www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ян Карлович матір пол Jan KarłowiczНародився 28 травня 1836 1836 05 28 Троцький повіт Литовсько Віленська губернія Росій

Ян Карлович

Ян Карлович
пол. Jan Karłowicz
Народився 28 травня 1836(1836-05-28)
Троцький повіт, Литовсько-Віленська губернія, Російська імперія (нині — Литва)
Помер 14 червня 1903(1903-06-14) (67 років)
Варшава, Російська імперія (нині — Польща)
Поховання Повонзківський цвинтар
Країна Польща
Діяльність етнолог, фольклорист, мовознавець, музикознавець
Alma mater Імператорський Московський університет
Членство Академія знаньd
Polish Ethnological Societyd
Рід Q63532407?
Батько Aleksander Karłowiczd
Мати Q64138912?
У шлюбі з Irena Sulistrowskad
Діти (4) Мечислав Карлович
 Ян Карлович у Вікісховищі

Ян Карлович (Іван Карлович; 28 травня 1836, Субортовичі близько Меркіна (Варенський район, Алітуський повіт, Литва) — 14 червня 1903, Варшава) — білоруський і польський етнограф, музикознавець, лінгвіст, фольклорист (вивчав польський, литовський фольклор), журналіст, член (з 1887) Академії знань.

Біографія ред.

Походив зі шляхетської родини герба Остоя, був сином Олександра та Антоніни Карловичів з роду Молоховець. Початкову освіту здобув удома у батька, потім навчався в гімназії у Вільні (1847-1852, там же навчався грі на фортепіано і віолончелі), а потім в Московському університеті, де вивчав філологію та історію (1853-1857, там же грав в симфонічному оркестрі університету). У 1857-1859 роках здобував додаткову освіту в Колеж де Франс в Парижі і потім в Гейдельберзі; теорію та історію музики вивчав в консерваторії в Брюсселі (1859-1860), потім вивчав історію та філософію в Берлінському Університеті (1865-1866), в тому числі в Леопольд фон Садна; в Берлінському Університеті в 1866 році захистив докторську дисертацію під назвою «De Boleslai Primi bello Kioviensi». Роком пізніше захистив габілітаційну дисертацію «Don Karlos, królewicz hiszpański. Szkic biograficzno-historyczny» у Варшавській головній школі, але не отримав габілітації.

Деякий час працював канцелістом окружного суду у Вільно (1862 рік). У 1865 році одружився з Іреною, дочкою Едмунда Сулістровського (1814–1871). Разом з дружиною жив у маєтку Карловича в Подзітві, після смерті Едмунда переїхав до маєтку у Вишневе. У шлюбі народилося четверо дітей, в тому числі син Мечислав, що став відомим композитором і альпіністом, і дві доньки: Яніна, що стала вчителькою, і Ванда (її чоловіком був Зигмунт Василевський, літературний критик, політичний діяч, сенатор Другої Речі Посполитої).

У 1871 році нетривалий час був науковим співробітником у Варшавській консерваторії. У литовських губерніях збирав місцевий фольклор, працював над створенням соціальних інститутів взаємодопомоги, разом з Константом Скірмунтом очолював Італійський банк в Шеметовщизне, в 1875 році написав наукову роботу литовською мовою, в якій розглядалася її історія, граматична структура і зв'язок з іншими індоєвропейськими мовами. У 1876 році вирушив до Філадельфії. У 1882 році вирішив, що не може займатися в Литві науковою діяльністю (плануючи роботу над словником польської мови), і продав Вишневе графам Бутенеєвим-Хрептовичевим, що в період русифікації було поставлено йому як зрада. Разом з сім'єю переїхав спочатку в Гейдельберг, потім в Дрезден, Прагу і в підсумку до Варшави. З собою постійно перевозив велику бібліотеку (чотири тисячі примірників). З 1899 року викладав етнографію на педагогічних курсах у Варшаві.

Наукова діяльність ред.

З 1887 був членом-кореспондентом Академії наук у Кракові. Був також членом Познанського Товариства друзів наук (з 1872 — член-кореспондент), «Societe des Traditions Populaires» в Парижі (з 1880), Литовського літературного товариства (з 1881 року), етнологічного товариства у Львові (в 1895 став одним з його засновників і пізніше був почесним членом) Товариства дослідників природи ім. Миколая Коперника, американського фольклорного суспільства, фольклорного суспільства в Лондоні, Академії наук і мистецтв у Загребі, етнологічного товариства в Празі. Почесного членства його удостоїло варшавське співоче товариство «Lutnia». У Варшавському Музичному товаристві заснував секцію ім. Станіслава Монюшка (1891) та ім. Фридерика Шопена (1899 рік). У 1888 році був одним зі співзасновників Етнографічного музею у Варшаві. Обіймав посаду президента Фонду літератури у Варшаві.

