www.wikidata.uk-ua.nina.az

Dornier причина скасування скасована Werke GmbHТип приватна компанія і аерокосмічне підприємствоФорма власності GmbHГалу

Dornier

Dornier-Werke GmbH
Тип приватна компанія і аерокосмічне підприємство
Форма власності GmbH
Галузь Авіаційна промисловість
Наступник(и)
(спадкоємці)		 Airbus Group SE
Засновано 1922
Засновник(и) Клаудіус Дорньє
Закриття (ліквідація) 2002
Штаб-квартира  Німеччина: Фридрихсгафен, Манцель
Ключові особи Клаудіус Дорньє
Продукція Цивільні, військові літаки
Холдингова компанія Daimler-Benz і Airbus
Нагороди

Q1664184?

 Dornier у Вікісховищі

Dornier — німецька авіабудівна компанія, заснована 1914 році на чолі з авіаконструктором Клаудіусом Дорньє, стала окремим підприємством з 1922 року. Компанія займалася будівництвом літаючих човнів, в подальшому — бомбардувальників для Люфтваффе та інших літаків.

  • 2.2 1933–1945
  • 2.3 Повоєнні

    • Історія Редагувати

    Заснування та довоєнний період Редагувати

    Клаудіус Дорньє почав свою кар'єру в компанії «Цепелін люфтшифсбау» 1910 року. Тісно співпрацював зі своїм керівником, графом фон Цепеліном. У 1914 році Цепелін створює в Фрідріхсгафені дочірню компанію «Цепелін верке Ліндау ГмбХ», спеціально для конструювання літаків за оригінальними ідеями Дорньє. З 1915 по 1918 роки Дорньє очолював виробництво суцільнометалевих літаків, включаючи великі літаючі човни.

    Першим літаком Дорньє був великий літаючий човен Rs.I, який вирізнявся своїми розмірами та матеріалом, з якого був виготовлений: вперше в Німеччині для літаків було використано дюраль. Човен було спущено на воду в жовтні 1915 року, але той розбився ще до першого польоту. Згодом Дорньє створив ще три суцільнометалеві літаючі човни — Rs.II, III, IV, побудовані на «Цепелін Ліндау» за три роки.

    1916 року конструкторське бюро Дорньє було переведено до Сімоса під Фридрихсгафеном, де воно провадило роботу не лише над гідролітаками. Так у 1917 році злетів двомісний винищувач-штурмовик CL.I, корпус якого був побудований на основі нових розробок Дорньє в області обшивки. Одномісний винищувач D.I побудований 1918 року мав фюзеляж з так званою працюючою обшивкою, моноплан з торсіонною коробкою та відкидним паливним баком під фюзеляжем. Але перші літаки розробки Дорньє були експериментами в області технології, ніж серйозними спробами створити серійні зразки. Жоден з них не було запущено в серійне виробництво.

    Після закінчення Першої світової війни Дорньє зайнявся розробками для цивільної авіації. 31 липня 1919 року вперше злетів шестимісний пасажирський літаючий човен Gs.I. Він вирізнявся стійким широким корпусом зі спонсонами-«штумелями», що стали візитною карткою Дорньє на подальші роки. Літаючий човен мав великий успіх, але після демонстрації в Голландії союзники поставили вимогу знищити цей літак, як такий, що попадає під заборони Контрольної комісії. Gs.I було потоплено у Кілі 25 квітня 1920 року, а роботу з добудови двох девятимісних Gs.II не було закінчено.

    На заводі в Манцелі, де продовжував працювати Дорньє, стали випускатися невеликі літаки, що вкладалися в обмеження, встановлені союзниками — маленький п'ятимісний Cs.II Дельфін (уперше злетів 24 листопада 1920 року, наступного року з'явився його сухопутний варіант С.III Комета) та двомісний літаючий човен Лібелла-I.

    1922 року фірма «Цепелін верке Ліндау ГмбХ» стала називатися «Дорньє металлбаутен ГмбХ». Оскільки виробництво великих літаків у Німеччині після Першої світової війни було заборонено, то Клодіус Дорньє заснував в Марина-ді-Піза (Італія) дочірню фірму CMASA й став виробляти там літаючі човни Gs.II, названі ним «Wal» («Кит»). Перший літаючий човен злетів 6 листопада 1922 року. Ці човни використовувалися для поштових та пасажирських перевезень в 1920–1930 роках. Кількість збудованих за той період машин перевищила 260 екземплярів. Цей літак будувався також за ліцензією в Японії, Голландії та Іспанії.

