www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шведська література Шве дська літерату ра література створена шведською мовою у Швеції та Фінляндії 1 є складовою ширшог

Шведська література

Шве́дська літерату́ра — література, створена шведською мовою у Швеції та Фінляндії. Шведська література є складовою ширшого поняття «скандинавські літератури».

Літературні епохи Редагувати

Історію шведської літератури прийнято поділяти на декілька літературних епох, назви яких, на відміну від інших літератур, пов'язані радше з політичною історією Швеції, ніж з історією розвитку літературних стилів:

Історія Редагувати

Язичництво Редагувати

Рьокський рунічний камінь

Шведська література, як і інші літератури Скандинавії, починається з рунічних написів, у яких прославлялися славетні діяння пануючих еліт або ж мова йшла про акти власності. Перший літературний текст, з якого бере початок шведська література, викарбуваний на Рьокському рунічному камені, який датується 800 роком. З прийняттям християнства до Швеції потрапляють тексти Святого письма та їхні коментарі грецькою, давньоєврейською та латинською мовами.

Середньовіччя та Кальмарська унія (1100—1520) Редагувати

Окрім рунічних написів, що загалом були короткими текстами, давніми пам'ятками писемності Швеції є закони про землеволодіння (XIII ст.). З поширенням християнства виникає релігійна література, гімни та переклади частин Біблії. З XIV століття з півдня Європи до Швеції приходить куртуазна література. Старошведською мовою було перекладено три лицарські романи (Eufemiavisor). У цей же час з'являється перша шведська хроніка Erikskrönika (Хроніка Еріка) про боротьбу за владу близько 1300 року. Найвидатнішою письменницею шведського середньовіччя вважають Бригіду Шведську, яка в свої Himmelska uppenbarelser («Небесних откровеннях») описує власні візії та полемізує з політичними та релігійними супротивниками. Велике значення для розвитку літератури мали також спільні для шведів, норвезькій, данців та ісландців балади й саги.

Реформація та епоха Великодержавності (1520—1721) Редагувати

Портрет Георга Стірнгельма пензля Давида Клекер-Еренштраля, 1663

На початку цього періоду закладено основи єдиної літературної шведської мови. 1541 року з'явився новий переклад Біблії Густава Вази, який залишався канонічним аж до 1917 року. Внаслідок Реформації особливого розвитку набула релігійна література, що домінувала весь цей період.

Література Ренесансу постала у Швеції лише в XVII столітті. Головним її представником був Ларс Віваліус, відомий як поет та авантюрист. Його поезія живилася образами й ритмами народних поезій тонічного віршування (Knittelvers). Головні теми його поезій — любов до свободи й природи. Натомість Георг Стірнгельм був радше неокласиком, він намагався надати шведській поезії певного академізму, спираючись на літературні зразки та розміри античності. Його поема «Геркулес» (1658), написана гекзаметром, надихала не одне покоління шведських літераторів. Традицію петраркізму розвивав у Швеції Скугечер Бергбу, який опублікував збірку ста сонетів Wenerid (опубліковано 1680, написано до 1650). Піком розвитку барокової поезії були 1670-і роки. Тоді з'явилося багато нових релігійних пісень, численних поезій на різні випадки (весілля, похорон, свято).

Епоха свободи Редагувати

Часопис Олофа Даліна «Then svänska Argus»

Епоха свободи (1721—1772) почалася зі встановлення в країні вільнішого політичного режиму. Найвизначніший натураліст Швеції Карл Лінней (1707—1778) став відомий насамперед завдяки науковим працям, написаним латиною, проте його ясний, чіткий, образний стиль мав чималий вплив на розвиток літературної шведської мови. Поет та історик Олоф Далін (1708—1763) писав свої твори під впливом сучасних йому французьких та, особливо, англійських письменників (Драйдена, Свіфта). За прикладом Аддіссона та Стіля Далін започаткував щотижневий сатиричний журнал «Шведський Аргус» (1732—1734), який здобув неабияку популярність. Якоб Мерк (1714—1763) є зачинателем жанру дидактичного роману у Швеції («Адальрік і Гетільда​​», «Текла» та ін.), який розвивався під впливом Фенелонового «Телемака».

Представниками французького впливу в Швеції були також Гедвіга Нурденфлікт (1718—1763), Філіпп Крейц (1731—1785), Густав Фредрік Юлленборг (1731—1808). Великий вплив на шведську літературу цього періоду мав данський письменник Людвіг Гольберг (1684—1754), комедії якого, в перекладах шведською мовою, були широко відомі й часто наслідувалися. Найбільшим національним поетом на рубежі цієї та наступної епохи був Карл-Мікаель Бельман (1740—1795). У поезії Бельман був особливо уважний до краси природи, його твори вирізняються віртуозністю й оригінальністю форм. Найбільшу популярність здобула його збірка епічних та ліричних віршів «Послання Фредмана». У другій половині епохи свободи (1753) королева Луїза Ульріка Прусська заснувала Королівську Шведську академію книжності, історії та давнини. Виникло декілька приватних гуртків, що мали на меті сприяти розвитку красного письменства.

Епоха Густава (1772—1809) Редагувати

За часів царювання короля Густава III французький вплив у культурному житті Швеції досяг свого апогею. На початку епохи Густава було засновано шведську «Музичну академію» та «Королівський театр». Сам король, у співпраці з наближеними, писав драми та тексти для опер. Головним співавтором короля та водночас типовим представником свого часу був Йоган Генрік Чельгрен (1751—1795), який особливо захоплювався Вольтером.

З Кельгреном суперничав Карл Густав Леопольд (1756—1829), особливо відомий своїм оповіданням «Eglé och Annette», в якому легковажне столичне життя протиставляється простому сільському. Своїми критичними статтями Леопольд чимало сприяв розвитку літературного смаку у своїх сучасників. Найпопулярнішою письменницею цієї епохи була Анна Ленгрен (1755—1817), яка черпала свої сюжети переважно з сімейного життя різних прошарків суспільства: «Den glada Festen» («Веселе свято»), «Eklog», «De smaa paa landet» («Малюки в селі»), «Pojkarne» («Хлопці»), «Buketten» («Букет»).

Представником романтичного напрямку в шведській літературі, близького до німецького «Періоду Бурі й Натиску», був Томас Турільд (1759—1808), який виступав за близькість до природи, свободу почуття та думки й був засуджений за твір «Om det allmänna förstaandets frihet» («Про свободу думки») на 4-річне вигнання. Спорідненим з Торульдом за духом був Бенгт Ліднер (1759—1793), найкращими творами якого вважають «Grefvinnan Spastaras död» («Смерть графині Спастара») та «Aaret 1783» («Рік 1783»).

Письменник і військовий діяч Георг Адлерспарре видавав у цю епоху журнал «Läsning i blandade ämnen», в якому співпрацювали найкращі сили літератури.

Новий державний лад (1809—1880) Редагувати

Пер Даніель Аттербум

Після державного перевороту 1809 року в шведській літературі відбулося оновлення. 1810 року було проголошено доволі широку свободу друку. Під впливом німецької романтичної школи, у шведській літературі визначилися дві головних течії: неоромантизм та єтицизм. Прихильниками першої течії, що мали прізвисько «фосфористи» (за назваою журналу «Фосфор»), були студенти Уппсальського університету. Ще 1803 року в Уппсалі утворилося товариство любителів красного письменства, після розпаду якого 1807 року 17-річним студентом Аттербумом була заснована «Спілка Аврори». У цій спілці формувалися літературні погляди молоді, які потім знаходили своє вираження в журналах: «Поліфем» (Стокгольм, 1809—1812) та «Фосфор» (Уппсала, 1810—1813). Поетичні твори фосфористів друкувалися в «Поетичному Альманасі», що видавався Аттербомом (1812—1822), критичним органом школи був «Svensk litteraturtidning» (1813—1824).

Найвидатнішим письменником-фосфористом був сам Пер Даніель Аттербум, який почав свою діяльність під впливом Вільгельма Тіка та Фрідріха Шеллінга. Він прагнув поєднувати у творчості романтичну стилістику з натурфілософськими роздумами. Його поема-казка «Lycksalighetens ö» («Острів блаженства») вважається вершиною шведського романтизму. Ідея цієї алегоричної поеми — співвідношення між життям у мріях, у світі фантазії та дійсним життям. Видатним представником фосфоризму був також Фредерік Пальмблад (1788—1852), що був як письменником, так і видавцем.

Друга течія письменників, об'єднана в «Спілку готів», мала на меті не лише суто літературні, а й загальнокультурні цілі. Як і фосфористи, «готи» були прихильниками романтичної школи з виразним національним духом. Серед членів спілки були люди з великим поетичним хистом. Засновником спілки «готів» був Гудмунд Йоран Адлербет, син талановитого перекладача латинських класиків. З 1811 року «готи» стали видавати власний журнал «Ідуна». 1844 року Адлербет помер і спілка розпалався.

До «готів» належали два майбутніх світила шведської літератури — Есаяс Теґнер (1782—1846) та Ерік Геєр (1783—1847). Ці два автори вважаються найбільшими національними поетами Швеції. Обидва вони були професорами університетів: Геєр викладав в Уппсальскому, а Теґнер — в Лундському університеті. Ерік Геєр був водночас поетом, філософом, композитором та видатним істориком. Приєднавшись спершу до табору романтиків, він згодом став першим поборником ліберальних ідей. Есаяс Теґнер згодом прилучився до неокласичного, академічного напрямку.

Зі «Спілки готів» вийшли ще два видатні письменники — Арвід Афцеліус (1785—1871), збирач шведських народних пісень, переказів та перекладач на шведську мову стародавньої «Едди», а також Пер Лінґ (1776—1839), засновник «Шведської гімнастики».

Дещо осторонь згаданих угруповань стояв Ерік Юхан Стагнеліус (1793—1823), твори якого позначені містичним характером та неперевершеною віртуозністю.

Рубіж XIX та XX століття (1870—1914) Редагувати

Сельма Лагерлеф, портрет Карла Ларсона (1909)

Август Стріндберг та Сельма Лагерлеф є найвидатнішими письменниками цього періоду. 1879 року Август Стріндберг здобув загальне визнання своїм романом Röda rummet (Червона кімната), після чого він створив цілу низку менших за формою творів й перейшов на драматургію. Завдяки п'єсами Fadren (Батько , 1887) та Fröken Julie (Фрекен Жулі, 1888), а також творам, написаним у руслі символізму, Ett drömspel (Гра снів, 1902) та Spöksonaten (Соната привидів, 1907) Стрінберг став широко відомий навіть за межами Швеції. Лауреатка Нобелівської премії з літератури Сельма Лагерлеф заявила про себе 1891 року романом Gösta Berlings saga (Сага про Єсту Берлінґа). Інший видатний твір Лагерлеф Nils Holgerssons underbara resa genom Sverige (Дивовижна подорож Нільса Гольгерсона з дикими гусьми по Швеції, 1906—1907) був задуманий як шкільний посібник-гра з географії. Так само для шкільного вжитку була задумана історична читанка іншого нобелівського лауреата Вернера фон Гейденстама Svenskarna och deras hövdingar (Швеція та її правителі), яка була опублікована 1909 року. Вернер фон Гейденстам разом з Густавом Фредінгом були найпримітнішими ліриками 1890-их років.

