Бреїла, Браїла, Бреїлов (рум. Brăila, тур. Ibrail) — місто на південному сході Румунії. Адміністративний центр повіту Бреїла. Південне місто-супутник Галаца. Населення міста 2011 року становило 180,3 тис., 1973 року — 161,1 тис. жителів.
| Бреїла рум. Brăila | |
|---|---|
| |
| | |
| Основні дані | |
| 45°16′09″ пн. ш. 27°57′30″ сх. д. / 45.26917° пн. ш. 27.95833° сх. д. | |
| Країна | Румунія |
| Регіон | Бреїла |
| Адмінцентр | Brăilad |
| Столиця для | Бреїла (жудець) |
| Площа | 175 км² |
| Населення | 180 302 (2011) |
| Висота НРМ | 25 ± 1 м |
| Міста-побратими | Кале, Аргостоліон, Денізлі, Плевен (1 лютого 1997), Катеріні, Бітола, Кавадарці, Нілюфер, Шумен |
| Часовий пояс | UTC+2 і UTC+3 |
| Номери автомобілів | BR |
| GeoNames | 8334707 |
| OSM | ↑2355512 ·R (Бреїла) |
| Поштові індекси | 810001–810542 |
| Міська влада | |
| mayor of Brăilad | Aurel Gabriel Simionescu |
| Вебсайт | pmb.braila.astral.ro/main_site/index.htm |
| Мапа | |
| | |
| | |
| Бреїла у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Розташоване амфітеатром на лівому березі Дунаю, у тому місці, де сходяться два рукави річки.
Назва Редагувати
У 14 ст. грецькі документи називають місто «Проілабум» і «Проілава», що було передачею слов'янської назви — Браїлов. Іспанські та каталонські документи називають місто «Дрінаджо» (Drinago), яке можливо, є переадачею іншої назви міста «Брілаго» (Brillago). Німецькі документи називають «Юберейл» (Uebereyl). Походження назви міста невідоме. Турки називають місто «Ібраїл», або «Ібраїла».
Історія Редагувати
Згадки про місто сягають VI століття. Молдовський господар (князь) Стефан III Великий спалив місто у 1470 р. Близько 1390 р. молдавський воєвода Мірча старий дозволяє львівським купцям торгувати в межах свого воєводства «від Залізних Воріт до Браїлова». З 1538–1540 до 1829 р. місто контролювалося турками.
З 1580 до 1840 року було центром Браїльської митрополії Константинопольського патріархату, до якої належали землі Добруджа, Буджаку, Бендер, Ханської України та в певні періоди всі православні території підосманської Правобережної і Лівобережної України (Олешківська Січ).
Економіка Редагувати
Основні галузі промисловості — металообробка та машинобудування (суднобудування, виробництво будівельних і дорожніх машин), сталепрокатне виробництво, харчова промисловість (особливо виноробство, мірошництво, спирто-горілчане виробництво). Є підприємства швейної, цементної, деревообробної промисловості. Поблизу Браїли, у Кискані, великий комбінат для перероблення очерету, виробництва целюлози, картону, штучного волокна, корду тощо.
У місті для потреб промислових підприємств споруджено власну ТЕС.
Транспорт Редагувати
Браїла — важливий транспортний вузол, один із найбільших річкових портів країни на Дунаї, кінцевий пункт морського судноплавства, крупний вузол залізниць і автошляхів.
У місті курсує трамвай.
Відомі люди Редагувати
- Ана-Василик Аслан — румунський медик-геронтолог, біолог, дійсний член Румунської академії.
- Анішоара Кушмір-Станцу — олімпійська чемпіонка 1984 р. зі стрибків у довжину.
- Андреас Ембірікос — грецький поет-сюрреаліст.
- Марія Філотті — румунська акторка.
- Ніколае Іонеску (1820–1905) — румунський філософ, логік, математик, журналіст.
- Нае Іонеску (1890–1940) — румунський філософ, логік, журналіст, редактор.
- Джозеф Джуран — академік Міжнародної академії якості, засновник теорії управління якістю.
- Маніа Менеску — прем'єр-міністр під час режиму Ніколае Чаушеску.
- Панаїт Істраті — румунський письменник.
- Діана Мокану — олімпійська чемпіонка 2000 р. з плавання на 100 та 200 м.
- Жан Москополь — румунський співак міжвоєнного періоду.
- Серж Московічі — автор робіт із соціальної психології.
- Георге Мунтяну-Мургочі — румунський геолог, засновник Південно-східного інституту Європейської освіти у Бухаресті.
- Георге Петраску — румунський художник.
- Камеліа Потек — олімпійська чемпіонка 2004 р. з плавання вільним стилем.
- Джонні Редукану — джазовий музикант.
- Міхаіл Себастьян — румунський письменник.
- Іларіє Воронка — румунський поет.
- Ксенакіс Яніс — грецький композитор і архітектор.
- Георгіос Склавос — грецький композитор.
- Петр Нейков — болгарський дипломат. Консул Болгарії у Києві 1918 р.
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/braila-rumaniya
- https://www.shumen.bg/doc/20111201.pdf
- Атлас світу, 2005.
- ↑ Бреїла // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 10 січня 2016.
- Вовчук Л., Тригуб О. (2018). Петро Нейков - болгарський генеральний консул у Києві.
Література Редагувати
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Посилання Редагувати
- Браїла // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бреїла (місто) |
| Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |