www.wikidata.uk-ua.nina.az

Друга династія Чжоу Друга Чжоу кит 周 Чжоу китайська імператорська династія яка існувала з 690 по 705 роки н е коли імпер

Друга династія Чжоу

Друга Чжоу (кит. 周, Чжоу) — китайська імператорська династія, яка існувала з 690 по 705 роки н. е., коли імператрицею Китаю була У Чжао (кит. 武照), більш відома як У Цзетянь (кит. 武则天). Щоб відрізнити династію Чжоу від династії Чжоу доцинського періоду (1122-249 до н. е..), цю династію називають У Чжоу (кит. 武周) або династія Південна Чжоу (кит. 南周). У Цзетянь є першою і єдиною жінкою в історії Китаю, що прийняла титул хуанді (імператор), який, як правило, надавався правителям-чоловікам. Правління династії почалося після того, як У Цзетянь у 690 році узурпувала трон свого сина, імператора Жуй-цзуна і тривало до відновлення на престолі імператора Чжун-цзуна в 705 році.

Друга династія Чжоу
Дата створення / заснування 690
Засновник У Цзетянь
Замінений на Династія Тан
На заміну Династія Тан
Час/дата припинення існування 3 березня 705
Причина руйнування Shenlong Revolutiond
 Друга династія Чжоу у Вікісховищі

Ставши імператрицею, У Чжао взяла собі ім'я У Цзетянь. Столицею імперії стало місто Лоян (кит. 洛阳, Лоян), перейменований у Шеньду (кит. 神都, Шеньду).

Імператриця У Цзетянь — єдиний представник династії Чжоу
Велика пагода диких гусей, відновлена за часів династії Чжоу У Цзецяня
Монумент, встановлений У Цзетянь без звичайних написів тексту, бо на її думку, їй довелося висловити, думки занадто піднесеним, щоб виразити його словами. Розташовано монумент у мавзолеї Цяньлінь.

Історики вважають династію Чжоу проміжним періодом в історії правління династії Тан.

Передумови Редагувати

До заснування династії, У Цзетянь брала активну участь у придворному житті та управлінні державою. Її прагнення до безмежної влади призвело до того, що вона в 683 році стала регентом при імператорах Чжун-цзуні та Жуй-цзуні, які були її синами. Таке становище робило її фактичним правителем Китаю, що давало їй перевагу в досягненні поставленої мети – зайняти трон. У Цзетянь протегувала буддизму і використовувала його для досягнення легітимності своїх прав на престол. В 690 році У Цзетянь узурпувала трон, оголосивши себе імператором нової династії Чжоу.

Історія династії Редагувати

Піднесення буддизму Редагувати

У Цзетянь була єдиною правлячою представницею династії Чжоу. Незважаючи на незаконне захоплення влади, її правління характеризувалося як благонадійне.

Перш за все, У Цзетянь віддячила буддистів за надану підтримку із захоплення влади. 691 року буддизм отримав статус державної релігії і був поставлений над даосизмом і конфуціанством. Видано указ про будівництво буддійських храмів по всій імперії. Найвідомішим вважається храм Даюнь (кит. 大雲寺 Даюньси), побудований на честь імператриці.

Буддійські храми почали грати важливу роль в економіці Китаю. Військова експансія на землі Тибету і Туркестану не тільки убезпечила торгові шляхи на захід, а й збільшила площу вільної землі, яку придбали у власність буддійські монастирі. За рахунок великої площі, відведеної під сільське господарство, монастирі могли контролювати ціни на рис і борошно.

Культурний вплив буддизму сприяв поліпшенню якості перекладів різних текстів, в тому числі і релігійного змісту, а також формування нових торговельних шляхів до Індії і Західної Азії, якими користувалися не тільки купці, але й прочани. Переклади робилися не тільки з індійських мов китайською, але і з китайської тибетською, корейською та японською, а також деякими тюркськими мовами. Великі міста Чанань і Лоян (Шеньду) стали центрами співіснування різних релігій, зокрема християнства та ісламу.

