Раннє Середньовіччя. Триває чума Юстиніана. У Східній Римській імперії продовжується правління Юстиніана II. Більшу частину території Італії займає Лангобардське королівство, деякі області належать Візантії. Франкське королівство розділене між правителями з династії Меровінгів. Іберію займає Вестготське королівство. В Англії триває період гептархії. Авари та слов'яни утвердилися на Балканах. Центр Аварського каганату лежить у Паннонії. Існують слов'янські держави: Карантанія та Перше Болгарське царство.
| Григоріанський | 690 DCXC |
| Ab urbe condita | 1443 |
| Ассирійський | 5440 |
| Бенгальський | 97 |
| Берберський | 1640 |
| Буддистський | 1234 |
| Бірманський | 52 |
| Візантійський | 6198–6199 |
| Китайський | 己丑年 (земляний бик) 3386 або 3326 — до — 庚寅年 (металевий тигр) 3387 або 3327 |
| Коптський | 406–407 |
| Ефіопський | 682–683 |
| Єврейський | 4450–4451 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 746–747 |
| - Шака самват | 611–612 |
| - Калі Юґа | 3790–3791 |
| Іранський | 68–69 |
| Ісламський | 70–71 |
| Японський | — |
| Яванський | 582–583 |
| Юліанський | 690 DCXC |
| Корейський | 3023 |
| Тайванський | 1222 до РК 民前1222年 |
| Тайський сонячний | 1232–1233 |
Омейядський халіфат займає Аравійський півострів, Сирія, Палестина, Персія, Єгипет, частина Північної Африки. У Китаї правління династії Тан перервалося оголошенням династії Чжоу. Індія роздроблена. В Японії триває період Ямато. Хазарський каганат підпорядкував собі кочові народи на великій степовій території між Азовським морем та Аралом. Відновився Тюркський каганат.
На території лісостепової України в VII столітті виділяють пеньківську й празьку археологічні культури. У VII столітті продовжилося швидке розселення слов'ян. У Північному Причорномор'ї співіснують різні кочові племена, зокрема булгари, хозари, алани, авари, тюрки.
Події Редагувати
- Імператриця У Цзетянь почала самостійне правління, започаткувавши нову династію Чжоу.
- Василевс Юстиніан II переселив кіпріотів в околиці Кізіка.
Народились Редагувати
Померли Редагувати
Див. також Редагувати
Виноски Редагувати
- Louis Bréhier, «Vie et mort de Byzance», Albin Michel, 1946