Його наукові інтереси включали в себе літературний фольклор, етномузикзнавство, польську філологію, релігієзнавство, порівняльне мовознавство, литвиністіку, краєзнавство, музичну нотацію. Спільно з Адамом Антоні Криньским і Владиславом Недзведзьким склав самий великий найбільший (до середини XX століття) словник польської мови (1900-1927, 8 томів), що охоплює приблизно 280000 слів.

Проводив порівняльні дослідження польських переказів, доводив чеське походження легенди про Пяста. Вивчав етимологію імен та процес їх трансформації в прізвищах і назвах сіл, представив своє пояснення етимології слова «Польща». Описав безліч невідомих народних музичних інструментів, а також дав описав, як влаштована стара польська селянська хата. У 1876 році запропонував власний спосіб запису нот.

Співпрацював з щомісячним географічно-етнографічним журналом «Wisła» (1889-1899), бувши його редактором, співпрацював також у виданнях «Aleneum», «Pamiętnik Fizyjograficzny», «Melusine»; спільно з Криньським заснував журнал «Prace Filologiczne» (1884). Виконав кілька перекладів (в тому числі «Дані етики» Герберта Спенсера) і написав безліч власних наукових робіт. Найбільш відомі такі праці: «Про chacie polskiej» (IV том журналу «Pamiętnik», 1884) і «Про imionach wlasnych polskich m iejsc i ludzi» («Pami ętnik» V, 1885 і VI, 1886). В останній праці розглядаються польські місцеві й особисті власні імена і прояви народної етимології. У томах XI та XII «Zbi ór wiadomo ści do antropologii krajowej» (видання Краківської академії наук) видав «Podania i bajki ludowe zebrane na Litwie» — збірка литовських і білоруських казок. Писав також історико-літературні статті (в «Атенеум») і публіцистичні твори (наприклад, стаття про шляхту в «Ognisko» 1882).

21 жовтня 2011 до 175-річчя від дня його народження в Субортовичах був встановлений дерев'яний меморіал.

Література ред.

  • Ліцьвінка Васіль. Ян Карловіч; [ 26 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  • Беларуская энцыклапедыя. Т. 8. — Мн., 1999.
  • Wiella Encyklopedia Powszechna. T. 5. — Warszawa, 1965. — C. 474.
  • Podania i bajki ludowe, zebrane na Litwie / staraniem Jana Karłowicza. ― Kraków, 1887. (13И//460(026))
  • Biogramy uczonych polskich, Część I: Nauki społeczne, zeszyt 2: K–O (pod redakcją Andrzeja Śródki i Pawła Szczawińskiego), Ossolineum, Wrocław 1984
  • Zbigniew Hauser, Śladami Karłowiczów, Spotkania z Zabytkami|Spotkania z zabytkami, 8/2002
  • Karol Appel, Życie i prace Jana Karłowicza (1836—1903), Warszawa 1904 ([[https://web.archive.org/web/20190320201058/http://kpbc.umk.pl/publication/4686 Архівовано 20 березня 2019 у Wayback Machine.] kopia cyfrowa])
  • . henryk-sienkiewicz.eu
  • Prace Jana Karłowicza [ 4 вересня 2018 у Wayback Machine.] w serwisie Polona.pl [ 26 липня 2011 у Wayback Machine.]
  • Сумцов Н. Е. Карлович, Ян // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.

Примітки ред.

  1. ↑ http://www.wbc.poznan.pl/publication/45364
    d:Track:Q64138917
  2. Karłowicz Jan Aleksander [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (польск.). WIEM, darmowa encyklopedia.
  3. Polski słownik biograficzny [ 28 грудня 2016 у Wayback Machine.]: [польск.]. — Warszawa: Nakł. Polskiej Akademii Umiejętności, 1967. — Vol. 12. — P. 53.
  4. . Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 20 березня 2019. 
  5. Subartonyse pagerbtas žymus kraštietis Janas Karlovičius[недоступне посилання з грудня 2019]

