www.wikidata.uk-ua.nina.az

Китайці Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії Ви можете допомогти переробивши

Китайці

Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2020)
Було запропоновано цю статтю розділити на декілька: Китайці та Ханьці.
Ця стаття може бути надто велика або логічно незв'язна, але, можливо, це варто додатково обговорити.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хань.
Запит «Китаянка» перенаправляє сюди; див. також Китаянка (фільм).

Кита́йці, або ха́ньці (спрощ.: 汉族; кит. трад.: 漢族, ханьцзу; спрощ.: 汉人; кит. трад.: 漢人, ханьжень) — східноазійський народ, основний етнос Китаю, титульна нація Китайської Народної Республіки (91,6 % її населення) і Республіки Китай. Самоназва — хань. Кількість — понад 1,3 млрд. Розмовляють китайською мовою, яка має велику кількість діалектів. Має численну діаспору.

Китайці (хань, ханьці)
汉族/漢族
Сучасні молоді китайці у традиційному вбранні хань, 2005
Кількість 1 310 158 851
19.73% усього світового населення
Ареал  КНР: 1 207 541 842
 Гонконг: 6 593 410
 Макао: 433 641
 Тайвань: 22,575,365
 Сінгапур: 2 684 936
Мова китайська мова

Етнонім ред.

Термін китайці в українській мові може виступати на позначення всього населення держави Китай і як етнонім китайців (ханьців), основної етнічної складової населення Китаю:

  • Китайці (ханьці, самоназва — хань) — найбільший чисельно етнос планети, основне населення Китаю, також має численні громади по всьому світу.
  • Китайці — населення держави Китай, яке за етнічним і релігійним складом є доволі різнорідним. Попри те що, 9/10 населення країни складають китайці (ханьці), деякі з народів Китаю (офіційно — етнічні меншини) є доволі чисельними (скажімо чжуанів понад 15 млн осіб, дунганів (хуей) — 8 млн осіб, уйгурів  — бл. 7 млн осіб, ізцу — понад 6 млн осіб і т. д.), вони проживають на своїх етнічних землях компактно, як правило у напівнаціональних автономіях (Сіньцзян-Уйгурський, Гуансі-Чжуанський та інші автономні райони), і мають високі рівні національної ідентичності, давні історичні традиції, самобутні культури — крім власних мов часто також власні писемності і тривалі літературні традиції. До таких народностей, у першу чергу, слід віднести тибетців (основне населення анексованого в 1950-х рр. Китаєм Тибету), ряд тюркських народів північного заходу Китаю, зокрема уйгурів, деякі тунгусо-манчжурські і монгольські народи півночі і північного сходу Китаю (монголи Внутрішньої Монголії, маньчжури тощо). Значну національну свідомість і відчуття окремішності мають також народи, які колись мали, мають (в тому числі і віднедавна) або борються за державне самовизначення — крім названих тибетців, також корейці на крайньому північному сході Китаю; узбеки, казахи, киргизи на північному заході держави тощо. Саме вище названі народи на еміграції найчастіше творять окремі національні общини, чітко вирізняючи себе від китайців, і таким чином сприймаються від них окремо у світі, на відміну від більшості народів Південного і Південно-Східного Китаю, як близьких етнічно і мовно до ханьців сино-тибетських народів, так і паратайців (чжуани, таї, буї), що в історичному і культурному плані мають давні зв'язки з народами Індокитаю.

Дані щодо чисельності на 1978 рік ред.

Всього — 934 000 000 осіб, з них проживають у таких країнах:

Примітки ред.

  1. Останніми роками, з поч. 1990-х молоді китайці (ханьці) намагаються відновити традицію носіння ханьського одягу, яку було перервано 300 років тому встановленням у Китаї правлячої династії з Маньчжурії (період правління 1644—1911).
  2. . Архів оригіналу за 9 травня 2007. Процитовано 11 липня 2008. 
  3. . Архів оригіналу за 9 травня 2007. Процитовано 11 липня 2008. 
  4. . Архів оригіналу за 9 травня 2007. Процитовано 11 липня 2008. 
  5. . Архів оригіналу за 22 вересня 2006. Процитовано 11 липня 2008. 
  6. . Архів оригіналу за 10 липня 2007. Процитовано 11 липня 2008. 

Джерела та література ред.

  • Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — К. : Либідь, 1996.
  • Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — К. : Либідь, 2000-2002-2006. — 592 с. — ISBN 966-06-0245-6.

Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.

Посилання ред.