Зовнішня політика Редагувати

Під час правління У Цзетянь, Китай вів успішну війну проти Тибету за землі Західного Краю (Туркестан). На північному сході, в 699 році Китай спільно з тюрками розбив повсталі племена киданів. Одночасно, тюркський Капаган-каган, шляхом династичного шлюбу, зажадав відновити китайську династію Тан під своїм правлінням. Каган зажадав від Китаю принца з роду Тан для одруження на його дочці. Однак У Цзетянь направила до кагану принца свого роду У. Каган відмовився від пропозиції і безпосередньо зажадав відновлення династії Тан. Щоб домогтися виконання своєї вимоги, каган почав військову компанію проти Китаю. Армія тюрків разом з існуючою опозицією всередині імперії представляла серйозну загрозу владі У Цзетянь. Тому в 698 році У Цзетянь повернула із заслання свого сина Чи Сяня – колишнього імператора Чжун-цзуна з династії Тан і зробила його спадкоємцем. Таким чином, вона погодилася з вимогами кагана.

Внутрішня політика Редагувати

Внутрішня політика характеризується постійною боротьбою У Цзетянь з опозицією. Її основними супротивниками виступали прихильники відновлення влади династії Тан. Ще до сходження на престол У Цзетянь організувала мережу шпигунів та інформаторів, які доповідали про діяльність чиновницької знаті імперії. З 686 року імператриця почала нагороджувати інформаторів званнями. Система доносів, створена з метою боротьби з опозицією, стала інструментом масового терору. Широкою практикою стали помилкові звинувачення.

Важливою проблемою залишалося питання престолонаслідування. Між членами сімей У та Лі (династія Тан) проходила боротьба за титул спадкоємця престолу. Щоб не допустити можливої війни, У Цзетянь в 699 році наказала обом родинам присягнути один одному.

Кінець династії Редагувати

У 697 році У Цзетянь було 73 роки і вона не могла настільки ж ефективно утримувати владу, як раніше. Того ж року, у неї з'явилося два нових фаворита – брати Чжан Ічжи (кит. 張易之) та Чжан Чанцзун (кит. 張昌宗). Брати зачарували імператрицю, і вона зробила їх не тільки своїми особистими радниками, але й коханцями. За короткий термін брати Чжан, опинившись на вершині влади, почали нею зловживати: вони безкарно привласнювали чужі землі, просували своїх родичів на посадах і організовували змови проти прихильників відновлення династії Тан. Останні роки правління У Цзетянь - це період корупції та свавілля влади.

З 704 року У Цзетянь відчувала серйозні проблеми зі здоров'ям. Під час хвороби, тільки брати Чжан допускалися в її покої. При дворі з'являлися чутки про намір братів Чжан узурпувати трон. Невдоволенням корупцією і братами скористалася група лояльних династії Тан чиновників. 20 лютого 705 року змовники, до числа яких входили вищі особи держави, вбили братів Чжан і зажадали зречення У Цзетянь на користь її сина Чи Сяня (Чжун-цзуна). У Цзетянь виконала вимогу передати трон синові. Колишня імператриця була перевезена в палац Шан'ян (кит. 上陽宮), їй було даровано титул «Імператриця-регентша Цзетянь Дашен» (кит. 則天大聖皇帝). Імператором став Чжун-цзун, Династія Тан була відновлена.

16 грудня 705 року У Цзетянь померла у віці 82 років. У 706 р. вона була похована поруч з древньою столицею Чанань у мавзолеї Цяньлін (кит. 乾陵). Династія Чжоу припинила своє існування.

Місце династії в історії Китаю Редагувати

Традиційна китайська історіографія розглядає династію Чжоу, як період правління династії Тан, адже У Цзетянь була дружиною двох імператорів Тан, і вона була похована в мавзолеї Цяньлін – усипальниці імператорів династії Тан. Крім того, У Цзетянь була єдиним імператором династії Чжоу, що не відповідає концепції династії.

Думки Редагувати

Довгий час правління У Цзетянь розглядалося як період тиранії. За нею до самого кінця імперського періоду історії Китаю закріпилася погана слава. Її образ не відповідав «лагідного, милостивого і доброчесного» образу жінок у традиційній китайській культурі. У XX столітті, однак, художні твори відображають У Цзетянь вже як мудру правительку.

Однак, історично (а не згідно романів) її правління почалося і тривало з великим насильством, у поєднанні з використанням шпигунської мережі і системи доносів. Проти неї виступала стара знать, яка не визнавала влади жінки і деякі члени родини Лі бажали відновлення династії Тан.

