www.wikidata.uk-ua.nina.az

Усть Дунайське буджацьке козацьке військо козацьке військо сформоване у Південній Бессарабії 1806 року затверджене імпер

Усть-Дунайське буджацьке козацьке військо

Усть-Дунайське буджацьке козацьке військо — козацьке військо, сформоване у Південній Бессарабії 1806 року (затверджене імператорським указом від лютого 1807 року).

Історія Редагувати

Готуючись до нової війни з Туреччиною, російський уряд мав потребу у військових контингентах і в грудні 1806 року розпочав організацію козацького війська, до складу якого дозволялося набирати чорноморських козаків, інші категорії українського населення, що проживали в Бессарабії, Молдові та Волощині. Створення війська було розраховане і на залучення козаків Задунайської Січі.

Російсько-турецька війна (1806—1812) Редагувати

У липні 1807 року у війську налічувалося понад 3 000 козаків.

Під час російсько-турецької війни 1806—1812 років козацькі відділи брали активну участь у військових діях проти турецьких військ на Дунаї: несли розвідувальну і сторожову службу, брали участь в облозі Ізмаїла, бойових операціях в Тулчі, Ісакчі, Браїлові, штурмі турецьких укріплень на дунайських островах. Поширення серед українського населення чуток про створення «нової Січі» призвело до масового руху селян-кріпаків на придунайські землі за «козацькою волею». Це викликало занепокоєння у імператорського уряду, і 20 липня 1807 року Олександр I видав наказ про припинення формування війська. У місце розташування війська прибула спеціальна військова експедиція, яка мала заарештувати селян-втікачів і повернути їх власникам, а колишніх задунайських і чорноморських козаків переселити на Кубань. У цих умовах частина устьдунайців перейшла на Задунайську Січ, а переважна більшість козаків розійшлася і осіла в придунайських степах.

Російсько-турецька війна (1828—1829) Редагувати

1828 року в зв'язку з новою російсько-турецькою війною уряд відновив у Південній Бессарабії козацькі формування під назвою Дунайське козацьке військо. До його складу увійшли: колишні устьдунайці, задунайські козаки, що оселилися в Бессарабії до 1828 року, російські відставні солдати та волонтери з Балканських країн. Військо складалося з двох шестисотенних кінних полків. Служба тривала 30 років. Полки охороняли кордони по Дунаю, Пруту та по Чорноморському узбережжі, несли гарнізонну службу в Ізмаїлі і Аккермані.

Кримська війна (1853—1856) Редагувати

Під час Кримської війни 1853—1856 років дунайці брали участь в боях у Добруджі, на Кавказі. У квітні 1854 року обороняли Одесу від нападу англо-французької ескадри. 1856 року військо перейменоване у Новоросійське козацьке військо. В адміністративному і військовому відношеннях підлягало новоросійському і бессарабському генерал-губернатору.

Місцеве керівництво здійснювало військове правління на чолі з наказним отаманом, якого призначав уряд. Серед найвідоміших отаманів були генерал-майор С. Василевський, генерал-лейтенант О. Шостак, генерал-майор І. Гангардт. Козаки обирали лише станичні правління. 1868 року військо складалося з 10 станиць і хуторів (південна частина теперішньої Одеської області) з населенням 13 141 особа і мало в користуванні 56 000 десятин землі. Козаки займались землеробством і скотарством. Військо мало свій шпиталь та військове училище.

Ліквідація війська Редагувати

У зв'язку з невдоволенням козаків важкою військовою службою та зловживаннями старшини у 1842—1845, 1849, 1855, 1858 роках відбувалися виступи за «вихід з війська». Згідно з імператорським указом від 3 (15) грудня 1868 року Новоросійське козацьке військо ліквідовувалось, рядові козаки переводились на становище селян-власників.

