www.wikidata.uk-ua.nina.az

FAdeA Fábrica Argentina de Aviones Brigadier San Martín S A аргентинська авіабудівна компанія найстаріша в Латинській Ам

FAdeA

FAdeA (Fábrica Argentina de Aviones «Brigadier San Martín» S.A.) — аргентинська авіабудівна компанія, найстаріша в Латинській Америці. Основну частину доходів компанія отримує від замовлень Міністерства оборони Аргентини.

Fábrica Argentina de Aviones
Логотип
Тип Акціонерне товариство
Форма власності акціонерне товариство
Галузь Авіабудування
Засновано 1927 - як Fábrica Militar de Aviones (FMA)
Засновник(и) Francisco de Arteaga
Штаб-квартира

Кордова

Аргентина
Попередні назви

Fábrica Militar de Aviones
Instituto Aerotécnico
Industrias Aeronáuticas y Mecánicas del Estado
DINFIA
Lockheed Martin Aircraft Argentina

(див. Історія)
Ключові особи Mirtha Iriondo (голова компанії)
Продукція військові та цивільні літаки, гелікоптери
Власник(и) Уряд Аргентини
Співробітники 870 ( 2018 р.)
fadeasa.com.ar
 FAdeA у Вікісховищі

Історія ред.

Fábrica Militar de Aviones - FMA (з 1927 р.) ред.

Майстерня FMA у 30-х роках
Літак IA-23, побудований у 1938 році за ліцензією німецької компанії Focke-Wulf FW-44

Проект будівництва фабрики був представлений у квітні 1926 року, а 8 червня того ж року уряд на чолі з президентом Марсело Альвєаром створив спеціальну комісію для будівництва заводу, до складу якої увійшли інженер-будівельник Домінго Сельва з Генерального управління інженерів та майор інженер Франсіско де Артеага з Управління аеронавігаційної служби армії. Кілька місяців потому, 10 жовтня 1927 р., завод був урочисто відкритий.

Першим літаком вітчизняного виробництва, побудованим за англійською ліцензією, став Avro Gosport 504, оснащений двигуном Gnome потужністю 100 к.с. Спочатку авіаційний завод будував літаки лише за європейськими ліцензіями, але вже з 1931 року випускав моделі власної конструкції Ae.C.1 та Ae.C.2.

Instituto Aerotécnico (з 1943 р.) ред.

Виробнича лінія FMA. Кінець 40-х років

Самопроголошений президент, генерал Педро Пабло Рамірес, за згодою міністрів, указом № 11822 від 20 жовтня 1943 р. перейменував Fábrica Militar de Aviones (FMA) на "Instituto Aerotécnico". Згідно плану уряду, головним завданням було заохочення розвитку та технічного вдосконалення повітряного виробництва, об'єднання суміжних галузей пов'язаних з національною обороною. З цього моменту починається один із найважливіших етапів авіаційного промислового розвитку через усвідомлення необхідності підтримки для виробництва літаків у значних масштабах.

Після капітуляції Німеччини у 1945 р. відбувся масовий приїзд іноземних експертів, запрошених урядом Аргентини, для реалізації своїх розробок.

Так на замовлення ВПС Аргентини інженерами "Instituto Aerotécnico" на чолі з емігрантом з Франції Емілем Девуатіном (фр. Émile Dewoitine) був спроектований перший реактивний літак в Аргентині і Латинській Америці.

I.Ae.27 Pulqui в Національному музеї аеронавтики

9 серпня 1947 року прототип, під керуванням льотчика- випробувача Едмундо Освальдо Вайсса (ісп. Edmundo Osvaldo Weiss), здійснив перший політ. Але результати випробувань I.Ae. 27 Pulqui залишали бажати кращого - літак так і не вийшов на розрахункові характеристики. Проект був закритий, а роботи по створенню реактивної авіації продовжив авіаційний конструктор Курт Танк, який розробив на основі Focke-Wulf Ta 183 реактивний винищувач FMA IAe 33 Pulqui II[en].

FMA I.Ae. 33 Pulqui II

Перший політ здійснено 16 червня 1950 випробувачем — капітаном Едмундо Вайссом. Всього було побудовано 5 літаків, однак фінансова криза та катастрофа одного з них під час параду поклала кінець подальшим розробкам. Також було скасовано проект турбореактивного пасажирського літака «Кондор».

модель прототипа FMA I.Ae. 36 Cóndor

У 1950 - 60-х роках командою інженерів авіазаводу на чолі з німецьким авіаконструктором Реймаром Гортеном велася розробка експериментального літака I.Ae. 37 Ala Delta, аеродінамічної схеми - літаюче крило.

FMA I.Ae. 37 Ala Delta

Перший політ літака відбувся на початку 1961 року. Однак літак не зміг вийти на розрахункові характеристики і показав максимальну швидкість - 902 км / ч. Труднощі вдосконалення та аварія прототипу призвели до припинення подальших робіт над літаком.

Більш успішним був проект спортивного планера I.Ae. 34 Clen Antú (мап. Clen Antú, «Сонячний промінь») .

FMA I.Ae. 34 Clen Antú

У 1952 році планер брав участь на чемпіонаті світу з планерного спорту. Всього було побудовано шість апаратів, включаючи модернізовану версію - I.Ae. 34M.

