www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ейвінд Юнсон У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Юнсон Ukrcenter Примітки швед Eyvind JohnsonІм я при наро

Ейвінд Юнсон

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Юнсон.

Ейвінд Юнсон
швед. Eyvind Johnson
Ейвінд Юнсон
Ім'я при народженні Улоф Едвін Вернер Юнсон
Народився 29 липня 1900(1900-07-29)
Буден, Норботтен, Швеція
Помер 25 серпня 1976(1976-08-25) (76 років)
Стокгольм
Поховання Скугсчюркогорден, Стокгольм
Громадянство  Швеція
Національність швед
Діяльність письменник
Сфера роботи роман
Мова творів шведська
Роки активності 1920–1976
Напрямок реалізм
Жанр проза
Magnum opus «Романи про Улофа», «Романи про Крилона», «Прибій», «Дні його величності»
Членство Шведська академія
У шлюбі з Сілла Юнсон і Aase Christoffersend
Діти Maria Ekmand і Tore Johnsond
Премії Нобелівська премія з літератури (1974)
 Ейвінд Юнсон у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах
Хата, в якій народився Юнсон.

Е́йвінд У́лоф Ве́рнер Ю́нсон (29 липня 1900(1900-07-29), Буден, Норрботтен — 25 серпня 1976(1976-08-25), Стокгольм) — шведський письменник. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1974 року «за розповідне мистецтво, що прозріває простір і час і служить свободі».

Біографія Редагувати

Народився в селі Свартб'єрнсбюн, неподалік від міста Буден в лені Норрботтен. В сім'ї було шість дітей. Працюючи каменярем, батько захворів на силікоз, і чотирилітньому Ейвінду довелося виховуватися у бездітних дядька та тітки до 14 років. Почавши самостійне життя, юнак з 1915 по 1919 рр. змінив кілька професій. Переїхавши до Стокгольма, влаштувався працювати на заводі Ерікссона. Водночас агітував за соціалізм і писав статті для лівої преси. У 1920 році стався страйк і Юнсон спробував заробляти на життя красним письменством. Результати були невтішні, але разом з іншими літераторами він заснував часопис «Наша сучасність» (швед. «Vår Nutid»), який надруковано у 6 номерах. Потім він став членом Товариства письменників майбутнього, що називали себе «Зелені» («De Gröna»).

З осені 1920 по осінь 1921 разом з двома-трьома друзями він косив сіно й заготовляв ліс на маленькій фермі в Уппланді, де мав вільний час читати та писати.

Восени 1921 року Юнсон поїхав до Берліна, а через кілька місяців — до Парижа. Там писав для шведських газет, був робітником та мийником посуду у великому готелі біля Північного вокзалу в Парижі. Знову перебрався до Берліна, де жив до осені 1923 року, а тоді повернувся до Швеції.

Першу книжку — збірку оповідань «Чотири незнайомці», опубліковано восени 1924 року. Після зимової поїздки на півночі Швеції Юнсон написав другу книжку, яку опублікував восени 1925 року. В цей час він знову перебував у Франції, де прожив наступні 5 років. У 1927 р. Юнсон одружився з Осе Крістофферсен. Їхній син Туре народився у 1928 р. 1930 року сім'я повернулася на батьківщину.

Його перші три романи «Тімани і справедливість» (швед. «Timans och rättfärdigheten», 1925), «Місто в пітьмі» (швед. «Stad i mörker», 1927) і «Місто у світлі» (швед. «Stad i ljus», 1928) багато в чому наслідувальні за стилем та змістом. Відчувається вплив нових ідей і стильових знахідок Андре Жіда, Марселя Пруста, Джеймса Джойса, Зиґмунда Фройда і Анрі Берґсона.

У 1936 році померла дружина Юнсона, через два роки він одружується з Сіллою Франкенгойзер, письменницею й перекладачкою, від якої мав трьох дітей. В результаті подружнього професійного співробітництва з'явилися шведські переклади творів А. Камю, А. Франса, Сартра,  Йонеско, а також данських, німецьких і англійських письменників.

1938 року Юнсон видав книгу «Нічні маневри» (швед. «Nattövning»), в якій піддав критиці нацизм. У роки Другої світової війни він спільно з Віллі Брандтом видавав газету норвезького Опору «Рукостискання» («Håndslag»). У 1941–1943 роках Юнсон писав роман-трилогію «Крилон» («Krilon»), присвячений алегоричній боротьбі зі злом.

