Андрі́й Володи́мирович Чеби́кін (нар. 14 квітня 1946, Гайсин) — український графік і педагог; член Спілки радянських художників України з 1973 року, голова її Київської організації у 1987—1989 роках; засновник і академік Академії мистецтв України з грудня 1996 року та її президент протягом 1997—2022 років; почесний член Української академії архітектури з 1998 року; член Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка у 2001—2005 роках; зарубіжний почесний член Російської академії мистецтв з 2007 року; член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО та сенатор Європейської академії природознавчих наук з 2009 року; зарубіжний член Академії мистецтв Узбекистану з 2011 року; голова комітету у справах Премії імені Івана Огієнка. Батько графіка Олексія Чебикіна.
Чебикін Андрій Володимирович | |
---|---|
| |
Народження | 14 квітня 1946 (77 років) Гайсин, Україна |
Національність | українці |
Країна | СРСР Україна |
Навчання | Київський державний художній інститут (1970) |
Діяльність | графік, викладач, художник |
Напрямок | графіка, педагогіка і живопис |
Вчитель | Чичкан Леонід Ілліч і Селіванов Іван Михайлович |
Відомі учні | Намистюк Михайло Анатолійович, Франчук Валерій Олександрович, Григор'єв Іван Мар'янович, Заруба Ірина Костянтинівна, Матвейцева Ольга Володимирівна, Койдан Людмила Василівна, Матвейцева Ганна Олександрівна, Колесник Марина Володимирівна, Кириченко Віктор Миколайович, Кириченко Іван Миколайович і Василевський Ігор Едуардович |
Працівник | Київський державний художній інститут і Національна академія мистецтв України |
Член | Спілка радянських художників України |
Діти | Чебикін Олексій Андрійович |
Нагороди | |
|
Біографія Редагувати
Народився 14 квітня 1946 року у місті Гайсині Вінницької області (нині Україна). Протягом 1964—1970 років навчався на графічному факультеті Київського художнього інституту, був учнем Леоніда Чичкана, Івана Селіванова.
З 1970 року — викладач; з 1974 року — старший викладач, доцент, керівник майстерні вільної графіки на графічному факультеті Київського художнього інституту; у 1980—1987 роках проректор з навчальної роботи, професор з 1985 року; у 1989—2020 — ректор Київського художнього інституту/Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.
Мешкає у Києві в будинку на вулиці Печенізькій, № 8.
Творчість Редагувати
Працює у галузях станкової та книжкової графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва (гобелен). Серед робіт:
- графічні серії «Село Обрадове» (1970), «Десять днів, що сколихнули світ» (1970), «Солдатські будні» (1972—1973), «Космічні офорти» (1976), «Мир» (1978), «Всесвіт» (1979—1980), «Перехожі» (1986), «Космос—Земля» (1986), «Американські каньйони» (1990);
- ілюстрації до літературних творів Івана Франка «Зів'яле листя» (1967—2006), Олеся Гончара, Леоніда Вишеславського, Ніни Гнатюк, Віктора Грабовського, Івана Драча, Бориса Олійника, Василя Простопчука, Ганни Чубач (1977—1990);
- серія гобеленів для інтер'єрів Донецького академічного театру опери та балету імені Анатолія Солов'яненка (1994—1995);
- цикли станкових рисунків та акварелей (1987—2006).
Виконав графічну композицію «Катерина» (кольорова ліногравюра, 1989; репродукції у виданні: Тарас Шевченко. 1814—1989: Гравюри художників Києва. Київ, 1990). У власній манері вільної експресивної лінії створив інший образ Катерини в однойменній роботі (туш, 2007), портрети Тараса Шевченка — «Молодий Тарас» (вугілля, крейда, 2007), «Тарас Шевченко» (вугілля, 2014).