У 1954 багато німецьких фахівців покинули Аргентину, серед них був і К.Танк.

У складі конгломерату Industrias Aeronáuticas y Mecánicas del Estado - IAME (1952-56) ред.

Автомобіль Justicialista , вироблений IAME між 1953 і 1955 роками.
Трактор Pampa, що випускався IAME з 1952 року, на базі Lanz Bulldog D9506 німецького походження.

У березні 1952 р. був створений конгломерат фабрик IAME для сприяння виробництву літаків і автомобілів. Його створення походило від насущної потреби у виробництві автомобілів у країні, для чого було вирішено скористатися високим технологічним потенціалом авіазаводу.

Приблизно за рік були спроектовані майбутні транспортні засоби, збудовано завод-виробник і нарешті, у 1953 році почалося виробництво автомобілів, які розповсюджували через дилерську мережу.

Dirección Nacional de Fabricaciones e Investigaciones Aeronáuticas - DINFIA (з 1957 р.) ред.

У 1957 році комплекс був перейменований у Національне управління з питань авіаційного виробництва та досліджень , DINFIA.

DINFIA Guaraní I був першим турбогвинтовим літаком, виробленим у Латинській Америці. Цей літак здійснив свій перший політ 6 лютого 1962 р.

Industrias Mecánicas del Estado - IME (1967) ред.

У 1967-68 рр. авіабудівні підприємства зі складу DINFIA, були об'єднані під первісною назвою Fábrica Militar de Aviones (FMA), виключно задля діяльності аерокосмічного сектору, відокремлюючись від автомобільної промисловості, яку очолила компанія Industrias Mecánicas del Estado - IME.

А вже 27 грудня 1968 року (Резолюцією № 779) FMA була перейменована у Área de Material Córdoba - AMC. На початку того ж року Головне командування ВПС Аргентини надало авіазаводу вимоги до проекту та будівництва FMA IA-58 Pucara. Будівництво першого прототипу розпочалося у вересні того ж року, і він здійснив перший політ 16 серпня 1969 року.

У 1978 р., під час процесу національної реорганізації, розглядається програма відновлення перших місць у світовій авіаційній галузі, за збігом вимог ВПС Аргентини, щодо нового вдосконаленого навчального літака IA63 Pampa на заміну Morane-Saulnier MS-760. Авіапідприємство мало величезний досвід, сучасне обладнання, але було очевидно, що для розробки літаків наступного покоління йому не вистачало передових технологій. З цієї причини розпочався пошук іноземного партнера, від якого можна отримати технічну консультацію та допомогу в проектуванні, а також доступ до новітніх будівельних технологій з використанням композиційних матеріалах. Це призвело до підписання 5 травня 1980 року угоди з німецькою компанією Dornier Flugzeugwerke.

Перший політ IA-63 був запланований на жовтень 1983 р., але скорочення бюджету затримало проект і будівництво першого прототипу почалось лише в червні 1983 р. 14 серпня 1984 р. відбулася перша публічна презентація IA-63 Pampa. Хоча початковою вимогою військових було придбання шістдесяти чотирьох літаків, реальність полягала в тому, що в умовах високої інфляції та скорочення бюджету ВПС змушені були задовольнитися партію з 20 літаків.

У середині 80–х років FMA спільно з фірмою Dornier почали дуже амбізіозний проект надзвукового винищувача SAIA 90 (ісп. Sistema de Armas Integrado Argentino de la decada del 90 ), який умовно міг бути віднесений до покоління 4,5. SAIA 90 повинен був замінити в аргентинських ВВС Міражі (III / V), IAI Nesher і Супер Ентадари. Перший політ планувався в 1989 році, а серійний випуск - з 1991 року. Але з фінансових причин програму закрили ще до початку 90-х.

Lockheed Martin (з 1995 р.) ред.

FMA IA 70 Vector/Embraer EMB 123 Vector

Наприкінці 1980-х FMA спільно з Embraer було розроблено комерційний проект турбогвинтового літака місткістю на 19 пасажирів. Прототип вперше піднявся у повітря 30 липня 1990 р. Хоча він включав деякі найсучасніші технології того часу, літак не був прийнятий ринком через його високу ціну, і проект було скасовано. На той час державні інвестиції в аерокосмічну промисловість значно скоротились через серйозну гіперінфляційну та девальваційну кризу. Офіційне рішення скасувати будь-який вид державної допомоги галузі призвело до зростання відсутності інтересу до оборонного району після закінчення холодної війни. Ці події також були пов'язані з провалом проекту "Вектор" та кризою в авіації, спричиненою стрибком цін на нафту в 1990 році. У зв'язку з цим підприємство зіткнулося з серйозною кризою, після чого в кінці 1994 року було прийнято рішення про передачу заводу в концесію американській аерокосмічній компанії Lockheed Martin, терміном на 15 років з можливістю її продовження до 20 років. При цьому американська сторона дала згоду на збереження 2300 робочих місць для аргентинських фахівців.

У березні 2009 року президент Аргентини Крістіна Фернандес де Кіршнер заявила про націоналізацію авіазаводу. Президент заявила про наміри уряду повернути ті підприємства, які були продані в 1990-і роки урядом президента Карлоса Менема.

FAdeA (з 2009 р.) ред.