Шведський Fin de siècle найяскравіше репрезентує Яльмар Седерберг, доробок якого сповнений песимізму щодо людини і водночас стилістичного блиску. Улюблені герої Седерберга — розчаровані лиходії. 1895 року він опублікував свій перший роман Förvillelser (Замішання), за яким опублікував свій перший шедевр — роман Doktor Glas (Доктор Глас), публікація якого призвела до справжнього скандалу в Швеції. 1912 року з'явився його роман Den allvarsamma leken (Серйозна гра), який вважається класикою любовного роману.

Народження науково-фантастичного напрямку в шведській літературі пов'язують з іменем Класа Лундіна. 1878 року він опублікував перший шведський науков-фантастичний роман «Кисень та Аромазія».

Найвизначнішим поетом цього часу був символіст та модерніст Вільгельм Екелунд.

XX і XXI століття Редагувати

Міжвоєнний час (1914—1945) Редагувати

Сцена з опери «Аніара» за однойменною поемою Гаррі Мартінсона.

Література після 1914 року значно більше звертається до соціальних тем, ніж то було в попередій час. Робітнича література та критичне зображення середніх класів у 1920-і та 1930-і роки спираються на власний досвід письменників та нерідко мають автобіографічних характер.

Модерна лірика з впливами експресіонізму, футуризму та сюрреалізму представлена у творчості Пера Лагерквіста. Іншими яскравими посьменниками-модерністами були Гаррі Мартінсон, Біргер Себерг, Яльмар Ґулльберг, Артур Лундквіст тощо. Цікавий поетичний доробок у Карін Боє, яка поєднала ідеї соціалізму та психоаналізу. Найрадикальнішим шведським поетом-модерністом цього часу вважається Гуннар Екельоф.

Прихід у Німеччині до влади нацистів позначився й на шведській літературі. Пер Лагерквіст відповів на поширення нацистської ідеології романами Bödeln (Кат, 1933) та Dvärgen (Карлик, 1944), у яких викривається людське зло. Антинацистська тематика присутня також у творах Карін Боє (її роман-дистопія Kallocain / Каллокаїн, 1940) та у ще одного нобелівського лауреата Ейвінд Юнсон, автора романного циклу Krillon (Романи про Крилона).

Повоєнний час (1945—2000) Редагувати

Томас Транстремер

Лише в перші десятиліття після Другої світової війни по справжньому заявила про себе шведська література модерну. Екзистенційні проблеми знайшли своє вираження насамперед у ліриці. До визначних поетів цього часу належать Ерік Лінденгрен, Карл Веннберг, Карл Вернер Аспенстрем, Ельза Граве та Рут Гілларп. Поети Ларс Форссель та Томас Транстремер досягли міжнародного визнання. Найяскравішими прозаїками повоєнного часу були Ларс Алін, прихильник антинатуралістської естетики, та Стіг Дагерман, головними темами якого були вина та страх. Поряд з експериментальними творами розвивався й класичний роман, найпомітнішою представницею якого була Сара Лідман, яка в романі Tjärdalen (Долина Тер, 1953) описала сільське життя, та Пер Андерс Фогельстрем, який цікавився урбаністичними темами, зокрема в романі Sommaren med Monika (Літо з Монікою, 1951), sind.

Особливо значущим є доробок вже згаданого Гаррі Мартінсона, пошанованого Нобелівською премією з літератури. Мартінсон був прихильником буддизму та даосизму, але не в релігійному, а в морально-філософському сенсі. Вражаючі картини людського болю й космічної порожнечі зображені в поемі Мартінсона Aniara (Аніара, 1956) про космічний корабель, що збився з курсу. Головний герой роману Гаррі Мартінссона Vägen till Klockrike (Дорога до королівства дзвонів, 1948) — безробітний майстер сигар Болле, що блукає Швецією 1800-их років, уособлює погляди Мартінсона, позначені впливом далекосхідних релігій. Роман був екранізований 1953 року шведським режисером Гуннаром Скуглундом, а 1959 року композитор Карл Біргер Блумдаль написав однойменну оперу, яку потім поставили в Стокгольмі.

У середині 1960-х років відбулися певні зміни в спрямованості нових художніх творів. Нова політична свідомість вимагала більше критичних суспільних тем. Не дивно, що в цьому контексті розвивається жанр документального роману та репортажу. Пер Улоф Енквіст здобув визнання своїм романом Legionärerna ( Леґіонери, 1968) про екстрадицію 167 балтів із Швеції до СРСР. Ян Мюрдаль опублікував Rapport från en kinesisk by (Репортаж з китайського села). Також інші письменники, такі як Пер Вестерберг та Сара Лідман пишуть у цей час про умови й обставини життя людей за межами Швеції. На початку 1970-их років актуальними стали теми внутрішньополітичного життя, зокрема питання прав жінок. Про це писали Гун-Брит Сундстрем у романі För Lydia (Для Лідії) та Інгер Ульфвен у романі Dotter till en dotter (Дочка дочки).

У 1970-і роки відбулося відродження жанру роману-епопеї та романних циклів. Свен Дельбланк у романі Hedebysvit (Цикл Гедебі) описав сільське життя в Седерманланді, Керстін Екман опублікувала роман Häxringarna (Персні відьми), що започаткував цикл про Седерманланд кінця XIX століття, а Сара Лідман представила цикл з п'яти романів Jernbaneepos (Залізничний епос) про колонізацію Вестерботтена у XIX столітті. Йоран Тунстрем описав у романах Prästungen (Дитина священика) та Juloratoriet (Різдвяна ораторія) Вермланд.

Одним з провідних сучасних драматургів є Ларс Норен, відомий своєю родинною драмою Modet att döda (Мужність убити), створеною 1980 року. Стіґ Ларссон за'явив про себе у 1980-і роки творами постмодерністської стилістики, зокрема романом Autisterna (Аутисти). Водночас публікуються цікаві твори в традиції епічної оповіді, зокрема таких авторів, як Торні Ліндгрен (Ormens väg på hälleberget / Дорога змії та Hummelhonung / Джмелиний мед), Пер Улоф Енквіст (Musikanternas uttåg / Виступ музикантів та Livläkarens besök / Візит придворного лікаря), а також Керстін Екман з її трилогією Vargskinnet (Вовча шкура).

Детективна література Редагувати

Геннінґ Манкелль

Шведський детективний роман до Другої світової війни перебував під сильним впливом закордонних зразків. Лише після війни шведські детективи стають самобутніми як за місцем дії, так і за стилістикою і розвитком сюжету. Показовою в цьому плані була Марія Ланґ, що зображала життя та побут шведської провінції. Попри певну схематичність, її твори мають велику популярність, їх екранізують. З 1949 по 1990 ця авторка написала сорок три детективи для дорослих і чотири — для дітей. У 1960-і роки дуже плідною була письменницька співпраця Пера Валее і Май Шевалль, які стали відомими далеко за межами Швеції своїм десятитомним циклом om ett brott (Про злочин). Ці романи були не лише розважальним читвом, а й мали соціально-політичний підтекст. Під впливом успіху Валее та Шевалль у Швеції з'являлося дедалі більше детективних романів. Прикметно, що 1971 року засновано Svenska Deckarakademin (Шведську академію детективу). Великий міжнародний успіх здобули лауреати премії, заснованої цією академією, — майстри детективу Геннінґ Манкелль, Стіґ Ларссон, Юган Теорін.

Дитяча література Редагувати

Перші визначні твори дитячої літератури у Швеції з'явилися близько 1900 року. Найпомітнішими дитячими письменниками цього часу були Ельза Бесков, Анна Марія Роос та Анна Валенберг. 1945 року публікацією повісті «Пеппі Довгапанчоха» (швед. Pippi Långstrump) заявила про себе чи не найвідоміша письменниця сьогоднішньої Швеції Астрід Ліндґрен. Такими творами, як «Пеппі Довгапанчоха» Астрід Ліндґрен вдалося звільнити дитячу літературу від зайвого моралізаторства й дидактизму, писати захоплююче та водночас не сторонитися важливих світоглядних питань, як життя і смерть у «Брати Лев'яче Серце» (швед. Bröderna Lejonhjärta), мужність і страх у книжці «Міо, мій Міо» (швед. Mio, min Mio), конфлікт поколінь в «Роня, дочка розбійника» (швед. Ronja Rövardotter) тощо. Іншими дитячими письменниками, що оновили цей жанр літератури були Марія Ґріпе, Гуннель Лінде, Інґе та Ларс Сандберґ, Свен Нордквіст (книги про Петсона і Фіндуса), Моні Бренстрем (серія книжок Tsatsiki) та ін.

Шведська література в Україні Редагувати

Сьогодні шведську літературу в Україні видають всього декілька видавництв та перекладачів. Художню літературу зі шведської на українську перекладають Ольга Сенюк, Галина Кирпа, Наталя Іваничук, Лев Грицюк, Юлія Мусаковська та ін. Їхні переклади друкувалися у видавництвах «Дніпро» (ще за радянського часу), «Юніверс», «Український письменник», «Літопис», «Видавництво Старого Лева», «Фоліо», «Крок», «Піраміда», «Кальварія». З 1998 року при Львівському університеті діє «Центр країн Північної Європи» (засновник — Наталя Іваничук), який популяризує і шведську літературу.

