www.wikidata.uk-ua.nina.az

Удіни Уді ни самоназва уді уті азерб Udilər вірм Ուտիներ Utiner рос Уди ны невеликий корінний дагестанський зокрема лезг

Удіни

Уді́ни (самоназва уді, уті; азерб. Udilər, вірм. Ուտիներ Utiner, рос. Уди́ны) — невеликий корінний дагестанський, зокрема, лезгинський народ у Закавказзі, що зараз проживає також у Росії та Україні.

Удіни
Кількість бл. 10 тис. чол. (початок 2010-х рр.)
Ареал  Азербайджан
 Росія
 Україна
 Грузія
 Вірменія
Близькі до: лезгини
дагестанські народи
Мова удінська мова
Релігія християни

Територія проживання і чисельність Редагувати

Удіни проживають в Азербайджані у Варташенському (м. Варташен) і Габалінському (с. Нідж) районах, у Грузії в Кварельському районі (Октомбері, Зінобіані й деякі ближні села), в Росії у Волгоградській області (с. Дубовий Овраґ Світлоярського району).

Загальна чисельність удінів оціночно становить бл. 10 тисяч осіб (2010), в тому числі понад 4,100 осіб в Азербайджані , 4,267 осіб в Росії (згідно з даними перепису населення 2010 року, тоді як у 2002 було зафіксовано 3,721 російський удін), 203 особи у Грузії, і ще 200 осіб у Вірменії (2006 рік).

Після розпаду СРСР в Україні виявилась доволі велика удінська громада, що засвідчили, зокрема, результати перепису населення 2001 року, за якими в країні проживало 592  удіна, причому кількість (і відсоток) тих, що рідною називають удінську, дуже велика — 342 особи (або бл. 58%), лише 9 осіб (1,5%) рідною назвали українську, решта — мови інших національностей.

Антропологія, мова і релігія Редагувати

Антропологічно удіни належать до балкано-кавказької раси великої європеоїдної раси.

Мова удінів — удінська, найбільш споріднена з лезгинською, з якою разом належить до дагестанської мовної підгрупи нахсько-дагестанської групи мов північно-кавказької мовної сім'ї.

Основні діалекти удінської мови: ніджський і варташенський.

Удінська мова є безписемною. Літературною мовою удінам здавна слугують мови народів, серед яких вони проживають, зокрема, азербайджанська, російська, грузинська, вірменська тощо.

За віросповіданням удіни — християни (православні та григоріани).

Дані з історії, господарства і соціальної організації Редагувати

Вважається, що удіни є нащадками населення давньої Кавказької Албанії. Перші достовірні свідчення про удінів датуються 2500-річною давниною, зокрема про утіїв розповідає у своїй «Історії» давньогрецький автор V століття до н. е. Геродот, також про них згадується у «Географії» давньогрецького письменника I ст. до н. е. Страбона у його описі Каспійського моря та Кавказької Албанії

Вчені припускають, що державною мовою Кавказької Албанії була давноудінська. У 313 році албанський цар Урнайр прийняв хрещення, відтоді християнство стає офіційною релігією Кавказької Албанії, зберігшись аж до сьогодення і в удінів.

У подальшому удіни та їхня культура зазнали значного впливу з боку вірмен, а у Середньовіччі і азербайджанців.

У 1922 році декілька удінських родів переселилися з Варташену до Грузії.

Удінська церква, Азербайджан, 2019 р.

Основними традиційними заняттями удінів ще на початку ХХ століття були орне землеробство (пшениця, ячмінь, просо), вирощування рису, садівництво і скотарство.

В удінів зазвичай мала́ сім'я, шлюби винятково екзогамні, натомість частими є національно змішані шлюби.

Культура і традиції Редагувати

Традиційне житло удінів — переважно одноповерхове, складене з цегли-сирцю, крите дахом з соломи або черепиці. У грузинських удінів за основний будівельний матеріал правило дерево, а стріхи робилися з дранки та черепиці.

Удінський національний костюм, близький до подібного у карабаських вірмен, у 1930-ті роки був замінений на звичний горський.

Основу традиційного харчування складали пшеничний хліб, страви з рису, квасолі, м'яса (яловичина, свинина), птиці, риби тощо.

В удінів дуже своєрідні традиції і фольклор (історичні перекази, прислів'я і приказки). Відмітною рисою вірувань удінів є синкретизм — разом з християнськими традиціями зберігаються пережитки язичництва, культу предків тощо. Так широко розповсюдженими є різноманітні забобони, гадання і магічні дійства. Великий вплив на життя удінів мали знахарі.

Зберігаючи притаманну собі індивідуальність, удіни-християни в пізніші часи зазнали значного впливу з боку мусульманських народів-сусідів, що зокрема, відбилося на мові, одязі, частково на обрядності.

Цікаві факти, пов'язані з удінами Редагувати

  • Давні звичаї удінів тісно переплетені з християнством. Наприклад, в домі завжди мусить бути запалене вогнище, що свідчить про залишки вогнепоклонства. Крім вогню, пращури сучасних удінів вшановували Місяць (найголовніше божество у давніх кавказьких албанців), тому й зараз удіни-християни нерідко звертають свої молитви до Місяця. Не випадково албанська (удінська) назва цього світила — Хаш пов'язана з символом і назвою хреста — в удінській мові і дотепер збереглось слово хашдесун «хреститися». Також схилялись удіни перед Сонцем, священними кам'яними брилами, деревами, джерелами тощо. Щасливим днем в удінів вважалась п'ятниця.
  • В удінському суспільстві діє дуже сувора заборона на шлюби між родичами — попри невелику кількість членів удінської общини не можна женитися на родичах аж до сьомого коліна.
  • Удінська кухня має деякі цікаві страви, зокрема улюбленими ласощами традиційно вважаються смажені і варені каштани, волоські горіхи тощо.

Виноски Редагувати

  1. Державний статистичний комітет Республіки Азербайджан — Демографічна ситуація в Азербайджані
  2. Результати перепису населення Російської Федерації 2010 року (національний склад) [ 2013-12-04 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. . Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 27 травня 2008. 
  4. . Архів оригіналу за 29 серпня 2008. Процитовано 26 травня 2008. 
  5. . Архів оригіналу за 17 серпня 2009. Процитовано 26 травня 2008. 
  6. Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою[недоступне посилання з червня 2019]
  7. . Архів оригіналу за 13 січня 2005. Процитовано 26 травня 2008. 