Після війни письменник став в різку опозицію комуністичному сталінському режиму. 1946 року він видав роман «Прибій» (швед. «Strändernas svall»), відомий в англійському перекладі як «Return to Ithaca: The Odyssey Retold as a Modern Novel». Юнсон використав поему Гомера для оцінки проблем XX сторіччя. Цей роман вважають найвидатнішим твором Юнсона.

Ставши представником Швеції в ЮНЕСКО, наприкінці 1940-х років Юнсон подорожував по Європі. 1949 року написав роман «Мрії про троянди і вогонь» (швед. «Drömmar om rosor och eld», 1949), у якому розповів про суд над відьмами в Лудені, у Франції XVII століття (цей сюжет використав також Кшиштоф Пендерецький в опері «Дияволи з Лудену»).

У 1953 році Юнсон здобув почесний ступінь доктора Гетеборзького університету. Після виходу у світ роману «Хмарини над Метапонтом» (швед. «Molnen over Metapontion», 1957) за мотивами «Анабазису» Ксенофонта Юнсон був обраний членом Шведської академії. Роман «Дні його величності» (швед. «Hans Nådes tid», 1960) про сприйняття тоталітаризму мешканцями країни, яку завоював Карл Великий, приніс Юнсону літературну премію Скандинавської ради 1962 року.

У творі «Декілька кроків назустріч тиші» (швед. «Några steg mot tystnaden», 1973) автор провів паралель між варварськими звичаями старовини і тими, що прийняті в нібито цивілізованому ХХ сторіччі.

1974 року Юнсон став лауреатом Нобелівської премії з літератури «за розповідне мистецтво, що прозріває простір і час і служить свободі». Цю нагороду він розділив зі своїм співвітчизником Гаррі Мартінсоном. Таке рішення прийнято після гострої суперечки членів Нобелівського комітету. Того року лауреатами могли стати Володимир Набоков, Сол Беллоу і Ґрем Ґрін.

Ейвінд Юнсон помер у Стокгольмі у віці 76 років. З 46 написаних ним книг 30 були романами.

Бібліографія Редагувати

  • De fyra främlingarna (1924) — «Чотири чужинці»
  • Timans och rättfärdigheten (1925) — «Тімани і справедливість»
  • Stad i mörker (1927) — «Місто у пітьмі»
  • Stad i ljus (1928) — «Місто у світлі»
  • Minnas (1928) — «Із споминів»
  • Kommentar till ett stjärnfall (1929) — «Коментарі до падіння зірки»
  • Avsked till Hamlet (1930) — «Прощання з Гамлетом»
  • Natten är här (1932) — «Настала ніч»
  • Bobinack (1932) — «Бобінак»
  • Regn i gryningen (1933) — «Дощ на світанні»
  • Än en gång, Kapten! (1934) — «Ще раз, капітане!»
  • Romanen om Olof: — «Романи про Улофа»:
  1. Nu var det 1914 (1934) — «Було це у 1914-му»
  2. Här har du ditt liv! (1935) — «Ось воно, твоє життя!»
  3. Se dig inte om!(1936) — «Не озирайся!»
  4. Slutspel i ungdomen (1937) — «Ендшпіль замолоду»
  • Nattövning (1938) — «Нічні маневри»
  • Den trygga världen (1940) — «Надійний світ»
  • Soldatens återkomst (1940) — «Повернення солдата»
  • Krilonromanen: — «Романи про Крилона»:
  1. Grupp Krilon (1941) — «Гурт Крилона»
  2. Krilons resa (1942) — «Подорож Крилона»
  3. Krilon själv (1943) — «Сам Крилон»
  • Sju liv (1944) — «Сім життів»
  • Strändernas svall (1946, för teater 1948) — «Прибій»
  • Dagbok från Schweiz (1949) — «Щоденник із Швейцарії»
  • Drömmar om rosor och eld (1949) — «Мрії про троянди і вогонь»
  • Lägg undan solen (1951) — «Відсунь сонце»
  • Romantisk berättelse (1953) — «Романтична оповідь»
  • Tidens gång (1955) — «Плин часу»
  • Vinterresa i Norrbotten (1955) — «Зимова мандрівка в Норрботтені»
  • Molnen över Metapontion (1957) — «Хмари над Метапонтом»
  • Vägar över Metaponto — en resedagbok (1959) — «Шляхи через Метапонт — дорожні записки»
  • Hans Nådes tid (1960) (ingår i Världsbiblioteket) — «Дні його величності» (цей роман належить до «Світової бібліотеки» — списку ста найкращих творів світової літератури, які визначає голосування експертів із кількох установ, зокрема Шведської академії, книготорговців, бібліотекарів і просто читачів)
  • Spår förbi Kolonos — en berättelse (1961) — «Слід повз Колона — розповідь»
  • Livsdagen lång (1964) — «Упродовж життя»
  • Stunder, vågor — anteckningar, berättelser (1965) — «Години, хвилі — записки, оповідання»
  • Favel ensam (1968) — «Фавель на самоті»
  • Resa i hösten 1921 (1973) — «Подорож восени 1921-го»
  • Några steg mot tystnaden (1973) — «Кілька кроків назустріч тиші» («Роман про ув'язнених»)

