www.wikidata.uk-ua.nina.az

Троянів 1 село в Україні в Житомирському районі Житомирської області Населення 1929 осіб село Країна УкраїнаОбласть Жито

Троянів

Троянів — село в Україні, в Житомирському районі Житомирської області. Населення — 1929 осіб.

село Троянів
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Новогуйвинська селищна громада
Облікова картка Троянів 
Основні дані
Засноване 1545
Населення 1929
Площа 5,68 км²
Густота населення 339,61 осіб/км²
Поштовий індекс 12460
Телефонний код +380 412
Географічні дані
Географічні координати 50°06′48″ пн. ш. 28°31′23″ сх. д. / 50.11333° пн. ш. 28.52306° сх. д. / 50.11333; 28.52306Координати: 50°06′48″ пн. ш. 28°31′23″ сх. д. / 50.11333° пн. ш. 28.52306° сх. д. / 50.11333; 28.52306
Середня висота
над рівнем моря 		215 м
Водойми р. Гнилоп'ять
Місцева влада
Адреса ради 12460, с. Троянів, вул. Войтицького, 16; тел. 49-33-40
Карта
Троянів
Троянів
Мапа

 Троянів у Вікісховищі

Географія Редагувати

У селі річка Троянівка впадає у  Гнилоп'ять, праву притоку Тетерева.

На південному заході від села річка Гнилуха впадає у Гнилоп'ять.

Троянів та його околиці завдяки мальовничим краєвидам та виходам на поверхню гірських порід справедливо навивають малою Швейцарією Житомирщини.

Біля села є поклади каоліну.

Історія Редагувати

Люди в околицях села живуть з часів неоліту. Поблизу села розташовані поселення доби неоліту, доби бронзи, ІІІ тис. до н. е. (трипілля), ІІ-І тис. до н. е., І тис. до н. е., VII—III ст. до н. е., VIII—IX ст. н. е. та ХІІ-ХІІІ ст.

У складі Речі Посполитої Редагувати

З середини XIV ст. село належало литовським феодалам, а після Люблінської унії 1569 року Троянів, як і вся Правобережна Україна, став частиною Речі Посполитої.

У описах житомирського замку 1545 року зустрічається згадка про маєток Трояновци (Trojanowce) Грицька Воронича (польськ. Hryćko (Grzegorz) Worona). Його син Олександр з дружиною Євдокією Оличанкою (польськ. Owdotyja Ołyczanka) у 1598 році заснували у маєтку замок.

Під назвою Троянівци Троянів згадується в акті за 9 травня 1605 р. у скарзі Соколовських та Михалковських селян на Олександра Воронича та його сестру Олександру Вороничеву-Ободенську (польськ. Alexandra Woronicz Obodyńska), які наслали на них сина та племінника Філона, що грабував та бив їх, а декого навіть карав.

У травні 1607 року Олександр придбав сусідні Мократичі у Йосипа Малишка.

У 1609, 1612, 1614 роках піддані дідича Олександра Воронича влаштовували втечі до інших маєтків.

У 1646 році шляхтич Войтех Лесецький позивався на власника Троянова та Желізняку — київського скарбника Даніеля Ярему Воронича (польськ. Jerzy Daniel Woronicz), який заставивши частину Желізняків та млин у Мократичах, продовжував збирати податки з селян та віддав частину цих земель в оренду Радзиминському.

Згідно даних про оплату подимного, у Троянові, що належав графу Андрію Лещинському, станом на 1648 рік налічувалось 160 дворів.

З 1717 року у Троянові існував конезавод, де вирощували скакунів арабської породи.

У 1751 р. коштом дідича Никодима Казимира Воронича був збудований дерев'яний парафіяльний костел святого Казимира, до якого належала каплиця в Пилипівці. У 1752 р. його коштом була збудована дерев'яна церква святого Іллі, до парафії якої належали село Двірець та слободи Залізняки (зараз Залізня) та Головенка. У 1769 р. коштом парафіян була збудована дерев'яна церква Архангела Михаїла до парафії якої входили села Рудня-Городище та Бобрик (зараз Гай).