Учасник всеукраїнських художніх виставок з 1966 року та міжнародних з 1976 року. Персональні виставки відбулися у Дніпропетровську в 1984 році, Миколаєві у 1987 році, Вінниці у 1988, 1995 роках, Києві у 1990, 1993, 1996, 1999—2014 роках, Полтаві у 1993 році, Кам'янці-Подільському в 1994 році, Львові у 1995 році. Його шевченкіана експонувалася на виставках «До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка» (2014, Національна спілка художників України) та «Члени Академії — Лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка» (2014, Національна академія мистецтв Україн).
У 2017 році очолив журі Всеукраїнського відкритого конкурсу образотворчого мистецтва #МИСТЕЦТВО.
Є співавтором підручника «Техніка офорта» (1978) для художніх вищих навчальних закладів.
Роботи зберігаються у Національному художньому музеї України у Києві, художніх музеях Харкова, Дніпра, Вінниці, Одеси, Львова, Чернівців; Державній Третьяковській галереї у Москві та приватних колекціях України, Росії, Чехії, Словаччини, Німеччини, Польщі, США, Бельгії, Данії, Греції, Ізраїлю, Японії, Йорданії та Великої Британії.
Відзнаки Редагувати
- «За заслуги» І (2007), ІІ (2004), ІІІ (1997) ступенів;
- «Зірка Сенатора» Європейської академії природознавчих наук (2009);
- князя Ярослава Мудрого V (2011) та IV ступеня (2016);
- Золота медаль імені Митрофана Грекова Міністерства культури СРСР (1990);
- Золота медаль Академії мистецтв України (2006);
- Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1979 року;
- Народний художник України з 1992 року;
- Премія Ленінського комсомолу (1977);
- Перша премія міста Києва «За досягенння у галузі графіки» (1994);
- Премія імені Івана Огієнка (1997);
- Перша премія «Тріенале графіки» Національної спілки художників України (2000);
- Національна премія України імені Тараса Шевченка (2007; за цикли художніх робіт «Кримські мотиви», «Жіночі образи», «Зів'яле листя»);
- Диплом IV Всеукраїнської виставки естампа (1997);
- Почесна грамота Верховної Ради України (2006);
- Почесна відзнака Київського міського голови «Знак Пошани» (2006);
- Диплом імені Георгія Якутовича (2010).
Примітки Редагувати
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Хто є хто в Україні, 1997, с. 551.
- Указ Президента України від 31 грудня 1996 року № 1289/96 «Про внесення доповнень до Указу Президента України від 14 грудня 1996 року № 1209»
- ↑ Чебикін Андрій Володимирович / Бібліотека Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.
- ↑ Чебикін Андрій Володимирович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 255.
- ↑ Чебикін Андрій Володимирович / Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
- ↑ Шевченківська енциклопедія, с. 728, Т. 6.
- . Архів оригіналу за 4 серпня 2019.
- ↑ Художники України, 2005, с. 194.
- Указ Президента України від 23 грудня 1997 року № 1380/97 «Про відзначення нагородами України викладачів Української академії мистецтва, м. Київ»
- Указ Президента України від 24 червня 2011 року № 708/2011 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 22 серпня 2016 року № 338/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 25-ї річниці незалежності України»
Література Редагувати
- Чебикін Андрій Володимирович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 626. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Чебикін Андрій Володимирович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 627. — ISBN 5-88500-071-9.;
- Чебикін Андрій Володимирович // Хто є хто в Україні. — Київ : К.І.С., 1997. — С. 551. — ISBN 966-7048-03-9.;
- Андрій Чебикін // Художники Києва. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво : творчо-біографічний довідник / С. Журавель. — Київ : Іпрез, 2000. — С. 181. — ISBN 966-95504-1-6.;
- Андрій Чебикін // Художники України. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративно-ужиткове мистецтво : творчо-біографічний альбом-довідник / С. Журавель. — Київ : Іпрез, 2005. — С. 194—195. — ISBN 966-95504-0-8.
- Марина Юр. Чебикін Андрій Володимирович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 727—728.