Джерела і посилання Редагувати

Література Редагувати

  • Бежанов М. Краткие сведения о селе Варташен и его жителях // СМОМПК. Тифлис, 1892. Вып. 14. (рос.)
  • Волкова Н. Г. Удины Грузии // Полевые исследования Ин-та этнографии. 1975. М., 1977 (рос.)
  • Ворошил Г. (Гукасян). Удинско-азербайджанско-русский словарь. Баку, 1977 (рос.)
  • Дирр А. М. Грамматика удинского языка // СМОМПК. Тифлис, 1904. Вып. 30. (рос.)
  • Мовсэс Каланкатуаци. История страны Алуанк / Пер. с древнеармянского. Ш. В. Смбатяна. Ереван, 1984 (рос.)
  • Мамедова Ф. Политическая история и историческая география Кавказской Албании: III в. до н. э. — VII в. н. э. Баку, 1986 (рос.)
  • Народы Кавказа, т. II. «Удины». Москва, 1960 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Udi ni samonazva udi uti azerb Udiler virm Ուտիներ Utiner ros Udi ny nevelikij korinnij dagestanskij zokrema lezginskij narod u Zakavkazzi sho zaraz prozhivaye takozh u Rosiyi ta Ukrayini UdiniKilkist bl 10 tis chol pochatok 2010 h rr Areal Azerbajdzhan Rosiya Ukrayina Gruziya VirmeniyaBlizki do lezgini dagestanski narodiMova udinska movaReligiya hristiyani Zmist 1 Teritoriya prozhivannya i chiselnist 2 Antropologiya mova i religiya 3 Dani z istoriyi gospodarstva i socialnoyi organizaciyi 4 Kultura i tradiciyi 5 Cikavi fakti pov yazani z udinami 6 Vinoski 7 Dzherela i posilannya 8 LiteraturaTeritoriya prozhivannya i chiselnist RedaguvatiUdini prozhivayut v Azerbajdzhani u Vartashenskomu m Vartashen i Gabalinskomu s Nidzh rajonah u Gruziyi v Kvarelskomu rajoni Oktomberi Zinobiani j deyaki blizhni sela v Rosiyi u Volgogradskij oblasti s Dubovij Ovrag Svitloyarskogo rajonu Zagalna chiselnist udiniv ocinochno stanovit bl 10 tisyach osib 2010 v tomu chisli ponad 4 100 osib v Azerbajdzhani 1 4 267 osib v Rosiyi zgidno z danimi perepisu naselennya 2010 roku 2 todi yak u 2002 bulo zafiksovano 3 721 rosijskij udin 3 203 osobi u Gruziyi 4 i she 200 osib u Virmeniyi 2006 rik 5 Pislya rozpadu SRSR v Ukrayini viyavilas dovoli velika udinska gromada sho zasvidchili zokrema rezultati perepisu naselennya 2001 roku za yakimi v krayini prozhivalo 592 udina prichomu kilkist i vidsotok tih sho ridnoyu nazivayut udinsku duzhe velika 342 osobi abo bl 58 lishe 9 osib 1 5 ridnoyu nazvali ukrayinsku reshta movi inshih nacionalnostej 6 Antropologiya mova i religiya RedaguvatiAntropologichno udini nalezhat do balkano kavkazkoyi rasi velikoyi yevropeoyidnoyi rasi Mova udiniv udinska najbilsh sporidnena z lezginskoyu z yakoyu razom nalezhit do dagestanskoyi movnoyi pidgrupi nahsko dagestanskoyi grupi mov pivnichno kavkazkoyi movnoyi sim yi Osnovni dialekti udinskoyi movi nidzhskij i vartashenskij Udinska mova ye bezpisemnoyu Literaturnoyu movoyu udinam zdavna sluguyut movi narodiv sered yakih voni prozhivayut zokrema azerbajdzhanska rosijska gruzinska virmenska tosho Za virospovidannyam udini hristiyani pravoslavni ta grigoriani Dani z istoriyi gospodarstva i socialnoyi organizaciyi RedaguvatiVvazhayetsya sho udini ye nashadkami naselennya davnoyi Kavkazkoyi Albaniyi Pershi dostovirni svidchennya pro udiniv datuyutsya 2500 richnoyu davninoyu zokrema pro utiyiv rozpovidaye u svoyij Istoriyi davnogreckij avtor V stolittya do n e Gerodot takozh pro nih zgaduyetsya u Geografiyi davnogreckogo pismennika I st do n e Strabona u jogo opisi Kaspijskogo morya ta Kavkazkoyi AlbaniyiVcheni pripuskayut sho derzhavnoyu movoyu Kavkazkoyi Albaniyi bula davnoudinska U 313 roci albanskij car Urnajr prijnyav hreshennya vidtodi hristiyanstvo staye oficijnoyu religiyeyu Kavkazkoyi Albaniyi zberigshis azh do sogodennya i v udiniv U podalshomu udini ta yihnya kultura zaznali znachnogo vplivu z boku virmen a u Serednovichchi i azerbajdzhanciv U 1922 roci dekilka udinskih rodiv pereselilisya z Vartashenu do Gruziyi nbsp Udinska cerkva Azerbajdzhan 2019 r Osnovnimi tradicijnimi zanyattyami udiniv she na pochatku HH stolittya buli orne zemlerobstvo pshenicya yachmin proso viroshuvannya risu sadivnictvo i skotarstvo V udiniv zazvichaj mala sim ya shlyubi vinyatkovo ekzogamni natomist chastimi ye nacionalno zmishani shlyubi Kultura i tradiciyi RedaguvatiTradicijne zhitlo udiniv perevazhno odnopoverhove skladene z cegli sircyu krite dahom z solomi abo cherepici U gruzinskih udiniv za osnovnij budivelnij material pravilo derevo a strihi robilisya z dranki ta cherepici Udinskij nacionalnij