www.wikidata.uk-ua.nina.az

Яросевич Роман Гнатович Д р Рома н Гна тович Яросе вич 19 травня 1862 с Москалівка нині в складі міста Косів Івано Франк

Яросевич Роман Гнатович

Д-р Рома́н Гна́тович Яросе́вич (19 травня 1862, с. Москалівка, нині в складі міста Косів, Івано-Франківська область — 28 травня 1934, Станиславів, нині Івано-Франківськ) — український галицький лікар, педагог, громадсько-політичний діяч, дипломат. Депутат австрійського парламенту (1897-1900 рр.). Доктор філософії (1885, Відень), доктор медицини (1894, Краків). Член Українського лікарського товариства (1910 р.).

Роман Яросевич
Роман Гнатович Яросевич
Посол до Австрійського парламенту
27.03.1897 — 07.09.1900
Народився 19 травня 1862
с. Москалівка
Помер 28 травня 1934
Станиславів, нині Івано-Франківськ
Відомий як лікар, політик
Країна  ЗУНР →  Польща Австро-Угорщина
Національність українець
Alma mater Ягеллонський університет
Політична партія УСДП
Звання Доктор філософії (1885, Відень), доктор медицини (1894, Краків)
Релігія УГКЦ
Роботи у Вікіджерелах

Життєпис Редагувати

Народився 19 травня 1862 р. в селі Москалівка, нині в складі міста Косів, Івано-Франківська область (тоді Косівський повіт, Коломийський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія). Батько — о. Гнат Яросевич († 1877). Дитячі роки пройшли у Бедриківцях, нині Чортківського району Тернопільської області).

Закінчив Коломийську гімназію в 1880 р., студіював теологію і філософію у Львівському (1881—1883), Віденському (1883—1885) університетах. Доктор філософії (1885, Відень). Викладав у гімназіях Коломиї (грецьку, латину, українську мови; вчитель Василя Стефаника), Кракова. В 1887—1894 рр. навчався на медичному факультеті Краківського (Ягеллонського) університету. Один із діячів «Академічної громади» українських студентів Краківського університету. Доктор медицини Краківського університету (1894 р.).

Після закінчення медичних студій працював лікарем у Борщеві (1894; або (1895—1905 р.). Посол Райхсрату Австро-Угорщини від 14 округу Борщів — Мельниця — Заліщики — Товсте — Чортків — Буданів — Гусятин — Копичинці — Теребовля — Гримайлів — Скалат — Підволочиськ у 1897—1900 рр. Під час селянського страйку 1900 р. прибув сюди, підтримав страйкарів. У Відні на зустрічі з прем'єром висунув вимогу вивести з повіту війська; з парламентської трибуни виступив на захист 22 засуджених селян.

З 1905 проживав у Станиславові, де був контрактовим лікарем-стоматологом при Дирекції залізниць (мав лікарську практику від 1908 р.). Звільнений з роботи польською владою. Член Станиславівської повітової «Просвіти». Належав до Українського лікарського товариства (з 1910). За участь у визволенні зі станиславівської в'язниці Мирослава Січинського у 1910 (1911) р. заарештований, за браком доказів випущений на волю.

У 1907 р. невдало кандидував на виборах до Райхсрату Австро-Угорщини в окрузі Бучач — Снятин.

У 1914—1917 р. проживав у Відні. Учасник Акту Злуки ЗУНР та УНР, делегат Трудового конгресу України в Києві (член комісії закордонних справ). Учасник державної наради керівництва УНР у Вінниці (лютий 1919 р.).

Член Української радикальної партії (співзасновник і провідний діяч РУРП (1890—1899 р.). Голова української фракції австрійського парламенту від радикальної партії (1897—1900 рр.). У 1898 р. разом з іншими послами австрійського парламенту підписав звернення від українського народу до цісаря (до 50-річчя вступу на престол цісаря Франца Йозефа та 50-річчя ліквідації панщини), домагаючись національної автономії та поділу Галичини на польську та українську частини з центрами у Кракові та Львові. У травні 1899 р. вийшов із складу Радикальної партії, став засновником Української соціал-демократичної партії (УСДП, від 1899 р.). Підтримував контакти з Іваном Франком, фінансував видання його творів.

