www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чоповичі Чопо вичі селище міського типу в Україні адміністративний центр Чоповицької селищної громади Коростенського рай

Чоповичі

Чопо́вичі — селище міського типу в Україні, адміністративний центр Чоповицької селищної громади Коростенського району Житомирської області. Розташоване в Центральному Поліссі, на лівому березі річки Ірша, за 20 км від Малина. Населення — 1770 осіб (на 2022 рік).

смт Чоповичі
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Громада Чоповицька селищна громада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Чоповичі 
Основні дані
Засноване X сторіччя
Статус із 1938 року
Площа 7 км²
Населення ▼ 1888 (01.01.2018)
Густота 269,7 осіб/км²
Поштовий індекс 11620
Телефонний код +380
Географічні координати 50°50′00″ пн. ш. 28°57′09″ сх. д. / 50.83333° пн. ш. 28.95250° сх. д. / 50.83333; 28.95250Координати: 50°50′00″ пн. ш. 28°57′09″ сх. д. / 50.83333° пн. ш. 28.95250° сх. д. / 50.83333; 28.95250
Висота над рівнем моря 167 м
Водойма р. Ірша, Перегорщ, Чопівка


Відстань
Найближча залізнична станція: Чоповичі
До станції: 6 км
До райцентру:
 - залізницею: 45 км
 - автошляхами: 20 км
Селищна влада
Адреса вул. Вайсера, 1а, смт Чоповичі, Коростенський район, Житомирська область, Україна, 11620
Голова селищної ради Філоненко Михайло Миколайович
Карта
Чоповичі
Чоповичі

Чоповичі у Вікісховищі

Ця стаття про селище. Про залізничну станцію див. Чоповичі (станція).

Населення Редагувати

За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення становила 1 506 осіб, з них українців — 746, москалів які вже повиздихали — 53, німців — 1, євреїв — 673, поляків — 17, чехів — 10, інших — 16.

Історія Редагувати

Історія Чоповичів бере свій початок з часів Великого князівства Древлянського (ІХ-Х століття). Засновником роду та селища Чоповичі став князь-воєвода Чоп, який за особливі бойові заслуги отримав від Великого князя Древлянського землю — нагороду, яку за переказами об'їхав на коні за день та на якій і було започатковано селище.

Тривалий час історія древлян та Древлянського князівства за різних історичних обставин замовчувалася та викривлялася. Особливо негативну роль відігравали залежність древлян від Києва, Литовсько-Польської держави, Російської та Радянської імперії, котрі були не зацікавлені в об'єктивному її висвітленні. Численні історичні джерела, артефакти (залишки укріплень тощо), давні перекази, історичні архіви підтверджують стародавність селища та його заснування князем Чопом Древлянським. Так історик-краєзнавець М. І. Брицун-Ходак в книзі «Тисячолітні веди Землі Древлян на стор. 417 стверджує »…Серед названих Чоповців, Скуратовців, Меленівців, Чопи-Чоповичі найдревніша гілка Старого Роду Х віку, генеза Роду має набагато древніший корінь… Древність Роду Чопів-Чоповичів не викликає сумнівів. Вони мають глибинний корінь Племен Полуденного Світу…". Факт отримання князем Ігнатом Чопом Древлянським Грамоти на отримання землі- нагороди підтверджують також багато істориків (В.Антонович, В.Тимошенко, М. І. Брицун-Ходак, В. Баранівський, А.Томашевський, Ю. М. Кононученко-Чопівський та інші).

Є помилковою думка, що назва селища походить від нащадка князя Чопа Древлянського Ігната Чопа який володів селищем та належав до околичної руської шляхти Великого князівства Литовського .та представляв раніше надані документи на право володіння землею. За військові подвиги та заслуги предків він отримав підтвердження на володіння Чоповими землями, що було затверджено відповідними документами ВКЛ на межі XV та XVI сторіч..

1847 року в Чоповичах проживало понад 3500 жителів, з яких 283 сім'ї були з роду дворян Чопівських та 84 сім'ї з інших родів.