Досягнення Редагувати

У Цзетянь стала авторкою декількох літературних творів. Під її керівництвом, чиновниками були написані ряд робіт, включаючи «Біографії відомих жінок» (кит. 列女傳), «Керівництва для імперських підданих» (кит. 臣軌) і «Нові вчення для офіційних чинів» (кит. 百僚新誡) та інші. Крім того, У Цзетянь ввела до китайської мови кілька нових ієрогліфів, що вийшли із вжитку відразу після її смерті.

У Цзетянь була покровителькою буддизму в Китаї. По всій імперії будувалися буддійські монастирі, удосконалювалися переклади священних текстів. Крім того, У Цзетянь робила більше пожертви для будівництва величезної скульптури Будди Майтреї в печерах Лунмень (кит. 龙门). Комплекс печер Лунмень, на сьогоднішній день входить в перелік об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У число таких об'єктів також входить Велика Пагода диких гусей (кит. 大雁塔), перебудована в 704 р. за наказом У Цзетянь.

Конфуціанство теж не залишилося без уваги імператриці. Воно було основою давньої системи китайських іспитів кецзюй, що дозволяла вступити на державну службу. У Цзетянь змогла залучити до посад велику кількість талановитих людей, які стали опорою імператриці і противагою нелояльної знаті. Держава отримала оновлений бюрократичний апарат, заснований на меритократії.

Проведена зовнішня політика дозволила повернути втрачені землі і розширити територію держави. Повернення Західного Краю розширило контакти на заході, сприяло розвитку торгівлі.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ https://baike.baidu.com/item/武周
  2. Paludan, Ann, 1928-. Chronicle of the Chinese emperors: the reign-by-reign record of the rulers of Imperial China. — Thames & Hudson, 2009. — С. 100. — ISBN 978-0-500-28764-4, 0-500-28764-3.
  3. Xiong, Victor Cunrui. VerfasserIn. Historical dictionary of medieval China. — ISBN 978-1-4422-7615-4, 1-4422-7615-0.
  4. ↑ Wolfram Eberhard. A History of China // University of California Press. — 2013. — 13 September. — P. 185. — DOI:10.4324/9781315018713.
  5. ↑ Barbara Bennett Peterson. Notable Women of China // M.E. Sharpe. — 2016. — 16 вересня. — С. 195. — DOI:10.4324/9781315702063.
  6. 司马光, 1019-1086. 资治通鉴全编. — Beijing guo xue shi dai wen hua chuan bo you xian gong si, [200-].
  7. Wolfram Eberhard. A History of China // University of California Press. — 2013. — 13 вересня. — С. 186. — DOI:10.4324/9781315018713.
  8. Barbara Bennett Peterson. Notable Women of China // M.E. Sharpe. — 2016. — 16 вересня. — С. 196. — DOI:10.4324/9781315702063.
  9. ↑ Karetzky, Patricia Eichenbaum, 1947-. Court art of the Tang. — University Press of America, 1996. — 31 с.
  10. Научная конференция "Общество и государство в Китае" (40th: 2010: Moscow, Russia). XL научная конференция Общество и государство в Китае: учёные записки отдела Китая. — Institut vostokovedenii︠a︡ RAN, 2010. — ISBN 978-5-89282-415-6, 5-89282-415-2.
  11. Guo Nan. Analysis of the Image of Wu Zetian in Junior Middle School Teaching Materials // Chinese Education & Society. — 2003. — Т. 36, вип. 3 (1 травня). — С. 34–42. — ISSN 1944-7116 1061-1932, 1944-7116. — DOI:10.2753/ced1061-1932360334.
  12. 王拥军. 女人应学点武则天. — Zhong guo yan shi chu ban she, 2013. — ISBN 978-7-5171-0028-7, 7-5171-0028-9.
  13. Paludan, Ann, 1928-. Chronicle of the Chinese emperors: the reign-by-reign record of the rulers of Imperial China. — Thames & Hudson, 2009. — С. 99. — ISBN 978-0-500-28764-4, 0-500-28764-3.

