www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чорноморське козацьке військо Чорномо рське коза цьке ві йсько козацьке військове формування в Російській імперії 18 19

Чорноморське козацьке військо

Чорномо́рське коза́цьке ві́йсько — козацьке військове формування в Російській імперії 18—19 століть. Створене у 1787 з частини Запорозьких козаків, яка не втекла за Дунай.

Чорноморське козацьке військо
Чорноморські козаки
Прапор Чорноморського козацького війська (1792—1860)
На службі 1788—1860
Належність українські козаки
Тип Іррегулярне формування
Чисельність 5-12 тис.
Війни/битви Російсько-турецька війна (1787—1792)
Російсько-турецька війна (1806—1812)
Російсько-турецька війна (1828—1829)
Командування
Визначні
командувачі		 Антін Головатий, Сидір Білий, Захарій Чепіга
Медіафайли на Вікісховищі

У 1792 військо переселили на Кубань.

У 1860 перейменоване в Кубанське козацьке військо (після приєднання до нього частини кавказьких лінійних козаків).

Передумови виникнення Редагувати

У 1774, після підписання Кючук-Кайнарджійського договору, Російська імперія разом із фактичним контролем над Кримом отримала вихід до Чорного моря. Оскільки Річ Посполита перебувала у стані занепаду та вже почалися її поділи, то подальша необхідність в існуванні українських козаків на їхніх історичних землях для Російської імперії відпала. Водночас збереження традиційного способу життя козаків призводило до конфліктів із російською владою. Керуючись відповідним наказом Катерини II, князь Григорій Потьомкін у червні 1775 наказав генералу Петру Текелі знищити Запорозьку Січ. Відтак близько 5 000 запорозьких козаків пішли до гирла Дунаю, утворивши там Задунайську Січ під протекторатом османського султана. Решта 20 000 козаків вбудована до російської армії.

Створення Редагувати

Організація та швидке зміцнення Задунайської Січі вимагало від Російської імперії організації якоїсь протидії. Адже існування «Січі за Дунаєм» викликало щораз більші симпатії в українського населення, зміцнювала військову потугу Османської імперії й паралізувала участь українців у російсько-турецьких війнах на боці Росії.

Князь Григорій Потьомкін спочатку намагався силою стримати еміграцію козацтва за Дунай та на Забужжя, але марно. Тоді Катерина II маніфестами від 5 травня 1779 і 27 квітня 1780 звернулася до козаків уже з проханням повернутись у рідний край, обіцяючи дати кожному з них землю та службу за російськими чинами. Ефект був той самий.

Хоругва Чорономорського козацького війська (1788)

У 1781–1783 сталося антиросійське повстання у Кримському ханстві. Князь Григорій Потьомкін розіслав по колишніх запорозьких землях заклики до колишніх козаків зібратись у Херсоні, де з них будуть створені військові загони. Проте запорожці відгукувались неохоче. Зібралося близько 1000 козаків. Їхнім кошовим отаманом став військовий осавул Сидір Білий, а його помічником — колишній військовий суддя Війська Запорозького Антін Головатий.

6 квітня 1783 козаків офіційно взяли на російську службу як «Військо вірних козаків» (відповідний імператорський указ виданий 22 січня (2 лютого) 1783). Нове козацьке військо ділилося на кінне («комонне»), піхоту та флотилію.

«Війську вірних козаків» передали клейноди й іншу козацьку атрибутику, забрану російським урядом після розгрому Запорозької Січі у 1775. У війську відновили колишні старшинські посади, поділ на курені, козацький однострій. Під проводом Сидора Білого та Захарія Чепіги військо брало участь у російсько-турецькій війні 1787—1791.

Головний військовий штаб був розміщений в Олешках, де зібралися майже 12 000 козаків. Ці козацькі частини боролися проти османів під командою російського полководця Олександра Суворова. Під час війни 1787—1791 у різних операціях (битви під Кінбурном, Очаковом, Фокшанами, Римником, Хаджибеєм, Килією, Ізмаїлом, Мачином, Бендерами тощо) брали участь понад 42 000 українських козаків.

1788 — «Військо вірних козаків» перейменували на Чорноморське козацьке військо.

