www.wikidata.uk-ua.nina.az

Теравський Володимир Васильович Володимир Васильович Теравський Тяравський 1 біл Уладзімір Васілевіч Тэраўскі біл тарашк

Теравський Володимир Васильович

Володимир Васильович Теравський (Тяравський, біл. Уладзімір Васілевіч Тэраўскі, біл. тарашк. Уладзімер Васілевіч Тэраўскі, (11 (23) листопада 1871(18711123), містечко Романово Слуцького повіту Мінської губернії, нині с. Леніно Слуцького району Мінської області — 10 листопада 1938, Мінськ, в'язниця НКВС) — білоруський диригент, композитор, фольклорист, церковнослужитель. Завоював величезну популярність, деякі його твори вважаються народними. Музична творчість та громадська діяльність Володимира Теравського пробуджували національну самосвідомість білорусів, його ідейна спадщина стала фундаментом ідеології білоруського національно-визвольного руху початку XX століття.

Володимир Васильович Теравський
біл. Уладзімір Васілевіч Тэраўскі
Зображення
Володимир Теравський
Основна інформація
Повне ім'я Володимир Васильович Теравський
Дата народження 11 (23) листопада 1871(1871-11-23)
Місце народження с. Леніно, Слуцький район
Дата смерті 10 листопада 1938(1938-11-10) (66 років)
Місце смерті Мінськ  Білоруська РСР
Причина смерті вогнепальне поранення
Громадянство Російська імперія→ Білоруська Народна Республіка→ СРСР
Національність білорус
Професія композитор, диригент, хормейстер
Гурт Білоруський народний хор
 Файли у Вікісховищі

Сім'я ред.

Був молодшим сином у родині священика Василя Теравського. Отець Василь закінчив Мінську духовну семінарію, висвячений в сан ієрея. До 1889 настоятель Георгіївського храму в містечку Романово. Нагороджений скуфією, наперсним хрестом (1881), камилавкою (до 1886). Батько Володимира Теравського керував церковним хором.

Сестра В. В. Теравського, Ольга, була дружиною письменника Дмитра Гавриловича Булгаковського[be].

Біографія ред.

Програма відкриття Білоруського народного дому 9 березня 1919 року. У програмі вказаний концерт хору під керівництвом «т. Терявскаго» — Володимира Теравського

1889 року закінчив Слуцьке духовне училище. Навчався у Мінській єпархіальній семінарії. У 1892—1895 служив в армії. Після демобілізації з 1895 р. працював державним контролером Лібаво-Роменської залізниці. З 1897 року працював на Уральських заводах графа Строганова, служив регентом, вчителем у Пермській губернії. Знаходячися на Уралі, керував аматорськими робочими хорами на Білімбаевському і Шайтанському залізничних заводах і співав у хорі Д. Агренєва-Слов'янського. У репертуар хору входили і білоруські народні пісні.

З 1900 року був співробітником Мінського відділення державного банку. З 1901 — канцелярський чиновник 2-го розряду Мінської контрольної палати, одночасно вчитель співу та гімнастики Губернського піклування дитячих притулків. 1904 року єпископ Михаїл (Темнорусов)[ru] призначий його псаломщиком Мінського Петро-Павлівського кафедрального собору. Одночасно — помічник регента Мінського архієрейського хору. Потім псаломщик церкви святої Марії Магдалини[ru] на вул. Сторожовского, вчитель співу 3-го Мінського парафіяльного училища. Був членом Білоруської асоціації творців художніх творів.

У липні 1914 року створив один з перших білоруських хорових колективів — Мінський білоруський хор, який в 1917 увійшов до складу Першого Білоруського товариства драми і комедії[be], концертував з ним по республіці, брав участь в драматичних спектаклях. Значну частину репертуару хору становили білоруські народні пісні. Очолював музичну частину Першого Білоруського товариства драми і комедії. Також співпрацював з художньою трупою «Білоруський Народний Театр[be]» під керівництвом Ф. Алехновича.

Займаючись з молоддю в хорі, Володимир Теравський намагався зробити з хористів національно свідомих людей. Хор Теравського мав величезний вплив і на білоруське суспільство, і на процес білорущини.