Після Визвольних змагань відійшов від політики. Зі встановленням польської влади у Галичині обраний головою об'єднання лікарів Станиславівського відділу державних залізниць.

Помер в Станиславові унаслідок важкої хвороби 28 травня 1934 року. Водночас в окремих джерелах побутує версія, що Роман Яросевич покінчив життя самогубством. Початково був похований на міському цвинтарі Станиславова (нині Меморіальний сквер). На початку 1980-х під час руйнування кладовища радянською владою могила увійшла до переліку поховань, які підлягали знищенню. Натомість Івано-Франківський міськвиконком дав дозвіл родичам Романа Яросевича на перепоховання його останків на сільському цвинтарі в Микитинцях, неподалік котрих покійний певний час мешкав.

Вшанування пам'яті Редагувати

Згідно до ухвали Івано-Франківського міськвиконкому від 10 лютого 1993 року на честь Романа Яросевича в місті було перейменовано вулицю Миколи Баумана.

Праці Редагувати

  • Автор статей про українські справи у віденських часописах «Arbeiter Zeitung» та «Die Zeit». Автор статей громадсько-політичної тематики в австрійських, українських часописах.
  • Jarosiewicz R. Über das Euchologium SinaiticumÜber das Euchologium Sinaiticum (Bericht des Real-gymn. in Kolomyja) / Roman Jarosiewicz. Kolomea 1888.
  • Oblak V. Dr. Roman Jarosiewicz, Über das Euchologium Sinaiticum. Kolomea 1888. 8о, 40. Prokop Lang, Jazykovmeckij rozbor Euchologia Sinajskeho. V Pribrami 1888. 8о, 53. / Vatroslav Oblak // Ljubljanski zvon. 1889. Št. 2. Str. 114-118. = Oblak V. Euchologium Sinaiticum, von Dr. Roman Jarosiewicz undProkop Lang / Archiv für slavische philologie. 1888. Vol. 14. S.590-592.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Franz Adlgasser. Kurzbiografie Jarossewytsch (Jarosevyč), Roman Dr. phil. Dr. med.[недоступне посилання] на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918.(нім.)
  2. ↑ Горбоватий В., Гуцал П., Чубата Д. Яросевич Роман Гнатович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 693. — ISBN 978-966-528-279-2.
  3. ↑ Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина… — С. 272—273.
  4. Альманах Станиславівської землі: збірник матеріялів до історії Станиславова і Станиславівщини / ред. Б. Кравців. — Нью-Йорк ; Торонто ; Мюнхен : Вид. Центрального Комітету Станиславівщини, 1975. — С. 604-605. Diasporiana: електронна бібліотека. Процитовано 31 липня 2023. 
  5. Жерноклеєв О., Райківський І. Яросевич Роман Гнатович // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія: До 100-річчя Західно-Української Народної Республіки. – Т. 4: Т - Я. – Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2021. – С. 531-533. Інститут історії України НАН України. Процитовано 31 липня 2023. 
  6. Гандзюк Р. Наша історія // Голос громади. Вісник сільської ради с. Микитинці. — 2017. — Вип. 3. — С. 2-3. Процитовано 31 липня 2023. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
D r Roma n Gna tovich Yarose vich 19 travnya 1862 s Moskalivka nini v skladi mista Kosiv Ivano Frankivska oblast 28 travnya 1934 Stanislaviv nini Ivano Frankivsk ukrayinskij galickij likar pedagog gromadsko politichnij diyach diplomat Deputat avstrijskogo parlamentu 1897 1900 rr Doktor filosofiyi 1885 Viden doktor medicini 1894 Krakiv Chlen Ukrayinskogo likarskogo tovaristva 1910 r Roman YarosevichRoman Gnatovich YarosevichPosol do Avstrijskogo parlamentu27 03 1897 07 09 1900Narodivsya 19 travnya 1862s MoskalivkaPomer 28 travnya 1934Stanislaviv