнал тощо.

У 2017 році Eurofighter Typhoon Британських ВПС брав участь у демонстрації технологій обміну даними з F-35B через канал MADL. Дані випробування отримали назву Babel Fish III. Обмін даними відбувався шляхом трансляції повідомлень MADL у формат Link 16. Так F-35 без втрати малопомітності був здатен напряму передавати дані літаку попереднього покоління.

Окрім каналів обміну інформацією про бойову обстановку літаки F-35 мають систему англ. Autonomic Logistics Information System (ALIS), призначену для отримання, зберігання, оброблення інформації про бойову місію, стан літака та його вузлів. Вона покликана, серед іншого, спростити та пришвидшити процес підтримки літаків у робочому стані, автоматичної діагностики його вузлів тощо. Деякі країни-учасники проєкту вирішили створити підсистему Sovereign Data Management (SDM), яка б попереджувала витоки важливих даних через систему ALIS.

У 2018 році перевірили можливість передачі координат цілі з літака F-35B безпосередньо на пускову установку РСЗВ HIMARS. Так має істотно скоротитися проміжок між виявленням цілі та її знищенням. У цій схемі літак F-35B з його потужними сенсорами виступає в ролі розвідника.

Шолом пілота

Дисплейний шолом для пілота F-35 Helmet Mounted Display System (HMDS)

Це шолом, який дозволить пілотам винищувачів майбутнього покоління «бачити через кабіну» літака. Спорядження розроблено для винищувача-бомбардувальника F-35 і останнім часом тестується науково-дослідним відділом Міністерства оборони Великої Британії у Вілтширі.

Замість звичайного дисплея на приладовій панелі синтезоване комп'ютером зображення буде подаватися прямо на візори пілота, надаючи також підказки, що необхідні для польоту, навігації та ведення бою. Принципово новою технологією стала реалізація можливості бачення в інфрачервоному діапазоні, тобто за допомогою шолома пілот зможе бачити навіть уночі. Шолом дозволяє автоматично перемикатися між відеорежимами. Фактично, літак зможе стати «прозорим» для пілота. Також шолом є своєрідним командним центром: високоточне цілевказування всієї бортової зброї зав'язано на рухи голови і очей льотчика.

Поки створений лише дослідний зразок. Розробкою моделі займаються британські компанії Vision Systems International і Helmet Integrated Systems Limited.

Ізраїльська компанія Elbit Systems спеціалізується в розробці та модернізації різних видів озброєнь і її американський партнер, компанія Rockwell Collins, будуть випускати пілотські шоломи для винищувачів F-35C. Шоломи будуть додані в стандартну комплектацію літаків з 2016 року.

Силова установка

F-35A і F-35C оснащуються двигуном Pratt & Whitney F135^[en], який є подальшим розвитком двигуна F119, встановленого на F-22. Двигун для F-35B розроблено за участю Rolls-Royce Defence.
За твердженням виробника, завдяки такого двигуна та конструкції планера, повністю озброєний F-35A із заповненими паливними баками, здатний виконувати маневри з перевантаженням в 9 g.

Без форсажний надзвуковий політ

Згідно формально заявленим характеристикам, F-35 не має можливості крейсерського польоту на надзвукових швидкостях без використання форсажу. Однак, за твердженням віцепрезидента Lockheed Martin Стівена О'Браєна (анг. — Stephen O'Bryan), винищувач здатен здійснювати політ зі швидкістю, що відповідає M=1,2 (тобто в 1,2 раза перевищує швидкість звуку), впродовж ~ 240 км без включення форсажної камери.

Крило

Крила для F-35 Lightning II вироблятимуться в Ізраїлі на заводах IAI (Israel Aerospace Industry). Контракт з компанією Lockheed Martin Corporation буде підписаний на 10-15 років. Сума контракту — 2,5 мільярда доларів. IAI розпочала організацію конвеєра для збирання крил F-35. До 2016 року на частку ізраїльських виробників припадатиме третина від загального числа вироблених у світі крил для F-35. Йдеться приблизно про вісімсот одиниць на рік.

Вертикальний зліт і посадка

Відео вертикальної посадки

Варіант винищувача з коротким злетом та вертикальним приземленням (ЛВП) F-35B, призначений для базування на авіаносних кораблях, не оснащених катапультами (легких авіаносцях, великих десантних кораблях), здатен виконувати і вертикальний зліт.

Для цього сопло двигуна F-35B повертається вниз на 95 °, а за кабіною пілота вертикально встановлений та пов'язаний з головним двигуном жорсткою передачею вентилятор створює підйомну тягу. В крейсерському польоті підйомний вентилятор зупиняється і закривається стулками. Управління з рискання під час зависання забезпечують додаткові сопла двигуна, здатні відхилятися вліво та вправо. Для управління по крену в кожній консолі крила є додаткові сопла, що живляться від основного двигуна. Тангаж змінюється різнотягом^{[уточнити переклад]} підйомного вентилятора та двигуна.

Положення літака під час зависання повністю контролюється бортовим комп'ютером. Це дозволяє значно спростити управління літаком порівняно з аналогами. Крім того, в аварійній ситуації комп'ютер здатен ухвалити рішення про катапультування набагато раніше людини.

Вертикальна тяга дозволяє F-35B при малому бойовому навантаженні та неповних паливних баках вертикально злітати та сідати. При більшому навантаженні вертикальної тяги для злету недостатньо і зліт здійснюється з невеликим пробігом (т. зв. укорочений зліт). Так само може здійснюватися і посадка. На практиці, через витрату палива в польоті злітна маса літака виявляється значно більше посадкової. Тому, зазвичай, зліт виконується укороченим, а посадка вертикально. Зважаючи на це, літаки подібні F-35B, називають в англомовній літературі Short Take-Off and Vertical Landing (STOVL) aircraft — літак з коротким злетом та вертикальним приземленням. Однак, в українській мові скорочення «ЛКВВП» не використовується, а близьке Літак укороченого злету та приземлення позначає легкі, переважно сільськогосподарські та пасажирські, літаки, призначені для експлуатації з непідготовлених майданчиків. Як наслідок, F-35B в україномовних статтях часто називають ЛВВП.

Авіаносне базування

Особливостями F-35C, порівняно з варіантами F-35A (зі стандартним злетом та посадкою) і F-35B (з коротким злетом та вертикальною посадкою), є те, що зліт винищувача здійснюється за допомогою катапульти, а посадка на палубу авіаносця — з використанням аерофінішера.

У зв'язку з підвищеними навантаженнями, внутрішня конструкція F-35C зміцнена. Хвостова частина літака містить елементи, виготовлені з титану.

Перший політ літака F-35C відбувся 2009 року. У порівнянні з іншими варіантами, F-35C має на 30 % більшу площу крила, збільшену площу хвостового оперення та поверхонь управління, оснащений кінцевими елеронами для забезпечення високої керованості при малих швидкостях посадки на палубу авіаносця.

3 листопада 2014 року під час програми випробувань один з дослідних зразків F-35C вперше здійснив посадку на палубу авіаносця CVN 68 Nimitz. Посадку з повноцінним зачепленням за аерофінішер авіаносця здійснив третій прототип F-35C (борт CF-3), за ним на палубу Nimitz сів п'ятий льотний прототип F-35C (борт CF-5).

Модифікації

Три варіанти винищувача F-35

Літак створюється в трьох основних варіантах:

• F-35A — літак для ВПС США, технологічно найпростіша і, відповідно, легша і дешева версія F-35. Саме вона складе основу закупівель країнами-партнерами та очікуваного масового експорту. Оснащений вбудованою чотириствольною 25-мм гарматою GAU-22/A.
  • F-35I — літак для ВПС Ізраїлю. Після приєднання до програми JSF Ізраїль озвучив плани створення модифікації F-35A із значною кількістю БРЕО власного виробництва, зокрема систем РЕБ і устаткування кабіни та інтеграцією в СКВ зброї власного виробництва. Ступінь того, наскільки глибоко ізраїльським інженерам буде дозволено заглибитися в модифікацію літака, залежить, в першу чергу, від обсягів закупівель.
  • CF-35 — літак для ВПС Канади. CF-35 відрізнятиметься від американського F-35A наявністю гальмівного парашута, необхідного через небезпеку експлуатації з обмерзлих ЗПС, і системи дозаправлення паливом у польоті аналогічній тій, яка встановлена на F-35B/C — за допомогою шланга, а не штанги, прийнятої у ВПС США. Гальмівний парашут буде встановлений і на версії для Норвегії, з тієї ж причини.
• F-35B — літак для Корпусу морської піхоти США і Королівського флоту Великої Британії. Головна риса — можливість скороченого злету та вертикального приземлення. Оснащується підвісним контейнером з 25-мм гарматою GAU-22/A. В майбутньому повинен скласти основу авіагруп нових УДК типу «Америка», власне, представляють собою легкі авіаносці з обмеженими можливостями для висадки десанту та значно розширеними, порівняно з кораблями минулого покоління «Уосп», можливостями авіагрупи.. Так само планується базування на авіаносцях Великої Британії класу «Королева Єлизавета» та італійському авіаносці «Кавур».
• F-35C — літак для ВМС США. Варіант має збільшену площу крила і хвостового оперення, що дозволяє маневрувати на невеликих швидкостях при польотах з авіаносців. Крило більшого розміру дозволяє також збільшити корисне навантаження. Додано посадковий гак. Порівняно з F/A-18C, F-35C матиме вдвічі більший бойовий радіус дії. У жовтні 2010 року прем'єр-міністр Великої Британії Девід Камерон оголосив про рішення віддати перевагу для озброєння споруджуваних авіаносців Королівського флоту Великої Британії замість F-35B версію з катапультним злетом. Як причини були названі «більші бойові можливості та велика дальність польоту при меншій ціні», але 9 травня 2012 було оголошено про рішення повернутися до планів закупівлі F-35B. Основною причиною цього рішення було небажання нести великі витрати (близько $3 млрд) на модернізацію авіаносців.

Всі варіанти уніфіковані на 70-90 %. Крім того, на F-35 використано багато технологічних рішень, що відпрацьовані на F-22.

Озброєння

F-35 має широку номенклатуру озброєнь. Серед них ракети класу повітря-повітря AIM-9 Sidewinder, AIM-132 ASRAAM і AIM-120 AMRAAM, а також крилаті ракети Storm Shadow і AGM-158 JASSM. Входять до номенклатури і кореговані бомби JDAM вагою до 910 кг, кластерні бомби WCMD, керовані авіаційні бомби AGM-154 Joint Standoff Weapon і протитанкові ракети Brimstone.

На додаток до базових вимог, Норвегія та Австралія фінансують роботи з пристосування до F-35 перспективної протикорабельної ракети Naval Strike Missile (NSM), яка отримає назву Joint Strike Missile (JSM). За твердженням виробника, F-35 зможе запускати ракети та кореговані бомби з внутрішніх відсіків на максимальних надзвукових швидкостях.

Ядерна зброя

До 2017 року (або пізніше, в разі виникнення затримок у розвитку програми), при досягненні рівня розвитку ПЗ і БРЕО block 4, F-35 планується озброїти тактичною ядерною бомбою B61. Літак матиме можливість нести два боєприпаси потужністю від 0,3 до 340 кт в тротиловому еквіваленті на внутрішній підвісці. Спочатку ця вимога була пред'явлена лише до F-35A, чітких відомостей про інші модифікації з цього питання немає. F-35A замінить як основний носій тактичної ядерної зброї НАТО винищувач F-16.

Гармата

Спеціально для винищувача-бомбардувальника F-35 фірмою General Dynamics створена авіаційна чотириствольна гармата GAU-22/A калібру 25 мм. Дана модифікація отримана шляхом глибокої модернізації гармати GAU-12, що використовується на літаках AV-8 Harrier II. Найбільша відмінність — зменшення кількості стволів з п'яти до чотирьох, що дозволило значно зменшити масу — приблизно на 20 кг, зменшити об'єм, займаний зброєю на 20 % і підвищити точність.

На модифікації F-35A гармата буде встановлена всередині літака, над і трохи позаду лівого повітрозабірника, боєкомплект складе 180 снарядів.

Для модифікацій F-35B і F-35C розроблено підвісний контейнер з боєкомплектом 220 снарядів, що кріпиться під фюзеляжем, в задній частині. Незважаючи на те, що при створенні контейнера використовувалися технології зниженої помітності, очевидно, що використовуватися він буде, як зброя на зовнішній підвісці, переважно, коли ППО противника буде знищена та лише в тих місіях, де гармата буде корисна (наприклад, безпосередня підтримка військ).

Характеристики авіагармати GAU-22/A:

Маса без снарядів (гармати/вбудованої системи/підвісного контейнера), кг	104,3/189/334
Скорострільність, постр./хв	3000-3300
Початкова швидкість снаряда (HEI/API), м/с	1085/1036
Маса снаряда (HEI/API), грам	184/215

Експлуатація

Станом на червень 2012 року експлуатується 36 літаків: 18 модифікації F-35A, 14 F-35B і 3 F-35C, в наступних випробних і тренувальних центрах (серійні літаки виділені жирним шрифтом) :

• Едвардс (авіабаза), штат Каліфорнія, центр випробувань F-35A
  • AF-1 (перший політ 14 листопада 2009 року; переданий 17 травня 2010 року)
  • AF-2 (перший політ 20 квітня 2010 року; переданий 17 травня 2010 року)
  • AF-3 (перший політ 6 липня 2010 року; переданий 11 грудня 2010 року)
  • AF-4 (перший політ 30 грудня 2010 року; переданий 22 січня 2011 року)
  • AF-6 (перший політ 25 лютого 2011 року; переданий 13 травня 2011 року)
  • AF-7 (перший політ 4 березня 2011 року; переданий 6 травня 2011 року)

На початку серпня 2016 року Військово-повітряні сили США оголосили, що перша ескадрилья винищувачів F-35As готова до виконання бойових завдань.

Проблеми

У січні 2012 року у відкритому доступі, на вебресурсі f-16.net [ 17 травня 2008 у Wayback Machine.], з'явилися подробиці доповіді міністерства оборони США від листопада 2011 року, згідно з якою причиною невдачі всіх восьми посадок третього прототипу F-35C на імітатор палуби авіаносця на базі авіації ВМС США Лейкгерст під час перших випробувань в серпні 2011 року (в жодному з восьми випадків гак F-35C не зміг зачепити троси аерофінішера) є серйозні конструктивні прорахунки, а саме — мала відстань між точкою дотику гака і основними стійками шасі. Під час пізніших випробувань було здійснено не менше 3 вдалих зачепів (3 на початок листопада 2011), проте очевидно, що без внесення серйозних змін у конструкцію, літак не здатен до надійної посадки на авіаносець. Як найбільш вірогідне рішення, на цей момент, обговорюється використання подовженого телескопічного гака, але в такому випадку технологічно важко буде забезпечити необхідну міцність.

Коментарі представників корпорації Lockheed Martin з цього питання були опубліковані 17 січня на новинному ресурсі Defense News [Архівовано 22 лютого 2011 у wayback.archive-it.org]. Керівник програми, Том Бербедж підтвердив серйозні труднощі, що виникли під час випробувань 2011 року, але категорично відкинув заяви, що «F-35C ніколи не зможе сісти на авіаносець», заявивши, що це «очевидно не відповідає дійсності». За його словами, проблема виникла через серйозні вимоги щодо зниження помітності в радіолокаційному діапазоні — гальмівний гак був навмисно спроектований компактним, щоб повністю забиратися в свій відсік, який не повинен сильно виділятися в хвостовій частині літака. Бербедж заявив, що в конструкцію гака вже вносяться необхідні зміни і нова система повинна буде готова до установки на літаки та випробувань у другому кварталі 2012 року, окремо відзначивши, що дані зміни не лише не потребують серйозної зміни конструкції F-35C в цілому (про неминучість яких говорилося в статті на ресурсі f-16.net [ 17 травня 2008 у Wayback Machine.]), але і не торкнуться конструкції відсіку гальмівної системи.

Випробування на авіаносних кораблях

3 жовтня 2011 F-35B (б/н BF-2) під керуванням підполковника Корпуса Морської піхоти Фреда Шенка вперше здійснив посадку на розташований у морі універсальний десантний корабель USS Wasp.

Того ж дня було виконано кілька злетів та посадок на палубу, а в цілому за перші два дні — 6 злетів та посадок, не рахуючи ще однієї посадки при прибутті на корабель.

Другий літак, б/н BF-4, приєднався до випробувань 6 жовтня.

21 жовтня 2011 перший з трьох запланованих раундів морських випробувань модифікації F-35B був успішно завершений. В цілому було здійснено 72 злетів і посадок на корабель. Наступного разу F-35B повинен повернутися на палубу 2013 року, під час серії випробувань DT-2.

29 вересня 2018 року вперше відбулось приземлення та злети літаків F-35B з палуби авіаносця HMS Queen Elizabeth (R08). У перший день випробувань взяло участь два літака пілотованих британськими пілотами.

Вартість експлуатації

Оціночна довгострокова вартість експлуатації 2443 літаків F-35, за даними аналітичної групи при Міністерстві Оборони США, переданих до Конгресу 15 квітня 2011, протягом 30 років при нальоті в 8000 годин на кожний літак, з урахуванням інфляції, може перевищити 1 трильйон доларів (раніше, 2009 року вона оцінювалася в 915 млрд доларів США). Година польоту F-35 обійдеться в 30,7 тисячі доларів, що можна порівняти з аналогічним показником винищувача четвертого покоління F-15.