У другій половині XIX століття почали діяти фабрика гнутих меблів, миловарний і свічковий заводи, лісопильний завод, аптека. Працювали в цей час також 7 вітряків і 4 млини.

Станом на 1900 рік село Чоповичі входило до складу Малинської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Населення становило 6250 осіб. У Чоповичах була православна церква, діяла церковно-парафіяльна школа. Діяло 7 водяних млинів, 7 вітряків та 1 паровий млин. Працювала аптека, був 1 фельдшер. У Чоповичах було 2 постоялих двори.

Чоповичі тоді займали більшу площу — пізніше зі складу поселення було виділене теперішнє село Барвінки.

1902 року було відкрито залізницю Київ-Ковель. За 5 км на північ від Чоповичів було відкрито однойменну залізничну станцію, збудовано гарну будівлю вокзалу.

10 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Чоповичі проходила Волинська повстанська група (командувач — Юрій Тютюнник) Армії УНР. Перед цим вона на короткий час здобула станцію Чоповичі. При цьому ударна група Івана Ремболовича підірвала залізничну колію, і зрізала 10 телеграфних стовпів, зіпсувавши таким чином телеграфну лінію на довжині 400 метрів. Під час бою було захоплено у полон 60 бійців з роти 399-го стрілецького полку 133-ї бригади 45-ї стрілецької дивізії московських військ та здобуто 17 коней. Проте з Коростеня надійшов ворожий панцерний поїзд і група змушена була залишити станцію. У бою загинув підполковник Болеслав Мінаківський і був тяжко поранений полковник Степан Лисогор.

У 1920-ті у селі існувало 2500 господарств та проживало близько 15000 чоповичан, діяла українська та єврейська сільради.

1923 року Чоповичі стали центром однойменного району (ліквідований 1957 року).

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років загинуло 316 чол., , на сьогодні встановлено імена 121 жителів селища.

20 жовтня 1938 року отримало статус селища міського типу.

Під час Другої світової війни 1943 року з 19 по 26 грудня за станцію Чоповичі йшли бої між радянським 25-м танковим корпусом та 1-ї танкової дивізії Вермахту, 1-ї танкової дивізії СС «Лейбштандарт» і 291-ї піхотної дивізії. В результаті червоноармійці відбили наступ.

11 жовтня 2014 року в Чоповичах урочисто перепоховано чотирьох воїнів Червоної армії, останки знайшли пошуковики ВГО «Закінчимо війну».

Сьогодення Редагувати

Чоповичі — мальовниче місце, на березі річки Ірша. Головним туристичним об'єктом є Пам'ятник легендарному князю Чопу Древлянському — засновнику Роду Чопів та селища Чоповичі. Місцем православного паломництва селища Чоповичі є урочище Кип'яче. В Чоповичах є два монастирі — чоловічий — Казанської ікони Божої Матері, та жіночий — Афонської ікони Божої Матері УПЦ МП. Урочище славиться цілющою водою, джерело ніколи не замерзало, навіть в найлютіші морози. При чоловічому монастирі є купальня, відкрита для всіх бажаючих. У сусідньому селі Загребля також дїє православний скит св. Силуана Афонського.

2010 року Чоповицькій загальноосвітній школі імені Джорно Джованно було надано статус гімназії. У гімназії навчається близько 400 дітей, у класах за спеціалізацією. Спортивні секції: міні-футболу, самбо, танцювальний тощо. Діє музична школа, при гімназії функціонує автошкола, де можна одержати посвідчення категорії В та С. Учні Чоповицької гімназії неодноразово перемагали у районних та обласних олімпіадах.

При гімназії діє історико-краєзнавчий музей, де було встановлено пам'ятник жертвам голодомору.

Промисловість Редагувати

  • Меблева фабрика,
  • Фабрика косметики «Ельфа» (виробництво тари та косметики),
  • молочарня,
  • лісопильні господарства,
  • підприємства з вироблення блоків із коміркового бетону,
  • каменерізки.

