www.wikidata.uk-ua.nina.az

Янчевецький Василь Григорович Ukrcenter Примітки Василь ЯнВасилий Григорьевич ЯнчевецкийІм я при народженні Василий Григ

Янчевецький Василь Григорович

Василь Ян
Василий Григорьевич Янчевецкий
Ім'я при народженні Василий Григорьевич Янчевецкий
Псевдонім Василь Ян
Народився 23 грудня 1874 (4 січня 1875)(1875-01-04)
Київ, Російська імперія
Помер 5 серпня 1954(1954-08-05) (79 років)
Звенигород, Московська область, Російська РФСР, СРСР
Поховання
Ваганьковське кладовище : 

Країна  СРСР Російська імперія
Діяльність прозаїк
Alma mater Гімназія Густава Адольфа
Мова творів російська
Роки активності 1901—1954
Напрямок соціалістичний реалізм
Жанр історична проза
Magnum opus трилогія «Нашестя монголів»
Членство СП СРСР
Брати, сестри Dmitry Yanchevetskyd
Премії
 Янчевецький Василь Григорович у Вікісховищі

Васи́ль Григо́рович Ян, (справжнє прізвище — Янчеве́цький) (23 грудня 1874 (4 січня 1875)(18750104) — 5 серпня 1954) — російськомовний радянський письменник і мандрівник українського походження, автор багатьох історичних повістей з історії Великого Євразійського Степу, зокрема українських степів різних епох. Основна праця — «Нашестя монголів», в якій відображена історія завоювань Війська Степового від Чингізхана до Батия. Трилогія сподобалася Сталіну, оскільки була на його думку ідейно доречною, за що письменник отримав Сталінську премію першого ступеня (1942). Разом з тим, існують думки, що насправді в книзі письменник аллегорично зобразив криваву історію утворення країни Рад, а як головного героя, хаджу Рахіма аль-Багдаді — самого себе.

Біографія ред.

Василь Янчевецький — відомий письменник, автор книжок з історії Великого Євразійського Степу, Скіфії, Великого Війська Степового, Золотої Орди. Народився в Києві в сім'ї вчителя іноземних мов Григорія Андрійовича Янчевецького, вихідця з родини волинських священиків, випускника Київського університету св. Володимира, філолога і перекладача. Потім жив і навчався в Таллінні, Ризі, Санкт-Петербузі, в Середній Азії, жив в еміграції в Османській імперії, Королівстві Румунія, де докладно вивчав різні культури і збирав матеріал для своїх книжок.

Предки письменника по ліній батька, Янчевецькі, були з давнього козацького роду, служили писарями у Війську Запорізькому, ходили в походи на Османську імперію, потім стали православними священиками на Волині, активно боролись з польською унією. Дід був останнім священиком у роду, батько викладав у колегії Павла Галагана, багато подорожував Грецією, перекладав давньогрецьких поетів та істориків.

Предки письменника по лінії матері, Варвари Мечеровської, теж були з давнього козацького роду. Сама Варвара Пампіївна була двоюрідною сестрою української художниці Марії Констянтинівни Башкірцевої.

1897 закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького університету. Два роки подорожував Російською імперією, враження лягли в основу першої книги «Записки пішохода» (1901), потім близько року жив у Великій Британії — працював в бібліотеці Британського музею і подорожував.

В 1901 році вперше приїхав до Ашхабаду, на службу в канцелярію керівника Закаспійської області, куди його взяли за рекомендацією старшого брата. Активно вивчав східні мови і життя місцевого населення. В 1902 році їздив через пустелю з науково-статистичними цілями в Хіву (перевіряв стан колодязів на караванному шляху), був на прийомі у хівінского хана і його наступника. Брав участь у дослідницькій експедиції вздовж персько-афганського кордону. Потім він повертався в Середню Азію не раз, а середньоазіатська тематика зайняла центральне місце в його творчості.

Під час Російсько-японської війни в 1905–1906 роках був військовим кореспондентом Санкт-Петербурзького телеграфного агентства на Далекому Сході. У 1906—1907 роках працював у Ташкенті статистиком в переселенському управлінні Туркестану. У 1907—1912 роках служив в редакції газети «Росія» (багато їздив у далекі відрядження), викладав латинську мову в 1-й петербурзької гімназії, серед його учнів були драматург В. Вишневський і поет В. Рождественський. З числа гімназистів у 1910 році створив один з перших скаутських загонів «Легіон юних розвідників». Як організатор скаутів 26 грудня 1910 зустрічався з полковником Робертом Бейден-Павелом, який приїжджав до Російської імперії. З осені 1910 року по липень 1914 випускав журнал «Учень», у якому публікував і свої невеликі твори.