Події 1917 року, окупації, активна національна робота — все це потрясло життя Мінську. Як пише Кіпель, чималу активність у цей період проявляли в Мінську і різні секти, що почали орудувати після революції. Особливу увагу звернули сектанти на білоруську молодь. Вони запрошували молодих людей на свої збори, відкривали безкоштовні їдальні (а час тоді був важкий, голодний), мітингували. У більшості цих сект панували проросійські настрої, і тому вони виступали проти білоруського визвольного руху.

Теравський брав участь в організації культурно-просвітнього оточення при «Білоруській хатці». Виступав перед делегатами з'їзду білоруських партій та організацій в липні 1917 року. Восени 1919 року на запрошення В. Ігнатовського, ректора Мінського педагогічного інституту, працював викладачем.

У 1918—1919 роках керував хоровою капелою в Білоруському радянському театрі, входив до складу Товариства працівників білоруського мистецтва. Влітку 1920 року заарештований польськими окупаційними властями в Осиповичах за виконання пісень «Близько хатинки» і «Панам ми пісні не співаємо» (під час обшуку при ньому було знайдено револьвер). Після утворення Білоруського державного театру (БДТ) в Мінську був призначений його головним хормейстером.

У 1919—1920 рр. — член Тимчасового білоруського національного комітету[be] в Мінську. Працював лектором на вчительських курсах. В цей же час, на пропозицію Білоруської військової комісії, розпочав роботу зі складання пісенника для білоруської армії. Пісенник був підготовлений до літа 1920 р., але окремою книгою вийшов тільки в 1921 р. («Білоруський пісенник з нотами на три голоси згідно народних мелодій»). Наступна книга — «Білоруський лірник» — була видана З. Жилуновичем в Берліні в 1922 р. Через 4 роки в Мінську вийшов ще один пісенник для курсантів Об'єднаної білоруської військової школи («Вайсковы зборнік», 1926 рік).

Арешт ред.

Володимир Теравський був заарештований 3 вересня 1921 року з дружиною Надією Прохорівною. Проходив по одній справі з артистами Всеволодом Фальским, Володимиром Кубарем і його дружиною Надією Кубар, завідувачем дезінфекційної відділу наркомату охорони здоров'я Семеном Волочковічем, старшим механіком Мінського телеграфу Герасимом Романчиком, телеграфістом Михайлом Бакуном та Ганною Бруєвич, медсестрою Мінського госпіталю Сінкліцикією Молчановою. За постановою колегії ОГПУ СРСР від 23 вересня 1921 В. Кубар і Г. Бруєвич засуджені до ВМП. 19 жовтня 1921 року були розстріляні М. Бакун, С. Волочковіче, Н. Кубар, С. Молчанова. Г. Романчик засуджений до 2 років ППК. В. Теравський і В. Фальський засуджені як «недоносчики» до ВМП (замінена на 5 років ППК) і етаповані в Смоленський виправний будинок. Дружину В. Теравського засудили до року ув'язнення в Мінському трудовому таборі. Після звільнення 24 травня 1923 року Теравський керував хоровими колективами БДУ, МБПТ, союзу поштовиків-телеграфістів.

Брав участь у роботі музичної секції Інбілкульта. У 1930 року був розформований хор Теравського при Білоруському державному університеті, а в 1931 році він звільнений з роботи в БДТ-1 і звинувачений у націонал-демократизму. Служив псаломщиком в церкві св. Марії Магдалини. Мав важке матеріальне становище. До 1933 року служив у Переспенській церкві. Регент церковного хору Миколаївського собору в Мінську. Знову заарештований 17 серпня 1938 року в Мінську за адресою: вул. Стрижевська, буд. 74, кв. 4. Був засуджений 1 листопада 1938 року трійкою НКВС як «агент польської розвідки» до ВМП. Розстріляний 10 листопада 1938 року.

У першій справі (групова № 20479-с; зберігається з фотографіями в архіві КДБ Білорусі) реабілітований прокуратурою БВО 6.8.1996, по другій (№ 10927-с; зберігається в архіві КДБ Білорусі) трибуналом БВО 1.10.1957.

Творчість ред.

Виявив великі музичні здібності в дитячі роки.

