www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ян Парандовський Lib Jan ParandowskiНародився 11 травня 1895 1895 05 11 Львів Австро УгорщинаПомер 26 вересня 1978 1978

Ян Парандовський

Ян Парандовський
Jan Parandowski
Народився 11 травня 1895(1895-05-11)
Львів, Австро-Угорщина
Помер 26 вересня 1978(1978-09-26) (83 роки)
Варшава, Польща
Поховання
Повонзківський цвинтар : 

Країна  Республіка Польща
Місце проживання 4 Zimorowica Street in Warsawd
Діяльність письменник, есеїст, перекладач
Alma mater ЛНУ імені Івана Франка
Мова творів польська
Напрямок письменник та історик культури
Magnum opus Алхімія слова
Членство Польський PEN Clubd і Związek Zawodowy Literatów Polskichd
Нагороди
 Ян Парандовський у Вікісховищі

Ян Парандовский (пол. Jan Parandowski; 11 травня 1895, Львів — 26 вересня 1978, Варшава) — польський письменник, есеїст і перекладач. Двічі був номінований на Нобелівську премію (1957 і 1959).

Походження ред.

Був позашлюбним сином Юлії Парандовської з Мостиськ і греко-католицького священика, українського теолога, викладача Львівського університету Івана Бартошевського. Цей факт встановила й оприлюднила в своїй книзі «Хто ти є. Початок родинної саги» (2014) онука Я. Парандовського Йоанна Щепковська (відома польська акторка).

Біографія ред.

1913 — закінчив IV Державну чоловічу гімназію імені Яна Длуґоша у Львові, після чого вступив до Львівського університету, на факультет класичної філології та археології.

Під час навчання брав участь в археологічних розкопках на території Європи.

Але перші есеї (про Зиґмунта Красінського та Жан-Жака Руссо) опублікував іще гімназистом — у львівській газеті Przegląd (1912).

Після вступу до Львова російських військ (1914) був інтернований і приблизно до 1919 року мешкав у Саратов і (Росія), де навчався у місцевій гімназії. У цьому місті тоді виходила газета польською мовою Wieśći saratowskie («Саратовські вісті»), редактором якої значився Jan Parandowski.

1919 — повернувся до Львова. Того ж року в Станиславові накладом 150 примірників вийшла книжка Яна Парандовського «Більшовизм і більшовики в Росії» (Bolszewizm i bolszewicy w Rosji). Ні в СРСР, ні в Польській Народній Республіці її не перевидавали. У комуністичні часи примірники книжки вилучали з польських бібліотек, і лише завдяки вцілілій фотокопії з бібліотеки Вроцлавського університету 1996 побачило світ її 2-е польське видання.

1923 — успішно закінчив Львівський університет.

1923 — отримав звання магістра класичної філології й археології.

1929 — переселився зі Львова до Варшави.

1930—1931 — був одним із двох редакторів науково-літературного журналу Pamiętnik Warszawski.

1933 — очолив польський ПЕН-клуб. На цій посаді беззмінно (з перервою на роки Другої світової війни) пробув до самої смерті.

1937—1938 — редагував серію «Великі люди» при Державному видавництві шкільних книг.

1944 — під час Варшавського повстання згорів будинок Парандовського, у вогні загинув весь архів письменника — не лише матеріали до вже виданих творів, але й чернетки нових. Зокрема, згорів майже готовий роман, який повинен був стати 2-ю частиною роману «Небо пломеніє» — з розповіддю про подальше життя головного персонажа, Теофіла Гродзіцького.

1945—1950 — Парандовський викладав у Люблінському католицькому університеті (завідував кафедрою спочатку античної культури, а потім порівняльного літературознавства).

У цей час відвідав Норвегію, Швецію, Францію, працював у Королівській бібліотеці Стокгольму і Національній бібліотеці Парижа.

З 1948 — член Варшавського наукового товариства.

1948 — готував Всесвітній конгрес інтелектуалів у Вроцлаві.

1958 — допомагав у організації Міжнародного з'їзду перекладачів у Варшаві.

1962 — обраний віце-президентом Міжнародного ПЕН-клубу.

Творчість ред.

Могила Яна Парандовського на кладовищі Повонзкі (Варшава, Польща)

Більшість статей, оповідань, есеїв Парандовського присвячені темі античності. Популярність у широкого читача він здобув завдяки своїй книзі «Мітологія».

Переклав книги Юлія Цезаря «Про громадянську війну» (1951), Лонга «Дафніс і Хлоя» (1948), «Одіссею» Гомера (1953).

Проте основною його працею вважають книгу «Алхімія слова».

Деякі твори ред.

Нагороди ред.

1936 — бронзова медаль олімпійського конкурсу мистецтва та літератури, який проходив під час Берлінської олімпіади (за роман «Олімпійський диск»).

1937 — «Золотий лавровий вінець» Польської літературної академії (за творчі досягнення).

1964 — Державна премія I ступеня (за сукупність літературної діяльності).