У 1913—1918 роках разом з родиною жив за кордоном, працюючи кореспондентом телеграфного агентства: в Османській імперії, а з початком Першої світової війни — в Королівстві Румунія. У 1918 році повернувся з дітьми через «білий» Крим до Росії, залишивши в Королівстві Румунія дружину, оперну співачку, а згодом відому югославську виконавицю російських романсів Ольгу Янчевецкую.

У 1918—1919 роках працював у похідній друкарні армії Колчака у Сибіру. Після встановлення в Ачинську Радянської влади працював учителем, кореспондентом, директором школи в селі Уюк Урянхайського краю, потім редактором та завідувачем редакції газети «Влада праці» в Мінусинську, куди також розміщував свої нариси, писав п'єси для міського театру (в тому числі для дітей). Саме тоді він уперше став підписуватися псевдонімом Ян.

У 1923 році ненадовго переїхав до Москви.

У 1925—1927 служить у Самарканді економістом узбецьких банків, де також багато пише в журнал «Всесвітній слідопит» статей і нарисів про культуру Узбекистану. Його п'єса про зміни в житті східних жінок «Худжум» (з узбецького — розкріпачення) йшла на багатьох сценах Середньої Азії.

Повернувшись в 1928 році в Москву приступає до написання історичних оповідань і повістей. Першими повістями були «Фінікійський корабель» про плавання фінікійців (1931), «Вогні на курганах» про опір скіфів і согдів Олександру Македонському (1932), «Спартак» про повстання рабів в Римі (1933) і «Молотобійці» про появу мануфактур в Росії (1934).

Могила Янчевецкого В. Г. на Ваганьковському кладовищі

У червні 1941 року Василь Ян просився на фронт, але не був узятий по старості. До 1944 року був в евакуації у Ташкенті де продовжував працювати над своїм головний твором — історичною трилогією «Нашестя монголів», в яку входять романи «Чингіз-хан» про завоювання Центральної Азії (1939), «Батий» про завоювання Північно-Східної Русі (1942) і «До останнього моря» про завоювання Південної Русі і поході далі на захід до Адріатичного моря (1955, після смерті письменника).

Тема боротьби предків народів СРСР з монгольськими завойовниками в XIII столітті виявилася дуже актуальною в роки Німецько-радянської війни. Книги отримали безліч позитивних відгуків як від населення, так і від істориків, сходознавців, критиків і літературознавців і стали популярні. Ця епопея ґрунтується на ретельному вивченні джерел і виконана з великою сумлінністю; трилогія захоплює читача захопливістю дії.

Василь Ян як публіцист був запрошений до співпраці із засобами масової інформації, як середньоазійськими, так і центральними, глави з ще недописаної повісті-казки «На крилах мужності» (з сюжетом, паралельним «Чингіз-хана») друкувалися російською, узбецькою та туркме́нською мовами, передавалися по радіо, за мотивами книг планувалося поставити оперу «Джелаль-ед-Дін Неприборканий» і зняти два фільми — «Чингіз-хан» і «Джелаль-ед-Дін».

Повернувшись з евакуації, Ян дописував, розпочаті в Ташкенті «Розповіді старого закаспійца» та «На крилах мужності», переробляє «Вогні на курганах», будує нові плани, яким не судилося збутися: через важку хворобу і смерть. Письменник помер 5 серпня 1954 року. Був похований на Вірменському цвинтарі в Москві, але недавно [коли?] перепохований навпроти — на Ваганьковському кладовищі.

Створюючи свої твори Ян, часто слідував переконанню, що героїчні особистості «повинні бути не такими, якими вони були насправді, а якими вони повинні бути, щоб стати ідеалом», повинні підноситися над іншими, показаними реалістично. Письменнику вдається показати складність людської долі і відсутність поділу на своїх і чужих. Інтерес до його творів виник під час німецько-радянської війни та й надалі продовжував зростати. Так, до 1985 року число видань перевищила 230, загальним тиражем понад 20 млн примірників. Найпопулярніші до того часу були «Чингіз-хан» (понад 100 перевидань) і «Батий» (близько 80), перекладені на 50 мов у 30 країнах.

