Бу́нге (у 1924—1965 роках — селище шахти Юнком, у 1965—2016 роках — Юнокомунарівськ) — місто Єнакієвської міської громади Горлівського району Донецької області, Україна. Розташоване над річкою Булавинка. 2014 року селище налічувало 13945 мешканців. Входить до складу Горлівсько-Єнакієвської агломерації.
| Бунге | |||
|---|---|---|---|
| Основні дані | |||
| Країна | Україна | ||
| Область | Донецька область | ||
| Район | Горлівський район | ||
| Громада | Єнакієвська міська громада | ||
| Засноване | 1908 | ||
| Статус міста | з 1965 року | ||
| Населення | ▼ 13 495 (01.01.2022) | ||
| Площа | 5,4 км² | ||
| Густота населення | 2546,1 осіб/км² | ||
| Поштові індекси | 86493-86497 | ||
| Телефонний код | +380-6252 | ||
| Координати | 48°13′41″ пн. ш. 38°16′28″ сх. д.H G O | ||
| Висота над рівнем моря | 213 м | ||
| Водойма | р. Булавинка | ||
| Назва мешканців | бу́нгівець бу́нгівка бу́нгівці | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Єнакієве | ||
| До станції | 5 км | ||
| До обл./респ. центру | |||
| - фізична | 43,7 км | ||
| - залізницею | 64 км | ||
| - автошляхами | 53,4 км | ||
| До Києва | |||
| - залізницею | 793 км | ||
| - автошляхами | 730 км | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | 86495, Донецька обл., Єнакієвська міськрада, м. Бунге, вул. Ілліча, 2 | ||
| Міський голова | Роленко Олександр Вікторович | ||
| Бунге у Вікісховищі
|
Географія ред.
Місто Бунге знаходиться поблизу залізничної станції Єнакієве на річці Булавинка (притока Кринки, басейн Міуса). Поверхня хвиляста, розчленована ярами і балками. Перевищення висот до 200 м.
Історія ред.
Засноване в 1908 році, коли російсько-бельгійське металургійне товариство заклало шахту «Бунге» для постачання вугіллям Петровського металургійного заводу. В 1924 році шахті дали назву «Юнком» («Юний комунар»). Так само стало називатися й шахтарське селище. З 1965 року отримав статус міста. У 1979 році в місті проведений підземний ядерний вибух (Об'єкт «Кліваж») у рамках атомно-вибухового експерименту.
Протягом російсько-української війни 21 вересня 2014 року українські війська змушено відійшли з міста.
12 травня 2016 року ВР України постановила повернути місту історичну назву Бунге. Постанова набрала чинності 22 травня 2016 року.
Населення ред.
За даними перепису 2001 року населення міста становило 17828 осіб, із них 10,84 % зазначили рідною мову українську, 88,45 % — російську, 0,13 % — білоруську, 0,04 % — вірменську, 0,02 % — румунську та польську, 0,01 % — болгарську, німецьку та угорську мови.
Відомі люди ред.
- Шевченко Іван Петрович — шахтар, Герой України.
Цікаві факти ред.
На шахті «Юнком» (ВО «Орджонікідзевугілля») у м. Бунге (у 1979 році — Юнокомунарівськ), на глибині 903 м 16 вересня 1979 р. о 9 годині (GMT) було здійснено підземний ядерний вибух потужністю 0,2—0,3 Кт тротилового еквівалента (Об'єкт «Кліваж»). Мета вибуху — зниження напруги в гірничому масиві, що мало підвищити безпеку відпрацювання вугільних пластів. Відстеження радіоактивного фону в області вибуху триває до сьогодні.
За десятиріччя 1979—1989 рр. чисельність населення Бунге зменшилася з 22,5 тис. до 20,7 тис. осіб.
Примітки ред.
- Юнокомунарівськ // Географічна енциклопедія України — 1993. — С. 456.
- https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_Сhuselnist.pdf
- Юнокомунарівськ. Географічна енциклопедія України. 1993. с. 456.
- Кабмін назвав міста Донбасу, підконтрольні сепаратистам. Korrespondent.net. Процитовано 5 жовтня 2023.
- . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 23 травня 2016. Процитовано 30 березня 2017.
- (укр.). Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 30 березня 2017.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 березня 2014.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2006. Процитовано 3 липня 2012.
- Испытания ядерного оружия и ядерные взрывы в мирных целях СССР. 1949—1990 гг. [ 30 вересня 2010 у Wayback Machine.] РФЯЦ-ВНИИЭФ. 1996 ISBN 5-85169-062-01
Посилання ред.
- (рос.). Архів оригіналу за 16 червня 2012.
- Енакиево как на ладони (рос.). [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Література ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Пірко, Василь (1998). . Донецьк: Укр. центр. с. 124. Архів оригіналу за 14 лютого 2017.
- Лаврів, Петро (1995). . Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Тараса Шевченка Український культурологічний Центр. Архів оригіналу за 20 грудня 2016.
- Пірко, Василь (2003). Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел). Донецьк: Східний видавничий дім: Український культурологічний центр. с. 180. оригіналу за 20 грудня 2016.
- Lavriv, Petro I. (1992). Istorija pivdenno-schidnoï Ukraïny. L'viv: Slovo. ISBN 978-5-8326-0011-6.
| Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |