www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сара Лідман Ukrcenter Примітки швед Sara Lidman Ім я при народженні Сара Адела Лідман швед Sara Adela LidmanНародилася 3

Сара Лідман

Сара Лідман
швед. Sara Lidman
Сара Лідман.
Ім'я при народженні Сара Адела Лідман — швед. Sara Adela Lidman
Народилася 30 грудня 1923(1923-12-30)
Міссентреск, Швеція
Померла 17 червня 2004(2004-06-17) (80 років)
Умео, Швеція
Громадянство  Швеція
Національність шведка
Діяльність письменниця, журналістка і критик
Alma mater Університет Уппсала
Мова творів шведська
Роки активності 1953–2003
Напрямок реалізм, символізм
Жанр роман, оповідання, п'єса, стаття
Magnum opus «Смоляна долина», «Залізничний епос»
Членство Товариство Дев'яти
Премії див. у тексті статті
 Сара Лідман у Вікісховищі

Sara Lidman.jpg

Сара Лідман у рідних краях. Міссентреск, близько 1960 року.
Сару Лідман (третю зліва) як одну з відомих осіб зобразила мисткиня Пія Енґстрем у своїй скульптурній композиції «Після купелі», встановленій у Стокгольмі, біля Вестерторпсбадета.

Са́ра Аде́ла Лі́дман (швед. Sara Adela Lidman, *30 грудня 1923(19231230), Міссентреск, Єрнська парафія, Вестерботтен, Швеція — 17 червня 2004, Умео, Швеція) — шведська письменниця, журналістка, драматург і критик.

Біографія ред.

Сара Лідман народилася на півночі Швеції, в Андреаса і Єнні Лідманів. У цій родині було ще дві дочки — Лісбет і Тура. Після підготовчих класів Сара у 1931 році пішла до неповної середньої школи, яку закінчила 1936 року. У 1937–1938 роках навчалася в додаткових, старших класах середньої школи.

З 1940 по 1942 заочно здобувала освіту в Кореспонденційному інституті Гермуда й 29 травня 1942 року склала випускний іспит.

У 1942-1944 Сара Лідман навчалася в Маріаннелундській практичній школі, склала випускний іспит 7 червня 1944 року.

У 1945-му вона вступила до Уппсальського університету, потім через хворобу була змушена перервати студії й 1948 року розпочати навчатися в Лундському університеті. У 1949-му Сара здобула ступінь кандидата філософії в першому з цих навчальних закладів і до 1952 року студіювала у другому. Спеціалізувалася, зокрема, у французькій мові та літературі (влітку 1947-го відбула мовну практику в Ґреноблі), в норвезькій мові та літературі (1950, 1951) і в педагогіці (1952).

1950 року вона вийшла заміж за лікаря-рентгенолога Ганса Єсту Скарбю (1907—2003).

Ще у студентські роки Сара Лідман підробляла, працюючи бібліотекаркою. Здобувши в 1952-му закінчену вищу освіту, наступного року вона дебютувала романом «Смоляна долина» й відтоді регулярно друкувалася, одержувала літературні премії, публікувалася в мас-медіа й співпрацювала з театрами та Шведським радіо. У

1965, 1972, 1974, 1979 і 1995 роках письменниця відвідала В'єтнам, і результатом цих відвідин стали статті та їх збірки, позначені протестом проти втручання США в Індокитай. Поза журналістикою проти такої політики вона виступала як учасниця Трибуналу Рассела — Сартра і активна член політичного угруповання «Ліві 68 року». Її знали як таку, що гаряче агітує й завзято домагається бажаного. 1960 року Лідман поїхала до Південно-Африканського Союзу, щоб «зустріти нових людей і знайти нові проблеми». Там її звинуватили в порушенні расових законів (зберігся задокументований допит) і наступного року змусили виїхати з країни. У 1963-му Лідман боролася з расизмом уже в Кенії. Наприкінці 1960-х вона підтримувала гірників-страйкарів Кіруни й інших рудників. Згодом перейшла з комуністичних поглядів на поміркованіші й зайнялася охороною довкілля. Вже перед смертю письменниця виступила проти війни в Іраку. Таку діяльність Сари Лідман і своє спільне життя з нею в другій половині 1950-х описав Івар Лу-Юганссон у романі «Блакитна діва».