Кріпаки Троянівського маєтку Вороничів брали активну участь у Коліївщині, за що були піддані шляхетському суду, який відбувся в Троянові та Кодні у 1771—1772 рр. над учасниками гайдамацького руху.

Окрім костелу та двох церков, у селі була ще синагога та єврейський молитовний дім. В Троянові були броварня, гарбарня, 136 ремісників та 28 магазинів. Була початкова школа.

У 1776 р. Якуб Анастасій Воронич (польськ. Jakub Anastazy hrabia Woronicz) отримав від короля Станіслава Августа привілей на проведення в Троянові 4 щорічних ярмарків.

По його смерті 1783 року, власницею Троянова стане старша донька Антоніна Щасна (польськ. Antonina Szczęsna Woronicz), дружина генерала Ігнація Йозефа Дзялинського (польськ. Ignacy Józef Działyński herbu Ogończyk).

У складі Російської імперії Редагувати

У 1832 році відкрито однокласне народне фундушне училище.

Після скасування кріпацтва у Російській імперії уставною грамотою жителям Троянова було передано 2060 десятин землі. За цю землю, починаючи з 1863 року, впродовж 49 років селяни мали сплатити сплатити 28 934 карбованців. Але впродовж цього часу за землю розрахувалися лише 210 господарств. Інші не були спроможні сплатити великих грошових сум за землю. Значна кількість орної землі навкруги Троянова взяв в оренду російський багатій та глитай Нєстроєв.

На 1864 рік у селі працювало 28 крамниць, млин, пивоварний та шкіряний заводи.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку, центрі Троянівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, мешкала 2171 особа, 264 дворових господарства, 2 православні церкви, костел, 2 синагоги, школа, постоялий будинок, лавка, базар, кузня, 2 водяних млини.

1887 року в Троянові проживало 2399 чоловік. Населення села постійно збільшувалось. Тут проживали не лише українці, а й росіяни, поляки, юдеї, чехи, німці та представники інших національностей. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 7224 осіб (4552 чоловічої статі та 2672 — жіночої), з яких 4957 — православної віри, 1469 — юдейської. Існувало гончарське виробництво Фелікса Банковського.

В церковнопарафіяльній школі навчалося 62 хлопчика. Дівчаток в школу не приймали. В 1895 році в містечку відкрили жіноче училище, де здобували освіту 25—30 дітей, переважно дочки заможних жителів.

У 1906 році село Троянівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 20, дворів 439, мешканців 1476.

За часів столипінської аграрної реформи в селі утворилось 27 заможних сільських приватних господарств, власникам яких належало від 25 до 140 десятин землі. Пізніше, в часи колективізації, радянська влада кваліфікувала їх власників, як куркулів через використання найманих працівників і більшість з них зазнали розкуркулення та були вислані до Сибіру.

Станом на 1913 рік в містечку розміщувалась волосна управа на чолі з старшиною Ворощило К., міщанська управа, земська поштова станція, земський дільничий агроном, двокласне приходське училище, аптека Шварцмана Х. В., дев'ять бакалійних крамниць, винна лавка, трактир, крамниця залізо-скобяних товарів, кредитна спілка, шість дрібних мануфактур, прокатна станція сільськогосподарських машин.

Ярмарки проводились щомісяця, 5 числа.

У складі УРСР Редагувати

У 1923—1957 рр. Троянів був районним центром у складі Житомирської округи Волинської губернії, пізніше (з 1937 р.) — Житомирської області. З 1957 р. і до 2020 р. — центр Троянівської сільської ради. Після чергової адміністративно-територіальної реформи, яку влада назвала децентралізацією, та створення у складі Житомирського району Новогуйвинської територіальної громади село війшло до її складу, а Троянівська сільська рада припинила існування.

В 1932—1933 роках село пережило голод. Так, за даними Книги реєстрації актів цивільного стану Державного архіву Житомирської області, впродовж цих років у селі померло 134 людини, імена яких відомі.

У часи Другої світової війни на фронтах проти німецько-нацистських загарбників воювала велика кількість жителів с. Троянів. 388 учасників бойових дій нагороджені орденами та медалями, серед них двоє — золотою зіркою Героя Радянського Союзу. Це Кравець В. Я. та Шеремет Н. Г., останній — посмертно.