Українські переклади Редагувати

Премії і відзнаки Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Література Редагувати

Казнина Л. А., Буркут К. С. «Strändernas svall» Эйвинда Юнсона — «Одиссея» ХХ века // Наукові записки. — Вип.79. — Серія філологічні науки (літературознавство). — Кіровоград: РВГ ІЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2008. — С. 210—214.

Посилання Редагувати

Попередник:
Нільс Анлунд 		Шведська академія,
Крісло № 11
1957—1976 		Наступник:
Ульф Лінде
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yunson Ukrcenter Primitki Ejvind Yunsonshved Eyvind JohnsonEjvind YunsonIm ya pri narodzhenni Ulof Edvin Verner YunsonNarodivsya 29 lipnya 1900 1900 07 29 Buden Norbotten ShveciyaPomer 25 serpnya 1976 1976 08 25 76 rokiv StokgolmPohovannya Skugschyurkogorden StokgolmGromadyanstvo ShveciyaNacionalnist shvedDiyalnist pismennikSfera roboti romanMova tvoriv shvedskaRoki aktivnosti 1920 1976Napryamok realizmZhanr prozaMagnum opus Romani pro Ulofa Romani pro Krilona Pribij Dni jogo velichnosti Chlenstvo Shvedska akademiyaU shlyubi z Silla Yunson i Aase ChristoffersendDiti Maria Ekmand i Tore JohnsondPremiyi Nobelivska premiya z literaturi 1974 Ejvind Yunson u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahHata v yakij narodivsya Yunson E jvind U lof Ve rner Yu nson 29 lipnya 1900 1900 07 29 Buden Norrbotten 25 serpnya 1976 1976 08 25 Stokgolm shvedskij pismennik Laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi 1974 roku za rozpovidne mistectvo sho prozrivaye prostir i chas i sluzhit svobodi Zmist 1 Biografiya 2 Bibliografiya 3 Ukrayinski perekladi 4 Premiyi i vidznaki 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v seli Svartb yernsbyun nepodalik vid mista Buden v leni Norrbotten V sim yi bulo shist ditej Pracyuyuchi kamenyarem batko zahvoriv na silikoz i chotirilitnomu Ejvindu dovelosya vihovuvatisya u bezditnih dyadka ta titki do 14 rokiv Pochavshi samostijne zhittya yunak z 1915 po 1919 rr zminiv kilka profesij Pereyihavshi do Stokgolma vlashtuvavsya pracyuvati na zavodi Erikssona Vodnochas agituvav za socializm i pisav statti dlya livoyi presi U 1920 roci stavsya strajk i Yunson sprobuvav zaroblyati na zhittya krasnim pismenstvom Rezultati buli nevtishni ale razom z inshimi literatorami vin zasnuvav chasopis Nasha suchasnist shved Var Nutid yakij nadrukovano u 6 nomerah Potim vin stav chlenom Tovaristva pismennikiv majbutnogo sho nazivali sebe Zeleni De Grona Z oseni 1920 po osin 1921 razom z dvoma troma druzyami vin kosiv sino j zagotovlyav lis na malenkij fermi v Upplandi de mav vilnij chas chitati ta pisati Voseni 1921 roku Yunson poyihav do Berlina a cherez kilka misyaciv do Parizha Tam pisav dlya shvedskih gazet buv robitnikom ta mijnikom posudu u velikomu goteli bilya Pivnichnogo vokzalu v Parizhi Znovu perebravsya do Berlina de zhiv do oseni 1923 roku a todi povernuvsya do Shveciyi Pershu knizhku zbirku opovidan Chotiri neznajomci opublikovano voseni 1924 roku Pislya zimovoyi poyizdki na pivnochi Shveciyi Yunson napisav drugu knizhku yaku opublikuvav voseni 1925 roku V cej chas vin znovu perebuvav u Franciyi de prozhiv nastupni 5 