Діяльність Редагувати

1790 — князь Потьомкін за бойові подвиги у російсько-турецькій війні (1787—1792) виділив чорноморським козакам землі між Південним Бугом і Дністром аж до Чорного моря. Тоді ж козаки Чорноморського війська заснували 25 слобід, де оселилися близько 9.000 душ обох статей — зокрема, Слободзею (тепер Республіка Молдова), яка стала головним осередком війська.

Проте по закінченні війни російський уряд не захотів, щоби козацьке військо було дислоковане біля Правобережної України та Задунайської Січі. 20 лютого 1792 вийшов імператорський указ про те, що «добута від Порти Оттоманської земля між Бугом і Дністром прилучається до Катеринославської губернії». У війську з'явилося розчарування, стало зрозуміло, що козаки цю землю та привілеї не отримають.

Переселення на Кубань Редагувати

Прапори Чорноморського козацького війська: 1) військова хоругва 1788 року; 2) хоругва 1803 року, дарована Олександром І; 3) курінні значки 1788 року, даровані Катериною ІІ)

21 травня 1792 начальник імператорської канцелярії генерал-аншеф Каховський таємно наказав командувачу Чорноморського флоту адміралу М. С. Мордвінову терміново переправити Чорноморське козацьке військо на Кубань. 2 липня 1792 з цього приводу було оголошено і указ Катерини II:

«Войско казачье Черноморское, собранное покойным генерал-фельдмаршалом, князем Потемкиным-Таврическим из верных казаков бывшей Сечи Запорожской в течении последней нашей с Портой Оттоманской войны многими мужественными на суше и водах подвигами показало опыты ревностного к службе нашей усердия и отличной храбрости. В воздаяние таковых сего войска заслуг Всемилостивейше пожаловали Мы оному в вечное владение состоящий в области Таврической остров Фанагорию, с землей между рекою Кубань и Азовского моря лежащего…».

Не всі козаки прийняли виселення на Кубань. Частина перейшла на Задунайську Січ.

25 серпня 1792 близько 4 000 козаків на 50 чайках і бригантині прибули в Темрюк. Козаків розмістили вздовж т. зв. Чорноморської кордонної лінії, яка проходила від р. Лаби правим берегом річки Кубані до Азовського моря. Головним завданням війська було охороняти лінію й брати участь у військових походах.

Загалом на Кубань морем і суходолом переселили 8 200 козаків, які заклали Кіш на Кубані і назвали його Катеринодаром, створили 40 куренів. До традиційних 38 запорозьких куренів, які зберегли свої назви, додали ще два — Катерининський та Бережанський. Загалом у 1792 разом із родинами на Кубань переселили майже 25 000 українців, яким виділено земельний фонд площею 30 000 км² між річками Кубанню та Єю.

На початках Чорноморське козацьке військо на Кубані територіально ділилося, за запорозьким звичаєм, на три паланки: Катеринодарську, Копильську (центр — Тамань) і Єйську (центр — Чебаклея).

Головний військовий штаб був у Катеринодарі, заснованому в 1793 (нині Краснодар, Російська Федерація).

За козаками спершу зберегли виборність військового уряду, але вже на початку 1797 від них відібрали права обирати старшину, і кошових отаманів почав призначати російський уряд.

У 1797 козаки, повернувшись з важкого «Перського походу» подали у військове управління прохання про грошові компенсації. Відмова у компенсаціях призвела до козацького повстання (так званий «Перський бунт»), який було жорстко придушено.

У 1840-х курені чорноморського козацтва перейменовано на станиці (на донський зразок), які були об'єднані в 4 військові округи: Таманський, Катеринодарський, Бейсугський і Єйський.

Оселившись на Кубані, козаки вели господарську діяльність. У перші роки існування Чорноморського козацького війська на Кубані провідними галузями господарства були скотарство та рибальство, а від середини 19 ст. — хліборобство.

Козаки володіли значними угіддями. Спочатку розмір наділу козака не був реґламентований і діяв принцип вільного займання. У 1842 російський уряд запровадив принцип довічного землекористування відповідно до рангу: генерал — 1500 десятин, штаб-офіцер — 400, обер-офіцер — 200, рядовий козак — 30. Але здійснити переділ відповідно до норм не вдалося.