    Тим часом робота в Манцелі обмежувалася переважно випуском невеликих комерційних Дельфінів та Комет, а з 1925 року — шестимісного Меркурія. Таємно працювали і над військовими літаками, включаючи Do.Н Фальке та Зеефальке — суцільнометалевим винищувачем-монопланом з поплавковим та колісним шасі, прототип якого піднявся в повітря 1 листопада 1922 року. Ліцензію на винищувач придбала Кавасакі, хоча і не використовувала її.

    Ще одним військовим літаком, створеним в середині 1920-х, став Do.D — двопоплавковий бомбардувальник-торпедоносець, який уперше злетів в липні 1926 року і поступив на озброєння югославської морської авіації.

    1926 року Дорньє переїхав до Швейцарії, де заснував нову фірму «AR фюр Дорньє флюґцойґ» та почав проектування найбільшого для того часу літаючого човна — 12-моторного Do X, з 1932 року Дорньє знову став працювати в Німеччині, очоливши фірму «Dornier-Werke GmbH».

    У 1934–1935 роках вироблялися важкі бомбардувальники Dornier Do 23 (модифікація Dornier Do 11) — 282 машини.

    Друга світова війна Редагувати

    Ще перед Другою світовою війною Дорньє створив середній бомбардувальник До-17, який був одним з основних бомбардувальників Люфтваффе (випускався з 1937 по 1940 рр..), потім вдосконалений його варіант застосовувався у військових діях під позначенням до-217 (випуск з листопада 1940 до травня 1944 року, 1905 машин). Проектувався важкий бомбардувальник Dornier Do 317 (вдосконалення Dornier Do 217).

    Було також побудовано 105 екземплярів легких бомбардувальників/розвідників Do 215.

    Люфтваффе одержала від Дорньє 150 літаючих човнів Dornier Do 18 (що виконували роль морських розвідників дальньої дії) та 279 Dornier Do 24.

    На підприємствах фірми виготовлявся відомий винищувач Focke-Wulf Fw.190, також за 1944 р. було зроблено 258 важких винищувачів Me.410.

    Наприкінці війни була створена революційна конструкція — важкий винищувач Do 335 «Pfeil», з двома тандемно розташованими двигунами.

    Післявоєнний період Редагувати

    Після Другої світової війни фірма Дорньє займалася виробництвом літаків для приватного користування, відновивши свою діяльність в Іспанії в 1949 році, а в червні 1954 року відбувся перший політ літака Do 25, який мав один двигун ENMA Тайґер (ENMA Tiger) потужністю 150 к.с.. 50 схожих літаків з'явилися згодом під назвою CASA C-127.

    Розроблений на основі цього літака експериментальний Do 27 піднявся в повітря 8 квітня 1955 року. Виробництво Do 27A провадилося в Німеччині на заводі Дорньє-Верке.

    Сам Дорньє в 1962 році відмовився від керівництва фірмою та переїхав до Швейцарії.

    Авіаційні проекти Редагувати

    Літаки до 1933

    • Dornier Do J Wal (1922)
    • Dornier Do K (K 1 1929, K 2 1929, K 3 1931)
    • Dornier Do L Delphin (I 1920, II 1921, III 1927)
    • Dornier Do N (розроблений як японський Ka 87, 1926)
    • Dornier Do O Wal (1924)
    • Dornier Do P (1930)
    • Dornier Do X (1929)
    • Dornier Do Y (1930, перероблений в Do 15)

    1933–1945

    Повоєнні

    • Dornier Do 25 (прототип для Do 27)
    • Dornier Do 27
    • Dornier Do 28
    • Dornier Do 29
    • Dornier Do 31
    • Dornier Do 32 (вертоліт)
    • Dornier Do 128
    • Dornier 228
    • Dornier Do 231
    • Dassault/Dornier Alpha Jet
    • Dornier 328
    • Fairchild Dornier 328JET
    • Fairchild Dornier 528JET
    • Fairchild Dornier 728JET
    • Fairchild Dornier 928JET
    • Dornier Seawings Seastar
    • Dornier S-Ray 007
    • SAIA 90 (спільно з FMA)


    Автомобільні проекти Редагувати

    • Dornier Delta
    • Dornier Delta II, розроблений для автовиробника Hymer

    Інше Редагувати

    Дочірня компанія Dornier MedTech працює у співпраці з європейським оборонним відомством EADS. Нею були розроблені різні прилади, такі як апарат ударно-хвильової терапії Dornier S, HM3 та Compact Delta для лікування сечокам'яної хвороби, також різний лазерний інструментарій.