nini Ivano FrankivskVidomij yak likar politikKrayina ZUNR Polsha Avstro UgorshinaNacionalnist ukrayinecAlma mater Yagellonskij universitetPolitichna partiya USDPZvannya Doktor filosofiyi 1885 Viden doktor medicini 1894 Krakiv Religiya UGKCRoboti u Vikidzherelah Zmist 1 Zhittyepis 2 Vshanuvannya pam yati 3 Praci 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya 19 travnya 1862 r 1 v seli Moskalivka nini v skladi mista Kosiv Ivano Frankivska oblast todi Kosivskij povit Kolomijskij okrug Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiya Batko o Gnat Yarosevich 1877 1 Dityachi roki projshli u Bedrikivcyah nini Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti 2 Zakinchiv Kolomijsku gimnaziyu v 1880 r 1 studiyuvav teologiyu i filosofiyu u Lvivskomu 1881 1883 1 Videnskomu 1883 1885 1 universitetah 2 Doktor filosofiyi 1885 Viden 1 Vikladav u gimnaziyah Kolomiyi grecku latinu ukrayinsku movi vchitel Vasilya Stefanika Krakova V 1887 1894 rr navchavsya na medichnomu fakulteti Krakivskogo Yagellonskogo universitetu 1 Odin iz diyachiv Akademichnoyi gromadi ukrayinskih studentiv Krakivskogo universitetu Doktor medicini Krakivskogo universitetu 1894 r 1 2 Pislya zakinchennya medichnih studij pracyuvav likarem u Borshevi 1894 abo 1895 1905 r 3 Posol Rajhsratu Avstro Ugorshini vid 14 okrugu Borshiv Melnicya Zalishiki Tovste Chortkiv Budaniv Gusyatin Kopichinci Terebovlya Grimajliv Skalat Pidvolochisk u 1897 1900 rr 1 Pid chas selyanskogo strajku 1900 r pribuv syudi pidtrimav strajkariv U Vidni na zustrichi z prem yerom visunuv vimogu vivesti z povitu vijska z parlamentskoyi tribuni vistupiv na zahist 22 zasudzhenih selyan Z 1905 prozhivav u Stanislavovi de buv kontraktovim likarem stomatologom pri Direkciyi zaliznic mav likarsku praktiku vid 1908 r 3 Zvilnenij z roboti polskoyu vladoyu Chlen Stanislavivskoyi povitovoyi Prosviti Nalezhav do Ukrayinskogo likarskogo tovaristva z 1910 Za uchast u vizvolenni zi stanislavivskoyi v yaznici Miroslava Sichinskogo u 1910 1911 2 r zaareshtovanij za brakom dokaziv vipushenij na volyu U 1907 r nevdalo kandiduvav na viborah do Rajhsratu Avstro Ugorshini v okruzi Buchach Snyatin 3 U 1914 1917 r prozhivav u Vidni Uchasnik Aktu Zluki ZUNR ta UNR delegat Trudovogo kongresu Ukrayini v Kiyevi chlen komisiyi zakordonnih sprav Uchasnik derzhavnoyi naradi kerivnictva UNR u Vinnici lyutij 1919 r 3 Chlen Ukrayinskoyi radikalnoyi partiyi spivzasnovnik i providnij diyach RURP 1890 1899 r 2 Golova ukrayinskoyi frakciyi avstrijskogo parlamentu vid radikalnoyi partiyi 1897 1900 rr U 1898 r razom z inshimi poslami avstrijskogo parlamentu pidpisav zvernennya vid ukrayinskogo narodu do cisarya do 50 richchya vstupu na prestol cisarya Franca Jozefa ta 50 richchya likvidaciyi panshini domagayuchis nacionalnoyi avtonomiyi ta podilu Galichini na polsku ta ukrayinsku chastini z centrami u Krakovi ta Lvovi U travni 1899 r vijshov iz skladu Radikalnoyi partiyi stav zasnovnikom Ukrayinskoyi social demokratichnoyi partiyi USDP vid 1899 r Pidtrimuvav kontakti z Ivanom Frankom finansuvav vidannya jogo tvoriv 3 Pislya Vizvolnih zmagan vidijshov vid politiki 3 Zi vstanovlennyam polskoyi vladi u Galichini obranij golovoyu ob yednannya likariv Stanislavivskogo viddilu derzhavnih zaliznic Pomer v Stanislavovi unaslidok vazhkoyi hvorobi 28 travnya 1934 roku 2 4 5 Vodnochas v okremih dzherelah pobutuye versiya sho Roman Yarosevich pokinchiv zhittya samogubstvom 1 Pochatkovo buv pohovanij