www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тацій Олексій Олександрович Таці й Олексі й Олекса ндрович 4 17 березня 1903 Полтава 13 березня 1967 1967 03 13 Київ укр

Тацій Олексій Олександрович

Таці́й Олексі́й Олекса́ндрович (4 (17) березня 1903, Полтава — 13 березня 1967(1967-03-13), Київ) — український радянський архітектор.

Олексій Олександрович Тацій
Олексій Олександрович Пєтушков

рос. Алексей Александрович Петушков
Народження 4 (17) березня 1903
Смерть 13 березня 1967(1967-03-13) (63 роки)
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
Навчання Харківський технологічний інститут
·Бекетов Олексій Миколайович
Діяльність архітектор
Праця в містах Харків, Київ
Найважливіші споруди забудова Хрещатика, Київ
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тацій.
Могила Олексія Тація
Кінотеатр «Київ»

Біографія Редагувати

Народився 4 (17) березня 1903(19030317) року в Полтаві. Прізвище при народженні — Пєтушков, змінив його 1931 року.

Протягом 1920–1922 років навчався у Вищій художньо-технічній майстерні у Москві.

У 1923 році переїхав до Харкова. У 1929 році закінчив Харківський технологічний інститут. Навчався у академіка архітектури О. Бекетова і професора О. Молокіна. Ще в студентські роки в конкурсі на найкращий проєкт Харківського крематорію у 1928 році отримав 3-ю премію.

Після закінчення навчання до 1933 року працював в Українському науковому інституті споруд в Харкові й одночасно навчався в аспірантурі цього ж інституту. У 1934 році переїхав до Києва і працював в «Цивільпроекті». Одночасно у 1934–1941 роках викладав в Київському інженерно-будівельному інституті. Серед його учнів відомі архітектори В. Гопкало, О. Малиновський, Г. Слуцький, В. Чуприна та інші.

В роки німецько-радянської війни, маючи звільнення від призову, добровольцем пішов на фронт. Воював на Волховському фронті. Після відвоювання Києва повернувся і брав участь у відбудові міста.

У 1944 році взяв участь у конкурсі на проєкт забудови Хрещатика. Після завершення конкурсу, у 1948 році, за участь у розробці проєктів О. Власов, В. Заболотний і О. Тацій були нагороджені орденами Леніна.

У повоєнні роки працював заступником начальника Управління в справах архітектури при Раднаркомі УРСР, директором інституту «Діпросільбуд», і при цьому працював творчо.

Помер 13 березня 1967 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Роботи Редагувати

  • Цементний завод у м. Краматорськ (1929–1930);
  • Цементний завод у м. Слов'янськ (1929–1930);
  • Забудова селища «Дослідне» у Харкові (1929–1931);
  • Житлові будинки для Дніпропетровська та міст Донбасу (1929–1934);
  • Житловий будинок на вул. Пушкінській, 40 у Харкові (1929–1934);
  • Виставочний павільйон та Будинок Червоної Армії в Харкові (1932);
  • Будинок Міської ради в Кривому Розі (1933–1934);
  • Житлові будинки у Полтаві (1933–1935);
  • Житловий будинок на вул. Симона Петлюри, 3/25 у Києві (1935);
  • Житловий будинок на вул. Грушевського,9 у Києві (1935; у спів. з О.Бекетовим);
  • Проєкт розпланування с. Чапаєвка Золотоніського р-ну та будівництво клубу, адмінбудинку та стадіону (1935–1936);
  • Критий плавальний басейн Палацу фізкультури у Києві (1936, не зберігся);
  • Будинок відпочинку у Верхньодніпровську (1936–1937);
  • Житловий будинок Марії Демченко у с. Демидів (1936–1938);
  • Павільйон УРСР на Всесоюзній Сільськогосподарській Виставці в Москві (у співавторстві з М. К. Іванченком) (1937);
  • Житловий будинок «Ревтруд», м. Тамбов (Росія) (1939–1940);
  • Конкурсний проєкт архітектурного оформлення Наводницького моста у Києві (1940, не побудовано);
  • Критий ринок у Полтаві (1940);
  • Будинок культури у Шполі (1940);
  • Металевий міст у Краматорську (1940);
  • Будинок культури у с. Сингаївка, Київщина (1940);
  • Будинок культури у с. Перекоп Запорізької обл. (1940–1941);
  • Стадіон, м. Костанай (Казахстан) (1941);
  • Розпланування зразково-показового села Демидів (1946–1948);
  • Кінотеатр «Київ» (1946–1952);
  • колгоспний клуб у с. Руська Поляна, Черкащина (1954);
  • Будинок ветерапнів сцени у Пуща-Водиці, Київ (1956–1959);
  • Спальний корпус літнього типу санаторію «Дніпро» у Ялті (1956–1957);
  • Спальний корпус літнього типу санаторію «Харакс» (1957);
  • Спальний корпус літнього типу санаторію «Зміна» у Євпаторії (1957);
  • Спальний корпус літнього типу санаторію «Лузанівка» у Одесі (1957);
  • Будинок проєктних організацій на бульварі Лесі Українки, 26 у Києві (1960–1962; у співавторстві з Борисом Ведерниковим та Михайлом Іванюком);

