Люди́но-годи́на (коротке позначення люд. год) — одиниця обліку відпрацьованого часу, що відповідає годині роботи однієї людини. Іноді зручно оцінити тривалість виконання роботи кількістю необхідних людино-годин, що дозволяє при плануванні простіше оцінювати чи змінювати кількість працівників та терміни виконання завдання. Таким чином, людино-година є одиницею обліку трудовитрат і досить широко застосовується при плануванні графіка робіт з урахуванням часу їх виконання. Нормативні трудовитрати заздалегідь визначаються за допомогою хронометражу або розрахунком, як обернена величина до продуктивності праці.
Сумарні людино-години є результатом множення кількості працівників на час, витрачений на виконання роботи. Тобто, робота має трудовитрати 40 людино-годин, якщо 1 особа виконує її за 40 годин; або 2 особи за 20 годин; або 4 особи за 10 годин і т. д.
За наявності нормативів витрат робочого часу можна заздалегідь оцінити обсяг часу, необхідного для виконання будь-якого завдання, а також оцінити витрати на реалізацію проєкту, вартість і тривалість реалізації або кількість працівників, необхідну для його завершення до наміченого терміну.
Людино-година враховує лише час роботи, не враховуються відпустки, обідні перерви, хвороби співробітників та інший оплачуваний неробочий час.
Людино-години є оцінкою тривалості виконання роботи за звичайних умов, а не системою розрахунків із працівниками. Основна сфера застосування — облік, планування та аналіз. Оцінка робіт у людино-годинах — важливий елемент у плануванні за методом «витрати-випуск».
Інші одиниці Редагувати
Для досить великих робіт використовують подібну одиницю «людино-день», яка характеризує роботу однієї людини протягом одного робочого дня незалежно від встановленої тривалості робочого дня. Для восьмигодинного робочого дня цей обсяг робіт зазвичай менший, ніж еквівалент восьми людино-годин, оскільки враховуються неминучі перерви, простої тощо.
Кількість людино-годин переводять в інші одиниці часу, зокрема, при складанні розкладу робіт та визначенні складу робочих груп. Однак це не є однозначним і залежить від кількох факторів, таких як робочий час на день, кількість робочих днів на місяць, середні значення показників хвороб та періодів відпусток працівників тощо.
Наприклад:
- Робочий день одного працівника триває 8 год при роботі в одну або дві зміни, але 7 год при роботі в 3 зміни.
- Робочий місяць одного працівника дорівнює 21 робочому дню для коротких періодів з невеликою чисельністю працівників, але для тривалої роботи з великою кількістю працівників застосовуються знижувальні коефіцієнти через необхідність резервувати час на лікарняні перерви та відпустки, зокрема, по догляду за дитиною.
- людино-рік — використовують для дуже великих проєктів. Це обсяг роботи, яку людина виконує в середньому протягом року.
У Німеччині, наприклад, людино-рік прирівняно до 1760 людино-годин (220 робочих днів на 8 годин без лікарняних). Статистика заробітної плати в Норвегії враховує робочий рік як 1950 годин (включно зі святковими днями).
Фактична кількість робочих годин на рік на одного працівника в країнах ОЕСР 2007 року варіювалася від 1389 годин у Нідерландах до 2316 годин у Південній Кореї.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б. Современный экономический словарь. — 2-е изд., испр. М.: ИНФРА-М. 479 с.. 1999.
Посилання Редагувати
- Человеко-час // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)