У 1955-1963 роках письменниця належала до членів літературної академії «Товариство Дев'яти» й мала крісло № 8. 1989 року Сару Лідман вибрали членом Королівського Шюттеанського товариства, що в Умео. З 1975-го року й до самої смерті вона проживала у своєму рідному домі, що в Міссентреску.

Творчість ред.

1953 року Сара Лідман дебютувала романом «Смоляна долина», у якому зобразила будні села Екстреск поетичною мовою, що ґрунтується на північношведських діалектах і біблійних текстах. «Країна морошки» (1955) — це широкий епічний опис бідної вестерботтенської спільноти лісівників. Романи «Дощовий шпиль» (1958) і його продовження «Носити омелу» (1960) відзначаються психологічним реалізмом із символістичними відтінками. У 1960-х роках етична проблематика набрала політичної барви. У романах «Я і мій син» (1961) і «З п'ятьма діамантами» (1964) йдеться про расову дискримінацію.

Своїми репортажами «Розмова в Ханої» (1966), «Рудник. Картина Удда Урбума» (1968), «Наземні і підземні друзі» (1969) та «Птахи у Намдіні» (1972) Лідман подала голос у тодішніх суперечках про соціально-політичні питання, ставши на бік лівого соціалістичного крила й розвиваючи тему солідарності з бідняками та експлуатованими. У романі «Твій слуга слухає» (1977) письменниця повернулася до циклу про життя у Вестерботтені й описала колонізацію Півночі Швеції у 1870-х роках. То був перший твір у так званому «Залізничному епосі», який складається з п'яти частин: «Дитя гніву» (1979, відзначено Літературною премією Північної Ради), «Камінь Набота» (1981), «Дивовижна людина» (1983) і «Залізна корона» (1985). У них сильно і переконливо синтезовано провінціальне і універсальне засобами своєрідної поетичної прози. Головним героєм цих творів виступає Дідрік Мортенссон — селянин, який завдяки своїй наполегливості та цілеспрямованості домігся влади в цій місцині. Ентузіаст залізниці, він вважає її засобом подолати ізольованість поселення від решти світу. Зрештою його звинувачують за зловживання й (іронія долі) везуть до в'язниці одним із перших поїздів, яких він так прагнув. У цьому циклі багато чого взято з історії роду Сари Лідман. Останнім із черги вийшов у світ роман «Хвилина невинності» (1999).

Особистий архів Сари Лідман зберігається в дослідницькому архіві бібліотеки Умеоського університету. Її численні п'єси не дочекалися опублікування й досі перебувають у стані рукописів і машинописів. Деякі з них свого часу транслювалися по радіо й телебаченні. Українською мовою видано два твори Сари Лідман: «Острів» (Hjortronlandet) і «Я і мій син» (Jag och min son). Київ, «Дніпро», 1984. Переклала Ольга Сенюк.

Твори ред.

Проза ред.

  • Tjärdalen (1953) — «Смоляна долина», роман
  • Hjortronlandet (1955) — «Країна морошки», роман
  • Regnspiran (1958) — «Дощовий шпиль», роман
  • Bära mistel (1960) — «Носити омелу», роман
  • Jag och min son (1961) — «Я і мій син», роман
  • Jag och min son (1963) — «Я і мій син», роман, перероблена версія
  • Med fem diamanter (1964) — «З п'ятьма діамантами», роман
  • Din tjänare hör (1977) — «Твій слуга слухає», роман
  • Vredens barn (1979) — «Дитя гніву», роман
  • Nabots sten (1981) — «Камінь Набота», роман
  • Den underbare mannen (1983) — «Дивовижна людина», роман
  • Järnkronan (1985) — «Залізна корона», роман
  • Lifsens rot (1996) — «Корінь значення життя», роман
  • Oskuldens minut (1999) — «Хвилина невинності», роман

Журналістика ред.

  • Samtal i Hanoi (1966) — «Розмова в Ханої», репортаж
  • Gruva. Bild Odd Uhrbom (1968) — «Рудник. Картина Удда Урбума», збірка інтерв'ю
  • Gruva. Bild Odd Uhrbom (1969) — «Рудник. Картина Удда Урбума», розширена версія
  • Vänner och u-vänner (1969) — «Наземні і підземні друзі», збірка статей
  • Fåglarna i Nam Dinh (1972) — «Птахи у Намдіні», статті про В'єтнам
  • Varje löv är ett öga (1980) — «Кожен листок — це око», збірка статей
  • …och trädet svarade (1988) — «…і дерево відповіло», збірка статей
  • Kropp och skäl (2003) — «Тіло і душа», різні статті

Драматургія ред.