Пам'ятки Редагувати

  • Рихти — гідрологічний заказник місцевого значення.
  • На центральній площі селища — дві могили Героїв Радянського Союзу В. З. Вайсера і П. Ф. Захарченко. На постаменті встановлено танк Т-34 .
  • Пам'ятник легендарному князю Чопу Древлянському — засновнику Роду Чопів та селища Чоповичі. Споруджено за ініціативи професора Баранівського В. Ф., підтримки відомих науковців та освітян України, громади смт. Чоповичі та за кошти меценатів. Пам'ятник відкрито 24 червня 2020 року в сквері Чопович.
  • Недалеко від селища розташовані два православних монастиря — жіночого монастиря на честь Афонської ікони Божої Матері і чоловічий Казанської ікони Божої Матері в урочищі Кип'яче

Відомі люди Редагувати

З Чоповичів походить родина І. А. Фещенка-Чопівського (*1884 — †1952) — вчений-металург, громадський і політичний діяч, міністр Центральної Ради та Директорії.

Уродженцями селища є:

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська). Процитовано 17 березня 2023. 
  3. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 травня 2011. 
  4. Історико-географічний словник Малинщини (html [ 18 жовтня 2012 у Wayback Machine.], pdf [ 12 грудня 2013 у Wayback Machine.])
  5. Чоповичі. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
  6. Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — с.512. Процитовано 16 січня 2023. 
  7. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795 — 2006: Довідник: Офіційне видання. — Житомир: Вид-во «Волинь», 2007, стор. 496