Розробив серію типових малоповерхових та багатоповерхових будинків для масового будівництва, проєкти сільських площ, клубів.

Нагороди Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Усов С. А. Звітно-творча виставка архітекторів Києва // Архітектура Радянської України. — 1940. — № 9. — С. 29–35.
  2. Гречина М. І. Ескізні проекту мосту через Дніпро / Архітектура Радянської України. — 1940. — № 3. — С. 37–40.
  3. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 16.09.1939 «Про нагородження організаторів, будівельників та оформлювачів Всесоюзної Сільськогосподарської Виставки».

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Taci j Oleksi j Oleksa ndrovich 4 17 bereznya 1903 Poltava 13 bereznya 1967 1967 03 13 Kiyiv ukrayinskij radyanskij arhitektor Oleksij Oleksandrovich TacijOleksij Oleksandrovich Pyetushkovros Aleksej Aleksandrovich PetushkovNarodzhennya 4 17 bereznya 1903 Poltava Rosijska imperiyaSmert 13 bereznya 1967 1967 03 13 63 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSRNavchannya Harkivskij tehnologichnij institut Beketov Oleksij MikolajovichDiyalnist arhitektorPracya v mistah Harkiv KiyivNajvazhlivishi sporudi zabudova Hreshatika KiyivNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tacij Mogila Oleksiya TaciyaKinoteatr Kiyiv Zmist 1 Biografiya 2 Roboti 3 Nagorodi 4 Primitki 5 DzherelaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 4 17 bereznya 1903 19030317 roku v Poltavi Prizvishe pri narodzhenni Pyetushkov zminiv jogo 1931 roku Protyagom 1920 1922 rokiv navchavsya u Vishij hudozhno tehnichnij majsterni u Moskvi U 1923 roci pereyihav do Harkova U 1929 roci zakinchiv Harkivskij tehnologichnij institut Navchavsya u akademika arhitekturi O Beketova i profesora O Molokina She v studentski roki v konkursi na najkrashij proyekt Harkivskogo krematoriyu u 1928 roci otrimav 3 yu premiyu Pislya zakinchennya navchannya do 1933 roku pracyuvav v Ukrayinskomu naukovomu instituti sporud v Harkovi j odnochasno navchavsya v aspiranturi cogo zh institutu U 1934 roci pereyihav do Kiyeva i pracyuvav v Civilproekti Odnochasno u 1934 1941 rokah vikladav v Kiyivskomu inzhenerno budivelnomu instituti Sered jogo uchniv vidomi arhitektori V Gopkalo O Malinovskij G Sluckij V Chuprina ta inshi V roki nimecko radyanskoyi vijni mayuchi zvilnennya vid prizovu dobrovolcem pishov na front Voyuvav na Volhovskomu fronti Pislya vidvoyuvannya Kiyeva povernuvsya i brav uchast u vidbudovi mista U 1944 roci vzyav uchast u konkursi na proyekt zabudovi Hreshatika Pislya zavershennya konkursu u 1948 roci za uchast u rozrobci proyektiv O Vlasov V Zabolotnij i O Tacij buli nagorodzheni ordenami Lenina U povoyenni roki pracyuvav zastupnikom nachalnika Upravlinnya v spravah arhitekturi pri Radnarkomi URSR direktorom institutu Diprosilbud i pri comu pracyuvav tvorcho Pomer 13 bereznya 1967 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi Roboti RedaguvatiCementnij zavod u m Kramatorsk 1929 1930 Cementnij zavod u m Slov yansk 1929 1930 Zabudova selisha Doslidne u Harkovi 1929 1931 Zhitlovi budinki dlya Dnipropetrovska ta mist Donbasu 1929 1934 Zhitlovij budinok na vul Pushkinskij 40 u Harkovi 1929 1934 Vistavochnij paviljon ta Budinok Chervonoyi Armiyi v Harkovi 1932 Budinok Miskoyi radi v