Чорноморське козацьке військо поповнювалось за рахунок переселення колишніх реєстрових козаків із Чернігівської та Полтавської губерній, колишніх слобідських козаків Харківської губернії, а також колишніх козаків реформованих українських козацьких військ: Усть-Дунайського, Азовського, Бузького, Катеринославського та ін. Основні переселенські кампанії відбулися у 1808–1811, 1820–1821, 1832, 1848–1849, під час яких з України переселено понад 77 000 осіб.

«Утворення Кубанських станиць» Геннадія Квашура

До 1860 козацькі війська на Кубані налічували близько 200 000 осіб. З них формувались військові підрозділи — 12 кінних полків, 3 піхотних батальйони, 4 батареї, 2 гвардійських ескадрони.

Чорноморське козацьке військо брало участь у всіх військових операціях, що їх вела Росія на Кавказі, та у Кримській війні 1853–1856 років.

У 1860 об'єднане з західною частиною Лінійного козацького війська (6 бригад) і перейменоване на Кубанське козацьке військо.

Впродовж майже століття чорноморське козацтво продовжило, хоч у дещо зміненій формі, традицію запорозьких козаків.

Отамани кошові, військові та наказні Чорноморського війська Редагувати

Кошові отамани Головатий, Білий і Чепіга на пам'ятнику Катерині ІІ в Краснодарі

На чолі Чорноморського козацького війська був завжди отаман. Спочатку, так само, як і на Запоріжжі, він мав найменування кошового отамана, і обирався самими козаками на козацькій раді. Але з 1797 російський уряд заборонив козакам цю демократичну процедуру, та почав призначати отаманів над чорноморцями власноручно. Відтепер отаман почав називатися військовим.

У 1827 уряд ще урізав козацькі права. Тепер отаманом усіх козацьких військ імперії вважався наслідник престолу з династії Романових, а справжній керівник над козацькою громадою мав титул наказного отамана, тобто «призначеного імператорським наказом». Лише деяка лібералізація режиму в імперії внаслідок революції 1905 року вперше дозволила зайняти посаду наказного отамана місцевому кубанському козаку-українцю, Михайлу Бабичу. Він і став останнім за часів Російської імперії наказним отаманом Кубанського війська. Після Жовтневого перевороту, літній Михайло Бабич був розстріляний більшовиками.

Кошові отамани:

Військові отамани:

Наказні отамани:

Галерея Редагувати

Одяг та амуніція чорноморців Редагувати

Поховання чорноморців Редагувати

Вшанування пам'яті Редагувати

  • У місті Первомайськ Миколаївської Області є Вулиця Чорноморців, названа на честь Чорноморського козацького війська.
  • Вулиця Чорноморського козацтва в Одесі.
  • Флаг був використаний на обложці пісні "Leekides on Ukraina" естонського гурту "Vennaskond"[1]

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. А. М. Авраменко «Чорноморське козацьке військо за переписом 1793—1794 рр.» (мапа, 2006)