  • Marta Marta (1970) — «Марто, Марто»
  • П'єса на матеріалі «Дощового шпиля». Рукопис. Не поставлено. 1950-ті роки
  • Job Klockmakares dotter — «Донька годинникаря Йова». Машинопис, поставлено в Гетеборзькому міському театрі (1954, 1955), в театрах «Рікстеатерн» (1956) і «Каммартеатерн» (1956)
  • Aina — «Айна». Рукопис, поставлено в Королівському драматичному театрі й Гетеборзькому міському театрі (1956, 1957), а також у «Рікстеатерн» (1960)
  • De vilda svanarna — «Дикі лебеді». Машинопис інсценізації казки Андерсена. Переклали німецькою Фред Єльм і Сара Лідман. Поставлено на телебаченні силами театрів «Кларатеатерн» (1971, 1972), «Тренделаґ театер» (1975, 1976) і «Рікстеатерн» (1979)
  • Balansen och Skogen — «Рівновага і ліс». Поставлено в театрі «Данстеатер» (1975)
  • Din tjänare hör, Vredens barn — «Твій слуга слухає», уривки з роману «Дитя гніву». Для театральної постановки обробили Лейф Сундберг і Сара Лідман. Готувалося для театру «Норрботтенстеатерн» (1981)
  • Hästen och tranan — «Кінь і журавель». Машинопис. Поставлено й передано в телебаченні силами театрів «Вестерботтенстеатерн» (1983), «Норрботеттенстеатерн» та інших
  • Järnkronan — «Залізна корона». Машинопис. Поставлено в не менш як двох версіях (1987)

Книжки про Сару Лідман ред.

  • Birgitta Holm. Sara Lidman: i liv och text, 1998, isbn 91-0-056670-5, Finn boken
  • Lina Sjöberg. Genesis och Jernet: ett möte mellan Sara Lidmans Jernbaneepos och bibelns berättelser, 2006, isbn 91-7844-727-5, Finn boken

Нагороди і відзнаки ред.

Почесті ред.

  • Звання почесного доктора філософії Університету в Умео (1978)
  • Звання професора — 1999
  • 2009 року іменем Сари Лідман названо вулицю у Стокгольмі
  • 2015 року у Шеллефтео на честь Сари Лідман названо вулицю та квартал — відповідно іменем її літературної героїні та назвою роману: вулиця Анни-Стави (Anna-Stavas gata) і квартал «Країна морошки» (kvarteret Hjortronlandet)

Джерела ред.

  • Дані про Сару Лідман на сайті «Libris» [ 8 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Примітки ред.