na miskomu cvintari Stanislavova nini Memorialnij skver Na pochatku 1980 h pid chas rujnuvannya kladovisha radyanskoyu vladoyu mogila uvijshla do pereliku pohovan yaki pidlyagali znishennyu Natomist Ivano Frankivskij miskvikonkom dav dozvil rodicham Romana Yarosevicha na perepohovannya jogo ostankiv na silskomu cvintari v Mikitincyah nepodalik kotrih pokijnij pevnij chas meshkav 6 Vshanuvannya pam yati RedaguvatiZgidno do uhvali Ivano Frankivskogo miskvikonkomu vid 10 lyutogo 1993 roku na chest Romana Yarosevicha v misti bulo perejmenovano vulicyu Mikoli Baumana Praci RedaguvatiAvtor statej pro ukrayinski spravi u videnskih chasopisah Arbeiter Zeitung ta Die Zeit Avtor statej gromadsko politichnoyi tematiki v avstrijskih ukrayinskih chasopisah 3 Jarosiewicz R Uber das Euchologium SinaiticumUber das Euchologium Sinaiticum Bericht des Real gymn in Kolomyja Roman Jarosiewicz Kolomea 1888 Oblak V Dr Roman Jarosiewicz Uber das Euchologium Sinaiticum Kolomea 1888 8o 40 Prokop Lang Jazykovmeckij rozbor Euchologia Sinajskeho V Pribrami 1888 8o 53 Vatroslav Oblak Ljubljanski zvon 1889 St 2 Str 114 118 Oblak V Euchologium Sinaiticum von Dr Roman Jarosiewicz undProkop Lang Archiv fur slavische philologie 1888 Vol 14 S 590 592 Primitki Redaguvati a b v g d e zh i k l Franz Adlgasser Kurzbiografie Jarossewytsch Jarosevyc Roman Dr phil Dr med nedostupne posilannya na sajti Parlament Osterreich Republik Parlamentarier 1848 1918 nim a b v g d e Gorbovatij V Gucal P Chubata D Yarosevich Roman Gnatovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 693 ISBN 978 966 528 279 2 a b v g d e zh Melnichuk B Uniyat V Ivan Franko i Ternopilshina S 272 273 Almanah Stanislavivskoyi zemli zbirnik materiyaliv do istoriyi Stanislavova i Stanislavivshini red B Kravciv Nyu Jork Toronto Myunhen Vid Centralnogo Komitetu Stanislavivshini 1975 S 604 605 Diasporiana elektronna biblioteka Procitovano 31 lipnya 2023 Zhernokleyev O Rajkivskij I Yarosevich Roman Gnatovich Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya Do 100 richchya Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki T 4 T Ya Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2021 S 531 533 Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Procitovano 31 lipnya 2023 Gandzyuk R Nasha istoriya Golos gromadi Visnik silskoyi radi s Mikitinci 2017 Vip 3 S 2 3 Procitovano 31 lipnya 2023 Dzherela RedaguvatiGolovatij M 200 vulic Ivano Frankivska Ivano Frankivsk Lileya NV 2010 S 442 443 Gorbovatij V Gucal P Chubata D Yarosevich Roman Gnatovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 693 ISBN 978 966 528 279 2 Dovgoshiya P Uvijti v tayemnici duhu Ternopil Aston 2012 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Melnichuk B Uniyat V Ivan Franko i Ternopilshina Ternopil Ternograf 2012 280 s S 272 273 ISBN 978 966 457 087 6 Yakovlyev Yu Roman Yarosevich providnij diyach RURP u pershij polovini 1890 h rr Visnik Prikarpatskogo universitetu Seriya Istoriya Ivano Frankivsk 2013 S 333 343 Franz Adlgasser Kurzbiografie Jarossewytsch Jarosevyc Roman Dr phil Dr med na sajti Parlament Osterreich Republik Parlamentarier 1848 1918 nim Posilannya RedaguvatiInstitut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Yarosevich Roman Arhivovano 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Ivano Frankivsk Istoriya nazv vulic Ivano Frankivska nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yarosevich Roman Gnatovich amp oldid 40659553