На сільському цвинтарі та в селі розташовано декілька братських могил та пам'ятників воїнам, які загинули від час другої світової війни. Поховано два Герої Радянського Союзу — Шурупов Афанасій Тихонович (27.01.1921 — 08.01.1944) та Макеєв Сергій Федорович (1909 — 01.01.1944).

За часів радянської доби у селі знаходилось два колгоспи «Комінтерн» та «Більшовик», пізніше об'єднані в один колгосп «Більшовик», який у 1963 році перейменований у «Світанок», молокоохолоджувальний завод, деревообробний завод з гончарнею, хлібозавод, кондитерський та м'ясопереробний цехи сільського споживчого товариства, лісництво, а нижче села на р. Гнилоп'ять — гідроелектростанція (на теперішній час відновлена і функціонує), три загальноосвітні школи, музична школа, кілька великих магазинів, кафе-чайна, дільнична лікарня та поліклініка, ветиринарна лікарня, будинок культури, кінотеатр, поштове відділення.

З 1959 року колгосп очолював Добринський А.П. За сумлінну працю і виробничі успіхи Добринського А.П. нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.

Найбільшого розвитку сільгоспвиробництво у «Світанку» набуло в першій половині 1970-х років. Неподільний фонд колгоспу становив 3184 тис. руб., загальний річний прибуток сягав майже мільйон руб. Була побудована нова сучасна на той час школа, двоповерховий універмаг, громадська лазня, ферми у бригадах сіл Троянів, Головенка, Залізня, Ставецьке, які входили до складу колгоспу «Світанку», будувалося житло для колгоспників (яке у 2000-х роках після розвалу колгоспу почали у людей відбирати через відсутність документів на приватизацію). Колгосп мав декілька великих пасік, на краях села розташовувались три фруктові сади. Був споруджений централізований водогін, який постачав воду на ферми та на сільські вулиці. Село за часів колгоспу та радянської влади лишалось негазифікованим. Лише після побудови житла для переселенців з зони відчуження Чорнобильської АЕС у сусідньому с. Головенці біля Троянова був прокладений газопровід, від якого газ коштами мешканців села проведений до їх будинків.

Кам'яні велетні (баранячі лоби) на р. Гнилоп'ять на околиці Троянова

Одна з вулиць Житомира названа Троянівською.

Населення Редагувати

За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення становила 5 124 особи, з них українців — 3 972, росіян — 154, німців — 5, євреїв — 581, поляків — 351, інших — 61.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2564 особи, з яких 1164 чоловіки та 1400 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1933 особи.

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 98,29 %
російська 1,66 %
молдовська 0,05 %
Печера біля водоспаду

Відомі люди Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. 
  2. ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XII - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 31 травня 2021. 
  3. Доісторична Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Процитовано 28 листопада 2019. 
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  5. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-26)
  6. [1]
  7. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  8. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська). Процитовано 17 березня 2023. 
  9. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. 
  10. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. 
  11. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. 

Література Редагувати

  • М. Ю. Костриця, Р. Ю. Кондратюк. Історико-географічний словник Житомирщини.— Житомир, 2002.
  • Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006.— Житомир, 2007.
  • Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии.— Почаев, 1888. — Т. І. (рос.)
  • Архив Юго-западной России, издаваемый временной комиссией для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе Ч. 7 : Т. 2 : Акты о заселении Юго-Западной России. — Киев: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1890. — II, II, 644 с.
  • Селянський рух на Україні 1569—1647: збірник документів і матеріалів. — К.: Наукова думка, 1993.
  • КЦАДА, Актова книга № 17, арк. 857—859
  • ДАЖО Фонд 118/ опис 14/ справа 18 Посімейні списки шляхти 1795 року. Житомирський повіт
  • Юго-Западный отдел Российской Экспортной Палаты (1913). Весь Юго-Западный край. Киев. Тарасовская 6.