Нагороди і премії ред.

Твори ред.

Повісті (романи) ред.

  • «Афганський смарагд» (незакінчена повість), 1912
  • «Фінікійський корабель», 1931
  • «Вогні на курганах[ru]», 1932—1952
  • «Навала монголів[ru]» (трилогія):
    • «Чингіз-хан», 1939
    • «Батий», 1942 (скорочений варіант для дітей — «Навала Батия», 1941)
    • «До „останнього“ моря», 1955
  • «Спартак», 1933
  • «Молотобійці», 1934
  • «Юність полководця», 1952
  • «На крилах мужності» (повість-казка), 1940-і

П'єси та сценарії ред.

  • «Наречена червоного партизана», 1921—1923
  • «Колчаковщіни», 1921—1923
  • «Село, прокинься», 1921—1923
  • «Нота лорда Керзона», 1921—1923
  • «Червоноармійська зірка», 1921—1923
  • Комедія «Худжум», 1925—1927
  • «Джелаль-ед-Дін Неприборканий» (лібрето непоставленої опери), 1944
  • «Чингіз-хан» (лібрето незнятого фільму), 1944
  • «Джелаль-ед-Дін» (лібрето незнятого фільму), 1944

Розповіді ред.

  • «Розповіді про незвичайне»
    • «Що краще?», 1944
    • «Блакитна сойка Заратустри», 1945
    • «Овідій у вигнанні», початок 1930-х
    • «Трюм і палуба», 1929
    • «Повернення мрії», кінець 1940-х
    • «У Орлиному гнізді» Старця гори "«, кінець 1940-х
    • „Скоморошьи потіха“, кінець 1940-х
    • „Партизанська витримка (Валянки влітку)“, 1922
    • „Загадка озера Кара-нір“, кінець 1920-х
    • „В пісках Каракуми“, кінець 1920-х
    • „Плавильники Ванджа“, початок 1930-х
  • „Розповіді“ старого закаспійця»
    • «Дзвін пустелі», 1906
    • «Тач-Гюль (В горах Персії)», 1910
    • «Демон Гори», 1943—1944
    • «Ватан („Батьківщина“)», 1936
    • «Лист із скіфського табору», кінець 1920-х
    • «Афганські привиди», кінець 1906
    • «Лист з скіфського табору», кінець 1920-х
    • «Видіння дурману (Душа)», 1910
    • «Рогата змійка (Розповідь капітана)», 1907
    • «Три щасливих дні Бухари», 1944
  • Подорожні нотатки «Блакитні далі Азії», 1947—1948

Нариси і статті ред.

  • Збірка нарисів «Записки пішохода», 1901
  • Збірник статей «Виховання надлюдини», 1908
  • Брошура «Що потрібно зробити для петербурзьких дітей», 1911
  • «У Чорному морі», 1907—1912
  • «У Босфорі», 1907—1912
  • «В Афінах», 1907—1912
  • «Записки російського мандрівника», 1907—1912
  • «На російській Півночі», 1907—1912
  • «На захист Приамур'я», 1907—1912
  • «Японія і Корея», 1907—1912
  • «Невикористані багатства Сахаліну», 1907—1912
  • «Самарканд», 1925—1927
  • «Танці жінок Узбекистану», 1925—1927
  • «Узбецький народний театр», 1925—1927
  • «Узбецька драма», 1925—1927
  • «О 1-й майстерні хореографії», 1925—1927
  • «Олександр і Спітамен», кінець 1920-х — початок 1930-х
  • «Як я працював над своїми книгами», кінець 1920-х — початок 1930-х
  • «Історична достовірність і творча інтуїція», кінець 1920-х — початок 1930-х
  • «Завоювання Середньої Азії Олександром Македонським», кінець 1920-х — початок 1930-х
  • «У гори Фархада», 1941—1944
  • «Новий узбецький народний театр», 1941—1944
  • «Муканов», 1941—1944
  • «Проблема історичного роману», 1941—1944
  • «Червоноармієць», 1941—1944

Вшанування ред.

На честь Василя Яна названі вулиця та бібліотека в Києві.

Література ред.