Створив музику до спектаклів БДТ-1 «Безвинна кров» В. Голубка (1918), «Коваль-воєвода» (1925), «Машека[be]», «Костусь Калиновський» Є. Мировича[be] та ін, засновану на широкому використанні білоруського фольклору. Найбільш відомою стала музика до вистави «На Купалля» Міхася Чарота (1921 р.). Написав пісні та романси на слова Я. Купали, Я. Коласа, З. Бядулі, М. Чарота та ін. Записував і гармонізував народні пісні, частину яких опубліковано у збірниках «Білоруський пісенник з нотами на три голоси згідно народних мелодій» (1921 р.), «Білоруський лірник» (1922 р.), «Військовий збірник» (1926 р.).

Теравський — автор гімну «Марш вояків» («Ми вийдемо щільними рядами»…), гімну «Білоруська Марсельєза[be]» (на вірші Олександра Микульчика «Споковіку ми спали…»).

Теравський написав музику до пісні «Купалинка», яку багато хто вважає народною, вона є фрагментом музичного супроводу вистави «На Купалля». Також є думка, що він є автором музики до пісні «Галасливі берези» на слова Я. Купали.

Цікаво, що під час виступів В. Теравський мав звичку інколи диригувати пальцями, повернувшись до хору спиною. Теравський був округлий і бритоголовий, досить великий. Він любив одягатися в тон всьому хору по-народному: біла білоруська свита, під нею вишита сорочка з домотканим поясом.

Оцінки і значення творчості ред.

В. Теравський стояв біля джерел створення національної опери і національної музичної школи. Тільки спектакль «На Купалу» витримав у 1920-ті роки 432 вистави.

З. Бядуля у своїй статті «Штрихи про білоруську культуру» зазначав, що «хором Теравського могла б пишатися будь-яка нація, більш культурна за нашу», і називав Володимира Теравського художником-самородком.

Я. Кіпель писав, що займаючись з молоддю в хорі, В. Теравський намагався робити з хористів національно свідомих людей. Хор Теравского мав величезний вплив і на білоруське суспільство, і на розвиток білоруської культури. Працюючи диригентом і композитором, В. Теравський мав зв'язки з білоруським національним рухом. Під час відкриття Першого Загальнобілоруського з'їзду в грудні 1917 року хор під його керівництвом виконав три білоруські пісні: Білоруську Марсельєзу, «А хто там йде» і «Кров нашу ллють давно вже кати». Всі три пісні були прийняті оваціями. Пісня «Ми вийдемо щільними рядами» стала гімном БНР.

У хорі В. Теравського співали Олеся[be] та Андрій Александрович, дружина Я. Кіпеля Марія, Міхась Чарот, творець гімну Республіки Білорусь Н. ​​Соколовський[be] та інші. У вірші «Жертвую білоруському хору Теравського» (1919) Міхась Чарот з щирим потрясінням закликав співати «рідну красиву пісню» і будити край свій від важкого сну.

Бібліографія ред.

  • Ўл. Тэрраўскі. Беларускі сьпеўнік з нотамі на 3 галаса паводле народных мэлёдый. — Менск, 1921. — С. 58.(біл.)

Примітки ред.

  1. У білоруській енциклопедії у 18 томах зустрічається варіант прізвища Цяраўскі, що звучатиме українською як Тяравський. БЭ., Т.16. Мн., 2003, С.132
  2. ↑ Биографический справочник. — Мн : «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5.
  3. ↑ Гарбінскі, 1999.
  4. Дмитрий Гаврилович Булгаковский [ 5 червня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 28 травня 2014. 
  6. ↑ Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 2. — Мн:, 2003. ISBN 985-6374-04-9
  7. ↑ Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 2. — Мн., 2003. — С. . — ISBN 985-6374-04-9 (біл.)
  8. ↑ Марыя Кіпель. (біл.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. 
  9. ↑ (рос.). Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 28 травня 2014. 
  10. Народилася 19 вересня 1878 у Мінську, була хатньою господаркою
  11. 1880 року народження
  12. 1878 року народження
  13. 1886 року народження
  14. ↑ 1895 року народження
  15. 1896 року народження
  16. . Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 28 травня 2014. 
  17. ↑ . Архів оригіналу за 23 травня 2012. Процитовано 28 травня 2014. 
  18. . Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 28 травня 2014. 
  19. ↑ Максім ІЎКІН. (біл.). Архів оригіналу за 29 травня 2014. 
  20. З. Бядуля. (біл.). Архів оригіналу за 29 травня 2014. 
  21. Яўхім Кіпель. (біл.). Архів оригіналу за 29 травня 2014. 
  22. ↑ Symbolika państwowa Białoruskiej Republiki Ludowej. — Białoruska…. — С. 277—278.
  23. . Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 28 травня 2014. 
  24. Міхась Чарот // Гісторыя беларускай літаратуры ХХ стагоддзя: У 4 т. — Мн., 1999. — Т. 2. — С. 454-474.
  25. Продолжение списка белорусскоязычных публикаций 1918—1922 гг., хранящихся в Славянском фонде БАН (рос.). 