FAdeA - акціонерне товариство з державним капіталом, створене в грудні 2009 року, під час президентства Крістіни Кіршнер, коли держава придбала пакет акцій Lockheed Martin Aircraft Argentina SA. Уряд виплатив Lockheed Martin 27 мільйонів доларів. Більше тисячі співробітників підприємства зберегли свої робочі місця.

Аерокосмічна діяльность ред.

Ракета "Оріон II" , розроблена в середині 1960-х
Ракета Castor CRX-01

2 лютого 1961 року відбувся перший запуск ракети національного виробництва Alfa Centauro, що досягла висоти 20 км. Згодом послідували інші пуски, а у 1965 року було здійснено пуск із бази "Марамбіо" в Антарктиді, що дозволило Аргентині стати третьою країною після СРСР та США здійснівшою космічний експеримент з "білого континенту". Завдання експерименту включали аналіз польоту та дослідження рентгенівських променів в атмосфері.

Сучасність ред.

Виробнича лінія IA-63 Pampa III.

У 2009 році, після повернення заводу у власність держави, його розвиток вийшов на новий рівень.

У 2011 році FAdeA уклала контракт з компанією Embraer на виготовлення компонентів літака KC-390. У 2015 році була здійснена перша поставка, що складалась з трьох із шести компонентів, для першого прототипу літака.

До березня 2017 року компанія зменшила свою заборгованість на 92,3 %. У серпні того ж року вона, уперше за 25 років, експортувала два літаки PA-25 «Puelche» за ціною 0,5 млн USD. Крім того, вона уклала контракт з Airbus на консервацію літаків C-212, які використовуються у сухопутних військах та військово — морській префектурі.

У листопаді 2017 року новим президентом був призначений Antonio José Beltramone.

У вересні 2018 року FAdeA надала перший модернізований C-130 Hercules військово — повітряним силам.

У грудні завод виконав замовлення ВПС на три нових навчально-бойових літаки Pampa III. У період з 2019 по 2020 рік було поставлено ще три.

У 2019 році FAdeA уклала контракт з еміратською компанією Etihad Engineering на проведення технічного обслуговування літаків Airbus A320 та Boeing 737.

У 2020 році, інженера Mirtha Iriondo було призначено на пост президента компанії.

У лютому 2020 року компанія має бути сертифікована Управлінням цивільної авіації Бразилії здійснювати обслуговування літаків A320 в Бразилії.

Крім того, Міністерство оборони Аргентини і FAdeA планують виготовляти навчально-тренувальний літак IA-100 Malvina.

Продукція ред.

FMA IA 58 Pucará
FMA IA 63 Pampa

Літаки власної розробки ред.

  • Ae. C.1 (1931)
  • Ae. C.2 (1932)
  • Ae. M.E.1 (1933)
  • Ae. T.1 (1933)
  • Ae. M.O.1 (1934) (згодом Ae. M.Oe.1)
  • Ae. C.e (1934)
  • Ae. M.Oe.2 (1934)
  • Ae. C.3 (1934)
  • Ae. MB.1/Ae. MB.2 Bombi (1935)
  • Ae. M.S.1 (1935)
  • Ae. C.3.G (1936)
  • Ae. C.4 (1936)
  • 20 El Boyero (1940)
  • 21 (1943)
  • I.Ae. 22 DL (1944)
  • I.Ae. 23 (1945)
  • I.Ae. 24 Calquín (1946)
  • I.Ae. 25 Mañque (1945)
  • I.Ae. 27 Pulqui (1947)
  • I.Ae 28 Super Calquin
  • I.Ae. 30 Ñancú (1948)
  • I.Ae. 31 Colibrí (1947)
  • I.Ae. 32 Chingolo (1949)
  • I.Ae. 33 Pulqui II (1950)
  • I.Ae. 34 Clen Antú (1949)
  • I.Ae. 35 Huanquero (1953)
  • I.Ae. 36 Cóndor
  • I.Ae. 37 Ala Delta (1954)
  • I.Ae. 38 Naranjero (1960)
  • I.Ae. 41 Urubú (1953)
  • I.Ae. 44 DL II
  • I.Ae. 45 Querandí (1957)
  • I.Ae. 46 Ranquel (1958)
  • I.Ae. Guaraní I (1961)
  • IA 50 Guaraní II (1966)
  • IA 51 Tehuelche (1963)
  • IA 53 Mamboretá (1966)
  • IA 54 Carancho
  • IA 58 Pucará
  • IA 63 Pampa (1988)
  • IA 66 Pucara II
  • IA 67 Córdoba (1980)
  • IA 68 ATL (1980—1985)
  • IA 70 Vector (1990) (спільно з Embraer)
  • SAIA 90 (спільно з Dornier)
  • IA 73 Unasur I
  • KC-390 (спільно з Embraer)

Ліцензійні літаки ред.

  • Avro 504/Avro 504N Gosport (1928)
  • Dewoitine D.21 C-1 (1929)
  • Focke-Wulf FW44 Stieglitz (1937)
  • Curtiss Hawk 75-0 (1940)
  • Beechcraft B-45 Mentor (1957)
  • Morane-Saulnier MS-760 Paris (1958)
  • Cessna A-182 Skylane (1966)
  • Lockheed Martin A-4AR Fightinghawk (1999)
  • Laviasa PA-25 Puelche

Гелікоптери ред.