    1990 року за замовленням Європейського космічного агентства Dornier GmbH було створено камеру, встановлену ​​на космічному телескопі «Габбл», до заміни її в 2002 році на Advanced Camera for Surveys.

    Див. також Редагувати

    Посилання Редагувати

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Dornier
    • (нім.)

    Примітки Редагувати

    1. Global Research Identifier Database — 2015.
      d:Track:Q27768150
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    prichina skasuvannya skasovana Dornier Werke GmbHTip privatna kompaniya i aerokosmichne pidpriyemstvoForma vlasnosti GmbHGaluz Aviacijna promislovistNastupnik i spadkoyemci Airbus Group SEZasnovano 1922Zasnovnik i Klaudius DornyeZakrittya likvidaciya 2002Shtab kvartira Nimechchina Fridrihsgafen MancelKlyuchovi osobi Klaudius DornyeProdukciya Civilni vijskovi litakiHoldingova kompaniya Daimler Benz i AirbusNagorodiQ1664184 Dornier u VikishovishiDornier nimecka aviabudivna kompaniya zasnovana 1914 roci na choli z aviakonstruktorom Klaudiusom Dornye stala okremim pidpriyemstvom z 1922 roku Kompaniya zajmalasya budivnictvom litayuchih chovniv v podalshomu bombarduvalnikiv dlya Lyuftvaffe ta inshih litakiv Zmist 1 Istoriya 1 1 Zasnuvannya ta dovoyennij period 1 2 Druga svitova vijna 1 3 Pislyavoyennij period 2 Aviacijni proekti 2 1 Litaki do 1933 2 2 1933 1945 2 3 Povoyenni 3 Avtomobilni proekti 4 Inshe 5 Div takozh 6 Posilannya 7 PrimitkiIstoriya RedaguvatiZasnuvannya ta dovoyennij period Redaguvati Klaudius Dornye pochav svoyu kar yeru v kompaniyi Cepelin lyuftshifsbau 1910 roku Tisno spivpracyuvav zi svoyim kerivnikom grafom fon Cepelinom U 1914 roci Cepelin stvoryuye v Fridrihsgafeni dochirnyu kompaniyu Cepelin verke Lindau GmbH specialno dlya konstruyuvannya litakiv za originalnimi ideyami Dornye Z 1915 po 1918 roki Dornye ocholyuvav virobnictvo sucilnometalevih litakiv vklyuchayuchi veliki litayuchi chovni Pershim litakom Dornye buv velikij litayuchij choven Rs I yakij viriznyavsya svoyimi rozmirami ta materialom z yakogo buv vigotovlenij vpershe v Nimechchini dlya litakiv bulo vikoristano dyural Choven bulo spusheno na vodu v zhovtni 1915 roku ale toj rozbivsya she do pershogo polotu Zgodom Dornye stvoriv she tri sucilnometalevi litayuchi chovni Rs II III IV pobudovani na Cepelin Lindau za tri roki 1916 roku konstruktorske byuro Dornye bulo perevedeno do Simosa pid Fridrihsgafenom de vono provadilo robotu ne lishe nad gidrolitakami Tak u 1917 roci zletiv dvomisnij vinishuvach shturmovik CL I korpus yakogo buv pobudovanij na osnovi novih rozrobok Dornye v oblasti obshivki Odnomisnij vinishuvach D I pobudovanij 1918 roku mav fyuzelyazh z tak zvanoyu pracyuyuchoyu obshivkoyu monoplan z torsionnoyu korobkoyu ta vidkidnim palivnim bakom pid fyuzelyazhem Ale pershi litaki rozrobki Dornye buli eksperimentami v oblasti tehnologiyi nizh serjoznimi sprobami stvoriti serijni zrazki Zhoden z nih ne bulo zapusheno v serijne virobnictvo Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni Dornye zajnyavsya rozrobkami dlya civilnoyi aviaciyi 31 lipnya 1919 roku vpershe zletiv shestimisnij pasazhirskij litayuchij choven Gs I Vin viriznyavsya stijkim shirokim korpusom zi sponsonami shtumelyami sho stali vizitnoyu kartkoyu Dornye na podalshi roki Litayuchij choven mav velikij uspih ale pislya demonstraciyi v Gollandiyi soyuzniki postavili vimogu znishiti cej litak yak takij sho popadaye pid zaboroni Kontrolnoyi komisiyi Gs I bulo potopleno u Kili 25 kvitnya 1920 roku a robotu z dobudovi dvoh devyatimisnih Gs II ne bulo zakincheno Na zavodi v Manceli de prodovzhuvav pracyuvati Dornye stali vipuskatisya neveliki litaki sho vkladalisya v obmezhennya vstanovleni soyuznikami malenkij p yatimisnij Cs II Delfin upershe zletiv 24 listopada 1920 roku nastupnogo roku z yavivsya jogo suhoputnij variant S III Kometa ta dvomisnij litayuchij choven Libella I 1922 roku firma Cepelin verke Lindau GmbH stala nazivatisya Dornye metallbauten GmbH Oskilki virobnictvo velikih litakiv u Nimechchini pislya Pershoyi svitovoyi vijni bulo zaboroneno to Klodius Dornye zasnuvav v Marina di Piza Italiya dochirnyu firmu CMASA j stav viroblyati tam litayuchi chovni Gs II nazvani nim Wal Kit Pershij litayuchij choven zletiv 6 listopada 1922 roku Ci chovni vikoristovuvalisya dlya poshtovih ta pasazhirskih perevezen v 1920 1930 rokah Kilkist zbudovanih za toj period mashin perevishila 260 ekzemplyariv Cej litak buduvavsya takozh za licenziyeyu v Yaponiyi Gollandiyi ta Ispaniyi Tim chasom robota v Manceli obmezhuvalasya perevazhno vipuskom nevelikih komercijnih Delfiniv ta Komet a z 1925 roku shestimisnogo Merkuriya Tayemno pracyuvali i nad vijskovimi litakami vklyuchayuchi Do N Falke ta Zeefalke sucilnometalevim vinishuvachem monoplanom z poplavkovim ta kolisnim shasi prototip yakogo pidnyavsya v povitrya 1 listopada 1922 roku Licenziyu na vinishuvach pridbala Kavasaki hocha i ne vikoristovuvala yiyi She odnim vijskovim litakom stvorenim v seredini 1920 h stav Do D dvopoplavkovij bombarduvalnik torpedonosec yakij upershe zletiv v lipni 1926 roku i postupiv na ozbroyennya yugoslavskoyi morskoyi aviaciyi 1926 roku Dornye pereyihav do Shvejcariyi de zasnuvav novu firmu AR fyur Dornye flyugcojg ta pochav proektuvannya najbilshogo dlya togo chasu litayuchogo chovna 12 motornogo Do X z 1932 roku Dornye znovu stav pracyuvati v Nimechchini ocholivshi firmu Dornier Werke GmbH U 1934 1935 rokah viroblyalisya vazhki bombarduvalniki Dornier Do 23 modifikaciya Dornier Do 11 282 mashini Druga svitova vijna Redaguvati She pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu Dornye stvoriv serednij bombarduvalnik Do 17 yakij buv odnim z osnovnih bombarduvalnikiv Lyuftvaffe vipuskavsya z 1937 po 1940 rr potim vdoskonalenij jogo variant zastosovuvavsya u vijskovih diyah pid poznachennyam do 217 vipusk z listopada 1940 do travnya 1944 roku 1905 mashin Proektuvavsya vazhkij bombarduvalnik Dornier Do 317 vdoskonalennya Dornier Do 217 Bulo takozh pobudovano 105 ekzemplyariv legkih bombarduvalnikiv rozvidnikiv Do 215 Lyuftvaffe oderzhala vid Dornye 150 litayuchih chovniv Dornier Do 18 sho vikonuvali rol morskih rozvidnikiv dalnoyi diyi ta 279 Dornier Do 24 Na pidpriyemstvah firmi vigotovlyavsya vidomij vinishuvach Focke Wulf Fw 190 takozh za 1944 r bulo zrobleno 258 vazhkih vinishuvachiv Me 410 Naprikinci vijni bula stvorena revolyucijna konstrukciya vazhkij vinishuvach Do 335 Pfeil z dvoma tandemno roztashovanimi dvigunami Pislyavoyennij period Redaguvati Pislya Drugoyi svitovoyi vijni firma