Джерела ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Теравський Володимир Васильович
  • НГАБ, ф. 136, в. 1, с. 41145;
  • Памятная книжка Минской губернии.;(біл.)
  • Травень М. Уладзімір Тэраўскі — ахвяра бальшавізму // Бацькаўшчына. — № 30. — 1956.(біл.)
  • Гесь А., Ляхоўскі У. Калі песня жыве беларуса, будзе жыць беларускі народ!»: Жыццё і творчы шлях Уладзіміра Тэраўскага // Мастацтва. — № 12. — 1966.(біл.)
  • Тэраўскі Уладзімір // Беларускія рэлігійныя дзеячы XX ст.: Жыццярысы, мартыралогія, успаміны / Уклад. Ю. Гарбінскі. — Менск—Мюнхен : Беларускі кнігазбор, 1999. — ISBN 985-6318-65-3.(біл.)
  • Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т / Рэдкал.: Пашкоў Г. П. [і інш.](біл.). — Мн. : БелЭн, 2001. — Т. 6, кн І.=. — 591 с. — ISBN 985-11-0214-8.(біл.)
  • Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя праваслаўныя свяшчэнна- і царкоўнаслужыцелі Беларусі 1917—1967: Энцыклапедычны даведнік: У 2 т. — Т. 2. — Мн:, 2007. (біл.)
  • Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 2. — Мн:, 2003. ISBN 985-6374-04-9 (біл.)
  • Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 3. Кн. 2. — Мн:, 2003. ISBN 985-6374-04-9 (біл.)

Посилання ред.


Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Volodimir Vasilovich Teravskij Tyaravskij 1 bil Uladzimir Vasilevich Terayski bil tarashk Uladzimer Vasilevich Terayski 11 23 listopada 1871 18711123 mistechko Romanovo Sluckogo povitu Minskoyi guberniyi nini s Lenino Sluckogo rajonu Minskoyi oblasti 10 listopada 1938 Minsk v yaznicya NKVS biloruskij dirigent kompozitor folklorist cerkovnosluzhitel 2 Zavoyuvav velicheznu populyarnist deyaki jogo tvori vvazhayutsya narodnimi Muzichna tvorchist ta gromadska diyalnist Volodimira Teravskogo probudzhuvali nacionalnu samosvidomist bilorusiv jogo idejna spadshina stala fundamentom ideologiyi biloruskogo nacionalno vizvolnogo ruhu pochatku XX stolittya Volodimir Vasilovich Teravskijbil Uladzimir Vasilevich TerayskiZobrazhennyaVolodimir TeravskijOsnovna informaciyaPovne im ya Volodimir Vasilovich TeravskijData narodzhennya 11 23 listopada 1871 1871 11 23 Misce narodzhennya s Lenino Sluckij rajonData smerti 10 listopada 1938 1938 11 10 66 rokiv Misce smerti Minsk Biloruska RSRPrichina smerti vognepalne poranennyaGromadyanstvo Rosijska imperiya Biloruska Narodna Respublika SRSRNacionalnist bilorusProfesiya kompozitor dirigent hormejsterGurt Biloruskij narodnij hor Fajli u Vikishovishi Zmist 1 Sim ya 2 Biografiya 3 Aresht 4 Tvorchist 5 Ocinki i znachennya tvorchosti 6 Bibliografiya 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaSim ya red Buv molodshim sinom u rodini svyashenika Vasilya Teravskogo Otec Vasil zakinchiv Minsku duhovnu seminariyu visvyachenij v san iyereya Do 1889 nastoyatel Georgiyivskogo hramu v mistechku Romanovo Nagorodzhenij skufiyeyu napersnim hrestom 1881 kamilavkoyu do 1886 Batko Volodimira Teravskogo keruvav cerkovnim horom 3 Sestra V V Teravskogo Olga bula druzhinoyu pismennika Dmitra Gavrilovicha Bulgakovskogo be 4 Biografiya red nbsp nbsp Programa vidkrittya Biloruskogo narodnogo domu 9 bereznya 1919 roku U programi vkazanij koncert horu pid kerivnictvom t Teryavskago Volodimira Teravskogo1889 roku zakinchiv Slucke duhovne uchilishe Navchavsya u Minskij yeparhialnij seminariyi 3 U 1892 1895 sluzhiv v armiyi 5 Pislya demobilizaciyi z 1895 r pracyuvav derzhavnim kontrolerom Libavo Romenskoyi zaliznici 3 Z 1897 roku pracyuvav na Uralskih zavodah grafa Stroganova sluzhiv regentom vchitelem u Permskij guberniyi Znahodyachisya na Urali keruvav amatorskimi robochimi horami na Bilimbaevskomu i Shajtanskomu zaliznichnih zavodah i spivav u hori D Agrenyeva Slov yanskogo 3 6 7 U repertuar horu vhodili i biloruski narodni pisni 5 Z 1900 roku buv spivrobitnikom Minskogo viddilennya derzhavnogo banku Z 1901 kancelyarskij chinovnik 2 go rozryadu Minskoyi kontrolnoyi palati odnochasno vchitel spivu ta gimnastiki Gubernskogo pikluvannya dityachih pritulkiv 1904 roku yepiskop Mihayil Temnorusov ru priznachij jogo psalomshikom Minskogo Petro Pavlivskogo kafedralnogo soboru Odnochasno pomichnik regenta Minskogo arhiyerejskogo horu Potim psalomshik cerkvi svyatoyi Mariyi Magdalini ru na vul Storozhovskogo vchitel spivu 3 go Minskogo parafiyalnogo uchilisha Buv chlenom Biloruskoyi asociaciyi tvorciv hudozhnih tvoriv U lipni 1914 roku stvoriv odin z pershih biloruskih horovih kolektiviv Minskij biloruskij hor yakij v 1917 uvijshov do skladu Pershogo Biloruskogo tovaristva drami i komediyi be 2 koncertuvav z nim po respublici brav uchast v dramatichnih spektaklyah 2 Znachnu chastinu repertuaru horu stanovili biloruski narodni pisni 3 Ocholyuvav muzichnu chastinu Pershogo Biloruskogo tovaristva