www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ткаченко Всеволод Іванович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ткаченко Все волод Іва нович Ткаче нко 14 б

Ткаченко Всеволод Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ткаченко.

Все́волод Іва́нович Ткаче́нко (14 березня 1945(19450314), с. Дернівка, Баришівський район, Київська область —18 травня 2018, м. Бориспіль) — український перекладач, поет, дипломат, енциклопедист, літературо- і країнознавець.

Життєпис ред.

Закінчив факультеті іноземних мов (перекладацьке відділення) Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Був на перекладацькій, культурно-освітній і редакторській роботі, державній і дипломатичній службах, зокрема:

  • 1969—1972 — в рамках надання технічної допомоги працював перекладачем французької мови в Алжирі.
  • 1994—2005 — на дипломатичній роботі в Міністерстві закордонних справ України. Має дипломатичний ранг радника першого класу МЗС України.
  • 1999—2002 — перший секретар Посольства України в країнах Бенілюксу.

Помер 18 травня 2018 випавши з вікна 3 поверху готелю в Борисполі, де був на щорічному фестивалі ронделя — жанру поезії, що має 13-рядкову структуру вірша. Серед ночі він вирішив подихати свіжим повітрям. Поручні у номері були низькі. Він не втримався і випав з вікна.

Похований у селі Дернівка Баришівського району на Київщині.

Творчість ред.

Захоплювався перекладом ще зі студентства Талант Всеволода Ткаченка оцінив перекладач Григорій Кочур, рекомендувавши його до Спілки письменників України:

Всеволода Ткаченка помітив ще в 1967 році Іван Світличний, залучивши його перекладати Беранже в серії „Перлини світової лірики“.

Вже на початку 1970-их років, самотужки вивчаючи історію, культуру, літератури й традиції народів Африки, перекладав вірші поетів 19 африканських країн. За порадою Григорія Кочура перекладач і поет упорядкував антологію «Поезія Африки» (Київ, 1983), де вперше було представлено розмаїття поезії африканського континенту. Ця антологія незабаром здобула помітний резонанс за межами України, стала подією в житті сучасного українського художнього перекладу.

Автор численних статей про зарубіжні літератури й письменників та країни світу в Українській літературній енциклопедії та Енциклопедії сучасної України, а також у періодичних виданнях.

Координатор серії видань «Об'єднана Європа — українським дітям» (ВЦ «Просвіта») та літературно-мистецького і громадсько-політичного часопису творчих сил глибинної України «Ятрань».

Автор численних україномовних перекладів з французької, англійської, іспанської, португальської, російської та кримсько-татарської класичної і сучасної поезії.

Автор перекладів:

  • з французької перекладав твори
    • П'єра-Жана Беранже («Пісні», 1970, 1980),
    • Артюра Рембо («П'яний корабель», 1995),
    • Робера Десноса («Вірші для слухняних дітей», 1985; «Троє цуценят покидають Париж», 1991; «Баєчкопісеньки і квітопісеньки», 2008),
    • Моріса Карема («Доброта», 2004), «Антології кохання»;
  • з португальської Н. Нето;
  • з іспанської «Поезія та проза чилійського опору», «Поезія Африки» (Київ, 1983);

Книга перекладів поезії Артюра Рембо «П'яний корабель» (1995) здобула перекладачеві широке коло шанувальників і прихильників.

Перекладав також поезію Жоашена дю Белле, П'єра де Ронсара, Марселіни Деборд-Вальмор, Віктора Гюґо, Жерара де Нерваля, Альфреда де Мюссе, Поля Верлена, Еміля Верхарна, Шарля Бодлера, Ґійома Аполлінера, Луї Араґона, Поля Елюара, Жака Превера, Рене Шара, Рене-Ґі Каду, Жоржа Брасенса, Жака Бреля, Леопольда Седара Сенґора, Ж. Ґ. Пільона, А. Гебер, Р. Ляньє, Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова, Ешмирзи, Ш. Алі та багатьох інших.

У 2011 році вийшов перший том персональної антології французької любовної лірики Всеволода Ткаченка «Сад божественних поезій. Тематична антологія ХІ-ХХ віків» (Київ, «Просвіта»).

Радіожурналістика

Від 2008 автор і ведучий програми «Поезія без кордонів», від вересня 2010 — «Література без кордонів» на радіоканалі духовного відродження «Культура» Національної радіокомпанії України.

Громадська діяльність ред.

Член Національної спілки письменників України з 1997.

Від 2006 був головою творчого об'єднання перекладачів Київської міської організації НСПУ, керівником поновленої Робітні художнього перекладу.

Відзнаки ред.

Примітки ред.