Бойове застосування

22 травня 2018 року командувач повітряними силами Ізраїлю генерал-майор Амікам Норкін повідомив про те, що Ізраїль вже використовує наявні F-35I (літаки мають позначення Adir) для виконання бойових завдань. Жодних додаткових подробиць ним представлено не було. Імовірно, літаки могли бути використані для завдання ракетно-бомбових ударів по об'єктах в Сирії після того, як ізраїльський F-16I Sufa був збитий ракетою комплексу С-200 сирійських ППО 10 лютого 2018 року.

27 вересня 2018 року вперше в бойових умовах F-35 застосували ВПС США. Цього дня літаки F-35B, що піднялися з палуби універсального десантного корабля типу «Восп» ВМС США USS Essex, який перебував у Перській затоці, завдали бомбового удару по позиціях бойовиків Талібану в афганській провінції Кандагар.

Точна кількість літаків, що брали участь в ударі офіційно повідомлена не була. Однак, відомо, що пара F-35B перед поверненням на палубу авіаносця зробили посадку на авіабазі Кандагар (англ. Kandahar Air Field, KAF).

На поширених фотографіях приготувань до першого бойового вильоту було видно бомби GBU-32 1000-lb JDAM (англ. Joint Direct Attack Munitions) прикріплені під відсіком для зброї. А на одному з пари літаків, що приземлились на авіабазі Кандагар, було видно автоматичну гармату у зовнішньому підвісному модулі.

На обидва літаки було встановлено спеціальні радарні рефлектори — лінзи Люнеберга, які збільшують ЕПР та спотворюють радіолокаторну сигнатуру літака.

Льотно-технічні характеристики

Три види F-35 (F-35A CTOL)

Джерела

Технічні характеристики

• Екіпаж: 1 особа
• Довжина:
  • F-35A: 15,57 м
  • F-35B: 15,57 м
  • F-35C: 15,67 м
• Розмах крила:
  • F-35A: 10,67 м
  • F-35B: 10,67 м
  • F-35C: 13,11 м
• Висота:
  • F-35A: 4,38 м
  • F-35B: 4,36 м
  • F-35C: 4,48 м
• Площа крила:
  • F-35A: 42,7 м²
  • F-35B: 42,7 м²
  • F-35C: 58,3 м²
• Маса:
  • пустого:
    • F-35A: 13290 кг
    • F-35B: 14650 кг
    • F-35C: 15785 кг
  • нормальна злітна маса:
    • F-35A: 24350 кг
    • F-35B: 22240 кг
    • F-35C: 25896 кг
  • максимальна злітна маса:
    • F-35A: близько 29100 кг
    • F-35B: близько 27215 кг
    • F-35C: близько 30320 кг
  • маса палива:
    • F-35A: 8278 кг
    • F-35B: 6125 кг
    • F-35C: 8960 кг
• Двигун:
  • тип двигуна: турбореактивний двоконтурний з форсажною камерою
  • модель: «Pratt & Whitney F135-100/400/600» (для F-35A, F-35B і F-35C відповідно)
  • тяга:
    • максимальна: 1 × 13 000 кгс
    • на форсажі: 1 × 19 500 кгс (демонструвалася робота двигуна з тягою до 22700 кгс)

Льотні характеристики

• Максимальна швидкість: близько 1900 км/год (близько 1200 миль на годину або М=1,6 з повним озброєнням у внутрішніх відсіках) М=1,2 без включення форсажної камери
• Крейсерська швидкість: 850 км/год (М=0,8)
• Дальність польоту:
  • максимальна:
    • F-35A: 2200 км
    • F-35B: 1670 км
    • F-35C: 2520 км
• Бойовий радіус дії без ПТБ і дозаправки в повітрі
  • • F-35A: 1080 км
    • F-35B: 865 км
    • F-35C: 1140 км
• Тривалість польоту: 2,6 год
• Практична стеля: 18200 м
• Максимальна експлуатаційна перевантаження:
  • F-35A: +9 G
  • F-35B: +7 G
  • F-35C: +7,5 G
• Навантаження на крило:
  • при нормальній злітній масі:
    • F-35A: 569 кг/м²
    • F-35B: 520 кг/м²
    • F-35C: 606 кг/м²
  • при максимальній злітній масі:
    • F-35A: 744 кг/м²
    • F-35B: 632 кг/м²
    • F-35C: 744 кг/м²
• Тягооснащеність:
  • при бойовій масі (50 % палива) :
    • F-35A: 1,07
    • F-35B: 1,04
    • F-35C: 0,91
  • при нормальній злітній масі:
    • F-35A: 0,74
    • F-35B: 0,81
    • F-35C: 0,70
  • при максимальній злітній масі:
    • F-35A: 0,57
    • F-35B: 0,67
    • F-35C: 0,57

Озброєння

• Гарматне:
  • F-35A: 1 × 25-мм вбудована авіаційна чотириствольна гармата General Dynamics GAU-22/A Equalizer із 180 снарядами
  • F-35B: 1 × 25-мм авіаційна гармата General Dynamics GAU-22/A Equalizer в підвісному контейнері із 220 снарядами
  • F-35C: 1 × 25-мм авіаційна гармата General Dynamics GAU-22/A Equalizer в підвісному контейнері з 220 снарядами
• Бойове навантаження:
  • F-35A: >9100 кг
  • F-35B: >9100 кг
  • F-35C: >9100 кг
• Точки підвіски:
  • внутрішніх: 4
  • зовнішніх: 6
• Ракетне озброєння:
  • Ракети «повітря — повітря»: AIM-120 AMRAAM, AIM-132 ASRAAM, AIM-9X Sidewinder, IRIS-T
  • Ракети «повітря — поверхня»: AGM-154 JSW, AGM-158 JASSM

Двигун

F-135, виготовлений на базі F-119 для F-22. 3-ступінчастий КНТ з лопатками виконаний суцільнолитим способом, 6-ступінчастий КВТ, камера згоряння запозичені у F-119, температура перед турбіною становить 1654 градусів Цельсія, це досягнуто завдяки системам охолодження та сплавам з кобальту, турбіна високого тиску одноступенева, розроблена на базі F-119, з подвоєним охолодженням, частота обертання 15 000 обертів за хвилину, турбіна низького тиску 2-ступінчаста, далі форсажна камера з радар-блокерами.

Двигун має безфорсажну тягу 13 000 кгс, на форсажі 19 500 кгс, ресурс різних деталей становить від 1500 до 4000 годин.

Габарити

• Довжина 5,59 м
• Діаметр 1,29 м
• Маса 2450 кг

Критика

На думку незалежного австралійського аналітичного центру «Air Power Australia», F-35 не відповідає великому числу вимог до винищувачу п'ятого покоління і є винищувачем покоління 4+ через неможливість польоту на надзвуковій швидкості без використання форсажу, низькою тягоозброєністю, порівняно високою ЕПР, а також низькою живучістю та маневровістю. У свою чергу представники Lockheed Martin заявляють, що F-35 здатний долати звуковий бар'єр без використання форсажу та розвивати швидкість до 1,2 M. Також було заявлено, що за результатами перших натурних випробувань ЕПР виявилася ще нижче, ніж було вказано в ТЗ і роботи з її зменшення продовжуються.

Керівник цього агентства доктор Карло Копп, порівнявши можливості російського ЗРК С-400 «Тріумф» і F-35, зробив висновок, що він не може скласти гідну конкуренцію новітнім російським засобам ППО і стане для них легкою здобиччю. Він також додав, що США, пропонуючи своїм давнім стратегічним партнерам винищувач F-35 замість F-22 Raptor, уподібнюються продавцю мотоциклів, який хоче запропонувати покупцеві скутер з об'ємом двигуна в 50 кубічних сантиметрів.

Представники Пентагону та компанії Lockheed Martin виступили на захист F-35 після того, як засоби масової інформації в США та інших країнах поставили під сумнів його бойову ефективність.

Приводом для критики стали віртуальні поєдинки американських та російських винищувачів в рамках секретних навчань Pacific Vision-2008, які були проведені в серпні 2008 року на авіабазі ВПС США Гікем на Гавайських островах. Інформація про переконливу перемогу Су-35 просочилася в пресу через австралійське військове відомство, представники якого були присутні на навчаннях.

У зв'язку з чим, керівник програми F-35 генерал-майор Чарльз Девіс (Charles Davis) виступив з категоричним спростуванням критичних публікацій та заявив, що під час навчань вирішувалися зовсім інші завдання. Він також відзначив численні переваги F-35 над усіма існуючими винищувачами.

