www.wikidata.uk-ua.nina.az

105 мм польова гармата leFH 18 нім 10 5 cm leichte Feldhaubitze 18 німецька 105 мм легка польова гаубиця яка використову

105-мм польова гармата leFH 18

105-мм польова гармата leFH 18 (нім. 10,5-cm-leichte Feldhaubitze 18) — німецька 105-мм легка польова гаубиця, яка використовувалася під час Другої світової війни як стандартна артилерійська система піхотних формувань вермахту. Прийнята на озброєння в 1935 році та перебувала на озброєнні усіх німецьких дивізій та окремих артилерійських дивізіонів. З 1935 року до кінця війни німецька промисловість виробила 11 848 одиниць, а також 10 265 одиниць модифікованого варіанту leFH 18/40.

105-мм польова гармата leFH 18

105-мм польова гармата leFH 18 в музеї Війська Польського. Варшава. 19 травня 2018
Тип легка польова гаубиця
Походження  Третій Рейх
Історія використання
На озброєнні 1935—1945 (Німеччина)
1939—1982 (Швеція)
Оператори  Третій Рейх
Війни Словацько-угорська війна
Друга світова війна
Колоніальна війна Португалії
Громадянська війна в Сирії
Історія виробництва
Розробник Rheinmetall
Розроблено 1927-1930
Виробник Крупп, Rheinmetall
Вартість одиниці 16 400 RM (1943)
Виготовлення 1935-1945
Виготовлена
кількість		 11 848
Варіанти leFH 18М, leFH 18/40
Характеристики
Вага 3 490 кг
Довжина 6 100 мм
Довжина ствола L/28
Обслуга 6
Снаряд 105×155 mm R
Вага снаряду 14,81 кг
Калібр 105 мм
Казенник горизонтальний ковзний блок
Відбій противідкотний пристрій
Підвищення -5° до +42°
Траверс 56°
Темп вогню 6-8 постр/хв.
Дульна швидкість 470 м/с
Дальність вогню
Максимальна 10 675 м
105-мм польова гармата leFH 18 у Вікісховищі

Розроблена наприкінці 1920-х років, гаубиця являла собою суттєвий прогрес у порівнянні зі своїм попередником 10,5 cm leFH 16. Вона перевершувала за калібром своїх ранніх суперників у війні, маючи адекватну дальність і вогневу міць, але мала сучасний розділений лафет, який забезпечував їй більшу стійкість і рухливість, що також сприяло ефективності застосування артилерійської системи, особливо в бруді та снігу на Східному фронті.

Версія LeFH 18 отримала подальший розвиток як leFH 18М і leFH 18/40. Починаючи з 1942 року, гаубицю почали встановлювати на самохідні артилерійські установки на шасі Panzer II, Н35, Char B1 або 37L. 105-мм польова гармата leFH 18 також перебувала на озброєнні союзників Німеччини та армій європейських нейтральних країн до та під час війни.

Історія ред.

Створення ред.

У 1920-х роках керівництво Рейхсверу провело дослідження, за результатами якого було з'ясовано, що 105-мм артилерійський снаряд був ефективнішим за 75-мм еквівалент, без значного збільшення його собівартості. 1 червня 1927 року Управління військової техніки (Heereswaffenamt) опублікувало секретний наказ № 59/27 з вимогами до розробки на замовлення сухопутних військ нової легкої польової гаубиці. Проєкту було присвоєно II рівень пріоритетності, «найважливіша робота». В 1928 році компанія Rheinmetall-Borsig з Дюссельдорфа розробила креслення та провела початкові розрахунки на цей проєкт. У 1930 році проєктування було завершено, а серійне виробництво почалося на початку 1930-х років.

На момент початку Другої світової війни вермахт мав на озброєнні 4862 гаубиці leFH 18. Поставки з вересня 1939 року по лютий 1945 року склали 6933 одиниці «leFH 18 на колісних лафетах». Rheinmetall і Krupp були першими виробниками, але до 1942 року попит почав перевищувати обсяги виробництва, тому виробництво перемістили на шість фірм у Пльзені, Альтоні, Ельбінгу, Магдебурзі, Дортмунді та Борзігвальде. У 1943 році виготовлення гаубиці коштувало в середньому 16 400 рейхсмарок, 6 місяців і 3 200 людино-годин.

105-мм польова гармата leFH 18 на моторизованій тязі з напівгусеничним артилерійським тягачем Sd.Kfz 11. Район Воронежа. Східний фронт. Літо 1942 року

Моторизована версія гармати кріпилася безпосередньо без перекладини до Sd.Kfz.6 або Sd.Kfz 11 і міг легко досягти маршової швидкості 40 км/год, що дорівнювалося денному маршу батареї на кінній тязі. Моторизована батарея leFH 18 мала радіус дії в 10 разів більший, ніж кінна, і вимагала на 49 осіб обслуги менше.