  • Z-11 «Памперо» (за ліцензією)

Двигуни ред.

Авіаційний двигун FMA I.Ae. R-19
  • FMA I.Ae. 16 El Gaucho
  • FMA I.Ae. R-19 El Indio
  • Institec MA-1 M-800
  • Institec M-700
  • IAME V-8
  • FMA I.Ae. 0-1600-R X-1
  • FMA I.Ae. 0-4000-R

Ракетна зброя ред.

AM-1 Tábano під крилом бомбардувальника «Calquín»
  • AM-1 Tábano – керована ракета "повітря – поверхня"
  • PAT-1 (Proyectil Argentino Teledirigido) — протикорабельна керована бомба.
  • PAT-2 — крилата ракета "поверхня – поверхня".
  • PA-Х4 / AP-X4 – тактична ракета / зенітна ракета малої дальності.
  • ARM BK P-125
  • I.A. C-1057 Áspid ARM

Посилання ред.

Примітки ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: FAdeA
  1. Historic Wings Feature Story — The Life of Dewoitine [ 11 січня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
  2. . Архів оригіналу за 16 квітня 2009. Процитовано 5 березня 2021. 
  3. . Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 5 березня 2021. 
  4. KC-390: Participación industrial argentina en el Transporte Multimisión de Embraer. Full Aviación. Процитовано 31 липня 2019. 
  5. FAdeA redujo su déficit en un 92,3% en 2016. Процитовано 19 березня 2021. 
  6. Airbus y FAdeA firman un acuerdo comercial para el sostenimiento de la flota de aviones C212. Zona Militar. Процитовано 19 березня 2021. 
  7. Antonio José Beltramone, nuevo presidente de la Fábrica Argentina de Aviones. Infodefensa.com. Процитовано 17 листопада 2017. 
  8. Argentina recibe el primer Hercules modernizado íntegramente en el país. Infodefensa.com. Процитовано 19 березня 2021. 
  9. Cómo son los nuevos aviones Pampa III de la Fuerza Aérea que presentó Mauricio Macri. Infobae. Процитовано 19 березня 2021. 
  10. FAdeA y Etihad Engineering firmaron un contrato para el mantenimiento de aeronaves comerciales. Argentina.gob.ar. Процитовано 19 березня 2021. 
  11. Fadea mantendrá 40 aviones Boeing y Airbus este año. La Nación. Процитовано 19 березня 2021. 
  12. Mirta Iriondo: De regreso a la fábrica de aviones. Universidad Nacional de San Martín. Процитовано 19 березня 2021. 
  13. “Malvina”: cómo es el nuevo avión que quiere producir Defensa y costaría 4,5 millones de dólares. Clarín. Процитовано 19 de marzo de 2021. 
  14. . Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 5 березня 2021. 
  15. ↑ . Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 4 квітня 2012. 
  16. . Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 5 березня 2021. 
  17. ↑ . Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 5 березня 2021. 
  18. . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 5 березня 2021. 
  19. «En julio entregarán 18 aviones A4-AR», periódico «La Nación»[недоступне посилання](ісп.)
  20. «Entregan el primer caza A4-AR». [ 5 липня 2009 у Wayback Machine.] periódico «Clarín» (ісп.)
  21. FAdeA fabricará el PA-25 El Puelche [ 2016-03-20 у Wayback Machine.] (ісп.)
  22. . Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 5 березня 2021. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
FAdeA Fabrica Argentina de Aviones Brigadier San Martin S A argentinska aviabudivna kompaniya najstarisha v Latinskij Americi Osnovnu chastinu dohodiv kompaniya otrimuye vid zamovlen Ministerstva oboroni Argentini Fabrica Argentina de AvionesLogotipTip Akcionerne tovaristvoForma vlasnosti akcionerne tovaristvoGaluz AviabuduvannyaZasnovano 1927 yak Fabrica Militar de Aviones FMA Zasnovnik i Francisco de ArteagaShtab kvartira Kordova ArgentinaPoperedni nazvi Fabrica Militar de AvionesInstituto AerotecnicoIndustrias Aeronauticas y Mecanicas del EstadoDINFIALockheed Martin Aircraft Argentina div Istoriya Klyuchovi osobi Mirtha Iriondo golova kompaniyi Produkciya vijskovi ta civilni litaki gelikopteriVlasnik i Uryad ArgentiniSpivrobitniki 870 2018 r fadeasa com ar FAdeA u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Fabrica Militar de Aviones FMA z 1927 r 1 2 Instituto Aerotecnico z 1943 r 1 3 U skladi konglomeratu Industrias Aeronauticas y Mecanicas del Estado IAME 1952 56 1 4 Direccion Nacional de Fabricaciones e Investigaciones Aeronauticas DINFIA z 1957 