Аварії та катастрофи

27 жовтня 2016 року через коротке замикання на борту F-35B Морської піхоти США сталась пожежа. Пілоту вдалось посадити літак, але в червні 2018 року було ухвалене рішення не відновлювати літак через те, що витрати не виправдовують себе. Таким чином, цей літак став першим втраченим F-35 корпусом морської піхоти США. Офіційно про втрату повідомлено не було, оскільки залишилось не вирішеним питання про подальшу долю літака: передачу до музею чи до навчального центру.

22 серпня 2018 року на борту F-35A Lightning II зі складу 58-ї винищувальної ескадрильї сталась аварія під час польоту. Пілот вирішив терміново здійснити аварійну посадку. Приземлення на авіабазі Еглін відбулось нормально, але вже після зупинки літака передня стійка шасі зламалась та літак впав на носову частину. Пілот не постраждав.

На початку вересня 2018 року під час відпрацювання дозаправлення в повітрі над Атлантичним океаном стався інцидент. Літак F-35C ВМС США, який дозаправлявся, зазнав ушкоджень категорії «А», а F/A-18F Super Hornet, який служив повітряним танкером — категорії «C». Обидва літака належали до авіакрила авіаносця USS Abraham Lincoln (CVN-72) та змогли повернутись на палубу. Уривки від паливного шлангу потрапили до двигуна F-35C, де і пошкодили його.

29 вересня 2018 року у штаті Південна Кароліна (США) зазнав аварії винищувач F-35B корпусу морської піхоти США. Літак впав на безлюдний острів неподалік військової бази Beaufort, де знаходиться 501-а навчальна ескадрилья на озброєнні якої знаходиться 20 літаків F-35B. Пілот катапультувався, жертв та руйнувань унаслідок цього інциденту немає.

Розслідування показало, що причиною аварії стала несправність трубки в системі двигуна. В США та Ізраїлі були припинені польоти F-35 до перевірки та усунення несправності.

29 вересня 2020 року в США під час дозаправлення у повітрі сталась аварія винищувача F-35B ВМС США та літака-заправника KC-130J. У результаті зіткнення винищувач F-35B впав, льотчику вдалось катапультуватися, його було доправлено до лікувального закладу. Літак-дозаправник KC-130J здійснив екстрену посадку та викотився за межі посадкової смуги.

12 березня 2021 року, під час навчального польоту з відпрацюванням повітряної підтримки вночі, стався інцидент з F-35B зі складу випробувальної ескадрильї на полігоні Юма (штат Аризона) — одразу після виходу зі ствола гармати GAU-22 встановленої у підвісний контейнер вибухнув 25-мм снаряд PGU-32/U Semi-Armor Piercing High Explosive Incendiary-Tracer (SAPHEI-T). Літак зміг здійснити приземлення, минулось без поранених чи постраждалих. Літак отримав ушкодження класу А, тобто ремонт може коштувати не менше 2,5 млн доларів США або ж є ризик втрати борта.

17 листопада 2021 року о 10:00 за Ґрінвічем британський винищувач F-35 впав у море під час планової операції в Середземному морі над міжнародними водами. Пілот катапультувався і благополучно повернувся на авіаносець Королівського флоту HMS Queen Elizabeth. На авіаносці було розміщено вісім винищувачів F-35 Великої Британії та 12 морської піхоти США. .

24 січня 2022 року літак F-35C зі складу 147-ї винищувально-бомбардувальної ескадрильї VFA-147 авіації ВМС США зазнав удару під час приземлення на борт американського атомного авіаносця CVN-70 і впав за борт у Південно-Китайському морі, поранивши семеро членів екіпажу. Пілот катапультувався і його підняли з води гелікоптером. 2 березня 2022 року літак було піднято з глибини приблизно 3 780 м (12 400 футів) за допомогою дистанційно керованого транспортного засобу (ROV).

20 жовтня 2022 року о 03:15 EET (18:15 — за місцевим часом) на авіабазі Гілл у штаті Юті розбився американський винищувач F-35A Lightning II. Літак належав 388-му винищувальному крилу, представники якого підтвердили аварію, що сталася на краю злітно-посадкової смуги; льотчик зміг катапультуватися.

15 грудня 2022 року, близько 10:15, на авіабазі «Форт-Верт» (Техас) ВМС США під час приземлення літак впав на ЗПС з невеликої висоти, пілот катапультувався. Літак, який ще не був переданий військовим, відпрацьовував вертикальний зліт і посадку поруч із заводом компанії Lockheed Martin.

Оператори

оператори F-35A
оператори F-35B
оператори F-35A та F-35B
оператори F-35A, F35-B та F-35C

F-35A

• Повітряні сили Австралії — 41 отримано, 72 замовлено, можливе придбання ще 28 літаків

Уряд Австралії ухвалив рішення схвалити придбання першої партії з 14 винищувачів F-35 Lightnings II у листопаді 2009 року. Вони замінять літаки F/A-18A/B Hornet, які планується зняти з озброєння до 2022 року.

• В жовтні 2018 року уряд Бельгії ухвалив рішення замінити наявний парк з 54 літаків F-16 на 34 одиниці F-35A. Приблизна вартість угоди — $4,14…6,5 млрд. У тендері також брала участь спільна пропозиція урядів Іспанії, Італії, Німеччини, та Великої Британії з літаками Eurofighter Typhoon. Начебто вирішальним чинником такого вибору стало бажання зберегти можливість використання ядерних бомб B-61. F-35A був єдиним літаком серед запропонованих варіантів, здатним скидати ці бомби.

• Повітряні сили Польщі ー 29 травня 2019 року Польща надіслала запит на закупку 32 літаків F-35A Lightning II для заміни радянських Міг-29 і Су-22.

• Королівські повітряні сили Данії — в планах придбати 27 одиниць

• Повітряні сили Ізраїлю — 12 отримано (9 в строю) (F-35I). всього замовлено 50 літаків з числа 75 запланованих на найближче майбутнє.
  • 140-а ескадрилья
• У вересні 2023 року країна замовила 25 нових літаків.

• Повітряні сили Італії — 8 в строю та 1 на етапі отримання, іще 2 замовлено, та 17 мають бути отримані до 2019; up to 60 total planned.
  • 32º Stormo

• Повітряні сили Японії — 18 в строю, 42 заплановані 38 з яких повинні бути побудовані Mitsubishi. В 2018 році замовили ще 100 одиниць, вартість угоди оцінюється в один трильйон йєн, що близько 8,8 млрд доларів США. 9 липня 2020 року було повідомлено про те, що Держдеп США погодив продаж Японії ще 63 літаків модифікації F-35A. Загалом Японія планує придбати 105 винищувачів у модифікації F-35A. Станом на липень 2020 року Японія вже отримала 18 літаків F-35A, якими планує замінити застарілі винищувачі F-4 Phantom.

Нідерландський F-35A в липні 2013 року

• Королівські повітряні сили Нідерландів — 2 на випробуваннях, 8 замовлено, в планах іще 27 літаків
  • 323 Squadron

• Королівські повітряні сили Норвегії — 7 літаків знаходяться в США для навчання норвезьких пілотів, 3 літака знаходяться в Норвегії для випробувань та інтеграції з рештою систем. Всього в планах отримати іще 45 літаків

• Повітряні сили Республіки Корея — отримано 1, замовлено 40. Іще 20 були замовлені в грудні 2017 року.

• Повітряні сили Туреччини — отримано 2 із 30 замовлених, в планах було придбати всього 120 літаків

• Повітряні сили США — в планах 1763
  • 33d Fighter Wing^[en] Командування освіти та тренувань Повітряних сил США — авіабаза Еглін, Флорида
    • 58th Fighter Squadron^[en]
  • 53d Wing^[en], Бойове командування Повітряних сил США — авіабаза Еглін, Флорида
    • 31st Test and Evaluation Squadron^[en] — Авіабаза Едвардс, Каліфорнія (53d Test and Evaluation Group^[en])
    • 422d Test and Evaluation Squadron^[en] — Авіабаза Нелліс, Невада (53d Test and Evaluation Group^[en])
  • 56th Fighter Wing^[en] Командування освіти та тренувань Повітряних сил США — Luke AFB^[en], Аризона
    • 61st Fighter Squadron^[en]
    • 62d Fighter Squadron^[en]
    • 63d Fighter Squadron^[en]
  • 388th Fighter Wing^[en] Бойове командування Повітряних сил США — Hill AFB^[en], Юта
    • 4th Fighter Squadron^[en]
    • 34th Fighter Squadron^[en]
    • 421st Fighter Squadron^[en]
  • 412th Test Wing^[en] AMC^[en] — Авіабаза Едвардс, Каліфорнія
    • 461st Flight Test Squadron^[en]
  • 419th Fighter Wing^[en] Резерв Повітряних сил США — Hill AFB, Utah
    • 466th Fighter Squadron^[en]

 Канада

• Повітряні сили Канади — підписано угоду про придбання 88 винищувачів F-35A за 14,2 млрд дол. США. Перші поставки очікуються у 2026 році, а повна оперативна спроможність між 2032 та 2034 роками.