Krivomu Rozi 1933 1934 Zhitlovi budinki u Poltavi 1933 1935 Zhitlovij budinok na vul Simona Petlyuri 3 25 u Kiyevi 1935 Zhitlovij budinok na vul Grushevskogo 9 u Kiyevi 1935 u spiv z O Beketovim Proyekt rozplanuvannya s Chapayevka Zolotoniskogo r nu ta budivnictvo klubu adminbudinku ta stadionu 1935 1936 Kritij plavalnij basejn Palacu fizkulturi u Kiyevi 1936 ne zberigsya Budinok vidpochinku u Verhnodniprovsku 1936 1937 1 Zhitlovij budinok Mariyi Demchenko u s Demidiv 1936 1938 Paviljon URSR na Vsesoyuznij Silskogospodarskij Vistavci v Moskvi u spivavtorstvi z M K Ivanchenkom 1937 Zhitlovij budinok Revtrud m Tambov Rosiya 1939 1940 Konkursnij proyekt arhitekturnogo oformlennya Navodnickogo mosta u Kiyevi 1940 ne pobudovano 2 1 Kritij rinok u Poltavi 1940 Budinok kulturi u Shpoli 1940 Metalevij mist u Kramatorsku 1940 Budinok kulturi u s Singayivka Kiyivshina 1940 Budinok kulturi u s Perekop Zaporizkoyi obl 1940 1941 Stadion m Kostanaj Kazahstan 1941 Rozplanuvannya zrazkovo pokazovogo sela Demidiv 1946 1948 Kinoteatr Kiyiv 1946 1952 kolgospnij klub u s Ruska Polyana Cherkashina 1954 Budinok veterapniv sceni u Pusha Vodici Kiyiv 1956 1959 Spalnij korpus litnogo tipu sanatoriyu Dnipro u Yalti 1956 1957 Spalnij korpus litnogo tipu sanatoriyu Haraks 1957 Spalnij korpus litnogo tipu sanatoriyu Zmina u Yevpatoriyi 1957 Spalnij korpus litnogo tipu sanatoriyu Luzanivka u Odesi 1957 Budinok proyektnih organizacij na bulvari Lesi Ukrayinki 26 u Kiyevi 1960 1962 u spivavtorstvi z Borisom Vedernikovim ta Mihajlom Ivanyukom Rozrobiv seriyu tipovih malopoverhovih ta bagatopoverhovih budinkiv dlya masovogo budivnictva proyekti silskih plosh klubiv Nagorodi Redaguvatiorden Lenina 1948 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 16 09 1939 3 medal Za peremogu nad Nimechchinoyu 1945 medal 20 rokiv peremogi u VVV 1965 zolota medal VSGV 1954 Primitki Redaguvati a b Usov S A Zvitno tvorcha vistavka arhitektoriv Kiyeva Arhitektura Radyanskoyi Ukrayini 1940 9 S 29 35 Grechina M I Eskizni proektu mostu cherez Dnipro Arhitektura Radyanskoyi Ukrayini 1940 3 S 37 40 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 16 09 1939 Pro nagorodzhennya organizatoriv budivelnikiv ta oformlyuvachiv Vsesoyuznoyi Silskogospodarskoyi Vistavki Dzherela RedaguvatiTacij Oleksij Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1976 Kn 2 t 8 Simvolizm Tehnichni roslini S 3141 Tacij Oleksij Oleksandrovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 225 Tacij Oleksij Oleksandrovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 571 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Tacij Oleksij Oleksandrovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 577 ISBN 5 88500 071 9 Tacij Oleksij Oleksandrovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1984 T 11 kn 1 Stodola Fitogeografiya S 156 Arhitektor Oleksa Tacij 1903 1967 bibliogr pokazhchik ukl G V Vojcehovska Ye O Tacij DNABB Ukrayini im V G Zabolotnogo Kiyiv MPP Prima 2003 94 s il Vidatni zodchi Ukrayini Arhivovano z pershodzherela 30 travnya 2022 Tacii Aleksej Aleksandrovich kapitan 17 03 1903 Uchetno posluzhnaya kartoteka Veb sajt Pamyat naroda 1941 1945 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tacij Oleksij Oleksandrovich amp oldid 40111056