Dornye zajmalasya virobnictvom litakiv dlya privatnogo koristuvannya vidnovivshi svoyu diyalnist v Ispaniyi v 1949 roci a v chervni 1954 roku vidbuvsya pershij polit litaka Do 25 yakij mav odin dvigun ENMA Tajger ENMA Tiger potuzhnistyu 150 k s 50 shozhih litakiv z yavilisya zgodom pid nazvoyu CASA C 127 Rozroblenij na osnovi cogo litaka eksperimentalnij Do 27 pidnyavsya v povitrya 8 kvitnya 1955 roku Virobnictvo Do 27A provadilosya v Nimechchini na zavodi Dornye Verke Sam Dornye v 1962 roci vidmovivsya vid kerivnictva firmoyu ta pereyihav do Shvejcariyi Aviacijni proekti RedaguvatiLitaki do 1933 Dornier Gs 1919 Dornier Do A Libelle I 1921 III pereroblenij Do 12 Dornier Spatz 1922 Dornier Do B Murkur rozvitok Do C 1926 Dornier Do C Komet I 1921 II 1922 III 1926 Dornier Do C 2 3 4 Dornier Do D 1929 Dornier Do E 1924 Dornier Do F 1932 peretvorenij v Do 11 13 23 Dornier Do G Grief skasovanij proekt 1920 Dornier Do H Falke 1922 Dornier Zeppelin D I Dornier Do J Wal 1922 Dornier Do K K 1 1929 K 2 1929 K 3 1931 Dornier Do L Delphin I 1920 II 1921 III 1927 Dornier Do N rozroblenij yak yaponskij Ka 87 1926 Dornier Do O Wal 1924 Dornier Do P 1930 Dornier Do R 2 and R 4 Superwal 1924 Dornier Do S 1930 Dornier Do T Dornier Do UDornier Do X 1929 Dornier Do Y 1930 pereroblenij v Do 15 1933 1945 Dornier Do 10 Dornier Do 11 Dornier Do 12 Dornier Do 13 Dornier Do 14 prototip Dornier Do 15 Dornier Do 16 litayuchij choven 250 ekz Dornier Do 17 Dornier Do 18 Dornier Do 19 chotirimotornij vazhkij bombarduvalnik 3 ekz Dornier Do 22 litayuchij choven 30 ekz Dornier Do 23 serednij bombarduvalnik 282 ekz Dornier Do 24 litayuchij choven 279 ekz Dornier Do 26 proekt litayuchogo chovna z Krilom chajki 6 ekz Dornier Do 212 prototip litayuchogo chovna litaka amfibiyi Dornier Do 214 proekt Dornier Do 215 legkij bombarduvalnik rozvidnik na bazi Do 217 Dornier Do 216 proekt Dornier Do 217 Dornier Do 247 proekt Dornier Do 317 Dornier Do 335 Pfeil Povoyenni Dornier Do 25 prototip dlya Do 27 Dornier Do 27 Dornier Do 28 Dornier Do 29 Dornier Do 31 Dornier Do 32 vertolit Dornier Do 128 Dornier 228 Dornier Do 231 Dassault Dornier Alpha Jet Dornier 328 Fairchild Dornier 328JET Fairchild Dornier 528JET Fairchild Dornier 728JET Fairchild Dornier 928JET Dornier Seawings Seastar Dornier S Ray 007 SAIA 90 spilno z FMA nbsp Veletenskij litayuchij choven Dornier Do X 1930 nbsp Dornier Do 28Avtomobilni proekti RedaguvatiDornier Delta Dornier Delta II rozroblenij dlya avtovirobnika HymerInshe RedaguvatiDochirnya kompaniya Dornier MedTech pracyuye u spivpraci z yevropejskim oboronnim vidomstvom EADS Neyu buli rozrobleni rizni priladi taki yak aparat udarno hvilovoyi terapiyi Dornier S HM3 ta Compact Delta dlya likuvannya sechokam yanoyi hvorobi takozh riznij lazernij instrumentarij 1990 roku za zamovlennyam Yevropejskogo kosmichnogo agentstva Dornier GmbH bulo stvoreno kameru vstanovlenu na kosmichnomu teleskopi Gabbl do zamini yiyi v 2002 roci na Advanced Camera for Surveys Div takozh RedaguvatiFairchild AircraftPosilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu DornierMuzej Dornier nim Primitki Redaguvati Global Research Identifier Database 2015 d Track Q27768150 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dornier amp oldid 39014708