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття про Житомирську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Troyaniv 1 selo v Ukrayini v Zhitomirskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Naselennya 1929 osib selo TroyanivKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Zhitomirskij rajonGromada Novogujvinska selishna gromadaOblikova kartka Troyaniv Osnovni daniZasnovane 1545Naselennya 1929Plosha 5 68 km Gustota naselennya 339 61 osib km Poshtovij indeks 12460Telefonnij kod 380 412Geografichni daniGeografichni koordinati 50 06 48 pn sh 28 31 23 sh d 50 11333 pn sh 28 52306 sh d 50 11333 28 52306 Koordinati 50 06 48 pn sh 28 31 23 sh d 50 11333 pn sh 28 52306 sh d 50 11333 28 52306Serednya visotanad rivnem morya 215 mVodojmi r Gnilop yatMisceva vladaAdresa radi 12460 s Troyaniv vul Vojtickogo 16 tel 49 33 40KartaTroyanivTroyanivMapa Troyaniv u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 2 1 U skladi Rechi Pospolitoyi 2 2 U skladi Rosijskoyi imperiyi 2 3 U skladi URSR 3 Naselennya 3 1 Mova 4 Vidomi lyudi 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaGeografiya RedaguvatiU seli richka Troyanivka vpadaye u Gnilop yat pravu pritoku Tetereva Na pivdennomu zahodi vid sela richka Gniluha vpadaye u Gnilop yat Troyaniv ta jogo okolici zavdyaki malovnichim krayevidam ta vihodam na poverhnyu girskih porid spravedlivo navivayut maloyu Shvejcariyeyu Zhitomirshini Bilya sela ye pokladi kaolinu 2 Istoriya RedaguvatiLyudi v okolicyah sela zhivut z chasiv neolitu Poblizu sela roztashovani poselennya dobi neolitu dobi bronzi III tis do n e tripillya II I tis do n e I tis do n e VII III st do n e VIII IX st n e ta HII HIII st 3 U skladi Rechi Pospolitoyi Redaguvati Z seredini XIV st selo nalezhalo litovskim feodalam a pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 roku Troyaniv yak i vsya Pravoberezhna Ukrayina stav chastinoyu Rechi Pospolitoyi U opisah zhitomirskogo zamku 1545 roku zustrichayetsya zgadka pro mayetok Troyanovci Trojanowce Gricka Voronicha polsk Hrycko Grzegorz Worona Jogo sin Oleksandr z druzhinoyu Yevdokiyeyu Olichankoyu polsk Owdotyja Olyczanka u 1598 roci zasnuvali u mayetku zamok Pid nazvoyu Troyanivci Troyaniv zgaduyetsya v akti za 9 travnya 1605 r u skarzi Sokolovskih ta Mihalkovskih selyan na Oleksandra Voronicha ta jogo sestru Oleksandru Voronichevu Obodensku polsk Alexandra Woronicz Obodynska yaki naslali na nih sina ta pleminnika Filona sho grabuvav ta biv yih a dekogo navit karav U travni 1607 roku Oleksandr pridbav susidni Mokratichi u Josipa Malishka U 1609 1612 1614 rokah piddani didicha Oleksandra Voronicha vlashtovuvali vtechi do inshih mayetkiv U 1646 roci shlyahtich Vojteh Leseckij pozivavsya na vlasnika Troyanova ta Zheliznyaku kiyivskogo skarbnika Danielya Yaremu Voronicha polsk Jerzy Daniel Woronicz yakij zastavivshi chastinu Zheliznyakiv ta mlin u Mokratichah prodovzhuvav zbirati podatki z selyan ta viddav chastinu cih zemel v orendu Radziminskomu Zgidno danih pro oplatu podimnogo u Troyanovi sho nalezhav grafu Andriyu Leshinskomu stanom na 1648 rik nalichuvalos 160 dvoriv Z 1717 roku u Troyanovi isnuvav konezavod de viroshuvali skakuniv arabskoyi porodi 2 U 1751 r koshtom didicha Nikodima Kazimira Voronicha buv zbudovanij derev yanij parafiyalnij kostel svyatogo Kazimira do yakogo nalezhala kaplicya v Pilipivci U 1752 r jogo koshtom bula zbudovana derev yana cerkva svyatogo Illi do