  • Розгін Л. Е. В. Ян Критико-біографічний нарис. — М., 1969; Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографіч. покажчик, т. 6, ч. 2. — М., 1969.
  • Янчевецкій М. В. В. Ян і Середня Азія / / В. Ян. Вогні на курганах: Повісті, оповідання. — М.: Радянський письменник, 1985. — С. 677—702.
  • Ян В. Г. Блакитні далі Азії: дорожні нотатки / / Вогні на курганах: Повісті, оповідання. — М.: Радянський письменник, 1985. — С. 597—677.

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ukrcenter Primitki Vasil YanVasilij Grigorevich YancheveckijIm ya pri narodzhenni Vasilij Grigorevich YancheveckijPsevdonim Vasil YanNarodivsya 23 grudnya 1874 4 sichnya 1875 1875 01 04 Kiyiv Rosijska imperiyaPomer 5 serpnya 1954 1954 08 05 79 rokiv Zvenigorod Moskovska oblast Rosijska RFSR SRSRPohovannya Vagankovske kladovishe Krayina SRSR Rosijska imperiyaDiyalnist prozayikAlma mater Gimnaziya Gustava AdolfaMova tvoriv rosijskaRoki aktivnosti 1901 1954Napryamok socialistichnij realizmZhanr istorichna prozaMagnum opus trilogiya Nashestya mongoliv Chlenstvo SP SRSRBrati sestri Dmitry YanchevetskydPremiyi Yancheveckij Vasil Grigorovich u VikishovishiVasi l Grigo rovich Yan spravzhnye prizvishe Yancheve ckij 23 grudnya 1874 4 sichnya 1875 18750104 5 serpnya 1954 rosijskomovnij radyanskij pismennik i mandrivnik ukrayinskogo pohodzhennya avtor bagatoh istorichnih povistej z istoriyi Velikogo Yevrazijskogo Stepu zokrema ukrayinskih stepiv riznih epoh Osnovna pracya Nashestya mongoliv v yakij vidobrazhena istoriya zavoyuvan Vijska Stepovogo vid Chingizhana do Batiya Trilogiya spodobalasya Stalinu oskilki bula na jogo dumku idejno dorechnoyu za sho pismennik otrimav Stalinsku premiyu pershogo stupenya 1942 Razom z tim isnuyut dumki sho naspravdi v knizi pismennik allegorichno zobraziv krivavu istoriyu utvorennya krayini Rad a yak golovnogo geroya hadzhu Rahima al Bagdadi samogo sebe Zmist 1 Biografiya 2 Nagorodi i premiyi 3 Tvori 3 1 Povisti romani 3 2 P yesi ta scenariyi 3 3 Rozpovidi 3 4 Narisi i statti 4 Vshanuvannya 5 Literatura 6 Dzherela 7 PosilannyaBiografiya red Vasil Yancheveckij vidomij pismennik avtor knizhok z istoriyi Velikogo Yevrazijskogo Stepu Skifiyi Velikogo Vijska Stepovogo Zolotoyi Ordi Narodivsya v Kiyevi v sim yi vchitelya inozemnih mov Grigoriya Andrijovicha Yancheveckogo vihidcya z rodini volinskih svyashenikiv vipusknika Kiyivskogo universitetu sv Volodimira filologa i perekladacha Potim zhiv i navchavsya v Tallinni Rizi Sankt Peterbuzi v Serednij Aziyi zhiv v emigraciyi v Osmanskij imperiyi Korolivstvi Rumuniya de dokladno vivchav rizni kulturi i zbirav material dlya svoyih knizhok Predki pismennika po linij batka Yanchevecki buli z davnogo kozackogo rodu sluzhili pisaryami u Vijsku Zaporizkomu hodili v pohodi na Osmansku imperiyu potim stali pravoslavnimi svyashenikami na Volini aktivno borolis z polskoyu uniyeyu Did buv ostannim svyashenikom u rodu batko vikladav u kolegiyi Pavla Galagana bagato podorozhuvav Greciyeyu perekladav davnogreckih poetiv ta istorikiv Predki pismennika po liniyi materi Varvari Mecherovskoyi tezh buli z davnogo kozackogo rodu Sama Varvara Pampiyivna bula dvoyuridnoyu sestroyu ukrayinskoyi hudozhnici Mariyi Konstyantinivni Bashkircevoyi 1897 zakinchiv istoriko