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Китайські прислів'я
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Китайці



Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2020 Bulo zaproponovano cyu stattyu rozdiliti na dekilka Kitajci ta Hanci Cya stattya mozhe buti nadto velika abo logichno nezv yazna ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Han Zapit Kitayanka perenapravlyaye syudi div takozh Kitayanka film Kita jci abo ha nci sprosh 汉族 kit trad 漢族 hanczu sprosh 汉人 kit trad 漢人 hanzhen shidnoazijskij narod osnovnij etnos Kitayu titulna naciya Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki 91 6 yiyi naselennya i Respubliki Kitaj Samonazva han Kilkist ponad 1 3 mlrd Rozmovlyayut kitajskoyu movoyu yaka maye veliku kilkist dialektiv Maye chislennu diasporu Kitajci han hanci 汉族 漢族Suchasni molodi kitajci u tradicijnomu vbranni han 1 2005Kilkist 1 310 158 85119 73 usogo svitovogo naselennyaAreal KNR 1 207 541 842 2 Gonkong 6 593 410 3 Makao 433 641 4 Tajvan 22 575 365 5 Singapur 2 684 936 6 Mova kitajska mova Zmist 1 Etnonim 2 Dani shodo chiselnosti na 1978 rik 3 Primitki 4 Dzherela ta literatura 5 PosilannyaEtnonim red Termin kitajci v ukrayinskij movi mozhe vistupati na poznachennya vsogo naselennya derzhavi Kitaj i yak etnonim kitajciv hanciv osnovnoyi etnichnoyi skladovoyi naselennya Kitayu Kitajci hanci samonazva han najbilshij chiselno etnos planeti osnovne naselennya Kitayu takozh maye chislenni gromadi po vsomu svitu Kitajci naselennya derzhavi Kitaj yake za etnichnim i religijnim skladom ye dovoli riznoridnim Popri te sho 9 10 naselennya krayini skladayut kitajci hanci deyaki z narodiv Kitayu oficijno etnichni menshini ye dovoli chiselnimi skazhimo chzhuaniv ponad 15 mln osib dunganiv huej 8 mln osib ujguriv bl 7 mln osib izcu ponad 6 mln osib i t d voni prozhivayut na svoyih etnichnih zemlyah kompaktno yak pravilo u napivnacionalnih avtonomiyah Sinczyan Ujgurskij Guansi Chzhuanskij ta inshi avtonomni rajoni i mayut visoki rivni nacionalnoyi identichnosti davni istorichni tradiciyi samobutni kulturi krim vlasnih mov chasto takozh vlasni pisemnosti i trivali literaturni tradiciyi Do takih narodnostej u pershu chergu slid vidnesti tibetciv osnovne naselennya aneksovanogo v 1950 h rr Kitayem Tibetu ryad tyurkskih narodiv pivnichnogo zahodu Kitayu zokrema ujguriv deyaki tunguso manchzhurski i mongolski narodi pivnochi i pivnichnogo shodu Kitayu mongoli Vnutrishnoyi Mongoliyi manchzhuri tosho Znachnu nacionalnu svidomist i vidchuttya okremishnosti mayut takozh narodi yaki kolis mali mayut v tomu chisli i vidnedavna abo boryutsya za derzhavne samoviznachennya krim nazvanih tibetciv takozh korejci na krajnomu pivnichnomu shodi Kitayu uzbeki kazahi kirgizi na pivnichnomu zahodi derzhavi tosho Same vishe nazvani narodi na emigraciyi najchastishe tvoryat okremi nacionalni obshini chitko viriznyayuchi sebe vid kitajciv i takim chinom sprijmayutsya vid nih okremo u sviti na vidminu vid bilshosti narodiv Pivdennogo i Pivdenno Shidnogo Kitayu yak blizkih etnichno i movno do hanciv sino tibetskih narodiv tak i paratajciv chzhuani tayi buyi sho v istorichnomu i kulturnomu plani mayut davni zv yazki z narodami Indokitayu Dani shodo chiselnosti na 1978 rik red Vsogo 934 000 000 osib z nih prozhivayut u takih krayinah Kitaj Tajvan 909 mln Tayiland 4 mln Syangan Gonkong 4 mln Indoneziya 4 mln Malajziya 4 mln Singapur 1 mln V yetnam 1 mln Filippini 5 mln Kambodzha 4 mln M yanma Birma 3 mln Aomin Makao 270 000 Velika Britaniya 70 000 Yaponiya 45 000 Brunej 45 000 Laos 40 000 Pivnichna Koreya 25 000 Pivdenna Koreya 25 000 Shidnij Timor 12 000 Indiya 10 000 Niderlandi 3 000 Daniya 1 000Primitki red Ostannimi rokami z poch 1990 h molodi kitajci hanci namagayutsya vidnoviti tradiciyu nosinnya hanskogo odyagu yaku bulo perervano 300 rokiv tomu vstanovlennyam u Kitayi pravlyachoyi dinastiyi z Manchzhuriyi period pravlinnya 1644 1911 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 9 travnya 2007 Procitovano 11 lipnya 2008 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 9 travnya 2007 Procitovano 11 lipnya 2008 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 9 travnya 2007 Procitovano 11 lipnya 2008 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 22 veresnya 2006 Procitovano 11 lipnya 2008 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 10 lipnya 2007 Procitovano 11 lipnya 2008 Dzherela ta literatura red Krizhanivskij O P Istoriya starodavnogo Shodu Kurs lekcij K Libid 1996 Krizhanivskij O P Istoriya starodavnogo Shodu Pidruchnik K Libid 2000 2002 2006 592 s ISBN 966 06 0245 6 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 Kryukov M V Malyavin V V Sofronov M V Kitajskij etnos v srednie veka VII XIII vv M Nauka 1984 336 s ros Arhivovano 4 Bereznya 2016 u Wayback Machine Posilannya red Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Kitajski prisliv yaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kitajci nbsp Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kitajci amp oldid 40665864