r 1 5 Industrias Mecanicas del Estado IME 1967 1 6 Lockheed Martin z 1995 r 1 7 FAdeA z 2009 r 2 Aerokosmichna diyalnost 3 Suchasnist 4 Produkciya 4 1 Litaki vlasnoyi rozrobki 4 2 Licenzijni litaki 4 3 Gelikopteri 4 4 Dviguni 4 5 Raketna zbroya 5 Posilannya 6 PrimitkiIstoriya red Fabrica Militar de Aviones FMA z 1927 r red nbsp Majsternya FMA u 30 h rokah nbsp Litak IA 23 pobudovanij u 1938 roci za licenziyeyu nimeckoyi kompaniyi Focke Wulf FW 44Proekt budivnictva fabriki buv predstavlenij u kvitni 1926 roku a 8 chervnya togo zh roku uryad na choli z prezidentom Marselo Alvyearom stvoriv specialnu komisiyu dlya budivnictva zavodu do skladu yakoyi uvijshli inzhener budivelnik Domingo Selva z Generalnogo upravlinnya inzheneriv ta major inzhener Fransisko de Arteaga z Upravlinnya aeronavigacijnoyi sluzhbi armiyi Kilka misyaciv potomu 10 zhovtnya 1927 r zavod buv urochisto vidkritij Pershim litakom vitchiznyanogo virobnictva pobudovanim za anglijskoyu licenziyeyu stav Avro Gosport 504 osnashenij dvigunom Gnome potuzhnistyu 100 k s Spochatku aviacijnij zavod buduvav litaki lishe za yevropejskimi licenziyami ale vzhe z 1931 roku vipuskav modeli vlasnoyi konstrukciyi Ae C 1 ta Ae C 2 Instituto Aerotecnico z 1943 r red nbsp Virobnicha liniya FMA Kinec 40 h rokivSamoprogoloshenij prezident general Pedro Pablo Ramires za zgodoyu ministriv ukazom 11822 vid 20 zhovtnya 1943 r perejmenuvav Fabrica Militar de Aviones FMA na Instituto Aerotecnico Zgidno planu uryadu golovnim zavdannyam bulo zaohochennya rozvitku ta tehnichnogo vdoskonalennya povitryanogo virobnictva ob yednannya sumizhnih galuzej pov yazanih z nacionalnoyu oboronoyu Z cogo momentu pochinayetsya odin iz najvazhlivishih etapiv aviacijnogo promislovogo rozvitku cherez usvidomlennya neobhidnosti pidtrimki dlya virobnictva litakiv u znachnih masshtabah Pislya kapitulyaciyi Nimechchini u 1945 r vidbuvsya masovij priyizd inozemnih ekspertiv zaproshenih uryadom Argentini dlya realizaciyi svoyih rozrobok Tak na zamovlennya VPS Argentini inzhenerami Instituto Aerotecnico na choli z emigrantom z Franciyi Emilem Devuatinom fr Emile Dewoitine buv sproektovanij pershij reaktivnij litak v Argentini i Latinskij Americi 1 nbsp I Ae 27 Pulqui v Nacionalnomu muzeyi aeronavtiki9 serpnya 1947 roku prototip pid keruvannyam lotchika viprobuvacha Edmundo Osvaldo Vajssa isp Edmundo Osvaldo Weiss zdijsniv pershij polit Ale rezultati viprobuvan I Ae 27 Pulqui zalishali bazhati krashogo litak tak i ne vijshov na rozrahunkovi harakteristiki Proekt buv zakritij a roboti po stvorennyu reaktivnoyi aviaciyi prodovzhiv aviacijnij konstruktor Kurt Tank yakij rozrobiv na osnovi Focke Wulf Ta 183 reaktivnij vinishuvach FMA IAe 33 Pulqui II en 2 nbsp FMA I Ae 33 Pulqui IIPershij polit zdijsneno 16 chervnya 1950 viprobuvachem kapitanom Edmundo Vajssom Vsogo bulo pobudovano 5 litakiv odnak finansova kriza ta katastrofa odnogo z nih pid chas paradu poklala kinec podalshim rozrobkam Takozh bulo skasovano proekt turboreaktivnogo pasazhirskogo litaka Kondor nbsp model prototipa FMA I Ae 36 CondorU 1950 60 h rokah komandoyu inzheneriv aviazavodu na choli z nimeckim aviakonstruktorom Rejmarom Gortenom velasya rozrobka eksperimentalnogo litaka I Ae 37 Ala Delta aerodinamichnoyi shemi litayuche krilo nbsp FMA I Ae 37 Ala DeltaPershij polit litaka vidbuvsya na pochatku 1961 roku Odnak litak ne zmig vijti na rozrahunkovi harakteristiki i pokazav maksimalnu shvidkist 902 km ch Trudnoshi vdoskonalennya ta avariya prototipu prizveli do pripinennya podalshih robit nad litakom Bilsh uspishnim buv proekt sportivnogo planera I Ae 34 Clen Antu map Clen Antu Sonyachnij promin nbsp FMA I Ae 34 Clen AntuU 1952 roci planer brav uchast na chempionati svitu z planernogo sportu 3 Vsogo bulo pobudovano shist aparativ vklyuchayuchi modernizovanu versiyu I Ae 34M U 1954 bagato nimeckih fahivciv pokinuli Argentinu sered nih buv i K Tank U skladi konglomeratu Industrias Aeronauticas y Mecanicas del Estado IAME 1952 56 red nbsp Avtomobil Justicialista viroblenij IAME mizh 1953 i 1955 rokami nbsp Traktor Pampa sho vipuskavsya IAME z 1952 roku na