  1. http://bukvoid.com.ua/events/sum/2018/05/20/110058.html
  2. ↑ Перекину кладку — Січеслав, № 3 (9) 2006.
  3. ↑ Всеволод Ткаченко випав з вікна готелю. Новини на Gazeta.ua. 25 травня 2018. 
  4. ↑ Всеволоду Ткаченку – 60! [ 9 липня 2017 у Wayback Machine.] — Пост Чорнобиль, 17.11.2005.
  5. Всеволод Ткаченко — Захід-Схід.
  6. Всеволод Ткаченко: «Любов рухає також письменниками і митцями» [ 19 листопада 2018 у Wayback Machine.] — Українська літературна газета, № 20 (52) 7.10.2011.
  7. Олена О'Лір (13 червня 2015). Всеволод Ткаченко про нинішній стан українського художнього перекладу. Українська літературна газета. 

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ткаченко Всеволод Іванович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tkachenko Vse volod Iva novich Tkache nko 14 bereznya 1945 19450314 s Dernivka Barishivskij rajon Kiyivska oblast 18 travnya 2018 m Borispil ukrayinskij perekladach poet diplomat enciklopedist literaturo i krayinoznavec Tkachenko Vsevolod IvanovichNarodivsya 14 bereznya 1945 1945 03 14 Dernivka Barishivskij rajon Kiyivska oblast Ukrayinska RSR SRSRPomer 18 travnya 2018 2018 05 18 1 73 roki Borispil Kiyivska oblast UkrayinaPohovannya DernivkaDiyalnist perekladach poet diplomatAlma mater KNU imeni Tarasa ShevchenkaChlenstvo NSPU Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 3 Gromadska diyalnist 4 Vidznaki 5 Primitki 6 PosilannyaZhittyepis red Zakinchiv fakulteti inozemnih mov perekladacke viddilennya Kiyivskogo derzhavnogo universitetu im T G Shevchenka Buv na perekladackij kulturno osvitnij i redaktorskij roboti derzhavnij i diplomatichnij sluzhbah zokrema 1969 1972 v ramkah nadannya tehnichnoyi dopomogi pracyuvav perekladachem francuzkoyi movi v Alzhiri 1994 2005 na diplomatichnij roboti v Ministerstvi zakordonnih sprav Ukrayini Maye diplomatichnij rang radnika pershogo klasu MZS Ukrayini 2 1999 2002 pershij sekretar Posolstva Ukrayini v krayinah Benilyuksu Pomer 18 travnya 2018 vipavshi z vikna 3 poverhu gotelyu v Borispoli de buv na shorichnomu festivali rondelya zhanru poeziyi sho maye 13 ryadkovu strukturu virsha Sered nochi vin virishiv podihati svizhim povitryam Poruchni u nomeri buli nizki Vin ne vtrimavsya i vipav z vikna 3 Pohovanij u seli Dernivka Barishivskogo rajonu na Kiyivshini 3 Tvorchist red Zahoplyuvavsya perekladom she zi studentstva 2 Talant Vsevoloda Tkachenka ociniv perekladach Grigorij Kochur rekomenduvavshi jogo do Spilki pismennikiv Ukrayini nbsp Vsevoloda Tkachenka pomitiv she v 1967 roci Ivan Svitlichnij zaluchivshi jogo perekladati Beranzhe v seriyi Perlini svitovoyi liriki 4 nbsp Vzhe na pochatku 1970 ih rokiv samotuzhki vivchayuchi istoriyu kulturu literaturi j tradiciyi narodiv Afriki perekladav virshi poetiv 19 afrikanskih krayin Za poradoyu Grigoriya Kochura perekladach i poet uporyadkuvav antologiyu Poeziya Afriki Kiyiv 1983 de vpershe bulo predstavleno rozmayittya poeziyi afrikanskogo kontinentu Cya antologiya nezabarom zdobula pomitnij rezonans za mezhami Ukrayini stala podiyeyu v zhitti suchasnogo ukrayinskogo hudozhnogo perekladu 4 Avtor chislennih statej pro zarubizhni literaturi j pismennikiv ta krayini svitu v Ukrayinskij literaturnij enciklopediyi ta Enciklopediyi suchasnoyi Ukrayini a takozh u periodichnih vidannyah 2 Koordinator seriyi vidan Ob yednana Yevropa ukrayinskim dityam VC Prosvita ta literaturno misteckogo i gromadsko politichnogo chasopisu tvorchih sil glibinnoyi Ukrayini Yatran 5 Avtor chislennih ukrayinomovnih perekladiv z francuzkoyi anglijskoyi ispanskoyi portugalskoyi rosijskoyi ta krimsko tatarskoyi klasichnoyi i suchasnoyi poeziyi 2 Avtor perekladiv z francuzkoyi perekladav tvori P yera Zhana Beranzhe Pisni 1970 1980 Artyura Rembo P yanij korabel 1995 Robera Desnosa Virshi dlya sluhnyanih ditej 1985 Troye cucenyat pokidayut Parizh 1991 Bayechkopisenki i kvitopisenki 2008 Morisa Karema Dobrota 2004 Antologiyi kohannya z portugalskoyi N Neto z ispanskoyi Poeziya ta proza chilijskogo oporu Poeziya Afriki Kiyiv 1983 Kniga perekladiv poeziyi Artyura Rembo P yanij korabel 1995 zdobula perekladachevi shiroke kolo shanuvalnikiv i prihilnikiv 4 Perekladav takozh poeziyu Zhoashena dyu Belle P yera de Ronsara Marselini Debord Valmor Viktora Gyugo Zherara de Nervalya Alfreda de Myusse Polya Verlena Emilya Verharna Sharlya Bodlera Gijoma Apollinera Luyi Aragona Polya Elyuara Zhaka Prevera Rene Shara Rene Gi Kadu Zhorzha Brasensa Zhaka Brelya Leopolda Sedara Sengora Zh G Pilona A Geber R Lyanye Oleksandra Pushkina Mihajla Lermontova Eshmirzi Sh Ali ta bagatoh inshih 2 U 2011 roci vijshov pershij tom personalnoyi antologiyi francuzkoyi lyubovnoyi liriki Vsevoloda Tkachenka Sad bozhestvennih poezij Tematichna antologiya HI HH vikiv Kiyiv Prosvita RadiozhurnalistikaVid 2008 avtor i veduchij programi Poeziya bez kordoniv vid veresnya 2010 Literatura bez kordoniv na radiokanali duhovnogo vidrodzhennya Kultura Nacionalnoyi radiokompaniyi Ukrayini 6 Gromadska diyalnist red Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini z 1997 Vid 2006 buv golovoyu tvorchogo ob yednannya perekladachiv Kiyivskoyi miskoyi organizaciyi NSPU kerivnikom ponovlenoyi Robitni hudozhnogo perekladu 2 Vidznaki red 1993 laureat ukrayinsko francuzkoyi Literaturnoyi premiyi imeni Mikoli Zerova 1993 za najkrashu interpretaciyu tvoriv francuzkoyi literaturi virshiv Artyura Rembo 2 2008 laureat Mizhnarodnoyi literaturnoyi premiyi Triumf im M Gogolya za znachnij vnesok u propagandu ukrayinskoyi literaturi ta publikaciyi v zhurnali Yatran 2008 laureat Mizhnarodnoyi premiyi Sad bozhestvennih pisen im G Skovorodi za perekladi poezij klasikiv francuzkoyi literaturi 2012 laureat derzhavnoyi Literaturnoyi premiyi im G Kochura za pershij tom perekladiv antologiyi francuzkoyi lyubovnoyi liriki Sad bozhestvennih poezij Tematichna antologiya HI HH vikiv 2014 laureat premiyi zhurnalu Vsesvit Ars translationis Mistectvo perekladu im M Lukasha 7 Primitki red http bukvoid com ua events sum 2018 05 20 110058 html a b v g d e zh Perekinu kladku Sicheslav 3 9 2006 a b Vsevolod Tkachenko vipav z vikna gotelyu Novini na Gazeta ua 25 travnya 2018 a b v Vsevolodu Tkachenku 60 Arhivovano 9 lipnya 2017 u Wayback Machine Post Chornobil 17 11 2005 Vsevolod Tkachenko Zahid Shid Vsevolod Tkachenko Lyubov ruhaye takozh pismennikami i mitcyami Arhivovano 19 listopada 2018 u Wayback Machine Ukrayinska literaturna gazeta 20 52 7 10 2011 Olena O Lir 13 chervnya 2015 Vsevolod Tkachenko pro ninishnij stan ukrayinskogo hudozhnogo perekladu Ukrayinska literaturna gazeta Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tkachenko Vsevolod IvanovichDovidnik NSPU Katerina Pushkaryuk 6 serpnya 2007 Ya kohayus u poeziyi rozmova z Vsevolodom Tkachenkom UNIAN Kultura Gijom d Akvitan Ya napishu novu kanconu Pereklad Vs Tkachenka Audio Gijom d Akvitan Kancona Pereklad Vs Tkachenka Audio P yer Zhan de Beranzhe Vesna i Osin Pereklad Vs Tkachenka Audio Beatrisa de Di Pisnya Pereklad Vs Tkachenka Audio Dzhaufre Ryudel Daleka princesa Pereklad Vs Tkachenka Audio Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tkachenko Vsevolod Ivanovich amp oldid 36387622