filologichnij fakultet Peterburzkogo universitetu Dva roki podorozhuvav Rosijskoyu imperiyeyu vrazhennya lyagli v osnovu pershoyi knigi Zapiski pishohoda 1901 potim blizko roku zhiv u Velikij Britaniyi pracyuvav v biblioteci Britanskogo muzeyu i podorozhuvav V 1901 roci vpershe priyihav do Ashhabadu na sluzhbu v kancelyariyu kerivnika Zakaspijskoyi oblasti kudi jogo vzyali za rekomendaciyeyu starshogo brata Aktivno vivchav shidni movi i zhittya miscevogo naselennya V 1902 roci yizdiv cherez pustelyu z naukovo statistichnimi cilyami v Hivu pereviryav stan kolodyaziv na karavannomu shlyahu buv na prijomi u hivinskogo hana i jogo nastupnika Brav uchast u doslidnickij ekspediciyi vzdovzh persko afganskogo kordonu Potim vin povertavsya v Serednyu Aziyu ne raz a serednoaziatska tematika zajnyala centralne misce v jogo tvorchosti Pid chas Rosijsko yaponskoyi vijni v 1905 1906 rokah buv vijskovim korespondentom Sankt Peterburzkogo telegrafnogo agentstva na Dalekomu Shodi U 1906 1907 rokah pracyuvav u Tashkenti statistikom v pereselenskomu upravlinni Turkestanu U 1907 1912 rokah sluzhiv v redakciyi gazeti Rosiya bagato yizdiv u daleki vidryadzhennya vikladav latinsku movu v 1 j peterburzkoyi gimnaziyi sered jogo uchniv buli dramaturg V Vishnevskij i poet V Rozhdestvenskij Z chisla gimnazistiv u 1910 roci stvoriv odin z pershih skautskih zagoniv Legion yunih rozvidnikiv Yak organizator skautiv 26 grudnya 1910 zustrichavsya z polkovnikom Robertom Bejden Pavelom yakij priyizhdzhav do Rosijskoyi imperiyi Z oseni 1910 roku po lipen 1914 vipuskav zhurnal Uchen u yakomu publikuvav i svoyi neveliki tvori U 1913 1918 rokah razom z rodinoyu zhiv za kordonom pracyuyuchi korespondentom telegrafnogo agentstva v Osmanskij imperiyi a z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni v Korolivstvi Rumuniya U 1918 roci povernuvsya z ditmi cherez bilij Krim do Rosiyi zalishivshi v Korolivstvi Rumuniya druzhinu opernu spivachku a zgodom vidomu yugoslavsku vikonavicyu rosijskih romansiv Olgu Yancheveckuyu U 1918 1919 rokah pracyuvav u pohidnij drukarni armiyi Kolchaka u Sibiru Pislya vstanovlennya v Achinsku Radyanskoyi vladi pracyuvav uchitelem korespondentom direktorom shkoli v seli Uyuk Uryanhajskogo krayu potim redaktorom ta zaviduvachem redakciyi gazeti Vlada praci v Minusinsku kudi takozh rozmishuvav svoyi narisi pisav p yesi dlya miskogo teatru v tomu chisli dlya ditej Same todi vin upershe stav pidpisuvatisya psevdonimom Yan U 1923 roci nenadovgo pereyihav do Moskvi U 1925 1927 sluzhit u Samarkandi ekonomistom uzbeckih bankiv de takozh bagato pishe v zhurnal Vsesvitnij slidopit statej i narisiv pro kulturu Uzbekistanu Jogo p yesa pro zmini v zhitti shidnih zhinok Hudzhum z uzbeckogo rozkripachennya jshla na bagatoh scenah Serednoyi Aziyi Povernuvshis v 1928 roci v Moskvu pristupaye do napisannya istorichnih opovidan i povistej Pershimi povistyami buli Finikijskij korabel pro plavannya finikijciv 1931 Vogni na kurganah pro opir skifiv i sogdiv Oleksandru Makedonskomu 1932 Spartak pro povstannya rabiv v Rimi 1933 i Molotobijci pro poyavu manufaktur v Rosiyi 1934 nbsp Mogila Yancheveckogo V G na Vagankovskomu kladovishiU chervni 1941 roku Vasil Yan prosivsya na front ale ne buv uzyatij po starosti Do 1944 roku