parafiyi yakoyi nalezhali selo Dvirec ta slobodi Zaliznyaki zaraz Zaliznya ta Golovenka U 1769 r koshtom parafiyan bula zbudovana derev yana cerkva Arhangela Mihayila do parafiyi yakoyi vhodili sela Rudnya Gorodishe ta Bobrik zaraz Gaj Kripaki Troyanivskogo mayetku Voronichiv brali aktivnu uchast u Koliyivshini za sho buli piddani shlyahetskomu sudu yakij vidbuvsya v Troyanovi ta Kodni u 1771 1772 rr nad uchasnikami gajdamackogo ruhu Okrim kostelu ta dvoh cerkov u seli bula she sinagoga ta yevrejskij molitovnij dim V Troyanovi buli brovarnya garbarnya 136 remisnikiv ta 28 magaziniv Bula pochatkova shkola U 1776 r Yakub Anastasij Voronich polsk Jakub Anastazy hrabia Woronicz otrimav vid korolya Stanislava Avgusta privilej na provedennya v Troyanovi 4 shorichnih yarmarkiv Po jogo smerti 1783 roku vlasniceyu Troyanova stane starsha donka Antonina Shasna polsk Antonina Szczesna Woronicz druzhina generala Ignaciya Jozefa Dzyalinskogo polsk Ignacy Jozef Dzialynski herbu Ogonczyk U skladi Rosijskoyi imperiyi Redaguvati U 1832 roci vidkrito odnoklasne narodne fundushne uchilishe Pislya skasuvannya kripactva u Rosijskij imperiyi ustavnoyu gramotoyu zhitelyam Troyanova bulo peredano 2060 desyatin zemli Za cyu zemlyu pochinayuchi z 1863 roku vprodovzh 49 rokiv selyani mali splatiti splatiti 28 934 karbovanciv Ale vprodovzh cogo chasu za zemlyu rozrahuvalisya lishe 210 gospodarstv Inshi ne buli spromozhni splatiti velikih groshovih sum za zemlyu Znachna kilkist ornoyi zemli navkrugi Troyanova vzyav v orendu rosijskij bagatij ta glitaj Nyestroyev Na 1864 rik u seli pracyuvalo 28 kramnic mlin pivovarnij ta shkiryanij zavodi Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu mistechku centri Troyanivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi meshkala 2171 osoba 264 dvorovih gospodarstva 2 pravoslavni cerkvi kostel 2 sinagogi shkola postoyalij budinok lavka bazar kuznya 2 vodyanih mlini 4 1887 roku v Troyanovi prozhivalo 2399 cholovik Naselennya sela postijno zbilshuvalos Tut prozhivali ne lishe ukrayinci a j rosiyani polyaki yudeyi chehi nimci ta predstavniki inshih nacionalnostej Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 7224 osib 4552 cholovichoyi stati ta 2672 zhinochoyi z yakih 4957 pravoslavnoyi viri 1469 yudejskoyi 5 Isnuvalo goncharske virobnictvo Feliksa Bankovskogo V cerkovnoparafiyalnij shkoli navchalosya 62 hlopchika Divchatok v shkolu ne prijmali V 1895 roci v mistechku vidkrili zhinoche uchilishe de zdobuvali osvitu 25 30 ditej perevazhno dochki zamozhnih zhiteliv 6 U 1906 roci selo Troyanivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 20 dvoriv 439 meshkanciv 1476 7 Za chasiv stolipinskoyi agrarnoyi reformi v seli utvorilos 27 zamozhnih silskih privatnih gospodarstv vlasnikam yakih nalezhalo vid 25 do 140 desyatin zemli Piznishe v chasi kolektivizaciyi radyanska vlada kvalifikuvala yih vlasnikiv yak kurkuliv cherez vikoristannya najmanih pracivnikiv i bilshist z nih zaznali rozkurkulennya ta buli vislani do Sibiru Stanom na 1913 rik v mistechku rozmishuvalas volosna uprava na choli z starshinoyu Voroshilo K mishanska uprava zemska poshtova stanciya zemskij dilnichij agronom dvoklasne prihodske uchilishe apteka Shvarcmana H V dev yat bakalijnih kramnic vinna lavka traktir kramnicya zalizo skobyanih tovariv kreditna spilka shist dribnih manufaktur prokatna stanciya silskogospodarskih mashin Yarmarki provodilis shomisyacya 5 chisla