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чорноморське козацьке військо
Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття з військової справи.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chornomo rske koza cke vi jsko kozacke vijskove formuvannya v Rosijskij imperiyi 18 19 stolit Stvorene u 1787 z chastini Zaporozkih kozakiv yaka ne vtekla za Dunaj Chornomorske kozacke vijskoChornomorski kozakiPrapor Chornomorskogo kozackogo vijska 1792 1860 Na sluzhbi 1788 1860Nalezhnist ukrayinski kozakiTip Irregulyarne formuvannyaChiselnist 5 12 tis Vijni bitvi Rosijsko turecka vijna 1787 1792 Rosijsko turecka vijna 1806 1812 Rosijsko turecka vijna 1828 1829 KomanduvannyaViznachnikomanduvachi Antin Golovatij Sidir Bilij Zaharij ChepigaMediafajli na VikishovishiU 1792 vijsko pereselili na Kuban U 1860 perejmenovane v Kubanske kozacke vijsko pislya priyednannya do nogo chastini kavkazkih linijnih kozakiv Zmist 1 Peredumovi viniknennya 2 Stvorennya 3 Diyalnist 4 Pereselennya na Kuban 5 Otamani koshovi vijskovi ta nakazni Chornomorskogo vijska 6 Galereya 6 1 Odyag ta amuniciya chornomorciv 6 2 Pohovannya chornomorciv 7 Vshanuvannya pam yati 8 Div takozh 9 Primitki 10 Dzherela ta literatura 11 PosilannyaPeredumovi viniknennya RedaguvatiU 1774 pislya pidpisannya Kyuchuk Kajnardzhijskogo dogovoru Rosijska imperiya razom iz faktichnim kontrolem nad Krimom otrimala vihid do Chornogo morya Oskilki Rich Pospolita perebuvala u stani zanepadu ta vzhe pochalisya yiyi podili to podalsha neobhidnist v isnuvanni ukrayinskih kozakiv na yihnih istorichnih zemlyah dlya Rosijskoyi imperiyi vidpala Vodnochas zberezhennya tradicijnogo sposobu zhittya kozakiv prizvodilo do konfliktiv iz rosijskoyu vladoyu Keruyuchis vidpovidnim nakazom Katerini II knyaz Grigorij Potomkin u chervni 1775 nakazav generalu Petru Tekeli znishiti Zaporozku Sich Vidtak blizko 5 000 zaporozkih kozakiv pishli do girla Dunayu utvorivshi tam Zadunajsku Sich pid protektoratom osmanskogo sultana Reshta 20 000 kozakiv vbudovana do rosijskoyi armiyi Stvorennya RedaguvatiOrganizaciya ta shvidke zmicnennya Zadunajskoyi Sichi vimagalo vid Rosijskoyi imperiyi organizaciyi yakoyis protidiyi Adzhe isnuvannya Sichi za Dunayem viklikalo shoraz bilshi simpatiyi v ukrayinskogo naselennya zmicnyuvala vijskovu potugu Osmanskoyi imperiyi j paralizuvala uchast ukrayinciv u rosijsko tureckih vijnah na boci Rosiyi Knyaz Grigorij Potomkin spochatku namagavsya siloyu strimati emigraciyu kozactva za Dunaj ta na Zabuzhzhya ale marno Todi Katerina II manifestami vid 5 travnya 1779 i 27 kvitnya 1780 zvernulasya do kozakiv uzhe z prohannyam povernutis u ridnij kraj obicyayuchi dati kozhnomu z nih zemlyu ta sluzhbu za rosijskimi chinami Efekt buv toj samij nbsp Horugva Choronomorskogo kozackogo vijska 1788 U 1781 1783 stalosya antirosijske povstannya u Krimskomu hanstvi Knyaz Grigorij Potomkin rozislav po kolishnih zaporozkih zemlyah zakliki do kolishnih kozakiv zibratis u Hersoni de z nih budut stvoreni vijskovi zagoni Prote zaporozhci vidgukuvalis neohoche Zibralosya blizko 1000 kozakiv Yihnim koshovim otamanom stav vijskovij osavul Sidir Bilij a jogo pomichnikom kolishnij vijskovij suddya Vijska Zaporozkogo Antin Golovatij 6 kvitnya 1783 kozakiv oficijno vzyali na rosijsku sluzhbu yak Vijsko virnih kozakiv vidpovidnij imperatorskij ukaz vidanij 22 sichnya 2 lyutogo 1783 Nove kozacke vijsko dililosya na kinne komonne pihotu ta flotiliyu Vijsku virnih kozakiv peredali klejnodi