buv v evakuaciyi u Tashkenti de prodovzhuvav pracyuvati nad svoyim golovnij tvorom istorichnoyu trilogiyeyu Nashestya mongoliv v yaku vhodyat romani Chingiz han pro zavoyuvannya Centralnoyi Aziyi 1939 Batij pro zavoyuvannya Pivnichno Shidnoyi Rusi 1942 i Do ostannogo morya pro zavoyuvannya Pivdennoyi Rusi i pohodi dali na zahid do Adriatichnogo morya 1955 pislya smerti pismennika Tema borotbi predkiv narodiv SRSR z mongolskimi zavojovnikami v XIII stolitti viyavilasya duzhe aktualnoyu v roki Nimecko radyanskoyi vijni Knigi otrimali bezlich pozitivnih vidgukiv yak vid naselennya tak i vid istorikiv shodoznavciv kritikiv i literaturoznavciv i stali populyarni Cya epopeya gruntuyetsya na retelnomu vivchenni dzherel i vikonana z velikoyu sumlinnistyu trilogiya zahoplyuye chitacha zahoplivistyu diyi Vasil Yan yak publicist buv zaproshenij do spivpraci iz zasobami masovoyi informaciyi yak serednoazijskimi tak i centralnimi glavi z she nedopisanoyi povisti kazki Na krilah muzhnosti z syuzhetom paralelnim Chingiz hana drukuvalisya rosijskoyu uzbeckoyu ta turkme nskoyu movami peredavalisya po radio za motivami knig planuvalosya postaviti operu Dzhelal ed Din Nepriborkanij i znyati dva filmi Chingiz han i Dzhelal ed Din Povernuvshis z evakuaciyi Yan dopisuvav rozpochati v Tashkenti Rozpovidi starogo zakaspijca ta Na krilah muzhnosti pereroblyaye Vogni na kurganah buduye novi plani yakim ne sudilosya zbutisya cherez vazhku hvorobu i smert Pismennik pomer 5 serpnya 1954 roku Buv pohovanij na Virmenskomu cvintari v Moskvi ale nedavno koli perepohovanij navproti na Vagankovskomu kladovishi Stvoryuyuchi svoyi tvori Yan chasto sliduvav perekonannyu sho geroyichni osobistosti povinni buti ne takimi yakimi voni buli naspravdi a yakimi voni povinni buti shob stati idealom povinni pidnositisya nad inshimi pokazanimi realistichno Pismenniku vdayetsya pokazati skladnist lyudskoyi doli i vidsutnist podilu na svoyih i chuzhih Interes do jogo tvoriv vinik pid chas nimecko radyanskoyi vijni ta j nadali prodovzhuvav zrostati Tak do 1985 roku chislo vidan perevishila 230 zagalnim tirazhem ponad 20 mln primirnikiv Najpopulyarnishi do togo chasu buli Chingiz han ponad 100 perevidan i Batij blizko 80 perekladeni na 50 mov u 30 krayinah Nagorodi i premiyi red Stalinska premiya pershogo stupenya 1942 za roman Chingiz han 1939 medaliTvori red Povisti romani red Afganskij smaragd nezakinchena povist 1912 Finikijskij korabel 1931 Vogni na kurganah ru 1932 1952 Navala mongoliv ru trilogiya Chingiz han 1939 Batij 1942 skorochenij variant dlya ditej Navala Batiya 1941 Do ostannogo morya 1955 Spartak 1933 Molotobijci 1934 Yunist polkovodcya 1952 Na krilah muzhnosti povist kazka 1940 iP yesi ta scenariyi red Narechena chervonogo partizana 1921 1923 Kolchakovshini 1921 1923 Selo prokinsya 1921 1923 Nota lorda Kerzona 1921 1923 Chervonoarmijska zirka 1921 1923 Komediya Hudzhum 1925 1927 Dzhelal ed Din Nepriborkanij libreto nepostavlenoyi operi 1944 Chingiz han libreto neznyatogo filmu 1944 Dzhelal ed Din libreto neznyatogo filmu 1944Rozpovidi red Rozpovidi pro nezvichajne Sho krashe 1944 Blakitna sojka Zaratustri 1945 Ovidij u vignanni pochatok 1930 h Tryum i paluba 1929 Povernennya mriyi kinec 1940 h U Orlinomu gnizdi Starcya gori kinec 