U skladi URSR Redaguvati U 1923 1957 rr Troyaniv buv rajonnim centrom u skladi Zhitomirskoyi okrugi Volinskoyi guberniyi piznishe z 1937 r Zhitomirskoyi oblasti Z 1957 r i do 2020 r centr Troyanivskoyi silskoyi radi Pislya chergovoyi administrativno teritorialnoyi reformi yaku vlada nazvala decentralizaciyeyu ta stvorennya u skladi Zhitomirskogo rajonu Novogujvinskoyi teritorialnoyi gromadi selo vijshlo do yiyi skladu a Troyanivska silska rada pripinila isnuvannya GolodomorV 1932 1933 rokah selo perezhilo golod Tak za danimi Knigi reyestraciyi aktiv civilnogo stanu Derzhavnogo arhivu Zhitomirskoyi oblasti vprodovzh cih rokiv u seli pomerlo 134 lyudini imena yakih vidomi Nimecko radyanska vijnaU chasi Drugoyi svitovoyi vijni na frontah proti nimecko nacistskih zagarbnikiv voyuvala velika kilkist zhiteliv s Troyaniv 388 uchasnikiv bojovih dij nagorodzheni ordenami ta medalyami sered nih dvoye zolotoyu zirkoyu Geroya Radyanskogo Soyuzu Ce Kravec V Ya ta Sheremet N G ostannij posmertno Na silskomu cvintari ta v seli roztashovano dekilka bratskih mogil ta pam yatnikiv voyinam yaki zaginuli vid chas drugoyi svitovoyi vijni Pohovano dva Geroyi Radyanskogo Soyuzu Shurupov Afanasij Tihonovich 27 01 1921 08 01 1944 ta Makeyev Sergij Fedorovich 1909 01 01 1944 Povoyennij chas nbsp Za chasiv radyanskoyi dobi u seli znahodilos dva kolgospi Komintern ta Bilshovik piznishe ob yednani v odin kolgosp Bilshovik yakij u 1963 roci perejmenovanij u Svitanok molokooholodzhuvalnij zavod derevoobrobnij zavod z goncharneyu hlibozavod konditerskij ta m yasopererobnij cehi silskogo spozhivchogo tovaristva lisnictvo a nizhche sela na r Gnilop yat gidroelektrostanciya na teperishnij chas vidnovlena i funkcionuye tri zagalnoosvitni shkoli muzichna shkola kilka velikih magaziniv kafe chajna dilnichna likarnya ta poliklinika vetirinarna likarnya budinok kulturi kinoteatr poshtove viddilennya Z 1959 roku kolgosp ocholyuvav Dobrinskij A P Za sumlinnu pracyu i virobnichi uspihi Dobrinskogo A P nagorodzheno ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Najbilshogo rozvitku silgospvirobnictvo u Svitanku nabulo v pershij polovini 1970 h rokiv Nepodilnij fond kolgospu stanoviv 3184 tis rub zagalnij richnij pributok syagav majzhe miljon rub Bula pobudovana nova suchasna na toj chas shkola dvopoverhovij univermag gromadska laznya fermi u brigadah sil Troyaniv Golovenka Zaliznya Stavecke yaki vhodili do skladu kolgospu Svitanku buduvalosya zhitlo dlya kolgospnikiv yake u 2000 h rokah pislya rozvalu kolgospu pochali u lyudej vidbirati cherez vidsutnist dokumentiv na privatizaciyu Kolgosp mav dekilka velikih pasik na krayah sela roztashovuvalis tri fruktovi sadi Buv sporudzhenij centralizovanij vodogin yakij postachav vodu na fermi ta na silski vulici Selo za chasiv kolgospu ta radyanskoyi vladi lishalos negazifikovanim Lishe pislya pobudovi zhitla dlya pereselenciv z zoni vidchuzhennya Chornobilskoyi AES u susidnomu s Golovenci bilya Troyanova buv prokladenij gazoprovid vid yakogo gaz koshtami meshkanciv sela provedenij do yih budinkiv nbsp Kam yani veletni baranyachi lobi na r Gnilop yat na okolici TroyanovaOdna z vulic Zhitomira nazvana Troyanivskoyu Naselennya RedaguvatiZa danimi perepisu naselennya SRSR 1939 roku chiselnist naselennya stanovila 5 124 osobi z nih ukrayinciv 3 972 rosiyan 154 nimciv 5 yevreyiv 581 polyakiv 351 inshih 61 8 Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2564 