rokiv U 1927 r Yunson odruzhivsya z Ose Kristoffersen Yihnij sin Ture narodivsya u 1928 r 1930 roku sim ya povernulasya na batkivshinu Jogo pershi tri romani Timani i spravedlivist shved Timans och rattfardigheten 1925 Misto v pitmi shved Stad i morker 1927 i Misto u svitli shved Stad i ljus 1928 bagato v chomu nasliduvalni za stilem ta zmistom Vidchuvayetsya vpliv novih idej i stilovih znahidok Andre Zhida Marselya Prusta Dzhejmsa Dzhojsa Zigmunda Frojda i Anri Bergsona U 1936 roci pomerla druzhina Yunsona cherez dva roki vin odruzhuyetsya z Silloyu Frankengojzer pismenniceyu j perekladachkoyu vid yakoyi mav troh ditej V rezultati podruzhnogo profesijnogo spivrobitnictva z yavilisya shvedski perekladi tvoriv A Kamyu A Fransa Sartra Jonesko a takozh danskih nimeckih i anglijskih pismennikiv 1938 roku Yunson vidav knigu Nichni manevri shved Nattovning v yakij piddav kritici nacizm U roki Drugoyi svitovoyi vijni vin spilno z Villi Brandtom vidavav gazetu norvezkogo Oporu Rukostiskannya Handslag U 1941 1943 rokah Yunson pisav roman trilogiyu Krilon Krilon prisvyachenij alegorichnij borotbi zi zlom Pislya vijni pismennik stav v rizku opoziciyu komunistichnomu stalinskomu rezhimu 1946 roku vin vidav roman Pribij shved Strandernas svall vidomij v anglijskomu perekladi yak Return to Ithaca The Odyssey Retold as a Modern Novel Yunson vikoristav poemu Gomera dlya ocinki problem XX storichchya Cej roman vvazhayut najvidatnishim tvorom Yunsona Stavshi predstavnikom Shveciyi v YuNESKO naprikinci 1940 h rokiv Yunson podorozhuvav po Yevropi 1949 roku napisav roman Mriyi pro troyandi i vogon shved Drommar om rosor och eld 1949 u yakomu rozpoviv pro sud nad vidmami v Ludeni u Franciyi XVII stolittya cej syuzhet vikoristav takozh Kshishtof Pendereckij v operi Diyavoli z Ludenu U 1953 roci Yunson zdobuv pochesnij stupin doktora Geteborzkogo universitetu Pislya vihodu u svit romanu Hmarini nad Metapontom shved Molnen over Metapontion 1957 za motivami Anabazisu Ksenofonta Yunson buv obranij chlenom Shvedskoyi akademiyi Roman Dni jogo velichnosti shved Hans Nades tid 1960 pro sprijnyattya totalitarizmu meshkancyami krayini yaku zavoyuvav Karl Velikij prinis Yunsonu literaturnu premiyu Skandinavskoyi radi 1962 roku U tvori Dekilka krokiv nazustrich tishi shved Nagra steg mot tystnaden 1973 avtor proviv paralel mizh varvarskimi zvichayami starovini i timi sho prijnyati v nibito civilizovanomu HH storichchi 1974 roku Yunson stav laureatom Nobelivskoyi premiyi z literaturi za rozpovidne mistectvo sho prozrivaye prostir i chas i sluzhit svobodi Cyu nagorodu vin rozdiliv zi svoyim spivvitchiznikom Garri Martinsonom Take rishennya prijnyato pislya gostroyi superechki chleniv Nobelivskogo komitetu Togo roku laureatami mogli stati Volodimir Nabokov Sol Bellou i Grem Grin Ejvind Yunson pomer u Stokgolmi u vici 76 rokiv Z 46 napisanih nim knig 30 buli romanami Bibliografiya RedaguvatiDe fyra framlingarna 1924 Chotiri chuzhinci Timans och rattfardigheten 1925 Timani i spravedlivist Stad i morker 1927 Misto u pitmi Stad i ljus 1928 Misto u svitli Minnas 1928 Iz spominiv Kommentar till ett stjarnfall 1929 Komentari do padinnya zirki