Бойове застосування ред.

26 липня 1935 року після успішного проведення випробувань польова гаубиця leFH 18 була офіційно прийнята на озброєння вермахту та, починаючи з 1937 року, замінила leFH 16 в артилерійських дивізіонах. В пріоритеті при проведення переозброєння були танкові дивізії. Незабаром артилерійська система стала стандартною дивізійною польовою гаубицею, яку використовував вермахт у ході Другої світової війни. Загалом у вермахті було 1023 дивізіонів легкої польової артилерії на кінній тязі та 62 дивізіони легкої моторизованої артилерії в танкових і панцергренадерських дивізіях, а також у резерві Головного артилерійського штабу Сухопутних військ.

Хоча гаубиця споконвічно не призначалася для ведення протитанкового вогню в бойових порядках першої лінії, за відповідних обставин її доволі ефективно використовували в протитанковій боротьбі, зокрема в Північноафриканській кампанії, де 23 листопада 1941 року артилерійські батареї 33-го артилерійського полку 15-ї танкової дивізії відіграли важливу роль у розгромі британських бронетанкових сил у зіткненнях під Сіді-Резег під час операції «Крусейдер». Водночас, через особливості характеру бойових дій на Східному фронті легкі польові гаубиці leFH 18 були менш успішними в протитанковій ролі.

У ході радянського контрнаступу в битві під Москвою відступаючу німецьку артилерійську техніку на кінній тязі часто доводилося кидати напризволяще через сильні снігопади та виснаження тварин. Досвід першої зими привів до використання більшої кількості тяглових коней і корму, навантаженого на передку. Артилерійській обслузі часто доводилося йти пішки, щоб пощадити навантажених коней, які легко виснажувалися. Бажання створити легший лафет, який би не перешкоджав мобільності, безпосередньо призвело до розробки leFH 18/40.

Зброя схожа за ТТХ та часом застосування ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

Бібліографія ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 105-мм польова гармата leFH 18
  • Bishop, C. (1998). The Encyclopedia of Weapons of World War II. Barnes & Noble. ISBN 978-0760710227.
  • Engelmann, J. (1995) [1990]. Deutsche leichte Feldhaubitzen 1935—1945. Translated by Johnston, D. Atglen, PA: Schiffer Publishing. ISBN 978-0887407604.
  • Engelmann, Joachim and Scheibert, Horst. Deutsche Artillerie 1934—1945: Eine Dokumentation in Text, Skizzen und Bildern: Ausrüstung, Gliederung, Ausbildung, Führung, Einsatz. Limburg/Lahn, Germany: C. A. Starke, 1974
  • Gander, Terry and Chamberlain, Peter. Weapons of the Third Reich: An Encyclopedic Survey of All Small Arms, Artillery and Special Weapons of the German Land Forces 1939—1945. New York: Doubleday, 1979 ISBN 0-385-15090-3(англ.)
  • Fritz Hahn: Waffen und Geheimwaffen des deutschen Heeres 1933—1945. 3. Auflage. Sonderausgabe in einem Band. Bernard und Graefe, Bonn 1998, ISBN 3-7637-5915-8.(нім.)
  • Hogg, Ian V. German Artillery of World War Two. 2nd corrected edition. Mechanicsville, PA: Stackpole Books, 1997 ISBN 1-85367-480-X (англ.)
  • А. Иванов. Артиллерия Германии во Второй мировой войне. — СПб.: Нева, 2003. — 64 с. — ISBN 5-7654-2634-4.(рос.)

Посилання ред.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
105 mm polova garmata leFH 18 nim 10 5 cm leichte Feldhaubitze 18 nimecka 105 mm legka polova gaubicya yaka vikoristovuvalasya pid chas Drugoyi svitovoyi vijni yak standartna artilerijska sistema pihotnih formuvan vermahtu Prijnyata na ozbroyennya v 1935 roci ta perebuvala na ozbroyenni usih nimeckih divizij ta okremih artilerijskih divizioniv Z 1935 roku do kincya vijni nimecka promislovist virobila 11 848 odinic a takozh 10 265 odinic modifikovanogo variantu leFH 18 40 105 mm polova garmata leFH 18105 mm polova garmata leFH 18 v muzeyi Vijska Polskogo Varshava 19 travnya 2018Tip legka polova gaubicyaPohodzhennya Tretij RejhIstoriya vikoristannyaNa ozbroyenni 1935 1945 Nimechchina 1939 1982 Shveciya Operatori Tretij RejhVijni Slovacko ugorska vijnaDruga svitova vijnaKolonialna vijna PortugaliyiGromadyanska vijna v SiriyiIstoriya virobnictvaRozrobnik RheinmetallRozrobleno 1927 1930Virobnik Krupp RheinmetallVartist odinici 16 400 RM 1943 Vigotovlennya 1935 1945Vigotovlenakilkist 11 848Varianti leFH 18M leFH 18 40HarakteristikiVaga 3 490 kgDovzhina 6 100 mmDovzhina stvola L 28Obsluga 6Snaryad 105 155 mm RVaga snaryadu 14 81 kgKalibr 105 mmKazennik gorizontalnij kovznij blokVidbij protividkotnij pristrijPidvishennya 5 do 42 Travers 56 Temp vognyu 6 8 postr hv Dulna shvidkist 470 m sDalnist vognyuMaksimalna 10 675 m105 mm polova garmata leFH 18 u VikishovishiRozroblena naprikinci 1920 h rokiv gaubicya yavlyala soboyu suttyevij progres u porivnyanni zi svoyim poperednikom 10 5 cm leFH 16 Vona perevershuvala za kalibrom svoyih rannih supernikiv u vijni mayuchi adekvatnu dalnist i vognevu mic ale mala suchasnij rozdilenij lafet yakij zabezpechuvav yij bilshu stijkist i ruhlivist sho takozh spriyalo efektivnosti zastosuvannya artilerijskoyi sistemi osoblivo v brudi ta snigu na Shidnomu fronti Versiya LeFH 18 otrimala podalshij rozvitok yak leFH 18M i leFH 18 40 Pochinayuchi z 1942 roku gaubicyu pochali vstanovlyuvati na samohidni artilerijski ustanovki na shasi Panzer II N35 Char B1 abo 37L 105 mm polova garmata leFH 18 takozh perebuvala na ozbroyenni soyuznikiv Nimechchini ta armij yevropejskih nejtralnih krayin do ta pid chas vijni Zmist 1 Istoriya 1 1 Stvorennya 1 2 Bojove zastosuvannya 2 Zbroya shozha za TTH ta chasom zastosuvannya 3 Div takozh 4 Primitki 5 Bibliografiya 6 PosilannyaIstoriya red Stvorennya red U 1920 h rokah kerivnictvo Rejhsveru provelo doslidzhennya za rezultatami yakogo bulo z yasovano sho 105 mm artilerijskij snaryad buv efektivnishim za 75 mm ekvivalent bez znachnogo zbilshennya jogo sobivartosti 1 chervnya 1927 roku Upravlinnya vijskovoyi tehniki Heereswaffenamt opublikuvalo sekretnij nakaz 59 27 z vimogami do rozrobki na zamovlennya suhoputnih vijsk novoyi legkoyi polovoyi gaubici Proyektu bulo prisvoyeno II riven prioritetnosti najvazhlivisha robota V 1928 roci kompaniya Rheinmetall Borsig z Dyusseldorfa rozrobila kreslennya ta provela pochatkovi rozrahunki na cej proyekt U 1930 roci proyektuvannya bulo zaversheno a serijne virobnictvo pochalosya na pochatku 1930 h rokiv Na moment pochatku Drugoyi svitovoyi vijni vermaht mav na ozbroyenni 4862 gaubici leFH 18 Postavki z veresnya 1939 roku po lyutij 1945 roku sklali 6933 odinici leFH 18 na kolisnih lafetah Rheinmetall i Krupp buli pershimi virobnikami ale do 1942 roku popit pochav perevishuvati obsyagi virobnictva tomu virobnictvo peremistili na shist firm u Plzeni Altoni Elbingu Magdeburzi Dortmundi ta Borzigvalde U 1943 roci vigotovlennya gaubici koshtuvalo v serednomu 16 400 rejhsmarok 6 misyaciv i 3 200 lyudino godin nbsp 105 mm polova garmata leFH 18 na motorizovanij tyazi z napivgusenichnim artilerijskim tyagachem Sd Kfz 11 Rajon Voronezha Shidnij front Lito 1942 rokuMotorizovana versiya garmati kripilasya bezposeredno bez perekladini do Sd Kfz 6 abo Sd Kfz 11 i mig legko dosyagti marshovoyi shvidkosti 40 km god sho dorivnyuvalosya dennomu marshu batareyi na kinnij tyazi Motorizovana batareya leFH 18 mala radius diyi v 10 raziv bilshij nizh kinna i vimagala na 49 osib obslugi menshe Bojove zastosuvannya