drami i komediyi 2 Takozh spivpracyuvav z hudozhnoyu trupoyu Biloruskij Narodnij Teatr be pid kerivnictvom F Alehnovicha 3 Zajmayuchis z moloddyu v hori Volodimir Teravskij namagavsya zrobiti z horistiv nacionalno svidomih lyudej Hor Teravskogo mav velicheznij vpliv i na biloruske suspilstvo i na proces bilorushini Podiyi 1917 roku okupaciyi aktivna nacionalna robota vse ce potryaslo zhittya Minsku Yak pishe Kipel chimalu aktivnist u cej period proyavlyali v Minsku i rizni sekti sho pochali oruduvati pislya revolyuciyi Osoblivu uvagu zvernuli sektanti na bilorusku molod Voni zaproshuvali molodih lyudej na svoyi zbori vidkrivali bezkoshtovni yidalni a chas todi buv vazhkij golodnij mitinguvali U bilshosti cih sekt panuvali prorosijski nastroyi i tomu voni vistupali proti biloruskogo vizvolnogo ruhu 8 Teravskij brav uchast v organizaciyi kulturno prosvitnogo otochennya pri Biloruskij hatci 5 Vistupav pered delegatami z yizdu biloruskih partij ta organizacij v lipni 1917 roku 3 Voseni 1919 roku na zaproshennya V Ignatovskogo rektora Minskogo pedagogichnogo institutu pracyuvav vikladachem 3 U 1918 1919 rokah keruvav horovoyu kapeloyu v Biloruskomu radyanskomu teatri vhodiv do skladu Tovaristva pracivnikiv biloruskogo mistectva Vlitku 1920 roku zaareshtovanij polskimi okupacijnimi vlastyami v Osipovichah za vikonannya pisen Blizko hatinki i Panam mi pisni ne spivayemo pid chas obshuku pri nomu bulo znajdeno revolver 9 Pislya utvorennya Biloruskogo derzhavnogo teatru BDT v Minsku buv priznachenij jogo golovnim hormejsterom U 1919 1920 rr chlen Timchasovogo biloruskogo nacionalnogo komitetu be v Minsku 5 Pracyuvav lektorom na vchitelskih kursah 3 V cej zhe chas na propoziciyu Biloruskoyi vijskovoyi komisiyi rozpochav robotu zi skladannya pisennika dlya biloruskoyi armiyi Pisennik buv pidgotovlenij do lita 1920 r ale okremoyu knigoyu vijshov tilki v 1921 r Biloruskij pisennik z notami na tri golosi zgidno narodnih melodij Nastupna kniga Biloruskij lirnik bula vidana Z Zhilunovichem v Berlini v 1922 r Cherez 4 roki v Minsku vijshov she odin pisennik dlya kursantiv Ob yednanoyi biloruskoyi vijskovoyi shkoli Vajskovy zbornik 1926 rik 3 Aresht red Volodimir Teravskij buv zaareshtovanij 3 veresnya 1921 roku z druzhinoyu Nadiyeyu Prohorivnoyu 10 Prohodiv po odnij spravi z artistami Vsevolodom Falskim Volodimirom Kubarem i jogo druzhinoyu Nadiyeyu Kubar 11 zaviduvachem dezinfekcijnoyi viddilu narkomatu ohoroni zdorov ya Semenom Volochkovichem 12 starshim mehanikom Minskogo telegrafu Gerasimom Romanchikom 13 telegrafistom Mihajlom Bakunom 14 ta Gannoyu Bruyevich 15 medsestroyu Minskogo gospitalyu Sinklicikiyeyu Molchanovoyu 14 Za postanovoyu kolegiyi OGPU SRSR vid 23 veresnya 1921 V Kubar i G Bruyevich zasudzheni do VMP 19 zhovtnya 1921 roku buli rozstrilyani M Bakun S Volochkoviche N Kubar S Molchanova G Romanchik zasudzhenij do 2 rokiv PPK V Teravskij i V Falskij zasudzheni yak nedonoschiki do VMP zaminena na 5 rokiv PPK i etapovani v Smolenskij vipravnij budinok Druzhinu V Teravskogo zasudili do roku uv yaznennya v Minskomu trudovomu tabori Pislya zvilnennya 24 travnya 1923 roku Teravskij keruvav horovimi kolektivami BDU MBPT soyuzu poshtovikiv telegrafistiv Brav uchast u roboti muzichnoyi sekciyi Inbilkulta U 1930 roku buv rozformovanij hor Teravskogo pri Biloruskomu derzhavnomu universiteti a v 1931 roci vin zvilnenij z roboti v BDT 1 i zvinuvachenij u nacional demokratizmu 9 Sluzhiv psalomshikom v cerkvi sv Mariyi Magdalini Mav vazhke materialne stanovishe 