F-35B

• Повітряні сили Італії — у планах 15
• Військово-морські сили Італії — у планах 15 з них 1 вже отриманий, іще 4 літаки мають бути отримані до 2019 року.

• Військово-морські сили Туреччини — у планах 32

• 15 отримано, 9 літаків знаходяться у Великій Британії з 2018 року решта знаходяться в США, де вони служать для випробувань та навчання. 42 (24 FOC fighters та 18 тренувальних) будуть поставлені до 2023 року; 138 F-35B total planned
• Повітряні сили Великої Британії
  • 17 Squadron (для випробування)
  • 207 Squadron (Operational Conversion Unit)
  • 617 Squadron — 9 отримано
  • Unspecified squadron
• Військово-морські сили Великої Британії
  • 809 Naval Air Squadron
  • Unspecified squadron

• Корпус морської піхоти США — у планах 340
  • VMX-1 — авіабаза Едвардс, Каліфорнія
  • VMFA-121 — MCAS Iwakuni, Японія
  • VMFA-122 — MCAS Yuma, Аризона
  • VMFA-211 — MCAS Yuma, Аризона
  • VMFAT-501 — MCAS Beaufort, Південна Кароліна
•  Сінгапур
  • В січні 2020 року Державний департамент США погодив продаж Сингапуру 12 літаків F-35B з укороченим злетом і вертикальним приземленням (STOVL) та пов'язаного обладнання на суму $2,75 млрд.
• Японія
• 9 липня 2020 року Держдепартамент США погодив продаж Японії 42 винищувачі короткого злету та посадки F-35B для несення служби на кораблях.

F-35C

• Корпус морської піхоти США — у планах 80
  • VFA-101^[en] — авіабаза Еглін, Флорида
• Військово-морські сили США — у планах 260
  • VX-9^[en] — авіабаза Едвардс, Каліфорнія
  • VX-23^[en] — NAS Patuxent River^[en], Меріленд
  • VFA-101^[en] — авіабаза Еглін, Флорида
  • VFA-125^[en] — NAS Lemoore^[en], Каліфорнія

За країнами

Колишні

 Туреччина: 17 червня 2019 року адміністрація Президента США повідомила про припинення участі Туреччини в програмі F-35, і що Туреччина не отримає цих літаків. Навчання турецьких пілотів було припинено ще в червні. Останньою краплею стало отримання Туреччиною російських ЗРК С-400 «Тріумф».

Серед названих проблем, наявність новітніх ЗРК з потужними радарами та доступ російської обслуги протягом 5 років до них створює загрозу розкриття параметрів літака та зведення нанівець його «малопомітності».

При цьому, турецькі підприємства виготовляли близько 900 деталей за цією програмою, а пошук альтернативи коштуватиме Сполученим Штатам до $500–600 млн, та не матиме істотного впливу на перебіг програми.

21 липня 2020 року було ухвалено рішення, що Повітряні Сили США придбають вісім літаків F-35A, які були побудовані компанією Lockheed Martin для Туреччини. Перед передачею винищувачів корпорація Lockheed Martin модифікує літаки до стандарту, за яким вони постачаються Повітряним Силам США. Крім того, в рамках цього оновлення контракту ВПС США закупили ще шість додаткових винищувачів F-35А. Загальна вартість додаткового контракту на суму 862 млн доларів, за рахунок бюджету на 2020 фінансовий рік.

Можливі

•  Фінляндія: Фінляндія оголосила про початок програми з пошуку нового винищувача наприкінці 2019 року. Очікується, що рішення за програмою HX Fighter Program орієнтовною вартістю 10 мільярдів євро буде прийнято до кінця 2021 року. Серед претендентів на заміну 64 фінських F/A-18, які мають списати до 2030 року, розглядаються американські винищувачі Boeing F/A-18 Super Hornet і Lockheed Martin F-35 Lightning II, а також французькі Dassault Rafale, шведські Saab Gripen та Eurofighter Typhoon. 9 жовтня 2020 року Агентство Міноборони США з питань співробітництва в галузі безпеки повідомило Конгрес США про те, що Державний департамент США погодив можливий продаж Фінляндії 64 літаків F-35 за $12,5 млрд, а також 58 F/A-18E/F Super Hornet і 14 EA-18G Growler орієнтовною вартістю $14,7 млрд.
•  ОАЕ: в жовтні 2020 року Державний департамент США повідомив конгрес про схвалення можливого продажу ОАЕ 50 літаків F-35A Lightning II за 10,4 млрд доларів.
•  Україна: 11 березня 2021 року Командувач Повітряних сил Збройних сил України Сергій Дроздов заявив про намір отримати в майбутньому літаки F-35.
•  Німеччина: В грудні 2022 року стало відомо що Німеччина виділила 10 млрд євро на купівлю 35 винищувачів F-35A Lightning II. Постачання за планом мають відбутися в період з 2026 по 2029 рік.
•  Чехія: У жовтні 2022 року Чехія направила запит до США на пропозицію про постачання 24 літаків F-35.

Галерея

Зовнішні відеофайли
	F-35 — Льотні випробування (вертикальний зліт і посадка), завант. 4 травня 2012 року на YouTube
	F-35 — Від збірки до передачі замовнику, завант. 12 лютого 2013 року на YouTube
	F-35 — до бою готовий!, завант. 27 травня 2013 року на YouTube

Цікаві факти

F-35C фігурує в грі Crysis для того щоб скинути атомну бомбу, після того, як інопланетяни заморозили весь острів.

Згідно з дослідженням аналітичного центру Air Power Australia^[en], опублікованим у лютому 2009 р., F-35 не здатний протистояти російським ППО, хоча згідно з тим же джерелом російські літаки в порівняні з американськими засобами ППО виглядають на порядки гірше і не є абсолютно ніякою загрозою.

Станом на 2019 рік в США було дві жінки морські пілоти (пілотування моделей F-35C and F-35B): Катрін Старк (Catherine Stark) та Аннеліз Сац (Anneliese Satz).

Див. також

• Lockheed P-38 Lightning — попередній літак з цією назвою
• Lockheed Martin F-22 Raptor
• Shenyang J-31^[en]
• Сухой ПАК ФА

Примітки

1. Від англ. lightning — «блискавка»
   Число II означає другий літак з такою назвою, після P-38 Lightning
   Індекс F (fighter) у чинній системі позначення авіації та ракет означає «винищувач».

