Теннантит, тенантит (рос. теннантит; англ. tennantite; нім. Tennantit m) — мінерал, складний сульфід (сульфосіль) міді острівної будови. Крайній арсеновий член ізоморфного ряду тетраедрит — теннантит, групи бляклих руд. Група тетраедритів.
| Теннантит | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Хімічна формула | Cu₁₀(Fe,Zn)₂As₄S₁₃ |
| Nickel-Strunz 10 | 2.GB.05 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | кубічна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Смітсон Теннант |
| Теннантит у Вікісховищі |
Синоніми — арсенова блякла руда, регноліт, фредрикіт, фредрицит (фредерицит), енаргіт зелений, еритроконіт, бінніт, юліаніт.
Етимологія та історія Редагувати
Руди міді були відомі ще в давнину, але науково вивчені й описані лише в середні віки Георгій Агрікола. Мінерал теннантит відкрито в 1819 році у Корнуоллі, Англія і названо на честь англійського хіміка Смітсона Теннанта (1761—1815) з Оксфорда, Англія.
Синонімічна назва мінералу — бінніт (Binnit) застосовується для великих кристалів тенантиту, знайдених в долині Біннталь у Швейцарії.
Позначення «юліаніт» дав американський геолог, мінералог Джеймс Дуайт Дана (1813—1895) у 1892 році.
Загальний опис Редагувати
- 1. За Є. К. Лазеренком: Cu12As4S13.
- 2. За К.Фреєм і за «Fleischer's Glossary» (2018): (Cu, Fe)12As4S13.
- 3. За Гуго Штрунцем Cu12[S|(AsS3)4]
Містить (%): Cu — 51,57; As — 20,26; S — 28,17. Домішки Fe, Zn, Ag, Hg, Co, Pb.
Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Структура каркасна. Форми виділення: тетраедричні кристали, іноді паралельні групи кристалів, масивні, грубо- та тонкозернисті і щільні аґреґати. Двійники проростання. Спайність відсутня. Густина 4,6—5,2. Тв. 3,0—5,0. Крихкий. Колір сталево-сірий до сіро-чорного, у порошку червонувато-сірий з вишневим відтінком. Риса — сталево-сіра з вишнево-червоним відтінком. Блиск на свіжому зламі металічний. Злам раковистий, нерівний. Непрозорий.
Поширений мінерал гідротермальних колчеданових мідних та поліметалічних родовищ. Рідше утворюється метасоматичним шляхом за рахунок бісмуту. Присутній у гідротермальних жилах і контактних метаморфічних відкладеннях.
Асоціація: Cu–Pb–Zn–Ag сульфіди та сульфосолі, пірит, кальцит, доломіт, сидерит, барит, флюорит, кварц, тетраедрит, каситерит, арсенопірит.
Флотується разом з іншими сульфідами.
Розповсюдження Редагувати
В Англії, в Корнуоллі, у Польщі, Сілезія, Швейцарії з кар'єру Ленгенбах, Біннталь, Вале, Казахстані, Джезказган, у США, штати Колорадо, Монтана, у Мексиці, Консепсьон-дель-Оро, штат Сакатекас, дистрикти Марокоча і Кірувілька, Перу, провінція О'Хіггінс, Чилі. Крім того: Гарц, Фрайберг, Саксонія (ФРН), Ельзас (Франція), Алтай, Урал (РФ), Тіпперері (графство), Ірландія.
В Україні знайдений у Подніпров'ї.
Різновиди Редагувати
Розрізняють:
- теннантит бісмутистий (анівіт і ріоніт — різновид теннантиту, який містить до 6 % Bi; блякла бісмутова руда);
- теннантит залізистий, феротеннантит (регноліт — різновид теннантиту, який містить до 11 % Fe);
- теннантит сріблистий, арґентотенантит (фредрикіт, фредрицит — різновид теннантиту, який містить до 14 % Ag);
- теннантит срібло-цинковистий (бінніт — різновид теннантиту з вмістом до 1,5 % Ag і до 8 % Zn);
- теннантит цинковистий (зандберґерит, медзянкіт, регноліт — різновид теннантиту з вмістом до 4-9 % Zn).
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
- . Архів оригіналу за 12 червня 2007. Процитовано 4 червня 2022.
- Mineralienatlas:Binnit (nach Des Cloizeaux)
- V.D.C. Daltry: Annales de la Société Géologique de Belgique: The Type Mineralogy of Africa: Zaire [ 2013-10-05 у Wayback Machine.] (Mineralbeschreibung Julienit mit Verwechslungshinweis zum Julianit=Tennantit, S. 10)
- Hugo Strunz, Ernest H. Nickel: Strunz Mineralogical Tables. 9. Auflage. E. Schweizerbart'sche Verlagsbuchhandlung (Nägele u. Obermiller), Stuttgart 2001, ISBN 3-510-65188-X, S. 122.
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Теннантит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Теннантит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Tennantite: Handbook of Mineralogy
- Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. I, 374–384.