osobi z yakih 1164 choloviki ta 1400 zhinok 9 Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1933 osobi 10 Mova Redaguvati Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 11 Mova Vidsotokukrayinska 98 29 rosijska 1 66 moldovska 0 05 nbsp Pechera bilya vodospaduVidomi lyudi RedaguvatiGlibko Mefodij Ivanovich 1897 1975 ukrayinskij gruntoznavec kandidat geografichnih nauk docent Kiyivskogo derzhavnij universitetu imeni Tarasa Grigorovicha Shevchenka Gordon Aaron David 1856 1922 yevrejskij filosof diyach rannogo sionizmu Ostapenko Sergij Stepanovich 1881 1937 ukrayinskij ekonomist i politichnij diyach Golova Radi Narodnih Ministriv UNR Rojtenberg Yakiv Naumovich 1910 1988 radyanskij matematik i mehanik fahivec z teoriyi upravlinnya doktor fiziko matematichnih nauk 1947 Div takozh RedaguvatiPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast Primitki Redaguvati Karta Volinskoyi guberniyi Shuberta F F a b Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom XII wynik wyszukiwania DIR dir icm edu pl Procitovano 31 travnya 2021 Doistorichna Ukrayina Google Moyi karti Google My Maps Procitovano 28 listopada 2019 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref ros doref Naselennyya mѣsta Rossijskoj Imperii v 500 i bolѣe zhitelej s ukazaniem vsego nalichnago v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih vѣroispovѣdanij po dannym pervoj vseobshej perepisi 1897 g S Peterburg 1905 IX 270 120 s stor 1 26 1 Spisok naselenih misc Volinskoyi guberniyi Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 219 s Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1939 goda Nacionalnyj sostav naseleniya rajonov gorodov i krupnyh sel soyuznyh respublik SSSR Demoskop Weekly rosijska Procitovano 17 bereznya 2023 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zhitomirska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zhitomirska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Zhitomirska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 Literatura RedaguvatiM Yu Kostricya R Yu Kondratyuk Istoriko geografichnij slovnik Zhitomirshini Zhitomir 2002 Administrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 Zhitomir 2007 Teodorovich N I Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Pochaev 1888 T I ros Arhiv Yugo zapadnoj Rossii izdavaemyj vremennoj komissiej dlya razbora drevnih aktov sostoyashej pri Kievskom Podolskom i Volynskom general gubernatore Ch 7 T 2 Akty o zaselenii Yugo Zapadnoj Rossii Kiev Tip G T Korchak Novickogo 1890 II II 644 s Selyanskij ruh na Ukrayini 1569 1647 zbirnik dokumentiv i materialiv K Naukova dumka 1993 KCADA Aktova kniga 17 ark 857 859 DAZhO Fond 118 opis 14 sprava 18 Posimejni spiski shlyahti 1795 roku Zhitomirskij povit Yugo Zapadnyj otdel Rossijskoj Eksportnoj Palaty 1913 Ves Yugo Zapadnyj kraj Kiev Tarasovskaya 6 Posilannya RedaguvatiPogoda v seli Troyaniv Masshtabi Golodomoru v Zhitomirskomu rajoni Sajt Zhitomirskoyi RDA Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich 1 Troyaniv Informacijno piznavalnij sajt Zhitomirska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 727 s 3 Zhitomirska oblast u skladi URSR Informacijno piznavalnij sajt Rodzina po kadzieli Woronicz herbu Paweza http pienkowski skyrock com 2746391448 Rodzina po k dzieli Woronicz herbu Paw a proba rekonstrukcji hn n html nbsp Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Troyaniv amp oldid 40240127