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
matir Yan Karlovichpol Jan KarlowiczNarodivsya 28 travnya 1836 1836 05 28 Trockij povit Litovsko Vilenska guberniya Rosijska imperiya nini Litva Pomer 14 chervnya 1903 1903 06 14 67 rokiv Varshava Rosijska imperiya nini Polsha Pohovannya Povonzkivskij cvintarKrayina PolshaDiyalnist etnolog folklorist movoznavec muzikoznavecAlma mater Imperatorskij Moskovskij universitetChlenstvo Akademiya znand Polish Ethnological SocietydRid Q63532407 Batko Aleksander Karlowiczd 1 Mati Q64138912 1 U shlyubi z Irena SulistrowskadDiti 4 Mechislav Karlovich Yan Karlovich u VikishovishiYan Karlovich Ivan Karlovich 28 travnya 1836 Subortovichi blizko Merkina Varenskij rajon Alituskij povit Litva 14 chervnya 1903 Varshava biloruskij i polskij etnograf muzikoznavec lingvist folklorist vivchav polskij litovskij folklor zhurnalist chlen z 1887 2 Akademiyi znan Zmist 1 Biografiya 2 Naukova diyalnist 3 Literatura 4 Primitki 5 PosilannyaBiografiya red Pohodiv zi shlyahetskoyi rodini gerba Ostoya buv sinom Oleksandra ta Antonini Karlovichiv z rodu Molohovec Pochatkovu osvitu zdobuv udoma u batka 3 potim navchavsya v gimnaziyi u Vilni 1847 1852 tam zhe navchavsya gri na fortepiano i violoncheli a potim v Moskovskomu universiteti de vivchav filologiyu ta istoriyu 1853 1857 tam zhe grav v simfonichnomu orkestri universitetu U 1857 1859 rokah zdobuvav dodatkovu osvitu v Kolezh de Frans v Parizhi i potim v Gejdelberzi teoriyu ta istoriyu muziki vivchav v konservatoriyi v Bryusseli 1859 1860 potim vivchav istoriyu ta filosofiyu v Berlinskomu Universiteti 1865 1866 v tomu chisli v Leopold fon Sadna v Berlinskomu Universiteti v 1866 roci zahistiv doktorsku disertaciyu pid nazvoyu De Boleslai Primi bello Kioviensi Rokom piznishe zahistiv gabilitacijnu disertaciyu Don Karlos krolewicz hiszpanski Szkic biograficzno historyczny u Varshavskij golovnij shkoli ale ne otrimav gabilitaciyi Deyakij chas pracyuvav kancelistom okruzhnogo sudu u Vilno 1862 rik U 1865 roci odruzhivsya z Irenoyu dochkoyu Edmunda Sulistrovskogo 1814 1871 Razom z druzhinoyu zhiv u mayetku Karlovicha v Podzitvi pislya smerti Edmunda pereyihav do mayetku u Vishneve U shlyubi narodilosya chetvero ditej v tomu chisli sin Mechislav sho stav vidomim kompozitorom i alpinistom i dvi donki Yanina sho stala vchitelkoyu i Vanda yiyi cholovikom buv Zigmunt Vasilevskij literaturnij kritik politichnij diyach senator Drugoyi Rechi Pospolitoyi U 1871 roci netrivalij chas buv naukovim spivrobitnikom u Varshavskij konservatoriyi U litovskih guberniyah zbirav miscevij folklor 4 pracyuvav nad stvorennyam socialnih institutiv vzayemodopomogi razom z Konstantom Skirmuntom ocholyuvav Italijskij bank v Shemetovshizne v 1875 roci napisav naukovu robotu litovskoyu movoyu v yakij rozglyadalasya yiyi istoriya gramatichna struktura i zv yazok z inshimi indoyevropejskimi movami U 1876 roci virushiv do Filadelfiyi U 1882 roci virishiv sho ne mozhe zajmatisya v Litvi naukovoyu diyalnistyu planuyuchi robotu nad slovnikom polskoyi movi i prodav Vishneve grafam Buteneyevim Hreptovichevim sho v period rusifikaciyi bulo postavleno jomu yak zrada Razom z sim yeyu pereyihav spochatku v Gejdelberg potim v Drezden Pragu i v pidsumku do Varshavi Z soboyu postijno perevoziv veliku biblioteku chotiri tisyachi primirnikiv Z 1899 roku vikladav etnografiyu na pedagogichnih kursah u Varshavi Naukova diyalnist red Z 1887 buv chlenom korespondentom Akademiyi nauk u Krakovi Buv takozh chlenom Poznanskogo Tovaristva druziv nauk z 1872 chlen korespondent Societe des Traditions Populaires v Parizhi z 1880 Litovskogo literaturnogo tovaristva z 1881 roku etnologichnogo tovaristva u Lvovi v 1895 stav odnim z jogo zasnovnikiv i piznishe buv pochesnim chlenom Tovaristva doslidnikiv prirodi im Mikolaya Kopernika amerikanskogo folklornogo suspilstva folklornogo suspilstva v Londoni Akademiyi nauk i mistectv u