red 26 lipnya 1935 roku pislya uspishnogo provedennya viprobuvan polova gaubicya leFH 18 bula oficijno prijnyata na ozbroyennya vermahtu ta pochinayuchi z 1937 roku zaminila leFH 16 v artilerijskih divizionah V prioriteti pri provedennya pereozbroyennya buli tankovi diviziyi Nezabarom artilerijska sistema stala standartnoyu divizijnoyu polovoyu gaubiceyu yaku vikoristovuvav vermaht u hodi Drugoyi svitovoyi vijni Zagalom u vermahti bulo 1023 divizioniv legkoyi polovoyi artileriyi na kinnij tyazi ta 62 divizioni legkoyi motorizovanoyi artileriyi v tankovih i pancergrenaderskih diviziyah a takozh u rezervi Golovnogo artilerijskogo shtabu Suhoputnih vijsk Hocha gaubicya spokonvichno ne priznachalasya dlya vedennya protitankovogo vognyu v bojovih poryadkah pershoyi liniyi za vidpovidnih obstavin yiyi dovoli efektivno vikoristovuvali v protitankovij borotbi zokrema v Pivnichnoafrikanskij kampaniyi de 23 listopada 1941 roku artilerijski batareyi 33 go artilerijskogo polku 15 yi tankovoyi diviziyi vidigrali vazhlivu rol u rozgromi britanskih bronetankovih sil u zitknennyah pid Sidi Rezeg pid chas operaciyi Krusejder Vodnochas cherez osoblivosti harakteru bojovih dij na Shidnomu fronti legki polovi gaubici leFH 18 buli mensh uspishnimi v protitankovij roli U hodi radyanskogo kontrnastupu v bitvi pid Moskvoyu vidstupayuchu nimecku artilerijsku tehniku na kinnij tyazi chasto dovodilosya kidati naprizvolyashe cherez silni snigopadi ta visnazhennya tvarin Dosvid pershoyi zimi priviv do vikoristannya bilshoyi kilkosti tyaglovih konej i kormu navantazhenogo na peredku Artilerijskij obsluzi chasto dovodilosya jti pishki shob poshaditi navantazhenih konej yaki legko visnazhuvalisya Bazhannya stvoriti legshij lafet yakij bi ne pereshkodzhav mobilnosti bezposeredno prizvelo do rozrobki leFH 18 40 Zbroya shozha za TTH ta chasom zastosuvannya red nbsp 10 sm gaubicya M 14 Skoda 14 19 nbsp 105 mm polova garmata M 15 nbsp 105 mm polova garmata 105 14 modello 18 nbsp 107 mm divizijna garmata zrazka 1940 M 60 nbsp 100 mm polova garmata BS 3 nbsp 107 mm garmata zrazka 1910 30 rokiv nbsp 105 mm polova garmata K 17 nbsp 105 mm polova garmata leFH 16 nbsp 105 mm polova garmata M 12 nbsp 105 mm gaubicya MAVAG 40 43M nbsp 105 mm gaubicya modele 1934 Schneider nbsp 105 mm polova garmata modele 1925 27 Schneider nbsp 105 mm polova garmata modele 1936 Schneider nbsp 105 mm legka prichipna gaubicya M101 nbsp 105 mm polova garmata Model 1927 nbsp 105 mm polova garmata Tip 38 nbsp 105 mm polova garmata Tip 92Div takozh red 105 mm gaubicya M102 105 mm gaubicya M119 105 mm korabelna garmata SK L 45 Morska garmata 10 5 sm SK C 32 102 mm korabelna garmata Mark 4 50Primitki red Vinoski DzherelaBibliografiya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu 105 mm polova garmata leFH 18Bishop C 1998 The Encyclopedia of Weapons of World War II Barnes amp Noble ISBN 978 0760710227 Engelmann J 1995 1990 Deutsche leichte Feldhaubitzen 1935 1945 Translated by Johnston D Atglen PA Schiffer Publishing ISBN 978 0887407604 Engelmann Joachim and Scheibert Horst Deutsche Artillerie 1934 1945 Eine Dokumentation in Text Skizzen und Bildern Ausrustung Gliederung Ausbildung Fuhrung Einsatz Limburg Lahn Germany C A Starke 1974 Gander Terry and Chamberlain Peter Weapons of the Third Reich An Encyclopedic Survey of All Small Arms Artillery and Special Weapons of the German Land Forces 1939 1945 New York Doubleday 1979 ISBN 0 385 15090 3 angl Fritz Hahn Waffen und Geheimwaffen des deutschen Heeres 1933 1945 3 Auflage Sonderausgabe in einem Band Bernard und Graefe Bonn 1998 ISBN 3 7637 5915 8 nim Hogg Ian V German Artillery of World War Two 2nd corrected edition Mechanicsville PA Stackpole Books 1997 ISBN 1 85367 480 X angl A Ivanov Artilleriya Germanii vo Vtoroj mirovoj vojne SPb Neva 2003 64 s ISBN 5 7654 2634 4 ros Posilannya red Divizionnaya artilleriya 105 mm legkaya polevaya gaubica leFH 18 ros 105 mm gaubica leFH 18 osnovnoe oruzhie Vtoroj mirovoj ros 105 mm nemeckaya lyogkaya polevaya gaubica ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title 105 mm polova garmata leFH 18 amp oldid 40815417