j inshu kozacku atributiku zabranu rosijskim uryadom pislya rozgromu Zaporozkoyi Sichi u 1775 U vijsku vidnovili kolishni starshinski posadi podil na kureni kozackij odnostrij Pid provodom Sidora Bilogo ta Zahariya Chepigi vijsko bralo uchast u rosijsko tureckij vijni 1787 1791 Golovnij vijskovij shtab buv rozmishenij v Oleshkah de zibralisya majzhe 12 000 kozakiv Ci kozacki chastini borolisya proti osmaniv pid komandoyu rosijskogo polkovodcya Oleksandra Suvorova Pid chas vijni 1787 1791 u riznih operaciyah bitvi pid Kinburnom Ochakovom Fokshanami Rimnikom Hadzhibeyem Kiliyeyu Izmayilom Machinom Benderami tosho brali uchast ponad 42 000 ukrayinskih kozakiv 1788 Vijsko virnih kozakiv perejmenuvali na Chornomorske kozacke vijsko Diyalnist Redaguvati1790 knyaz Potomkin za bojovi podvigi u rosijsko tureckij vijni 1787 1792 vidiliv chornomorskim kozakam zemli mizh Pivdennim Bugom i Dnistrom azh do Chornogo morya Todi zh kozaki Chornomorskogo vijska zasnuvali 25 slobid de oselilisya blizko 9 000 dush oboh statej zokrema Slobodzeyu teper Respublika Moldova yaka stala golovnim oseredkom vijska Prote po zakinchenni vijni rosijskij uryad ne zahotiv shobi kozacke vijsko bulo dislokovane bilya Pravoberezhnoyi Ukrayini ta Zadunajskoyi Sichi 20 lyutogo 1792 vijshov imperatorskij ukaz pro te sho dobuta vid Porti Ottomanskoyi zemlya mizh Bugom i Dnistrom priluchayetsya do Katerinoslavskoyi guberniyi U vijsku z yavilosya rozcharuvannya stalo zrozumilo sho kozaki cyu zemlyu ta privileyi ne otrimayut Pereselennya na Kuban Redaguvati nbsp Prapori Chornomorskogo kozackogo vijska 1 vijskova horugva 1788 roku 2 horugva 1803 roku darovana Oleksandrom I 3 kurinni znachki 1788 roku darovani Katerinoyu II 21 travnya 1792 nachalnik imperatorskoyi kancelyariyi general anshef Kahovskij tayemno nakazav komanduvachu Chornomorskogo flotu admiralu M S Mordvinovu terminovo perepraviti Chornomorske kozacke vijsko na Kuban 2 lipnya 1792 z cogo privodu bulo ogolosheno i ukaz Katerini II Vojsko kazache Chernomorskoe sobrannoe pokojnym general feldmarshalom knyazem Potemkinym Tavricheskim iz vernyh kazakov byvshej Sechi Zaporozhskoj v techenii poslednej nashej s Portoj Ottomanskoj vojny mnogimi muzhestvennymi na sushe i vodah podvigami pokazalo opyty revnostnogo k sluzhbe nashej userdiya i otlichnoj hrabrosti V vozdayanie takovyh sego vojska zaslug Vsemilostivejshe pozhalovali My onomu v vechnoe vladenie sostoyashij v oblasti Tavricheskoj ostrov Fanagoriyu s zemlej mezhdu rekoyu Kuban i Azovskogo morya lezhashego Ne vsi kozaki prijnyali viselennya na Kuban Chastina perejshla na Zadunajsku Sich 25 serpnya 1792 blizko 4 000 kozakiv na 50 chajkah i brigantini pribuli v Temryuk Kozakiv rozmistili vzdovzh t zv Chornomorskoyi kordonnoyi liniyi yaka prohodila vid r Labi pravim beregom richki Kubani do Azovskogo morya Golovnim zavdannyam vijska bulo ohoronyati liniyu j brati uchast u vijskovih pohodah Zagalom na Kuban morem i suhodolom pereselili 8 200 kozakiv yaki zaklali Kish na Kubani i nazvali jogo Katerinodarom stvorili 40 kureniv Do tradicijnih 38 zaporozkih kureniv yaki zberegli svoyi nazvi dodali she dva Katerininskij ta Berezhanskij Zagalom u 1792 razom iz rodinami na Kuban pereselili majzhe 25 000 ukrayinciv yakim vidileno zemelnij fond plosheyu 30 000 km mizh richkami Kubannyu ta Yeyu Na pochatkah Chornomorske kozacke vijsko na Kubani teritorialno dililosya za zaporozkim zvichayem na tri palanki Katerinodarsku Kopilsku centr Taman i Yejsku centr