Zagrebi etnologichnogo tovaristva v Prazi Pochesnogo chlenstva jogo udostoyilo varshavske spivoche tovaristvo Lutnia U Varshavskomu Muzichnomu tovaristvi zasnuvav sekciyu im Stanislava Monyushka 1891 ta im Friderika Shopena 1899 rik U 1888 roci buv odnim zi spivzasnovnikiv Etnografichnogo muzeyu u Varshavi Obijmav posadu prezidenta Fondu literaturi u Varshavi Jogo naukovi interesi vklyuchali v sebe literaturnij folklor etnomuzikznavstvo polsku filologiyu religiyeznavstvo porivnyalne movoznavstvo litvinistiku krayeznavstvo muzichnu notaciyu Spilno z Adamom Antoni Krinskim i Vladislavom Nedzvedzkim sklav samij velikij najbilshij do seredini XX stolittya slovnik polskoyi movi 1900 1927 8 tomiv sho ohoplyuye priblizno 280000 sliv Provodiv porivnyalni doslidzhennya polskih perekaziv dovodiv cheske pohodzhennya legendi pro Pyasta Vivchav etimologiyu imen ta proces yih transformaciyi v prizvishah i nazvah sil predstaviv svoye poyasnennya etimologiyi slova Polsha Opisav bezlich nevidomih narodnih muzichnih instrumentiv a takozh dav opisav yak vlashtovana stara polska selyanska hata U 1876 roci zaproponuvav vlasnij sposib zapisu not Spivpracyuvav z shomisyachnim geografichno etnografichnim zhurnalom Wisla 1889 1899 buvshi jogo redaktorom spivpracyuvav takozh u vidannyah Aleneum Pamietnik Fizyjograficzny Melusine spilno z Krinskim zasnuvav zhurnal Prace Filologiczne 1884 Vikonav kilka perekladiv v tomu chisli Dani etiki Gerberta Spensera i napisav bezlich vlasnih naukovih robit Najbilsh vidomi taki praci Pro chacie polskiej IV tom zhurnalu Pamietnik 1884 i Pro imionach wlasnych polskich m iejsc i ludzi Pami etnik V 1885 i VI 1886 V ostannij praci rozglyadayutsya polski miscevi j osobisti vlasni imena i proyavi narodnoyi etimologiyi U tomah XI ta XII Zbi or wiadomo sci do antropologii krajowej vidannya Krakivskoyi akademiyi nauk vidav Podania i bajki ludowe zebrane na Litwie zbirka litovskih i biloruskih kazok Pisav takozh istoriko literaturni statti v Ateneum i publicistichni tvori napriklad stattya pro shlyahtu v Ognisko 1882 21 zhovtnya 2011 do 175 richchya vid dnya jogo narodzhennya v Subortovichah buv vstanovlenij derev yanij memorial 5 Literatura red Licvinka Vasil Yan Karlovich Arhivovano 26 lyutogo 2020 u Wayback Machine Belaruskaya encyklapedyya T 8 Mn 1999 Wiella Encyklopedia Powszechna T 5 Warszawa 1965 C 474 Podania i bajki ludowe zebrane na Litwie staraniem Jana Karlowicza Krakow 1887 13I 460 026 Biogramy uczonych polskich Czesc I Nauki spoleczne zeszyt 2 K O pod redakcja Andrzeja Srodki i Pawla Szczawinskiego Ossolineum Wroclaw 1984 Zbigniew Hauser Sladami Karlowiczow Spotkania z Zabytkami Spotkania z zabytkami 8 2002 Karol Appel Zycie i prace Jana Karlowicza 1836 1903 Warszawa 1904 https web archive org web 20190320201058 http kpbc umk pl publication 4686 Arhivovano20 bereznya 2019 u Wayback Machine kopia cyfrowa Karlowicz Jan Aleksander Ludwik henryk sienkiewicz eu Prace Jana Karlowicza Arhivovano 4 veresnya 2018 u Wayback Machine w serwisie Polona pl Arhivovano 26 lipnya 2011 u Wayback Machine Sumcov N E Karlovich Yan Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Primitki red a b http www wbc poznan pl publication 45364 d Track Q64138917 Karlowicz Jan Aleksander Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine polsk WIEM darmowa encyklopedia Polski slownik biograficzny Arhivovano 28 grudnya 2016 u Wayback Machine polsk Warszawa Nakl Polskiej Akademii Umiejetnosci 1967 Vol 12 P 53 Jano Karloviciaus atminimo svente Subartonyse Arhiv originalu za 20 bereznya 2019 Procitovano 20 bereznya 2019 Subartonyse pagerbtas zymus krastietis Janas Karlovicius nedostupne posilannya z grudnya 2019 Posilannya red Biografiya Arhivovano 26 lyutogo 2020 u Wayback Machine bil Karlovich Yan Arhivovano 20 bereznya 2019 u Wayback Machine Encyklopedia PWN pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yan Karlovich amp oldid 40329594