Avsked till Hamlet 1930 Proshannya z Gamletom Natten ar har 1932 Nastala nich Bobinack 1932 Bobinak Regn i gryningen 1933 Dosh na svitanni An en gang Kapten 1934 She raz kapitane Romanen om Olof Romani pro Ulofa Nu var det 1914 1934 Bulo ce u 1914 mu Har har du ditt liv 1935 Os vono tvoye zhittya Se dig inte om 1936 Ne ozirajsya Slutspel i ungdomen 1937 Endshpil zamolodu Nattovning 1938 Nichni manevri Den trygga varlden 1940 Nadijnij svit Soldatens aterkomst 1940 Povernennya soldata Krilonromanen Romani pro Krilona Grupp Krilon 1941 Gurt Krilona Krilons resa 1942 Podorozh Krilona Krilon sjalv 1943 Sam Krilon Sju liv 1944 Sim zhittiv Strandernas svall 1946 for teater 1948 Pribij Dagbok fran Schweiz 1949 Shodennik iz Shvejcariyi Drommar om rosor och eld 1949 Mriyi pro troyandi i vogon Lagg undan solen 1951 Vidsun sonce Romantisk berattelse 1953 Romantichna opovid Tidens gang 1955 Plin chasu Vinterresa i Norrbotten 1955 Zimova mandrivka v Norrbotteni Molnen over Metapontion 1957 Hmari nad Metapontom Vagar over Metaponto en resedagbok 1959 Shlyahi cherez Metapont dorozhni zapiski Hans Nades tid 1960 ingar i Varldsbiblioteket Dni jogo velichnosti cej roman nalezhit do Svitovoyi biblioteki spisku sta najkrashih tvoriv svitovoyi literaturi yaki viznachaye golosuvannya ekspertiv iz kilkoh ustanov zokrema Shvedskoyi akademiyi knigotorgovciv bibliotekariv i prosto chitachiv Spar forbi Kolonos en berattelse 1961 Slid povz Kolona rozpovid Livsdagen lang 1964 Uprodovzh zhittya Stunder vagor anteckningar berattelser 1965 Godini hvili zapiski opovidannya Favel ensam 1968 Favel na samoti Resa i hosten 1921 1973 Podorozh voseni 1921 go Nagra steg mot tystnaden 1973 Kilka krokiv nazustrich tishi Roman pro uv yaznenih Ukrayinski perekladi Redaguvati She raz kapitane Ternopil Vidavnictvo Krok 2013 152 stor ISBN 978 966 2362 73 2 Pereklav Oleg KorolPremiyi i vidznaki RedaguvatiVelika premiya Dev yati 1936 Premiya Sikstena Gejmana 1944 Premiya Doblouga 1951 Pochesnij doktorat Geteborzkogo universitetu 1953 Velika zaohochuvalna literaturna premiya 1956 Medal BMF 1958 Premiya Doblouga 1960 Literaturna premiya Pivnichnoyi Radi 1962 Evralidska premiya 1967 Nobelivska premiya z literaturi 1974 Velika zaohochuvalna literaturna premiya za roman 1974Primitki Redaguvati Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563Literatura RedaguvatiKaznina L A Burkut K S Strandernas svall Ejvinda Yunsona Odisseya HH veka Naukovi zapiski Vip 79 Seriya filologichni nauki literaturoznavstvo Kirovograd RVG IC KDPU im V Vinnichenka 2008 S 210 214 Posilannya RedaguvatiJonson Ejvind Zarubizhni pismenniki Enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 692 ISBN 966 692 578 8 Yunson Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Nobelivska biografiya Arhivovano 9 chervnya 2010 u Wayback Machine angl Biografiya Ejvinda Yunsona nedostupne posilannya z lipnya 2019 JONSON Johnson Ejvind Arhivovano 29 lipnya 2010 u Wayback Machine ros Tovaristvo Ejvinda Yunsona shved Poperednik Nils Anlund Shvedska akademiya Krislo 111957 1976 Nastupnik Ulf Linde Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ejvind Yunson amp oldid 39332517