1. «Pentagon Approves Lockheed F-35 for Continued Development» [ 8 січня 2014 у Wayback Machine.] Tony Capaccio для Bloomberg Mar 29, 2012
2. «U.K. Will Revert to STOVL F-35» [Архівовано 21 січня 2013 у Archive.is] defensenews.com May. 9, 2012
3. Valerie Insinna (August 2, 2016). Air Force Declares F-35A Ready for Combat. Defense News. 
4. «F-35 Lightning II Program Status and Fast Facts»^{[недоступне посилання з лютого 2019]} Lockheed Martin August 6, 2013
5. «F-35 Lightning II F-35 Business Development Australia and Canada» [ 8 березня 2013 у Wayback Machine.] Keith P. Knotts Lockheed Martin Aeronautics Company 2011
6. «F-35 Joint Strike Fighter (JSF) Lightning II International Partners» [ 27 липня 2010 у Wayback Machine.] globalsecurity.org
7. «F-35 ‘Progress Going Well, Not Perfect’» [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] seapowermagazine.org
8. Обсяг закупівель Англією буде визначений лише 2015 року при публікування нової оборонної доктрини Strategic Defence and Security Review. Число ймовірно буде зменшено, але на цей момент не вирішено наскільки.
9. «Italy's defence cuts — Not 131, but 90 F35» [ 25 грудня 2014 у Wayback Machine.] ukarmedforcescommentary FEBRUARY 15, 2012
10. «Italian AF, Navy Head for F-35B Showdown» [Архівовано 21 січня 2013 у Archive.is] defensenews.com May. 15, 2012
11. «The New Norwegian Long-term Defence Plan — (excerpt)» [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] defense-aerospace.com April 17, 2012
12. «The Netherlands buy 37 F-35 jets to replace F-16s» f-16.net September 17, 2013
13. Дания передумала покупать истребители F-35. Lenta.ru. 17 березня 2010 року. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 12 серпня 2010. 
14. «Fighter Contests Re-Energized In Europe»^{[недоступне посилання з лютого 2019] [недоступне посилання]} aviationweek.com Jul 12, 2011
15. Австралия воздержится от продтверждения закупок 100 истребителей 5-о поколения F-35 до завершения Пентагоном оценки риска программы [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]// Официальный сайт Управления материальных ресурсов Вооруженных Сил республики Беларусь, 29.07.2011
16. «Final Agreement Signed for the Purchase of F-35 Fighters [ 11 жовтня 2010 у Wayback Machine.]» («Підписано завершальний договір про придбання винищувачів F-35») (8.10.10), на сайті Армії оборони Ізраїлю. (англ.)
17. «Israel To Buy F-35s With Cockpit Mods» [ 2023-03-27 у Wayback Machine.] AVIATION WEEK Aug 27, 2010
18. «Израиль создаст собственные ракеты для истребителя F-35» [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] lenta.ru 2 липня 2010
19. «Израиль купил 20 американских истребителей F-35» [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] lenta.ru 8 октября 2010
20. «ВВС Израиля планируют дополнительно закупить 20 истребителей F-35» [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] Центр аналізу світової торгівлі зброєю 2 серпня 2011 року
21. עמיר רפופורט האם מזרחי עוקף את אייזנקוט בדרך ללשכת סגן הרמטכ"ל, פרק לוקהיד (Амир Раппапорт, «Чи обжене Мізрахі Айзенкота на шляху на пост замісника Начальника Генштабу [ 22 березня 2016 у Wayback Machine.]», розділ «Локгід»), IsraelDefense (1.11.12). (івр.)
22. . Архів оригіналу за 17 березня 2013. Процитовано 17 листопада 2014. 
23. «Lockheed Martin Completes Assembly Of The First International F-35 For The United Kingdom» [ 24 листопада 2011 у Wayback Machine.] lockheedmartin.com November 22nd 2011.
24. Lockheed Martin Flies First Production F-35 Stealth Fighter [ 27 лютого 2011 у Wayback Machine.] ^{[недоступне посилання — історія]}
25. «Lockheed Martin delivers first USAF production F-35» [ 26 жовтня 2013 у Wayback Machine.] f-16.net May 9, 2011
26. «UK's first F-35 flies» [ 27 квітня 2012 у Wayback Machine.] flightglobal.com April 16, 2012
27. «Eerste vlucht Nederlandse F-35: historisch moment» [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] JSF Nieuws 14 August 2012
28. // nwfdailynews.com, July 14, 2011
29. «Lockheed Martin delivers first production F-35 to Eglin AFB» [ 26 липня 2011 у Wayback Machine.] ^{[недоступне посилання — історія]} // lockheedmartin.com, July 14, 2011
30. F-35: Израиль будет первым. Архів оригіналу за 19 червня 2013. Процитовано 19 червня 2013. 
31. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2014. Процитовано 28 жовтня 2014. 
32. . Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 29 жовтня 2014. 
33. Расходы на создание F-35 превысили 56 миллиардов долларов [ 10 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Lenta.ru. (рос.)
34. F-35 LRIP-4 Costs Detailed [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] DoDBuzz.com 17 декабря 2010
35. «F-35 LRIP overrun value raised to $1.15b» [ 3 вересня 2011 у Wayback Machine.] flightglobal.com 15 July 2011
36. aviationweek.com: Latest F-35 Deal Targets Unit Cost Below $100 Million [ 24 квітня 2014 у Wayback Machine.] aviationweek.com, 07 июль 2013
37. Pentagon cuts cost of F-35 fighters by 4 percent: sources [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] 4-traders.com, 12 декабрь 2012
38. f35.com: LRIP 6 & 7 Contract Agreements [ 24 червня 2017 у Wayback Machine.] f35.com, 27 вересня 2013
39. F-35 Program Information — Non Export Controlled Information [ 21 лютого 2014 у Wayback Machine.] Keith P. Knotts, 9 July 2013
40. Pentagon Approves Lockheed F-35 for Continued Development [ 8 січня 2014 у Wayback Machine.] Tony Capaccio for Bloomberg Mar 29, 2012
41. . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2014. 
42. . Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 17 листопада 2014. 
43. Colton Jones (27 вересня 2021). . Defence Blog. Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021. 
44. Safronov Taras (6 січня 2022). . Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022. 
45. . Архів оригіналу за 2 квітня 2010. Процитовано 17 листопада 2014. 
46. 060 Очі пілота можуть бачити на відстані 1200 км^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}
47. . Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 17 листопада 2014. 
48. НЕОГЕОГРАФИЯ: F-35 освоил селекцию баллистических целей. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 17 листопада 2014. 
49. . UK Defence Journal. 23 серпня 2018. Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 27 серпня 2018. 
50. . Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 27 серпня 2018. 
51. Joseph Trevithick (21 серпня 2018). . The Warzone (The Drive). Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 7 вересня 2018. 
52. David Cenciotti (9 жовтня 2018). . The Aviationist. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 11 жовтня 2018. 
53. . Архів оригіналу за 14 січня 2009. Процитовано 8 жовтня 2019. 
54. . Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 4 листопада 2014. 
55. Журнал Airforce-Magazine: Гонка против времени F-35 (англ.). Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 7 січня 2014. 
56. IAI to build F-35 wings for Lockheed Martin. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 23 квітня 2013. 
57. . Архів оригіналу за 14 листопада 2014. Процитовано 4 листопада 2014. 
58. JSF: a competition hovering in midair [ 1 травня 2011 у Wayback Machine.] (The Seattle Times) (англ.)
59. «GAU-22/A» [ 23 лютого 2014 у Wayback Machine.] General Dynamics Armament and Technical Products
60. «F-35 Lightning II. 25mm gun system» [ 13 травня 2013 у Wayback Machine.] General Dynamics Armament and Technical Products
61. «25mm Gun Systems for the F-35 Joint Strike Fighter (JSF)» [ 9 березня 2008 у Wayback Machine.] General Dynamics Armament and Technical Products 41st Annual NDIA Gun and Missile Systems Conference Sacramento, California March 2006
62. Contract No. 500-12 June 15, 2012 [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] U.S. Department of Defense June 15, 2012
63. «ВМС США ВЫДАЛИ ЗАКАЗ НА СОЗДАНИЕ ДЕСАНТНОГО АВИАНОСЦА КЛАССА „АМЕРИКА“» [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] militaryparitet.com 2 апреля 2011 р.
64. «Cameron: UK to swap JSFs to carrier variant, axe Harrier and Nimrod» [ 15 листопада 2010 у Wayback Machine.] flightglobal.com October, 19 2010
65. «ВЕЛИКОБРИТАНИЯ НАЗВАЛА ТРИ ПРИЧИНЫ ПЕРЕХОДА НА ПАЛУБНУЮ ВЕРСИЮ F-35» [ 5 листопада 2010 у Wayback Machine.] militaryparitet.com 2 ноября 2010 р.
66. . Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 22 листопада 2014.  Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= (довідка)
67. Норвегия продолжит разработку собственной боевой ракеты для истребителя F-35. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 22 листопада 2014. 
68. Lockheed Martin — F-35B Goes Supersonic. (англ.). Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 22 листопада 2014. 
69. «Department of Defense Fiscal Year (FY) 2012 Budget Estimates» [ 18 січня 2012 у Wayback Machine.] стр. 299—300
70. «Nukes for NATO» [ 7 грудня 2010 у Wayback Machine.] airforce-magazine.com July 2010
71. Кількість літаків в експлуатації на даний момент літаків на один менше кількості випущених тому, що перший із F-35A (AA-1), після трьох років польотів був направлений на наземні випробування на живучість.
72. lockheedmartin.com March 13, 2012.