1940 h Skomoroshi potiha kinec 1940 h Partizanska vitrimka Valyanki vlitku 1922 Zagadka ozera Kara nir kinec 1920 h V piskah Karakumi kinec 1920 h Plavilniki Vandzha pochatok 1930 h Rozpovidi starogo zakaspijcya Dzvin pusteli 1906 Tach Gyul V gorah Persiyi 1910 Demon Gori 1943 1944 Vatan Batkivshina 1936 List iz skifskogo taboru kinec 1920 h Afganski prividi kinec 1906 List z skifskogo taboru kinec 1920 h Vidinnya durmanu Dusha 1910 Rogata zmijka Rozpovid kapitana 1907 Tri shaslivih dni Buhari 1944 Podorozhni notatki Blakitni dali Aziyi 1947 1948Narisi i statti red Zbirka narisiv Zapiski pishohoda 1901 Zbirnik statej Vihovannya nadlyudini 1908 Broshura Sho potribno zrobiti dlya peterburzkih ditej 1911 U Chornomu mori 1907 1912 U Bosfori 1907 1912 V Afinah 1907 1912 Zapiski rosijskogo mandrivnika 1907 1912 Na rosijskij Pivnochi 1907 1912 Na zahist Priamur ya 1907 1912 Yaponiya i Koreya 1907 1912 Nevikoristani bagatstva Sahalinu 1907 1912 Samarkand 1925 1927 Tanci zhinok Uzbekistanu 1925 1927 Uzbeckij narodnij teatr 1925 1927 Uzbecka drama 1925 1927 O 1 j majsterni horeografiyi 1925 1927 Oleksandr i Spitamen kinec 1920 h pochatok 1930 h Yak ya pracyuvav nad svoyimi knigami kinec 1920 h pochatok 1930 h Istorichna dostovirnist i tvorcha intuyiciya kinec 1920 h pochatok 1930 h Zavoyuvannya Serednoyi Aziyi Oleksandrom Makedonskim kinec 1920 h pochatok 1930 h U gori Farhada 1941 1944 Novij uzbeckij narodnij teatr 1941 1944 Mukanov 1941 1944 Problema istorichnogo romanu 1941 1944 Chervonoarmiyec 1941 1944Vshanuvannya red Na chest Vasilya Yana nazvani vulicya ta biblioteka v Kiyevi Literatura red Rozgin L E V YanKritiko biografichnij naris M 1969 Rosijski radyanski pismenniki prozayiki Biobibliografich pokazhchik t 6 ch 2 M 1969 Yancheveckij M V V Yan i Serednya Aziya V Yan Vogni na kurganah Povisti opovidannya M Radyanskij pismennik 1985 S 677 702 Yan V G Blakitni dali Aziyi dorozhni notatki Vogni na kurganah Povisti opovidannya M Radyanskij pismennik 1985 S 597 677 Dzherela red https web archive org web 20050223213154 http www litagent ru cliinfoi asp KAvt 820 http www pseudology org Literature Yanchevetski VG htm Arhivovano 19 zhovtnya 2011 u Wayback Machine http lib web malina com viewbooks php gid 11 amp author 2347 Arhivovano 9 serpnya 2007 u Wayback Machine https web archive org web 20100618101840 http lib aldebaran ru author yan vasilii yan vasilii chingishan https web archive org web 20050223213154 http www litagent ru cliinfoi asp KAvt 820 http www baltwillinfo com baltika 305 b16 htm Arhivovano 17 lipnya 2019 u Wayback Machine Posilannya red Volodkovich A Troye Ivanovih tri doli Arhivovano 22 grudnya 2019 u Wayback Machine Chervoni avtori na storinkah bilih gazet Sibiru i Dalekogo Shodu Materiali tretoyi naukovij konferenciyi vikladachiv i studentiv 14 15 bereznya 2002 r Nauka Universitet 2002 Novosibirsk Novij sibirskij universitet 2002 S 96 99 Interv yu z sinom pismennika Vasil Grigorovich Yan Yancheveckij Arhivovano 7 bereznya 2021 u Wayback Machine Biblioteka Aldebaran knigi V Yana Olga Yancheveckaya Nashu spivachku v Yugoslaviyi lyubili i koroli i komunisti Arhivovano 24 veresnya 2013 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yancheveckij Vasil Grigorovich amp oldid 40181036