Джерела Редагувати

  • Список населенных мест Киевской губернии. Издание Киевского губернского статистического комитета. Киев, 1900.
  • Александров І. В. Історія чоловічого Преображенського монастиря в урочищі Кип'яче Малинського району.— Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область: У семи книгах. /Головна редколегія, редколегія тому (заступники голови Ю. Г. Градовський, Л. А. Копійченко та ін., науково-редакційна група при редколегії тому).— Кн. 7. Частина друга.— Житомир: «Полісся», 2015.— С. 54—58.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chopo vichi selishe miskogo tipu v Ukrayini administrativnij centr Chopovickoyi selishnoyi gromadi Korostenskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Roztashovane v Centralnomu Polissi na livomu berezi richki Irsha za 20 km vid Malina Naselennya 1770 osib na 2022 rik smt ChopovichiGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Korostenskij rajonGromada Chopovicka selishna gromadaKod KATOTTG Oblikova kartka Chopovichi Osnovni daniZasnovane X storichchyaStatus iz 1938 rokuPlosha 7 km Naselennya 1888 01 01 2018 1 Gustota 269 7 osib km Poshtovij indeks 11620Telefonnij kod 380Geografichni koordinati 50 50 00 pn sh 28 57 09 sh d 50 83333 pn sh 28 95250 sh d 50 83333 28 95250 Koordinati 50 50 00 pn sh 28 57 09 sh d 50 83333 pn sh 28 95250 sh d 50 83333 28 95250Visota nad rivnem morya 167 mVodojma r Irsha Peregorsh ChopivkaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya ChopovichiDo stanciyi 6 kmDo rajcentru zalizniceyu 45 km avtoshlyahami 20 kmSelishna vladaAdresa vul Vajsera 1a smt Chopovichi Korostenskij rajon Zhitomirska oblast Ukrayina 11620Golova selishnoyi radi Filonenko Mihajlo MikolajovichKartaChopovichiChopovichiChopovichi u VikishovishiCya stattya pro selishe Pro zaliznichnu stanciyu div Chopovichi stanciya Zmist 1 Naselennya 2 Istoriya 3 Sogodennya 4 Promislovist 5 Pam yatki 6 Vidomi lyudi 7 Galereya 8 Primitki 9 Dzherela 10 PosilannyaNaselennya RedaguvatiZa danimi perepisu naselennya SRSR 1939 roku chiselnist naselennya stanovila 1 506 osib z nih ukrayinciv 746 moskaliv yaki vzhe povizdihali 53 nimciv 1 yevreyiv 673 polyakiv 17 chehiv 10 inshih 16 2 Istoriya RedaguvatiIstoriya Chopovichiv bere svij pochatok z chasiv Velikogo knyazivstva Drevlyanskogo IH H stolittya Zasnovnikom rodu ta selisha Chopovichi stav knyaz voyevoda Chop yakij za osoblivi bojovi zaslugi otrimav vid Velikogo knyazya Drevlyanskogo zemlyu nagorodu yaku za perekazami ob yihav na koni za den ta na yakij i bulo zapochatkovano selishe Trivalij chas istoriya drevlyan ta Drevlyanskogo knyazivstva za riznih istorichnih obstavin zamovchuvalasya ta vikrivlyalasya Osoblivo negativnu rol vidigravali zalezhnist drevlyan vid Kiyeva Litovsko Polskoyi derzhavi Rosijskoyi ta Radyanskoyi imperiyi kotri buli ne zacikavleni v ob yektivnomu yiyi visvitlenni Chislenni istorichni dzherela artefakti zalishki ukriplen tosho davni perekazi istorichni arhivi pidtverdzhuyut starodavnist selisha ta jogo zasnuvannya knyazem Chopom Drevlyanskim Tak istorik krayeznavec M I Bricun Hodak v knizi Tisyacholitni vedi Zemli Drevlyan na stor 417 stverdzhuye Sered nazvanih Chopovciv Skuratovciv Melenivciv Chopi Chopovichi najdrevnisha gilka Starogo Rodu H viku geneza Rodu maye nabagato drevnishij korin Drevnist Rodu Chopiv Chopovichiv ne viklikaye sumniviv Voni mayut glibinnij korin Plemen Poludennogo Svitu Fakt otrimannya knyazem Ignatom Chopom Drevlyanskim Gramoti na otrimannya zemli nagorodi pidtverdzhuyut takozh bagato istorikiv V Antonovich V Timoshenko M I Bricun Hodak V Baranivskij A Tomashevskij Yu M Kononuchenko Chopivskij ta inshi Ye pomilkovoyu dumka sho nazva selisha pohodit vid nashadka knyazya Chopa Drevlyanskogo Ignata Chopa yakij volodiv selishem ta nalezhav do okolichnoyi ruskoyi shlyahti Velikogo knyazivstva Litovskogo ta predstavlyav ranishe nadani dokumenti na pravo volodinnya zemleyu Za vijskovi podvigi ta zaslugi