Література Редагувати

  • Barbara Bennett Peterson. Notable Women of China // M. E. Sharpe. — 2016-09-16. — DOI:10.4324/9781315702063
  • Nan Guo, Analysis of the Image of Wu Zetian Junior in Middle School Teaching Materials // Chinese Education & Society. 2003, Vol. 36 Issue 3, p34-42.
  • Paludan, Ann, 1928-. Chronicle of the Chinese emperors: the reign-by-reign record of the rulers of Imperial China. — Thames & Hudson, 2009. — С. 99. — ISBN 978-0-500-28764-4, 0-500-28764-3.
  • Patricia Eichenbaum Karetzky. Court Art of the Tang / Patricia Eichenbaum Karetzky, New York, University Press of America, 1996.
  • Xiong, Victor Cunrui. VerfasserIn. Historical dictionary of medieval China. — ISBN 978-1-4422-7615-4, 1-4422-7615-0.
  • Wolfram Eberhard, A History of China. Berkeley and Los Angeles, University of California Press, 1977.
  • 王拥军, 女人应学点武则天, 三河市, 中国言实出版社, 2013.
  • 司马光, 1019-1086. 资治通鉴全编.. — Beijing guo xue shi dai wen hua chuan bo you xian gong si, [200-].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Druga Chzhou kit 周 Chzhou kitajska imperatorska dinastiya yaka isnuvala z 690 po 705 roki n e koli imperatriceyu Kitayu bula U Chzhao kit 武照 bilsh vidoma yak U Czetyan kit 武则天 Shob vidrizniti dinastiyu Chzhou vid dinastiyi Chzhou docinskogo periodu 1122 249 do n e cyu dinastiyu nazivayut U Chzhou kit 武周 abo dinastiya Pivdenna Chzhou kit 南周 U Czetyan ye pershoyu i yedinoyu zhinkoyu v istoriyi Kitayu sho prijnyala titul huandi imperator yakij yak pravilo nadavavsya pravitelyam cholovikam Pravlinnya dinastiyi pochalosya pislya togo yak U Czetyan u 690 roci uzurpuvala tron svogo sina imperatora Zhuj czuna i trivalo do vidnovlennya na prestoli imperatora Chzhun czuna v 705 roci Druga dinastiya ChzhouData stvorennya zasnuvannya690 1 ZasnovnikU Czetyan 1 Zaminenij naDinastiya TanNa zaminuDinastiya TanChas data pripinennya isnuvannya3 bereznya 705Prichina rujnuvannyaShenlong Revolutiond Druga dinastiya Chzhou u VikishovishiStavshi imperatriceyu U Chzhao vzyala sobi im ya U Czetyan Stoliceyu imperiyi stalo misto Loyan kit 洛阳 Loyan perejmenovanij u Shendu kit 神都 Shendu Imperatricya U Czetyan yedinij predstavnik dinastiyi ChzhouVelika pagoda dikih gusej vidnovlena za chasiv dinastiyi Chzhou U CzecyanyaMonument vstanovlenij U Czetyan bez zvichajnih napisiv tekstu bo na yiyi dumku yij dovelosya visloviti dumki zanadto pidnesenim shob viraziti jogo slovami Roztashovano monument u mavzoleyi Cyanlin Istoriki vvazhayut dinastiyu Chzhou promizhnim periodom v istoriyi pravlinnya dinastiyi Tan Zmist 1 Peredumovi 2 Istoriya dinastiyi 2 1 Pidnesennya buddizmu 2 2 Zovnishnya politika 2 3 Vnutrishnya politika 2 4 Kinec dinastiyi 3 Misce dinastiyi v istoriyi Kitayu 3 1 Dumki 3 2 Dosyagnennya 4 Div takozh 5 Primitki 6 LiteraturaPeredumovi RedaguvatiDo zasnuvannya dinastiyi U Czetyan brala aktivnu uchast u pridvornomu zhitti ta upravlinni derzhavoyu Yiyi pragnennya do bezmezhnoyi vladi prizvelo do togo sho vona v 683 roci stala regentom pri imperatorah Chzhun czuni ta Zhuj czuni yaki buli yiyi sinami Take stanovishe robilo yiyi faktichnim pravitelem Kitayu sho davalo yij perevagu v dosyagnenni postavlenoyi meti zajnyati tron U Czetyan proteguvala buddizmu i vikoristovuvala jogo dlya dosyagnennya legitimnosti svoyih prav na prestol 2 V 690 roci U Czetyan uzurpuvala tron ogolosivshi sebe imperatorom novoyi dinastiyi Chzhou Istoriya dinastiyi RedaguvatiPidnesennya buddizmu Redaguvati U Czetyan bula yedinoyu pravlyachoyu predstavniceyu dinastiyi Chzhou Nezvazhayuchi na nezakonne zahoplennya vladi yiyi pravlinnya harakterizuvalosya yak blagonadijne Persh za vse U Czetyan viddyachila buddistiv za nadanu pidtrimku iz zahoplennya vladi 691 roku buddizm otrimav status derzhavnoyi religiyi i buv postavlenij nad daosizmom i konfucianstvom 3 Vidano ukaz pro budivnictvo buddijskih hramiv po vsij imperiyi Najvidomishim vvazhayetsya hram Dayun kit 大雲寺 Dayunsi pobudovanij na chest imperatrici Buddijski hrami pochali grati vazhlivu rol v ekonomici Kitayu Vijskova ekspansiya na zemli Tibetu i Turkestanu ne tilki ubezpechila torgovi shlyahi na zahid a j zbilshila ploshu vilnoyi zemli yaku pridbali u vlasnist buddijski monastiri Za rahunok velikoyi ploshi vidvedenoyi pid silske gospodarstvo monastiri mogli kontrolyuvati cini na ris i boroshno 4 Kulturnij vpliv buddizmu spriyav polipshennyu yakosti perekladiv riznih tekstiv v tomu chisli i religijnogo zmistu a takozh formuvannya novih torgovelnih shlyahiv do Indiyi i Zahidnoyi Aziyi yakimi koristuvalisya ne tilki kupci ale j prochani Perekladi robilisya ne tilki z indijskih mov kitajskoyu ale i z kitajskoyi tibetskoyu korejskoyu ta yaponskoyu a takozh deyakimi tyurkskimi movami 4 Veliki mista Chanan i Loyan Shendu stali centrami spivisnuvannya riznih religij zokrema hristiyanstva ta islamu 5 Zovnishnya politika Redaguvati Pid chas pravlinnya U Czetyan Kitaj viv uspishnu vijnu proti Tibetu za zemli Zahidnogo Krayu Turkestan 6 Na pivnichnomu shodi v 699 roci Kitaj spilno z tyurkami rozbiv povstali plemena kidaniv Odnochasno tyurkskij Kapagan kagan shlyahom dinastichnogo shlyubu zazhadav vidnoviti kitajsku dinastiyu Tan pid svoyim pravlinnyam Kagan zazhadav vid Kitayu princa z rodu Tan dlya odruzhennya na jogo dochci 7 Odnak U Czetyan napravila do kaganu princa svogo rodu U Kagan vidmovivsya vid propoziciyi i bezposeredno zazhadav vidnovlennya dinastiyi Tan Shob domogtisya vikonannya svoyeyi vimogi kagan pochav vijskovu kompaniyu proti Kitayu Armiya tyurkiv razom z isnuyuchoyu opoziciyeyu vseredini imperiyi predstavlyala serjoznu zagrozu vladi U Czetyan Tomu v 698 roci U Czetyan povernula iz zaslannya svogo sina Chi Syanya kolishnogo imperatora Chzhun czuna z dinastiyi Tan i zrobila jogo spadkoyemcem Takim chinom vona pogodilasya z vimogami kagana Vnutrishnya politika Redaguvati Vnutrishnya politika harakterizuyetsya postijnoyu borotboyu U Czetyan z opoziciyeyu Yiyi osnovnimi suprotivnikami vistupali prihilniki vidnovlennya vladi dinastiyi Tan She do shodzhennya na prestol U Czetyan organizuvala merezhu shpiguniv ta informatoriv yaki dopovidali pro diyalnist chinovnickoyi znati imperiyi 8 Z 686 roku imperatricya pochala nagorodzhuvati informatoriv zvannyami Sistema donosiv stvorena z metoyu borotbi z opoziciyeyu stala instrumentom masovogo teroru Shirokoyu praktikoyu stali pomilkovi zvinuvachennya Vazhlivoyu problemoyu zalishalosya pitannya prestolonasliduvannya Mizh chlenami simej U ta Li dinastiya Tan prohodila borotba za titul spadkoyemcya prestolu Shob ne dopustiti mozhlivoyi vijni U Czetyan v 699 roci nakazala obom rodinam prisyagnuti odin odnomu Kinec dinastiyi Redaguvati U 697 roci U Czetyan bulo 73 roki i vona ne mogla nastilki