1976 — doctor honoris causa факультету християнської філософії Люблінського католицького університету.

Примітки ред.

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ . Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 6 квітня 2015. 
  3. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 6 квітня 2015. 

Українські видання ред.

  • Міфологія. Вірування та легенди стародавніх греків та римлян. — К.: Молодь, 1977 (український переклад Ольги Лєнік; наклад 100 000 примірників)
  • Небо пломеніє. — Л.: Каменяр, 1978 (український переклад Богдана Гавришківа; наклад 165 тисяч примірників).
  • Алхімія слова. — К.: Дніпро, 1991 (український переклад Юрія Попсуєнка; наклад 15 000 примірників)
  • Ян Парандовський. Король життя. Роман. З польської переклав Юрій Попсуєнко
  • Петрарка (Ян Парандовський). «Всесвіт» № 10, 1972. З польської переклав Анатолій Седик

Посилання ред.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lib Yan ParandovskijJan ParandowskiNarodivsya 11 travnya 1895 1895 05 11 Lviv Avstro UgorshinaPomer 26 veresnya 1978 1978 09 26 83 roki Varshava PolshaPohovannya Povonzkivskij cvintar Krayina Respublika PolshaMisce prozhivannya 4 Zimorowica Street in WarsawdDiyalnist pismennik eseyist perekladachAlma mater LNU imeni Ivana FrankaMova tvoriv polska 1 Napryamok pismennik ta istorik kulturiMagnum opus Alhimiya slovaChlenstvo Polskij PEN Clubd i Zwiazek Zawodowy Literatow PolskichdNagorodi Yan Parandovskij u VikishovishiYan Parandovskij pol Jan Parandowski 11 travnya 1895 Lviv 26 veresnya 1978 Varshava polskij pismennik eseyist i perekladach Dvichi buv nominovanij na Nobelivsku premiyu 1957 i 1959 2 Zmist 1 Pohodzhennya 2 Biografiya 3 Tvorchist 3 1 Deyaki tvori 4 Nagorodi 5 Primitki 6 Ukrayinski vidannya 7 PosilannyaPohodzhennya red Buv pozashlyubnim sinom Yuliyi Parandovskoyi z Mostisk i greko katolickogo svyashenika ukrayinskogo teologa vikladacha Lvivskogo universitetu Ivana Bartoshevskogo Cej fakt vstanovila j oprilyudnila v svoyij knizi Hto ti ye Pochatok rodinnoyi sagi 2014 3 onuka Ya Parandovskogo Joanna Shepkovska vidoma polska aktorka 2 Biografiya red 1913 zakinchiv IV Derzhavnu cholovichu gimnaziyu imeni Yana Dlugosha u Lvovi pislya chogo vstupiv do Lvivskogo universitetu na fakultet klasichnoyi filologiyi ta arheologiyi Pid chas navchannya brav uchast v arheologichnih rozkopkah na teritoriyi Yevropi Ale pershi eseyi pro Zigmunta Krasinskogo ta Zhan Zhaka Russo opublikuvav ishe gimnazistom u lvivskij gazeti Przeglad 1912 Pislya vstupu do Lvova rosijskih vijsk 1914 buv internovanij i priblizno do 1919 roku meshkav u Saratov i Rosiya de navchavsya u miscevij gimnaziyi U comu misti todi vihodila gazeta polskoyu movoyu Wiesci saratowskie Saratovski visti redaktorom yakoyi znachivsya Jan Parandowski 1919 povernuvsya do Lvova Togo zh roku v Stanislavovi nakladom 150 primirnikiv vijshla knizhka Yana Parandovskogo Bilshovizm i bilshoviki v Rosiyi Bolszewizm i bolszewicy w Rosji Ni v SRSR ni v Polskij Narodnij Respublici yiyi ne perevidavali U komunistichni chasi primirniki knizhki viluchali z polskih bibliotek i lishe zavdyaki vcililij fotokopiyi z biblioteki Vroclavskogo universitetu 1996 pobachilo svit yiyi 2 e polske vidannya 1923 uspishno zakinchiv Lvivskij universitet 1923 otrimav zvannya magistra klasichnoyi filologiyi j arheologiyi 1929 pereselivsya zi Lvova do Varshavi 1930 1931 buv odnim iz dvoh redaktoriv naukovo literaturnogo zhurnalu Pamietnik Warszawski 1933 ocholiv polskij PEN klub Na cij posadi bezzminno z perervoyu na roki Drugoyi svitovoyi vijni probuv do samoyi smerti 1937 1938 redaguvav seriyu Veliki lyudi pri Derzhavnomu vidavnictvi shkilnih knig 1944 pid chas Varshavskogo povstannya zgoriv budinok Parandovskogo u vogni zaginuv ves arhiv pismennika ne lishe materiali do vzhe vidanih tvoriv ale