Двійники́ (рос. двойники, англ. twinned crystals, macles; нім. Doppelgänger m pl, Doppelkokonen m pl, Zwillingskristalle m pl) — у мінералогії закономірне зростання кристалів одного й того ж мінералу, при якому плоска сітка і структурний ряд одного індивіда, що лежить у ній, паралельні плоскій сітці і структурному рядові другого індивіда.
Загальна інформація Редагувати
Двійники утворюються в процесі зародження і росту індивідів мінералів, після їх формування, часто внаслідок механічного впливу, а також при переході однієї поліморфної модифікації в іншу.
Розрізняють двійники зростання і проростання, прості й складні, а за формою двійники зростків — колінчасті, хрестоподібні, зірчасті та інші.
Залежно від кількості індивідів, що зрослися, розрізняють двійники, трійники і т. д., а також полісинтетичні двійники.
Двійники характерні для багатьох мінералів, наприклад гіпсу (так званий «ластівчин хвіст»), польових шпатів, рутилу тощо.
Елементи двійникові Редагувати
Елементи двійникові (рос. элементы двойниковые, англ. twinning elements) — відповідні елементи симетрії двійників: двійникова вісь, двійникова площина, двійниковий центр, за допомогою яких один індивід двійників суміщується відносно другого. Елементи двійників завжди строго паралельні простому елементу ґратки, спільному для ґраток обох індивідів.
Площина двійникова Редагувати
Площина двійникова (рос. плоскость двойниковая, англ. twin plane, нім. Zwillingsebene f, Zwillingsfläche f, Zwil-lingsäquator m) — у мінералогії — площина симетрії двійникового зростка, відбиттям у якій з одного кристала двійника виводиться другий кристал. Площина двійникова відповідає можливій грані кристалу.
Площина зростання двійникова Редагувати
Площина зростання двійникова — площина або складніша поверхня, по якій зростаються індивіди двійників.
Форма двійникова Редагувати
Форма проста двійникова — сукупність граней індивідів двійників, зв'язаних елементами двобарвної (чорно-білої) симетрії двійників. Розрізняють двобарвні форми з суцільними («чорними» або «білими») гранями і з складеними «чорно-білими» гранями. Вони бувають із вхідними кутами і без них. Всі форми, однакові за кількістю граней, їх забарвленням, обрисом і взаємним розміщенням, належать до однієї простої двійникової форми. Загальна кількість простих двійникових форм — 147.
Див. також Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Двійники |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Двійники |
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.