zh efektivno utrimuvati vladu yak ranishe Togo zh roku u neyi z yavilosya dva novih favorita brati Chzhan Ichzhi kit 張易之 ta Chzhan Chanczun kit 張昌宗 Brati zacharuvali imperatricyu i vona zrobila yih ne tilki svoyimi osobistimi radnikami ale j kohancyami 9 Za korotkij termin brati Chzhan opinivshis na vershini vladi pochali neyu zlovzhivati voni bezkarno privlasnyuvali chuzhi zemli prosuvali svoyih rodichiv na posadah i organizovuvali zmovi proti prihilnikiv vidnovlennya dinastiyi Tan Ostanni roki pravlinnya U Czetyan ce period korupciyi ta svavillya vladi Z 704 roku U Czetyan vidchuvala serjozni problemi zi zdorov yam Pid chas hvorobi tilki brati Chzhan dopuskalisya v yiyi pokoyi Pri dvori z yavlyalisya chutki pro namir brativ Chzhan uzurpuvati tron Nevdovolennyam korupciyeyu i bratami skoristalasya grupa loyalnih dinastiyi Tan chinovnikiv 20 lyutogo 705 roku zmovniki do chisla yakih vhodili vishi osobi derzhavi vbili brativ Chzhan i zazhadali zrechennya U Czetyan na korist yiyi sina Chi Syanya Chzhun czuna 9 U Czetyan vikonala vimogu peredati tron sinovi Kolishnya imperatricya bula perevezena v palac Shan yan kit 上陽宮 yij bulo darovano titul Imperatricya regentsha Czetyan Dashen kit 則天大聖皇帝 Imperatorom stav Chzhun czun Dinastiya Tan bula vidnovlena 10 16 grudnya 705 roku U Czetyan pomerla u vici 82 rokiv U 706 r vona bula pohovana poruch z drevnoyu stoliceyu Chanan u mavzoleyi Cyanlin kit 乾陵 Dinastiya Chzhou pripinila svoye isnuvannya Misce dinastiyi v istoriyi Kitayu RedaguvatiTradicijna kitajska istoriografiya rozglyadaye dinastiyu Chzhou yak period pravlinnya dinastiyi Tan adzhe U Czetyan bula druzhinoyu dvoh imperatoriv Tan i vona bula pohovana v mavzoleyi Cyanlin usipalnici imperatoriv dinastiyi Tan Krim togo U Czetyan bula yedinim imperatorom dinastiyi Chzhou sho ne vidpovidaye koncepciyi dinastiyi Dumki Redaguvati Dovgij chas pravlinnya U Czetyan rozglyadalosya yak period tiraniyi Za neyu do samogo kincya imperskogo periodu istoriyi Kitayu zakripilasya pogana slava Yiyi obraz ne vidpovidav lagidnogo milostivogo i dobrochesnogo obrazu zhinok u tradicijnij kitajskij kulturi 11 U XX stolitti odnak hudozhni tvori vidobrazhayut U Czetyan vzhe yak mudru pravitelku Odnak istorichno a ne zgidno romaniv yiyi pravlinnya pochalosya i trivalo z velikim nasilstvom u poyednanni z vikoristannyam shpigunskoyi merezhi i sistemi donosiv Proti neyi vistupala stara znat yaka ne viznavala vladi zhinki i deyaki chleni rodini Li bazhali vidnovlennya dinastiyi Tan Dosyagnennya Redaguvati U Czetyan stala avtorkoyu dekilkoh literaturnih tvoriv Pid yiyi kerivnictvom chinovnikami buli napisani ryad robit vklyuchayuchi Biografiyi vidomih zhinok kit 列女傳 Kerivnictva dlya imperskih piddanih kit 臣軌 i Novi vchennya dlya oficijnih chiniv kit 百僚新誡 ta inshi 12 Krim togo U Czetyan vvela do kitajskoyi movi kilka novih iyeroglifiv sho vijshli iz vzhitku vidrazu pislya yiyi smerti U Czetyan bula pokrovitelkoyu buddizmu v Kitayi Po vsij imperiyi buduvalisya buddijski monastiri udoskonalyuvalisya perekladi svyashennih tekstiv Krim togo U Czetyan robila bilshe pozhertvi dlya budivnictva velicheznoyi skulpturi Buddi Majtreyi v pecherah Lunmen kit 龙门 13 Kompleks pecher Lunmen na sogodnishnij den vhodit v perelik ob yektiv vsesvitnoyi spadshini YuNESKO U chislo takih ob yektiv takozh vhodit Velika Pagoda dikih gusej