Chebakleya 1 Golovnij vijskovij shtab buv u Katerinodari zasnovanomu v 1793 nini Krasnodar Rosijska Federaciya Za kozakami spershu zberegli vibornist vijskovogo uryadu ale vzhe na pochatku 1797 vid nih vidibrali prava obirati starshinu i koshovih otamaniv pochav priznachati rosijskij uryad U 1797 kozaki povernuvshis z vazhkogo Perskogo pohodu podali u vijskove upravlinnya prohannya pro groshovi kompensaciyi Vidmova u kompensaciyah prizvela do kozackogo povstannya tak zvanij Perskij bunt yakij bulo zhorstko pridusheno U 1840 h kureni chornomorskogo kozactva perejmenovano na stanici na donskij zrazok yaki buli ob yednani v 4 vijskovi okrugi Tamanskij Katerinodarskij Bejsugskij i Yejskij Oselivshis na Kubani kozaki veli gospodarsku diyalnist U pershi roki isnuvannya Chornomorskogo kozackogo vijska na Kubani providnimi galuzyami gospodarstva buli skotarstvo ta ribalstvo a vid seredini 19 st hliborobstvo Kozaki volodili znachnimi ugiddyami Spochatku rozmir nadilu kozaka ne buv reglamentovanij i diyav princip vilnogo zajmannya U 1842 rosijskij uryad zaprovadiv princip dovichnogo zemlekoristuvannya vidpovidno do rangu general 1500 desyatin shtab oficer 400 ober oficer 200 ryadovij kozak 30 Ale zdijsniti peredil vidpovidno do norm ne vdalosya Chornomorske kozacke vijsko popovnyuvalos za rahunok pereselennya kolishnih reyestrovih kozakiv iz Chernigivskoyi ta Poltavskoyi gubernij kolishnih slobidskih kozakiv Harkivskoyi guberniyi a takozh kolishnih kozakiv reformovanih ukrayinskih kozackih vijsk Ust Dunajskogo Azovskogo Buzkogo Katerinoslavskogo ta in Osnovni pereselenski kampaniyi vidbulisya u 1808 1811 1820 1821 1832 1848 1849 pid chas yakih z Ukrayini pereseleno ponad 77 000 osib nbsp Utvorennya Kubanskih stanic Gennadiya KvashuraDo 1860 kozacki vijska na Kubani nalichuvali blizko 200 000 osib Z nih formuvalis vijskovi pidrozdili 12 kinnih polkiv 3 pihotnih bataljoni 4 batareyi 2 gvardijskih eskadroni Chornomorske kozacke vijsko bralo uchast u vsih vijskovih operaciyah sho yih vela Rosiya na Kavkazi ta u Krimskij vijni 1853 1856 rokiv U 1860 ob yednane z zahidnoyu chastinoyu Linijnogo kozackogo vijska 6 brigad i perejmenovane na Kubanske kozacke vijsko Vprodovzh majzhe stolittya chornomorske kozactvo prodovzhilo hoch u desho zminenij formi tradiciyu zaporozkih kozakiv Otamani koshovi vijskovi ta nakazni Chornomorskogo vijska Redaguvati nbsp Koshovi otamani Golovatij Bilij i Chepiga na pam yatniku Katerini II v KrasnodariNa choli Chornomorskogo kozackogo vijska buv zavzhdi otaman Spochatku tak samo yak i na Zaporizhzhi vin mav najmenuvannya koshovogo otamana i obiravsya samimi kozakami na kozackij radi Ale z 1797 rosijskij uryad zaboroniv kozakam cyu demokratichnu proceduru ta pochav priznachati otamaniv nad chornomorcyami vlasnoruchno Vidteper otaman pochav nazivatisya vijskovim U 1827 uryad she urizav kozacki prava Teper otamanom usih kozackih vijsk imperiyi vvazhavsya naslidnik prestolu z dinastiyi Romanovih a spravzhnij kerivnik nad kozackoyu gromadoyu mav titul nakaznogo otamana tobto priznachenogo imperatorskim nakazom Lishe deyaka liberalizaciya rezhimu v imperiyi vnaslidok revolyuciyi 1905 roku vpershe dozvolila zajnyati posadu nakaznogo otamana miscevomu kubanskomu kozaku ukrayincyu Mihajlu Babichu Vin i stav ostannim za chasiv Rosijskoyi imperiyi nakaznim otamanom Kubanskogo vijska Pislya Zhovtnevogo perevorotu litnij Mihajlo Babich buv rozstrilyanij bilshovikami Koshovi otamani Sidir Bilij 1781 1788 Zaharij Chepiga 