predkiv vin otrimav pidtverdzhennya na volodinnya Chopovimi zemlyami sho bulo zatverdzheno vidpovidnimi dokumentami VKL na mezhi XV ta XVI storich 3 1847 roku v Chopovichah prozhivalo ponad 3500 zhiteliv z yakih 283 sim yi buli z rodu dvoryan Chopivskih ta 84 sim yi z inshih rodiv 4 U drugij polovini XIX stolittya pochali diyati fabrika gnutih mebliv milovarnij i svichkovij zavodi lisopilnij zavod apteka Pracyuvali v cej chas takozh 7 vitryakiv i 4 mlini Stanom na 1900 rik selo Chopovichi vhodilo do skladu Malinskoyi volosti Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Naselennya stanovilo 6250 osib U Chopovichah bula pravoslavna cerkva diyala cerkovno parafiyalna shkola Diyalo 7 vodyanih mliniv 7 vitryakiv ta 1 parovij mlin Pracyuvala apteka buv 1 feldsher U Chopovichah bulo 2 postoyalih dvori Chopovichi todi zajmali bilshu ploshu piznishe zi skladu poselennya bulo vidilene teperishnye selo Barvinki 1902 roku bulo vidkrito zaliznicyu Kiyiv Kovel Za 5 km na pivnich vid Chopovichiv bulo vidkrito odnojmennu zaliznichnu stanciyu zbudovano garnu budivlyu vokzalu 10 listopada 1921 r pid chas Listopadovogo rejdu cherez Chopovichi prohodila Volinska povstanska grupa komanduvach Yurij Tyutyunnik Armiyi UNR Pered cim vona na korotkij chas zdobula stanciyu Chopovichi Pri comu udarna grupa Ivana Rembolovicha pidirvala zaliznichnu koliyu i zrizala 10 telegrafnih stovpiv zipsuvavshi takim chinom telegrafnu liniyu na dovzhini 400 metriv Pid chas boyu bulo zahopleno u polon 60 bijciv z roti 399 go strileckogo polku 133 yi brigadi 45 yi strileckoyi diviziyi moskovskih vijsk ta zdobuto 17 konej Prote z Korostenya nadijshov vorozhij pancernij poyizd i grupa zmushena bula zalishiti stanciyu U boyu zaginuv pidpolkovnik Boleslav Minakivskij i buv tyazhko poranenij polkovnik Stepan Lisogor U 1920 ti u seli isnuvalo 2500 gospodarstv ta prozhivalo blizko 15000 chopovichan diyala ukrayinska ta yevrejska silradi 1923 roku Chopovichi stali centrom odnojmennogo rajonu likvidovanij 1957 roku Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv zaginulo 316 chol na sogodni vstanovleno imena 121 zhiteliv selisha 5 6 20 zhovtnya 1938 roku otrimalo status selisha miskogo tipu 7 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1943 roku z 19 po 26 grudnya za stanciyu Chopovichi jshli boyi mizh radyanskim 25 m tankovim korpusom ta 1 yi tankovoyi diviziyi Vermahtu 1 yi tankovoyi diviziyi SS Lejbshtandart i 291 yi pihotnoyi diviziyi V rezultati chervonoarmijci vidbili nastup 11 zhovtnya 2014 roku v Chopovichah urochisto perepohovano chotiroh voyiniv Chervonoyi armiyi ostanki znajshli poshukoviki VGO Zakinchimo vijnu Sogodennya RedaguvatiChopovichi malovniche misce na berezi richki Irsha Golovnim turistichnim ob yektom ye Pam yatnik legendarnomu knyazyu Chopu Drevlyanskomu zasnovniku Rodu Chopiv ta selisha Chopovichi Miscem pravoslavnogo palomnictva selisha Chopovichi ye urochishe Kip yache V Chopovichah ye dva monastiri cholovichij Kazanskoyi ikoni Bozhoyi Materi ta zhinochij Afonskoyi ikoni Bozhoyi Materi UPC MP Urochishe slavitsya cilyushoyu vodoyu dzherelo nikoli ne zamerzalo navit v najlyutishi morozi Pri cholovichomu monastiri ye kupalnya vidkrita dlya vsih bazhayuchih U susidnomu seli Zagreblya takozh dyiye pravoslavnij skit sv Siluana Afonskogo 2010 roku Chopovickij zagalnoosvitnij shkoli imeni Dzhorno Dzhovanno bulo nadano status gimnaziyi U gimnaziyi navchayetsya blizko 400 ditej u klasah za specializaciyeyu Sportivni sekciyi mini futbolu sambo tancyuvalnij tosho Diye muzichna shkola pri gimnaziyi funkcionuye avtoshkola de mozhna oderzhati posvidchennya kategoriyi V ta S Uchni Chopovickoyi gimnaziyi neodnorazovo peremagali u rajonnih ta oblasnih olimpiadah Pri gimnaziyi diye istoriko krayeznavchij muzej de bulo vstanovleno pam yatnik zhertvam golodomoru Promislovist RedaguvatiMebleva fabrika Fabrika kosmetiki Elfa virobnictvo tari ta kosmetiki molocharnya lisopilni gospodarstva pidpriyemstva