bazi Lanz Bulldog D9506 nimeckogo pohodzhennya U berezni 1952 r buv stvorenij konglomerat fabrik IAME dlya spriyannya virobnictvu litakiv i avtomobiliv Jogo stvorennya pohodilo vid nasushnoyi potrebi u virobnictvi avtomobiliv u krayini dlya chogo bulo virisheno skoristatisya visokim tehnologichnim potencialom aviazavodu Priblizno za rik buli sproektovani majbutni transportni zasobi zbudovano zavod virobnik i nareshti u 1953 roci pochalosya virobnictvo avtomobiliv yaki rozpovsyudzhuvali cherez dilersku merezhu Direccion Nacional de Fabricaciones e Investigaciones Aeronauticas DINFIA z 1957 r red U 1957 roci kompleks buv perejmenovanij u Nacionalne upravlinnya z pitan aviacijnogo virobnictva ta doslidzhen DINFIA DINFIA Guarani I buv pershim turbogvintovim litakom viroblenim u Latinskij Americi Cej litak zdijsniv svij pershij polit 6 lyutogo 1962 r Industrias Mecanicas del Estado IME 1967 red U 1967 68 rr aviabudivni pidpriyemstva zi skladu DINFIA buli ob yednani pid pervisnoyu nazvoyu Fabrica Militar de Aviones FMA viklyuchno zadlya diyalnosti aerokosmichnogo sektoru vidokremlyuyuchis vid avtomobilnoyi promislovosti yaku ocholila kompaniya Industrias Mecanicas del Estado IME A vzhe 27 grudnya 1968 roku Rezolyuciyeyu 779 FMA bula perejmenovana u Area de Material Cordoba AMC Na pochatku togo zh roku Golovne komanduvannya VPS Argentini nadalo aviazavodu vimogi do proektu ta budivnictva FMA IA 58 Pucara Budivnictvo pershogo prototipu rozpochalosya u veresni togo zh roku i vin zdijsniv pershij polit 16 serpnya 1969 roku U 1978 r pid chas procesu nacionalnoyi reorganizaciyi rozglyadayetsya programa vidnovlennya pershih misc u svitovij aviacijnij galuzi za zbigom vimog VPS Argentini shodo novogo vdoskonalenogo navchalnogo litaka IA63 Pampa na zaminu Morane Saulnier MS 760 Aviapidpriyemstvo malo velicheznij dosvid suchasne obladnannya ale bulo ochevidno sho dlya rozrobki litakiv nastupnogo pokolinnya jomu ne vistachalo peredovih tehnologij Z ciyeyi prichini rozpochavsya poshuk inozemnogo partnera vid yakogo mozhna otrimati tehnichnu konsultaciyu ta dopomogu v proektuvanni a takozh dostup do novitnih budivelnih tehnologij z vikoristannyam kompozicijnih materialah Ce prizvelo do pidpisannya 5 travnya 1980 roku ugodi z nimeckoyu kompaniyeyu Dornier Flugzeugwerke Pershij polit IA 63 buv zaplanovanij na zhovten 1983 r ale skorochennya byudzhetu zatrimalo proekt i budivnictvo pershogo prototipu pochalos lishe v chervni 1983 r 14 serpnya 1984 r vidbulasya persha publichna prezentaciya IA 63 Pampa Hocha pochatkovoyu vimogoyu vijskovih bulo pridbannya shistdesyati chotiroh litakiv realnist polyagala v tomu sho v umovah visokoyi inflyaciyi ta skorochennya byudzhetu VPS zmusheni buli zadovolnitisya partiyu z 20 litakiv U seredini 80 h rokiv FMA spilno z firmoyu Dornier pochali duzhe ambizioznij proekt nadzvukovogo vinishuvacha SAIA 90 isp Sistema de Armas Integrado Argentino de la decada del 90 yakij umovno mig buti vidnesenij do pokolinnya 4 5 SAIA 90 povinen buv zaminiti v argentinskih VVS Mirazhi III V IAI Nesher i Super Entadari Pershij polit planuvavsya v 1989 roci a serijnij vipusk z 1991 roku Ale z finansovih prichin programu zakrili she do pochatku 90 h Lockheed Martin z 1995 r red nbsp FMA IA 70 Vector Embraer EMB 123 VectorNaprikinci 1980 h FMA spilno z Embraer bulo rozrobleno komercijnij proekt turbogvintovogo litaka mistkistyu na 19 pasazhiriv Prototip vpershe pidnyavsya u povitrya 30 lipnya 1990 r Hocha vin vklyuchav deyaki najsuchasnishi tehnologiyi togo chasu litak ne buv prijnyatij rinkom cherez jogo visoku cinu i proekt bulo skasovano Na toj chas derzhavni investiciyi v aerokosmichnu promislovist znachno skorotilis cherez serjoznu giperinflyacijnu ta devalvacijnu krizu Oficijne rishennya skasuvati bud yakij vid derzhavnoyi dopomogi galuzi prizvelo do zrostannya vidsutnosti interesu do oboronnogo rajonu pislya zakinchennya holodnoyi vijni Ci podiyi takozh buli pov yazani z provalom proektu Vektor ta krizoyu v aviaciyi sprichinenoyu stribkom cin na naftu v 1990 roci U zv yazku z cim pidpriyemstvo zitknulosya z serjoznoyu krizoyu pislya chogo v kinci 1994 roku bulo prijnyato rishennya pro peredachu zavodu v koncesiyu amerikanskij aerokosmichnij kompaniyi Lockheed Martin terminom na 15 rokiv z mozhlivistyu yiyi prodovzhennya do 20 rokiv Pri comu amerikanska storona dala zgodu na zberezhennya 2300 robochih misc dlya argentinskih fahivciv U berezni 2009 roku prezident Argentini Kristina Fernandes de Kirshner zayavila pro nacionalizaciyu aviazavodu Prezident zayavila pro namiri uryadu povernuti ti pidpriyemstva yaki buli prodani v 1990 i roki uryadom prezidenta Karlosa Menema FAdeA z 2009 r red FAdeA akcionerne tovaristvo z derzhavnim kapitalom stvorene v grudni 2009 roku pid chas prezidentstva Kristini Kirshner koli derzhava pridbala paket akcij Lockheed Martin Aircraft Argentina SA Uryad viplativ Lockheed Martin 27 miljoniv dolariv Bilshe tisyachi spivrobitnikiv pidpriyemstva zberegli svoyi robochi miscya Aerokosmichna diyalnost red nbsp Raketa Orion II rozroblena v seredini 1960 h nbsp Raketa Castor CRX 012 lyutogo 1961 roku vidbuvsya pershij zapusk raketi nacionalnogo virobnictva Alfa Centauro sho dosyagla visoti 20 km Zgodom posliduvali inshi puski a u 1965 roku bulo zdijsneno pusk iz bazi Marambio v Antarktidi sho dozvolilo Argentini stati tretoyu krayinoyu pislya SRSR ta SShA zdijsnivshoyu kosmichnij eksperiment z bilogo kontinentu Zavdannya eksperimentu vklyuchali analiz polotu ta doslidzhennya rentgenivskih promeniv v atmosferi Suchasnist red nbsp Virobnicha liniya IA 63 Pampa III U 2009 roci pislya povernennya zavodu u vlasnist derzhavi jogo rozvitok vijshov na novij riven U 2011 roci FAdeA uklala kontrakt z kompaniyeyu Embraer na vigotovlennya komponentiv litaka KC 390 U 2015 roci bula zdijsnena persha postavka sho skladalas z troh iz shesti komponentiv dlya pershogo prototipu litaka 4 Do bereznya 2017 roku kompaniya zmenshila svoyu zaborgovanist na 92 3 5 U serpni togo zh roku vona upershe za 25 rokiv eksportuvala dva litaki PA 25 Puelche za cinoyu 0 5 mln USD Krim togo vona uklala kontrakt z Airbus na konservaciyu litakiv C 212 yaki vikoristovuyutsya u suhoputnih vijskah ta vijskovo morskij prefekturi 6 U listopadi 2017 roku novim prezidentom buv priznachenij Antonio Jose Beltramone 7 U veresni 2018 roku FAdeA nadala pershij modernizovanij C 130 Hercules vijskovo povitryanim silam 8 U grudni zavod vikonav zamovlennya VPS na tri novih navchalno bojovih litaki Pampa III 9 U period z 2019 po 2020 rik bulo postavleno she tri U 2019 roci FAdeA uklala kontrakt z emiratskoyu kompaniyeyu Etihad Engineering na provedennya tehnichnogo obslugovuvannya litakiv Airbus A320 ta Boeing 737 10 11 U 2020 roci inzhenera Mirtha Iriondo bulo priznacheno na post prezidenta kompaniyi 12 U lyutomu 2020 roku kompaniya maye buti sertifikovana Upravlinnyam civilnoyi aviaciyi Braziliyi zdijsnyuvati obslugovuvannya litakiv A320 v Braziliyi Krim togo Ministerstvo oboroni Argentini i FAdeA planuyut vigotovlyati navchalno trenuvalnij litak IA 100 Malvina 13 Produkciya red nbsp FMA IA 58 Pucara nbsp FMA IA 63 PampaLitaki vlasnoyi rozrobki red Ae C 1 1931 Ae C 2 1932 Ae M E 1 1933 Ae T 1 1933 Ae M O 1 1934 zgodom Ae M Oe 1 Ae C e 1934 Ae M Oe 2 1934 Ae C 3 1934 Ae MB 1 Ae MB 2 Bombi 1935 Ae M S 1 1935 Ae C 3 G 1936 Ae C 4 1936 20 El Boyero 1940 21 1943 I Ae 22 DL 1944 I Ae 23 1945 I Ae 24 Calquin 1946 I Ae 25 Manque 1945 I Ae 27 Pulqui 1947 I Ae 28 Super Calquin I Ae 30 Nancu 1948 I Ae 31 Colibri 1947 I Ae 32 Chingolo 1949 I Ae 33 Pulqui II 1950 I Ae 34 Clen Antu 1949 I Ae 35 Huanquero 1953 I Ae 36 Condor I Ae 37 Ala Delta 1954 I Ae 38 Naranjero 1960 I Ae 41 Urubu 1953 I Ae 44 DL II I Ae 45 Querandi 1957 I Ae 46 Ranquel 1958 I Ae Guarani I 1961 IA 50 Guarani II 1966 IA 51 Tehuelche 1963 IA 53 Mamboreta 1966 IA 54 Carancho IA 58 Pucara IA 63 Pampa 1988 14 15 IA 66 Pucara II IA 67 Cordoba 1980 IA 68 ATL 1980 1985 IA 70 Vector 1990 spilno z Embraer SAIA 90 spilno z Dornier IA 73 Unasur I 15 16 17 KC 390 spilno z Embraer 18 Licenzijni litaki red Avro 504 Avro 504N Gosport 1928 Dewoitine D 21 C 1 1929 Focke Wulf FW44 Stieglitz 1937 Curtiss Hawk 75 0 1940 Beechcraft B 45 Mentor 1957 Morane