Каситерит, циняк (англ. cassiterite, tinstone, tin ore, tin spar, stannolite; нім. Kassiterit m) — олов'яний камінь) — мінерал класу оксидів і гідроксидів, діоксид олова ланцюжкової будови.
| Каситерит | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d] |
| Абревіатура | Cst |
| Хімічна формула | SnO₂ |
| Клас мінералу | оксиди і гідроксиди |
| Nickel-Strunz 10 | 4.DB.05 |
| Dana 8 | 4.4.1.5 |
| Генезис | гідротермальний |
| Ідентифікація | |
| Колір | чорний, темно-коричневий, темно-червоний, темно-жовтий |
| Форма кристалів | короткопризматичні |
| Сингонія | тетрагональна сингонія |
| Просторова група | кристалографічна група 136d |
| Твердість | 6,5-7,25 |
| Блиск | алмазний |
| Прозорість | непрозорий |
| Густина | 6,8-7,03 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Cassiteridesd |
| Каситерит у Вікісховищі |
Назва — від дав.-гр. κασσίτερος — олово.
Загальний опис Редагувати
Мінерал класу оксидів і гідроксидів, діоксид олова ланцюжкової будови, SnO2. Склад у %: Sn — 78,82; O — 21,18.
Домішки: Fe2O3, Ta2O5, Nb2O5, TiO2. Природний каситерит звичайно містить різні домішки або у виді тонкого вкраплення супутніх мінералів, або у вигляді катіонів, які ізоморфно включені у кристалічну ґратку. Це зокрема елементи з близьким йонним радіусом: кадмій, індій, залізо, літій, ніобій, стибій, тантал, титан, вольфрам, цирконій.
Вміст і характер домішок у каситериті залежать від складу супутніх мінералів. Домішки змінюють фізико-хімічні властивості каситериту, параметри його кристалічної ґратки, адсорбційні і флотаційні властивості.
Сингонія тетрагональна.
Твердість 6,5-7,25.
Густина 6,8-7,03.
Кристали короткопризматичні, іноді довгопризматичні.
Мінерал часто утворює також радіальноволокнисті, ґроноподібні агрегати й кірочки.
Темно-бурого, чорного, жовтого кольору.
Риса бурувата.
Блиск алмазний.
Утворює конкреції та сфероліти.
Каситерит немагнітний, за винятком чорних різновидів, багатих залізом.
Найважливіша олов'яна руда.
Зустрічається в пегматитах, пневматолітових, гідротермальних і кислих вивержених породах та утворює розсипні родовища. Каситерити пов'язані з високотемпературними ґрейзеновими і гідротермальними родовищами в асоціації з топазом, альбітом, кварцом, мусковітом, цинвальдитом, турмаліном, флюоритом, арсенопіритом, піритом.
Є на Українському щиті. На Коростенському масиві в Україні присутній як акцесорний мінерал у гранітах. Основні методи збагачення — гравітаційні.
При розробці технологічної схеми збагачення корінних олов'яних руд слід мати на увазі, що каситерит — дуже крихкий матеріал, тому при підготовці руди до збагачення повинна бути вирішена задача не тільки максимального розкриття зерен каситериту, але й мінімального його ошламлювання.
Для доводки чорнових концентратів застосовуються флотогравітація, магнітна і електрична сепарація, випалювання, пінна сепарація, вилуговування, магнітогідродинамічна сепарація.
Для доводки чорнових шламових концентратів і довилучення каситериту з шламів гравітаційного переділу застосовується також флотація. Збирачі — жирні кислоти при рН 7 — 8, алкілсульфати при рН < 6, моноалкілфосфорні кислоти та ін.; спінювачі — спиртові, крезол; активатори — відтирка, знешламлювання, кислотна промивка; депресори — фосфорна кислота, вапно, луги, нітрати, танін, солі заліза, свинцю, алюмінію і міді; диспергатор — рідке скло. З хвостів флотації руд кольорових металів каситерит вилучається на шламових концентраційних столах. Перспективний метод збагачення руди крупністю менше 6 мм і бідного олов'яного концентрату — магнітогідродинамічна сепарація.
Цікаво Редагувати
Каситерит Георгій Агрікола називав «Чорними каменями».
Різновиди Редагувати
Розрізняють:
- каситерит дерев'янистий (олово дерев'янисте);
- каситерит залізний (відміна каситериту, яка містить Fe3+ у відношенні Fe: Sn = 1:6);
- каситерит скандіїстий (відміна каситериту, яка містить до 0,2 % Sc2O3);
- каситерит танталистий (відміна каситериту, яка містить до 8,78 % Та).
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ mineralienatlas.de
- Циняк — камень оловянный // Словник гірничої термінології [ 28 липня 2021 у Wayback Machine.], 1931.
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Каситерит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Каситерит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання Редагувати
- accessed 4-21-05.
- Mindat [ 8 липня 2018 у Wayback Machine.] accessed 4-21-05.
- Webmineral [ 8 липня 2018 у Wayback Machine.] accessed 4-21-05.