Чжун-цзун (кит.: 中宗; піньїнь: Zhōngzōng; 26 листопада 656 — 3 липня 710) — 4-й імператор династії Тан у 684, 705–710 роках, девіз правління Сішен.
Чжун-цзун | |
| |
---|---|
3 січня — 26 лютого 684 року | |
Попередник: | Лі Чжі |
Спадкоємець: | Лі Дань |
| |
23 лютого 705 — 3 липня 710 року | |
Попередник: | У Цзетянь |
Спадкоємець: | Лі Чунмао |
Народження: | 26 листопада 656 Чан'ань |
Смерть: | 3 липня 710 (53 роки) Сіань |
Поховання: | Fupingd |
Країна: | Династія Тан |
Рід: | династія Лі[d] |
Батько: | Гао-цзун |
Мати: | У Цзетянь |
Шлюб: | Вей, Princess Zhaod і Шангуань Ван'єр |
Діти: | Li Chongrund, Li Chongfud, Li Chongjund, Лі Чунмао, Li Xianhuid, Princess Anled, Princess Dingand, Princess Yichengd, Princess Xindud, Princess Cheng'and, Princess Yongshoud і Princess Changningd |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Молоді роки Редагувати
Народився 26 листопада 656 році. Отримав ім'я Лі Сіань. Був третім сином імператора Гао-цзуна та У Цзетянь. У 657 році отримав титул князя Чжоу та префекта Лояна. В подальшому займав номінальну посаду, весь час перебуваючи у столиці, місті Чанань, біля батька. У 677 році отримав новий титул — князя Інь та змінив ім'я на Лі Чже. Його мати У Цзетянь робила усе, щоб він став спадкоємцем трону. У 680 році внаслідок палацових інтриг він став спадкоємцем трону. У 681 році під час хвороби батька отримав владні повноваження.
Правління Редагувати
Після смерті батька наприкінці 683 року Лі Чже отримав повну можливість стати імператором, що й відбулося навесні 684 року. Взяв ім'я Чжун-цзун. Втім відразу стикнувся з амбіціями матері У Цзетянь. У підсумку Чжун-цзуна було повалено й відправлено у заслання до сучасної провінції Хубей. Він знову став Лі Чже з титулом князь Лулінь. Він не брав участі у змовах проти матері, коли та остаточно перебрала на себе владу. Зрештою, у 705 році хвора У Цзетянь оголосила Лі Чже спадкоємцем трону. Того ж року після смерті матері він знову став імператором під колишнім ім'я Чжун-цзун.
Другий період правління Чжун-цзуна відзначився новою боротьбою кланів. Цього разу владу фактично захопила дружина Чжун-цзуна — імператриця Вей. У цей час встановлюються торговельні стосунки з північною державою Бохай. Врешті-решт, 3 липня 710 року Чжун-цзуна за наказом імператриці Вей було отруєно.
Примітки Редагувати
- ↑ China Biographical Database
Джерела Редагувати
- Грэй Джон Генри. История Древнего Китая / А. Б. Вальдман (пер.с англ.). — М.: Центрполиграф, 2006. — 606с.