Saulnier MS 760 Paris 1958 Cessna A 182 Skylane 1966 Lockheed Martin A 4AR Fightinghawk 1999 19 20 Laviasa PA 25 Puelche 21 Gelikopteri red Z 11 Pampero za licenziyeyu 17 22 Dviguni red nbsp Aviacijnij dvigun FMA I Ae R 19FMA I Ae 16 El Gaucho FMA I Ae R 19 El Indio Institec MA 1 M 800 Institec M 700 IAME V 8 FMA I Ae 0 1600 R X 1 FMA I Ae 0 4000 RRaketna zbroya red nbsp AM 1 Tabano pid krilom bombarduvalnika Calquin AM 1 Tabano kerovana raketa povitrya poverhnya PAT 1 Proyectil Argentino Teledirigido protikorabelna kerovana bomba PAT 2 krilata raketa poverhnya poverhnya PA H4 AP X4 taktichna raketa zenitna raketa maloyi dalnosti ARM BK P 125 I A C 1057 Aspid ARMPosilannya red Oficijnij sajt kompaniyi Arhivovano 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine isp Aviacionnaya promyshlennost stran Latinskoj Ameriki Arhivovano 23 kvitnya 2021 u Wayback Machine FMA history Arhivovano 11 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl Aeromilitaria com ar Arhivovano 1 kvitnya 2007 u Wayback Machine isp Former Lockheed Martin Argentina plant relaunched as FAdeA FlightGlobal angl Primitki red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu FAdeA Historic Wings Feature Story The Life of Dewoitine Arhivovano 11 sichnya 2022 u Wayback Machine angl Stattya ARGENTINA Stari ruki novi napryamki Zhurnal Tajm zhurnal TIME 23 zhovtnya 1950 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2009 Procitovano 5 bereznya 2021 Flight 27 June 1952 p 777 not 1954 as has been reported Flight has the two aircraft as Horten XV though in some early reports Flight refers to two seaters images and references to long undercarriage identify the I Ae 34 M single seater Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2014 Procitovano 5 bereznya 2021 KC 390 Participacion industrial argentina en el Transporte Multimision de Embraer Full Aviacion Procitovano 31 lipnya 2019 FAdeA redujo su deficit en un 92 3 en 2016 Procitovano 19 bereznya 2021 Airbus y FAdeA firman un acuerdo comercial para el sostenimiento de la flota de aviones C212 Zona Militar Procitovano 19 bereznya 2021 Antonio Jose Beltramone nuevo presidente de la Fabrica Argentina de Aviones Infodefensa com Procitovano 17 listopada 2017 Argentina recibe el primer Hercules modernizado integramente en el pais Infodefensa com Procitovano 19 bereznya 2021 Como son los nuevos aviones Pampa III de la Fuerza Aerea que presento Mauricio Macri Infobae Procitovano 19 bereznya 2021 FAdeA y Etihad Engineering firmaron un contrato para el mantenimiento de aeronaves comerciales Argentina gob ar Procitovano 19 bereznya 2021 Fadea mantendra 40 aviones Boeing y Airbus este ano La Nacion Procitovano 19 bereznya 2021 Mirta Iriondo De regreso a la fabrica de aviones Universidad Nacional de San Martin Procitovano 19 bereznya 2021 Malvina como es el nuevo avion que quiere producir Defensa y costaria 4 5 millones de dolares Clarin Procitovano 19 de marzo de 2021 Samolyot FAdeA IA 63 Pampa harakteristiki i foto Arhiv originalu za 9 serpnya 2016 Procitovano 5 bereznya 2021 a b Argentina kupit 40 samoletov Avinode ru Arhiv originalu za 7 veresnya 2014 Procitovano 4 kvitnya 2012 Lenta ru Oruzhie Argentina sozdast novyj uchebnyj samolet Arhiv originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 5 bereznya 2021 a b 19 10 11 Soglashenie o sborke kitajskih vertoletov v Argentine Voennyj paritet Arhiv originalu za 23 kvitnya 2021 Procitovano 5 bereznya 2021 Argentina vedet peregovory o prisoedinenii k programme sozdaniya transportnika Embraer KC 390 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 5 bereznya 2021 En julio entregaran 18 aviones A4 AR periodico La Nacion nedostupne posilannya isp Entregan el primer caza A4 AR Arhivovano 5 lipnya 2009 u Wayback Machine periodico Clarin isp FAdeA fabricara el PA 25 El Puelche Arhivovano 2016 03 20 u Wayback Machine isp Lenta ru Oruzhie Argentina kupila licenziyu na kitajskie udarnye vertolety Arhiv originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 5 bereznya 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title FAdeA amp oldid 38868553