Устрій Редагувати

Внутрішній устрій нагадував устрій Запорозької Січі. Центральним органом управління був Кіш, який очолював кошовий отаман. Було запроваджено колишні старшинські посади. Військо поділялося на курені, на чолі яких стояли курінні отамани. Кошовий отаман одержував ознаку влади — пірнач, військовий прапор і військову печатку. Кошовий отаман і старшина призначались урядом, а не обирались козаками. У військовому відношенні військо підпорядковувалося російському командуванню. Першим кошовим отаманом став єлисаветградський поміщик Іван Підлесецький, згодом — Хома Бучинський.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ust Dunajske budzhacke kozacke vijsko kozacke vijsko sformovane u Pivdennij Bessarabiyi 1806 roku zatverdzhene imperatorskim ukazom vid lyutogo 1807 roku Zmist 1 Istoriya 2 Rosijsko turecka vijna 1806 1812 3 Rosijsko turecka vijna 1828 1829 4 Krimska vijna 1853 1856 5 Likvidaciya vijska 6 Ustrij 7 Div takozh 8 LiteraturaIstoriya RedaguvatiGotuyuchis do novoyi vijni z Turechchinoyu rosijskij uryad mav potrebu u vijskovih kontingentah i v grudni 1806 roku rozpochav organizaciyu kozackogo vijska do skladu yakogo dozvolyalosya nabirati chornomorskih kozakiv inshi kategoriyi ukrayinskogo naselennya sho prozhivali v Bessarabiyi Moldovi ta Voloshini Stvorennya vijska bulo rozrahovane i na zaluchennya kozakiv Zadunajskoyi Sichi Rosijsko turecka vijna 1806 1812 RedaguvatiU lipni 1807 roku u vijsku nalichuvalosya ponad 3 000 kozakiv Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 rokiv kozacki viddili brali aktivnu uchast u vijskovih diyah proti tureckih vijsk na Dunayi nesli rozviduvalnu i storozhovu sluzhbu brali uchast v oblozi Izmayila bojovih operaciyah v Tulchi Isakchi Brayilovi shturmi tureckih ukriplen na dunajskih ostrovah Poshirennya sered ukrayinskogo naselennya chutok pro stvorennya novoyi Sichi prizvelo do masovogo ruhu selyan kripakiv na pridunajski zemli za kozackoyu voleyu Ce viklikalo zanepokoyennya u imperatorskogo uryadu i 20 lipnya 1807 roku Oleksandr I vidav nakaz pro pripinennya formuvannya vijska U misce roztashuvannya vijska pribula specialna vijskova ekspediciya yaka mala zaareshtuvati selyan vtikachiv i povernuti yih vlasnikam a kolishnih zadunajskih i chornomorskih kozakiv pereseliti na Kuban U cih umovah chastina ustdunajciv perejshla na Zadunajsku Sich a perevazhna bilshist kozakiv rozijshlasya i osila v pridunajskih stepah Rosijsko turecka vijna 1828 1829 Redaguvati1828 roku v zv yazku z novoyu rosijsko tureckoyu vijnoyu uryad vidnoviv u Pivdennij Bessarabiyi kozacki formuvannya pid nazvoyu Dunajske kozacke vijsko Do jogo skladu uvijshli kolishni ustdunajci zadunajski kozaki sho oselilisya v Bessarabiyi do 1828 roku rosijski vidstavni soldati ta volonteri z Balkanskih krayin Vijsko skladalosya z dvoh shestisotennih kinnih polkiv Sluzhba trivala 30 rokiv Polki ohoronyali kordoni po Dunayu Prutu ta po Chornomorskomu uzberezhzhi nesli garnizonnu sluzhbu v Izmayili i Akkermani Krimska vijna 1853 1856 RedaguvatiPid chas Krimskoyi vijni 1853 1856 rokiv dunajci brali uchast v boyah u Dobrudzhi na Kavkazi U kvitni 1854 roku oboronyali Odesu vid napadu anglo francuzkoyi eskadri 1856 roku vijsko perejmenovane u Novorosijske kozacke vijsko V administrativnomu i vijskovomu vidnoshennyah pidlyagalo novorosijskomu i bessarabskomu general gubernatoru Misceve kerivnictvo zdijsnyuvalo vijskove pravlinnya na choli z nakaznim otamanom yakogo priznachav uryad Sered najvidomishih otamaniv buli general major S Vasilevskij general lejtenant O Shostak general major I Gangardt Kozaki obirali lishe stanichni pravlinnya 1868 roku vijsko skladalosya z 10 stanic i hutoriv pivdenna chastina teperishnoyi Odeskoyi oblasti z naselennyam 13 141 osoba i malo v koristuvanni 56 000 desyatin zemli Kozaki zajmalis zemlerobstvom i skotarstvom Vijsko malo svij shpital ta vijskove uchilishe Likvidaciya vijska RedaguvatiU zv yazku z nevdovolennyam kozakiv vazhkoyu vijskovoyu sluzhboyu ta zlovzhivannyami starshini u 1842 1845 1849 1855 1858 rokah vidbuvalisya vistupi za vihid z vijska Zgidno z imperatorskim ukazom vid 3 15 grudnya 1868 roku Novorosijske kozacke vijsko likvidovuvalos ryadovi kozaki perevodilis na stanovishe selyan vlasnikiv Ustrij RedaguvatiVnutrishnij ustrij nagaduvav ustrij Zaporozkoyi Sichi Centralnim organom upravlinnya buv Kish yakij ocholyuvav koshovij otaman Bulo zaprovadzheno kolishni starshinski posadi Vijsko podilyalosya na kureni na choli yakih stoyali kurinni otamani Koshovij otaman oderzhuvav oznaku vladi pirnach vijskovij prapor i vijskovu pechatku Koshovij otaman i starshina priznachalis uryadom a ne obiralis kozakami U vijskovomu vidnoshenni vijsko pidporyadkovuvalosya rosijskomu komanduvannyu Pershim koshovim otamanom stav yelisavetgradskij pomishik Ivan Pidleseckij zgodom Homa Buchinskij Div takozh RedaguvatiPerelik starshini Ust Dunajskogo Budzhackogo kozackogo vijska Zadnistrove kozactvoLiteratura RedaguvatiMalij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Bachinska O A Ust Dunajske budzhacke kozacke vijsko Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 256 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Istoriya kozactva pislya zrujnuvannya Zaporozkoyi Sichi 1775 1905 K Arij 2016 ss 172 181 238 257 nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ust Dunajske budzhacke kozacke vijsko amp oldid 29437309