73. «F-35 Flight Test Update 5» [ 10 серпня 2011 у Wayback Machine.] codeonemagazine.com 7 July 2011.
74. «F-35B BF-10 First Flight» [ 23 вересня 2020 у Wayback Machine.] codeonemagazine.com 15 March 2012
75. «F-35B BF-11 First Flight» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] codeonemagazine.com 21 March 2012
76. «F-35B BF-13 First Flight» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] codeonemagazine.com 12 March 2012
77. «F-35B BF-12 First Flight» [ 8 травня 2012 у Wayback Machine.] codeonemagazine.com 30 March 2012
78. «UK's first F-35 flies» [ 27 квітня 2012 у Wayback Machine.] flightglobal.com April 16, 2012
79. «США оголосили про готовність першої ескадрильї новітніх винищувачів F-35А» [ 4 серпня 2016 у Wayback Machine.] Європейська правда 03 серпня 2016, 13:37
80. «F-35 Flight Test Progress Report» [ 3 січня 2012 у Wayback Machine.] Lockheed Martin November 4th, 2011
81. " U.S. Navy and U.K. Royal Navy F-35 unable to get aboard ship " [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] Eric L. Palmer Jan 8, 2012
82. «Нова проблема з літаком F-35C» [ 25 квітня 2017 у Wayback Machine.] bmpd.livejournal.com 10 січня 2012
83. "F-35C Tailhook Design Blamed for Landing Issues " [Архівовано 30 липня 2012 у Archive.is] Defense News Jan. 17, 2012
84. «ВО ВТОРОМ КВАРТАЛЕ ПОЯВИТСЯ ПЕРЕПРОЕКТИРОВАННЫЙ ТОРМОЗНОЙ ГАК ДЛЯ F-35C» [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] militaryparitet.com 19 січня 2012 р.
85. «F-35 Lightning II Program Public Affairs Release — 2011 10 03» [ 25 грудня 2016 у Wayback Machine.] jsf.mil Oct 3, 2011
86. «F-35B Sea Trials — First Landing» [ 30 жовтня 2014 у Wayback Machine.] LockheedMartinVideos Oct 4, 2011
87. «NEW VIDEO: Seven VLs and Six STOs» [ 16 жовтня 2011 у Wayback Machine.] aviationweek.com Oct 5, 2011
88. «2nd F-35B lands vertically on USS WASP» [ 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.] LockheedMartinVideos Oct 6, 2011
89. «F-35B completes first sea trials on USS Wasp» [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] Naval Air Systems Command Oct 24, 2011
90. . Український мілітарний портал. 1 жовтня 2018. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018. 
91. David Larter (30 вересня 2018). With historic first F-35B landings on HMS Queen Elizabeth, the UK is back in the saddle of carrier aviation. Defense News. 
92. «Lockheed Martin F-35 Operating Costs May Reach $1 Trillion» [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] Bloomberg Apr 22, 2011
93. «Эксплуатация истребителей F-35 обойдется США в триллион долларов» [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] lenta.ru 25.04.2011
94. «USAF data shows that in 2008 the F-22 costs $44K per flying hour and the F-15 costs $30K per flying hour». Air Force Association Responds to WP F-22 Article [ 14 січня 2014 у Wayback Machine.]
95. David B. Larter, Valerie Insinna (22 травня 2018). The F-35 just made its combat debut. Defense News. 
96. David Cenciotti (22 травня 2018). . The Aviationist. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 22 травня 2018. 
97. США в бою вперше застосували новітні винищувачі F-35 [ 28 вересня 2018 у Wayback Machine.], Кореспондент, 28 вересня 2018
98. США вперше застосували новітній винищувач F-35 у бою. Літак завдав удару по позиціях бойовиків у Кандагарі [ 28 вересня 2018 у Wayback Machine.], Цензор. НЕТ, 28.09.2018
99. . CNN.com. CNN. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 27 вересня 2018. 
100. Tom Demerly (3 жовтня 2018). The Aviationist. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 4 жовтня 2018. 
101. . The Aviationist. 28 вересня 2018. Архів оригіналу за 28 вересня 2018. Процитовано 28 вересня 2018. 
102. Характеристики F-35A [ 5 серпня 2009 у Wayback Machine.] ^{[недоступне посилання — історія]} на сайті Локгід-Мартін
103. Характеристики F-35B [ 5 серпня 2009 у Wayback Machine.] ^{[недоступне посилання — історія]} на сайті Локгід-Мартін
104. Характеристики F-35C [ 4 квітня 2008 у Wayback Machine.] ^{[недоступне посилання — історія]} на сайті Локгід-Мартін
105. Davis, Brigadier General Charles R. «F-35 Program Brief.» [ 9 серпня 2007 у Wayback Machine.] ^{[недоступне посилання — історія]} USAF, 26 September 2006. Retrieved: 5 June 2010.
106. «F-35 Joint Strike Fighter Media Kit Statistics(ZIP, 98.2 KB).» [ 26 червня 2019 у Wayback Machine.] JSF.mil, August 2004.
107. Pratt Raises Stakes In JSF Engine Battle|AVIATION WEEK [ 26 грудня 2010 у Wayback Machine.] ^{[недоступне посилання — історія]}
108. New Lockheed Martin F-35A Will Test Weapons|Lockheed Martin [ 20 жовтня 2011 у Wayback Machine.] ^{[недоступне посилання]}
109. Mel Williams. Superfighters.The next Generation of Combat Aircraft. — Norvalk : AIRtime Publishing Inc, 1999. — С. 48.
110. Mel Williams. Superfighters.The next Generation of Combat Aircraft. — Norvalk : AIRtime Publishing Inc, 1999. — С. 48.
111. [1] [ 2012-11-08 у Wayback Machine.] «Airforce-magazine» Листопад 2012 р.
112. «БОЕВОЙ РАДИУС F-35A ПОКА НЕ ДОТЯГИВАЕТ ДО ПРОЕКТНОЙ ВЕЛИЧИНЫ» [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] «Военный Паритет» 13 травня 2011 р.
113. Eurofighter more 5th-gen than F-35 [ 15 червня 2010 у Wayback Machine.] — 5th generation fighters checklist^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
114. . Архів оригіналу за 27 березня 2014. Процитовано 7 січня 2014. 
115. . Архів оригіналу за 15 листопада 2013. Процитовано 7 січня 2014. 
116. Gajillion-Dollar Stealth Fighter, Now Easier to Shoot Down (Corrected) [ 8 грудня 2013 у Wayback Machine.] — "So Lockheed decided "to trim 11 pounds and $1.4 million from each aircraft by removing shutoff valves for engine coolant and hydraulic lines and five of six dry bay fire-suppression systems, «according to InsideDefense.com» — інженери Lockheed Martin відмовилися від 5 із 6 систем пожежегасіння
117. ПАК ФА МиГ [ 9 червня 2007 у Wayback Machine.] — «Якщо немає двох-трьох якостей на літаку п'ятого покоління, таких як непомітність, просунуті крейсерські можливості із швидкості, можливості по маневровості та базування, то це літак покоління 4+» — Барковський Володимир
118. The F-35's Race Against Time [ 2012-11-08 у Wayback Machine.](англ.)
119. Австралійський експерт порівняв F-22 і F-35 з мотоциклом та скутером (рос.). Lenta.ru. 19 лютого 2009 року. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. 
120. Пентагон защитил F-35 от нападок СМИ (рос.). Військовий портал snariad.ru. 23 вересня 2008 года. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. 
121. Shawn Snow (21 червня 2018). . Marine Times. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018. 
122. David Cenciotti (23 серпня 2018). . The Aviationist. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 23 серпня 2018.  Проігноровано невідомий параметр |пошкодили title= (довідка)
123. Tom Demerly (5 вересня 2018). . The Aviationist. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018. 
124. Tom Demerly (28 вересня 2018). The Aviationist. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018. 
125. Tom Demerly (11 жовтня 2018). . The Aviationist. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 12 жовтня 2018. 
126. . Український мілітарний портал. 30 вересня 2020. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 30 вересня 2020. 
127. David Cenciotti (24 березня 2021). . The Aviationist. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 30 березня 2021. 
128. . Українська Правда. 17 листопада 2021. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021. 
129. . DefenceHQPress. 17 листопада 2021. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021. 
130. (укр.). Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022. 
131. (англ.). Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022. 
132. F-35A Lightning II. Military.com (англ.). Процитовано 23 жовтня 2022. 
133. https://twitter.com/388fw/status/1582893659044708352. Twitter (укр.). Процитовано 23 жовтня 2022. 
134. F-35 Crash at Hill Air Force Base (uk-UA). Процитовано 23 жовтня 2022. 
135. Lockheed F-35B jet crashes off runway at Naval Air Station Fort Worth; pilot ejects. 
136. . ABC (Australia). 2014. Архів оригіналу за 23 квітня 2014. Процитовано 22 квітня 2014. 
137. Mclaughlin, Andrew (22 квітня 2014). Australia to confirm 58-aircraft F-35 order. flightglobal.com. Reed Business Information. оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 23 квітня 2014. 
138. . www.defence.gov.au. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 20 серпня 2018. 
139. . Мілітарний. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021. 
140. Valerie Insinna (26 жовтня 2018). F-35 officially wins Belgian fighter contest. Defense News. Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 26 жовтня 2018. 
141. David Cenciotti (22 жовтня 2018). . The Aviationist. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 26 жовтня 2018. 
142. . Ukrainian Military Pages. 29 травня 2019. Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 31 травня 2019. 
143. . fmn.dk (Danish). Ministry of Defence. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 9 червня 2016. 
144. Judah Ari, Gros. . The Times of Israel. Times of Israel. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018. 