9 Do 1933 roku sluzhiv u Perespenskij cerkvi 3 Regent cerkovnogo horu Mikolayivskogo soboru v Minsku 3 Znovu zaareshtovanij 17 serpnya 1938 roku v Minsku za adresoyu vul Strizhevska bud 74 kv 4 Buv zasudzhenij 1 listopada 1938 roku trijkoyu NKVS yak agent polskoyi rozvidki do VMP Rozstrilyanij 10 listopada 1938 roku 6 7 U pershij spravi grupova 20479 s zberigayetsya z fotografiyami v arhivi KDB Bilorusi reabilitovanij prokuraturoyu BVO 6 8 1996 po drugij 10927 s zberigayetsya v arhivi KDB Bilorusi tribunalom BVO 1 10 1957 7 Tvorchist red Viyaviv veliki muzichni zdibnosti v dityachi roki 3 Stvoriv muziku do spektakliv BDT 1 Bezvinna krov V Golubka 1918 Koval voyevoda 1925 Masheka be Kostus Kalinovskij Ye Mirovicha be ta in zasnovanu na shirokomu vikoristanni biloruskogo folkloru 2 3 Najbilsh vidomoyu stala muzika do vistavi Na Kupallya Mihasya Charota 1921 r Napisav pisni ta romansi na slova Ya Kupali Ya Kolasa Z Byaduli M Charota ta in Zapisuvav i garmonizuvav narodni pisni chastinu yakih opublikovano u zbirnikah Biloruskij pisennik z notami na tri golosi zgidno narodnih melodij 1921 r Biloruskij lirnik 1922 r Vijskovij zbirnik 1926 r 2 Teravskij avtor gimnu Marsh voyakiv Mi vijdemo shilnimi ryadami gimnu Biloruska Marselyeza be na virshi Oleksandra Mikulchika Spokoviku mi spali 16 Teravskij napisav muziku do pisni Kupalinka yaku bagato hto vvazhaye narodnoyu vona ye fragmentom muzichnogo suprovodu vistavi Na Kupallya Takozh ye dumka sho vin ye avtorom muziki do pisni Galaslivi berezi na slova Ya Kupali 17 Cikavo sho pid chas vistupiv V Teravskij mav zvichku inkoli diriguvati palcyami povernuvshis do horu spinoyu 17 Teravskij buv okruglij i britogolovij dosit velikij Vin lyubiv odyagatisya v ton vsomu horu po narodnomu bila biloruska svita pid neyu vishita sorochka z domotkanim poyasom 18 Ocinki i znachennya tvorchosti red V Teravskij stoyav bilya dzherel stvorennya nacionalnoyi operi i nacionalnoyi muzichnoyi shkoli 19 Tilki spektakl Na Kupalu vitrimav u 1920 ti roki 432 vistavi 19 Z Byadulya u svoyij statti Shtrihi pro bilorusku kulturu zaznachav sho horom Teravskogo mogla b pishatisya bud yaka naciya bilsh kulturna za nashu i nazivav Volodimira Teravskogo hudozhnikom samorodkom 20 Ya Kipel pisav sho zajmayuchis z moloddyu v hori V Teravskij namagavsya robiti z horistiv nacionalno svidomih lyudej Hor Teravskogo mav velicheznij vpliv i na biloruske suspilstvo i na rozvitok biloruskoyi kulturi 21 Pracyuyuchi dirigentom i kompozitorom V Teravskij mav zv yazki z biloruskim nacionalnim ruhom Pid chas vidkrittya Pershogo Zagalnobiloruskogo z yizdu v grudni 1917 roku hor pid jogo kerivnictvom vikonav tri biloruski pisni Bilorusku Marselyezu A hto tam jde i Krov nashu llyut davno vzhe kati Vsi tri pisni buli prijnyati ovaciyami 22 Pisnya Mi vijdemo shilnimi ryadami stala gimnom BNR 22 U hori V Teravskogo spivali Olesya be ta Andrij Aleksandrovich druzhina Ya Kipelya Mariya 8 Mihas Charot tvorec gimnu Respubliki Bilorus N Sokolovskij be 23 ta inshi U virshi Zhertvuyu biloruskomu horu Teravskogo 1919 Mihas Charot z shirim potryasinnyam zaklikav spivati ridnu krasivu pisnyu i buditi kraj svij vid vazhkogo snu 24 Bibliografiya red Ўl Terrayski Belaruski speynik z notami na 3 galasa pavodle narodnyh melyodyj Mensk 1921 S 58 bil 25 Primitki red U biloruskij enciklopediyi u 18 tomah zustrichayetsya variant prizvisha Cyarayski sho zvuchatime ukrayinskoyu yak Tyaravskij BE T 16 Mn 2003 S 132 a b v g d e Biograficheskij spravochnik Mn Belorusskaya