j chernetki novih Zokrema zgoriv majzhe gotovij roman yakij povinen buv stati 2 yu chastinoyu romanu Nebo plomeniye z rozpoviddyu pro podalshe zhittya golovnogo personazha Teofila Grodzickogo 1945 1950 Parandovskij vikladav u Lyublinskomu katolickomu universiteti zaviduvav kafedroyu spochatku antichnoyi kulturi a potim porivnyalnogo literaturoznavstva U cej chas vidvidav Norvegiyu Shveciyu Franciyu pracyuvav u Korolivskij biblioteci Stokgolmu i Nacionalnij biblioteci Parizha Z 1948 chlen Varshavskogo naukovogo tovaristva 1948 gotuvav Vsesvitnij kongres intelektualiv u Vroclavi 1958 dopomagav u organizaciyi Mizhnarodnogo z yizdu perekladachiv u Varshavi 1962 obranij vice prezidentom Mizhnarodnogo PEN klubu Tvorchist red nbsp Mogila Yana Parandovskogo na kladovishi Povonzki Varshava Polsha Bilshist statej opovidan eseyiv Parandovskogo prisvyacheni temi antichnosti Populyarnist u shirokogo chitacha vin zdobuv zavdyaki svoyij knizi Mitologiya Pereklav knigi Yuliya Cezarya Pro gromadyansku vijnu 1951 Longa Dafnis i Hloya 1948 Odisseyu Gomera 1953 Prote osnovnoyu jogo praceyu vvazhayut knigu Alhimiya slova Deyaki tvori red 1924 Mitologiya Mitologia populyarnij viklad antichnih perekaziv legend i viruvan 1924 Eros na Olimpi Eros na Olimpie 1927 Dvi vesni Dwie wiosny 1927 Troyanska vijna Wojna trojanska 1930 Korol zhittya Krol zycia pro Oskara Vajlda 1933 Olimpijskij disk Dysk olimpijski 1934 Vidvidini ta zustrichi Odwiedziny i spotkania 1935 Prigodi Odiseya Przygody Odyseusza 1936 Nebo plomeniye Niebo w plomieniach avtobiografichnij roman 1949 Seredzemnomorska godina Godzina srodziemnomorska 1951 Alhimiya slova Alchemia slowa 1953 Sonyachnij godinnik Arhivovano 22 lipnya 2013 u Wayback Machine Zegar sloneczny knizhka opovidan pro ditinstvo 1955 Vibrani tvori Pisma wybrane 1956 Petrarka Petrarka 1957 Vibrani tvori tt 1 3 Dziela wybrane tomy 1 3 1958 Z antichnogo svitu Z antycznego swiata 1959 Mij Rim Moj Rzym 1961 Povernennya do zhittya Powrot do zycia 1962 Veresneva nich 1967 Akaciya Akacja Nagorodi red 1936 bronzova medal olimpijskogo konkursu mistectva ta literaturi yakij prohodiv pid chas Berlinskoyi olimpiadi za roman Olimpijskij disk 1937 Zolotij lavrovij vinec Polskoyi literaturnoyi akademiyi za tvorchi dosyagnennya 1964 Derzhavna premiya I stupenya za sukupnist literaturnoyi diyalnosti 1976 doctor honoris causa fakultetu hristiyanskoyi filosofiyi Lyublinskogo katolickogo universitetu Primitki red Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Ivan Luchuk Hto buv batkom Yana Parandovskogo Zbruch 06 04 2015 Arhiv originalu za 29 chervnya 2017 Procitovano 6 kvitnya 2015 Joanna Szczepkowska Kto ty jestes Poczatek sagi rodzinnej Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 6 kvitnya 2015 Ukrayinski vidannya red Mifologiya Viruvannya ta legendi starodavnih grekiv ta rimlyan K Molod 1977 ukrayinskij pereklad Olgi Lyenik naklad 100 000 primirnikiv Nebo plomeniye L Kamenyar 1978 ukrayinskij pereklad Bogdana Gavrishkiva naklad 165 tisyach primirnikiv Alhimiya slova K Dnipro 1991 ukrayinskij pereklad Yuriya Popsuyenka naklad 15 000 primirnikiv Yan Parandovskij Korol zhittya Roman Z polskoyi pereklav Yurij Popsuyenko Petrarka Yan Parandovskij Vsesvit 10 1972 Z polskoyi pereklav Anatolij SedikPosilannya red Brat Nibenimeda Alhimik slova Yan Parandovskij zaxid net 21 05 2010 Arhivovano 13 listopada 2011 u Wayback Machine Ivan Luchuk Hto buv batkom Yana Parandovskogo Zbruch 06 04 2015 Arhivovano 29 chervnya 2017 u Wayback Machine Anatolij Salij Yan Parandovskij i problema samotnosti avtora https docs google com viewer url http 3A 2F 2Fshron1 chtyvo org ua 2FSalii Anatolii 2FYan Parandovskyi i problema samotnosti avtora pdf Arhivovano 25 sichnya 2022 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yan Parandovskij amp oldid 39863120