Однією з перших в Україні взялася за художній переклад зі шведської Ольга Сенюк. У її перекладі вийшли такі книжки:

Галина Кирпа переклала українською чимало шведських письменників, зокрема окремі твори Інґер Сандберґ, Ґуннель Лінде, Ульфа Старка, Едіт Седерґран, Бу Сеттерлінда, Бенґта Шердемана, Артура Лундквіста, Юйї і Томаса Віесландерів, Ґуннара Екелефа, Вільгельма Екелунда, Еріка Блумберґа, Вернера Аспенстрема, Гаррі Мартінсона, Ельмера Діктуніуса, Інґрід Шестранд, Сів Відерберґ, Маріанне Сандельс, Яльмара Седерберґа, Астрід Ліндґрен, Пера Родстрема. Особливо багато в її доробку перекладів творів дитячої літератури. Галина Кирпа також написала декілька літературознавчих статей про шведських письменників — Сару Лідман «Мистецьке кредо — правда» (у виданні «Острів. Я і мій син», «Дніпро», 1984, переклад Ольги Сенюк); — Авґуста Стріндберґа «Поет і сумління епохи» (у виданні «Червона кімната», «Фоліо», 2009, переклад Ольги Сенюк)

Видання шведських авторів у перекладі Галини Кирпи:

«Петсон, Фіндус і намет». — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2009. — 24 с. ISBN 978-966-408-454-0;
«Як Фіндус загубився». — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2010. — 24 с. ISBN 978-966-408-451-9;
«Петсон, Фіндус і торт на іменини». — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2010. — 24 с. ISBN 978-966-408-453-3;
«Петсон, Фіндус і переполох на городі». — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2010. — 24 с. ISBN 978-966-408-450-2;
«Різдво у Петсона». — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2012. — 24 с. ISBN 978-966-10-2688-8;
«Коли Петсон сумує». — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2012. — 24 с. ISBN 978-966-10-2821-9;
«Хвилина півнячого кукуріку». — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2012. — 28 с. ISBN 978-966-10-2820-2;
«Фіндус іде з дому». — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2015. — 28 с. ISBN 978-966-104223-9

  • Оке Гольмберґ. «Туре Свентон, приватний детектив» (2010)
  • Астрід Ліндґрен. «Домовичок Нільс Карлсон», «Книжка про Лотту з Бешкетної вулиці» (2010), «Сонячна галявина» (2011)
  • Геннінґ Манкелль. «Кіт, що любив дощ». — К: Махаон-Україна, 2014, ISBN 978-617-526-684-7
  • Барбру Ліндґрен. «Лоранґа». — Буча: Вид-во Жупанського, 2015
  • Ульф Старк. «Диваки і зануди». — Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. 160 с. ISBN 978-617-679-173-7
  • Рус Лагеркранц, Ева Еріксон. «Моє серце б'ється і сміється». [Книга 2]. — Харків: Читаріум, 2017. 120 с. ISBN 978-617-7329-22-9
  • Рус Лагеркранц, Ева Еріксон. «Моє щасливе життя» [Книга 1]. — Харків: Читаріум, 2018. 136 с. ISBN 978-617-7329-21-2
  • Лена Андерсон. «Ліннея в саду художника». — Харків: Крокус, 20. 56 с. ISBN 978-966-97919-4-8
  • Рус Лагеркранц, Ева Еріксон. «Яка ж я була щаслива». — Харків: Крокус, 2020. 120 с. ISBN 978-966-97972-0-9
  • Рус Лагеркранц, Ева Еріксон. «Даня та її клопоти». — Харків: Крокус, 2020. 104 с. ISBN 978-966-97972-1-6

Наталя Іваничук переклала з шведської на українську такі твори:

  • Альфред Єнсен. «Мазепа». — К.: Укр. письменник, 1993
  • Туве Янссон. «Вибрані твори». — Л.: Літопис, 2004
  • Туве Янссон. «Країна Мумі-тролів», т. 1. — Л.: Видавництво Старого Лева, 2004
  • Туве Янссон. «Країна Мумі-тролів», т. 2. — Л.: Видавництво Старого Лева, 2005
  • Туве Янссон. «Країна Мумі-тролів», т. 3. — Л.: Видавництво Старого Лева, 2005
  • Юган Барґум. «Хлопчик на літо». — Л.: Літопис, 2005. — 274 с. ISBN 966-7007-45-6
  • Туве Янссон. «Капелюх Чарівника». — Л.: Видавництво Старого Лева, 2008
  • Туве Янссон. «Комета прилітає». — Л.: Видавництво Старого Лева, 2008
  • Туве Янссон. «Мемуари Тата Мумі-троля». — Л.: Видавництво Старого Лева, 2009
  • Захаріас Топеліус «Казки». — Л.: Видавництво Старого Лева, 2008
  • Туве Янссон. «Небезпечне літо». — Л.: Видавництво Старого Лева, 2009
  • Генрік Мейнандер. «Історія Фінляндії». — Л.: ЛА Піраміда, 2009
  • Анна-Лена Лаурен. «У них щось негаразд з головою, у тих росіян». — Л.: Піраміда, 2011
  • Анна-Лена Лаурен. «У горах всі рівні». — Л.: Піраміда, 2012
  • Анна-Лена Лаурен. «Невідома ціна свободи — демократичні революції у Грузії, Україні та Киргизії». — Л.: Піраміда, 2013. ISBN 978-966-441-287-9
  • Туве Янссон, Самі Маліла. «Рецепти Мумі-мами». — Л.: Видавництво Старого Лева, 2014
  • Анна-Лена Лаурен, Петер Лоденіус. «Україна — прикордонна країна». — Л.: Піраміда, 2016
  • Туве Янссон. «Літня книжка». — Л.: Видавництво Старого Лева, 2017
  • Фріда Нільсон. «Гедвіґ». — Л.: Видавництво Старого Лева, 2018
  • Леннарт Гельсінґ, Ане Ґуставссон. — «Трелі та вушка дракона». — Чернівці: Чорні вівці, 2018
  • Торґні Ліндґрен. «Пельса». — К.: Видавництво Анетти Антоненко, 2019
  • Туве Янссон. «Різдво приходить у країну мумі-тролів». — Л.: Видавництво Старого Лева, 2019
  • Торґні Ліндґрен. «Вірсавія». — К.: Видавництво Анетти Антоненко, 2020
  • Софія Лундберґ. «Червоний записник» — К.: Нора-Друк, 2020. — 304 с. серія «День Європи». ISBN 978-966-688-050-8
  • Фріда Нільсон. «Пірати льодового моря». — К.: Небо, 2021
  • Фріда Нільсон. «Яґґер, Яґґер». — Л.: Видавництво Старого Лева, 2021
  • Пер Улов Енквіст. «Янгол, скинутий з небес». — К.: Видавництво Анетти Антоненко, 2022. — 144 с. ISBN 978-617-765-491-8

Юлія Мусаковська та Лев Грицюк переклали окремі поезії нобелівського лауреата Томаса Транстремера

Лев Грицюк також переклав поезії Раґнара Стремберга (журнал Всесвіт № 5/6, 2011), опублікував антологію поетів Гетеборга та деякі твори інших шведських письменників. Видання перекладів Лева Грицюка:

  • Ліна Екдаль. «Про бажання стати виразною, як людина». — К.: «Факт», 2008. — 164 с. — ISBN 978-966-359-275-6.
  • «18 поетів із Гетеборга: Антологія». — Тернопіль: Крок, 2011. — 242 с.
  • Раґнар Стрьомберґ. «Жовтоока». — Тернопіль: Крок, 2012. — 48 с.
  • Ліна Екдаль. «Віра і віра». П'єса. Перекладено для фестивалю «Драма.UA», 2012
  • Вільде Геґґем. «якщо дерева», 2013
  • Фредрік Бакман. «Шляхи життя». — К.: Книголав, 2021. — 144 с. ISBN 978-617-7820-76-4

2011 року у видавництві «Темпора» опубліковано книгу Яна-Еріка Петерссона «Стіґ Ларссон. Детективіст на тлі епохи» (український переклад: Олександр Стукало, ISBN 9786175690628) про видатного майстра детективного жанру зі Швеції.

Перший роман самого Стіґа Ларссона «Чоловіки, що ненавидять жінок» українською опублікувало 2010 року видавництво «Фоліо». Переклад, який зробив Володимир Верховень, рясніє русизмами і, як гадає Юрій Винничук, робився з російської мови, а не з мови оригіналу — шведської.

Романи Ларссона українською вийшли в серії видавництва Фоліо «Скандинавський гостросюжетний роман», що наразі складається з таких видань:

  • Стіґ Ларссон. Чоловіки, що ненавидять жінок: міленіум: скандинавський гостросюжетний роман. Пер. з шведської В. М. Верховня — Харків: «Фоліо», 2010, 702 с. ISBN 978-966-03-5083-0
  • Стіґ Ларссон. Дівчина, що гралася з вогнем: міленіум: скандинавський гостросюжетний роман. Пер. з шведської В. М. Верховня — Харків: «Фоліо», 2012, 829 с. ISBN 978-966-03-5083-0
  • Стіґ Ларссон. Повітряний замок, що вибухнув: міленіум: скандинавський гостросюжетний роман. Пер. з шведської В. М. Верховня — Харків: «Фоліо», 2012, 894 с. ISBN 978-966-03-5083-0

Із шведської гуртом перекладають Сергій Плахтинський і Юрій Попсуєнко. Опубліковано такі їхні роботи:

  • Ян Мортенсон. «Смерть ходить по музею». Детективний роман. «Дніпро», сер. «Романи й повісті» № 4, 1987
  • Бу Балдерсон. «Кінець партійного лідера». Гостросюжетний роман. «Всесвіт» № 12, 1988

Із шведської також перекладає Олег Король. Наразі у світ вийшли такі його роботи:

  • Марія Ланґ. «Брешуть не тільки вбивці». Детективний роман. «Всесвіт» № 7, 1998
  • Ян Мортенсон. «Таємниця мексиканських божків смерти». Детективний роман. «Всесвіт» № 5-6, 2000
  • Генрік Мейнандер. «Фінляндія, 1944: війна, суспільство, настрої». — К.: Темпора, 2010, 296 с. ISBN 978-617-569-010-9
  • Ейвінд Юнсон. «Ще раз, капітане!». — Тернопіль: Крок, 2013, 152 с. ISBN 978-966-236-273-2
  • Богдан Кентржинський. «Мазепа». — К.: Темпора, 2013, 454 с. ISBN 978-617-569-126-7
  • Пер Улоф Енквіст. «Візит придворного лікаря». — Тернопіль, Видавництво «Крок», 2014, 276 с. ISBN 978-617-692-158-5
  • Віллі Чюрклунд. «Соланж». — Тернопіль, Видавництво «Крок», 2014, 68 с. ISBN 978-617-692-203-2
  • Віллі Чюрклунд. «Паровий коток» (складається із трьох збірок оповідань: «Паровий коток», «Смерть горностая» і «Перестарався коханець»). — Тернопіль: Крок, 2015, 236 с. ISBN 978-617-692-269-8
  • Марі Юнґстедт. «Четверта жертва». — К.: Темпора, 2015, 378 с. ISBN 978-617-569-212-7
  • Вернер фон Гейденстам. «Воїни Карла ХІІ». — Буча: Видавництво Жупанського, 2015, 336 стор. ISBN 978-966-2355-63-5
  • Карін Боє. «Каллокаїн». — Буча: Видавництво Жупанського, 2016, 184 с. ISBN 978-966-2355-71-0
  • Сельма Лаґерлеф. Оповідання «Різдвяний гість», «Історія в Гальстанесі». — Львів: журнал «Дзвін», 2017, № 11, с. 215—222
  • Геннінґ Манкелль. «П'ята жінка».  — Харків: КСД, 2019, 592 с. ISBN 978-617-12-5751-1
  • Сельма Лаґерлеф. «Сага про маєток». — Львів: Апріорі, 2020, 128 с. ISBN 978-617-629-589-1
  • Ян Мортенсон. «Таємниця мексиканських божків смерти» — Львів: Апріорі, 2022, 216 стор. ISBN 978-617-629-699-7
  • Марія Ланґ. «Брешуть не тільки вбивці». — Львів: Апріорі, 2022, 208 стор. ISBN 978-617-629-700-0
  • Марія Ланґ. «Король наш Конвалія з гаю». — Львів: Апріорі, 2023, 192 стор. ISBN 978-617-629-790-1
  • Марія Ланґ. «Поглянь — он смерть тебе чекає». — Львів: Апріорі, 2023, 192 стор. ISBN 978-617-629-787-1

Перекладає з шведської Софія Волковецька (Косарчин).