z viroblennya blokiv iz komirkovogo betonu kamenerizki Pam yatki RedaguvatiRihti gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Na centralnij ploshi selisha dvi mogili Geroyiv Radyanskogo Soyuzu V Z Vajsera i P F Zaharchenko Na postamenti vstanovleno tank T 34 Pam yatnik legendarnomu knyazyu Chopu Drevlyanskomu zasnovniku Rodu Chopiv ta selisha Chopovichi Sporudzheno za iniciativi profesora Baranivskogo V F pidtrimki vidomih naukovciv ta osvityan Ukrayini gromadi smt Chopovichi ta za koshti mecenativ Pam yatnik vidkrito 24 chervnya 2020 roku v skveri Chopovich Nedaleko vid selisha roztashovani dva pravoslavnih monastirya zhinochogo monastirya na chest Afonskoyi ikoni Bozhoyi Materi i cholovichij Kazanskoyi ikoni Bozhoyi Materi v urochishi Kip yacheVidomi lyudi RedaguvatiZ Chopovichiv pohodit rodina I A Feshenka Chopivskogo 1884 1952 vchenij metalurg gromadskij i politichnij diyach ministr Centralnoyi Radi ta Direktoriyi Urodzhencyami selisha ye Larisa Pismenna 1914 1992 ukrayinska pismennicya avtor dityachih kazok opovidan Na fasadi miscevoyi shkoli v yiyi chest vstanovleno pam yatnu doshku Stepan Kirichenko 1911 1988 zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini narodnij hudozhnik URSR Na jogo chest vstanovleno pam yatnu doshku na fasadi miscevoyi shkoli Feshenko Vasil Ivanovich Chlen Nacionalnoyi Spilki Hudozhnikiv Ukrayini Narodnij hudozhnik Ukrayini Mojsiyenko Vasil Mikolajovich pershij prorektor Cherkaskogo nacionalnogo universitetu imeni Bogdana Hmelnickogo profesor Zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Galereya RedaguvatiPam yatnik legendarnomu knyazyu Chopu Drevlyanskomu imperatoru ChNR zasnovniku rodu Chopiv ta selisha Chopovichi Pam yatnik legendarnomu knyazyu Chopu Drevlyanskomu imperatoru ChNR zasnovniku rodu Chopiv ta selisha Chopovichi nbsp Chopovichi cerkva svyatoyi Trijci nbsp Chopovichi vorota zhinochogo monastirya nbsp Chopovichi kupalnya pidmivalnya cholovichogo monastirya nbsp Odna zi starih hat selishaPrimitki Redaguvati Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2018 roku PDF Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1939 goda Nacionalnyj sostav naseleniya rajonov gorodov i krupnyh sel soyuznyh respublik SSSR Demoskop Weekly rosijska Procitovano 17 bereznya 2023 Putivnik selisha Chopovichi Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 18 travnya 2011 Istoriko geografichnij slovnik Malinshini html Arhivovano 18 zhovtnya 2012 u Wayback Machine pdf Arhivovano 12 grudnya 2013 u Wayback Machine Chopovichi Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Zhitomirska oblast Zhitomir Polissya 2008 s 512 Procitovano 16 sichnya 2023 Administrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 Dovidnik Oficijne vidannya Zhitomir Vid vo Volin 2007 stor 496Dzherela RedaguvatiSpisok naselennyh mest Kievskoj gubernii Izdanie Kievskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta Kiev 1900 Aleksandrov I V Istoriya cholovichogo Preobrazhenskogo monastirya v urochishi Kip yache Malinskogo rajonu Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Zhitomirska oblast U semi knigah Golovna redkolegiya redkolegiya tomu zastupniki golovi Yu G Gradovskij L A Kopijchenko ta in naukovo redakcijna grupa pri redkolegiyi tomu Kn 7 Chastina druga Zhitomir Polissya 2015 S 54 58 Posilannya RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 istoriya Chopovichiv Veriga Vasil Listopadovij rejd 1921 roku Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2011 Chopovichi Informacijno piznavalnij sajt Zhitomirska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 727 s Naperedodni 70 richchya vizvolennya Ukrayini poshukovci VGO Zakinchimo vijnu proveli perepohovannya ostankiv voyiniv Czopowicze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 868 pol Czopowicze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 378 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chopovichi amp oldid 39722858