  1. http://www.samfundetdenio.se/
  2. . Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 24 лютого 2013. 
  3. ↑ Архів Сари Лідман[недоступне посилання з травня 2019]>
  4. . Архів оригіналу за 27 серпня 2010. Процитовано 23 лютого 2013. 
  5. . Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 24 лютого 2013. 
  6. . Архів оригіналу за 31 серпня 2010. Процитовано 23 лютого 2013. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ukrcenter Primitki Sara Lidmanshved Sara LidmanSara Lidman Im ya pri narodzhenni Sara Adela Lidman shved Sara Adela LidmanNarodilasya 30 grudnya 1923 1923 12 30 Missentresk ShveciyaPomerla 17 chervnya 2004 2004 06 17 80 rokiv Umeo ShveciyaGromadyanstvo ShveciyaNacionalnist shvedkaDiyalnist pismennicya zhurnalistka i kritikAlma mater Universitet UppsalaMova tvoriv shvedskaRoki aktivnosti 1953 2003Napryamok realizm simvolizmZhanr roman opovidannya p yesa stattyaMagnum opus Smolyana dolina Zaliznichnij epos Chlenstvo Tovaristvo Dev yati 1 Premiyi div u teksti statti Sara Lidman u VikishovishiSara Lidman jpg Sara Lidman u ridnih krayah Missentresk blizko 1960 roku Saru Lidman tretyu zliva yak odnu z vidomih osib zobrazila mistkinya Piya Engstrem u svoyij skulpturnij kompoziciyi Pislya kupeli vstanovlenij u Stokgolmi bilya Vestertorpsbadeta Sa ra Ade la Li dman shved Sara Adela Lidman 30 grudnya 1923 19231230 Missentresk Yernska parafiya Vesterbotten Shveciya 17 chervnya 2004 Umeo 2 Shveciya shvedska pismennicya zhurnalistka dramaturg i kritik Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Tvori 3 1 Proza 3 2 Zhurnalistika 3 3 Dramaturgiya 4 Knizhki pro Saru Lidman 5 Nagorodi i vidznaki 6 Pochesti 7 Dzherela 8 PrimitkiBiografiya red Sara Lidman narodilasya na pivnochi Shveciyi v Andreasa i Yenni Lidmaniv U cij rodini bulo she dvi dochki Lisbet i Tura 3 Pislya pidgotovchih klasiv Sara u 1931 roci pishla do nepovnoyi serednoyi shkoli yaku zakinchila 1936 roku U 1937 1938 rokah navchalasya v dodatkovih starshih klasah serednoyi shkoli Z 1940 po 1942 zaochno zdobuvala osvitu v Korespondencijnomu instituti Germuda j 29 travnya 1942 roku sklala vipusknij ispit U 1942 1944 Sara Lidman navchalasya v Mariannelundskij praktichnij shkoli sklala vipusknij ispit 7 chervnya 1944 roku U 1945 mu vona vstupila do Uppsalskogo universitetu potim cherez hvorobu bula zmushena perervati studiyi j 1948 roku rozpochati navchatisya v Lundskomu universiteti U 1949 mu Sara zdobula stupin kandidata filosofiyi v pershomu z cih navchalnih zakladiv i do 1952 roku studiyuvala u drugomu Specializuvalasya zokrema u francuzkij movi ta literaturi vlitku 1947 go vidbula movnu praktiku v Grenobli v norvezkij movi ta literaturi 1950 1951 i v pedagogici 1952 3 1950 roku vona vijshla zamizh za likarya rentgenologa Gansa Yestu Skarbyu 1907 2003 She u studentski roki Sara Lidman pidroblyala pracyuyuchi bibliotekarkoyu Zdobuvshi v 1952 mu zakinchenu vishu osvitu nastupnogo roku vona debyutuvala romanom Smolyana dolina j vidtodi regulyarno drukuvalasya oderzhuvala literaturni premiyi publikuvalasya v mas media j spivpracyuvala z teatrami ta Shvedskim radio U1965 1972 1974 1979 i 1995 rokah pismennicya vidvidala V yetnam i rezultatom cih vidvidin stali statti ta yih zbirki poznacheni protestom proti vtruchannya SShA v Indokitaj Poza zhurnalistikoyu proti takoyi politiki vona vistupala yak uchasnicya Tribunalu Rassela Sartra i aktivna chlen politichnogo ugrupovannya Livi 68 roku Yiyi znali yak taku sho garyache agituye j zavzyato domagayetsya bazhanogo 1960 roku Lidman poyihala do Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu shob zustriti novih lyudej i znajti novi problemi Tam yiyi zvinuvatili v porushenni rasovih zakoniv zberigsya zadokumentovanij dopit 3 i nastupnogo roku zmusili viyihati z krayini U 1963 mu Lidman