1788 1797 Antin Golovatij 1788 1797 Vijskovi otamani Timofij Kotlyarevskij 1797 1799 Fedir Bursak 1799 1816 Grigorij Matviyiv 1816 1827 Oleksij Bezkrovnij 1827 1827 Nakazni otamani Oleksij Bezkrovnij 1827 1830 Mikola Zavadovskij 1830 1842 Grigorij Rashpil 1842 1852 Yakiv Kuharenko 1852 1855 Grigorij Filipson 1855 1860 Lev Kusakov 1860 1861 Galereya RedaguvatiOdyag ta amuniciya chornomorciv Redaguvati nbsp Kozaki chornomorci u 1804 nbsp Chornomorec na koni 1804 nbsp Chornomorskij kozak do 1839 nbsp Kozak chornomorec kinno artilerijskih batarej 1840 1845 nbsp Trubach kinno artilerijskih batarej Chornomorskogo kozackogo vijska 1840 1845Pohovannya chornomorciv Redaguvati nbsp Pohovannya na Kuyalnickomu cvintari v Odesi nbsp Kozackij cvintar u seli Grigorivka Odeska oblast nbsp Kurgan iz kozackimi mogilami bilya sela Bognatove Odeska oblast nbsp Pokinutij kozackij cvintar u stepu na uzberezhzhi Hadzhibejskogo limanu nbsp Cvintar pokinutogo kozackogo sela Ribne v KrimuVshanuvannya pam yati RedaguvatiU misti Pervomajsk Mikolayivskoyi Oblasti ye Vulicya Chornomorciv nazvana na chest Chornomorskogo kozackogo vijska Vulicya Chornomorskogo kozactva v Odesi Flag buv vikoristanij na oblozhci pisni Leekides on Ukraina estonskogo gurtu Vennaskond 1 Div takozh RedaguvatiPoryadok obshej polzy Kurinni stanici Chornomorskogo kozackogo vijska Chornomorska kordonna liniya Oj u 1791 roci Chornomorskij Vijskovij spivochij hor nini Kubanskij kozackij hor Primitki Redaguvati A M Avramenko Chornomorske kozacke vijsko za perepisom 1793 1794 rr mapa 2006 Dzherela ta literatura RedaguvatiD D Bilij Chornomorske kozacke vijsko Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 571 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Petrenko Ye D Poryadok obshej polzy Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 433 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Popko Ivan Diomidovich Popko I Chernomorskie kazaki v ih grazhdanskom i voennom bytu SPb 1858 Ye D Petrenko Kurinni stanici chornomorskogo kozackogo vijska Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 523 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 Ye D Petrenko Dvoryanstvo sluzhile chornomorskogo kozackogo vijska Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 302 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Korolenko P Chernomorskoe kazache vojsko 1777 1792 Katerinodar 1892 Sherbina F Istoriya kubanskogo kazachego vojska Katerinodar 1910 Golobuckij V Chernomorskoe kazachestvo K 1956 Sapozhnikov I V Sapozhnikova G V Zaporozhskie i chernomorskie kazaki v Hadzhibee i Odesse 1770 1820 e gody Odessa 1998 Hadzhibej Odesa ta ukrayinske kozactvo Odesa 1999 Sapozhnikov I V Shturm ostrova Berezan chornomorskimi kozakami Kiyiv Illichivsk 2000 Sapozhnikov I V Svyashenniki Chernomorskogo kazackogo vojska 2000 Sapozhnikov I V Suhina nevidomij koshovij Chornomorskogo vijska 2000 Sapozhnikov I V Sapozhnikova G V Ukrainskie kazaki i A V Suvorov 2003 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chornomorske kozacke vijskoChornomorske kozacke vijsko Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Chornomorske kozacke vijsko Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2061 1000 ekz A M Avramenko Chornomorske kozacke vijsko za perepisom 1793 1794 rr mapa 2006 ros nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya z vijskovoyi spravi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chornomorske kozacke vijsko amp oldid 40169381