kit 大雁塔 perebudovana v 704 r za nakazom U Czetyan Konfucianstvo tezh ne zalishilosya bez uvagi imperatrici Vono bulo osnovoyu davnoyi sistemi kitajskih ispitiv keczyuj sho dozvolyala vstupiti na derzhavnu sluzhbu U Czetyan zmogla zaluchiti do posad veliku kilkist talanovitih lyudej yaki stali oporoyu imperatrici i protivagoyu neloyalnoyi znati Derzhava otrimala onovlenij byurokratichnij aparat zasnovanij na meritokratiyi 5 Provedena zovnishnya politika dozvolila povernuti vtracheni zemli i rozshiriti teritoriyu derzhavi Povernennya Zahidnogo Krayu rozshirilo kontakti na zahodi spriyalo rozvitku torgivli Div takozh RedaguvatiU Czetyan Dinastiya Tan Pecheri Lunmen BuddizmPrimitki Redaguvati a b https baike baidu com item 武周 Paludan Ann 1928 Chronicle of the Chinese emperors the reign by reign record of the rulers of Imperial China Thames amp Hudson 2009 S 100 ISBN 978 0 500 28764 4 0 500 28764 3 Xiong Victor Cunrui VerfasserIn Historical dictionary of medieval China ISBN 978 1 4422 7615 4 1 4422 7615 0 a b Wolfram Eberhard A History of China University of California Press 2013 13 September P 185 DOI 10 4324 9781315018713 a b Barbara Bennett Peterson Notable Women of China M E Sharpe 2016 16 veresnya S 195 DOI 10 4324 9781315702063 司马光 1019 1086 资治通鉴全编 Beijing guo xue shi dai wen hua chuan bo you xian gong si 200 Wolfram Eberhard A History of China University of California Press 2013 13 veresnya S 186 DOI 10 4324 9781315018713 Barbara Bennett Peterson Notable Women of China M E Sharpe 2016 16 veresnya S 196 DOI 10 4324 9781315702063 a b Karetzky Patricia Eichenbaum 1947 Court art of the Tang University Press of America 1996 31 s Nauchnaya konferenciya Obshestvo i gosudarstvo v Kitae 40th 2010 Moscow Russia XL nauchnaya konferenciya Obshestvo i gosudarstvo v Kitae uchyonye zapiski otdela Kitaya Institut vostokovedenii a RAN 2010 ISBN 978 5 89282 415 6 5 89282 415 2 Guo Nan Analysis of the Image of Wu Zetian in Junior Middle School Teaching Materials Chinese Education amp Society 2003 T 36 vip 3 1 travnya S 34 42 ISSN 1944 7116 1061 1932 1944 7116 DOI 10 2753 ced1061 1932360334 王拥军 女人应学点武则天 Zhong guo yan shi chu ban she 2013 ISBN 978 7 5171 0028 7 7 5171 0028 9 Paludan Ann 1928 Chronicle of the Chinese emperors the reign by reign record of the rulers of Imperial China Thames amp Hudson 2009 S 99 ISBN 978 0 500 28764 4 0 500 28764 3 Literatura RedaguvatiBarbara Bennett Peterson Notable Women of China M E Sharpe 2016 09 16 DOI 10 4324 9781315702063 Nan Guo Analysis of the Image of Wu Zetian Junior in Middle School Teaching Materials Chinese Education amp Society 2003 Vol 36 Issue 3 p34 42 Paludan Ann 1928 Chronicle of the Chinese emperors the reign by reign record of the rulers of Imperial China Thames amp Hudson 2009 S 99 ISBN 978 0 500 28764 4 0 500 28764 3 Patricia Eichenbaum Karetzky Court Art of the Tang Patricia Eichenbaum Karetzky New York University Press of America 1996 Xiong Victor Cunrui VerfasserIn Historical dictionary of medieval China ISBN 978 1 4422 7615 4 1 4422 7615 0 Wolfram Eberhard A History of China Berkeley and Los Angeles University of California Press 1977 王拥军 女人应学点武则天 三河市 中国言实出版社 2013 司马光 1019 1086 资治通鉴全编 Beijing guo xue shi dai wen hua chuan bo you xian gong si 200 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Druga dinastiya Chzhou amp oldid 37198006