145. Staff, Times of Israel. . The Times of Israel. The Times of Israel. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016. 
146. «Adir» in the Sky: The F-35 Arrives in Israel [ 5 липня 2018 у Wayback Machine.] INSS Insight No. 875, December 12, 2016.
147. AirForces Monthly. Stamford, Lincolnshire, England: Key Publishing Ltd. March 2016. с. 23. 
148. Israel ups stealth fighter purchase to 50 planes [ 20 серпня 2018 у Wayback Machine.] Arutz Sheva Staff, 27/11/16
149. Tomkins, Richard (28 серпня 2017). Israel finalizes deal for additional F-35 stealth fighters. United Press International. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017. 
150. Gross, Judah Ari (27 серпня 2017). Israel finalizes agreements to buy 17 more F-35 jets. The Times of Israel. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017. 
151. Ізраїль замовив у США 25 винищувачів F-35. РБК-Украина (укр.). Процитовано 5 вересня 2023. 
152. Corte Dei Conti — Sezioni Riunite In Sede Di Controllo — Relazione — Sul Rendiconto Generale Dello Stato — 2016 Comunicata [ 16 вересня 2017 у Wayback Machine.] corteconti.it. Retrieved 15 September 2017.
153. Italy claims first F-35 transatlantic crossing [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.], Flightglobal. Retrieved 7 April 2016.
154. Langeland, Terje (20 грудня 2011). . Bloomberg Business. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 20 серпня 2018. 
155. Diplomat, Franz-Stefan Gady, The. . The Diplomat (амер.). Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 30 березня 2018. 
156. Kelly, Tim; Kubo, Nobuhiro (21 лютого 2018). . Reuters News Agency. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 21 лютого 2018. 
157. Японія замовляє ще 100 винищувачів F-35. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 27 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018. 
158. . Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020. 
159. . Flightglobal Insight. 2014. Архів оригіналу за 1 February 2014. Процитовано 17 січня 2014. 
160. . aviationweek.com. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 25 травня 2015. 
161. . defensie.nl. Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015. 
162. . F-35 Lightning II. Архів оригіналу за 24 червня 2017. Процитовано 31 березня 2015. 
163. . star-telegram (англ.). Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 30 березня 2018. 
164. . Janes. 24 вересня 2014. Архів оригіналу за 16 липня 2015. 
165. . Reuters. 20 грудня 2017. Архів оригіналу за 16 серпня 2020. Процитовано 20 серпня 2018. 
166. . www.kokpit.aero (Turkish). 2 липня 2018. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018. 
167. . www.kokpit.aero (Turkish). 21 червня 2018. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 21 червня 2018. 
168. . f35.com. Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 24 листопада 2016. 
169. . xairforces.net. Архів оригіналу за 27 жовтня 2015. Процитовано 25 жовтня 2015. 
170. Karadeniz, Tulay (27 лютого 2014). Turkey likely to order Lockheed F-35 fighters in 2015. Reuters. Editing by Stephen Powell; Additional reporting by Nobuhiro Kubo and Tim Kelly (Tokyo); Photo Credit: Reuters/Lockheed Martin/Randy A. Crites/Handout (London: Thomson Reuters). оригіналу за 10 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014. 
171. BURAK EGE BEKDIL. «Turkey Orders First Two F-35s» DefenseNews, 7 May 2014. Accessed: 10 May 2014.
172. Reuters (28 жовтня 2016). . Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 22 березня 2018 — через Haaretz. 
173. The Aviationist. 15 серпня 2018. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 20 серпня 2018. 
174. Sean Gallagher (17 липня 2019). . Ars Technica. Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 18 липня 2019. 
175. . F35.com. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 30 квітня 2014. 
176. . Eglin.af.mil. Архів оригіналу за 27 грудня 2010. Процитовано 30 квітня 2014. 
177. Lockheed Martin. . Lockheed Martin. Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 17 квітня 2017. 
178. . F35.com. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 30 квітня 2014. 
179. . Luke.af.mil. Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 30 квітня 2014. 
180. . 56th Fighter Wing Public Affairs. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 16 квітня 2017. 
181. . Airman 1st Class Ridge Shan. Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 16 квітня 2017. 
182. . af.mil. Архів оригіналу за 27 жовтня 2015. Процитовано 17 жовтня 2015. 
183. Laura Mowry. . Edwards.af.mil. Архів оригіналу за 2 May 2014. Процитовано 30 квітня 2014. 
184. Канада підписала угоду про закупівлю 88 винищувачів F-35. Мілітарний (укр.). Процитовано 10 січня 2023. 
185. Italian AF, Navy Head for F-35B Showdown [Архівовано 11 лютого 2015 у Archive.is], defensenews.com. Retrieved 10 February 2015.
186. . ilsole24ore.com. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 25 листопада 2017. 
187. . en.c4defence.com. 22 травня 2018. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 22 травня 2018. 
188. . ITN News. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 4 серпня 2018. 
189. . www.f35.com. Lockheed Martin. Архів оригіналу за 14 вересня 2020. Процитовано 19 червня 2018. 
190. UK receives final F-35 test aircraft, Vol 53, Issue 16. Janes Defence Weekly. 20 квітня 2016.  |accessdate= вимагає |url= (довідка)
191. Defence Review: Fighting old battles? [ 25 жовтня 2019 у Wayback Machine.], BBC News. Retrieved 24 November 2015.
192. UK receives final F-35 test aircraft, Vol 53, Issue 16. Janes Defence Weekly. 20 квітня 2016.  |accessdate= вимагає |url= (довідка)
193. . HM Government. 23 листопада 2015. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 24 листопада 2015. 
194. Stevenson, Beth (10 лютого 2015). . Flight Global. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 31 травня 2015. 
195. . Aviationweek. 19 травня 2016. Архів оригіналу за 20 травня 2016. Процитовано 19 травня 2016. 
196. . RAF. 6 липня 2017. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 6 липня 2017. 
197. 'Immortal’ air squadron to fly Royal Navy's newest jets [ 19 січня 2014 у Wayback Machine.], royalnavy.mod.uk. Retrieved 31 May 2015.
198. Daniel, Lisa (14 березня 2011). . American Forces Press Service. United States Department of Defense. Архів оригіналу за 29 травня 2011. Процитовано 23 березня 2011. 
199. Cavas, Christopher P. (14 березня 2011). . Marine Corps Times. Архів оригіналу за 28 квітня 2011. Процитовано 23 березня 2011. 
200. Cifuentes, Sgt Michael S. (14 березня 2011). . Headquarters Marine Corps. United States Marine Corps. Архів оригіналу за 25 березня 2011. Процитовано 23 березня 2011. 
201. . USMC. Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 20 квітня 2015. 
202. First F-35B Squadron Moves to Japan. Valerie Insinna. Процитовано 12 квітня 2017. 
203. . U.S. Naval Institute. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 1 липня 2016. 
204. . marines.mil. Архів оригіналу за 25 травня 2015. Процитовано 25 травня 2015. 
205. . Ukrainian Military Pages. 10 січня 2020. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 24 січня 2020. 
206. Daniel, Lisa. "Plan Improves Navy, Marine Corps Air Capabilities". [ 29 травня 2011 у Wayback Machine.] American Forces Press Service, 14 March 2011.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
207. . US Navy. Архів оригіналу за 15 грудня 2016. Процитовано 14 грудня 2016. 
208. . Naval Air Forces, Public Affairs. US Navy. Архів оригіналу за 1 грудня 2014. Процитовано 4 лютого 2015. 
209. . Defense Media Network. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 4 лютого 2015. 
210. . Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 20 серпня 2018. 
211. Patrick Tucker (17 липня 2019). . Defense One. Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 18 липня 2019. 
212. Marcus Weisgerber (17 липня 2019). . Defense One. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 18 липня 2019. 
213. . Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 24 липня 2020. 
214. . Ukrainian Military Pages. 9 жовтня 2020. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020. 
215. Tom Demerly (29 жовтня 2020). . The Aviationist. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 30 жовтня 2020. 
216. . Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 12 березня 2021. 
217. Радько, Богдан (6 Грудня 2022). Німеччина виділить 10 мільярдів євро на купівлю винищувачів F-35. https://chasdiy.org/. Час ДІй. Процитовано 9 Грудня 2022. 
218. Чехія направила США запит на купівлю 24 винищувачів F-35. www.eurointegration.com.ua (укр.). Процитовано 10 січня 2023. 
219. Літаки США неефективні у війні з Росією [ 12 квітня 2009 у Wayback Machine.] Дні. Ру
220. Marine Women Advance F-35 Program, Make Headlines as Program Accelerates [ 18 лютого 2021 у Wayback Machine.], theaviationist.com, August 10, 2019

Посилання

• Шолом для F-35 — інформація, фотографії [ 7 січня 2014 у Wayback Machine.]
• . https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 19 березня 2018. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.