borolasya z rasizmom uzhe v Keniyi Naprikinci 1960 h vona pidtrimuvala girnikiv strajkariv Kiruni j inshih rudnikiv Zgodom perejshla z komunistichnih poglyadiv na pomirkovanishi j zajnyalasya ohoronoyu dovkillya Vzhe pered smertyu pismennicya vistupila proti vijni v Iraku Taku diyalnist Sari Lidman i svoye spilne zhittya z neyu v drugij polovini 1950 h opisav Ivar Lu Yugansson u romani Blakitna diva U 1955 1963 rokah pismennicya nalezhala do chleniv literaturnoyi akademiyi Tovaristvo Dev yati j mala krislo 8 1989 roku Saru Lidman vibrali chlenom Korolivskogo Shyutteanskogo tovaristva sho v Umeo Z 1975 go roku j do samoyi smerti vona prozhivala u svoyemu ridnomu domi sho v Missentresku Tvorchist red 1953 roku Sara Lidman debyutuvala romanom Smolyana dolina u yakomu zobrazila budni sela Ekstresk poetichnoyu movoyu sho gruntuyetsya na pivnichnoshvedskih dialektah i biblijnih tekstah 4 Krayina moroshki 1955 ce shirokij epichnij opis bidnoyi vesterbottenskoyi spilnoti lisivnikiv Romani Doshovij shpil 1958 i jogo prodovzhennya Nositi omelu 1960 vidznachayutsya psihologichnim realizmom iz simvolistichnimi vidtinkami U 1960 h rokah etichna problematika nabrala politichnoyi barvi U romanah Ya i mij sin 1961 i Z p yatma diamantami 1964 jdetsya pro rasovu diskriminaciyu 5 Svoyimi reportazhami Rozmova v Hanoyi 1966 Rudnik Kartina Udda Urbuma 1968 Nazemni i pidzemni druzi 1969 ta Ptahi u Namdini 1972 Lidman podala golos u todishnih superechkah pro socialno politichni pitannya stavshi na bik livogo socialistichnogo krila j rozvivayuchi temu solidarnosti z bidnyakami ta ekspluatovanimi U romani Tvij sluga sluhaye 1977 pismennicya povernulasya do ciklu pro zhittya u Vesterbotteni j opisala kolonizaciyu Pivnochi Shveciyi u 1870 h rokah To buv pershij tvir u tak zvanomu Zaliznichnomu eposi yakij skladayetsya z p yati chastin Ditya gnivu 1979 vidznacheno Literaturnoyu premiyeyu Pivnichnoyi Radi Kamin Nabota 1981 Divovizhna lyudina 1983 i Zalizna korona 1985 U nih silno i perekonlivo sintezovano provincialne i universalne zasobami svoyeridnoyi poetichnoyi prozi Golovnim geroyem cih tvoriv vistupaye Didrik Mortensson selyanin yakij zavdyaki svoyij napoleglivosti ta cilespryamovanosti domigsya vladi v cij miscini Entuziast zaliznici vin vvazhaye yiyi zasobom podolati izolovanist poselennya vid reshti svitu Zreshtoyu jogo zvinuvachuyut za zlovzhivannya j ironiya doli vezut do v yaznici odnim iz pershih poyizdiv yakih vin tak pragnuv U comu cikli bagato chogo vzyato z istoriyi rodu Sari Lidman Ostannim iz chergi vijshov u svit roman Hvilina nevinnosti 1999 Osobistij arhiv Sari Lidman zberigayetsya v doslidnickomu arhivi biblioteki Umeoskogo universitetu Yiyi chislenni p yesi ne dochekalisya opublikuvannya j dosi perebuvayut u stani rukopisiv i mashinopisiv Deyaki z nih svogo chasu translyuvalisya po radio j telebachenni Ukrayinskoyu movoyu vidano dva tvori Sari Lidman Ostriv Hjortronlandet i Ya i mij sin Jag och min son Kiyiv Dnipro 1984 Pereklala Olga Senyuk Tvori red Proza red Tjardalen 1953 Smolyana dolina roman Hjortronlandet 1955 Krayina moroshki roman Regnspiran 1958 Doshovij shpil roman Bara mistel 1960 Nositi omelu roman Jag och min son 1961 Ya i mij sin roman Jag och min son 1963 Ya i mij sin roman pereroblena versiya Med fem diamanter 1964 Z p yatma diamantami roman Din tjanare hor 1977 Tvij sluga sluhaye roman Vredens barn 1979 Ditya gnivu roman Nabots sten 1981 Kamin Nabota roman Den underbare mannen 1983 Divovizhna lyudina roman Jarnkronan 1985 Zalizna korona roman Lifsens rot 1996 Korin znachennya zhittya roman Oskuldens minut 1999 Hvilina nevinnosti romanZhurnalistika red Samtal i Hanoi 1966 Rozmova v Hanoyi reportazh Gruva Bild Odd Uhrbom 1968 Rudnik Kartina Udda Urbuma zbirka interv yu Gruva Bild Odd Uhrbom 1969 Rudnik Kartina Udda