Валерій Олександрович Франчук (нар. 10 вересня 1950; Зелена) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1990 року.
Франчук Валерій Олександрович | |
---|---|
| |
Народження | 10 вересня 1950 (73 роки) або 1950 Зелена, Красилівський район, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР |
Країна | СРСР Україна |
Навчання | Київський державний художній інститут (1986) |
Діяльність | художник |
Напрямок | живопис і декоративно-ужиткове мистецтво[d] |
Вчитель | Чебикін Андрій Володимирович, Сергєєв Валентин Дмитрович і Попов Микола Тарасович |
Член | Спілка радянських художників України |
Нагороди | |
Сайт | v-franchuk.com.ua |
| |
Франчук Валерій Олександрович у Вікісховищі |
Біографія ред.
Народився 10 вересня 1950 року в селі Зеленій (нині Хмельницький район Хмельницької області, Україна). У 1986 році закінчив графічний факультет Київського художнього інституту, де навчався зокрема у Андрія Чебикіна, Валентина Сергеєва і Миколи Попова.
З 1986 по 1989 рік працював в графічному цеху Київського комбінату монументального-декоративного мистецтва. З 1990 року на творчій роботі. Живе у Києві, в будинку на проспекті Червоної Калини, № 4 б, квартира 1.
Творчість ред.
Працює в галузі живопису і графіки. Основними серіями і циклами до яких звертається художник у своїй творчості є:
- Цикл творів «Молюсь за тебе, Україно» (історія козацької доби, Тарас Шевченко);
- Цикл творів «Розгойдані дзвони пам'яті» (пам'яті жертвам голодомору; включає понад сотню полотен; 72 твори передано ним до Музею-меморіалу голодомору в Україні);
- Серія творів «Пізнання істини» (пошук відповіді на вічні питання людського життя);
- Цикл творів «Ода творцю світу» (враження від дива світу природи української землі);
- Серія творів «Чорна-Биль» (світлій пам'яті жертвам, ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС);
- Цикл творів «Плоди саду людського» (гармонійне поєднання душі людини, філософське осмислення буття, портрети);
- Серія творів «Мир Вам!» (біблійні сюжети);
- Серія творів «Тиша старого міста» (присвята старому Києву);
- Серія творів «Джерела» (на сюжети українських народних пісень).
З 1983 року проводить активну виставкову діяльність як на території України так за її межами.
Окремі роботи художника зберігаються в музеях України, громадських організаціях та культурних центрах України та країн світу.
Нагороди і відзнаки ред.
- Народний художник України з 9 листопада 2015 року;
- Національна премія України імені Тараса Шевченка за 2008 рік (№ 193; за цикл живописних творів «Розгойдані дзвони пам’яті»);
- Орден «За заслуги» III ступеня № 10118 (21 листопада 2008);
- Орден Святого Архістратига Михаїла УПЦ КП (№ 2474; 26 листопада 2008);
- Заслужений художник України з 30 листопада 2005 року;
- Премія імені Василя Стуса;
- Нагрудний знак «Знак пошани» № 3082 від 19 вересня 2005 року (№ 286);
- Почесна відзнака Міністерства культури і мистецтв України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв» № 557 від 6 жовтня 2003 року;
- Почесна відзнака Міністерства культури і туризму України «За багаторічну плідну працю в галузі культури» № 1332 від 26 листопада 2005 року;
- Почесна грамота Київського міського голови № 1840 від 5 березня 2003 року.
Примітки ред.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 251.
- ↑ Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
- ↑ Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- Музей Голодомору.
- Указ Президента України від 9 листопада 2015 року № 632/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва»
- Указ Президента України від 3 березня 2008 року № 193/2008 «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»
- Указ Президента України від 21 листопада 2008 року № 1061/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 30 листопада 2005 року № 1677/2005 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року»
Література ред.
- Франчук Валерій Олександрович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 573-574.