  • Юнас Гассен Кемірі. «Нас є сто». П'єса. Перекладено для фестивалю «Драма.UA», 2012
  • Юнас Гассен Кемірі. «Монтекор: унікальний тигр». — Л.: Літопис, 2013, 331 с. ISBN 978-966-885-325-8
  • Карола Ганссон. «Штайнгоф». — «Комора», 2016, 200 с. ISBN 978-617-7286-04-1
  • Пер Улоф Енквіст. «Книга про Бланш і Марі». — Л.: Видавництво Старого Лева, 2016, 224 с. ISBN 978-617-679-240-6
  • Сара Стрідсберг «Країна Медея». — К.: Видавництво Анетти Антоненко, 2017. — 120 с. ISBN 978-617-7192-63-2
  • «Персона» (п'єса за кіносценарієм Інґмара Бергмана), 2016
  • Інґмар Берґман. «Довірливі розмови». — Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. — 160 с. — ISBN 978-617-679-422-6
  • Інґмар Берґман. «Недільне дитя». — Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. — 136 с. — ISBN 978-617-679-523-0
  • Інґмар Берґман. «Laterna Magica». — Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. — 368 с. — ISBN 978-617-679-559-9
  • Сара Стрідсберг. «Бекомберґа. Ода моїй сім'ї». — Львів: Кальварія, 2018. — ISBN 978-966-663-394-4
  • Аґнета Плеєль. «Зима в Стокгольмі». — Чернівці: Видавництво 21, 2019. 160 с. ISBN 978-617-614-266-9
  • Фредрік Бакман. «Ведмеже місто». — Київ: Книголав, 2019. 432 с. ISBN 978-617-7820-08-5
  • Фредрік Бакман. «Тривожні люди». — Київ: Книголав, 2019, 2021. 360 с. ISBN 978-617-7820-91-7
  • Фредрік Бакман. «Ми проти вас». — Київ: Книголав, 2020. 488 с. ISBN 978-617-7820-65-8
  • Майґуль Аксельссон. «Квітнева відьма». — К.: Комора, 2021. — 608 с. ISBN 978-617-7286-71-3 (спільно з Іриною Шуваловою)
  • Андерс Б'єркелід. «Зла зима». — Чернівці: Видавництво 21. Чорні вівці, 2019. — 336 с. ISBN 978-617-614-237-9

В царині перекладу з шведської працює також Ганна Мамчур.

  • Геннінґ Манкелль. «Італійські черевики». — Харків: Фоліо, 2011, ISBN 978-966-0358-089
  • Ларс Клінтінг. «Кастор — на всі лапи майстер: фарбує шафку та лагодить велосипед». — Харків: Час майстрів, 2017. 72 с. ISBN 978-966-9152-1-38
  • Ларс Клінтінг. «Кастор — на всі лапи майстер: пече пиріг та вирощує квасолю». — Харків: Час майстрів, 2017. 72 с. ISBN 978-966-915-183-4
  • Ларс Клінтінг. «Кастор — на всі лапи майстер: теслює та шиє». — Харків: Час майстрів, 2019. 72 с. ISBN 978-966-915-255-8

До перекладачів із шведської мови належить Сергій Дзюба.

  • Ак Вельсапар. «Єгипетська ніч страху». «Кур'єр Кривбасу», квітень — червень 2014, с. 137—147
  • Ак Вельсапар. «Смарагдовий берег». Чернівці, видавничий дім «Букрек», 2014

Із шведської перекладає Юлія Юрчук.

Перелік перекладів Ольги Захарченко.

  • Фредрік Бакман. «Моя бабуся просить їй вибачити». — Київ: #книголав, 2017. 416 с. ISBN 978-966-97639-6-9
  • Фредрік Бакман. «Чоловік на ім'я Уве». — Київ: Книголав, 2018. 352 с. ISBN 978-617-7563-02-9
  • Фредрік Бакман. «Брітт-Марі була тут». — Київ: Книголав, 2019. 352 с. ISBN 978-617-7563-47-0

Перелік перекладів Наталі Іліщук.

Перелік перекладів Ганни Топіліної.

  • Лів Стремквіст. «Заборонений плід». — К.: Видавництво, 2019. — 144 с. ISBN 978-966-97811-7-8
  • Крістен Ульмер. «Не бійтесь боятися. Як знайти спільну мову з власним страхом». — К.: Книголав, 2019. — 366 с. ISBN 978-617-7563-55-5 Тираж 3000 пр.
  • Ларс Кеплер. «Контракт Паганіні». — К.: КМ-Букс, 2019. — 592 с.
  • Карл-Юган Форшен Ерлін. «Трактор, який хотів заснути». — К.: Artbooks, 2019. —28 с. ISBN 978-617-7688-40-1 Тираж 3000 пр.
  • Андерс Гансен. «Інстамозок. Як екранна залежність призводить до стресів і депресії». — К.: Наш Формат, 2020. ISBN. 978-617-7863-43-3
  • Ларс Кеплер. «Свідок вогню. Детектив Йона Лінна». — К.: KM-Букс, 2020. — 504 с.
  • Інті Чавес Перес. «Повага. Хлопцям про любов, секс та згоду».— К.: Книголав, 2021

Перелік перекладів Володимира Криницького

  • Ніклас Натт-о-Даг. «1793». — Харків: Фабула, 2019. — 400 с. — ISBN 978-617-09-5941-6
  • Ніклас Натт-о-Даг. «1794». — Харків: Фабула, 2022. — 448 с. — ISBN 978-617-522-045-0

Шведські нобелівські лауреати з літератури Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Der Literatur Brockhaus in 8 Bd., Bibliographisches Institut und F. A. Brockhaus AG, Mannheim, 1995, Bd. 7; S. 210.
  2. http://www.prostory.net.ua/ua/translate/431-2011-10-07-18-35-17 [ 6 червня 2015 у Wayback Machine.] Тумас Транстрьомер: вибрані поезії, переклади Юлії Мусаковської та Лева Грицюка
  3. . Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 11 лютого 2013. 
  4. . Архів оригіналу за 20 червня 2011. Процитовано 11 лютого 2013. 
  5. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 лютого 2013. 
  6. . Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022. 
  7. . chytomo.com (укр.). 28 січня 2021. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 14 березня 2021. 

Література Редагувати

  • Warburg, Karl, Svensk Litteraturhistoria i Sammandrag (1904), p. 57 ([1] [ 7 лютого 2013 у Wayback Machine.] Онлайн [ 7 лютого 2013 у Wayback Machine.], provided by Project Runeberg).
  • Gustafson, Alrik, Svenska litteraturens historia, 2 volums (Stockholm, 1963). Перше видання як A History of Swedish Literature (American-Scandinavian Foundation, 1961).
  • Tigerstedt, Eugène Napoleon, Svensk litteraturhistoria (Tryckindustri AB, Solna, 1971)
  • Algulin, Ingemar, A History of Swedish Literature, published by the Swedish Institute, 1989. ISBN 91-520-0239-X
  • Bernt Olsson, Ingemar Algulin: Litteraturens historia i Sverige. 4 видання. Norstedt, Stockholm 1995, ISBN 91-1-943632-7.
  • Göran Hägg: Den svenska litteraturhistorien. Wahlström & Widstrand, Stockholm 1996, ISBN 91-46-16928-8.
  • Lönnroth, L., Delblanc S., Göransson, S. Den svenska litteraturen (ed.), 3 volumes (1999)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Literature of Sweden
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shve dska literatu ra literatura stvorena shvedskoyu movoyu u Shveciyi ta Finlyandiyi 1 Shvedska literatura ye skladovoyu shirshogo ponyattya skandinavski literaturi Zmist 1 Literaturni epohi 2 Istoriya 2 1 Yazichnictvo 2 2 Serednovichchya ta Kalmarska uniya 1100 1520 2 3 Reformaciya ta epoha Velikoderzhavnosti 1520 1721 2 4 Epoha svobodi 2 5 Epoha Gustava 1772 1809 2 6 Novij derzhavnij lad 1809 1880 2 7 Rubizh XIX ta XX stolittya 1870 1914 2 8 XX i XXI stolittya 2 8 1 Mizhvoyennij chas 1914 1945 2 8 2 Povoyennij chas 1945 2000 3 Detektivna literatura 4 Dityacha literatura 5 Shvedska literatura v Ukrayini 6 Shvedski nobelivski laureati z literaturi 7 Div takozh 8 Primitki 9 Literatura 10 PosilannyaLiteraturni epohi RedaguvatiIstoriyu shvedskoyi literaturi prijnyato podilyati na dekilka literaturnih epoh nazvi yakih na vidminu vid inshih literatur pov yazani radshe z politichnoyu istoriyeyu Shveciyi nizh z istoriyeyu rozvitku literaturnih stiliv 1 Epoha yazichnictva do 1100 roku Epoha katolicizmu 1100 1520 Epoha Reformaciyi 1520 1600 Epoha velikoderzhavnosti 1611 1718 1721 Epoha svobodi epoha Prosvitnictva 1721 1772 Epoha Gustava klasicizm rokoko peredromantizm 1772 1809 Novij derzhavnij lad romantizm liberalizm 1809 1880 Rubizh XIX ta XX stolittya naturalizm impresionizm simvolizm ta neoromantizm 1880 1910 XX stolittya XXI stolittya Istoriya RedaguvatiYazichnictvo Redaguvati nbsp Rokskij runichnij kaminShvedska literatura yak i inshi literaturi Skandinaviyi pochinayetsya z runichnih napisiv u yakih proslavlyalisya slavetni diyannya panuyuchih elit abo zh mova jshla pro akti vlasnosti Pershij literaturnij tekst z yakogo bere pochatok shvedska literatura vikarbuvanij na Rokskomu runichnomu kameni yakij datuyetsya 800 rokom Z prijnyattyam hristiyanstva do Shveciyi potraplyayut teksti Svyatogo pisma ta yihni komentari greckoyu davnoyevrejskoyu ta latinskoyu movami Serednovichchya ta Kalmarska uniya 1100 1520 Redaguvati Okrim runichnih napisiv sho zagalom buli korotkimi tekstami davnimi pam yatkami pisemnosti Shveciyi ye zakoni pro zemlevolodinnya XIII st Z poshirennyam hristiyanstva vinikaye religijna literatura gimni ta perekladi chastin Bibliyi Z XIV stolittya z pivdnya Yevropi do Shveciyi prihodit kurtuazna literatura Staroshvedskoyu movoyu bulo perekladeno tri licarski romani Eufemiavisor U cej zhe chas z yavlyayetsya persha shvedska hronika Erikskronika Hronika Erika pro borotbu za vladu blizko 1300 roku Najvidatnishoyu pismenniceyu shvedskogo serednovichchya vvazhayut Brigidu Shvedsku yaka v svoyi Himmelska uppenbarelser Nebesnih otkrovennyah opisuye vlasni viziyi ta polemizuye z politichnimi ta religijnimi suprotivnikami Velike znachennya dlya rozvitku literaturi mali takozh spilni dlya shvediv norvezkij danciv ta islandciv baladi j sagi Reformaciya ta epoha Velikoderzhavnosti 1520 1721 Redaguvati nbsp Portret Georga Stirngelma penzlya Davida Kleker Erenshtralya 1663Na pochatku cogo periodu zakladeno osnovi yedinoyi literaturnoyi shvedskoyi movi 1541 roku z yavivsya novij pereklad Bibliyi Gustava Vazi yakij zalishavsya kanonichnim azh do 1917 roku Vnaslidok Reformaciyi osoblivogo rozvitku nabula religijna literatura sho dominuvala ves cej period Literatura Renesansu postala u Shveciyi lishe v XVII stolitti Golovnim yiyi predstavnikom buv Lars Vivalius vidomij yak poet ta avantyurist Jogo poeziya zhivilasya obrazami j ritmami narodnih poezij tonichnogo virshuvannya Knittelvers Golovni temi jogo poezij lyubov do svobodi j prirodi Natomist Georg Stirngelm buv radshe neoklasikom vin namagavsya nadati shvedskij poeziyi pevnogo akademizmu spirayuchis na literaturni zrazki ta rozmiri antichnosti Jogo poema Gerkules 1658 napisana gekzametrom nadihala ne odne pokolinnya shvedskih literatoriv Tradiciyu petrarkizmu rozvivav u Shveciyi Skugecher Bergbu yakij opublikuvav zbirku sta sonetiv Wenerid opublikovano 1680 napisano do 1650 Pikom rozvitku barokovoyi poeziyi buli 1670 i roki Todi z yavilosya bagato novih religijnih pisen chislennih poezij na rizni vipadki vesillya pohoron svyato Epoha svobodi Redaguvati nbsp Chasopis Olofa Dalina Then svanska Argus Epoha svobodi 1721 1772 pochalasya zi vstanovlennya v krayini vilnishogo politichnogo rezhimu Najviznachnishij naturalist Shveciyi Karl Linnej 1707 1778 stav vidomij nasampered zavdyaki naukovim pracyam napisanim latinoyu prote jogo yasnij chitkij obraznij stil mav chimalij vpliv na rozvitok literaturnoyi shvedskoyi movi Poet ta istorik Olof Dalin 1708 1763 pisav svoyi tvori pid vplivom suchasnih jomu francuzkih ta osoblivo anglijskih pismennikiv Drajdena Svifta Za prikladom Addissona ta Stilya Dalin zapochatkuvav shotizhnevij satirichnij zhurnal Shvedskij Argus 1732 1734 yakij zdobuv neabiyaku populyarnist Yakob Merk 1714 1763 ye zachinatelem zhanru didaktichnogo romanu u Shveciyi Adalrik i Getilda Tekla ta in yakij rozvivavsya pid vplivom Fenelonovogo Telemaka Predstavnikami francuzkogo vplivu v Shveciyi buli takozh Gedviga Nurdenflikt 1718 1763 Filipp Krejc 1731 1785 Gustav Fredrik Yullenborg 1731 1808 Velikij vpliv na shvedsku literaturu cogo periodu mav danskij pismennik Lyudvig Golberg 1684 1754 komediyi yakogo v perekladah shvedskoyu movoyu buli shiroko vidomi j chasto nasliduvalisya Najbilshim nacionalnim poetom na rubezhi ciyeyi ta nastupnoyi epohi buv Karl Mikael Belman 1740 1795 U poeziyi Belman buv osoblivo uvazhnij do krasi prirodi jogo tvori viriznyayutsya virtuoznistyu j originalnistyu form Najbilshu populyarnist zdobula jogo zbirka epichnih ta lirichnih virshiv Poslannya Fredmana U drugij polovini epohi svobodi 1753 koroleva Luyiza Ulrika Prusska zasnuvala Korolivsku Shvedsku akademiyu knizhnosti istoriyi ta davnini Viniklo dekilka privatnih gurtkiv sho mali na meti spriyati rozvitku krasnogo pismenstva Epoha Gustava 1772 1809 Redaguvati Za chasiv caryuvannya korolya Gustava III francuzkij vpliv u kulturnomu zhitti Shveciyi dosyag svogo apogeyu Na pochatku epohi Gustava bulo zasnovano shvedsku Muzichnu akademiyu ta Korolivskij teatr Sam korol u spivpraci z nablizhenimi pisav drami ta teksti dlya oper Golovnim spivavtorom korolya ta vodnochas tipovim predstavnikom svogo chasu buv Jogan Genrik Chelgren 1751 1795 yakij osoblivo zahoplyuvavsya Volterom Z Kelgrenom supernichav Karl Gustav Leopold 1756 1829 osoblivo vidomij svoyim opovidannyam Egle och Annette v yakomu legkovazhne stolichne zhittya protistavlyayetsya prostomu silskomu Svoyimi kritichnimi stattyami Leopold chimalo spriyav rozvitku literaturnogo smaku u svoyih suchasnikiv Najpopulyarnishoyu pismenniceyu ciyeyi epohi bula Anna Lengren 1755 1817 yaka cherpala svoyi syuzheti perevazhno z simejnogo zhittya riznih prosharkiv suspilstva Den glada Festen Vesele svyato Eklog De smaa paa landet Malyuki v seli Pojkarne Hlopci Buketten Buket Predstavnikom romantichnogo napryamku v shvedskij literaturi blizkogo do nimeckogo Periodu Buri j Natisku buv Tomas Turild 1759 1808 yakij vistupav za blizkist do prirodi svobodu pochuttya ta dumki j buv zasudzhenij za tvir Om det allmanna forstaandets frihet Pro svobodu dumki na 4 richne vignannya Sporidnenim z Toruldom za duhom buv Bengt Lidner 1759 1793 najkrashimi tvorami yakogo vvazhayut Grefvinnan Spastaras dod Smert grafini Spastara ta Aaret 1783 Rik 1783 Pismennik i vijskovij diyach Georg Adlersparre vidavav u cyu epohu zhurnal Lasning i blandade amnen v yakomu spivpracyuvali najkrashi sili literaturi Novij derzhavnij lad 1809 1880 Redaguvati nbsp Per Daniel AtterbumPislya derzhavnogo perevorotu 1809 roku v shvedskij literaturi vidbulosya onovlennya 1810 roku bulo progolosheno dovoli shiroku svobodu druku Pid vplivom nimeckoyi romantichnoyi shkoli u shvedskij literaturi viznachilisya dvi golovnih techiyi neoromantizm ta yeticizm Prihilnikami pershoyi techiyi sho mali prizvisko fosforisti za nazvaoyu zhurnalu Fosfor buli studenti Uppsalskogo universitetu She 1803 roku v Uppsali utvorilosya tovaristvo lyubiteliv krasnogo pismenstva pislya rozpadu yakogo 1807 roku 17 richnim studentom Atterbumom bula zasnovana Spilka Avrori U cij spilci formuvalisya literaturni poglyadi molodi yaki potim znahodili svoye virazhennya v zhurnalah Polifem Stokgolm 1809 1812 ta Fosfor Uppsala 1810 1813 Poetichni tvori fosforistiv drukuvalisya v Poetichnomu Almanasi sho vidavavsya Atterbomom 1812 1822 kritichnim organom shkoli buv Svensk litteraturtidning 1813 1824 Najvidatnishim pismennikom fosforistom buv sam Per Daniel Atterbum yakij pochav svoyu diyalnist pid vplivom Vilgelma Tika ta Fridriha Shellinga Vin pragnuv poyednuvati u tvorchosti romantichnu stilistiku z naturfilosofskimi rozdumami Jogo poema kazka Lycksalighetens o Ostriv blazhenstva vvazhayetsya vershinoyu shvedskogo romantizmu Ideya ciyeyi alegorichnoyi poemi spivvidnoshennya mizh zhittyam u mriyah u sviti fantaziyi ta dijsnim zhittyam Vidatnim predstavnikom fosforizmu buv takozh Frederik Palmblad 1788 1852 sho buv yak pismennikom tak i vidavcem Druga techiya pismennikiv ob yednana v Spilku gotiv mala na meti ne lishe suto literaturni a j zagalnokulturni cili Yak i fosforisti goti buli prihilnikami romantichnoyi shkoli z viraznim nacionalnim duhom Sered chleniv spilki buli lyudi z velikim poetichnim histom Zasnovnikom spilki gotiv buv Gudmund Joran Adlerbet sin talanovitogo perekladacha latinskih klasikiv Z 1811 roku goti stali vidavati vlasnij zhurnal Iduna 1844 roku Adlerbet pomer i spilka rozpalavsya Do gotiv nalezhali dva majbutnih svitila shvedskoyi literaturi Esayas Tegner 1782 1846 ta Erik Geyer 1783 1847 Ci dva avtori vvazhayutsya najbilshimi nacionalnimi poetami Shveciyi Obidva voni buli profesorami universitetiv Geyer vikladav v Uppsalskomu a Tegner v Lundskomu universiteti Erik Geyer buv vodnochas poetom filosofom kompozitorom ta vidatnim istorikom Priyednavshis spershu do taboru romantikiv vin zgodom stav pershim pobornikom liberalnih idej Esayas Tegner zgodom priluchivsya do neoklasichnogo akademichnogo napryamku Zi Spilki gotiv vijshli she dva vidatni pismenniki Arvid Afcelius 1785 1871 zbirach shvedskih narodnih pisen perekaziv ta perekladach na shvedsku movu starodavnoyi Eddi a takozh Per Ling 1776 1839 zasnovnik Shvedskoyi gimnastiki Desho ostoron zgadanih ugrupovan stoyav Erik Yuhan Stagnelius 1793 1823 tvori yakogo poznacheni mistichnim harakterom ta neperevershenoyu virtuoznistyu Rubizh XIX ta XX stolittya 1870 1914 Redaguvati nbsp Selma Lagerlef portret Karla Larsona 1909 Avgust Strindberg ta Selma Lagerlef ye najvidatnishimi pismennikami cogo periodu 1879 roku Avgust Strindberg zdobuv zagalne viznannya svoyim romanom Roda rummet Chervona kimnata pislya chogo vin stvoriv cilu nizku menshih za formoyu tvoriv j perejshov na dramaturgiyu Zavdyaki p yesami Fadren Batko 1887 ta Froken Julie Freken Zhuli 1888 a takozh tvoram napisanim u rusli simvolizmu Ett dromspel Gra sniv 1902 ta Spoksonaten Sonata prividiv 1907 Strinberg stav shiroko vidomij navit za mezhami Shveciyi Laureatka Nobelivskoyi premiyi z literaturi Selma Lagerlef zayavila pro sebe 1891 roku romanom Gosta Berlings saga Saga pro Yestu Berlinga Inshij vidatnij tvir Lagerlef Nils Holgerssons underbara resa genom Sverige Divovizhna podorozh Nilsa Golgersona z dikimi gusmi po Shveciyi 1906 1907 buv zadumanij yak shkilnij posibnik gra z geografiyi Tak samo dlya shkilnogo vzhitku bula zadumana istorichna chitanka inshogo nobelivskogo laureata Vernera fon Gejdenstama Svenskarna och deras hovdingar Shveciya ta yiyi praviteli yaka bula opublikovana 1909 roku Verner fon Gejdenstam razom z Gustavom Fredingom buli najprimitnishimi lirikami 1890 ih rokiv Shvedskij Fin de siecle najyaskravishe reprezentuye Yalmar Sederberg dorobok yakogo spovnenij pesimizmu shodo lyudini i vodnochas stilistichnogo blisku Ulyubleni geroyi Sederberga rozcharovani lihodiyi 1895 roku vin opublikuvav svij pershij roman Forvillelser Zamishannya za yakim opublikuvav svij pershij shedevr roman Doktor Glas Doktor Glas publikaciya yakogo prizvela do spravzhnogo skandalu v Shveciyi 1912 roku z yavivsya jogo roman Den allvarsamma leken Serjozna gra yakij vvazhayetsya klasikoyu lyubovnogo romanu Narodzhennya naukovo fantastichnogo napryamku v shvedskij literaturi pov yazuyut z imenem Klasa Lundina 1878 roku vin opublikuvav pershij shvedskij naukov fantastichnij roman Kisen ta Aromaziya Najviznachnishim poetom cogo chasu buv simvolist ta modernist Vilgelm Ekelund XX i XXI stolittya Redaguvati Mizhvoyennij chas 1914 1945 Redaguvati nbsp Scena z operi Aniara za odnojmennoyu poemoyu Garri Martinsona Literatura pislya 1914 roku znachno bilshe zvertayetsya do socialnih tem nizh to bulo v poperedij chas Robitnicha literatura ta kritichne zobrazhennya serednih klasiv u 1920 i ta 1930 i roki spirayutsya na vlasnij dosvid pismennikiv ta neridko mayut avtobiografichnih harakter Moderna lirika z vplivami ekspresionizmu futurizmu ta syurrealizmu predstavlena u tvorchosti Pera Lagerkvista Inshimi yaskravimi posmennikami modernistami buli Garri Martinson Birger Seberg Yalmar Gullberg Artur Lundkvist tosho Cikavij poetichnij dorobok u Karin Boye yaka poyednala ideyi socializmu ta psihoanalizu Najradikalnishim shvedskim poetom modernistom cogo chasu vvazhayetsya Gunnar Ekelof Prihid u Nimechchini do vladi nacistiv poznachivsya j na shvedskij literaturi Per Lagerkvist vidpoviv na poshirennya nacistskoyi ideologiyi romanami Bodeln Kat 1933 ta Dvargen Karlik 1944 u yakih vikrivayetsya lyudske zlo Antinacistska tematika prisutnya takozh u tvorah Karin Boye yiyi roman distopiya Kallocain Kallokayin 1940 ta u she odnogo nobelivskogo laureata Ejvind Yunson avtora romannogo ciklu Krillon Romani pro Krilona Povoyennij chas 1945 2000 Redaguvati nbsp Tomas TranstremerLishe v pershi desyatilittya pislya Drugoyi svitovoyi vijni po spravzhnomu zayavila pro sebe shvedska literatura modernu Ekzistencijni problemi znajshli svoye virazhennya nasampered u lirici Do viznachnih poetiv cogo chasu nalezhat Erik Lindengren Karl Vennberg Karl Verner Aspenstrem Elza Grave ta Rut Gillarp Poeti Lars Forssel ta Tomas Transtremer dosyagli mizhnarodnogo viznannya Najyaskravishimi prozayikami povoyennogo chasu buli Lars Alin prihilnik antinaturalistskoyi estetiki ta Stig Dagerman golovnimi temami yakogo buli vina ta strah Poryad z eksperimentalnimi tvorami rozvivavsya j klasichnij roman najpomitnishoyu predstavniceyu yakogo bula Sara Lidman yaka v romani Tjardalen Dolina Ter 1953 opisala silske zhittya ta Per Anders Fogelstrem yakij cikavivsya urbanistichnimi temami zokrema v romani Sommaren med Monika Lito z Monikoyu 1951 sind Osoblivo znachushim ye dorobok vzhe zgadanogo Garri Martinsona poshanovanogo Nobelivskoyu premiyeyu z literaturi Martinson buv prihilnikom buddizmu ta daosizmu ale ne v religijnomu a v moralno filosofskomu sensi Vrazhayuchi kartini lyudskogo bolyu j kosmichnoyi porozhnechi zobrazheni v poemi Martinsona Aniara Aniara 1956 pro kosmichnij korabel sho zbivsya z kursu Golovnij geroj romanu Garri Martinssona Vagen till Klockrike Doroga do korolivstva dzvoniv 1948 bezrobitnij majster sigar Bolle sho blukaye Shveciyeyu 1800 ih rokiv uosoblyuye poglyadi Martinsona poznacheni vplivom dalekoshidnih religij Roman buv ekranizovanij 1953 roku shvedskim rezhiserom Gunnarom Skuglundom a 1959 roku kompozitor Karl Birger Blumdal napisav odnojmennu operu yaku potim postavili v Stokgolmi U seredini 1960 h rokiv vidbulisya pevni zmini v spryamovanosti novih hudozhnih tvoriv Nova politichna svidomist vimagala bilshe kritichnih suspilnih tem Ne divno sho v comu konteksti rozvivayetsya zhanr dokumentalnogo romanu ta reportazhu Per Ulof Enkvist zdobuv viznannya svoyim romanom Legionarerna Legioneri 1968 pro ekstradiciyu 167 baltiv iz Shveciyi do SRSR Yan Myurdal opublikuvav Rapport fran en kinesisk by Reportazh z kitajskogo sela Takozh inshi pismenniki taki yak Per Vesterberg ta Sara Lidman pishut u cej chas pro umovi j obstavini zhittya lyudej za mezhami Shveciyi Na pochatku 1970 ih rokiv aktualnimi stali temi vnutrishnopolitichnogo zhittya zokrema pitannya prav zhinok Pro ce pisali Gun Brit Sundstrem u romani For Lydia Dlya Lidiyi ta Inger Ulfven u romani Dotter till en dotter Dochka dochki U 1970 i roki vidbulosya vidrodzhennya zhanru romanu epopeyi ta romannih cikliv Sven Delblank u romani Hedebysvit Cikl Gedebi opisav silske zhittya v Sedermanlandi Kerstin Ekman opublikuvala roman Haxringarna Persni vidmi sho zapochatkuvav cikl pro Sedermanland kincya XIX stolittya a Sara Lidman predstavila cikl z p yati romaniv Jernbaneepos Zaliznichnij epos pro kolonizaciyu Vesterbottena u XIX stolitti Joran Tunstrem opisav u romanah Prastungen Ditina svyashenika ta Juloratoriet Rizdvyana oratoriya Vermland Odnim z providnih suchasnih dramaturgiv ye Lars Noren vidomij svoyeyu rodinnoyu dramoyu Modet att doda Muzhnist ubiti stvorenoyu 1980 roku Stig Larsson za yaviv pro sebe u 1980 i roki tvorami postmodernistskoyi stilistiki zokrema romanom Autisterna Autisti Vodnochas publikuyutsya cikavi tvori v tradiciyi epichnoyi opovidi zokrema takih avtoriv yak Torni Lindgren Ormens vag pa halleberget Doroga zmiyi ta Hummelhonung Dzhmelinij med Per Ulof Enkvist Musikanternas uttag Vistup muzikantiv ta Livlakarens besok Vizit pridvornogo likarya a takozh Kerstin Ekman z yiyi trilogiyeyu Vargskinnet Vovcha shkura Detektivna literatura Redaguvati nbsp Genning MankellShvedskij detektivnij roman do Drugoyi svitovoyi vijni perebuvav pid silnim vplivom zakordonnih zrazkiv Lishe pislya vijni shvedski detektivi stayut samobutnimi yak za miscem diyi tak i za stilistikoyu i rozvitkom syuzhetu Pokazovoyu v comu plani bula Mariya Lang sho zobrazhala zhittya ta pobut shvedskoyi provinciyi Popri pevnu shematichnist yiyi tvori mayut veliku populyarnist yih ekranizuyut Z 1949 po 1990 cya avtorka napisala sorok tri detektivi dlya doroslih i chotiri dlya ditej U 1960 i roki duzhe plidnoyu bula pismennicka spivpracya Pera Valee i Maj Shevall yaki stali vidomimi daleko za mezhami Shveciyi svoyim desyatitomnim ciklom om ett brott Pro zlochin Ci romani buli ne lishe rozvazhalnim chitvom a j mali socialno politichnij pidtekst Pid vplivom uspihu Valee ta Shevall u Shveciyi z yavlyalosya dedali bilshe detektivnih romaniv Prikmetno sho 1971 roku zasnovano Svenska Deckarakademin Shvedsku akademiyu detektivu Velikij mizhnarodnij uspih zdobuli laureati premiyi zasnovanoyi ciyeyu akademiyeyu majstri detektivu Genning Mankell Stig Larsson Yugan Teorin Dityacha literatura RedaguvatiPershi viznachni tvori dityachoyi literaturi u Shveciyi z yavilisya blizko 1900 roku Najpomitnishimi dityachimi pismennikami cogo chasu buli Elza Beskov Anna Mariya Roos ta Anna Valenberg 1945 roku publikaciyeyu povisti Peppi Dovgapanchoha shved Pippi Langstrump zayavila pro sebe chi ne najvidomisha pismennicya sogodnishnoyi Shveciyi Astrid Lindgren Takimi tvorami yak Peppi Dovgapanchoha Astrid Lindgren vdalosya zvilniti dityachu literaturu vid zajvogo moralizatorstva j didaktizmu pisati zahoplyuyuche ta vodnochas ne storonitisya vazhlivih svitoglyadnih pitan yak zhittya i smert u Brati Lev yache Serce shved Broderna Lejonhjarta muzhnist i strah u knizhci Mio mij Mio shved Mio min Mio konflikt pokolin v Ronya dochka rozbijnika shved Ronja Rovardotter tosho Inshimi dityachimi pismennikami sho onovili cej zhanr literaturi buli Mariya Gripe Gunnel Linde Inge ta Lars Sandberg Sven Nordkvist knigi pro Petsona i Findusa Moni Brenstrem seriya knizhok Tsatsiki ta in Shvedska literatura v Ukrayini RedaguvatiSogodni shvedsku literaturu v Ukrayini vidayut vsogo dekilka vidavnictv ta perekladachiv Hudozhnyu literaturu zi shvedskoyi na ukrayinsku perekladayut Olga Senyuk Galina Kirpa Natalya Ivanichuk Lev Gricyuk Yuliya Musakovska ta in Yihni perekladi drukuvalisya u vidavnictvah Dnipro she za radyanskogo chasu Yunivers Ukrayinskij pismennik Litopis Vidavnictvo Starogo Leva Folio Krok Piramida Kalvariya Z 1998 roku pri Lvivskomu universiteti diye Centr krayin Pivnichnoyi Yevropi zasnovnik Natalya Ivanichuk yakij populyarizuye i shvedsku literaturu Odniyeyu z pershih v Ukrayini vzyalasya za hudozhnij pereklad zi shvedskoyi Olga Senyuk U yiyi perekladi vijshli taki knizhki Tuve Yansson Divo kapelyuh K Veselka 1973 Maj Shevall i Per Valee Zamknena kimnata 1984 ta inshi detektivi Sara Lidman Ostriv Ya i mij sin K Dnipro 1984 Per Lagerkvist Mariamna K Dnipro 1988 Selma Lagerlef Chudesna mandrivka Nilsa Golgersona z dikimi gusmi Torgni Lindgren Dzhmelinij med Slid zmiya na skeli Kalva riya 2002 Astrid Lindgren Znamenitij detektiv Blyumkvist Malij i Karlson Peppi Dovgapanchoha Mio mij Mio Rasmus volocyuga Brati Lev yache Serce Ronya dochka rozbijnika Kalle Blyumkvist i Rasmus K Shkola 2003 Prigodi Emilya z Lonebergi K Mahaon Ukrayina 2010 Diti z Gamirnogo K Mahaon Ukrayina 2012 Avgust Strindberg Chervona kimnata H Folio 2009 Per Lagerkvist Varavva H Folio 2011 Galina Kirpa pereklala ukrayinskoyu chimalo shvedskih pismennikiv zokrema okremi tvori Inger Sandberg Gunnel Linde Ulfa Starka Edit Sedergran Bu Setterlinda Bengta Sherdemana Artura Lundkvista Yujyi i Tomasa Vieslanderiv Gunnara Ekelefa Vilgelma Ekelunda Erika Blumberga Vernera Aspenstrema Garri Martinsona Elmera Diktuniusa Ingrid Shestrand Siv Viderberg Marianne Sandels Yalmara Sederberga Astrid Lindgren Pera Rodstrema Osoblivo bagato v yiyi dorobku perekladiv tvoriv dityachoyi literaturi Galina Kirpa takozh napisala dekilka literaturoznavchih statej pro shvedskih pismennikiv Saru Lidman Mistecke kredo pravda u vidanni Ostriv Ya i mij sin Dnipro 1984 pereklad Olgi Senyuk Avgusta Strindberga Poet i sumlinnya epohi u vidanni Chervona kimnata Folio 2009 pereklad Olgi Senyuk Vidannya shvedskih avtoriv u perekladi Galini Kirpi Yan Ekgolm Lyudvigovi Chotirnadcyatomu ura 1989 druge vidannya Lyudvigovi Hitromu ura ura ura 2009 Yesta Knutson visim povistej pro Pelle Bezhvostogo Kiyiv Yunivers 2005 2011 Kristina Falkenland Moya tin 2004 Mariya Gripe Diti skloduva K Yunivers 2006 136 s ISBN 966 8118 21 9 Mariya Gripe Elvis Karlson K Yunivers 2006 160 s ISBN 966 8118 07 3 Ulf Stark Mij drug Persi Bofalo Bil i ya 2008 Sven Nordkvist Polyuvannya na Lisa Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2009 24 s ISBN 978 966 408 452 6 Petson Findus i namet T Navchalna kniga Bogdan 2009 24 s ISBN 978 966 408 454 0 Yak Findus zagubivsya T Navchalna kniga Bogdan 2010 24 s ISBN 978 966 408 451 9 Petson Findus i tort na imenini T Navchalna kniga Bogdan 2010 24 s ISBN 978 966 408 453 3 Petson Findus i perepoloh na gorodi T Navchalna kniga Bogdan 2010 24 s ISBN 978 966 408 450 2 Rizdvo u Petsona T Navchalna kniga Bogdan 2012 24 s ISBN 978 966 10 2688 8 Koli Petson sumuye T Navchalna kniga Bogdan 2012 24 s ISBN 978 966 10 2821 9 Hvilina pivnyachogo kukuriku T Navchalna kniga Bogdan 2012 28 s ISBN 978 966 10 2820 2 Findus ide z domu T Navchalna kniga Bogdan 2015 28 s ISBN 978 966 104223 9 Oke Golmberg Ture Sventon privatnij detektiv 2010 Astrid Lindgren Domovichok Nils Karlson Knizhka pro Lottu z Beshketnoyi vulici 2010 Sonyachna galyavina 2011 Genning Mankell Kit sho lyubiv dosh K Mahaon Ukrayina 2014 ISBN 978 617 526 684 7 Barbru Lindgren Loranga Bucha Vid vo Zhupanskogo 2015 Ulf Stark Divaki i zanudi Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2015 160 s ISBN 978 617 679 173 7 Rus Lagerkranc Eva Erikson Moye serce b yetsya i smiyetsya Kniga 2 Harkiv Chitarium 2017 120 s ISBN 978 617 7329 22 9 Rus Lagerkranc Eva Erikson Moye shaslive zhittya Kniga 1 Harkiv Chitarium 2018 136 s ISBN 978 617 7329 21 2 Lena Anderson Linneya v sadu hudozhnika Harkiv Krokus 20 56 s ISBN 978 966 97919 4 8 Rus Lagerkranc Eva Erikson Yaka zh ya bula shasliva Harkiv Krokus 2020 120 s ISBN 978 966 97972 0 9 Rus Lagerkranc Eva Erikson Danya ta yiyi klopoti Harkiv Krokus 2020 104 s ISBN 978 966 97972 1 6Natalya Ivanichuk pereklala z shvedskoyi na ukrayinsku taki tvori Alfred Yensen Mazepa K Ukr pismennik 1993 Tuve Yansson Vibrani tvori L Litopis 2004 Tuve Yansson Krayina Mumi troliv t 1 L Vidavnictvo Starogo Leva 2004 Tuve Yansson Krayina Mumi troliv t 2 L Vidavnictvo Starogo Leva 2005 Tuve Yansson Krayina Mumi troliv t 3 L Vidavnictvo Starogo Leva 2005 Yugan Bargum Hlopchik na lito L Litopis 2005 274 s ISBN 966 7007 45 6 Tuve Yansson Kapelyuh Charivnika L Vidavnictvo Starogo Leva 2008 Tuve Yansson Kometa prilitaye L Vidavnictvo Starogo Leva 2008 Tuve Yansson Memuari Tata Mumi trolya L Vidavnictvo Starogo Leva 2009 Zaharias Topelius Kazki L Vidavnictvo Starogo Leva 2008 Tuve Yansson Nebezpechne lito L Vidavnictvo Starogo Leva 2009 Genrik Mejnander Istoriya Finlyandiyi L LA Piramida 2009 Anna Lena Lauren U nih shos negarazd z golovoyu u tih rosiyan L Piramida 2011 Anna Lena Lauren U gorah vsi rivni L Piramida 2012 Anna Lena Lauren Nevidoma cina svobodi demokratichni revolyuciyi u Gruziyi Ukrayini ta Kirgiziyi L Piramida 2013 ISBN 978 966 441 287 9 Tuve Yansson Sami Malila Recepti Mumi mami L Vidavnictvo Starogo Leva 2014 Anna Lena Lauren Peter Lodenius Ukrayina prikordonna krayina L Piramida 2016 Tuve Yansson Litnya knizhka L Vidavnictvo Starogo Leva 2017 Frida Nilson Gedvig L Vidavnictvo Starogo Leva 2018 Lennart Gelsing Ane Gustavsson Treli ta vushka drakona Chernivci Chorni vivci 2018 Torgni Lindgren Pelsa K Vidavnictvo Anetti Antonenko 2019 Tuve Yansson Rizdvo prihodit u krayinu mumi troliv L Vidavnictvo Starogo Leva 2019 Torgni Lindgren Virsaviya K Vidavnictvo Anetti Antonenko 2020 Sofiya Lundberg Chervonij zapisnik K Nora Druk 2020 304 s seriya Den Yevropi ISBN 978 966 688 050 8 Frida Nilson Pirati lodovogo morya K Nebo 2021 Frida Nilson Yagger Yagger L Vidavnictvo Starogo Leva 2021 Per Ulov Enkvist Yangol skinutij z nebes K Vidavnictvo Anetti Antonenko 2022 144 s ISBN 978 617 765 491 8Yuliya Musakovska ta Lev Gricyuk pereklali okremi poeziyi nobelivskogo laureata Tomasa Transtremera 2 Lev Gricyuk takozh pereklav poeziyi Ragnara Stremberga 3 zhurnal Vsesvit 5 6 2011 opublikuvav antologiyu poetiv Geteborga ta deyaki tvori inshih shvedskih pismennikiv Vidannya perekladiv Leva Gricyuka Lina Ekdal Pro bazhannya stati viraznoyu yak lyudina K Fakt 2008 164 s ISBN 978 966 359 275 6 18 poetiv iz Geteborga Antologiya Ternopil Krok 2011 242 s Ragnar Stromberg Zhovtooka Ternopil Krok 2012 48 s Lina Ekdal Vira i vira P yesa Perekladeno dlya festivalyu Drama UA 2012 Vilde Geggem yaksho dereva 2013 Fredrik Bakman Shlyahi zhittya K Knigolav 2021 144 s ISBN 978 617 7820 76 42011 roku u vidavnictvi Tempora opublikovano knigu Yana Erika Peterssona Stig Larsson Detektivist na tli epohi ukrayinskij pereklad Oleksandr Stukalo ISBN 9786175690628 pro vidatnogo majstra detektivnogo zhanru zi Shveciyi Pershij roman samogo Stiga Larssona Choloviki sho nenavidyat zhinok ukrayinskoyu opublikuvalo 2010 roku vidavnictvo Folio Pereklad yakij zrobiv Volodimir Verhoven ryasniye rusizmami 4 i yak gadaye Yurij Vinnichuk robivsya z rosijskoyi movi a ne z movi originalu shvedskoyi 5 Romani Larssona ukrayinskoyu vijshli v seriyi vidavnictva Folio Skandinavskij gostrosyuzhetnij roman sho narazi skladayetsya z takih vidan Stig Larsson Choloviki sho nenavidyat zhinok milenium skandinavskij gostrosyuzhetnij roman Per z shvedskoyi V M Verhovnya Harkiv Folio 2010 702 s ISBN 978 966 03 5083 0 Stig Larsson Divchina sho gralasya z vognem milenium skandinavskij gostrosyuzhetnij roman Per z shvedskoyi V M Verhovnya Harkiv Folio 2012 829 s ISBN 978 966 03 5083 0 Stig Larsson Povitryanij zamok sho vibuhnuv milenium skandinavskij gostrosyuzhetnij roman Per z shvedskoyi V M Verhovnya Harkiv Folio 2012 894 s ISBN 978 966 03 5083 0Iz shvedskoyi gurtom perekladayut Sergij Plahtinskij i Yurij Popsuyenko Opublikovano taki yihni roboti Yan Mortenson Smert hodit po muzeyu Detektivnij roman Dnipro ser Romani j povisti 4 1987 Bu Balderson Kinec partijnogo lidera Gostrosyuzhetnij roman Vsesvit 12 1988Iz shvedskoyi takozh perekladaye Oleg Korol Narazi u svit vijshli taki jogo roboti Mariya Lang Breshut ne tilki vbivci Detektivnij roman Vsesvit 7 1998 Yan Mortenson Tayemnicya meksikanskih bozhkiv smerti Detektivnij roman Vsesvit 5 6 2000 Genrik Mejnander Finlyandiya 1944 vijna suspilstvo nastroyi K Tempora 2010 296 s ISBN 978 617 569 010 9 Ejvind Yunson She raz kapitane Ternopil Krok 2013 152 s ISBN 978 966 236 273 2 Bogdan Kentrzhinskij Mazepa K Tempora 2013 454 s ISBN 978 617 569 126 7 Per Ulof Enkvist Vizit pridvornogo likarya Ternopil Vidavnictvo Krok 2014 276 s ISBN 978 617 692 158 5 Villi Chyurklund Solanzh Ternopil Vidavnictvo Krok 2014 68 s ISBN 978 617 692 203 2 Villi Chyurklund Parovij kotok skladayetsya iz troh zbirok opovidan Parovij kotok Smert gornostaya i Perestaravsya kohanec Ternopil Krok 2015 236 s ISBN 978 617 692 269 8 Mari Yungstedt Chetverta zhertva K Tempora 2015 378 s ISBN 978 617 569 212 7 Verner fon Gejdenstam Voyini Karla HII Bucha Vidavnictvo Zhupanskogo 2015 336 stor ISBN 978 966 2355 63 5 Karin Boye Kallokayin Bucha Vidavnictvo Zhupanskogo 2016 184 s ISBN 978 966 2355 71 0 Selma Lagerlef Opovidannya Rizdvyanij gist Istoriya v Galstanesi Lviv zhurnal Dzvin 2017 11 s 215 222 Genning Mankell P yata zhinka Harkiv KSD 2019 592 s ISBN 978 617 12 5751 1 Selma Lagerlef Saga pro mayetok Lviv Apriori 2020 128 s ISBN 978 617 629 589 1 Yan Mortenson Tayemnicya meksikanskih bozhkiv smerti Lviv Apriori 2022 216 stor ISBN 978 617 629 699 7 Mariya Lang Breshut ne tilki vbivci Lviv Apriori 2022 208 stor ISBN 978 617 629 700 0 Mariya Lang Korol nash Konvaliya z gayu Lviv Apriori 2023 192 stor ISBN 978 617 629 790 1 Mariya Lang Poglyan on smert tebe chekaye Lviv Apriori 2023 192 stor ISBN 978 617 629 787 1Perekladaye z shvedskoyi Sofiya Volkovecka Kosarchin Yunas Gassen Kemiri Nas ye sto P yesa Perekladeno dlya festivalyu Drama UA 2012 Yunas Gassen Kemiri Montekor unikalnij tigr L Litopis 2013 331 s ISBN 978 966 885 325 8 Karola Gansson Shtajngof Komora 2016 200 s ISBN 978 617 7286 04 1 Per Ulof Enkvist Kniga pro Blansh i Mari L Vidavnictvo Starogo Leva 2016 224 s ISBN 978 617 679 240 6 Sara Stridsberg Krayina Medeya K Vidavnictvo Anetti Antonenko 2017 120 s ISBN 978 617 7192 63 2 Persona p yesa za kinoscenariyem Ingmara Bergmana 2016 Ingmar Bergman Dovirlivi rozmovi Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2018 160 s ISBN 978 617 679 422 6 Ingmar Bergman Nedilne ditya Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2018 136 s ISBN 978 617 679 523 0 Ingmar Bergman Laterna Magica Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2018 368 s ISBN 978 617 679 559 9 Sara Stridsberg Bekomberga Oda moyij sim yi Lviv Kalvariya 2018 ISBN 978 966 663 394 4 Agneta Pleyel Zima v Stokgolmi Chernivci Vidavnictvo 21 2019 160 s ISBN 978 617 614 266 9 Fredrik Bakman Vedmezhe misto Kiyiv Knigolav 2019 432 s ISBN 978 617 7820 08 5 Fredrik Bakman Trivozhni lyudi Kiyiv Knigolav 2019 2021 360 s ISBN 978 617 7820 91 7 Fredrik Bakman Mi proti vas Kiyiv Knigolav 2020 488 s ISBN 978 617 7820 65 8 Majgul Akselsson Kvitneva vidma K Komora 2021 608 s ISBN 978 617 7286 71 3 spilno z Irinoyu Shuvalovoyu Anders B yerkelid Zla zima Chernivci Vidavnictvo 21 Chorni vivci 2019 336 s ISBN 978 617 614 237 9V carini perekladu z shvedskoyi pracyuye takozh Ganna Mamchur Genning Mankell Italijski chereviki Harkiv Folio 2011 ISBN 978 966 0358 089 Lars Klinting Kastor na vsi lapi majster farbuye shafku ta lagodit velosiped Harkiv Chas majstriv 2017 72 s ISBN 978 966 9152 1 38 Lars Klinting Kastor na vsi lapi majster peche pirig ta viroshuye kvasolyu Harkiv Chas majstriv 2017 72 s ISBN 978 966 915 183 4 Lars Klinting Kastor na vsi lapi majster teslyuye ta shiye Harkiv Chas majstriv 2019 72 s ISBN 978 966 915 255 8Do perekladachiv iz shvedskoyi movi nalezhit Sergij Dzyuba Ak Velsapar Yegipetska nich strahu Kur yer Krivbasu kviten cherven 2014 s 137 147 Ak Velsapar Smaragdovij bereg Chernivci vidavnichij dim Bukrek 2014Iz shvedskoyi perekladaye Yuliya Yurchuk Anna Geglund Buti mnoyu Kiyiv Vidavnictvo 2016 84 s ISBN 978 966 97574 0 1 Anna Geglund Pro ce govoryat lishe z krolikami Kiyiv Vidavnictvo 2017 54 s ISBN 978 966 97574 2 5Perelik perekladiv Olgi Zaharchenko Fredrik Bakman Moya babusya prosit yij vibachiti Kiyiv knigolav 2017 416 s ISBN 978 966 97639 6 9 Fredrik Bakman Cholovik na im ya Uve Kiyiv Knigolav 2018 352 s ISBN 978 617 7563 02 9 Fredrik Bakman Britt Mari bula tut Kiyiv Knigolav 2019 352 s ISBN 978 617 7563 47 0Perelik perekladiv Natali Ilishuk Yunas Yunasson Stolitnij cholovik sho viliz u vikno i znik L Kafe Ptah 2021 400 s ISBN 978 617 95185 0 8Perelik perekladiv Ganni Topilinoyi Liv Stremkvist Zaboronenij plid K Vidavnictvo 2019 144 s ISBN 978 966 97811 7 8 Kristen Ulmer Ne bijtes boyatisya Yak znajti spilnu movu z vlasnim strahom K Knigolav 2019 366 s ISBN 978 617 7563 55 5 Tirazh 3000 pr Lars Kepler Kontrakt Paganini K KM Buks 2019 592 s Karl Yugan Forshen Erlin Traktor yakij hotiv zasnuti K Artbooks 2019 28 s ISBN 978 617 7688 40 1 Tirazh 3000 pr 6 Anders Gansen Instamozok Yak ekranna zalezhnist prizvodit do stresiv i depresiyi K Nash Format 2020 ISBN 978 617 7863 43 3 Lars Kepler Svidok vognyu Detektiv Jona Linna K KM Buks 2020 504 s Inti Chaves Peres Povaga Hlopcyam pro lyubov seks ta zgodu K Knigolav 2021 7 Perelik perekladiv Volodimira Krinickogo Niklas Natt o Dag 1793 Harkiv Fabula 2019 400 s ISBN 978 617 09 5941 6 Niklas Natt o Dag 1794 Harkiv Fabula 2022 448 s ISBN 978 617 522 045 0Shvedski nobelivski laureati z literaturi RedaguvatiSelma Lagerlef 1909 Verner fon Gejdenstam 1916 Erik Aksel Karlfeldt 1931 Per Lagerkvist 1951 Ejvind Yunson 1974 Garri Martinson 1974 Tomas Transtremer 2011Div takozh RedaguvatiKategoriya Shvedskomovna literatura Kultura Shveciyi Kitti Syuell nbsp Portal Shveciya Primitki Redaguvati a b Der Literatur Brockhaus in 8 Bd Bibliographisches Institut und F A Brockhaus AG Mannheim 1995 Bd 7 S 210 http www prostory net ua ua translate 431 2011 10 07 18 35 17 Arhivovano 6 chervnya 2015 u Wayback Machine Tumas Transtromer vibrani poeziyi perekladi Yuliyi Musakovskoyi ta Leva Gricyuka Ragnar Stromberg Vibrani poeziyi Arhiv originalu za 17 grudnya 2013 Procitovano 11 lyutogo 2013 Yurij Vinnichuk Paciyent pri smerti Mi jogo vtrachayemo Arhiv originalu za 20 chervnya 2011 Procitovano 11 lyutogo 2013 LitAkcent Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 11 lyutogo 2013 Traktor yakij hotiv zasnuti Arhiv originalu za 6 bereznya 2022 Procitovano 6 bereznya 2022 Vidavci rozpovili yaki dityachi ta pidlitkovi novinki gotuyut u 2021 mu chytomo com ukr 28 sichnya 2021 Arhiv originalu za 28 sichnya 2021 Procitovano 14 bereznya 2021 Literatura RedaguvatiWarburg Karl Svensk Litteraturhistoria i Sammandrag 1904 p 57 1 Arhivovano 7 lyutogo 2013 u Wayback Machine Onlajn Arhivovano 7 lyutogo 2013 u Wayback Machine provided by Project Runeberg Gustafson Alrik Svenska litteraturens historia 2 volums Stockholm 1963 Pershe vidannya yak A History of Swedish Literature American Scandinavian Foundation 1961 Tigerstedt Eugene Napoleon Svensk litteraturhistoria Tryckindustri AB Solna 1971 Algulin Ingemar A History of Swedish Literature published by the Swedish Institute 1989 ISBN 91 520 0239 X Bernt Olsson Ingemar Algulin Litteraturens historia i Sverige 4 vidannya Norstedt Stockholm 1995 ISBN 91 1 943632 7 Goran Hagg Den svenska litteraturhistorien Wahlstrom amp Widstrand Stockholm 1996 ISBN 91 46 16928 8 Lonnroth L Delblanc S Goransson S Den svenska litteraturen ed 3 volumes 1999 Posilannya RedaguvatiShvedska literatura i Shevchenko Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 836 837 Gotska spilka Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 238 Fosforisti Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 545 Skandinavska kulturno literaturna zona Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 528 530 634 s Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Literature of SwedenProject Runeberg proekt prisvyachenij poshirennyu skandinavskih literatur Arhivovano 26 lyutogo 2011 u Wayback Machine Tizhden Elementarno Larssone Yakisna masova proza dopomogla shvedskij literaturi vijti v globalni lideri Arhivovano 31 travnya 2014 u Wayback Machine Shvedski narodni kazki ukrayinskoyu movoyu Arhivovano 10 kvitnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shvedska literatura amp oldid 40567326