Urbuma rozshirena versiya Vanner och u vanner 1969 Nazemni i pidzemni druzi zbirka statej Faglarna i Nam Dinh 1972 Ptahi u Namdini statti pro V yetnam Varje lov ar ett oga 1980 Kozhen listok ce oko zbirka statej och tradet svarade 1988 i derevo vidpovilo zbirka statej Kropp och skal 2003 Tilo i dusha rizni stattiDramaturgiya red Marta Marta 1970 Marto Marto P yesa na materiali Doshovogo shpilya Rukopis Ne postavleno 1950 ti roki Job Klockmakares dotter Donka godinnikarya Jova Mashinopis postavleno v Geteborzkomu miskomu teatri 1954 1955 v teatrah Riksteatern 1956 i Kammarteatern 1956 Aina Ajna Rukopis postavleno v Korolivskomu dramatichnomu teatri j Geteborzkomu miskomu teatri 1956 1957 a takozh u Riksteatern 1960 De vilda svanarna Diki lebedi Mashinopis inscenizaciyi kazki Andersena Pereklali nimeckoyu Fred Yelm i Sara Lidman Postavleno na telebachenni silami teatriv Klarateatern 1971 1972 Trendelag teater 1975 1976 i Riksteatern 1979 Balansen och Skogen Rivnovaga i lis Postavleno v teatri Dansteater 1975 Din tjanare hor Vredens barn Tvij sluga sluhaye urivki z romanu Ditya gnivu Dlya teatralnoyi postanovki obrobili Lejf Sundberg i Sara Lidman Gotuvalosya dlya teatru Norrbottensteatern 1981 Hasten och tranan Kin i zhuravel Mashinopis Postavleno j peredano v telebachenni silami teatriv Vesterbottensteatern 1983 Norrbotettensteatern ta inshih Jarnkronan Zalizna korona Mashinopis Postavleno v ne mensh yak dvoh versiyah 1987 Knizhki pro Saru Lidman red Birgitta Holm Sara Lidman i liv och text 1998 isbn 91 0 056670 5 Finn boken Lina Sjoberg Genesis och Jernet ett mote mellan Sara Lidmans Jernbaneepos och bibelns berattelser 2006 isbn 91 7844 727 5 Finn bokenNagorodi i vidznaki red Literaturna premiya gazeti Svenska dagbladet 1953 Medal BMF 1956 Pismennicka premiya pedagogichnogo tovaristva shkil dlya doroslih 1956 Stipendiya Knizhkovoyi lotereyi 1956 Stipendiya Knizhkovoyi lotereyi 1957 Premiya Doblouga 1961 Literaturna premiya gazeti Mi 1964 Literaturna premiya gazeti Estersunds posten 1964 Zaohochuvalna literaturna stipendiya 1967 Velika zaohochuvalna literaturna premiya 1968 Velika premiya Tovaristva Dev yati 1977 Premiya Zorniv 1979 Literaturna premiya Pivnichnoyi Radi 1980 za Ditya gnivu Literaturna premiya Selmi Lagerlef 1985 Premiya Doblouga 1985 Velika literaturna zaohochuvalna premiya za roman 1986 Medal Gedenvinda 1987 Premiya Aniara 1991 Premiya Ivara Lu 1992 Premiya Garri Martinsona 1993 Premiya Gerarda Bonnira 1993 Premiya Moyi 1996 Premiya Litteris et Artibus 1997 Premiya Stiga Shedina 1998 Premiya Sikstena Gejmana 1998 Pilotska premiya 1999 Shvedska premiya za ritoriku 1999 Osobista premiya Ivara Lu Yuganssona 2001Pochesti red Zvannya pochesnogo doktora filosofiyi Universitetu v Umeo 1978 Zvannya profesora 1999 2009 roku imenem Sari Lidman nazvano vulicyu u Stokgolmi 6 2015 roku u Shellefteo na chest Sari Lidman nazvano vulicyu ta kvartal vidpovidno imenem yiyi literaturnoyi geroyini ta nazvoyu romanu vulicya Anni Stavi Anna Stavas gata i kvartal Krayina moroshki kvarteret Hjortronlandet Dzherela red Vidavnictvo Alberta Bonnira Sara Lidman Dani pro Saru Lidman na sajti Libris Arhivovano 8 grudnya 2011 u Wayback Machine Arhiv Sari LidmanPrimitki red http www samfundetdenio se Sveriges dodbok 1901 2009 Arhiv originalu za 27 listopada 2012 Procitovano 24 lyutogo 2013 a b v Arhiv Sari Lidman nedostupne posilannya z travnya 2019 gt Vidavnictvo Alberta Bonnira Sara Lidman Arhiv originalu za 27 serpnya 2010 Procitovano 23 lyutogo 2013 Store norske leksikon Par Hellstrom Sara Lidman Arhiv originalu za 3 chervnya 2016 Procitovano 24 lyutogo 2013 Fastighetssverige 2009 03 05 Arhiv originalu za 31 serpnya 2010 Procitovano 23 lyutogo 2013 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sara Lidman amp oldid 40076706