kostyum blizkij do podibnogo u karabaskih virmen u 1930 ti roki buv zaminenij na zvichnij gorskij Osnovu tradicijnogo harchuvannya skladali pshenichnij hlib stravi z risu kvasoli m yasa yalovichina svinina ptici ribi tosho V udiniv duzhe svoyeridni tradiciyi i folklor istorichni perekazi prisliv ya i prikazki Vidmitnoyu risoyu viruvan udiniv ye sinkretizm razom z hristiyanskimi tradiciyami zberigayutsya perezhitki yazichnictva kultu predkiv tosho Tak shiroko rozpovsyudzhenimi ye riznomanitni zaboboni gadannya i magichni dijstva Velikij vpliv na zhittya udiniv mali znahari Zberigayuchi pritamannu sobi individualnist udini hristiyani v piznishi chasi zaznali znachnogo vplivu z boku musulmanskih narodiv susidiv sho zokrema vidbilosya na movi odyazi chastkovo na obryadnosti Cikavi fakti pov yazani z udinami RedaguvatiDavni zvichayi udiniv tisno perepleteni z hristiyanstvom Napriklad v domi zavzhdi musit buti zapalene vognishe sho svidchit pro zalishki vognepoklonstva Krim vognyu prashuri suchasnih udiniv vshanovuvali Misyac najgolovnishe bozhestvo u davnih kavkazkih albanciv tomu j zaraz udini hristiyani neridko zvertayut svoyi molitvi do Misyacya Ne vipadkovo albanska udinska nazva cogo svitila Hash pov yazana z simvolom i nazvoyu hresta v udinskij movi i doteper zbereglos slovo hashdesun hrestitisya Takozh shilyalis udini pered Soncem svyashennimi kam yanimi brilami derevami dzherelami tosho Shaslivim dnem v udiniv vvazhalas p yatnicya 7 V udinskomu suspilstvi diye duzhe suvora zaborona na shlyubi mizh rodichami popri neveliku kilkist chleniv udinskoyi obshini ne mozhna zhenitisya na rodichah azh do somogo kolina Udinska kuhnya maye deyaki cikavi stravi zokrema ulyublenimi lasoshami tradicijno vvazhayutsya smazheni i vareni kashtani voloski gorihi tosho Vinoski Redaguvati Derzhavnij statistichnij komitet Respubliki Azerbajdzhan Demografichna situaciya v Azerbajdzhani Rezultati perepisu naselennya Rosijskoyi Federaciyi 2010 roku nacionalnij sklad Arhivovano 2013 12 04 u Wayback Machine ros Perepis naselennya u Rosiyi 2002 roku ros Arhiv originalu za 30 lipnya 2013 Procitovano 27 travnya 2008 Etnichni grupi u Gruziyi Udini The Georgian Times za 17 kvitnya 2008 Arhiv originalu za 29 serpnya 2008 Procitovano 26 travnya 2008 Gakobyan T Tatul Hakobyan Kurdi musulmani i udi hristiyani Karabaska vijna zmusila yih pokinuti batkivshinu Hetq Online za 13 listopada 2006 roku angl Arhiv originalu za 17 serpnya 2009 Procitovano 26 travnya 2008 Vseukrayinskij perepis naselennya 2001 roku Nacionalnij sklad naselennya gromadyanstvo Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu nedostupne posilannya z chervnya 2019 Rozdil Folklor i tradiciyi na sajti Udinskogo kulturno prsvitnickogo tovaristva Orayin ros Arhiv originalu za 13 sichnya 2005 Procitovano 26 travnya 2008 Dzherela i posilannya RedaguvatiNarody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya Enciklopediya 1988 stor 464 stattya Udiny ros www udins ru Udinskij vebsajt z materialami i forumom ros angl Udinske kulturno prosvitnicke tovaristvo ORAYiN sajt povnistyu prisvyachenij udinam i udinskij kulturi ros Udini ta udinska mova materiali ta posilannya ros Etnichni grupi u Gruziyi Udini The Georgian Times za 17 kvitnya 2008 angl Kuznecov I Udini ros Lander Yu Majsak T Ganenkov D Informaciya pro udiniv zokrema udinsku movu ros Udinskij sajt personalna vebstorinka Udigara Dingilishi ros Gakobyan T Tatul Hakobyan Kurdi musulmani i udi hristiyani Karabaska vijna zmusila yih pokinuti batkivshinu Hetq Online za 13 listopada 2006 roku angl Chervona kniga narodiv Udini angl Movses Kalankatuaci Istoriya krayini Aluank pereklad z starovirmenskoyi Sh V Smbatyana Erevan 1984 ros Literatura RedaguvatiBezhanov M Kratkie svedeniya o sele Vartashen i ego zhitelyah SMOMPK Tiflis 1892 Vyp 14 ros Volkova N G Udiny Gruzii Polevye issledovaniya In ta etnografii 1975 M 1977 ros Voroshil G Gukasyan Udinsko azerbajdzhansko russkij slovar Baku 1977 ros Dirr A M Grammatika udinskogo yazyka SMOMPK Tiflis 1904 Vyp 30 ros Movses Kalankatuaci Istoriya strany Aluank Per s drevnearmyanskogo Sh V Smbatyana Erevan 1984 ros Mamedova F Politicheskaya istoriya i istoricheskaya geografiya Kavkazskoj Albanii III v do n e VII v n e Baku 1986 ros Narody Kavkaza t II Udiny Moskva 1960 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Udini amp oldid 39739095