sovetskaya enciklopediya imeni Petrusya Brovki 1982 T 5 a b v g d e zh i k l m n p r Garbinski 1999 Dmitrij Gavrilovich Bulgakovskij Arhivovano 5 chervnya 2014 u Wayback Machine ros a b v g ULADZIMIR TERAЎSKI Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 28 travnya 2014 a b Marakoy L U Represavanyya litaratary navukoycy rabotniki asvety gramadskiya i kulturnyya dzeyachy Belarusi 1794 1991 Enc davednik U 10 t T 2 Mn 2003 ISBN 985 6374 04 9 a b v Marakoy L U Represavanyya litaratary navukoycy rabotniki asvety gramadskiya i kulturnyya dzeyachy Belarusi 1794 1991 Enc davednik U 10 t T 2 Mn 2003 S ISBN 985 6374 04 9 bil a b Maryya Kipel Paslya aryshtu muzha bil Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 a b v Korni Zelenogo Duba i minskie mostovye ros Arhiv originalu za 29 travnya 2014 Procitovano 28 travnya 2014 Narodilasya 19 veresnya 1878 u Minsku bula hatnoyu gospodarkoyu 1880 roku narodzhennya 1878 roku narodzhennya 1886 roku narodzhennya a b 1895 roku narodzhennya 1896 roku narodzhennya Terayski Uladzimir Arhiv originalu za 29 travnya 2014 Procitovano 28 travnya 2014 a b Tuzin shlyageray pazbaylenyh aytaray Arhiv originalu za 23 travnya 2012 Procitovano 28 travnya 2014 Na hvali Svabody 50 gadoy belaruskaga efiru bez cenzury God 1968 Arhiv originalu za 29 travnya 2014 Procitovano 28 travnya 2014 a b Maksim IЎKIN Yak aytarskaya Kupalinka stala narodnaj pesnyaj bil Arhiv originalu za 29 travnya 2014 Z Byadulya Shtryhi ab belaruskaj kultury bil Arhiv originalu za 29 travnya 2014 Yayhim Kipel Gurtavanne belaruskae moladzi bil Arhiv originalu za 29 travnya 2014 a b Symbolika panstwowa Bialoruskiej Republiki Ludowej Bialoruska S 277 278 Aytara gimna Belarusi naradzila dokshyckaya zyamlya Arhiv originalu za 29 travnya 2014 Procitovano 28 travnya 2014 Mihas Charot Gistoryya belaruskaj litaratury HH stagoddzya U 4 t Mn 1999 T 2 S 454 474 Prodolzhenie spiska belorusskoyazychnyh publikacij 1918 1922 gg hranyashihsya v Slavyanskom fonde BAN ros Dzherela red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Teravskij Volodimir VasilovichNGAB f 136 v 1 s 41145 Pamyatnaya knizhka Minskoj gubernii bil Traven M Uladzimir Terayski ahvyara balshavizmu Backayshchyna 30 1956 bil Ges A Lyahoyski U Kali pesnya zhyve belarusa budze zhyc belaruski narod Zhyccyo i tvorchy shlyah Uladzimira Terayskaga Mastactva 12 1966 bil Terayski Uladzimir Belaruskiya religijnyya dzeyachy XX st Zhyccyarysy martyralogiya uspaminy Uklad Yu Garbinski Mensk Myunhen Belaruski knigazbor 1999 ISBN 985 6318 65 3 bil Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t Redkal Pashkoy G P i insh bil Mn BelEn 2001 T 6 kn I 591 s ISBN 985 11 0214 8 bil Marakoy L U Represavanyya pravaslaynyya svyashchenna i carkoynasluzhyceli Belarusi 1917 1967 Encyklapedychny davednik U 2 t T 2 Mn 2007 bil Marakoy L U Represavanyya litaratary navukoycy rabotniki asvety gramadskiya i kulturnyya dzeyachy Belarusi 1794 1991 Enc davednik U 10 t T 2 Mn 2003 ISBN 985 6374 04 9 bil Marakoy L U Represavanyya litaratary navukoycy rabotniki asvety gramadskiya i kulturnyya dzeyachy Belarusi 1794 1991 Enc davednik U 10 t T 3 Kn 2 Mn 2003 ISBN 985 6374 04 9 bil Posilannya red Stattya N Stuzhinskoyi na sajti Nashaj Nivy Arhivovano 29 travnya 2014 u Wayback Machine podrobici spravi za yakoyu buv zasudzhenij V V Teravskij bil Audiozapis Kupalinka u vikonanni V Mulyavina Arhivovano 29 travnya 2014 u Wayback Machine Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Teravskij Volodimir Vasilovich amp oldid 37555454